CC BY
19
© Слабковський В. В.
УДК: [616.314-74:615.46]-073.75
Слабковський В. В.
РЕНТГЕНОЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 МАТЕР1АЛ1В НА ОСНОВ1 МТА
Нацiональний медичний ушверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. КиГв)
Робота е фрагментом виконання науково-до-слiдноI роботи кафедри дитячо! терапевтично! стоматологiI та профтактики стоматологiчних за-хворювань Нацiонального медичного уыверситету iменi О. О. Богомольця «Загальн чинники у форму-ванн стоматологiчного здоров'я дiтей та пщлтов» (№ державно! реестрацiI 0113U001484).
Вступ. Основною метою обтурацп кореневих ка-налiв при ендодонтичному лiкуваннi е герметиза^я системи каналу для запобтання можливого його повторного шфкування [2]. Оцiнка процедури обтурацп здмснюеться за допомогою рентгенографи. Тому рентгеноконтрастнють ендодонтичних пломбу-вальних матерiалiв е !х необхiдною фiзичною влас-тивiстю, що дозволяе оцiнити щтьнють, гомоген-нiсть та рiвень обтурацп системи кореневих каналiв на рентгенограмi [8]. Мiжнародний стандарт ISO 6876:2001 в якост мiнiмального значення рентген-контрастностi ендодонтичних цементiв встановив рентгенолопчну щiльнiсть 3 мм алюмiнiю (mm Al) [6]. Крiм того, вщповщно до стандартiв ANSI/ADA, рентгеноконтрастнють всiх ендодонтичних пломбуваль-них матерiалiв повинна перевищувати рентгенокон-трастнiсть дентину або кютки не менше, ыж на 2 мм рентгенолопчно! щтьност алюмiнiю [3].
На сьогоднiшнiй день з'явилось багато мате-рiалiв на основi кальцiй-силiкатних цементiв. Проведен рiзними науковцями дослiдження вказують, що матерiали ^е! групи мають меншу рентгенкон-трастнiсть, нiж бiльшiсть силерiв для кореневих ка-налiв та гутаперча, крiм того, рiзнi дослщження !х рентгенологiчних властивостей демонструють до-сить суперечливi результати [9]. Так, наприклад, середня рентгенконтрастнiсть матерiалу ProRoot MTA (Dentsply, USA) за даними M. Torabinejad et al. (1995) становить 7.17 мм е^валентно! товщини алюмiнiю [13], тодi як T. Danesh et al. (2006) визна-чили !! як 5.34 mm Al [5], а M. Tanomaru et al. (2006) -як 2.5±0.18 mm Al [12]. Незалежн до^дження рентгенконтрастностi iнших матерiалiв на основi МТА - таких, як Restapex (Latus, Харюв, Укра!на), Trioxident (ВладМиВа, Росiя), RootDent (Технодент, РоЫя), MTA+ (Cerkamed, Poland) практично вщсуты або не вiдповiдають загальноприйнятим методикам.
Мета дослщження. Оцшити рентгеноконтрастнють рiзних матерiалiв на основi МТА з використан-ням цифрово! радюграфи.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ект доож-дження - рентгенологiчнi властивост матерiалiв на основi мiнерал-триоксид агрега^в (МТА). Для до-слiдження було обрано наступи матерiали на осно-вi МТА: ProRoot MTA (Dentsply, USA), MTA Angelus
Blanco (Solucoes Odontologicas, Londrina, Brazil), Biodentine (Septodont, France), MTA+ (Cerkamed, Poland), Trioxident (ВладМиВа, РоЫя), RootDent (Технодент, РоЫя), Restapex (Latus, Харюв, Украша). Для оцшки рентгеноконтрастност вибраних плом-бувальних матерiалiв було використано загально-прийняту методику, розроблену Tagger i Katz (2003) [10]. За ^ею методикою при рентгенографи досл^ дженi матерiали розташовуються поряд 3Í стандарт-ним ступеневим алюм^евим клином. Отриманi зо-браження оцифровуються, аналiзуються за шкалою вщтЫюв сiрого (вiд 0 до 255) за допомогою спещ-ального програмного забезпечення, i дан рентге-нологiчноI щiльностi переводяться у вщповщы мм еквiвалентноI товщини алюмiнiю [10].
