CC BY
62
Пассажиры готовы к длительному путешествию на поезде, если только для них обеспечена возможность работы через ноутбуки и мобильные телефоны. В современном мире транспорт уже рассматривается не только как средство передвижения из одного пункта в другой, а как непосредственное место для работы, причем комфортное. У интерьеров высокоскоростных поездов есть уникальная возможность:
• обеспечить вариабельность комфортного размещения для работы, отдыха и общения;
• размещения личного багажа и безопасного его хранения без сдачив багажное отделение (пример авиалиний).
К железной дороге в последнее время предъявляются повышенные требования в различных направлениях. Руководство многих стран все чаще обращается к железной дороге как части решения глобальной проблемы окружающей среды.
Высокоскоростной железнодорожный транспорт - это сплав традиционной системы колесо - рельс и передовых технологий, позволяющих обеспечить пассажирам при массовых перевозках минимальное время в пути и высокий уровень комфорта и безопасности, не достижимые пока ни на одном другом виде транспорта, а также вполне доступное для большинства населения соотношение цены и качества предлагаемых услуг, что ставит поезда высокоскоростных магистралей вне конкуренции с автомобилями и самолетами.
ИСПОЛЬЗОВАННЫЕ ИСТОЧНИКИ
1. Большая энциклопедия транспорта: в 8 т.: Т. 4. Железнодорожный транспорт / Гл. ред. Н. С. Конарев. - М. : Большая Российская энциклопедия, 2003. - 1039 с.
2. Киселёв И. П. Первая высокоскоростная магистраль // Железные дороги мира, 2004. -№ 9. - С. 10 - 26.
3. http://www.ukipbroadcast.com/video1.html
4. Presentation Title / Month 2008 All Rights Reserved.
5. www.nomadrail.com
6. Railway Interiors International 2011, Seat coverings Andrew Muirhead & Son. УДК 574:502.628
РЕКОНСТРУКЦ1Я М1СЬКО1 ЗАБУДОВИ З УРАХУВАННЯМ АКУСТИЧНО1
БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕННЯ
Н. О. Ткач асист.
Ключовi слова: акустична безпека, м1ський шум, реконструкция забудови, шумов1 характеристики, мгськг територИ'
Актуальшсть. Одним з основних факторiв зовшшнього середовища, що несприятливо впливають на населения, яке проживае в мютах i населених пунктах, е мюький шум. Постшний цшодобовий вплив мюького шуму тдвищуе нервову напругу, знижуе творчу активнють, продуктивнють пращ, ефективнють вщпочинку населення, е причиною й стимулятором хвороб.
Мюький шум мае тенденщю росту. За останш десятилотя вш зростав у середньому на 0,5 дБА у рш. За прогнозами фахiвцiв [1; 2], мюький шум буде зростати й надаль
У мют за останш 5 роюв подво!вся парк автомобшв. Автотранспорт, що рухаеться по магютралях мюта, е першим i найближчим до об'екпв захисту (житлових будинюв i прилеглих до них територш) джерелом тдвищеного шуму, загазованосп й запиленость Виникла цша низка шших проблем, пов'язаних iз ростом парку автомобшв:
1. Значно знизилася швидкють руху на магютралях мюта, що, у свою чергу, викликало зменшення пропускно! здатносп останшх.
2. Рiзко зросли тислива «пробок» i затори на основних магютралях, i що важливо, навт не в години «тк».
3. Знизилася безпека тшохщного руху й у цшому безпека на дорогах.
1з цiеi причини проблема шуму е актуальною й знайшла вщповщне вщбиття у рядi мiжнародних конвенцiй ВООЗ, ЮНЕСКО тощо. У мютах Евросоюзу в останш роки активно ведеться проектування й створення 30-децибельних «тихих» зон.
Аналiз публiкацil. В останш роки вийшло багато публшацш [1 - 3] за результатами
дослiджень i розробок щодо боротьби iз шумом у мютах. Однак цi публшаци мiстять бшьше результатiв дослiджень, нiж рекомендацiй, i бiльше рекомендацiй загального характеру, шж вiдповiдних сучасних норм i правил.
У той же час в^чизняний i зарубiжний досвiд показуе, що при розробцi проектiв планування й забудови мют i iнших населених пунктiв зовсiм недостатньо використовуються мiстобудiвнi й будiвельно-акустичнi методи й засоби захисту вщ шуму.
