CC BY
10
УДК 620.92:330.34
DOI: 10.15587/2312-8372.2018.149595
ДОСЛДЖЕННЯ ПРОСТОРОВОГО АСПЕКТУ ВИКОРИСТАННЯ АЛЬТЕ-РНАТИВНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГП ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРП
Агапова О. Л., Попович Н. В., Шулжа Б. О., Пересадько В. А., Филенко В. В.
1. Вступ
Серед найважливших глобальних проблем, якi постали на початку ХХ1 сто-лiття, е забезпечення людства енерпею. Одним i3 основних тематичних трендiв, що увiйшли в свггову практику управлiння, е шдвищення ефективностi викорис-тання енергетичних ресуршв. Надiйне забезпечення енергетичних потреб промис-лових комплексiв е запорукою усшшно1 реалiзацii концепцii сталого розвитку.
Проблема забезпечення потреб населення краш в енергп може бути вирь шена за рахунок альтернативноi енергетики. Необхщшсть ii розвитку диктуеть-ся поступовим виснаженням глобальних запашв вуглеводнiв та шших викопних видiв палива, а також попршенням стану довкшля i змiнами клiмату. Для Украши, яка значною мiрою залежить вщ iмпорту енергоносiiв (46 % потреб у природному ^i та 100 % потреб у ядерному паливi краша задовольняе за рахунок iмпорту), питання розвитку альтернативно!' енергетики е особливо актуальним. Прiоритетнiсть розвитку галузi визначено на нацiональному рiвнi:
- Енергетичною стратегiею Украши на перюд до 2030 р. [1];
- Нащональним планом дiй з вщновлювано1' енергетики на перiод до 2020 року [2];
- Законом Украши «Про електроенергетику» [3];
- Законом Украши «Про альтернативш джерела енергii» [4] та iн.
Однак, доля альтернативних енергетичних джерел у загальному споживан-
ш енергетичних ресурсiв в Украiнi дос е незначною (близько 2,5 %), що пояс-нюеться цiлим комплексом причин. А складна економшо-полггична ситуащя додатково гальмуе залучення iнвестицiй.
Тому розробка науково обгрунтованих пiдходiв iз пiдвищення економiчноi ефективностi впровадження технологш альтернативно1' енергетики для окремих територш е важливою науково-практичною задачею.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е альтернативш джерела енергп як основа розвитку альтернативно1' енергетики Украши. Особливу увагу придшено вивченню прос-торового аспекту в оцшщ перспектив та можливостей використання окремих видiв вiдновлюваних джерел енергп для конкретних територш.
Описуючи сучасний стан альтернативно1' енергетики в Укра1ш, варто вщ-значити значш кроки держави у напрямку адаптацп законодавчо1' та норматив-но-правово1' бази до стимулювання розвитку цiеi галуз^ зокрема:
суттево спрощено процедури отримання лщензш для реалiзацii енергп за «зеленим тарифом» (feed-in tariffs) (в тому чи^ i для приватних домогоспо-
дapcтв, що викopиcтoвyють aльтеpнaтивнi джеpелa енеpгiï тa нaдлишoк пpoдa-ють y електpoмеpежy);
- вpегyльoвaнo меxaнiзми пщключення тaкиx об'склв до oб'e;днaнoï енеpгocиcгеми;
- вcтaнoвленi пoдaткoвi пiльги для теплoгенеpyючиx тa кoгенеpaцiйниx ycтaнoвoк тa iн.
У poбoтi [S] таведено pезyльтaти aнaлiзy зaпpoвaджениx в Укpaïнi пpoгpaм cтимyлювaння aльтеpнaтивнoï енеpгетики тa доведено, що poзмipи дiючиx «зе-лениx таpифiв» дocтaтнi для зaлyчення нoвиx iнвеcтopiв тa кoмпенcaцiï виcoкиx pизикiв ведення бiзнеcy в Укpaïнi.
Стaнoм нa 01.10.2018 poкy зa Haцioнaльнoю кoмicieю, що здiйcнюe деpжa-вне pегyлювaння y cфеpax енеpгетики тa кoмyнaльниx пocлyг в Укpaïнi «зеле-ний таpиф» cтaнoвить [б]:
- для вiтpoелектpocтaнцiй вiд 191,21 до 371,79 коп./кБттод;
- для бioенеpгетичниx oб'eктiв - 407,20 коп./кБттод;
- для coнячниx електpocтaнцiй - вщ 493,95 до 1529,65 коп./кБттод;
- для м^о-, мiнi-, тa мaлиx гiдpoелектpocтвнцiй - вiд 382,41 до 637,36 коп./кБттод.
Це одш з нaйвищиx пoкaзникiв y Cвpoпi. Рoзбiжнicть y тapифax в межax oднieï гaлyзi зaлежить вiд пoтyжнocтi тa дaти введення в екcплyaтaцiю енеpгo-генеpyючиx oб'eктiв.
Kpiм того, з метою poзвиткy yкpaïнcькoгo в^обничого cектopy в^тановле-нi пiльги, що звшьняють вiд пoдaткy нa пpибyтoк пiдпpиeмcтвa, якi виpoбляють oблaднaння для aльтеpнaтивнoï енеpгетики. А тaкoж нaдбaвки до «зеленого та-pифy» зa викopиcтaння нa електpocтaнцiяx oблaднaння y^a^^^re виpoбниц-твa. Зaкoнoм Укpaïни «^о електpoенеpгетикy» [3] пеpедбaченo звiльнення ш-дпpиeмcтв бioенеpгетики вiд oпoдaткyвaння ^^yray y нacтyпниx випaдкax:
- y pasi oтpимaння пpибyткy вiд пpoдaжy виpoбленoгo бioпaливa;
- y paai oтpимaння пpибyткy вiд oднoчacнoгo виpoбництвa електpичнoï i теплово!' енеpгiï тa/aбo виpoбництвa теплово!' енеpгiï з викopиcтaнням бюлопч-ниx видiв пaливa.
Результатом впpoвaдження деpжaвнoï пoлiтики пiдтpимки aльтеpнaтивниx джеpел енеpгiï в Укpaïнi e щopiчне зpocтaння генеpyючиx пoтyжнocтей та oб'eмiв виpoбництвa енеpгiï (pиc. 1).
