CC BY
82
УДК 504.062(045)
к. д. школлев, в. м. гсленко (нау, кшб), ю. в. зеленько (дпт)
РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РЕСУРСОЗБЕР1ГАЮЧ1 ТЕХНОЛОГИ В ГАЛУЗ1 ЕКОЛОГ1ЧНОГО ТУРИЗМУ
В цiй статп розглядаеться ресурсозбереження та деяк1 ресурсозберiгаючi технологи, використання яких в екотуристичнiй галузi принесе можливiсть розвитку 3i зменшенням впливу на навколишне середовище.
В данной статье рассматривается ресурсосбережение и некоторые ресурсосберегающие технологии, использование которых в экотуристической отрасли принесет возможность развития с уменьшением влияния на окружающую среду.
Saving of resources and some resources-saving technologies, the use of which in eco-touristic sphere will bring the possibility of development with the least pressure upon the environment, are considered in this article.
У багатьох кра!нах еколопчний туризм стае супутником i невщ'емною частиною вшх вищв туризму, штегруе !х у загальний процес, а за-вдяки своему максимально доступному просв> тницькому та осв^ньому потенщалу е чи не единим регулятивним та формуючим поведiнку важелем управлшня урбанiзацiйними процеса-ми, рацюнального природокористування та охорони природи. Вш дозоляе пом'якшити удари, що завдае природi бездумне ставлення до не! людини, зберiгае кутки незаймано! природи i сприяе примноженню природних щннос-тей не тiльки за допомогою екологiчноi просв> ти, але i за рахунок коштiв, що спрямовуються з прибуткiв вiд екотуризму на виршення цих завдань. Тому розвиток екотуризму е досить важливим та нагальним питанням як для кра!ни в цiлому, так i для окремих !! регiонiв.
Потрiбно цiлеспрямовано формувати дбай-ливе ставлення до природи, виховувати в людях почуття вдячностi до не! за те, що вона !м дае, за !! роль у життi нишшнього й прийдешнiх поколiнь. У наш час туризм посщае значне мю-це в життi свiтового суспшьства. Це потужна iндустрiя, яка мае сво! закони розвитку, що потре-бують вивчення та професiйного розгляду. На сьо-годнiшнiй день одним iз прiоритетних напрям-кiв туризму став еколопчний туризм. Еколопчний туризм з його величезними рекреацшними i тзнавальними можливостями покликаний сформувати суспшьну свiдомiсть щодо охорони та рацюнального використання природних ба-гатств, донести до людей нагальшсть i важли-вiсть питань захисту навколишнього середови-ща [1].
Ресурсозбереження - це прогресивний на-прям використання природно-ресурсного поте-нцiалу, що забезпечуе економда природних ре-
сурав та зростання виробництва продукцii за пе! само! кiлькостi використано! сировини, па-лива, основних i допомiжних матерiалiв. Осно-внi стратегiчнi напрями ресурсозбереження можуть бути зведенi до таких: комплексне використання мшерально-сировинних i паливних ресурсiв; впровадження ресурсозбер^аючо! технiки i технологii; стабiлiзацiя земельного фонду, вщновлення родючостi землi тощо.
Розвиток туристично! iндустрii здiйснюе свш негативний вплив на оточуюче середовище. Найбшьше навантаження створюе транспорт, використання води i земл^ створення вщ-ходiв. Але одшею з головних проблем е рацю-нальне споживання енергii при оргашзацп туристичних послуг та перехiд до альтернатив-них джерел енергii, яю бiльшою мiрою е еколо-пчно чистими.
В сучаснiй науцi проблеми екологiчного туризму, методи його впровадження та оргашзацп розглядаються в роботах I. В. Зорина, А. В. Дроздова, I. Н. Панова, Н. С. Мироненко, О. О. Бейдик, В. I. Гетьмана, О. О. Любщева та ш. В сво!х роботах вони визначають прюри-тети розвитку саме еколопчного туризму, як екобезпечного туризму, який направлений на мiнiмiзацiю впливiв на оточуюче середовище. Розглянуто проблеми впливу електростанцш на навколишне середовище та основш дii, спрямо-ванi на !х усунення.
Швидкий розвиток шдустри туризму вклю-чае в себе: сектор подорожей, житловий сектор та харчування; розважальш та вiдпочивальнi об'екти, необхiдним е розроблення нових умов для вщпочинку, а також визначення перспектив ресурсозбереження та використання нових джерел енерги з мшмальною шкодою для на-вколишнього середовища .