Нами було пщготовлено шiсть прозорих полiмер-них пластини (2,2 * 4,5 см* 1 мм), що мютили вiсiм отворiв по 1 мм в глибину i 1,5 мм в дiаметрi, пластини помщено над скляною пластинкою. До^джеы матерiали були замiшанi вiдповiдно до шструкци ви-робникiв i по™ вiдразу внесенi по одному у вщпо-вiдний отвiр на кожнм з пiдготовлених пластин. Над-лишок матерiалiв було видалено, i пластинки були залишен у вологому середови!щ на 4 год, до по-вного тверднення матерiалiв. Потiм кожна пластинка разом зi стандартним ступеневим алюм^евим клином (з 10-ма сходинками висотою по 1 мм) вста-новлювалась на датчик вiзiографа (Acteon sopix 2). Знiмок робився на 70 kV 8 mA. Час експозицiI стано-вив 0,17c (рентген-апарат de Gotzen S.r.l. xgenus dc) (рис. 1). Аналiз рентгенограм проводився наступ-ним чином. В програмному забезпеченн в 10 до-
1 2 3 4 5 6 7
Ф о I эа 01
Рис. 1. Рентгенограма семи зразюв р1зних досл1джуваних матер1ал1в на основ! МТА 3Í стандартним ступеневим алюмЫевим клином (1- ProRoot MTA, 2- MTA Angelus Blanco, 3- Biodentine, 4- MTA+, 5- Restapex, 6- Trioxident, 7- RootDent).
втьних точках для кожно! сходинки клина та до-слщжуваних матерiалiв визначалась iнтенсивнiсть забарвлення по шкалi вiдтiнкiв сiрого вщ 0 до 255 та пщраховувалось середне значення i стан-дартне в^илення.
В програмi Microsoft Exel окремо для кожного з 6 повторiв будувався графiк залежностi штенсив-ностi забарвлення кожно! сходинки алюмЫю вiд II товщини, генерувалась калiбровочна логарифмiчна та степенева крива i визначалась формула пере-рахунку Ытенсивност забарвлення по шкалi сiрого в е^валенты мм рентгенологiчноI щiльностi алюм^ нiю (рис. 2).
Пiсля перерахунку рентгенолопчно! щiльностi для кожного матерiалу шести серiй експерименту проводилась статистична обробка даних з викорис-танням ANOVA тесту.
Результати дослiджень та Ух обговорення. Ми отримали наступи дан рентгенологiчноI щiльностi дослiджуваних матерiалiв: MTA+ - 4,92±0,46 мм Al, ProRoot MTA - 4,72±0,39 мм Al, MTA Angelus Blanco - 4,42±0,52 мм Al, Restapex - 4,20±0,34 мм Al, Trioxident - 3,56±0,34 мм Al, RootDent - 2,65±0,34 мм Al, Biodentine - 1,98±0,24 мм Al. Зведенi дан наведе-нi на рис. 3.
ВЫ дослiджуванi матерiали, крiм цемен^в Biodentinе та RootDent, вiдповiдали встановленим стандартам рентгенконтрастност ISO 6876:2001 [6], що мае бути вищою за 3.0 мм Al. Рентгенолопч-на щтьнють матерiалу RootDent, що становила 2,65±0,34 мм Al, була близькою до вщомих показни-кiв щтьност дентину зуба (2.57 мм Al) [11], а рент-генконтрастнiсть цементу Biodent^ навiть нижчою (1,98±0,24 мм Al).
Найбтьшу рентгенологiчну щiльнiсть продемон-стрував цемент MTA+ Cerkamed, однак статистично достовiрноI рiзницi мiж рентгенолопчною щтьню-
тю цементiв MTA+ Cerkamed, ProRoot MTA та MTA Angelus Blanco виявлено не було (P>0,05). Рентге-нологiчна щiльнiсть матерiалiв Restapex, Trioxident, RootDent та Biodentine була меншою i достовiрно вiдрiзнялась у рiзних матерiалiв (P<0,05). Найменшу рентгенолопчну щiльнiсть мав матерiал Biodentinе (1,98±0,24 мм Al). Показники його рентгенолопчно! щтьност були нижчi, нiж в аналопчному доотджен-нi Tanalp J (2.8 ± 0.48 mm Al) [11], однак результати обох дослщжень вказують на невщповщнють цього матерiалу стандартам ISO 6876:2001 [6] за рент-генконтрастнiстю, яка проте за даними виробника складае 3.5 mm Al.
