Restoration of working capacity and energetic opportunities of the organism of ATO participants in the process of rehabilitation Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



RESTORATION OF WORKING CAPACITY AND ENERGETIC OPPORTUNITIES OF THE ORGANISM OF ATO PARTICIPANTS IN THE PROCESS OF REHABILITATION

Kalnysh V.V., Maltsev O.V.

BlflHOBflENNfl nPAUE3flATH0CTi TA EHEPiETHMNHX MDWnHBOCTEH 0PrAHI3MY yMACHHKIB EOHOBHX fllH

y nPOUECI PEAEiniTAUll

1,2КАЛЬНИШ В.В., 2МАЛЬЦЕВ О.В.

1ДУ «1нститут медицини прац iM. Ю.1. Кунд1ева НАМН УкраТни», м. КиТв 2УкраТ'нська вмськово-медична академ1я, м. КиТв

УДК: 355:612.8: 159. 91. 944

Ключовi слова: 6omobï дм', психофiзiологiчний стан, працездатнiсть, реабЫтащя.

ротягом останн1х десятил1ть вчен1 усього св1ту прид1ляють досить багато уваги вивченню трансформацп психоф1з1оло-г1чних функц1й орган1зму вм-ськовослужбовц1в, як1 зазна-ють впливу надзвичайно силь-них стресових фактор1в у бойо-вих умовах, адже д1я стресу на оргашзм е багатогранною i недостатньо вивченою [7, 9]. Необх1дн1сть тдтримання ви-соко'Т боездатност1 вмськово-службовц1в, як1 беруть участь у бойових д1ях, пов'язана з тим, що у наш1й краТ'ш п'ятий р1к ведуться активн1 бо'Т. П1д час перебування у бойових умовах на кожного вмськовослужбов-ця впливае комплекс негатив-них фактор1в, що, як вщомо, призводить до зниження його функц1онального стану та пра-цездатност1 [1, 6]. Щоб запо-б1гти виникненню захворю-

вань, необхщно запровадити пришвидшене в1дновлення працездатносл, адже бТпь-ш1сть досв1дчених вмськово-службовц1в п1сля реаб1л1тацй' повертаеться до виконання бойових завдань [8]. Але, част1ше за все, вщновлення Тхнього стану в1дбуваеться спонтанно, без належного морального заохочення та медично'Т п1дтримки, поза санами медичних установ. Таке спонтанне вщновлення для б1льшост1 в1йськовослужбовц1в е дуже пов1льним i не сприяе збереженню Тхнього здоров'я та не вщповщае нагальним потребам Збройних Сил.

Разом з тим, е частина вмсь-ковослужбов^в, якi тсля по-вернення iз зони бойових дш за медичними показами на-правляються на стaцiонaрне лкування та/або реaбiлiтaцiю

ВОССТАНОВЛЕНИЕ РАБОТОСПОСОБНОСТИ И ЭНЕРГЕТИЧЕСКИХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ ОРГАНИЗМА УЧАСТНИКОВ АТО В ПРОЦЕССЕ РЕАБИЛИТАЦИИ 1,2Кальниш В.В., 2Мальцев А.В. 1ГУ «Институт медицины труда им. Ю.И. Кундиева НАМН Украины», г. Киев 2Украинская военно-медицинская академия, г. Киев

Целью данной работы было исследование восстановления работоспособности и функционального состояния военнослужащих, вернувшихся из зоны проведения боевых действий и направленных на реабилитацию в стационарных условиях. Материалы и методы. Исследование ком-батантов проводилось в начале и в конце реабилитации. Для оценки работоспособности были выбраны психофизиологические показатели, отражающие уровень активации организма, характеризующие индивидуально-типологические качества, отражающие уровень мобилизации человека при выполнении информационных задач. Также рассмотрены возможные трансформации в регуляции сердечного ритма при восстановлении функциональных резервов организма

военнослужащих.