© Нколаев К. Д., Тсаенко В. М., Зеленько Ю. В., 2009
Прийшов час, коли проблема взаемоди ене-ргетики i навколишнього середовища набула нових рис, поширюючи вплив на величезш те-ритори, бiльшiсть рiчок i озер, величезнi об'еми атмосфери i гiдросфери Землi. Ще значн^ ма-сштаби енергоспоживання в найближчому май-бутньому зумовлюють подальше штенсивне збiльшення рiзноманiтних впливiв на вс ком-поненти навколишнього середовища в глобаль-них масштабах. Використання альтернативних джерел енерги (сонячно! енерги, низькопотен-цшно! енерги Землi та ш.) в екологiчному тури-змi призведе до подальшо1 еколопзаци ще! га-лузi. Застосування енергоефективних i еколоп-чно дружнiх технологiй, використання вщнов-люваних джерел енерги в будiвництвi i експлуатаци житла дозволить усунути бар'ери для заощадження енерги i пiдвищення ефекти-вностi И використання. Енергоефективне еко-логiчне житло, в якому використовуються ре-сурсозберiгаючi технологи, що скорочують споживання енерги i води, застосовуються сис-теми сонячного обiгрiву та iншi альтернативнi джерела енерги, бютехнологи пропонуеться як розвиток традицiйного досвiду будiвництва ма-лоповерхового житла на базi сучасних науково-технiчних знань в цiлях зниження енергоспоживання, полшшення екологiчноl обстановки в населених пунктах [2].
Все бшьш обговорюваними стають електро-станци, що використовують вiдновлювальнi джерела енерги - приливш, геотермальнi, соня-чнi, космiчнi сонячнi, вiтровi i деякi iншi. Але, на нашу думку, одними з оптимальних поста-чальникiв електроенерги е сонячнi та вiтровi. Розробляються !х новi проекти, споруджуються дослщш i першi промисловi установки. Це ви-кликано як економiчними, так i екологiчними чинниками. На «альтернативы» електростанци покладають великi нади з погляду зниження антропогенного навантаження на навколишне середовище. Свропейський Союз, наприклад, плануе збшьшити в найближчi декiлька рокiв частку енерги, що виробляеться такими елект-ростанцiями.
Вс фотоелектричнi системи (ФЕС) можна роздшити на два типи: автономнi i сполученi з електричною мережею. Станци другого типу вiддають надлишки енерги в мережу, яка служить резервом у разi виникнення внутршнього дефщиту енерги.
Автономнi комплекси в загальному випадку складаються з набору сонячних модулiв (СМ), розмiщених на опорнш конструкци або на даху, акумуляторно1 батаре1 (АКБ), контролера заря-
ду акумулятора, сполучних кабелiв. Якщо спо-живачу необхiдно мати змшну напругу, то до цього комплекту додасться швертор-перетво-рювач постшно! напруги в змiнну.
Пiд розрахунком ФЕС розумieться визна-чення номшально! потужносп модулiв, !х кшь-костi, схеми з'еднання; вибiр типу, умов експлуатаци i мiсткостi АКБ; потужностей швер-тування i контролера заряду-розряду; визна-чення параметрiв сполучних кабелiв.
Перш за все, треба визначити сумарну по-тужнiсть всiх споживачiв, що пiдключаються одночасно. Потужнiсть кожного з них вимiрю-еться у ваттах i вказана в паспортах виробiв. На цьому етапi вже можна вибрати потужнють ш-вертування, яка повинна бути не менше, нiж в 1,25 рази бшьше розрахунково!. Слiд мати на уваз^ що такий хитрий прилад, як компресор-ний холодильник у момент запуску споживае потужнiсть в 7 разiв бiльше паспортно!. Ном> нальний ряд швертувань - 150, 300, 500, 800, 1500, 2500, 5000 Вт. Для могутшх станцш (бшьш як 1 кВт) напруга станци вибираеться не менше 48 В, оскшьки на великих потужностях швертування краще працюють з вищих почат-кових напруг.
Наступний етап - це визначення мюткосп АКБ. Мюткють АКБ вибираеться iз стандартного ряду емностей з округленням у бш, бшь-ший за розрахункову. А розрахункова мюткють виходить простим розподшом сумарно! потуж-ностi споживачiв на вiдтворення напруги АКБ на значення глибини розряду акумулятора в частках.
Наприклад, якщо сумарна потужнють спо-живачiв 1000 Вт-год. на добу, а допустима гли-бина розряду АКБ 12 В - 50 %, то розрахункова мюткють складе:
1000 / (12 • 0,5) = 167 А-год.
