CC BY
51
Висновки.
1. Змши (Указ Президента Укра!ни ввд 12 березня 2013 року №128/2013) до Закону Укра!ни «Про наукову i науково-техтчну даяльшсть» ввд 13.12.1991 р. №1977-ХП, стаття 24 «Пенсшне забезпечення та сощальний захист наукового пращвника» не вщповвдають назвi ст. 24.
2. Значна частина нових (сьогодш молодих) науко-вих (науково-педагогiчних) працiвникiв не зможе досяг-ти страхового стажу жшками 30 рок1в у тому числ 15 рок1в стажу науково! роботи, чоловiкам 35 рок1в у тому числ 20 рок1в стажу науково! роботи. Пвдтвердженням цього буде зб№шення юлькосп студентiв на одного ви-кладача (iз 9-13 Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 17 серпня 2002 р. № 134 до 18 оаб Указ Президента Укра!ни ввд 12 березня 2013 р. № 128/2013); зменшення штатних працiвникiв приблизно у 1,5-2 рази, ввдповщно збiльшення навчального навантаження на викладача.
3. Призупинено статтю 66 Закону Украши «Про пенсшне забезпечення» [11] - за кожний повний рж роботи понад стаж, пенсш збiльшуeться на 1% заробггао! плати, але не бiльше 90% середньомюячно! заробгтно! плати. Вiдповiдно до Закону Украши вщ 08.09.2011 р. [9] пенси науковим (науково -педагопчним) пращвни-кам призначаються у розмiрi 80 % i призупинено пере-рахування пенси працюючим пенсiонерам-науковцям, яким уже виплачувалася пенсiя понад стаж - 90% сере-дньомюячно! заробггао! плати, тобто, знижено на 10 % (не дивлячись на стаж науково! роботи 40-45 рошв).
4. Для наукових (науково-педагопчних) пращвни-шв, як1 мають необхвдний стаж науково!, науково-технiчно!, науково-педагогiчно!, науково -оргашзацшно! роботи на державних шдприемствах, в установах, орга-нiзацiях пропонуеться вщновити статтю 66 Закону Укра!ни «Про пенсшне забезпечення» вщ 05.11.1991 р. №1788-XII ввдповвдно до якого пенси встановлюються статтю 66 Закону Укра!ни «Про пенсiйне забезпечення» вiд 05.11.1991 р. №1788-ХП ввдповвдно до якого пенси встановлюються на рiвнi, що забезпечуе престижнiсть
науково! працi та стимулюе оновлення кадрiв.
5. Впровадження програми економiчних реформ на 2010-2014 роки значно зменшить к1льк1сть майбут-нiх наукових (науково-педагогiчних) пенсiонерiв, не забезпечить престижшсть науково! працi i не стимулю-ватиме оновлення наукових ка^в.
Список джерел
1. Закон Укра!ни «Про наукову i науково-гехiчну дшльшсть» вiд 13.12.1991 р. № 1977-Х11.
2. Закон Украши «Про наукову i науково-гехiчну дiяльнiсгь» . Законодавство Укра!ни. Роздiл III. Державш гарант дiя-льносгi вчених, наукових пращвникш. Ки!в «МАХАОН» 2003, С. 544-546.
3. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про надбавки за стаж роботи у науковш сферi» вщ 27.05.1999 р. №923.
4. Постанова Кабшету Мшстрш Укра!ни «Положення про порядок виплати надбавки за стаж роботи у науковш сфе-р^ залежно вiд стажу роботи» ввд 22.06.1999 р. №1110.
5. Закон Укра!ни «Про внесення змш до Закону Укра!ни про наукову i науково-гехнiчну дiяльнiсгь» вiд 06.04.2000 р. №1646-III.
6. Закон Укра!ни «Про внесення змiн до Закону Укра!ни про пенсшне забезпечення» вщ 22.05.2003 р. №854-IV.
7. Газета «Сдтсть». 1нформацшний вiсник. Профспшки пращвникш освiги i науки, м.Ки!в №3(59). Березень 2003, С. 6.
8. Закон Укра!ни «Про пенсшне забезпечення» ввд 05.11.1991 р. №1788-XII.
9. Законом Укра!ни «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсшно! системи» вiд 08.07.2011 р. №3668-VI (введено в дш з 01.10.2011 р.) ре-дакцiя ввд 20.10.2011 р. №3714-17 вiд 08.07.2011 р. iз змь нами № 3714-VI ввд 08.09.2011 р.
10. Указ Президента Укра!ни « Про нацiональний план дш на 2013 рiк щодо впровадження Програми економiчних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспiльсгво, конкурен-тоспроможна економiка, ефективна держава».
11. Закон Укра!ни «Про загальнообов'язкове державне пенсшне страхування » ввд 09.07.2003 р. №1058-lV.
12. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2008 рж, К.:ДП «1н-формацiйно-аналiгичне агентство», 2009 - 566 с.
Г. Толмачова, В. Ляшенко
академик АЕН Укражи, В. Хахулш, О. Якубяк,
м. Донецьк
РЕГУЛЯТОРНА ПОЛ1ТИКА ТА УДОСКОНАЛЕННЯ Б1ЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА В УКРА1Н1
Розвинений сектор малого та середнього тдприе-мництва не лише створюе в економiчнопровiдних кра!-нах свiту бiльшiсть робочих мюць i забезпечуе значну частку надходжень до бюджетiв усiх рiвнiв. Цей особ-ливий соцiально-економiчний сектор е основою середнього класу, високого суспшьного достатку та ввдкри-того демократичного суспiльства, оск1льки формуе i m-дтримуе конкуренцiю i плюралiзм у сферах економiч-них i полiтичних вiдносин, не допускае олiгархiзацi! нацiонально! економiки i державно! влади.
В рейтингу конкурентоспроможностi Всесвгтнього економiчного форуму (WEF) за 2012 р. Укра!на посiла 73 мюце серед 144 кра!н. Таким чином, за рш Укра!на п1днялася на дев'ять позицш i зараз у рейтингу знахо-диться мiж Чорногорiею i Уругваем. Укра!на обiгнала у рейтингу Грузш (77-ме мiсце), Румушю (78), Хорватш (81), Вiрменiю (82), Молдову (87), Грецш (96-те мюце).
Вище за Укра!ну, у рейтингу перебувають Чорногорiя (72-ге мiсце), Роая (67), 1ран (66), Руанда (63), Болгарiя (62), Угорщина (60-те мюце). Крiм того, Укра!на тдня-лася на 15 позицш у рейтингу легкосп ведення бiзнесу i посша 137-ме мiсце серед дослвджуваних економш 185 кра!н за параметрами, яш вiдстежують рамковi умови для дiяльностi малого та середнього пiдприемництва.
У потощ звiтiв влади про тдвищення позицiй Укра!ни в рейтингу Doing Business-2013 Свiтового банку та Мшнародно! фiнансово! корпорацi!, на жаль поза увагою опинився той факт, що за параметром «захист iнвесторiв» наша держава попршила позици на три пункта, перемутившись зi 114-го на 117-те мiсце. Вщпо-ввдно ж до останнього звпу Всесвiтнього економiчного форуму щодо глобально! конкурентоспроможносп держав за рiвнем захищеносп прав власника Укра!на посiла 129-те мiсце, за ефективнiстю правово! системи
- 141-ше. П1д час опитування, проведеного £вропейсь-кою б!знес-асошащею за пiдсумками першого кварталу 2013 року серед топ-менеджерiв 115 компанш - членiв цього об'еднання, бiзнесмени констатували тенденцп посилення тиску на бiзнес, його перерозподiлу в ште-ресах полттично! верх1вки, неможливосп для шдпри-емств отримати пдний захист сво!х прав у судах.
В опублжованому рейтингу Doing Business-2014 групи Свiтового банку Укра!на полшшила сво! позицп порiвняно з торшшми показниками вiдразу на 28 пунк-тiв, перемiстившись на 112-ту позищю [14]. Ба бiльше, нашу кра!ну названо в дослiдженнi топ-реформатором -полшшення регуляторного середовища були зараховаш укладачами дослiдження у восьми сферах iз десяти до-слвджуваних: одержанш дозволiв на будiвництво, ство-ренш пiдприемств, реестрацп власностi, оподаткуваннi, зовшшнш торгiвлi, пiдключеннi до енергопостачання, одержанш кредитив i вирiшеннi неплатоспроможностi.
Однак, попри сонм бравурних заяв впчизняних ви-сокопосадовцiв, при ближчому розгляд результапв вини-кають двояк! ввдчуття. З одного боку, не можна не ввдзна-чити очевидного прогресу, з шшого - все-таки складно назвати почесною позицш за межами першо! сотш, особливо коли бшьшють наших сусщв уже там улаштувалися, а глава укра!нсько! держави ставив завдання до не! потра-пити. Кр1м того, експерти ввдзначають купу проблем, не анал1зованих безпосередньо у звт, але прямо пов'язаних !з привабливiстю умов для ведення бiзнесу в краiнi.
Загальний свгговий рейтинг за сприятливктю умов для шдприемницько! дальносп в його нишшнш верси вко-тре очолив Онгапур. Також до першо! десятки увшшли: САР Гонконг (Китай); Нова Зеландя; США; Датя; Малай-з!я; Республша Корея; Груз1я; Норвепя i Великобританя.