Результаты. Установлено, что за комплексом психофизиологических показателей работоспособность военнослужащих после пребывания в зоне боевых действий в результате проведенных реабилитационных мероприятий существенно улучшилась в среднем на 11,3%. Уровень стабилизации вариабельности различных психофизиологических функций улучшился в среднем на 32,9%, что свидетельствует о повышении уровня их мобилизации и стабилизации колебаний функционального состояния военнослужащих. Состояние энергетической сферы у военнослужащих, находившихся в зоне АТО, значительно улучшилось, о чем свидетельствуют сдвиги значений комплекса показателей сердечного ритма на 22,7% и снижение внутри-группового разброса этих показателей на 21,3%. Положительные изменения, наблюдаемые в энергетической сфере военнослужащих, можно оценить как более интенсивные (22,7%), чем в информационной сфере (11,3%).

Ключевые слова: боевые действия, психофизиологическое состояние, работоспособность, реабилитация.

© Кальниш В.В., Мальцев О.В. СТАТТЯ, 2018.

75 Environment & Health №3 2018

для якнаишвидшого вщнов-лення здоров'я I боездатност1. Виходячи з цього виникае нагальна потреба у проведены дослщжень з оцшки праце-здатност1 та функц1онального стану в1Иськовослужбовц1в для визначення динам1ки Ух вщнов-лення, встановлення ефектив-ност1 та доц1льност1 проведен-ня тих чи шших реаб1л1тац1Иних заход1в.

Метою даноУ роботи е виявлення ефекту вщновлення працездатност1 та функцю-нального стану в1Иськовослуж-бовц1в, як1 повернулися 1з зони проведення боИових дм та перебували на реаб1л1тац1У у стацюнарних умовах.

Методи i обсяг дослщжень. Для виконання даноУ роботи було обстежено 42 в1Иськовослужбовц1 вком в1д 20 до 35 роюв, як1 брали безпо-середню участь у боИових д1ях та вщновлювались у реабУтта-ц1Иному вщдтенш кл1н1ки про-фес1Иних захворювань ДУ Ин-

ститут медицини прац| 1мен1 Ю.1. Кунд1ева НАМН УкраУни». Ус1 досл1джен1 комбатанти проходили призначениИ курс ф1з1отерапевтичного та психо-терапевтичного лкування у стац1онарних умовах. Психо-ф1з1олог1чн1 досл1дження про-водилися на початку та напри-к1нц1 курсу реабЫтацп за наявност1 б1оетичноУ згоди.

Для оцшки простоУ зорово-моторноУ реакц1У (ПЗМР), складноУ зорово-моторноУ ре-акц1У (СЗМР), функцюнальноУ рухливост1 нервових процес1в (ФРНП) та сили нервових про-цес1в (СНП) використано мо-диф1кован1 методики, що реа-л1зован1 з використанням про-грамно-апаратного комплексу для психоф1зюлопчних досл1джень на баз1 приладу «ПФ1-2» [2].

Досл1дження стану вегета-тивноУ нервовоУ системи зд1И-снювалося в1дпов1дно загаль-ноприИнятим стандартам ана-л1зу вар1абельност1 серцевого ритму за допомогою апаратно-програмного комплексу «Рит-мограф-1» [3]. СтатистичниИ анал1з даних в1дбувався з застосуванням метод1в вар1а-ц1ИноУ статистики за допомогою пакета програм ЭТАПЭТ!-СА 6.0.

Результати дослiдження та Ух обговорення. Функцюналь-ниИ стан, працездатн1сть I стан здоров'я учасник1в АТО, як1 перебувають у реаб1л1тац1Иних

центрах, природно, не е одна-ковими. Однак цю групу знач-ною м1рою об'еднуе одна под1я - вплив на УхшИ орган1зм над-звичаИно сильного стресоген-ного фактора. I у цьому випад-ку досить сильно ел1м1нуються в1дм1нност1 специф1чноУ д1У р1з-номаштних фактор1в: ф1зичних, 1нформац1Иних, зовн1шн1х I внутршшх. У зв'язку з цим для визначення ефективност1 реа-бУттацмних заход1в для в1Ись-ковослужбовц1в необхщно ви-користовувати неспециф1чн1 характеристики функцюнуван-ня орган1зму людини. До таких характеристик можна вщнести розумову працездатнють I по-казники енергетичного за-безпечення життед1яльност1 орган1зму. Ц1 шдикатори дають достатньо повну 1нформац1ю про якють 1нформац1Иних I енергетичних процес1в функ-ц1онування орган1зму протягом проведення реабУштацшних заход1в з непрямим урахуван-ням специф1ки завданоУ шкоди здоров'ю б1Иц1в.