Особливостi джерел шуму, недостатнють рекомендацiй iз шумозахисту й засобiв шумозахисту в рiзних планувальних ситуацiях визначають актуальнiсть теми й служать шдставою для проведения подальшого дослiдження.
Мiський шум е складовою частиною в единому комплекс екологiчних, соцiальних, економiчних, культурних, загальнодержавних i мiжиародних проблем розвитку людства.
Високi рiвнi звуку й концентраци вихлопних газiв на магiстральних вулицях мют, що продовжують збiльшуватися з кожним роком, викликають безлiч скарг жителiв будинкiв першого ешелону забудови примагютральних територiй. Прогресуюче протирiччя мiж вимогами нормативiв iз планування й забудови населених мюць, що склалося структурою юнуючих мiст, охорони мюького середовища, економiки будiвництва, часто ставить у глухий кут проектувальниюв. У зв'язку з цим виникае гостра необхщнють розробки шумозахисних рекомендацiй, яю були б невiд'емною частиною проектних матерiалiв для реконструкци будь-яких «спальних» районiв мiста.
Мета роботи. Регулювання шумового режиму на житлових територiях, що пiдпадають пiд шумове забруднення, для забезпечення комфортних умов i акустично! безпеки життедiяльностi населення пiд час реконструкци мюько!забудови шляхом створення 30-децибельних («тихих») зон у спальних районах .
Для досягнення поставлено! мети необхщно виконати низку завдань:
- ознайомлення с методиками розрахунку шумових характеристик лшшних та локальних джерел шуму;
- ознайомлення з мiстобудiвними й архiтектурно-конструктивними заходами шумозахисту вщ лiнiйних джерел шуму в мютах;
- проведення натурних дослщжень розташування джерел шуму на житлових територiях;
о проведення натурних дослщжень iнтенсивностi руху i рiвня шуму на автотранспортних
магiстралях, розташованих бiля житлових забудов;
о розробка проектов локалiзацil шумового забруднення житлових територш шляхом створення 30-децибельних («тихих») зон у спальних районах мюта;
о побудова карт шуму до та тсля шумозахисту житлово! територи;
о проведення економiчно! оцiнки витрат на забезпечення комфортних умов i акустично! безпеки населення в умовах реконструкци i нового будiвництва для реальних мiстобудiвних об'ектiв.
Методика дослщження. За допомогою методiв вимiру рiвнiв шуму вiд локальних i лшшних джерел шуму на житлових територiях i методологi!визначення акустично! ефективностi мiстобудiвних засобiв боротьби iз шумом проведено дослщження внеску в шумовий режим рiзних джерел шуму на житловш територи спальних райошв Днiпропетровська i розроблено ескiзнi проекти локалiзацi! шумового забруднення житлових територш шляхом створення 30-децибельних («тихих») зон у спальних районах.
Для розроблення методики локалiзацi! шумового забруднення житлових територш шляхом створення 30-децибельних («тихих») зон у спальних районах мют нами були визначеш таю етапи дослщження:
о проведення аналiзу основних факторiв, що впливають на шумовий режим житлових територш;
о виявлення домiнуючих джерел на територи спальних райошв, що дають найютотний внесок у загальний шумовий режим територш;
о проведення аналiзу дотримання умов юнуючо! нормативно! бази щодо шумового режиму житлових територш з урахуванням даних щодо впливу домiнуючих джерел на шумовий режим;
о розробка шумозахисних мютобущвних, архтоектурно-конструктивних i оргашзацшних заходiв зменшення негативного впливу шуму вщ домшуючих джерел на житловi територи;
о створення i проектування 30-децибельних «тихих» зон у спальних районах мюта на основi комплексного аналiзу шумового режиму вше! територи адмшютративного чи
планувального району i можливих заходiв зменшення шумового навантаження на територiю району в цшому.
У першу чергу для кожно! дослщжувано! територи було проведено натурне дослщження проектованих у м. Дншропетровську 30-децибельних зонна наявшсть внутрiшньо-квартальних джерел шуму та визначення рiвнiв шуму вiд них. На рисунку 1 наведено схему розташування джерел шуму на дослщжуванш територи спального району «Перемога».