3a дaними Деpжaвнoгo aгентcтвa з енеpгoефективнocтi тa енеpгoзбеpежен-ня Укpaïни cтaнoм нa 01.07.2017 p. зaгaльнa вcтaнoвленa пoтyжнicть oб'eктiв aльтеpнaтивнoï енеpгетики cтaнoвилa 1,74 ГБт. А в^обництво електpoенеpгiï з вiднoвлювaниx джеpел (без ypaxyвaння великиx гiдpoелектpocтaнцiй) y 2017 poцi cклaлo близько 2 тиа ГБттод.
Ha pиc. 1 чпко виpaжений cпaд виpoбiткy електpичнoï енеpгiï y 2015 тa 2016 poкax. Бiн пoяcнюeтьcя тим, що з квггая 2014 poкy пpипиненo пocтaчaння електpoенеpгiï coнячними тa вiтpoвими електpocтaнцiями, poзтaшoвaними нa oкyпoвaнiй теpитopiï Автономно!' pеcпyблiки Kpим, до oб'eднaнoï енеpгетичнoï cиcтеми Укpaïни.
2200 2000 1800 1600 1400 1200 1000 800 600 400 200
Wind Solar
Small hydro
Biomass
Biogas
0
2010
2011
2012
2013
2014
20x5
2016
2017
Рис. 1. Динамша вироб^ку електрично! енергп з альтернативних джерел в Украгш, ГВттод, данi наведено станом на кшець року (за даними Державного агентства з енергоефективност та енергозбереження Укра!ни)
1з урахуванням наведено! статистики виробництво електроенергп з альтернативних джерел у 2017 рощ склало близько 2,5 % вщ загального обсягу елект-роспоживання кра!ни, а з урахуванням великих пдроелектростанцш - близько 8 %. Найвищими темпами нарощування виробничих потужностей у сферi елек-троенергетики характеризуемся вiтро- та гелiоенергетика.
Енергетичною стратепею Укра!ни до 2035 року передбачено зростання ча-стки генеращ! електроенергп з вщновлюваних джерел (включно з пдрогенеру-ючими потужностями) до показника >13 % у 2030 рощ i >25 % у 2035 рощ [7]. Але враховуючи наявний тренд динамши виробггку електрично! енергп з альтернативних джерел, визначеш у Стратеги показники, на думку авторiв, е надто оптимютичними, а !х досягнення можливе лише за умови збшьшення штенсив-ностi нарощування виробничих потужностей.
На сьогодш виробництво енергп за рахунок альтернативних джерел залиша-еться менш рентабельним у порiвняннi з традицiйними, що пояснюеться висо-кою вартiстю обладнання й суттевими витратами на забезпечення технолопчних процесiв. Нинi державнi фiнансовi затрати на надбавку у виглядi «зеленого тарифу» при купiвлi енергп з вщновлюваних джерел компенсуються за рахунок нижчо! собiвартостi окремих традицшних видiв енергi! та встановлення для спо-живачiв на всю енергш усередненого тарифу. Проте збiльшення частки вщнов-люваних джерел енергi! в загальному енергобалансi позначиться на кшцевш вар-тостi енергi! для споживачiв або вимагатиме державного субсидування галуз^
Високий рiвень залежностi вiд державно! тдтримки робить альтернативну енергетику вразливою при погiршеннi економiчно! ситуацi! у свт загалом i в
УкраЛш зокрема. Тому при плануванш нових енергетичних об'еклв важливо шукати шляхи зниження вартосл ïx будiвництва, витрат на експлуатацш, тд-вищення прибутюв вiд реалiзацiï вiдновлюваноï енергiï i, як наслщок, темпiв окупностi швестицш.
Важливу роль у цьому вщграе вибiр оптимального мiсця розташування енергетичного об'екту з точки зору наявного ресурсного потенщалу та ряду ш-ших факторiв. Проведений у робол [8] аналiз досвiду дослiдження потенщалу вщновлюваних джерел енергiï в УкраЛш показав, що даних про обсяги та тери-торiальний розподiл альтернативних енергетичних ресурсiв на регiональному рiвнi недостатньо для оперативного планування. Результати оцшки вщновлю-ваних енергетичних ресуршв представленi в «Атлас енергетичного потенщалу вщновлюваних та нетрадицiйниx джерел енергп Украши» (2001 р.), «Геотермь чному атлас Украши» (2004 р.), «Нащональному атласi Украши» (2007 р.). Але даш картографiчнi джерела дають можливють оцiнити лише сумарний для об-ластi потенцiал окремих видiв ресуршв. На регiональному та субрегiональному рiвнi як оцiнка ресурсiв, так i 1'х картографування носить епiзодичний характер. Для жодного виду вщновлюваних енергетичних ресуршв не проводилися досль дження, як б вiдображали 1'х розподш на обласному або районному рiвнi та охоплювали при цьому вш регiони Укр?ïни.
Вiдповiдно, просторовий аспект використання вiдновлюваниx енергетичних ресурсiв потребуе б1льшо!' уваги та додаткового дослщження на теренах Украши.
3. Мета та задачi дослщжен-
Метою роботи е дослщження просторового аспекту використання енергетичного потенщалу вщновлюваних джерел енергп засобами картографiчного методу на прикладi одного з регюшв Украши.
Для досягнення поставлено!' мети визначено наступш завдання:
1. Провести оцшку й картографування техшчного потенцiалу вщновлю-ваних джерел енергп (енергiï виру, Сонця, рiчок та геотермальнох' енергп) на прикладi Харкiвськоï областi (Украша).
2. Визначити найбiльш сприятливi для розмщення об'ектiв альтернатив-ноï енергетики райони на територп Харкiвськоï области
3. Сформувати рекомендацп щодо розмщення об'еклв альтернативноï енергетики враховуючи ресурснi, соцiальнi, теxнiчнi, економiчнi та еколопчш чинники.
4. Дослiдження кнуючих р1шень проблеми
1снують численнi науковi роботи, зосередженi на вивченнi рiзниx аспектiв розвитку альтернативноï енергетики. Зокрема, науковцями у роботах [5, 9] дос-лщжено питання державноï политики, спрямованоï на пiдтримку та фшансове стимулювання цiеï галузi.