Поряд !з рейтингом кра!н за ступенем сприятливосп умов для тдприемницько! д1яльносп також щороку в до-поввд ввдзначаються кра!ни, як1 найбшьшою м!рою по-лшшили сво! результата за вимрюваними шдикаторами пор!вняно з попередтм роком. У десятку кра!н з найкра-щими результатами увшшли (у прямо пропорцшному порядку): Укра!на, Руанда, Росшська Федераця, Фшпшни, Косово, Дж!бут1, Кот-д'1вуар, Бурунд колишня югослав-ська Республ1ка Македоня i Гватемала. Також Укра!ну назвали одшею з кра!н, що досягла найбшьших результата у контекст! полшшення регуляторного середовища в 2012/2013 рр. Ввдзначений у дослвдженш прогрес одразу за вюьмома шдикаторами !з десяти е для Укра!ни найль пшим показником за останн вгам роюв.
Представник групи Свгтового банку також звертае увагу, що регуляторн реформи, вщзначеш нишшнього року, дали змогу Украш не лише полшшити свш вщ-носний рейтинг, а й стати кра!ною номер один у свт та регюш, яка скоротила ввдставання в!д найкращих свгто-вих практик за перюд !з 2009 р. найб!льшою м!рою (так, якщо в 2009 р. показники Укра!ни становили лише 38,2% вщ передових, то сьогодн - 61,3%).
При цьому для нашо! кра!ни залишаються актуаль-ними серйозт виклики, тому що мюцев! ф!рми продов-жують вщчувати нормативн перешкоди при веденш б!з-несу. У результат! кра!на залишаеться в нижнш частин рейтингу, i !й необхвдно пройти серйозний шлях, щоб наздогнати в ньому сво!х найближчих сусщв, таких, на-приклад, як Польща (45-те мюце), Угорщина (54-те), Бь лорусь (63-те), Румуня (73-те), Молдова (78-ме) i Росш-ська Федераця (92-ге мюце). "У зв'язку !з цим подальш! регуляторн реформи необхвдш, щоб створити ефективне та прозоре б!знес-середовище. Забезпечення виконання контракпв через суди усе ще займае понад рш в Укра!ш (378 дшв). А виконання вах необхвдних формальностей при зовшшньоторговельних операшях займае близько
мюяця - 28 дшв при !мпорт! та 29 дшв при експорп", -вважае представник Свгтового банку [14].
Якщо анал!зувати результати рейтингу в розр!з! конкретних критерпв, то чи не найб!льшою неспод!ван-кою стала незмшнють позицш Укра!ни в субрейтингу "М1жнародна торпвля". Хоча у недавньому опитуванн! експерпв i представник1в б!знес-сшвтовариства, найвь дчутшший прогрес прогнозувався саме в цш сфер!. В основному завдяки вступу в силу та !мплементацп нового Митного кодексу. Серед ключових передумов для цього називалося, зокрема, впровадження чотириго-динного л1миу на митне оформлення та можливють проводити його на будь-якш митниш, розширення практики застосування електронного декларування то-що [14]. Автори ж Doing Business констатували, що так, спрощення в м1жнароднш торпвт Укра!ни вщбулося. I !ндикатором цього було назване прискорення подач! митних декларацш, скорочення кшькосп ф!зичних об-сяпв товар!в (час, необхвдний для !мпорту, скоротився з 33 дшв до 28, експорту - з 30 до 29 дшв). Та, як вияви-лося, щ чинники не перекрили зростання витрат на оформлення зовн!шньоторговельних операцш, зокрема, через подорожчання лог!стичних послуг у портах.
Чи не найб!льшим сюрпризом стало прямо-таки феноменальне полшшення позицш Укра!ни - в!дразу на 148 пункпв - за параметром "Одержання дозвол1в на буд!вництво". Сюрпризом тому, що, попри внесення Шло! низки законодавчих зм!н, як1 мали б пол1пшити ситуац!ю, наст!льки ж значного спрощення на практищ буд!вельники не в!дчули. Дозв!льн! процедури як були гшерзабюрократизоваш, так такими ж i залишаються. Це ж стосуеться й кредитування. 13-та позиц1я Укра!ни у св!товому рейтингу за цим критер!ем на тл! дорожнеч! кредипв виглядае траг!ком!чно, нехай у рейтингу i вра-ховуються !нш! параметри видач! п!дприемницьких по-зичок, таких, як, наприклад, терм!ни в!дкриття кредит-них л!н!й банками. У цьому контекст! !снування велико! к1лькост! баншвських установ в Укра!н! (181 станом на 1 жовтня 2013 р.) усе-таки вщграе свою ключову пози-тивну роль. Адже це конкуреншя.
З огляду на вищесказане спостертач! радять уряду не надто тшитися пол!пшенням оц!нок у Doing Business. За фактом у багатьох випадках швидк1 на ви-гадку украшсьш чиновники забезпечили зростання оц!-нок за рахунок дуже скрупульозного вивчення методолог!! складання рейтингу. Тобто змши "для галочки" в!дсунули на другий план реальну корисн!сть нововве-день для б!знесу. Кр!м цього, це шюструе й недол1ки методики складання рейтингу.
Варто звернути увагу й на те, що под!бш укра!нсь-ким "нестиковки" характерн! й для !нших держав. До-сить показовим у цьому контекст! е те, що, наприклад, Македошя, в якш було зафшсовано реформи в шести сферах з десяти, втратила в загальному рейтингу два пункти. Тод! як Болгар!я, що взагал1 не здшснювала реформ, в!с!м пункт!в додала.
Упм, i говорити на шдстаи вищесказаного про аб-солютну вщрвашсть досл1дження в!д б!знес-реал1й не доводиться. З одного боку, ус! змши в анал!зованих ре-гуляторних сферах ретельно перев!ряються з м!сцевими практикуючими б!знесменами, аудиторами, юристами та шшими представниками приватного сектора на шдс-тав! !хнього реального досв!ду. З шшого - необх1дно зазначити, що дослвдження фокусуються на певних сферах б!знес-регулювання, не покриваючи вс!х важли-вих аспект!в для конкурентоспроможност! економши та макроеконом!чного середовища загалом. Таких, як, наприклад, контроль корупцп, охорона здоров'я та освгта. Хоча при цьому присутня сильна кореляшя м!ж урядо-вими реформами в контекст! Doing Business та шших важливих напрям!в.
Зрештою, привести ва нюанси iснування щдпри-емств малого та середнього бiзнесу до единого "для вае! планети" знаменника, з огляду на рiзноманiтгя моделей регуляторного середовища в 189 дослiджуваних кранах, - завдання практично нереальне. От i розглядаеться при аналiзi гшотетична стандартизована фiрма, а критери бе-руться вибiрково, не охоплюючи вах значущих факгорiв (про що укладачi заявляють i самi). 1нша рiч, з якого боку до одержуваних даних пiдiйги та для чого !х згодом використати - вдентифшаци реальних проблем чи формального окозамилювання та створення лише видимост реформ. Адже складно не визнати факту юнування, на-приклад, величезних проблем iз пiдключенням до систем енергопостачання (засвiдчити це можуть не т1льки будь вельнi компанп, а й звичайнi громадяни, яю вирiшили самотужки забезпечити себе житлом при будiвництвi ш-дивщуальних будиншв i мають потiм справу з дюжиною бюрокрапв, чергами, поборами тощо).
Така сама ситуацiя i з питаниям захисту прав шве-сторiв: погiршения позицiй Укра1ни в цш сферi вигля-дае бiльш шж закономiрним на тлi багатьох скарг тдп-риемцiв на численнi порушення в судових iнстанцiях, правоохоронних органах, чим створюеться дуже навiть сприятливе, але не бiзнес-, а корупцшне та рейдерське середовище.
На окрему увагу заслуговуе й податкова сфера. Експерти Свггового банку зазначили спрощення сплати податшв шляхом удосконалення системи електронного документообiгу, спрощення звiтностi за податком на прибуток, ПДВ i соцвнеском, завдяки чому скоротився час на подачу звииосп на 101 годину (з 491 до 390 годин), спрощення процедури одержання посввдчення платника ПДВ тощо. З огляду на перелiчене вище, тд-вищення позицiй Укра!ни за податковим параметром лише на чотири пункти може виглядати несподiваним (порiвияно з 18 торшшми). Адже для ривка Укра1ни торж передумов, здавалося б, було менше (фактичним локомотивом зростання називалося впровадження елек-тронних сервiсiв подачi податково! звiтностi). Ну й, знову-таки, беручи до уваги складнощi в системi адмь иiструваиия податшв в Укра!ш (на що звертали увагу, у тому числ^ 1 у Свиовому банку), поле д1яльност1 для подальшого спрощення процедур адмiнiструваиня ще величезне (табл. 1) [14].
Таблиця 1
ПОЗИЦМ УКРА1НИ В РЕЙТИНГУ ..ВЕДЕНИЯ Б13НЕСУ" ТД И ОГО СКЛАДОВИХ
Показник DB2014 Рейтинг DB2013 Рейтинг* Зм1на
Загальний рейтинг 112 140 +28
Започаткування бйнесу 47 50 +3
Отримання дозвол1в на буД1Вництво 41 186 +145
Пщключення до систем електропостачання 172 170 -2
Реестрами власносл 97 158 +61
Кредитування 13 24 +11
Захист ¡HBecTopiB 128 127 -1
Оподажування 164 168 +4
М1жнародна торпвля 148 148 Без эм1н
Забезпечення виконання контрактё 45 45 Без зм1н
Вир1шення неплатоспроможност1 162 157 •5
'Перерахований вариант рейтингу з урахуванням нових краУн-учасшшв.