Передус1м доц1льно розгля-нути факт трансформаци функ-ц1онального стану п1сля завер-шення реаб1л1тац1Иних заход1в за компонентами такого комплексного шдикатора, як пра-цездатн1сть. Виб1р цих психо-ф|з1олог1чних компонент1в з великоУ к1лькост1 отриманих у дослщженш Грунтувався на таких м1ркуваннях. По-перше, до цього списку було включено

Таблиця 1

Стан психофiзiологiчних функцш до та пiсля здiйснення реабiлiтацiйних заходiв щодо вiйськовослужбовцiв, якi брали участь у бойових дiях

Показник До реаб1л1тацп П1сля реабт1таци Покращання працездатност1, % Покращання моб1л1зацп, %

М±т ^ М±т ^

ПЗМР, мс 296 ± 7,3 16,0 281 ± 4,7 10,9 4,9 35,1ЛЛ

СЗМР, мс 449 ± 13,9 20,0 399 ±7,6 12,3 11 2** 45,6ЛЛЛ

ФРНП, мс 331 ± 14,2 27,7 291 ± 7,8 17,5 12,1* 44,6—

СНП, мс 416 ± 16,6 26,0 372 ± 9,7 17,0 10,6* 41,7ЛЛЛ

Ступшь мобктзаци, мс 85 ± 4,3 33,0 81 ± 4,2 33,3 4,6 -4,4

Час вибору, мс 154 ± 11,1 46,7 118 ± 7,2 39,8 23,4 34,7ЛЛ

Примтка:

ПЗМР - латентний перюд простоI зорово-моторно)'реакци; СЗМР - латентний перод складноI зорово-моторно!реакци;

ФРНП - функцiональна рухливiсть нервових процесв;

СНП - сила нервових проце^в; ступiнь мобiлiзацií - ступiнь мобiлiзацií при переробц рiзномодальноí iнформацií;

час вибору - час переробки iнформацií у центральнiй нервовiй системi; СУ - коефiцieнт варiацií;

*,** - достовiрнiсть рiзницi середнх за критерi-ем Ст'юдента до та псля реабттаци учасниюв бойовихдй в'щпов'щно на рiвнiр<0,05, р<0,01; лл, ллл - достовiрнiсть рiзницi диспер^й за критерieм F Фiшера до та пюля реабттацИ учасниюв бойових дй в 'щпов 'щно на р\вн\р<0,01, р<0,001.

№ 3 2018 Еоттошшт & Иеаьти 76

показники, що вiдображають piBeHb активацií opraHi3My за одномодальними i двомодаль-ними сигналами i дають ыфор-мaцiю про швидкiстb реагуван-ня дослiджувaного на пред'яв-лення цих сигнaлiв.

По-друге, доцiлbно було роз-глядати показники, що якоюсь мiрою характеризують Ыдив^ дуaлbно-типологiчнi якост лю-дини: силу i функцюнальну рух-ливiстb нервових процесiв [4]. По-трете, варто включити до цього списку кшька похiдних покaзникiв, що вщображають ступiнb мобiлiзaцií (СМ) люди-ни при виконaннi шформацм-них завдань [5]. Даш, що характеризують трансформа-цю психофiзiологiчних пара-метрiв вiйсbковослужбовцiв до i пiсля проведення реабктта-цiйних зaходiв, предстaвленi у таблиц 1.