Результат рентгенконтрастносД отриманий нами для матерiалу ProRoot MTA (4,72±0,39 мм Al), був дещо менший, нiж в дослiдженнi T. Danesh et al. (2006), що визначили II як 5,34 mm Al [5], та значно в^^зняеться вщ дослщжень M. Torabinejad et al. (1995) - 7,17 mm Al [6] i M. Tanomaru et al. (2006) -2.5±0.18 mm Al [12].
За даними бтьшост доотджень, MTA Angelus мае меншу рентгенконтрастнють, нiж ProRoot MTA [4,7]. В нашому дослiдженнi вона становила 4,42±0,52 мм Al, однак статистично достовiрноI вiдмiнностi мiж MTA Angelus та ProRoot MTA нами виявлено не було. Визначена рентгенконтрастнють матерiалу MTA Angelus була бтьшою в порiвняннi з дослщженням M. Tanomaru et al.(2006) - 3.7±0.11 mm Al [12].
Порiвняти результати рентгенконтрастност ма-терiалу Trioxident з попередыми його доотджен-нями, на жаль, неможливо, оскiльки !х методологiя значно в^^зняеться вiд стандартно!. Так, за даними П.Н. Скрипникова (2007) рентгенконтрастнють матерiалу Trioxident становить 0.6042 для 1мм, 0.8063 для 2мм, 0.9980 для 3 мм i 0.9997 для 4 мм в порiвняннi з амальгамою. В цьому доотджены
300
Рис. 2. Графж залежносп ¡нтенсивностч забарвлення по шкалi вiдтiнкiв ciporo стандартного алюмiнieвого клина
та його лoгаpифмiчна та степенева лЫя тренду.
6,00 5,00 4,00 3,00 2,00 1,00 0,00
4,72
4,92
4,42
ProRoot MTA MTA
ANGELUS
Biodentine
MTA+ Cercamed
Restapex Trioxident RootDent
■ Рентгенконтрастнють, мм Al
Рис. 3. Рентгенолопчна щшьшсть рiзних дослiджуваних матерiалiв на ochobí МТА.
Ц показники були вищi, ыж у kíctkoboi тканини (0.51 для 1 мм, в порiвняннi з амальгамою) [1].
Висновки
Рентгенолопчы властивост ендодонтичних пломбувальних матерiалiв е важливим аспектом 1х вибору, оскiльки вони дають можливiсть об'ективно оцiнити результат л^вання i попередити чи усу-нути можливi помилки та ускладнення. Матерiали MTA+ Cerkamed, ProRoot MTA, MTA Angelus Blanco, Restapex та Trioxident вщповщали мiжнародним нормам м^мального значення рентгенологiчноI щiльностi для ендодонтичних цемен^в - 3 мм рент-
генологiчноI щiльностi алюмiнiю. Найкращi показники рентгенолопчно'| щiльностi мали матерiали MTA+ Cerkamed, ProRoot MTA, MTA Angelus Blancoio. Рентгенологiчна щiльнiсть цемен^в Biodentine та RootDent e низькою, що може звузити спектр íx використання в eндодонтií.
Перспективи подальших дослiджень
Розробка та впровадження комплексу л^валь-них заxодiв у дтей, що потребують ендодонтичних втручань в постмних зубах, з незавершеним форму-ванням корeнiв, з дифeрeнцiйованим використан-ням рiзниx матeрiалiв на основi МТА.
Лiтература
1. Скрипников П. Н. К вопросу о рентгенологических характеристиках материала триоксидент / П. Н. Скрипников, Д. Р. Ши-
ленко // Вюник украУнськоУ медичноУ стоматолопчноУ академп. Актуальнi проблеми сучасноУ медицини. - 2007. - Том 7. -Вип. 3. - C. 59-62.
2. Терехова Т. Н. Лечение патологии пульпы у детей / Т. Н.Терехова, Л. П. Белик, Л. В. Козловская // Современная стоматоло-
гия. - 2011. - № 1. - С. 13-21.
3. American Dental Association, "Specification no. 57 for endodontic filling materials"/ Journal of American Dental Association. -
1984. - vol. 108. - № 1. - P. 108.
4. Chng H. K. Properties of a new root-end filling material / H. K. Chng [et al.] // Journal of Endodontics. - 2005. - № 31. - P. 665-668.