Безлiч праць присвячено питанням оцiнки енергетичного потенщалу альтер-нативноï енергетики: як за регюнами (наприклад, у Свропейському Союзi [10]), так i за окремими видами ресуршв (наприклад, бiомасою [11]). У дослщженш [12] наводяться приклади рiзниx варiантiв використання альтернативних джерел енер-riï, якi можуть задовольняти локальнi потреби та повнiстю або частково замшити
традицшш джерела.
Ряд науковцiв працюе над зв'язком мiж альтернативною енергетикою i сталим розвитком територiй. У цьому контекст розглядаеться використання сталих джерел енергп та енергоноспв, зменшення впливу на навколишне сере-довище, тдвищення ефективностi та соцiально-економiчно! прийнятностi [13]. Досягнення збалансованого розвитку потребуе використання джерел енергп, що е доступними за щною та такими, що можуть бути утилiзованi без негативного впливу на довкшля [14]. Вщповщно, розробленi енергетичнi iндикатори сталого розвитку, якi являють собою анаитичний iнструмент для оцiнки поточ-них моделей виробництва та використання енергп на нащональному рiвнi [15].
Сучасш нацiональнi та регiональнi стратегi! енергетичного розвитку, як правило, включають три ключовi компоненти: енергозбереження з боку корис-тувачiв, пiдвищення ефективностi виробництва енергп та замша викопного па-лива на альтернативы джерела енергп [16]. Незважаючи на те, що щ змши мо-тивуються геопросторовими факторами, штегращя моделей енергетичних систем та геошформацшних систем все ще перебувае в зародковому сташ [17], особливо в Укра!нi.
Таким чином, мехашзмам просторово! оптимiзацil галузi альтернативно! енергетики з урахуванням економiчних факторiв у науковiй лiтературi придше-но недостатньо уваги, тож це питання мае бути дослiджене додатково.
5. Методи дослщження
Оптимальний вибiр мiсця розташування енергогенеруючого обладнання дозволяе шдвищити економiчний ефект вiд будiвництва нового енергетичного об'екту у 2-3 рази. Рентабельшсть технологiй вiдновлювано! енергетики зале-жить вiд наступних факторiB:
- вартостi обладнання та його встановлення;
- рентно! плати за земельну дшянку;
- тарифiв на реаизащю енергi!;
- показникiв енергетичного потенщалу територi!;
- вiддаленостi об'еднано! електромережi та об'емiв будiвництва додатко-вих електромереж;
- вщдаленост вiд потенцiйного споживача (протяжнiсть теплотрас);
- необхiдностi будiвництва додатково! транспортно! iнфраструктури та ш.
Останнi чотири фактори доцiльно розглядати у просторовому вщношенш,
для чого пропонуемо використовувати картографiчний метод дослщження. Аналiз територiального розподiлу енергетичного потенщалу вщновлюваних джерел енергi! у поеднанш з iншими соцiально-економiчними факторами дозволяе обрати оптимальш регiони розвитку окремих напрямюв галузi. На еташ розробки стратегi! розвитку певно! територп подiбний аналiз допомагае визна-чити види ресуршв, якi характеризуються найвищим потенцiалом.
Вихiдними даними для укладання карт альтернативно! енергетики е результата ощнки енергетичного потенцiалу вщновлюваних джерел енергi! - вiт-рових, сонячних, геотермальних, гiдроенергетичних. Для ощнки енергетичного
потенщалу у poöoTi застосовано методи статистичного аналiзу багаторiчних рядiв даних та математичного моделювання.
Вихiдними джерелами даних для ощнки й картографування впроенергети-чних ресурсiв послужили результати натурних вимiрювань, представленi сере-дньостатистичними показниками швидкостей вiтру, визначеними для контро-льних точок, що складають мережу мошторингу дослiджуваноi територп. В якост основного джерела статистичноi iнформацii використано даш метеоро-логiчних спостережень пдрометеоролопчних служб Украiни та сусiднiх краш за десятирiчний перiод (з 2005 по 2014 рш). Додатковим джерелом iнформацii виступили середньостатистичнi показники напрямку та швидкост вiтру всесвь тньоi бази метеорологiчних та актинометричних даних NASA SSE. Даш вимь рювань швидкостей вiтру з сусiднiх прикордонних територш необхiднi для ко-ректного проведення штерполяцп показникiв у процес картографування вггро-енергетичних ресурсiв.
Практичне значення для втроенергетики мае техшчний потенщал, що вь дображаеться через показник виробггку енергп вiтроустановкою певного типу за певний часовий перюд (день, мюяць, рiк). Необхiднiсть обов'язково!' прив'язки до типу обладнання пояснюеться тим, що технiчнi параметри впро-турбiн (навiть одного розмiру, але рiзних виробникiв) суттево вiдрiзняються, тому неможливо обрати певнi усередненi параметри для ощнки ресурсного потенщалу. Замють цього можливо розрахувати виробггок енергп конкретними типами вiтроустановок, яким надаеться перевага на нащональному ринку впро-енергетики. В Украiнi такими впроустановками на даний час е Fuhrländer FL2500 (Шмеччина, потужнiсть 2,5 МВт) та Vestas V112 (Дашя, потужшсть 3 МВт) вкажггь крашу виробника установки [18, 19].
Для приведення показниюв швидкостi виру до висоти осi ротора впроуста-новки (100 м) використано аналггичш моделi розрахункiв, що найчастiше засто-совуються у свiтовiй практицi. Це логарифмiчний закон Лайхтмана й експонент-ний закон Хеллмана, згiдно з якими швидюсть вiтру на заданш висотi з ураху-ванням коефщента шорсткостi поверхнi визначаеться за формулами [20, 21]:
к=к
'hf kKJ
та
у =v ln/ta-lng^ h a lnh-Ыа '
де Vh - швидюсть вiтру на висотi h; ¥а - швидкiсть вiтру на висот анемометра; ha - висота анемометра;
а - ступеневий коефщент, який залежить вiд шорсткостi земно!' поверхш (а=0,05-0,50), для вiдкритих мiсць параметр а=1/7=0,143.
Облж коефщента шорсткостi земно!' поверхнi дозволяе привести значення середшх швидкостей виру до умов вiдкритоï мiсцевостi (саме тaкi дiлянки оби-раються для розмщення вiтроелектростaнцiй). Kоефiцieнти шорсткостi земно!' поверхш для пyнктiв наземних спостережень (метеоролопчних мaйдaнчикiв) визначено за космiчними знiмкaми з роздiльною здaтнiстю 3-5 м.