При розрахунку мюткосп АКБ в повнютю автономному режимi необхiдно брати до уваги i наявнiсть у природi похмурих дшв, в перебiгу яких акумулятор повинен забезпечувати роботу споживачiв.
Останнш етап - це визначення сумарно! потужносп i кiлькостi сонячних модулiв. Для розрахунку потрiбно значення сонячно! радiа-ци, яке береться в перюд роботи станци, коли сонячна радiацiя мiнiмальна. У разi рiчного використання - це грудень.
Узявши з таблиць значення сонячно! радiа-ци за перюд, що щкавить нас, i роздшивши йо-го на 1000, одержимо так звану кшькють тко-
чашв, тобто, умовний час, в переб^у якого сон-це свiтить як би з штенсившстю 1000 Вт/м2.
Модуль потужнiстю Р„ в переб^у обраного перiоду виробить наступну кшьюсть енергii:
Ж = кР^-Е/1000,
де Е - значення iнсоляцii за обраний перюд; к - коефщент, рiвний 0,5 влiтку i 0,7 в зимовий перюд, який робить поправку на втрату потуж-ност сонячних елементiв при нагрiвi на сонщ, а також враховуе похиле падшня промiння на поверхню модулiв у перебiгу дня.
Рiзниця в значенш коефiцiенту рiвняння взимку i влiтку обумовлена меншим нагрiвом елеменпв у зимовий перiод.
Виходячи iз сумарно! потужностi спожива-но! енергп та наведено! вище формули легко розрахувати сумарну потужшсть модулiв. А знаючи !!, простим розподiлом !! на потуж-нiсть одного модуля, одержимо кшьюсть моду-лiв.
При створенш ФЕС настiйно рекомендуеть-ся максимально понизити потужшсть спожива-чiв. Наприклад, як освiтлювачi використовува-ти (по можливосп) тiльки люмiнесцентнi лам-пи. Таю св^ильники, при в 5 разiв меншому споживаннi, забезпечують св^ловий потiк, ек-вiвалентний св^ловому потоку лампи розжа-рювання.
Для невеликих ФЕС доцшьно встановлюва-ти !! модулi на поворотному кронштейнi для оптимального розвороту вiдносно падаючого промшня. Це дозволить збiльшити потужнiсть станци на 20.. .30 %.
За достатньо! кiлькостi сонячних елементiв можна створити сонячну батарею з практично будь-якою напругою i струмом, здатну забезпе-чити зарядку будь-якого типу акумуляторiв. Вся справа тшьки у вартостi тако! сонячно! ба-таре!. Звичайно, не слщ забувати, що могутня сонячна батарея займатиме велику площу для свое! установки. Слщ також вщзначити, що якщо повноцшне сонячне освiтлення батаре! бувае обмежений час дiб, то бажано використо-вувати сонячну батарею, що забезпечуе при-скорений зарядний струм, величина якого зна-ходиться в межах 0,15... 0,3 вщ мюткосп аку-муляторiв [4].
Якщо ж сонячна батарея забезпечуе струм, менший нiж номшальний зарядний струм, ме-нше 0,08 вщ мiсткостi акумуляторiв, то в дано-му випадку може йтися не про зарядку, а тшьки про заряджання акумуляторiв. Це означае, що в свгглий перiод часу сонячна батарея повинна
бути постшно шдключена до акумулятора, весь цей час постшно заряджаючи його.
Для зарядки акумуляторiв можна застосува-ти сонячну батарею, яка мае максимальний струм, що генеруеться, приблизно рiвний струму зарядки акумуляторiв. В цьому випадку со-нячна батарея автоматично вироблятиме зарядку акумуляторiв необхщним зарядним струмом при своему освггленш. Батарею необхiдно тд-ключати до акумуляторiв через дiод або через контролер заряду. Це необхщно тому, що за несприятливого сонячного осв^лення напруга на сонячнiй батаре! може впасти нижче, шж напруга на заряджаючих акумуляторах. В цьо-му випадку акумулятори замють свого заряду, розрядяться через внутршнш опiр сонячно! батаре!. Буферний конденсатор С1 необхiдний, якщо акумулятори використовуватимуться для роботи пiд час свого заряджання.
Необхщно звернути увагу, що в деяких ви-падках сонячна батарея може зробити перезаряд акумуляторно! батаре!. А це приведе до змши полюшв елементiв акумуляторно! батаре! i до виходу !! з ладу. При використанш контролера заряду ця проблема усуваеться. Вiдразу можна сказати, що при використанш 18-вольтово! сонячно! батаре! можна не побоюва-тися перезаряду акумуляторно! батаре! на 12 В, оскшьки сонячна батарея на напругу 18 В змо-же забезпечити тшьки дозарядку акумуляторно! батаре! на рiвнi 20 % вщ !! номiнальноi потуж-ностi.