Уже пiсля оприлюднення Doing Business-2014 офiс генерального iHcneKTopa Держдепартаменту США заявив, що бiзнес-клiмат в Укрш'ш несприятливий через слабке верховенство закошв. «Американсьш фiрми часто звертаються по допомогу в посольства через склад-нощi в робот! з владою», - говорилося у звт офiсу. Не-вже тсля такого недвозначного посилання якийсь се-редньостатистичний американський iнвестор (енерге-тичш гiганти не беруться до уваги) може захотии вкла-сти грошi в Украшу, навiть доввдавшись про ïï стрибок на 28 чи навиъ 50 пунктiв у Doing Business?
О. Клименко, мЫстр доходiв i зборiв Украïни, в!д-значае: «Попри зазначене експертами Свiтового банку значне скорочення часу на ведення податковоï звiтностi, цей показник в Украш, треба визнати, ще далекий ввд найкращих свiтових стандарпв. Тому ми продовжимо «електрошзацш» всiх процеав адмЫстрування податк1в i зборiв, над якою працюемо давно й системно. Нагадаю, що ми вже впровадили й безплатш електроннi ключi, й рiзноманiтнi електроннi сервiси на нашому веб-порталi, широк! можливостi для подачi податкових декларацiй з ПДВ, податку на прибуток в онлайн-режимi. Цього року така можливкть з'явилася i для декларування доход1в фь зособами. Завершуеться тестування електронного кабше-ту платника, невдовз! ця опця буде доступна не лише для великого б!знесу, а й для вах платниюв. 1з наступного року також буде запущено мехашзм електронних перев!рок для тих, хто працюе на спрощенш систем! оподаткування, у перспектив! - i для всього б!знесу. У бшьш довгостроко-вш перспектив! - впровадження сервгав попереднього за-повнення декларацш та штернет-платеж!в для сплати по-датк1в, зокрема з допомогою мобшьних пристро1'в.
Ми не зупиняемося тшьки на електронних сервках. Заплановано подальше спрощення деклараци на прибуток i процедури подач! деклараци з ПДВ, зближення бухгалтерского й податкового облшв. Уже з наступного року платникам не треба буде одержувати сввдощво ПДВ та единого податку, що також спростить ведення б!знесу. Не менш важлива для нас i митна сфера. Експерти Светового банку ввдзначили полшшення митного адмЫстрування в Укрш'ш п!сля впровадження нового профшьного кодексу за рахунок швидшого оформлення митних декларацш i зменшення кшькосп ф!зичних огляда товар1в. Щоб домо-гтися подальшого скорочення цих показник1в, Мшстерс-тво дохода i збор!в нацшене на автоматизащю вах проце-с1в на мигаищ, щдвищення ефективносп системи аналзу ризик1в, зниження впливу людського чинника, скорочення часу п!дготовки дозвшьних докуменпв. Надал ми плану-емо розвивати систему електронного декларування за ра-хунок зменшення кшькосп докуменпв у паперовому ви-гляда. Працюемо над впровадженням процедури прийнят-тя електронно1' митно1' декларацiï' до оформлення з автома-тичним присвоенням реестрацшного номера, а також ме-хатзмами прийняття автоматизованого ршення (без уча-ст шспектора мигаищ) щодо можливосп випуску товар1в в оби. Упевнений, що щ та шш! заплановаш заходи да-дуть нам можливють забезпечити не лише подальший прогрес у Doing Business, а й реальне полшшення умов щдприемницько1' дальностГ [14].
А. Забловський кер1вник секретар!ату Ради щдприе-мщв при КабмЫ, також щдкреслюе: «Покращення позицш Украши в черговому рейтингу легкост ведення б!зне-су Doing Business-2014 було очжуваним з боку не лише представниюв влади, а й впчизняних та м1жнародних екс-перпв. У рамках так званого «Плану заходав щодо шдви-щення показнишв Украïни в рейтингу легкосп ведення б!знесу» впродовж 2012-2013 рр. було розроблено та при-йнято ряд законопроекта i нормативних акпв щодо подальшого спрощення дозвшьно1' системи у сфер! мктобуду-вання, щдключення до електромереж, вдосконалення ме-хашзму реестрацiï прав власносп, спрощення податково1' системи, !мплементацц Митного кодексу, вдосконалення д1яльност1 акцюнерних товариств i захисту прав акцюне-р!в, скорочення терм!н!в процедур банкрутства тощо. Проте багато !з запланованого так i не було виконано: не-обх!дн! законопроекти або «зависли» в парламент!, або так i не були вчасно (до квггая поточного року) розроблеш та подан! на розгляд. Наприклад, не було вчасно ухвалено законопроект ^«Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украïни щодо спрощення порядку вщкриття б!зне-су» (реестр. №2258а) тощо.
Я не переощнював би наслодки цього рейтингу для економши Украши хоча б тому, що останнм часом дедал1 больше дискусш у тому числ на piBHi експерт1в i Светового банку ведеться стосовно адекватносп методологй' його складання, який страждае на суб'екгивтсть i спираеться на недостатньо релевантн критери. Нагомiсгь вiгчизняний та шоземний бiзнес очiкуе на реальне полшшення легкост ведення бiзнесу саме тсля подписанта Угоди про асотащю та зону вшьно1 тоpгiвлi з £С. Реальна ж картина з дерегуля-ц1ею, реформуванням дозвiльноï системи, зниженням фю-кального та корупщйного тиску, захистом прав власносп в УкраМ поки що слабо кореспондуеться з ощнками м1жна-родних рейтингов, насамперед Doing Business» [14].
Анал1з ситуаци щодо розвитку подприемництва за-сводчив, що для створення комфортного бiзнес-клiмату потpiбно забезпечити насамперед: пpостi процедури за-початкування та припинення бiзнесу; спpаведливi конку-pентнi умови; пpозоpi i прост правила взаемодiï з державою (у сфеpi лщензування, дозвiльноï системи, адмЫст-ративних послуг); спpаведливi правила при здiйсненнi державою контролюючих функцiй; зpозумiлу i стабшьну податкову та взаемовигодну кредитну поливку.
Складовою частиною реформ в умовах кризового розвитку економiки Укpаïни е дерегулящя тдприемни-цько1' дiяльностi, що, в свою чергу, е складовою регуляторного ктмату. В кpаïнi державна регуляторна пол1тика визначена Законом Украши вод 11.09.2003 № 1160 «Про засади державно1' регуляторно1' полiтики у сфеpi госпо-дарсько1 дОяльносп» [1]. Положеннями цього документу визначено змют обов'язкових процедур щодо подготовки та затвердження пpоектiв регуляторних актiв.
Водповщно до закону вимоги державно1 регулято-рно1' полiтики розповсюджуються на державну регуля-цiю всiх господарських вщносин, а адмiнiстpативнi процедури по шдготовш i здiйсненню регуляторних ак-лв стають обов'язковими для всiх регуляторних оргашв, включаючи органи мiсцевого самоврядування. Законо-давче визначення i закршлення процедур регуляторно1' пол1тики в Укра1'ш стало початком широкомасштабного впровадження в повсякденну дiяльнiсть оpганiв державно! влади i мiсцевого самоврядування принцитв i норм ново1' системи управлшня. Проте, тiльки правиль-не i мотивоване використання пpинципiв i норм регуля-торно1 полiтики дозволить забезпечити формування системи державного управлшня, яка повинна бути подконтрольною сустльству, прозорою i ефективною.
В сво1х основних фоpмалiзованих положеннях державна регуляторна полиика в Укран водповодае кращим сучасним свиовим практикам державного регулювання. Ключовими складовими регуляторно1' полиики е: а) доступ защкавлених груп до проекту ршення та регламентами умов попереднього оприлюднення для проведення пубшчних консультацш, отримання зауважень та пропо-зицш; б) як1сний та к1льк1сний анал1з можливого впливу ршення на сектори держави, бОзнесу та громадськосп; в) ощнка результативносп ршення; г) його перюдичний перегляд.
Чинна влада з 2010 року активно заявляе про проведення широкомасштабно1' дерегуляци середнього i малого бОзнесу з метою спрощення водносин подприемшв з державою. Так у ПрограмО економОчних реформ Украши на 2010 - 2014 роки "Заможне сустльство, конкурентос-проможна економОка, ефективна держава" проголошено курс на створення максимально комфортного середови-ща для розвитку та подтримки тдприемництва. Базовим розд1лом Програми е роздш "Дерегулящя господарсько1 даяльносп й розвиток подприемництва".
Одним з головних крошв влади можна вважати прийняття Закону «Про розвиток та державну подтрим-ку малого i середнього тдприемництва в Украш»,
який встановлюе новО критерй' визначення суб'екпв мь кро-, малого i середнього тдприемництва, що водповь дають европейським нормам. У Закон також визначено новО мехашзми державно1' подтримки МСП в Укрш'ш, в основу яких покладено принципи Акту з питань малого та середнього бОзнесу для £вропи.
АктивОзувалася протягом останнього року робота Державно1 служби Украши з питань регуляторно1 поль тики та розвитку тдприемництва, яка е вщповодальною за упровадження чотирьох основних напрямОв дерегуляци. Це - удосконалення державно1' регуляторно1' поль тики, спрощення дозвОльно1 та лщензшно1' систем, упо-рядкування питань державного нагляду та контролю у сферО господарсько1 дОяльносп.
З метою спрощення дозвшьно1' системи запрова-джено «декларативний принцип» у процедурО видачО докуменпв дозвшьного характеру. Суб'екти господа-рювання набули право провадити 130 видОв дОяльносл Оз 227, що вимагають одержання дозволу, на тдставО подання декларацй' вщповодносп матерОально-техшчно1' бази його тдприемства вимогам законодавства.
У кожному район та meii обласного значення створено дозвшьний центр (всього - 681). Запроваджено принцип «органзацшно1 едносп» щодо видач докуменпв дозвшьного характеру, переоформлення, видач дублжа-лв, анулювання докуменпв дозвшьного характеру.