5. Danesh G. A comparative study of selected properties of ProRoot mineral trioxide aggregate and two Portland cements / G. Danesh
[et al.] // Int Endod J. - 2006. - № 39 (3). - P. 213-219.
6. International Organization for Standardization, ISO, 6876: Dental Rootsealing Materials / International Organization for Standardization, Geneva, Switzerland. - 2001.
7. Islam I. Comparison of the physical and mechanical properties of MTA and Portland cement / I. Islam, H. K. Chng, A. U. J. Yap //
Journal of Endodontics. - 2006. - № 32. - P. 193-197.
8. Salzedas L. Radiopacity of restorative materials using digital imagens / L. Salzedas, M. Louzada, A. Oliveira Filho // J Appl Oral Sci. -
№ 14 (2). - P. 147-152.
9. Shah P. Radiopacity of potential root end filling materials / P. Shah, B. Chong, S. Sidhu, T. Pitt Ford // Oral Surg Oral Med Oral Pathol
Oral Radiol Endod. - 1996. - № 81. - P. 476-479.
10. Tagger M. Radiopacity of endodontic sealers: development of a new method for direct measurement / M. Tagger, A. Katz // Journal of Endodontics. - 2003. - vol. 29. - № 11. - P. 751-755.
11. Tanalp J. Comparison of the radiopacities of different root-end filling and repair materials [Electronic resourse] / J. Tanalp, M. Karapnnar-Kazandan, S. Dulekonlu, M. B. Kayahan // Scientific World Journal. - Electronic data. - 2013. - № 23. - Article ID 594950. - Mode of access: http://dx.doi.org/10.1155/2013/594950 (viewed on February 27, 2013). - Title from the screen.
12. Tanomaru-Filho M. Evaluation of the radiopacity of rootend filling materials by digitization of radiographic images / M. Tanomaru-Filho [et al.] // Braz J Oral Sci. - 2006. - Vol. 5. - № 17. - P. 1018-1021.
13. Torabinejad M. Physical and chemical properties of a new root-end filling material / M. Torabinejad, C. U. Hong, F McDonald, T.R. Pitt Ford // Journal of Endodontics. - 1995. - № 21. - P. 349-353.
УДК: [616.314-74:615.46]-073.75
РЕНТГЕНОЛОГ1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 МАТЕР1АЛ1В НА ОСНОВ1 МТА
Слабковський В. В.
Резюме. Стаття присвячена вивченню peHTreHKOHTpacTHOCTi pi3HMX матерiалiв на 0CH0Bi МТА з ви-користанням цифрово! радiографiI. Ми отримали наступи данi рентгенологiчноI щiльностi доотджуваних матерiалiв: MTA+(Cerkamed, Poland) - 4,92±0,46 мм Al, ProRoot MTA (Dentsply, USA) - 4,72±0,39 мм Al, MTA Angelus Blanco (Solucoes Odontologicas, Londrina, Brazil) - 4,42±0,52 мм Al, Restapex (Latus, Харюв, УкраТна) -4,20±0,34 мм Al, Trioxident (ВладМиВа, Росiя) - 3,56±0,34 мм Al, RootDent (Технодент, Росiя) - 2,65±0,34 мм Al, Biodentine (Septodont, France) - 1,98±0,24 мм Al. Отриман результати свiдчать, що лише наступи мате-рiали: MTA+ Cerkamed, ProRoot MTA, MTA Angelus Blanco, Restapex та Trioxident вщповщають мiжнародним нормам мiнiмального значення рентгенологiчноI щтьност для ендодонтичних цементiв - 3 мм рентгеноло-гiчноI щiльностi алюмшю
Ключовi слова: рентгенконтрастнiсть, кальцiй силкаты цементи, мiнерал триоксид агрегат, Biodentine, ProRoot MTA, MTA Angelus, Restapex, Trioxident, RootDent, MTA+.
УДК: [616.314-74:615.46]-073.75
РЕНТГЕНОЛОГИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА МАТЕРИАЛОВ НА ОСНОВЕ МТА
Слабковский В. В.