Зовшм iнший випадок буде при використан-нi сонячно! батаре! на напругу 21 В. Ця батарея здатна забезпечити зарядний струм навт шсля повного заряду акумуляторiв.
Для того, щоб не зшсувати акумуляторну батарею, необхщно вести облш часу !! роботи. Пiсля цього проводити дозарядку вщдано! мiс-ткостi. Ось приклад такого розрахунку. Вiзьме-мо найпростший випадок. Акумуляторна батарея, складена з елементiв мае зарядний струм 200 мшампер, живить прилад iз струмом спо-живання, рiвним 200 мшампер. Припустимо, цей прилад пропрацював увечерi 4 год. Отже, втрачена мютюсть акумулятора рiвна 800 мА/год. (200 ■ 4 = 800). Для вщновлення втрачено! мiсткостi акумуляторно! батаре! вона повинна одержати заряд, на 150 % перевищую-чий втрачений. Отже, для вщновлення заряду ця акумуляторна батарея вдень повинна знахо-дитися пщ зарядним струмом 200 мшампер протягом 6 год. (800 / 200 = 4; 4-1,5 = 6).
Якщо систему електропостачання на сонячних батареях доповнити в^рогенератором, то
значно тдвищуеться И надшшсть. Енергiя ру - це ще одне значне джерело отримання еле-ктроенергп. А в деяких випадках за допомогою вiтрогенератору можна одержати бшьше елект-роенерги, нiж вiд сонячних батарей. 1снуе ряд моделей в^роелектростанцш потужнiстю вiд 0,25 кВт до 1,0 кВт. В даному варiантi пропо-нуеться енергосистема, яка поеднуе в^роуста-новку (0,25 кВт) i 6 сонячних модулiв (по 65 Вт) [5].
Пропонована енергосистема забезпечуе ви-користання осв^лювальних приладiв, електро-iнструментiв, побутових електроприладiв, теле-i радiоапаратури загальною споживаною поту-жнютю до 0,7 кВт.
Розповсюдженню «альтернативних» елект-ростанцiй перешкоджають рiзноманiтнi техшч-нi та технологiчнi труднощi. Не позбавлеш цi електростанци i еколопчних недолiкiв.
Таблиця 1
Технiчнi характеристики енергосистеми
Вггрогенератор У комплект енергосистеми входять: - вггрогенератор з поворотним при-строем (0,25 кВт.); - вггроколесо; - швертування (1 кВт); - сонячш модул1 (6/65 Вт); - акумуляторна батарея (190 А/год.); - щогла (5 м); - сполучш кабел1
Техшчш можливосп вггроус-тановок, Вт: ВУ-250 ВУ-900
Потужнють на затисках аку-муляторно! батаре! при швидкосп вггру 6 м/с, Вт 200 900
Максимальна потужшсть при швидкосп вггру 12 м/с, Вт 250 1300
Початкова робоча швидшсть виру, м/с 3,5
Швидшсть бур1 вггру, м/с 40
Ддаметр ротора, м 1,3 2,3
К1льк1сть лопатей 3
Напруга акумуляторно! батаре!, В 12 24
Маса без монтажно! штанги, кг 15 30
Висота монтажно! штанги, м 5
Термш служби, роки 10
Температурний д1апазон, °С -40... +60
Так, вiтровi електростанци е джерелами шумового забруднення, сонячнi електростанци достатнiх потужностей займають великi площ^
що псуе ландшафт i вилучае землi з сшьського-сподарського об^у. Дiя космiчних сонячних електростанцiй (у проекп) пов'язана з передачею енерги на Землю за допомогою висококон-центрованого пучка мiкрохвильового випром> нювання. Його можлива дiя не вивчена i харак-теризуеться як iмовiрно негативна. Окремо стоять геотермальш електростанци. 1х вплив на атмосферу характеризуеться можливими вики-дами миш'яку, ртутi, з'еднань шрки, бору, си-лiкатiв, амiаку та шших речовин, розчинених в шдземних водах. У атмосферу викидаються також водяш пари, що пов'язано зi змiною во-логостi повiтря, видшенням тепла, шумовими ефектами. Дiя геоТЕС на пдросферу виявляеть-ся в порушенш балансiв пiдземних вод, круго-обiгу речовин, пов'язаного з шдземними водами. Дiя на л^осферу пов'язана зi змiною геологи пластiв, забрудненням i ерозiею грунту. Мо-жливi змiни сейсмiчностi райошв iнтенсивного використання геотермальних джерел [6].