Визначено вичерпний Перел1к докуменпв дозвольно-го характеру у сферО господарсько1 дОяльносп та заборонено органам влади вимагати вод суб'екпв господарюван-ня отримання докуменпв дозвшьного характеру, необход-тсть одержання яких не передбачена законом, та яю не внесет до перелшу, затвердженого цим законом.
В сферО л1цензування тдприемницько1 дОяльносп скорочено на 30% перел1к видОв господарсько1' дОяльно-стО, що пОдлягають лОцензуванню, а також перел1к докуменпв, як1 необх1дно подати для отримання лщензш.
Заходи з дерегуляци у сферО господарсько1 дОяль-носп, здОйсненО протягом 2010-2012 рок1в (табл. 2), впровадження сучасних шструменпв та мехашзмОв державно1 пОдтримки малого та середнього пвдприем-ництва - повинш позитивним чином вплинути на умови ведення бОзнесу в Укpаïнi, сприяти збереженню Осную-чих та збшьшенню нових робочих мОсць, покращенню швестицшного клОмату в кpаïнi.
Ефективне державне регулювання сприяе здешев-ленню ведення тдприемницько1' дОяльностО, що також вкрай важливо для створення сприятливого швестицшного клОмату та розкриття шновацшного потенцОалу економОки.
Але, не зважаючи на те, що законодавство Украши в русл1 регуляторно1' полОтики набуло чинносп ще у сОчнО 2004 року i тривае до тепершнього часу, дотримання ви-мог законодавчих акт1в органами державно1' влади та м1с-цевого самоврядування залишаеться низьким. Як наслОдок державнО pегуляцiï подприемницько1 д1яльност1 залиша-ються обтяжливими як щодо часу, так i щодо 1х вартосп, характеризуються високою корупцшною складовою. МОж-народнО рейтинги Украши щодо легкосп ведення бОзнесу, економчно1 свободи, ОнвестицОйного клОмату, поширення корупцц тощо за останнОй час невпинно погОршуються, що вОддзеркалюе оцОнку якосп регуляторного клОмату в кpаïнi. Неефективтсть д^ючо1' системи виконання регуляторно1' поттики доводиться також незалежними оцОнками [3] i офщшними даними Державно1' служби Украши з питань регуляторно1 поллики та подприемниптва. Так, наприклад, протягом 2012 р. центральними та мкцевими органами ви-конавчо1' влади розроблено та подано на погодження до Держподприемництва та його територОальних органов 2000 проектов регуляторних акпв, що бшьш нож удвОчО пе-ревищуе к1льк1сть запланованих до розробки [4]. Проведе-
Таблиця 2
Перелш закошв украши, прийнятих протягом 2010-2011 рр. на виконання завдань щодо дерегуляци тдприемницько! дiяльностi [2]
№ Назва На що спрямований
1 2 3
2010 рк
1. Закон Украши «Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни щодо приведення !х у ввд-повiднiсть iз Законом Укра'ши «Про засади державно!" регуляторно! полiтики у сферi господарсько! дiяльностi» №2388-У[ вiд 01.07.2010 Чинний Закршлено обов'язковiсть з виконання регуляторних процедур за Держфшпослуг, Держкомпетом цiнних паперi, Антимонопольним компетом, що посилить вiдповiдальнiсть за яюсть регулювань у цих сферах господарсько! дшльносп. Визначено однозначний i чггкий порядок при розробленнi та прийнятп регуляторних актiв органами мкцевого самоврядування, що забезпечить прийняття яюсних i ко-рисних для господарсько! дiяльностi ршень на мiсцях.
2. Закон Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра'ши щодо спрощен-ня мехашзму державно!" реестрацп припи-нення суб'eктiв господарювання» №2390-VI в1д 01.07.2010 Чинний з 03.03.2011 Встановлюеться термiн завершення процесу включення ввдомостей про юридичних осiб та фiзичних осiб - тдприемщв до Единого державного реестру юридичних оиб та фiзичних осiб тдприемщв, зарее-строваних до 1 липня 2004 року.
3. Закон Украши «Про внесення змш до Закону Укра!'ни «Про основш засади державного нагляду (контролю) у сферi господарсько! дiяльностi» №2399-У[ вiд 01.07.2010 Чинний Направлений на зменшення гснуючо! в Укра!нi кiлькостi контролюю-чих органiв.
4. Закон Украши «Про внесення зм1н до деяких законодавчих актш Украши» № 2555-У! вiд 23.09.2010 Чинний з 02.05.2011 Створення едино! системи державно! реестрацп юридичних оиб та усунення iснуючих на даний час протирiч мiж положеннями Закону про реестрацта та деякими iншими законами, яю регулюють зокрема, порядок проведення державно! реестрацп та припинення окремих ви-дiв юридичних осiб.
5. Закон Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!'ни щодо обмежен-ня державного регулювання господарсько! дiяльностi» № 2608-У вщ 19.10.2010 Чинний Надане максимальне сприяння держави у започаткуваннi бiзнесу та зменшення втручання держави у тдприемницьку дiяльнiсть - скоро-чено 31% видiв лiценцiй на здшснення господарсько! дiяльностi.
6. Закон Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши (щодо запрова-дження системи електронно! державно! реестрацп суб'ектiв господарювання)» № 2609-VI вщ 19.10.2010 Чинний з 14.08.2011 Забезпечуе прозорiсть реестрацшних процеов та збшьшить гаранта щодо захисту майнових прав власностi юридичних оаб та !х власникiв. Основ-ним завданням Закону е досягнення зазначено! мети шляхом запрова-дження порядку проведення електронно! державно! реестрацп юридичних оаб та фiзичних оаб-щдприемщв, в тому числi й подання запитв щодо отримання ведомостей з Единого державного реестру юридичних оаб та фiзичних оаб-щдприемщв в електронному виглядi.
7. Закон Украши «Про прискорений перегляд регуляторних акпв, прийнятих органами та посадовими особами мкцевого самовряду-вання» №>2784^1 в1д 14.12.2010 Чинний Визначаються правот та оргашзацшш засади здiйснення приско-реного перегляду регуляторних акпв, прийнятих органами та посадовими особами мкцевого самоврядування, щодо !х вдаоввд-носп принципам державно! регуляторно! полижи у сферi господарсько! дiяльностi. Закон спрямований на забезпечення додержання цих принцишв у здшсненш мiсцевого самоврядування.
2011 рк
8. Закон про внесення змш до Закону Украши «Про дозвшьну систему у сферi господарсько! дiяльностi» (щодо переоформлення, ви-дачi дублiкатiв, анулювання документiв дозвшьного характеру) № 3204-У[ вiд 07.04.2011 Набрання чинносmi з 01.01.2012 Запровадження видачi, переоформлення, видачi дублiкатiв, анулювання докуменпв дозвiльного характеру виключно через державного адмiнiстратора у дозвшьному центрi.
9. Закон Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акт1в Украши (щодо скасування свщоцтва про державну реестрацта юридично! особи та фiзично! особи-тдприемця)» № 3205-У1 вiд 07.04.2011 Чинний Спрощення та здешевлення започаткування та ведення бiзнесу в Укра-!нi шляхом запровадження принципу здшснення дiяльностi юридичних оиб та фiзичних осiб-пiдприемцiв без свщоцтва про державну реестрацiю. Для досягнення цiе! мети проектом закону пропонуеться внести змши в законодавчi акти Украши, якими регулюються вдао-сини в сферi видачi та застосування свщоцтва про державну реестрацта юридично! особи та фiзично! особи-тдприемця.
10. Закон Украши «Про внесення зм1н до деяких законодавчих акт1в Украши (щодо встановлен-ня адмiнiстративно! вiдповiдальностi за пору-шення у сферi державно! реестрацп)» № 3157-У1 вiд 17.03.2011 Чинний з 14.10.2011 Встановлення порядку зберiгання реестрацшних справ юридичних оиб та фiзичних оиб-тдприемщв посадовими особами, якi !х форму-ють, та порядку !х пересилання, у встановлених законом випадках, виключно рекомендованими поштовими вiдправленнями, що унемож-ливить навмисне загублення державними реестраторами реестрацш-них справ, що пересилаються.
11. Закон Украши «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв щодо вдосконалення дозвшьно! системи у сферi господарсько! дiяльностi та застосування норм адмшктра-тивного права» № 3261-У[ вiд 21.04.2011 (д) Чинний з 25.11.2011 Вдосконалення застосування норм адмiнiстративного права за по-рушення провадження господарсько! дiяльностi та порушення порядку видачi документiв дозвiльного характеру дозвiльними органами (!х посадовими особами).
Продовження табл. 2
1 2 3
12. Закон Укра!ни «Про внесення змш до деяких законодавчих акт1в Укра!ни (щодо запрова-дження принципу державно! реестрацп юриди-чних осiб на пiдставi модельного статуту)» №3262-VI вiд 21.04.2011. Чинний з 28.08.2011 Вдосконалення порядку створення та дiяльносгi юридичних осiб вщ-повщних оргашзацшно-правових форм господарювання, з метою за-провадження принципу державно! реестрацп юридичних оаб на тдс-гавi модельного статуту.
13. Закон Укра!ни «Про внесення змш у деяю за-конодавчi акти Укра!ни (щодо спрощення за-початкування пiдприемницгва)» №3263-VI вiд 21.04.2011 Чинний Спрощення та опгимiзацil процедури по створенню юридичних осiб рiзних органiзацiйно-правових форм господарювання, що в свою черту заохочуватиме тдприемщв до започаткування власно! справи в складних економiчних умовах, що на даний час мають мiсце в Укра!ш, та сприятиме покращенню умов для вщкриття бiзнесу за рейтингом програми Doing Business за крш^ем «вiдкриття бiзнесу». Скасовуеться обов'язковiсть засв^ення установчих документв у но-тарiуса, строк державно! реестрацп скоротити до 2-х дтв, статутний (складений) каттал - за бажанням засновникв який завгодно).