Резюме. Статья посвящена изучению рентгенконтрастности различных материалов на основе МТА с использованием цифровой радиографии. Мы получили следующие данные рентгенологической плотности исследуемых материалов: MTA + (Cerkamed, Poland) - 4,92 ± 0,46 мм Al, ProRoot MTA (Dentsply, USA) - 4,72 ± 0,39 мм Al, MTA Angelus Blanco (Solucoes Odontologicas, Londrina, Brazil) - 4,42 ± 0,52 мм Al, Restapex (Latus, Харьков, Украина) - 4,20 ± 0,34 мм Al, Trioxident (Владмива, Россия) - 3,56 ± 0,34 мм Al, RootDent (Технодент, Россия) - 2,65 ± 0,34 мм Al, Biodentine (Septodont, France) - 1,98 ± 0,24 мм Al. Полученные результаты свидетельствуют, что только следующие материалы: MTA + Cerkamed, ProRoot MTA, MTA Angelus Blanco, Restapex и Trioxident соответствуют международным нормам минимального значения рентгенологической плотности для эндодонтических цементов - 3 мм рентгенологической плотности алюминия.
Ключевые слова: рентгенконтрастность, кальций силикатные цементы, минерал триоксид агрегат, Biodentine, ProRoot MTA, MTA Angelus, Рестапекс, Триоксидент, Рутдент, MTA+.
UDC: [616.314-74:615.46]-073.75
RADIOLOGICAL PROPERTIES OF MTA BASED MATERIALS
Slabkovskyi V. V.
Abstract. The article is devoted to the study of radiopacity of different MTA based materials using digital radiography. For investigation we have chosen the following MTA based materials: ProRoot MTA (Dentsply, USA), MTA Angelus Blanco (Solucoes Odontologicas, Londrina, Brazil), Biodentine (Septodont, France), MTA + (Cerkamed, Poland), Trioxident (VladMiVa, Russia), RootDent (Tehnodent, Russia), Restapex (Latus, Kharkiv, Ukraine). To assess radiopacity of selected filling materials we used conventional method developed by Tagger and Katz (2003). According to this method radiopacity of materials is investigated with the standard aluminum step wedge.
We have prepared six transparent plastic plates (2.2 * 4.5 cm * 1 mm) containing eight holes of 1 mm in deep and 1.5 mm in diameter, this plates were placed on a glass. The investigated materials were mixed acording to the manufacturer's instructions and then appropriate holes on each plate were filled with them. The excess material was removed, and the plates were left in a humid environment for 4 hours to complete materials setting. Then each plate along with standard aluminum step wedge (10 steps of 1 mm in height) was set on the X-ray sensor (Acteon sopix 2). The picture was made on the 70 kV 8 mA. Exposure time was 0,17s (X-ray machine de Gotzen S.r.l. xgenus dc). In the software the color intensity in shades of gray scale from 0 to 255 were defined for each step of the wedge and research materials. In the program Microsoft Exel for each of the 6 repetitions was built a graph of the intensity of the color of each wedge step to its aluminum thickness and the logarithmic and power curve for convertion of gray scale value to equivalent mm of aluminum X-ray density was generated. Then results of optical dencity of each sample materials were converted to the mm of aluminum X-ray density. Statistical analysis was made by ANOVA test. The following radiological density of the studied materials was received: MTA + (Cerkamed, Poland) - 4,92 ± 0,46 mm Al, ProRoot MTA (Dentsply, USA) - 4,72 ± 0,39 mm Al, MTA Angelus Blanco (Solucoes Odontologicas , Londrina, Brazil) - 4,42 ± 0,52 mm Al, Restapex (Latus, Kharkov, Ukraine) - 4,20 ± 0,34 mm Al, Trioxident (Vlad-MyVa, Russia) - 3,56 ± 0,34 mm Al, RootDent (Tehnodent, Russia) - 2,65 ± 0,34 mm Al, Biodentine (Septodont, France) - 1,98 ± 0,24 mm Al. This results shows that only next materials: MTA + Cerkamed, ProRoot MTA, MTA Angelus Blanco, Restapex and Trioxident correspond the international standards of the minimal radiopacity for endodontic cements above 3 mm of aluminum. The highest X-ray density showed MTA + Cerkamed, ProRoot MTA and MTA Angelus Blanco. There were no statistical deference between these materials (P>0,05). Other tested materials showed statistically lower X-ray density (P<0,05).
Keywords: radiopacity, calcium silicate cements, mineral trioxide aggregate, Biodentine, ProRoot MTA, MTA Angelus, Restapex, Trioxident, RootDent, MTA+.
Рецензент - проф. Бденко Н. В.
Стаття надшшла 29.02.2016 року