Анaлiз отриманих психофi-зiологiчних даних показуе, що змЫа рiвня рiзних компонентiв прaцездaтностi за час реабкт-тaцií вiдбувaетbся неоднаково. Тут слщ констатувати, що пере-важна бiлbшiстb aнaлiзовaних покaзникiв покращилась у резулbтaтi реaбiлiтaцií. Деякi з них трансформувалися ютотно з високим рiвнем достовiрно-стi, зокрема: СЗМР, ФРНП, СНП понад 10%. Показник ЧВ

Г1ПеНАВ1ЙСЬКОВО1МЕДИЦИНИ =

змiнився ще бiлbшою мiрою (на 23,4%), але його суттева вaрia-бельнють не дае можливост констатувати ютотне зрушен-ня. А змiнa рiвня мобiлiзaцií i трaнсформaцiя ПЗМР були зовам незначними.

Також тут можна пом^ити, що у перевaжноí бшьшост дослiджених покaзникiв змен-шилося значення (х вaрiaбелb-ностi. У цьому випадку доречно говорити про наявнють «змщ-нювального» ефекту дií зaходiв реaбiлiтaцií, який стaбiлiзуе вaрiaтивнiстb функцюнального стану оргaнiзму вмськово-службовцiв i призводить до консолiдaцií його психофiзiо-логiчних функцiй. Особливо сильне зменшення вaрiaбелb-ностi цих функцiй спостерка-еться за показниками СЗМР, ФРНП, СНП (у середньому на

44,0%). Перелк цих показниюв цiлком ствпадае з таким у випадку зi зрушенням íхнiх середнiх рiвнiв. Менш штен-сивнi перетворення спостер^ гаються за показниками ПЗМР i ЧВ (у середньому на 34,9%). Пщключення цих показниюв до рaнiше видшених (СЗМР, ФРНП, СНП), що характеризують функцюнування жорст-ких ланок мозково!' aктивностi, свiдчитb про штенсивне при-еднання до оргaнiзaцií розумо-воí дiялbностi вмськовослуж-бовцiв гнучких ланок мозковоС aктивностi, якi тдсилюють мо-бiлiзaцiйнi можливостi оргашз-му i знижують рiвенb випадко-во[ склaдовоí при здiйсненнi рiзномaнiтних складових дiялb-ностi.

Окремо слiд обговорити змшу показника ступеня мобн

Таблиця 2

Стан регуляцм функц1онування серцево-судинноГ системи за показниками вар1абельност1 серцевому ритму до та п1сля здшснення реаб1л1тац1йних заход1в щодо в1йськовослужбовц1в, як1 брали участь у бойових д1ях

Показник До реаб^тацп ^сля реабкттаци Змша показниюв регуляцм серцево! дiяльностi, % Змша дисперси показниюв серцевого ритму, %

М±т CV М±т CV

ЧСС, уд/хв. 78 ± 2,1 17,7 80 ± 1,6 12,8 2,5 27,5"

LF norm, у.о 0,72 ± 0,02 19,5 0,62 ± 0,03 26,1 12,8** -25,3

HF norm, у.о 0,28 ± 0,02 49,8 0,37 ± 0,03 43,8 24,6** 12,0

LF/HF, у.о. 3,9 ± 0,52 86,2 2,29 ± 0,26 73,2 41,4** 15,1"""

Fср, Гц 0,11 ±0,004 24,8 0,12 ± 0,004 20,4 10,2 17,9

Beta T, у.о. 0,68 ± 0,03 25,9 0,60 ± 0,03 28,7 12,0* -9,7

1Н, %/с"2 154,7 ± 23,2 97,0 194,5 ± 25,9 86,1 20,5 11,2

Примтка: ЧСС - частота серцевих скорочень; LFnorm - нормована потужнсть спектра низькочастотного компонента варiабельностi серцевого ритму;

HFnorm - нормована потужнiсть спектра високочастотного компонента варiабельностi серцевого ритму;

LF/HF - спiввiдношення активност симпатичного та парасимпатичного вiддiлiв автономноi нервово'1 системи;