Умовжпозначення: • ■ ■ - наскр1зний проезд;
1 - вщкритий майданчик кафе;
2 - проГзд одиночних автомобгшв до стоянок;
3 - проТзд одиночних автомобЫв до гараж1в,
4-майданчик для гри у баскетбол;
5-майданчик для гри у футбол;
б - майданчик для неоргашзованих дитячих ¡гор;
7- майданчик дошкшьних установ для оргашзованих дитячих ¡гор;
8 - вщкритий рекреащйний майданчик школи;
9 - майданчик для розвантаження товар1в;
10- господарський майданчик для вибивання кмлнкпв
Рис. 1. Схема розташування джерел шуму на дослгджувашй територИ спального району
«Перемога»
До основних внутршньоквартальних джерел шуму, що були виявлеш на дослщжуваних територiях, належать майданчики рiзного функцiонального призначення, трансформаторнi шдстанци та котельш, вентилятори, наскрiзнi та внутршньоквартальш про!зди до стихiйних мiсць паркування автотранспорту тадiлянок розташування гаражiв.
Майданчики рiзного функцiонального призначення (дитячi, господарсью, спортивнi) характеризуються тимчасовим впливом на шумовий режим територil житлового району, при цьому рiвнi шуму вщ цих джерел незначнi з урахуванням нормативiв щодо рiвнiв шуму на територи житлово! забудови.
Щодо трансформаторних шдстанцш, котелень та вентиляторiв треба вщзначити: основний внесок у рiвень шуму вiд цих джерел дае наявнiсть якiсного та справного обладнання, тобто при використаннi якiсних установок для функщонування кожного з цих джерел рiвнi шуму перебувають у нормативних межах та не мають значного впливу на шумовий режим територи житлово!забудови.
На основi проведения дослщжень вiдзначено, що нас^зш та внутрiшньоквартальнi про!зди до стихшних мiсць паркування автотранспорту та дшянок розташування гаражiв е домiнуючими джерелами, яю впливають на шумовий режим територи житлово! забудови. Причинами домiнуючого впливу даних джерел е неяюсне дорожне покриття та пересування транспорту по територи протягом дня i навiть ночi з незначним штервалом.
За допомогою методики розрахунку шумових характеристик локальних джерел шуму ми визначили рiвнi шуму вiд деяких джерел, розташованих на данш територи: е^валентний рiвень звуку вiд цих джерел коливаеться вiд 58,14 до 69,79 дБА.
Побудувавши карти шуму вщ усiх розглянутих нами джерел, нами були визначеш домiнуючi джерела, яю мають найбiльший вплив на шумовий режим територи житлово! забудови, а саме: нас^зш та внутршньоквартальш про!зди до стих1йних мiсць паркування автотранспорту та дшянок розташування гаражв, автотранспортш магiстралi.
На наступному етат нами були проведенi натурнi дослщження iнтенсивностi руху та розрахунок рiвня шуму на автотранспортних магiстралях, до яких прилягають територi! дослiджуваних райошв мiста, та впливу цього джерела на шумовий режим територи житлово! забудови. На основi проведених дослщжень виявлено, що рiвень шуму на мапстралях мiст
зростае з кожним роком i може досягати 85 дБА. За своею специфшою магiстраль е лiнiйним джерелом шуму, тобто вона найбшьше впливае на розповсюдження шуму на територiях житлово! забудови. Для того щоб визначити рiвень шуму вщ пр. Геро!в, вул. Набережна Перемоги та бульвару Слави, нами були проведеш натурш дослiдження штенсивност та швидкостi руху транспорту. На !х основi ми розрахували рiвень шуму по даних магiстралях за допомогою методики розрахунку шумових характеристик потоку автомобшьного транспорту. Результати розрахунку на територи спального району «Перемога» наведено у таблицi 1. Рiвень шуму дослiджувальних магiстралей складае в денний час вiд 70,76 до 74,12 дБА, при цьому нормативний рiвень шуму для територи житлово! забудови в денний час дорiвнюе 55 дБА, тому для забезпечення акустичного комфорту необхвдне проектування шумозахисних заходiв.