14. Закон Укра!ни «Про внесення зм1н до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо спрощення процедур припинення юридичних осiб та фiзи-чних оаб-тдприемщв» №3384-VI вщ 19.05.2011 Набрання чинностг з 18.12.2011 Реестр. № 8295 ввд 24.03.2011 Спрощення процедури припинення суб'екпв господарювання шляхом зняття з них ряду адмшстративних обов'язкiв пiд час цього та покла-дення цих обов'язкiв на органи державно! влади.
15. Закон Укра!ни «Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо посилення вдаоввдальност посадових оаб органв державно! влади та оргашв мiсцевого самовряду-вання» №3720-VI вiд 08.09.2011 Набрання чинностг з 05.01.2012 Встановлення стягнень за порушення законодавства у сферi тдприе-мницько! дшльносп, зокрема, законодавства про державну регулятор-ну полiтику, порядку видачi докуменпв дозвшьного характеру дозвь льними органами (!х посадовими особами), законодавства про державну реестрацта нормативно-правових акпв. Крiм того, за повторне правопорушення у сферi тдприемницько! дiя-льност протягом року, посадова особа орган1в виконавчо! влади та мiсцевого самоврядування тдлягае звiльненню з вщповщно! посади в порядку визначеному законом за ршенням суду.
16. Закон Укра!ни «Про внесення змш до Закону Укра!ни «Про дозвшьну систему у сферi гос-подарсько! дiяльносгi» (щодо розширення ме-режi дозвiльних центрiв шляхом запроваджен-ня дозвiльних центр1в в обласних державних адмiнiсграцiях)» № 3993-VI ввд 03.11.2011 Запровадження нормативно-правово! тдстави для видачi документв дозвшьного характеру за принципом оргашзацшно! едност на облас-ному рiвнi, а саме створення дозвiльних центр1в обласного рiвня.
17. Закон Укра!ни «Про внесення змш до Закону Укра!ни Про лщензування певних вид1в госпо-дарсько! дшльност лщензування певних видiв господарсько! дiяльносгi (щодо порядку видачi копш лщензш)» № 3994-VI вiд 03.11.2011 Встановлення видачi копш лщензп суб'ектам господарювання - юри-дичним особам i фiзичним особам-тдприемцям без створення фшш або шших вiдокремлених тдроздш1в - за мiсцем провадження дшль-ностi.
18. Закон Укра!ни «Про внесення змши до сгатгi 166-10 Кодексу Укра!ни про адмiнiсграгивнi правопорушення щодо посилення вщповщаль-носгi посадових оаб органв державно! влади та органв мiсцевого самоврядування за пору-шення законодавства з питань видачi докумен-гiв дозвшьного характеру» №4221-VI вщ 22.12.2011 Встановлюеться адмiнiстративна вдаоввдальтсть, зокрема, за таю види правопорушень: вщмову у видачi та анулюваннi документа дозвшьного характеру суб'екту господарювання з тдстав, не встановле-них законом; видачу дозвiльним органом документа дозвшьного характеру, необхiднiсть одержання якого не встановлена законом та вида-ча мiсцевими дозвшьними органами документа дозвшьного характеру поза межами дозвшьного центру.
19. Закон Укра!ни «Про внесення змш до деяких закошв Укра!ни» (щодо скасування надання виписки з Единого державного реестру юридичних оаб та фiзичних оаб - одарием^е для отримання лщензй) № 4223-VI вiд 22.12.2011 Спрощення процедури отримання лщензп суб'ектом господарювання шляхом скасування норми, яка вимагае вiд заявника подавати органу лщензування виписку з Единого державного реестру юридичних оаб та фiзичних оаб - тдприемщв.
ний аналiз дотримання органами виконавчо! влади принципу передбачуваност регуляторно! д1яльносп засвщчив, що у 2012 рощ ввдбулось зниження рiвня дотримання цьо-го принципу як з боку центральних органiв виконавчо! влади, так i в цiлому по Укра!ш. Питома вага проекпв регуляторних акпв, при розробленнi яких центральними органами виконавчо! влади було порушено принцип передбачуваност державно! регуляторно! полiтики, зросла з 50,2 % у 2011 рощ до 64,6 % у 2012 рощ.
Так, за 2012 рш у деяких центральних органах виконавчо! влади (МОН, Держлюагентство, Держводагентст-во, Держлiкслужба, Держ1нформнаука, Держгеонадра, Держюно) цей показник становив 100 %. Жоден з розроб-лених цими центральними органами виконавчо! влади проекпв регуляторних акпв на момент подання !х на по-годження до уповноваженого органу з питань реалiзацi! державно! регуляторно! политики (dani - уповноважений орган) не був включений або до власного плану даяльносп
з подготовки проекпв регуляторних акпв на 2012 рш, або до зведеного плану мЫстерства, у разi спрямовування та координащ! даяльносп центрального органу виконавчо! влади через ввдповвдного мiнiстра.
Навiть пiсля проведення на вимогу уповноважено-го органу коригування вищезазначеними регуляторни-ми органами плашв регуляторно! дiяльностi бiльше по-ловини розроблених центральними органами виконав-чо! влади проектiв регуляторних акпв, а це 52,4 % (або 1 158 проекпв iз загально! !х кiлькостi) так i залиши-лись поза межами планування дiяльностi зазначених органiв виконавчо! влади. Це тдтверджуе недотриман-ня органами виконавчо! влади при шдготовщ проекпв регуляторних акпв вимог нащонального законодавства.
Загалом, у 2012 роцi фактична шльшсть розробле-них центральними та мюцевими органами виконавчо! влади проектiв регуляторних акпв майже втричi пере-
вищила заплановану !х к1льк1сть на початок 2012 року (2 018 проекпв проти 727 проекпв) [4].
Недотримання вимог Закону №1160 з 2004 року мае хрошчний характер. Проте слад вадмиити, що в основному оцшка виконання вимог регуляторно! политики в УкраМ здшснюеться щодо формальних процедур оприлюднення проекпв регуляторних акпв та шших документов, що вимагаються законодавством. МГж тим, ключовою складовою регуляторно!' полггаки в свт е «шльшсний аналГз впливу проекту ршення», так званий «cost-benefit analysis» - анал1з вигод та витрат [5]. I в цш частин Укра!на, незважаючи на восьмирГчний до-свод впровадження Закону про регуляторну пол1тику, вщверто вгдстае не лише вгд розвинених кра!н свиу, але навпь й вод шших кpаïн, як1 розпочали регуляторну реформу набагато шзшше за Укра!ну.
В Укpаïнi протягом 8 рок1в чинносп законодавства про регуляторну полтику переход вод виконання формальних вимог щодо оприлюднення проекпв регуляторних акпв до кшьюсно!' оцшки вигод та витрат так i не вгдбув-ся. Сподгвання, що наведення порядку в частим дотри-мання вимог закону призведе до переходу до к1льк1сних обрахунюв в даний час вкрай негативно. До того ж, вгдпо-вгдно до норм законодавства розрахунок аналзу вигод та витрат (тобто кшьюсна ощнка регулюючого впливу) пок-ладена не на незалежний структурний щдроздш, а на роз-робника проекту регуляторного акту.
Неналежне виконання вимог регуляторно! полпики i вгдсутшсть економГчно обгрунтованих к1льк1сних розрахуншв анал1зу випд та витрат (аналГзу регулятивного впливу) суттево обмежуе можливосп реформу-вання кра!ни i е на сьогодш гальмом структурних пере-творень.
Виршення завдання пГдвищення ефективносп регуляторно! полггаки в Укpаïнi можливе шляхом реаль запiï низки шституцшних ршень, як1 включають:
1) перегляд статусу регуляторно! полпики i ïï ви-значення як важливо! мгжвГдомчо! полггаки. Для цього необх1дно вилучити заходи щодо реал1зацй' регуляторно! полггаки зГ складу Нацюнально! програми розвитку малого тдприемництва [6] та оформити !х у виглядГ самостшно! державно! шльово!' програми з акцентом на тдвищення спроможносп основних регуляторГв здшс-нювати не спльки формальш процедури оприлюднення проекпв регуляторних апв та публ1чних консультацш, ск1льки шльшсний обрахунок аналГзу випд та витрат (шльшсний аналГз регулятивного впливу);
2) визначення етапносп впровадження к1льк1сних розрахуншв аналГзу виггд i витрат до найважливших сфер регулювання (наприклад в МшстерствО економГч-ного розвитку та торпвлГ Укра!ни) для створення практики таких розрахуншв та поступового ïï розширення на шш1 центрально органи виконавчо! влади i поступово на органи мГсцевого самоврядування.
Законодавче закршлення принцитв державно! ре-гуляцп повинне максимально вГдповгдати потребам су-б'екпв господарювання i тдтримуватися адекватними заходами державного забезпечення, зробити неможли-вим створення адмшютративних, економГчних i органь защйних перешкод для здшснення господарсько! дГяль-ностг Регуляторна политика не е лише обов'язком для державно! влади, вона передбачае i базуеться на свгдо-мш i активнш учасп, перш за все, суб'екпв господарювання i !х об'еднань.