Fср - середньозважена частота спектра серце-

77 Environment & Health №3 2018

вого ритму; Beta T - симетр'!я Т хвил'1 PQRST кардокомплексу;

1Н - iндекс напруги. CV -коефiцieнт варiацií. *,** - достовiрнiсть рiзницi середнх за критерieм Ст'юдента до та пiсля реабштацИ учасникiв бойових дй в 'щпов 'щно на рiвнi p<0,05, p<0,01;

л, ллл - достовiрнiсть рiзницi дисперсiй за критерieм F Фiшера до та псля реабштаци учасникiв бойових дй в 'щпов 'щно на рiвнi p<0,05, p<0,001.

RESTORATION OF WORKING CAPACITY AND ENERGETIC OPPORTUNITIES OF THE ORGANISM OF ATO PARTICIPANTS IN THE PROCESS OF REHABILITATION 1,2Kalnysh V.V., 2MaltsevO.V. 1State Institution"Yu.I. Kundiiev Institute of Occupational Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv 2Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv

Objective: In this work, we studied the restoration of working capacity and functional state of the military personnel who had returned from the area of hostilities and then were sent for rehabilitation under stationary conditions. Materials and methods: We studied the combatants at the beginning and at the end of rehabilitation. For the assessment of working capacity we chose psycho-physiological indicators reflecting the level of activation of the organism, characterizing the individual-and-typological qualities, reflecting the level of human mobilization in the performance of information tasks. Possible transformations in the regulation of car-

diac rhythm at the restoration of functional reserves of the body of military personnel were considered also.

Results: According to the complex of psychophysiological indicators in the servicemen after stay in the area of hostilities, the working capacity was established to be improved significantly on average by 11.3% due to the rehabilitation measures. The level of stabilization of the variability of different psycho-physiological functions was improved on average by ^ 32.9% that indicated an increase in their mobilization and stabilization of the functional state of the servicemen. The state of the energetic sphere in military personnel in the ATO zone was improved significantly that was indicated in the changes of the values of the complex of cardiac rhythm indices by 22.7% and in a decrease of the intra-group spread of these indicators by 21.3%. Positive changes in the energetic sphere of the servicemen can be estimated as more intensive (22.7%) than in the information sphere (11.3%).

Keywords: hostilities, psycho-physiological state, working capacity, rehabilitation.

ni3a^ï. BiH 3anMmaeTbca cTa-ôrnbHMM npoTaroM ycboro npo-^cy peaôiniTa^ï (HegocTOBipHe 3MeHmeHHa BapiaôenbHocTi CM Ha 4,4% HaBpag hm BapTO po3-rnagaTM aK cepMO3Hy 3MiHy). ToMy po3yMHMM 6yge 3po6MTM bmchobok, ^o piBeHb Mo6ini3a^ï 3anMmaeTbca nocTiMHMM i cBig-HMTb npo BaxnMBicTb ^eï $yHK^ï gna 3a6e3neneHHa xMTTegianb-HOcTi opraHi3My.

nigBM^eHHA aganTa^MHMx MOxnMBocTeM nrogMHM BigÔMBa-eTbca He TinbKM Ha aKocTi nepe-poÔKM iH^opMa^ï, a m b eHepre-tmhhM c$epi opraHi3My. ToMy go^nbHO po3rnaHyTM MOxnMBi TpaHc^opMa^ï y peryna^ï cep-цeвoгo pMTMy, ^o Bigg3epKanro-raTb ^yHK^OHyBaHHa eHepre-tmhhoï c^epw npM BigHOBneHHi ^yHK^OHanbHMx pe3epBiB opra-Hi3My BiMcbKOBocnyxôoB^B (Ta6n. 2). y npo^ci pea6iniтaцiï yci gocnigxeHi noKa3HMKM 3a3HanM pi3Ho6iHHMx 3MiH, ToMy gna iHTepnpeTa^ï ^x MogM^i-Ka^M KOxeH 3 noKa3HMKiB go^nbHO npoaHani3yBaTM OKpe-mo. TaK, HCC He3HaHHo 3MiHuna-ca nicna npoxogxeHHa peaôini-Ta^MHMx 3axogiB. Цe cBigHMTb npo cTa6ini3a^ro eMO^MHoro $OHy npoTaroM ycboro nepiogy peaéiniTa^ï. PiBeHb noKa3HMKa LFnorm 3MeHmMBca icToTHo (p<0,01 ) - Ha 12,8%. OcKinbKM цeм noKa3HMK Bigoôpaxae aKTMBHicTb cMMnaTMHHoro Biggi-ny aBToHoMHoï HepBoBoï cucTe-mm, MoxHa npunycKaTM, ^o pea-6iniTa^MHi npo^gypM npM3BO-gaTb go ïï 3MeHmeHHa. 3 iHmoro