Потенцшний виробiток енергп' вггроустановкою одинично!' потyжностi об-раховувався на основi бaгaторiчних даних швидкостей виру, приведених до ви-соти 100 м, для пунклв метеорологiчних спостережень. При цьому використо-вувалися ^mi потyжностi (грaфiки зaлежностi виробiткy енергп вщ швидкостi вiтрy), предстaвленi у техшчнш документацп вiтротyрбiн Fuhrländer FL2500 та Vestas V112. Пiсля цього проводилася штерполящя значень iз застосуванням методу зворотно зважених вiдстaней у програмному середовишд ArcGIS, а при укладанш карт, вiдповiдно, застосовувався спошб iзолiнiй.
Технiчний потенцiaл гелiоенергетичниx pecypcie вщображае виробiток енергп певним типом гелюсистем на одиницю площi за певний перюд часу. Вiн визначаеться з урахуванням техшчних характеристик гелюсистем (у тому чи^ коефiцieнтa корисноï дп), кута встановлення та орieнтaцiï за сторонами горизонту. Цей показник е основою для ощнки економiчноï дощльност використання сонячноï енергп та термтв окyпностi бyдiвництвa електро- або теплостанцп. Так, для фотоелектричних систем рiчний виробiток енергп визначаеться за на-ступною формулою [22]:
де E - рiчний виробiток енергп фотоелектричними системами (кВтгод);
Qn - надходження сyмaрноï сонячноï рaдiaцiï на поверхню фотоелектрич-них панелей площиною 1 м2;
SФП - площина фотоелектричних панелей або гелiоколекторiв;
Кккд - коефщент корисноï дп' обладнання;
КЕП - коефiцieнт, що вiдобрaжae частку ефективноï поверхнi.
Вихiднi дaнi для розрахунку техшчного гелiоенергетичного потенцiaлy отримаш за допомогою RETScreen Clean Energy Management Software (RETScreen) [23] - широко застосовуваного у свт безкоштовного програмного пакету для aнaлiзy проеклв aльтернaтивноï енергетики, розробленого на замов-лення уряду Канади. Такий вибiр обумовлений тим, що для моделювання гелю-енергетичного потенцiaлy в межах регюшв Укрaïни недостатньо даних наземних актинометричних спостережень, що ведуться державною пдрометереоро-лопчною службою. Це пояснюеться тим, що на всш територп крaïни наявш лише 10 метеостанцш, що вимiрюють показники надходження сонячноï рaдia-цп. Нaтомiсть, програмний додаток RETScreen дозволяе обчислити даш гелюе-нергетичного потенцiaлy для пунклв регyлярноï сiтки контрольних точок з ш-тервалом у 0,5 градуси. Для цього використовуються як киматичш дaнi наземних вимiрювaнь, так i параметри отриманих з глобaльноï бази даних супутни-кових спостережень космiчноï агенцп NASA «Surface meteorology and Solar
Energy» (NASA SSE). До того ж, програма дозволяе визначати кшьюсть вироб-леноï енергп з урахуванням техшчних характеристик обладнання, наприклад, оперативно розрахувати виробгток енергiï певним типом гелюсистем для зада-ноï точки мюцевосл та кута ïx встановлення.
Техшчний потенщал гелюенергетичних ресурсiв у данш роботi розрахова-но для полiкристалiчниx фотоелектричних модулiв з усередненим показником коефщенту корисноï дп на рiвнi 24,7 %, зорiентованиx на твдень пiд оптима-льним кутом. За даними розрахунюв гелiоенергетичного потенцiалу сформовано геошформацшний шар мережi контрольних точок, на основi якого у пода-льшому з застосуванням методу штерполяцп сплайн побудовано карту розподь лу гелюенергетичних ресуршв Харкiвськоï области
Оцiнка геотермалъних pecypcie вимагае врахування, збору й обробки великих масивiв геологiчноï iнформацiï (про склад, трщинувалсть, теплопровiднiсть гiрськиx порiд на рiзниx горизонтах). Тому в дослщженш при укладаннi карти геотермальних ресуршв Харкiвськоï областi використано результати попередшх оцiнок геотермального потенцiалу регiону. Вони виконувалися в рамках Свро-пейського проекту зi створення веб-атласу геотермальних ресуршв Свропи «The GeoElec project» (2011-2013 рр.) [24]. 1нформацшш шари даних цього атласу по-будоваш на основi нацiональниx геологiчниx до^джень. Для територп Украïни це в основному термометричш дослiдження свердловин в xодi пошуково-розвiдувальниx робiт запашв вуглеводнiв та пiдземниx вод (глибина бшьшосл свердловин становить 3000-4000 м). Значення техшчного потенцiалу геотермальних ресуршв були розраxованi за методикою, представленою у роботi [25].
Методика ощнки та картографування енергетичного потенщалу малих pi-чок суттево вiдрiзняеться у порiвняннi з шшими вщновлюваними джерелами енергп (насамперед через те, що пдроенергетичш ресурси не мають суцiльного розподiлу по територп). Вона включае застосування прийомiв багатоступенево-го математико-картографiчного моделювання та цiлого комплексу шструменлв ГIС-аналiзу. При цьому кшьюсш характеристики рiчок обраховуються безпосе-редньо у процес картографування з використанням шструменлв ушверсально-го Г1С-продукту ArcGIS. Такий пiдxiд дозволяе аналiтичним шляхом визначити пдролопчш характеристики для абсолютно вшх рiчок дослiджуваноï мюцевос-ri, а не лише для тих, де проводяться пдролопчш спостереження. 1з застосуванням юнуючого досвiду та експериментальноï апробацп низки функцiй ArcGIS було розроблено алгоритм картографiчного моделювання енергетичного потенщалу рiчок, що детально описано у робол [26].
Перший етап включае пiдготовку вихщних геоiнформацiйниx шарiв даних -цифровоï моделi рельефу (ЦМР) та картографiчного шару модуля стоку, на основi яких створюються поxiднi шари даних - складовi картографiчноï моделi пдроло-гiчноï мереж1. Показник модуля стоку демонструе значення кшькосл води, що слкае у русло рiчки за одиницю часу з одинищ плошд водозбiрного басейну.