В даний час е актуальним аналГз проблемних пи-тань, як1 виникли в ходГ реалГзацп державно! регуляторно! пол1тики i визначити шляхи !х ршення. При цьому суб'екти господарювання, представники бГзнес-середовища i незалежн експерти повинн виступати безпосередшми учасниками регуляторного процесу. З
цiею метою вiддiлом регуляторно!' полтгики та розвитку пiдприемництва 1нститута економiки промисловостi НАН Укра!ни було проведено ряд соцюлопчних досль джень (2004, 2006, 2008, 2011).
Так, дослщження регуляторного середовища в старопромислових регiонах - Донецьк1й i Луганськш областях у 2010-2011 рр. сввдчать, що система державного регулювання i контролю за дiяльнiстю малих, се-реднiх пiдприемств i тдприемщв без створення юридично!' особи, що дiе в Укра!'ш, перешкоджае стабiльному економiчному зростанню i виходу суб'ектiв малого i се-реднього тдприемництва на Европейський ринок.
Так, результата дослщження свiдчать, що 57% опитаних тдприемщв не задовольняе юнуюча практика видачi дозволiв. До тепершнього часу система видачi дозвiльних докуменпв продовжуе оперувати широким перелiком дозволiв, характеризуеться непрозорiстю i складнiстю дозвшьних процедур, нормативними супе-речностями i вiдсутнiстю ефективно функцiонуючого органiзацiйно-правового мехашзму видачi документiв дозвiльного характеру. По суп, дозволом е будь-яке ви-ршення державного органу (i навпь державного або комунального пiдприемства), оформлене документально, видане пiдприемству i право здiйснювати тi або ш-шi види дiяльностi або здшснювати конкретнi дп, що надае йому. Деякi дозволи обов'язковi для вах шдпри-емств (як наприклад дозвш вщ органiв пожежного на-гляду на початок дОяльносп), шш1 залежать вщ вибра-ного виду бОзнесу (дозвш на розмщення об'екту торпв-лО, торговий патент О т. д.) В результат для роботи в рамках юнуючого законодавства кожне тдприемство зобов'язане мати дек1лька дозволОв вщ рОзних вщомств: на початок роботи, на розмщення об'екту, на устатку-вання, на примщення, на асортимент продукт! О Он.
Даш опитування сввдчать, що 62% респондентов в процеа отримання дозволОв зпкнулося з такою проблемою, як пОдготовка надшрно! кшькост документов О бюрократична тяганина, пов'язана з !х отриманням. Часто необхвдт документа не мають прямого вщношення до отримуваного дозволу. Наприклад, деяк1 органи мкцевого самоврядування, видаючи дозволу на розмщення об'екту торпвлО, вимагають надання статуту пОдпри-емства, лщензш, договору на вивОз смитя, сводоцтва права власностО на землю О шш.
На думку респондентов шсля введення Закону Укра!ни «Про дозвОльну систему у сферО господарсько!' дОяльносп» к1льк1сть дозволОв, що отримуються !х пОд-приемством, не змшилася (48% з числа тих, що вщповь ли) О навОть збшьшилася (28% з числа тих, що вщповь ли). Опит показав, що сукупшсть всОх проце^р для отримання дозволу з року в рж збОльшуеться. Так, пОдготовка вах докуменпв, проходження експертизи, очО-кування вирОшення аж до отримання дозвОльного документа займало у тдприемщв в 2011 р. до 100 календар-них дшв, тодО як в 2008 р. максимальне значення цього показника було майже в два рази менше О складало 45 дшв. Причому, найбОльшО витрати часу на отримання дозволОв шдприемш несуть в органах мОсцевого самоврядування (21 календарний день в рош), а мОнОмальне -на тдприемствах Горгаза (8 календарних дшв в рош).
Складтсть адмОнОстративних послуг О само!' дояльно-ст1 оргатв все ще залишаеться причиною невиршених питань споживачов. Показово, що навпь в мютах, де ство-рюються центри надання адмОнОстративних послуг, за да-ними опитувань 2010-2011 рр. ввдповщно 14,2% О 15,4% заявниюв так О не змогло зрозумпи, чому !х питання не виршуеться. Очевидно, що Онформативна О консультацш-на дояльнОсть адмОнОстрацО!', так само як О мотивування вла-сних дой уповноваженими посадовими особами, повинно бути повшше О зрозумОлошим для споживача.
Зa оцiнкaми pеcпондентiв чacткa доxодy пад^жм-cтвa, яга втpaчaeтьcя зa paxyнок витpaт, пов'язaниx з отpимaниям дозволiв cклaдae вщ 1 до 6%, a в о^емт випaдкax до 50-60%. Hевипpaвдaнa доpожнечa вико-нaния обов'язковиx вимог aбо пpоcто неможливicть ïx виконяния пpиводять до того, що бшьшють дозволiв видaютьcя пiдпpиeмцям нa нетpивaлий теpмiн. Ид^и-eмцi вимyшенi вiдкyповyвaтиcя, щоб cкоpiше почaти cвiй бiзнеc. Пpи цьому вiдомcтвa видяють тимчacовi дозволи, незвaжaючи ня незнaчнi поpyшення. Результя-том подiбного пiдxодy CTae нaдмipне викоpиcтaния pе-гулюючими iнcтaнцiями, тяк звaниx диcкpецiйниx пов-новaжень, тобто великa кiлькicть дозволiв видaeтьcя ня pозcyд чиновникя.
Пpи цьому cyб'eкти нaдaиия aдмiнicтpaтивниx по-cлyг чинять тиcк ня пiдпpиeмцiв, вимaгaючи виконяния cвоïx вкaзiвок. Тяк, зя дяними cоцiологiчного опиту нaйбiльший тиот y зв'язку з видячею дозволiв (лiцензiй) pеcпонденти вiдчyвaли з боку Деpжaвноï подятково1' aдмiнicтpaцiï i оpгaнiв мicцевого caмовpядyвaиия, вщ-повщно, 33% i що 30% вщповм.
Зякон Укpaïни «^о дозвiльнy cиcтемy y cфеpi го-cподapcькоï дiяльноcтi» вагановив пpaвовy оcновy для впpовaджения «единого вшга» по видaчi потpiбниx до-зволiв - тяк звaниx дозв№нт центpiв, в якиx одночac-но пpaцюють пpедcтaвники вcix оpгaиiв, що уквялюють piшения. B цiломy в pегiонax було вiдкpито бiльше 700 дозв№нт центpiв. Пpоте не ва з ниx пpaцювaли ввд-повщно до певниx зявдянь. Тяк, pезyльтaти опиту cвiд-чять, що знячну чacтинy пiдпpиeмцiв - 33% (ввд чиcлa тиx, що вiдповiли ня дяне питания) зовciм не влaштовye дiяльнicть дозвiльниx центpiв (офiciв), a 34% (вщ чиcлa тиx, що вщповши) - влaштовye, яле не щлком.
Пpинцип мовчязнох' згоди, у^овя^еи™ в лютому 2010 p., пpидбaв чимялу попyляpнicть cеpед пiдпpиeмcтв. Результата доcлiджения IFC покязують, що в 2010 p. бли-зько 8% пiдпpиeмcтв cтикaлиcя з поpyшенням дозвшьними оpгaнaми вcтaиовлениx зяконом теpмiнiв видaчi дозво-лiв. Рязом з тим, близько половини з иж пiдпpиeмcтв (47%) пpи виникиеннi тякж поpyшень з боку оpгaиiв вля-ди cкоpиcтaлacя пpиниипом мовчязнох' згоди.
Тякож до вaгомиx пpоблем вiдноcитьcя питания опляти aдмiнicтpaтивниx поcлyг. З одного боку, y сто-живaчiв бpaкye iнфоpмaиiя пpо pозмipи i поpядок опля-ти поcлyг. Чясто ïx тякож вимушують плятити незpозy-мiлi "добpодiйнi" i iншi "добpовiльнi" плятеж1. З шшо-го боку, незpyчним e caм поpядок опляти, коли для цьо-го потpiбно додятково вiдвiдyвaти бaнкiвcькi ycтaиови позя пpимiщениям aдмiнicтpaтивного оpгaиy.
Результата достижения дозволяють зpобити ви-cновок, що pефоpмa деpегyлювaиия пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi, що ^оводш^я в кpaïнi, до чистя якиx вxо-дять дозволи i узгодження, поки що не ^ивеля до очь кyвaииx pезyльтaтiв. Cклaднicть pефоpмyвaиия дозвь льно1' cиcтеми зyмовлюeтьcя тим, що оcновнi повновя-ження дозвiльниx оpгaиiв визнaченi в зaконax. Пpоте пpaктичнa бездiяльнicть Bеpxовноï Ряди пеpешкоджae здiйcненню зaxодiв щодо вдоcконaлення ноpмaтивно-пpaвовоï бязи деpегyляцiï.
Знячною пpоблемою y cфеpi pегyлювaння rocro-дapcькоï дiяльноcтi e неефективнicть стстеми деpжaв-ного нягляду (контpолю). Тяк, по оцiнкax екcпеpтiв Miжиapодноï ф^нтово!' коpпоpaиiï в 2010 p. 74% вcix пiдпpиeмcтв i 64% вж пpивaтниx пiдпpиeмцiв було пе-pевipено xоч би одним контpолюючим оpгaном. Haйбi-льшя кiлькicть пеpевipок cyб'eктiв гоcподapювaння пpипaлa ня оpгaии деpжaвноï подятково1' cлyжби (вони вiдвiдaли 46% пiдпpиeмcтв), деpжaвного пожежного тагляду (40%), деpжaвноï caнiтapно-епiдемiологiчноï cлyжби (30%) i оpгaнiв оxоpони пpaцi (21%). Кожне з
пеpевipениx пiдпpиeмcтв пpоxодило в cеpедньомy вiд чотиpьоx до п'яти пеpевipок, зaгaльнa тpивaлicть якиx cклaдaлa 14 pобочиx дшв. Кожного пpивaтного шд^и-eмия, який пеpевipявcя, оpгaни контpолю вiдвiдyвaли в cеpедньомy по шicть paзiв.