6oKy, piBeHb noKa3HMKa HFnorm 3HaHHo 36inbmMBca (p<0,01) -Ha 24,6%, ^o go3Bonae roBopM-tm npo nigBM^eHHa aKTMBHocTi napacMMnaTMHHoro Bigginy aBToHoMHoï HepBoBoï cucTeMM. OgHOHacHe 3HMxeHHa aKTMBHO-cTi cMMnaTMHHoro Ta nigBM^eH-Ha napacMMnaTMHHoro BigginiB aBToHoMHoï HepBoBoï cucTeMM npM3BoguTb go icToTHoro nagiH-Ha piBHa noKa3HMKa LF/HF (p<0,01) - Ha 41,4%, goBoganu Moro go HopMaTMBHMX 3HaneHb.

LUe ogHa xapaKTepucTMKa TpaHc^opMyBanaca gocTOBip-ho y пpoцeci pea6iniтaцiï BiMcb-KOBocnyxôoB^B - цe noKa3HMK Beta T, ^o Bigoôpaxae 3MiHy cMMeTpiï T-XBMni Kapgio^Kny. npMHoMy 36inbmeHHa 3HaneHHa цboro noKa3HMKa cBigHMTb npo nigBM^eHHa eneKTpMHHoï Heog-HopigHocTi MioKapga, po3bmtok Moro iweMi3a^ï. y gaHOMy BMnagKy Koe^i^eHT Beta T icToTHo 3MeHwye cBiM piBeHb (p<0,01 ) - Ha 12,0%, ^o go3-Bonae npunycTMTM HaaBHicTb no3MTMBHMX 3pymeHb y $yHK-цioнanbнoмy cTaHi opraHi3My BiMcbKOBocnyxôoB^B mnaxoM 3pocTaHHa eneKTpMHHoï ogHO-pigHocTi ïxHboro MioKapga. iHmi po3rnaHyTi noKa3HMKM Fcp i IH

He 3a3HaroTb icTOTHMx 3MiH.

y nigcyMKy, aK^o po3rnagaTM TinbKM noKa3HMKM, aKi icToTHo 3MiHroroTbca y пpoцeci peaôini-Ta^ï, MoxHa giMTM BMcHoBKy, ^o y cepegHboMy eHepreTMHHe 3a6e3neneHHa xMTTegianbHocTi BiMcbKoBocnyxôoB^B y пpoцeci pea6iniтaцiï noninmyeTbca Ha

22,7%. y pe3ynbTaTi moxhs cTBepgxyBaTM, ^o, no-nepme, 3acTocoBaHi BigHOBnraBanbHi 3axogM e e^eKTMBHMMM; no-gpyre, 3MiHM y cepцeво-cygмн-HiM cucTeMi e éinbw iHTeHcMBHM-mm (22,7%), Hix b iн^оpмaцiм-HiM c^epi (11,3%).