На другому еташ на основi ЦМР здiйснюеться картографiчне моделювання гiдрологiчноï мережi (лiнiй водотоюв/русел рiчок та вододiлiв) з використанням групи шструменлв «Гiдрологiя» (Hydrology) додаткового модуля ArcGIS Spatial Analyst. Надалi на основi картографiчного шару даних напрямку стоку та
карти модуля стоку будуеться результуючий шар сумарного стоку, який пока-зуе для кожно! чарунки результуючого растру «протшаючу» крiзь не! кiлькiсть води (витрати води).
Третш етап передбачае створення похщних геоiнформацiйних шарiв да-них, що включають мiсця розташування витокiв та гирл рiчок, значення абсолютно! висоти мюцевост та витрат води у цих пунктах. Точки впадшня прито-кiв роздшяють крупнi рiчки на дiлянки у тих мюцях, де суттево змшюеться по-казник витрат води.
На четвертому етат з використанням функцп «Калькулятор поля» (Field Calculator) проводиться розрахунок валового (теоретичного) та техшчного по-тенцiалу рiчок (та !х окремих дiлянок) на основi даних про абсолютш висоти та витрати води у витоках та гирлах. Розрахунки теоретичного потенщалу рiчок представлено показниками потужносп та питомо! потужност1 водного потоку. Потужшсть водного потоку Nj для i-i дшянки р1чки внзначаеться на основ! рiвняння [27]:
ЛГ=9,81 М^1(Я2-Я;1), [КВТ],
де Qj та Q, - середш багатор1чш витрати води на початку та кшщ i -! р1чки
або дшянки р i ч к и, м/с;
Н: та Ht - абсолютш висоти иочатково! та юнце во! точки i -! дшянки р1чки, м.
Питомапотужшсть р1чки або й дшянки Nn визначаеться занасгупною формулою [28]:
Nn = ^, [кВт/км],
I j-
1
де Nl - потужшсть i -! дшянки р1чки; Lj -!! иротяжшсть на мюцевост1, км.
Надалi розраховано технiчний енергетичний потенцiал рiчок (потенцiйний виробiток енергп), що враховуе коефiцiенти корисно! дп гiдроенергетичного обладнання - турбiни та генератора, коефщент використання потужностi водотоку, що залежить вiд сезонних коливань стоку рiчки. В даному дослщженш застосовано спрощену систему розрахуншв технiчного потенцiалу пдроенерге-тичних ресуршв рiчок. Значення теоретичного потенцiалу помножувалися на кiлькiсть годин (розрахунки виконувалися для рiчного перiоду) та на коефщент використання теоретичного потенцiалу, що залежить вщ потужностi водного потоку в рiчцi. Вiдповiдно до методики, представлено! у робот [27], було при-йнято наступнi значення коефщенту використання теоретичного потенцiалу: для рiчок з потужнiстю водного потоку менше 1 МВт - 0,15, вщ 1 до 2 МВт -0,2, бшьше 2 МВт - 0,35.
На останньому етапi за результатами розрахунюв укладаються карти пд-роенергетичного потенцiалу рiчок.
6. Результати досл1дження
За результатами ощнки втроенергетичного потенцгалу Харювсько! обла-ст з урахуванням технiчних параметрiв влроустановки Fuhrlander FL2500 було укладено карту, що демонструе вiдмiнностi у його розподш по територii репо-ну (рис. 2). Найвишд показники енергетичного потенщалу спостерiгаються у пiвнiчнiй, центральны та пiвнiчно-захiднiй частинi областi, найнижчi - у захщ-нiй та твденно-захщнш, що пов'язано з орографiчними умовами мiсцевостi.
Рис. 2. Техшчний потенцiал вiтроенергетичних ресурсiв Харкiвськоi област
для вiтроустановки Fuhrlander FL2500
Варто вщзначити, що пiдключення вiтроелектростанцiй та крупних соняч-них електростанцiй у бшьшосл випадкiв можливе лише до лшш електропере-дачi та розподшьчих пiдстанцiй з рiвнем напруги 110 кВ. Пiдключення до мереж меншоi напруги може створювати перевантаження, додатковi обмеження при транспортуваннi виробленоi енергii та бiля центрiв и споживання. З еконо-мiчних причин об'екти вггроенергетики необхiдно розташовувати якомога
ближче до лшш електропередачi вiдповiдноi напруги, що суттево зменшуе за-трати на каттальне будiвництво об'екту. Тому на карп техшчного впроенерге-тичного потенщалу додатково представлено електромережу.
Вщповщно до найвищого енергетичного потенцiалу та доступносп елект-росистеми рекомендуеться розташування вiтроелектростанцiй у Вовчанському, Харкiвському, Великобурлуцькому районах, частково у Печешзькому, Чугу1'в-ському, Нововодолазькому, Дергачiвському, Богодухiвському та Краснокутсь-кому районах.
Утворюваний впротурбшами шум та потенцiйна загроза вщриву лопатей обумовлюе обмеження на встановлення великих вiтроустановок та територiях населених пункпв, об'ектiв природно-заповiдного фонду та юторико-культурно!' спадщини, а також в межах 300-500-метрово1' зони навколо них. Та-ка вiдстань задовольняе вимогам техшки безпеки та дозволяе уникнути акусти-чного впливу на жителiв прилеглих населених пунктiв. Точш розмiри захисно1' зони встановлюються для кожного об'екту впроенергетики окремо, при цьому вщстань до вiтроустановок мае бути такою, щоб рiвень шуму вщ обладнання не перевищував фонового шуму довкшля. Вiдповiдно до дшчих в Украiнi станда-ртiв, нормальний рiвень шуму не перевищуе 55 дб у в денний час та 45 дБ у ш-чний, максимально допустимий - 70 та 60 дБ вщповщно. Впроелектростанцп забороняеться розташовувати близько до аеропорпв та вiйськових баз через можливi перебо1' радiозв'язку.
Незважаючи на те, що вщсоток гибелi птахiв та кажашв вiд зiткнень iз вп-ровими турбiнами за результатами дослщжень [29] е невисоким, небажано розташовувати вггроелектростанцп на шляхах мкрацп птахiв та у мiсцях поши-рення рiдкiсних видiв орнiтофауни.