Таблиця 1
Розрахунок р1вня шуму в1д автомаг1стралей, розташованих поблизу спального
району «Перемога»
Найме нування !нтенсившсть руху транспорту, Загальна Середня Е^валентни
вулицi авто/год 1нтенсивн1сть швидюсть й рiвень
легковi вантажш руху, авто/год транспорту, звуку ЬАекв,
легковi середш важю Уср, км/год дБА
Бульвар Слави 1278 175 6 0 1459 56 71,25
пр. Геро!в 2436 192 29 0 2657 60 74,12
вул. 1623 45 19 4 1691 61 70,76
Набережна
Перемоги
На дослщжуваних територiях були визначеш найбшьш сприятливi та найбiльш несприятливi в акустичному вiдношеннi планувальнi рiшення розташування забудови. З урахуванням результатiв дослщжень для кожно! територи були визначеш рекомендаци щодо забезпечення акустично! безпеки шляхом реконструкци територiй. Наприклад, для територи спального району «Перемога» були визначеш таю рекомендаций
1. Розташування шумозахисних екрашв висотою 3 метри:
- уздовж пр. Геро!в вщ житлового будинку № 17 до будинку № 8 довжиною 320 метрiв (див. рис. 2);
- уздовж вул. Набережна Перемоги вщ територи ринку та покинутих будiвель до бульвару Слави довжиною 674 метри для захисту житлових примщень першого ешелону забудови, дитячого майданчика i зони вiдпочинку та проникнення шуму всередину територи (див. рис. 2);
- бущвництво екрана довжиною 82 метри уздовж бульвару Слави для захисту зони вщпочинку (див. схему на рис. 3).
Шумозахисш екрани, яю розташовуються на вщсташ 1 метр вiд магiстралей, виконаш у виглядi огородження iз двох залiзобетонних панелей товщиною 100 мм, довжиною 6,0 метра, висотою 1,5 метра кожна, змонтованих вертикально в з/б стшку Н-подiбного профiлю, що монолiтно затиснений у з/б фундамент глибиною1,0 метр.
За допомогою методики розрахунку акустично! ефективносп шумозахисного екрана-стшки ми розрахували акустичнуефективнiсть кожного з екрашв:
- акустична ефективнiсть екрана уздовж пр. Геро!в складае 10,05 дБА для розрахунково! точки 15 метрiв;
- уздовж вул. Набережна Перемоги - 9,48 дБА для розрахунково! точки 21 метр.
Для оргашзаци в'!зду до мшрорайону з мапстральних вулиць при встановленнi екрашв ми рекомендуемо улаштування шумозахисного в'!зду з використанням контрекрана.(див. схему на рис. 3).
2. Для забезпечення акустичного комфорту на територи житлово! забудови спального району «Перемога» ми рекомендуемо таю заходи (рис. 3):
- лшвщащя наскрiзних про!Здiв;
- заборона в'!зду до житлово! територи транспорту, ^м транспорту спещального призначення;
- улаштування шшохвдних вулиць замють внутрiшньоквартальних про!Здiв;
- лшвщащя автомобшьних стоянок на дворових територiях;
- улаштування багатоповерхового шдземно-надземного паркiнгу для особистого транспорту населення на територи ринку бiля житлового будинку № 118 та на територи покинутого будiвельного майданчика бiля кшотеатру;
- ремонт дорожнього покриття внутршньо квартальних про!Здiв.
Рис. 2. Розташування рекомендованих шумозахисних екратв для акустичног безпеки при реконструкцИ спального району «Перемога»
Рис. 3. Практичш рекомендаци до реконструкцИ житловог територИ' спального району «Перемога» для забезпечення акустичног безпеки
Для проведення еколого-економiчно! оцшки застосування кожного з екрашв нами побудовано карти шуму дослщжувано! територи, а саме:
- карта шуму житлово! територи до застосування рекомендованих шумозахисних екрашв;
- карта шуму житлово! територи при улаштуванш шумозахисних екрашв.
Рiчний економiчний ефект цшьових протишумових заходiв (будiвництво екрашв) склав 216 111,2 грн/рш, тобто будiвництво екрашв економiчно ефективне.
Аналогiчнi дослiдження були проведеннi ще для семи спальних райошв Днiпропетровська, схеми розташування яких наведено на рисунку 4.
Рис. 4. Схема розташування 30-децибельних зон м. Днтропетровськ (спальш райони:1 - «Калинова»; 2 - «Косюра»; 3 - «Гавриленко»; 4 - «Гагартський»; 5 - «Гладкова»; 6 - «Титова»; 7 - «Зах1дний»)
Умоет позначення - шукомхисхин есран аисотою 3.0 и.
■ шумозамсмий екран аисотою 2.4 ы.
■ ГКЛЖЫНИЙ ШШОЧДМИЙ лараид.
— — • шуиомхисм аяма.