AHani3 rpynoBoï BapiaôenbHO-cTi noKa3HMKiB cepцeвоrо pMTMy gocMTb BaxKMM i HeogHO3HaH-hmm. y цbомy BMnagKy HeMae HiTKMx npaBMn noninmeHHa a6o noripmeHHa 3HaneHb цieï rpynM noKa3HMKiB.

neBHMM opieHTMpoM MOxyTb cnyxMTM 3HaneHHa Bapiaôenb-HocTi, OTpMMaHi nicna 3aKiHHeH-Ha пpоцecy pea6iniтaцiï. ^k^o 3a ocHOBy B3aTM 3a3HaneHi opi-eHTMpM, to MoxHa oôroBopMTM gocTOBipHi 3MiHM TinbKM gBox noKa3HMKiB: HCC i LF/HF. y nep-moMy BMnagKy HeoôxigHO koh-cTaTyBaTM, ^o rpynoBa Bapia-6enbHicTb HCC gocTOBipHO 3MeHmyeTbca (p<0,05) - Ha 27,5%. ihwmmm cnoBaMM, ^yHK-

цiонanbнмм cTaH BiMcbKOBO-Cnyx6оBЦiB 3a ЦMM nOKa3HMKOM cTaB 6inbm 36anaHcoBaHMM, HaônMxeHMM go cepegHboro gna ycieï rpynM. Ane OcKinbKM ^yнкцiонanbнмм cTaH rpynM nicna npoBegeHHa pea6iniтaцiм-hmx 3axogiB icTOTHO noKpa^MB-ca, to MoxHa roBopMTM npo Te, ^o 3HMxeHHa BapiaôenbHocTi ^oro noKa3HMKa Tex Mae no3M-tmbhmm e^eKT.

iHTepnpeTyBaTM Bapiaôenb-HicTb noKa3HMKa LF/HF ge^o cKnagHime. BapiaôenbHicTb цbо-ro noKa3HMKa 3HaHHO 3MeHmM-

№ 3 2018 Environment & Health 78

лася (p<0,001) - на 15,1%, що можна пояснити консолща^ею значень вегетативно! рiвноваги у вмськовослужбовщв пiсля реабiлiтацií. Якщо застосувати прийом усереднення позитив-них зрушень достовiрно змше-них характеристик серцевого ритму, можна з певною ймовiр-нютю говорити про значну ефективнють застосовуваних реабiлiтацiйних заходiв на 21,3%.

Отже, вiдновлювальнi заходи, застосован для бiйцiв пiсля !х перебування у зош бойових дiй, що проводяться у реаб1ш-тацiйному вщдшенш клiнiки професiйних захворювань ДУ «1нститут медицини працi iменi Ю.1. Кундiева НАМН Укра'ши», е ефективним тдходом для тд-вищення боездатностi вмсько-вослужбовцiв Збройних Сил Укра'ши, зниження со^ального i психологiчного напруження у суспшьствк Застосування цих заходiв значно збшьшуе мож-ливостi органiзму вмськово-службовцiв з переробки Ыфор-мацп, пiдвищуючи його пра-цездатнiсть та трансформуючи мехашзми регуляцií серцево-судинно! системи у бiк ii покра-щання.

Висновки

1. Встановлено, що за комплексом психофiзiологiчних показниюв працездатнiсть вiйськовослужбовцiв пiсля перебування у зош бойових дш у результат проведених реабiлiтацiйних заходiв у середньому ютотно покращи-лася на 11,3%. Рiвень стабЫ-зацií варiабельностi рiзних психофiзiологiчних функцiй у середньому покращився на 32,9%, що свщчить про пщви-щення рiвня !х мобiлiзацií i стабiлiзацií коливань функцю-нального стану вшськово-службовщв.

2. У результатi проведення реабштацмних заходiв стан енергетичноí сфери у вшсь-ковослужбовцiв, якi перебу-вали у зош АТО, значно покращився, про що свщчать зрушення значень комплексу показникiв серцевого ритму на 22,7% i зниження розкиду цих показниюв на 21,3%. Позитивш змiни, якi спостер^ гаються в енергетичнш сферi вiйськовослужбовцiв, можна оцшити як бiльш iнтенсивнi (22,7%), шж в iнформацiйнiй сферi (11,3%).