На рис. 3 представлено результати ощнки техшчного потенцгалу гелгоене-ргетичних ресурав Харювсько1' обласп для полiкристалiчних фотоелектричних модулiв, зорiентованих на пiвдень тд оптимальним кутом (кут нахилу фотоелектричних модулiв, при якому протягом року надходить найбiльша кiлькiсть сонячно1' радiацii). Збiльшення потенцiалу гелiоенергетичних ресуршв спостерь гаеться з пiвночi на твдень та пiдпорядковуеться широтному закону.
Найсприятлившими умовами для розмiшення промислових сонячних еле-ктростанцiй характеризуються Лозiвський та Близнюкiвський райони, де рiчний виробiток енергii полiкристалiчними фотомодулями може становити вщ 245 до 250 кВттод/рш з 1 м2. Електростанцп велико1' потужностi доцiльнiше розмщу-вати ближче до крупних електричних шдстанцш та бшьш потужних лiнiй елек-тропередачi - у Близнюкiвському, Первомайському, Балаклшському, 1зюмсь-кому, Лозiвському та Борiвському районах. Проте сонячнi електро- та теплоге-неруючi установки для приватних домогосподарств можна ефективно викорис-товувати на територii всiеi обласп.
Сонячнi електростанцii та гелiосистеми для забезпечення гарячого водопо-стачання можуть бути орiентованi як на централiзоване енергопостачання, так i на локального споживача. При цьому не менш важливим фактором е наявнiсть великих вщкритих дiлянок для !х встановлення, в тому чи^ незатiнених дахгв будинкiв в межах населених пункпв. Небажаним е встановлення сонячних еле-
ктростанцш на землях сшьськогосподарського призначення, оскшьки в ход1 тривалого перекриття земель вщ сонячних промешв вщбуваеться !х деградащя, а також поблизу шдприемств, атмосферш викиди яких знижують р1вень прозо-рост атмосфери.
Рис. 3. Техшчний потенщал гелюенергетичних ресуршв Харшвсько! област
Буд1вництво потужних геотермальних електростанщй, як 1 у випадку з вь троенергетикою, випдшше здшснювати недалеко вщ юнуючо! енергосистеми. Враховуючи показники енергетичного потенщалу надр (рис. 4) та розташуван-ня електромереж1 (рис. 2), для буд1вництва геотермальних електростанцш най-кращими в межах Харшвсько! област е твдень Барвшювського 1 Близнюшвсь-кого, твденний схщ 1зюмського, Бор1вський та Лоз1вський райони. Оскшьки теплоенергетичний потенщал геотермально! енергп пропорцшний електроенер-гетичному, теплов1 станцп на геотермальних джерелах можуть створюватися для забезпечення потреб у тепловш енергп населених пунклв, що е центрами вказаних райошв.
Шд час визначення мюць розташування теплогенеруючих об'еклв та коге-нерацiйних установок необхщно враховувати рiвень енергетичних втрат шд час транспортування енергii. Мае значення i зростання витрат на будiвництво теп-лотрас при вщдалеш енергетичного об'екту вiд споживачiв. Як показуе практика, район теплоенергетичного забезпечення споживачiв обмежуеться радiусом 10-15 км, а в особливо сприятливих умовах - 25-50 км [30].
Рис. 4. Техшчний потенщал геотермальних ресуршв Харкiвськоi областi для
генерацп електроенергп
У результатi аналiзу енергетичного потенщалу р\чок Харювсь^' областi (рис. 5) встановлено, що найвищим енергопотенщалом характеризуються малi рiчки, довжина яких становить 10-20 км, що пояснюеться значними перепадами висот вздовж русла (падшням рiчки). Проте iх використання для встанов-лення пдроелектростанцш (ГЕС) у бiльшостi випадкiв неможливе або економь чно невигiдне через низьк показники водного стоку у лггнш перiод [31].
У межах Украши будiвництво малих ГЕС е економiчно виправданим на рi-
чках, де витрати води становлять бшьше 2 м/с [32]. Вщповщно, можна ствер-джувати, що рiчки Сiверський Донець, Оскiл, Уда, Лопань, Харюв, Орiль, Берестова, Берека, Мерло, Мож, Вовча, Великий Бурлук мають рiчний водний стiк, достатнш для встановлення малих ГЕС. Однак пдроенергетичний потенцiал рiчок та можливост його використання залежать не лише вщ значень витрат води. Не менш важливими е параметри сезонного коливання стоку, падшня рь чки (водного напору), iншi природнi, сощальш, економiчнi та екологiчнi обме-ження мюцевостг
Рис. 5. Технiчний енергетичний потенщал рiчок Харкiвськоi областi
За обсягами техшчного потенщалу перспективними для розташування CTBopiB ГЕС в межах територп дослiдження е:
- дшянки рiчки Сiверський Донець - швшчшше м. Балаклiя та у швден-нiй частинi Балаклiйського району;
- рiчки Уда - захiднiше м. Чугуева;
- рiчки Берестова - в райош Зачепилiвки;
- рiчки Мож (Мжа) - на захщ вiд м. Змiiв;
- рiчки Мерла - вище та нижче за течiею вiд Краснокутська.
Достатшм гiдроенергетичним потенцiалом характеризуеться також
р. Оскш, але потенцiал цiеi рiчки майже повнiстю використовуеться Червоноо-скшьською ГЕС. Перспективною е електрифiкацiя греблi Печенiзького водос-ховища, розташованого на р. Оверський Донець у райош селища Печешги.
Однак, основнi потенцшш дiлянки розташування малих ГЕС зосереджеш у центральнiй, найбiльш густонаселенiй частиш областi. З одного боку, близь-кiсть розташування ГЕС до споживача е позитивним моментом, а з шшого -населенi пункти створюють додатковi обмеження при будiвництвi водосховищ. Крiм того, реалiзацiя проектiв будiвництва ГЕС на означених дiлянках може обмежуватися наявнiстю об'ектiв природно-запоBiдHOго фонду та геолопчними умовами, що потребуе додаткових дослщжень на локальному рiвнi.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. До сильних сторш дослiдження вщносяться:
1. Наявна чiтка державна полгтика, нормативно-правова база, що забезпе-чуе стимулювання розвитку альтернативноi енергетики (feed-in tariffs, мехашз-ми пiдключення об'еклв галузi до об'еднаноi енергосистеми, податковi пiльги для теплогенеруючих та когенерацшних установок).