О
©
■ «становления дорожил маша 'В "ид заборонено"
■ вупиця для пропуску громадсьыхо и слащального транспорту.
■ алаштуаання пшюхщжх аулиць;
- оргаиодцп а иду до укрораиону з иапстральнр! аулиш при астамоалам шуисианистного «рану.
- шумомхисний ахш до територи парку:
- кнукгом пдоеиний гоихшдний перехяд;
Рис. 5. Схеми регулювання шумового режиму 30-децибельних зон м. Днтропетровськ (спальм райони:1 - «Калинова»; 2 - «Коаора»; 3 - «Гавриленко»; 4 - «Гагартський»; 5 - «Гладкова»; 6 - «Титова»; 7 - «Зах1дний»)
Для кожно! територи проводилися дослщження домiнуючих на нш джерел. Вивчалася динамша шумових характеристик на основних мапстралях, що прилягають до дослщжуваних територiй. Пiсля виявлення домшуючих джерел шуму на кожнiй iз територiй були рекомендованi заходи щодо реконструкцп житлово! територи для забезпечення акустично! безпеки (див. рис. 5).
Для локатзаци шумового забруднення селитебних територш шляхом створення 30-децибельних («тихих») зон у спальних районах мют необхiдне проведения таких заходiв:
• будiвництво шумозахисних екранiв уздовж автомапстралей, до яких прилягае селитебна територiя, з використанням контр-екранiв;
• лшвщащя наскрiзних про!Здiв. Заборона в'!зду до житлово! територи, ^м транспорту спещального призначення (встановлення заборонних дорожних знаюв);
• органiзацiя вулицi з шшохщним рухом;
• лiквiдацiя стоянок автотранспорту на дворових територiях та улаштування оргашзованих пiдземних та наземних автомобшьних стоянок, гаражв за межами територи житлово! забудови;
• замша звичайних вiкон на спещальш шумозахиснi у будинках першого ешелону забудови;
• будiвництво пiдземних шшохвдних переходiв для забезпечення безперервного руху автотранспорту на магiстралях.
Приклади мюць можливого розташування рекомендованих шумозахисних екрашв пiд час проведення реконструкцп дослщжуваних спальних райошв наведено на рисунку 6.
2 3
Рис. 6. Мгсця розташування рекомендованих шумозахисних екратв (спальш райони: 1а, 1б - «Гагар1нський»; 2 - «Калинова»; 3 - «Зах1дний»)
Висновок. Розроблена методика лок^заци шумового забруднення тд час реконструкцн селитебних територiй шляхом створення 30-децибельних («тихих») зон в спальних районах дозволить на стадп проектуванняшумозахисту у мiстах правильно вибрати систему мютобущвних заходiв забезпечення акустично! безпеки та оптишзаци шумового режиму до нормативних рiвнiв.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Осипов Г. Л. Защита от транспортного шума в городах и населенных пунктах / Тез. докл. науч.-техн. симпоз.-сем.. Обеспечение экологической безопасности. - Севастополь, 2002.
2.Самойлюк Е. П. Основы градостроительной акустики. -Д. : ПГАСА, 1999. - 438 с.
3. Самойлюк Е. П., Денисенко В. И., Пилипенко А. П. Борьба с шумом в населенных местах. - К. : Будiвельник, 1981. - 144 с.
УДК 726.1:72.012:281.6
ОСОБЕННОСТИ ОБЪЕМНО-ПРОСТРАНСТВЕННОЙ КОМПОЗИЦИИ АРМЯНСКИХ ХРАМОВ И КОМПЛЕКСОВ
О. А. Тоноян, асп.
Ключевые слова: армянский храм, композиция, комплекс, монастырь, архитектура Актуальность. Армянская диаспора распространена по всему миру, что обусловлено драматической историей армянского народа. Но создавая культовые сооружения в местных условиях, армяне все же сохраняют свои традиции и самобытность. На территории Украины достаточно много армянских общин, которые в настоящее время ведут строительство современных храмов. Так как проблемы формирования армянских храмов и комплексов Украины до сих пор в полной мереостаются не освещенными как в армянской, так и в украинской науке, есть необходимость изучения и осмысления данного вопроса. И один из его аспектов - это объемно-пространственная композиция армянских храмов и комплексов
Цель статьи. Выявление особенностей трансформации композиции армянских храмов и комплексов.
Анализ источников литературы. Изучением армянской архитектуры и памятников