3. Показано, що комплекс вщновлювальних заходiв, застосовуваних у реаб1штацмно-му вщдшенш клiнiки професм-них захворювань ДУ «1нститут медицини пращ iм. Ю.1. Кун-дiева НАМН Укра'ши» для вм-ськовослужбовщв пiсля íх перебування у зош бойових дм, е ефективним для тдви-щення íхньоí працездатностi, функцюнального стану та боездатностi i, як наслщок, зниження соцiального i психо-логiчного напруження у сус-птьствк

Л1ТЕРАТУРА

1. Кальниш В.В., Пишнов ГЮ., Швець А.В. Вилiкувати душу. Оборонний всник. 2017. № 3. С. 20-25.

2. Кочина М.Л., Фирсов А.Г Многофункциональный прибор для проведения психофизиологических исследований. Прикладная радиоэлектроника : науч.-техн. журн. 2010.

№ 2 (9). С. 260-265.

3. Кочина М.Л., Каминский А.А. Компьютерный рит-мограф. Радиотехника. 2010. № 160. С.263-267.

4. Макаренко Н.И. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов / НИИ проблем военной медицины Украинской военно-медицинской академии. Киев, 1996. 336 с.

5. Навакатикян О.А., Крыжа-новская В.В., Кальниш В.В. Физиология и гигиена умственного труда. К. : Здоров'я, 1987. 152 с.

6. Тршька 1.С., Кальниш В.В., Швець А.В., Мальцев О.В. Особливост впливу чинниюв бойового середовища на вм-ськовослужбов^в. Вйськова медицина Украши. 2016. № 2. С. 73-80.

7. Clemente-Suarez V.J., Palomera P.R., Robles-P^ez J.J. Psychophysiological response to acute-high-stress combat situations in professional soldiers. Stress and Health. 2017. URL: https://doi.org/1 0.1002/smi.2778.

8. Hanwella R., Jayaseke-ra N.E, de Silva V.A. Mental health status of Sri Lanka Navy personnel three years after end of combat operations: a follow up study. PLoS ONE. 2014. 9 (9). e108113. doi.org/10.1371/jour-nal.pone.0108113.

9. Driskell J. E., Salas E. Stress and Human Performance. Psychology Press, 2013. P. 89126. REFERENCES

1. Kalnysh V.V., Pyshnov G.Yu. and Shvets A.V. Oboronnyi vis-nyk. 2017 ; 3 : 20-25

(in Ukrainian).

2. Kochina M.L. and Fir-sov A.G. Prikladnaia radioelek-tronika. 2010 ; 2 (9) : 260-265 (in Russian).

3. Kochina M.L. and KaminskiyA.A. Radiotekhnika. 2010 ; 160 : 263-267

(in Russian).

4. Makarenko N.I. Teore-ticheskie osnovy i metodiki pro-fessionalnogo psikhofiziologich-eskogo otbora voennykh spetsialistov [Theoretical Foundations and Methods of Professional Psycho-physiological Selection of Military Specialists. Research Institute of Military Medicine of the Ukrainian Military Medical Academy]. Kiev ; 1996 : 336 p. (in Russian).

5. Navakatikian O.A., Kryzhanovskaya V.V. and Kalnysh V.V. Fiziologiya i gigiena umstvennogo truda [Physiology and Hygiene of Mental Work]. Kiev : Zdorovia ; 1987 : 152 p. (in Russian).

6. Trinka I.S., Kalnysh V.V., Shvets A.V. and Maltsev O.V. Viiskova medytsyna Ukrainy. 2016 ; 2 : 73-80 (in Ukrainian).

7. Clemente-Suarez V.J., Palomera P.R. and Robles-Pfirez J.J. Stress and Health. 2017. doi.org/10.1002/ smi.2778.

8. Hanwella R., Jayaseke-

ra N.E, de Silva V.A. PLoS ONE. 2014. 9 (9). e108113. doi.org/ 10.1371/journal.pone.0108113.

9. Driskell J.E. and Salas E. Stress and Human Performance. Psychology Press; 2013 : 89-126.

Hagitiwno go pegaK^'i 18.05.2018

79 Environment & Health №3 2018