2. Усi нацiональнi стратеги, плани, дорожнi карти, концепцii розвитку, що стосуються паливно-енергетичного комплексу, передбачають збiльшення част-ки використання вщновлюваних джерел енергii в загальному енергобалансг
3. Просторовий пiдхiд, що передбачае анашз розподiлу енергетичного потенщалу вiдновлюваних джерел енергii у поеднанш з iншими сощально-економiчними факторами, дозволяе обрати оптимальш регiони розвитку окремих напрямшв галузi. На еташ розробки стратегii розвитку певно!' територп вш допо-магае визначити види ресуршв, якi характеризуються найвищим потенщалом. Представлення результатiв оцiнки потенцiалу вщновлюваних джерел енергii у ка-ртографiчному виглядi е найбiльш наочним та доступним для сприйняття.
Weaknesses. До слабких сторш дослщження вiдносяться:
1. Недостатня кшьюсть ресурсiв та швестицш для нарощування виробни-чих потужностей альтернативно1' енергетики в Украiнi.
2. Враховуючи полiтичний аспект та високу залежнють енергетичного сектору держави вщ поставок природного газу, в останш два роки акценти нащо-нально1' полiтики дещо змiщенi на полгтику нарощування вiтчизняного газови-добутку (Концепщя розвитку газовидобувно1' галузi Украши). При цьому розвитку альтернативно1' енергетики не придiляеться достатньо уваги.
3. У цшому, шформацшне забезпечення альтернативно!' енергетики в Укра!ш вщстае вщ рiвня зарубiжних кра!н. Комплекснi дослщження потенцiалу вiдновлюваних джерел енергп на регюнальному та субрегiональному рiвнях для Bcix областей кра!ни не проводилися.
Opportunities. До перспектив дослщження вщносяться:
1. Набуття промислового значення нових видiв ресурсiв, створення нових технологш та обладнання може в перспективi забезпечити як розвиток паливно-енергетичного комплексу, так i супутнiх виробництв.
2. Широю можливостi геоiнформацiйних технологш обумовлюють попу-лярнiсть та поширення рiзноманiтних програмних додаткiв та спецiалiзованих геоiнформацiйних систем, що дозволяють оперативно проводити оцшку, моде-лювання та вiзуалiзацiю енергетичних показникiв вiдновлюваних енергетичних ресуршв. Вони також враховують мiсцевi фактори, що впливають на можли-вiсть використання альтернативних енергетичних ресуршв.
3. Доцiльним е створення в мережi 1нтернет картографiчних веб-сервiсiв, веб-атлашв та веб-Г1С, у яких шформащя про альтернативнi енергетичнi ресур-си представлена у виглядi iнтерактивних картографiчних шарiв даних. Такi ре-сурси сприяють популяризацii альтернативно! енергетики серед широких верств населення та залученню швестицш у галузь.
Threats. До загроз дослщження вiдносяться:
1. Низьк темпи розвитку альтернативно! енергетики, що може спричинити у певний час енергетичну кризу та пiдвищення залежносп вiд iмпорту енергоносiiв.
2. Без впровадження необхiдних запобiжних заходiв використання кожно! з галузей альтернативно! енергетики може мати негативш наслiдки для довкш-ля. Так, шумове забруднення та загибель птахгв е негативними сторонами розвитку впроенергетики, змша рiчкових екосистем i загибель iхтiофауни - мало! гiдроенергетики, деградацiя грунлв - гелiоенергетики i т. д.
8. Висновки
1. Представленi карти вiтровоi, сонячно!, геотермально! енергетики та мало! пдроенергетики дають уявлення про потенщал розвитку альтернативно! енергетики у Харювськш области Мiсцевi органи влади можуть застосовувати наведеш картографiчнi даш при укладаннi стратегiй та плашв сощально-економiчного розвитку, а защкавлеш iнвестори - при виборi району будiвницт-ва та виду енергетичного ресурсу. У перспективi доцiльно провести аналопчш дослiдження потенцiалу вiдновлюваних джерел енергп для всiх областей Укра-!ни та створити единий електронний картографiчний веб-сервiс, який би поед-нував та надавав у вщкритому доступi всю необхiдну iнформацiю.
2. Визначено оптимальш райони будiвництва об'еклв альтернативно! енергетики на територii Харювсько! областi. Так, розташування:
- впроелектростанцш рекомендуеться у Вовчанському, Харкiвському, Великобурлуцькому районах;
- сонячних електростанцш - у Близнюювському, Первомайському, Бала-клшському, 1зюмському, Лозiвському та Борiвському районах;
- геотермальних електростанцш - на твдш Барвiнкiвського i Близнюшв-ського, твденному сходi 1зюмського, Борiвського та Лозiвського районiв.
Перспективними для розташування створiв малих гiдроелектростанцiй у межах територп дослiдження е дiлянки рiчок Оверський Донець, Уда, Берестова, Мож, Мерла.
3. Доведено, що застосування картографiчного пiдходу дозволяе визначи-ти оптимальш мiсця розташування об'ектiв альтернативно1' енергетики з ураху-ванням цшо1' низки факторiв. Розглянуто соцiальнi, техшчш, економiчнi та еко-логiчнi фактори, яш чинять вплив на вибiр мiсця розташування енергетичних об'ектiв, як-то:
- вщстань до потенцiйного споживача;
- особливостi пiдключення до об'еднано1' електромережi;
- можливий вплив на навколишне середовище та життедiяльнiсть людини.
Сформовано вiдповiднi рекомендацii щодо розмщення об'ектiв вiтровоi, соня-
чно!, геотермально1' енергетики та мало1' гiдроенергетики на регюнальному рiвнi.
Лiтература
1. Енергетична стратепя Украiни на перiод до 2030 р. URL: https://de.com.ua/uploads/0/1703-EnergyStratagy2030.pdf
2. Нащональний план дiй з вщновлювано1' енергетики на перiод до 2020 року: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши № 902-2014-р вiд 01.10.2014. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/902-2014-p
3. Про електроенергетику: Закон Украши № 575/97-ВР вщ 11.06.2017. URL: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/575/97-вр
4. Про альтернативш джерела енергii: Закон Украши № 555-IV. вщ 11.06.2017. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15
5. Trypolska G. An assessment of the optimal level of feed-in tariffs in Ukraine // Sustainable Energy Technologies and Assessments. 2014. Vol. 7. P. 178-186. doi: http://doi.org/10.1016/j.seta.2014.06.002
6. Про встановлення «зелених» тарифiв на електричну енергш та надбавки до «зелених» тарифiв за дотримання рiвня використання обладнання украш-ського виробництва для суб'еклв господарювання: Постанова Нацюнально1' комiсii, що здiйснюе державне регулювання у сферах енергетики та комуналь-них послуг № 1122 вщ 28.09.2018. URL: http://www.nerc.gov.ua/?id=34882
7. Енергетична стратепя Украши на перюд до 2035 року «Безпека, енер-гоефективнiсть, конкурентоспроможнють»: розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни № 605-р вiд 18.08.2017. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/250250456
8. Агапова О. Л. Картографування для потреб альтернативно1' енергетики в Украшу дис. ... канд. геогр. наук.: 11.00.12. Харшв: ХНУ iменi В. Н. Каразiна, 2016. 230 с.