B У^ят пpaво та вщвщини пiдпpиeмcтв i ^ове-дения пеpевipок мae 80 оpгaиiв контpолю. Деяш з нт вже ведуть певну pоботy по вдоcконaленню контpолю дiяльноcтi пiдпpиeмcтв. Пpоте, як cвiдчaть pезyльтaти опитувяння пiдпpиeмцiв, пpоведеного IЕП HAH У^яши, дяия дiяльнicть тяк i не ^ивеля до зaгaльного cкоpочен-ня обxвaтy пiдпpиeмcтв пеpевipкaми. З безлiчi кошро-люючиx вiдомcтв нaйбiльший обxвaт пiдпpиeмcтв пеpе-вipкaми мяють тpи деpжaвнi оpгaии: Деpжaвнa подятко-вя aдмiнicтpaиiя Укpaïни (76% тиx, що вiдповiли ня пи-тaиия), Деpжaвний депapтaмент пожежно1' безпеки (52%) i Деpжaвнa caнiтapно-епiдемiологiчнa cлyжбa (48%).
Результата cоцiологiчниx опитувянь в cфеpi деp-жaвного контpолю (нягляду) cвiдчaть ^о велику вap-тicть пеpевipок для деpжaви y виглядi бюджетниx кош-тiв, що витpaчaютьcя, i тpyдовиx pеcypciв. Рязом з тим, юнуючя cиcтемa пеpевipок e витpaтною i для пш^тем-цiв: пpоцедypи пеpевipок вiдволiкaють y ниx знaчиi тимчacовi, фiнaнcовi i тpyдовi pеcypcи, i щ витpaти не пов'язaиi з в^обничою дiяльнicтю.
Тяким чином, викотат оcтaинiми pокaми зaxоди щодо деpегyлювaння пiдпpиeмницькоï дiяльноcтi в Укpaïнi мяли обмежений позитивний ефект. Ocновнi pе-гyлятоpнi бap'epи, ня подоляния якм були нaпpaвленi зycилля Уpядy (pеecтpaиiя, лiцензyвaння, деpжaвний ко-нтpоль i тагляд, cеpтифiкaиiя) збеpеглиcя. Cиcтемa pегy-лятоpниx бap'epiв як cпоciб деpжaвноï pегyляцiï pинкy e нaдмipною i неефективною i ^модить до виникнення додaтковиx тpaиcaкцiйниx витpaт, пов'язaииx з подолян-иям штyчниx pегyлятоpниx бap'epiв, до зниження ефек-тивноcтi викоpиcтaння pеcypciв i вщтоку iнвеcтицiй з економiки. Cеpеднi тpaнcaкиiйнi витpaти cyб'eктiв мяло-го i cеpеднього пiдпpиeмництвa зaлишaютьcя ня не^и-пycтимо вжокому piвнi, який обмежye об'eм i кшькють договоpiв (угод), пpиводить до зб№шення гpaничниx витpaт пiдпpиeмcтв, яю знaxодятьcя шд ïx впливом.
Реaлiзaиiя оcновниx зaконiв в облacтi деpегyляцiï' -Зякону У^яши «^о лщензувяння певниx видiв госто-дapcькоï дiяльноcтi» [S], Зякону У^яши «^о деpжaв-ну pеecтpaиiю юpидичниx оciб тя фiзичниx оciб - тдп-pиeмцiв» [9], Зякону У^яши «^о дозв№ну cиcтемy y cфеpi гоcподapcькоï' дiяльноcтi» [10] i Зякону Укpaïни «Про оcновнi пpинципи деpжaвного нягляду (кои^о-лю) y cфеpi гоcподapcькоï д1яльностЬ> [11] зaлишaeтьcя неповною. Але нaвiть ïx чacткове впpовaджения дяло позитивш pезyльтaти, зокpемa, щодо cкоpочения чacy, витpaченого cyб'eктaми мялого i cеpеднього пад^жм-ництвя ня pегyлятоpнi пpоцедypи, тaкi як дозволи i пе-pевipки. Але в цiломy, мстемя деpжaвноï' pегyляцiï тд-пpиeмницькоï' дiяльноcтi зaлишaeтьcя обтяжливою i дуже детaлiзовaною для вiтчизияного бiзнеcy. А повь льне pефоpмyвaния зaгpожye конкypентоcпpоможиоcтi пiдпpиeмcтв У^яши ня мiжиapодниx pинкax i зменшye ïx можливicть доляти економiчнy кpизy.
Bcтyп У^яши до Cвiтовоï' оpгaиiзaцiï тоpгiвлi (COT), який повинен був пpиcкоpити pефоpми, не дуже змшив cитyaцiю. Укpaïнa не виконяля cвоï'x зобов'язянь щодо гapмонiзaцiï' pегyлятоpноï' cиcтеми вiдповiдно до вимог COT. Bиpiшення циx питянь може вившьнити потенцiaл зpоcтaиия ключовиx cектоpiв економши. Але цi pефоpми вимягятимуть поcлiдовноï пiдтpимки вiд оpгaнiв вляди i о^емт вiдомcтв. Tомy вci зуотлля по-виннi бути нaпpaвленi, пеpш зя вcе, ня виконяния зобо-в'язянь Укpaï'ни пеpед COT i ня зябезпечения впpовa-джения вже ^итят^ зaконiв.
Сприяння розвитку малого i середнього тдприемництва, зокрема, скорочення регуляторних бар'ерГв при веденн пГдприемницько! дГяльносп, обумовлюе необ-хвдшсть невгдкладного глибокого реформування регуляторно! системи в 2013 р. Основний ризик для реформ - потужтсть штереав корупцшного середовища, яким випдна ситуашя, що склалася. Щоб перейти до ефекти-вних методГв державно! регуляци, потрГбний кардина-льний перегляд нормативно-правово!' бази як на державному, так i регюнальному рГвнях i лобгювання сво!х штереав з боку пгдприемницьких структур, що ставить перешкоду на шляху у рентоорГентовано! поведшки груп спешальних штереав. Ключову роль повинна зп-рати сама держава, осшльки введення формальних еко-номГчних i конституцшних правил, яш i створюють ре-гуляторн бар'ери знаходиться у влащ держави.
За наслвдками дослщжень в 1нститутГ економГки промисловостГ НАН Укра!ни був запропонований кон-цептуальний пгдхвд, який припускае не ввдмову вщ державно! регуляци, а вщмову вгд «бар'ерного» характеру регуляци i замГну його набором правив, пГдтриму-ваних як державою, так i шшими економГчними суб'ек-тами. При цьому передбачаеться використання як ме-тодГв державно! регуляци, так i мехашзмГв недержавного забезпечення дотримання правив, зокрема саморегу-лювання господарсько! дГяльносп.
Пропонований пгдх1д припускае три принциповГ змши в мехашзмГ державно! регуляци:
1) перехщ до максимально можливого спрощення доступу економГчних суб'екпв на ринок при одночас-ному пгдвищенш вадповадальносп (перш за все еконо-мГчною) вах учаснишв ринку, у тому числГ i держави, за реальний результат дГяльностц
2) перемщення акцентГв з контролю наявносп i правильностГ оформлення докуменпв по поточнш еко-номГчнш дГяльносп суб'екпв господарювання на контроль само! дГяльносп (продукци, послуг, що надаються) i реально! поведшки шдприемшв на ринку;
3) створення мехашзмГв вадповадальносп економь чних агенпв не тшьки перед державою, але, перш за все, перед один одним.
У нитшшх умовах сустльний договГр мгж державою i бГзнесом у виглядГ рГзномаштних форм державно-приватного партнерства мп би включати наступн вза-емн зобов'язання щодо розвитку регуляторного забез-печення в наступних напрямках з урахуванням санкцш за невиконання.
Ринок катталу. З боку держави — проведення податково! амшсти з метою повернення з офшорГв ка-п1тал1в, перехщ до гнучко! полиики грошово! пропози-цП', що заснована на довгостроковому рефшансуванш комерцшних банк1в i забезпечуе виробничим тдприем-ствам доступш довгостроковГ кредити по прийнятних ставках вщсотка.
З боку бГзнесу - повернення капталОв з офшорГв i перехвд на внутршш джерела кредитування, припинення вивозу капталу в шлях ухилення вгд оподаткування i пе-реведення майна та власносп в шоземну юрисдикцию.
Цг зустрГчш зобов'язання взаемозв'язаш, оск1льки створення внутршшх джерел довгострокового кредиту вимагае вадповадного заставного забезпечення, яке по-винне знаходитися у вичизнянш юрисдикци. Сукупна заставна маса на вичизняному ринку ошнюеться деш-лька разГв менше нгж потрГбно тшьки на замщення шо-земних кредитив внутршшми.
Тому поки власшсть не повернеться у вичизняну юрисдикцгю, вимоги бГзнесу про створення мехашзмГв довгострокового доступного кредиту залишаться благими побажаннями. У вГдповгдне шституцюнальне забезпечення може входити введення регуляторних норм, яш забезпечать:
1) розкриття к1нцевих бенефщарГв по операцГях на фшансових ринках;
2) обмежують права офшорних компанш на доступ до природних ресурав;
3) обмежують володшня крупними об'ектами не-рухомосп, системоутворюючими та стратепчно значу-щими пгдприемствами;
4) передбачають введення податку на вивГз катта-лу, тдписання угод про обмш податковою шформащ-ею з офшорними юрисдикшями i з державами G20.