Отже, ресурсозбереження - це процес по-лiпшення використання ресуршв на всiх етапах i рiвнях виробничо-господарсько! дiяльностi на основi науково-техшчного прогресу, який су-проводжуеться вившьненням i економiею ре-сурсiв, зменшенням витрат виробництва, зни-женням рiвня собiвартостi продукци, зростан-ням норми прибутку, полшшенням навколиш-нього середовища та умов життя.
Ресурсозбереження в розвитку еколопчного туризму сприяло намаганню справляти якнай-менший вплив на природш об'екти, якi можна розглядати як туристичш та рекреацiйнi ресур-си, звести до мiнiмуму негативш втручання, виключити забруднення згаданих територш.
Визначна риса екотуризму - свщома полiтика використання рекреацiйних територiй у режим^ що не виснажуе природш ресурси i не забруднюе довкшля, дозволяе зберегти бiологiчне рiзнома-тття природних екологiчних систем i гарантуе стiйкий розвиток туристично! дiяльностi. 1нши-ми словами, експлуатацiя природних ресуршв туристичною iндустрiею не повинна призводити до !х деградаци; рекреацiйнi територи не повиннi втрачати привабливiсть для майбутшх поко-лiнь [3].
Держава повинна сприяти реалiзацil стратеги рацiонального ресурсовикористання i ресурсозбереження, використовуючи наступнi сис-теми регулювання:
- нормативно-правове забезпечення охорон-ного природокористування i ресурсозбереження;
- фшансова пiдтримка;
- шформацшне забезпечення;
- шфраструктурне забезпечення;
- страхування вщ надзвичайних подш i сти-хiйних лих: землетрушв, паводкiв, ураганiв i т.д.;
- наукове забезпечення розробками i реал> зацiею програм рацiонального ресурсовикорис-тання.
Ресурсозбереження, як фактор пiдвищення ефективносп виробництва, повинне функцiо-нувати в рамках справедливого законодавства, закони повинш чiтко формулювати сшввщно-сини мiж природними ресурсами i фiзичними та юридичними особами. Особи, задiянi у ви-робництвi з використанням ресуршв, запаси яких на межi або скоро будуть на меж1, повинш стимулюватись з боку держави за нов^ш про-позицii щодо економи ресурсiв за рахунок но-вих технологш, замiни одних ресурсiв шшими в нормах балансу реального сшввщношення одних ресурсiв до iнших. Треба наголосити, що таю мiжнароднi шоземш фонди, як Свропейсь-кий Банк Реконструкци та Розвитку зацiкавленi в проектах наших пщприемщв, спрямованих на пщвищення виробництва завдяки новим техно-логiям, якi також вiдповiдають мiжнародним екологiчним стандартам, i пiд перспективш бiз-
нес-проекти на тендернiй основi пропонують
довгостроковi кредити пiд невисою вiдсотки.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Кузьменко, О. Еколопчний туризм: поняття 1 особливосп оргашзаци [Текст] / О. Кузьменко // Схад. - 2004. - № 2. - С. 13-17.
2. Гетьман, В. I. Екотуризм: теор1я 1 реальшсть [Текст] / В. I. Гетьман // Рщна природа. -2002. - № 3. -С. 24-29.
3. Дроздов, А. В. Основы экологического туризма [Текст] : учебн. Пособие / А. В. Дроздов. - М.: Гардарики, 2005. - 271 с.
4. Дмитрук, О. Ю. Урбашзащя та екотуризм: тео-р1я 1 практика конструктивно-географ1чних до-слвджень [Текст] / О. Ю. Дмитрук / Кшвський ш.-т 1м. Т. Г. Шевченка. - К., 2002. - 76 с.
5. Бейдик, О. О. Рекреацшно-туристсьш ресурси Укра!ни: методолог1я та методика анал1зу, тер-м1нолог1я, районування [Текст] : монограф1я / О. О. Бейдик. - К.: ВПЦ «Кшвський ун-т», 2001. - 395 с.
6. каенко, В. М. Використання ввдновлювальних ресурсозбер1гаючих технолог1й в екотуристич-н1й галуз1 [Текст] / В. М. каенко, К. Д. Школа-ев, К. О. Баб1кова // В1сник Нац. ав1ац1йного унту. - К.: НАУ, 2008. - № 3 (36). - С. 131-134.
Надшшла до редколегп 18.03.2009.
Прийнята до друку 31.03.2009.