9. Kurbatova T., Sotnyk I., Khlyap H. Economical mechanisms for renewable energy stimulation in Ukraine // Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2014. Vol. 31. P. 486-491. doi: http://doi.org/10.1016/j.rser.2013.12.004
10. Assessment Usage Energetic Potential From Renewable Sources / Folvarcny A. et. al. // 11th International Conference on Environment and Electrical Engineering. Venice, 2012. P. 479-484. doi: http://doi.org/10.1109/eeeic.2012.6221425
11. Ioelovich M. Energetic Potential of Plant Biomass and Its js^ '' ^la-tional Journal of Renewable and Sustainable Energy. 2013. Vol. 2, Issue 2. P. 26-29. doi: http://doi.org/10.11648/j.ijrse.20130202.11
12. Omer A. M. Renewable energy technologies and sustainable development // African Journal of Engineering Research. 2013. Vol. 1, Issue 4. P. 102-116.
13. Rosen M. Energy Sustainability: A Pragmatic Approach and Illustrations // Sustainability. 2009. Vol. 1, Issue 1. P. 55-80. doi: http://doi.org/10.3390/su1010055
14. Dincer I. Renewable energy and sustainable development: a crucial review // Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2000. Vol. 4, Issue 2. P. 157-175. doi: http://doi.org/10.1016/s 1364-0321 (99)00011-8
15. Vera I., Langlois L. Energy indicators for sustainable development // Energy. 2007. Vol. 32, Issue 6. P. 875-882. doi: http://doi.org/10.1016/j.energy.2006.08.006
16. Lund H. Renewable energy strategies for sustainable development // Energy. 2007. Vol. 32, Issue 6. P. 912-919. doi: http://doi.org/10.1016/j.energy.2006.10.017
17. GIS-Based Planning and Modeling for Renewable Energy: Challenges and Future Research Avenues / Resch B. et. al. // ISPRS International Journal of Geo-Information. 2014. Vol. 3, Issue 2. P. 662-692. doi: http://doi.org/10.3390/ijgi3020662
18. Адаменко Я. О. Обгрунтування найкращих технологш використання вгг-рово! енергп, доступних для впровадження у Карпатському регюш // Еколопчна безпека та збалансоване ресурсокористування. 2016. Вип. 1. С. 149-157.
19. Импульсный инфразвуковой сигнал, производимый ветроэнергетической установкой. Принципы оценки / Афанасьева Н. А. и т. д. // ВосточноЕвропейский журнал передовых технологий. 2014. № 6/10 (72). С. 13-19. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.30979
20. Evaluation of Potential Hydropower Sites Throughout the United States / Carroll G. et. al. // 2004 ESRI User Conference. San Diego, 2004. 12 p. URL: http://citeseerx.ist.psu. edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.595.9958&rep=rep 1 &type=pdf
21. Ruedas F. B., Camacho C. A., Rios-Marcuello S. Methodologies Used in the Extrapolation of Wind Speed Data at Different Heights and Its Impact in the Wind Energy Resource. Chapter 4. INTECH Open Access Publisher, 2011. Р. 97-114. doi: http://doi.org/10.5772/20669
22. Величко С. А. Природно-ресурсне забезпечення пбридних гелю-впроенергетичних систем (в межах рiвнинноi територп Укра!ни): дис. ... канд. геогр. наук.: 11.00.11. Харюв: ХНУ iменi В. Н. Каразша, 2006. 296 с.
23. Stefula D. M. NASA Collaboration Benefits International Priorities of Energy Management. 2007. URL: https: //www.nasa. gov/centers/langley/news/researchernews/rn_RETscreen.html
24. Thermo GIS GEOELEC. URL: http://www.thermogis.nl/
25. A Protocol for Estimating and Mapping the Global EGS Potential / Beardsmore G. et. al. // Geothermal Resources Council Transactions. 2010. Vol. 34. P. 301-312.
26. Агапова О. Л. Картографiчне моделювання пдроенергетичного потенща-лу малих pi40K Харкiвськоï областi з використанням Г1С-технологш // Проблеми безперервно!' географiчноï освгги та картографiï. 2016. Вип. 23. С. 3-10.
27. Разработка методологического обеспечения процесса автоматизированного вычисления гидроэнергетического потенциала рек с использованием геоинформационных систем / Баденко Н. В. и т. д. // Инженерно-строительный журнал. 2013. Вып. 6. С. 62-76.
28. Нефедова Л. В. Разработка блока ресурсов малой гидроэнергетики при подготовке ГИС «Возобновляемые источники энергии России» // Физические проблемы экологии (экологическая физика). 2012. Вып. 18. С. 247-260.
29. Молодан Я. С. Конструктивно-географiчний шдхщ до анаизу просто-рових закономiрностей розмщення об'еклв вггроенергетики // Вюник ХНУ iменi В. Н. Каразша. Серiя «Еколопя». 2013. Вип. 8 (1054). С. 138-144.
30. Останчук О. Н., Стеценко В. Ю., Пятышкин Г. Г. Использование петро-геотермальной энергии Земли // Проблеми екологп. 2008. № 1. C. 35-42.
31. Яцик А. В., Бишовець Л. В., Богатов С. О. Май рiчки Украïни: Довщ-ник. К.: Урожай, 1991. 296 с.
32. Мороз А. В. Техшчний потенщал гiдроенергетичних ресурсiв малих рь чок Украïни: дис. ... канд. техн. наук.: 05.14.08. К.: 1нститут вiдновлюваноï енергетики НАН Украши, 2015. 227 с.