Податкова сфера. З боку держави - введення регуляторних норм, спрямованих на: 1)зниження ставок ПДВ;
2) введення сучасних норм амоpтизапi! устаткування; 3) звшьнення вгд оподаткування витрат на НДДКР.
З боку бГзнесу - припинення використання фшти-вних операцш i мехашзмГв трансфертного цшоутворен-ня в шлях вщведення прибутку вщ оподаткування за меж1 юрисдикци Укра!ни.
1нституцюнальне забезпечення те! сфери може включати: 1) оподаткування авансових платеж1в по Гм-портних операцГях, 2) додаткове резервування кошпв;
3) припинення сумшвних плапжних операцш комер-цшними банками тд регуляторним контролем НБУ.
Цшоутворення i антимонопольна полтика. З боку держави - заходи регуляторно! полгшки, спрямо-вано! на: 1) припинення випереджаючого зростання ре-гульованих тарифГв; 2) забезпечення вГльного доступу до послуг природних монополш на ринкових умовах; 3) створення умов для розвитку бГржово! i електронно! то-ргГвлГ, декримГналГзацГя товаропровгдних мереж.
З боку бГзнесу - створення передумов для 1) забезпечення прозоростГ процесГв цГноутворення, 2) припинення зловживань монопольним положенням i 3) до-тримання принцитв добросовюно! конкуренцГ!.
1нституцГональне забезпечення - могло б включати: 1) створення мехашзмГв зовшшнього контролю за формуванням тарифГв на послуги природних монополш з боку споживачГв !х послуг; 2) проведення тарифних з'!здв; 3) включення до складу рад директорГв Гнфра-структурних монополГй уповноважених представнишв об'еднань споживачГв !х послуг.
Зовтшня торгiвля. З боку держави - 1) застосування сучасних норм митного адштстрування в режи-мГ «единого вГкна»; 2) надання добросовюним учасни-кам статусу економГчного оператора.
З боку бГзнесу - припинення застосування схем сь рого Гмпорту.
1нституцГональне забезпечення могло б включати: 1) використання профшв ризишв як основи для дГй з митного огляду; 2) пгдх1д до формування митних ре-жимГв, який передбачае визначення у регуляторних актах, наприклад, новш редакцй' Митного кодексу Укра!-ни: а) цш створення режи^, б) перелГку суб'етГв пГдп-риемницько! дГяльностГ, на яких вГн поширюеться, в) термГну ди режи^, г) перел1ку сти^люючих впливГв режи^, д) перелГку обмежувальних впливГв режи^, д) алгоритмГв реал1зацГ! режиму; 3) формування штегро-вано! шформацшно!' системи зовнГшньо! i взаемно! тор-гГвлГ (IÏСВВТ) з кра!нами £С, з одного боку, та Митного союзу i Сдиного економГчного простору - з шшого.
Головною умовою pеалiзапi! даного подходу повинт бути одночасне посилення вГдповгдальностГ господарюю-чих суб'ектГв i посилення вГдповщальносп держави за по-рушення прав господарюючих суб'ектГв в ходг виконання дозвшьних i контролюючих функцгй. Державний контроль i нагляд повиннГ бути направлет на захист Гнтересгв всгх учасник1в ринку i повиннГ доповнювати ринковГ механГзми забезпечення прав господарюючих суб'екпв, а не дублюва-ти !х. НеобхГдно зробити основний акцент на простих i ра-дикальних заходах в кожнГй сферГ, максимальному скоро-ченнГ контакт1в мгж пiдпpиемцями i чиновниками, жорст-
кому регулюванн без двозначних тлумачень законодавства i забезпеченн повно1 прозоросп вс1х процедур.
Список джерел
1. Закон Украши «Про засади державно1 регуляторно1 полгти-ки у сфер! господарсько1 дшльносп» вщ 11.09.2003 р. № 1160-IV.
2. Перелж законв Украши, прийнятих протягом 2010-2011 року на виконання завдань щодо дерегуляци тдприемни-цько1 д!яльност! - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua/info/412.
3. Незалежт мотторинги дотримання вимог державно1 регуляторно! полiгики з 2004 року здшснювались 1нститутом конкурентного суспшьства, 1нститутом власноста i свобода, Днiпропегровським координацшно-експертним центром з питань регуляторно1 полiгики та шшими
4. 1нформацш про здшснення органами виконавчо1 влади державно1 регуляторно1 полiгики у 2012 рощ. - [Електронний ресурс] / Державний комгтет Украши з питань регуляторно полижи та тдприемництва. - К., 2013. - Режим доступу: http://www.dkrp.gov.ua/info/1455.
5. Щодо шляхов вдосконалення реал!зацп регуляторно1 поль тики в Украш. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/517/.
6. Указ Президента Украши «Про оптимзащю системи централь-
них органв виконавчо1 влади» в!д 09.12.2010 р. №»1085/2010.
7. Закон Украши «Про Нащональну програму сприяння роз-витку малого тдприемництва» // Офщшний вiсник Укра!-ни. - 2001. - № 4. - С. 1. - Ст. 105.
8. Закон Украши «Про лщензування певних видiв господар-сько! дiяльностi» вщ 01.06.2000 р. №1775-III.
9. Закон Украши «Про державну реестращю юридичних оаб та фiзичних осiб - тдприемщв» вщ 15.05.2003 р. №755-IV.
10. Закон Украши «Про дозвшьну систему у сферi господар-сько! дiяльностi» вiд 06.09.2005 №2806-IV.
11. Закон Укра!ни «Про основнi засади державного нагляду (контролю) у сферi господарсько! дiяльностi» вiд 05.04.07 N877-V // Вщомоста Верховно! Ради Укра!ни (ВВР), 2007, N 29, ст.389. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://zakon1 .rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=877-16
12. Ляшенко В.И. Регулирование развития малого предпринимательства в Украине: проблемы и пути решения: Монография / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. -Донецк, 2007. - 452 с.
13. Реальна економiчна свобода - одна з тдвалин вщкритого суспшьства: експертна оцшка ситуацй в Укра!нi. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.deputat.org. ua/include/OSF_Academia_Ekonomichna%20svoboda%20v% 20Ukraini_karta%20polityky_2010-2012.pdf.
14. Сколотяний Ю., Пасочник В. Плюси у звiтi й мшуси в тдра-хунку // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://gazeta. dt.ua/finances/plyusi-u-zviti-y-minusi-v-pidrahunku-_.html.
О. Шемяков
м. Донецьк
КЛАСТЕРИЗАЦ1Я ПЛЮС ВИРОБНИЧА ДЕМОКРАТ1Я -СИНЕРГЕТИЧНИЙ ЕФЕКТ
Стан, що склався у економщ Украши, змушуе державу вести пошук шновацшних тдход!в, спрямова-них як на досягнення конкурентоспроможносп вироб-ництва, так i на виршення сощальних проблем, що не-ухильно виникали, виникають i будуть виникати, оскь льки б!знес - це форма сощально-трудових вщносин певних сощальних груп людей, як1, взаемодшчи одна з одною, намагаються реал!зувати сво1' штереси [1].
Вивчення практики виробничо1' д!яльносп краïн з розвиненою системою господарювання, де д!е грома-дянське сустльство, дае тдставу стверджувати:
По-перше, що шновацшним способом досягнення конкурентоспроможносп економ!ки е ïï кластеризащя. Тобто, концентращя на певних територ!ях, взае-мозв'язаних оргашзацш, щдприемств, науково-дослщних заклад!в i шших суб'екпв господарювання, взаемод1я яких базуеться на принципах демократ, вза-емоповаги, як1 взаемодоповнюють один одного. Такий шдхщ сприяе пошуку ефективних форм господарювання, що дозволяе суттево тдвищити конкурентоспромо-жшсть економ!ки. На думку украшських вчених «Еко-номша територп, що формуеться на основ! кластер!в, -це модель конкурентоспроможно1' та швестицшно при-вабливо1' економши, що базуеться на використанш ефе-кпв синергп та масштабу. Кластерш локальш мереж1 територ!ально-виробничих систем е джерелами й факторами забезпечення високого р!вня та якосл життя на-селення, економ!чного зростання сталого розвитку те-риторш» [2, с. 55]. Надаючи характеристику кластерному подходу, росшський науковець Коновалова М.£. зазначае, що «Кластерний пщхщ дозволяе розглянути i надати характеристику галузей стосовно конкретно1 територп та ïï особливостей. У кластернш форм! органiзацiï промислових виробництв полягае ряд серйозних пере-ваг для б!знесу, завдяки яким кластери впливають на
конкурентну боротьбу. По-перше, це тдвищення проду-ктивносп ф!рм i галузей, що входять в кластер, подруге, значний потяг до шновацш, по-трете, стимулю-вання нових видав та форм б!знесу, що розширяе кордо-ни кластера»[3, с. 94]. Видатний американський вчений М. Портер розглядае кластер як групу географ!чно бли-зьких взаемопов'язаних компанш i асоцшованих шсти-тупв у певнш сфер! д1яльносп, що характеризуются сшльшстю та взаемодоповненням один одного [4, 5]. Звертае увагу й те, що науковщ в своïх дослщженнях, а роботодавц в практичнш д!яльносп розглядають клас-теризащю, в основному як метод, спрямований тшьки на досягнення конкурентоспроможно'1 дгяльностг суб'ект1в господарювання i отримання максимального прибутку.
По-друге, ефективним способом виршення сощальних проблем е демократизащя процеав взаемоди певних сощальних груп, в яких людський фактор посщае найважлив!ше м!сце. Справа в тому, що будь-який вид економiчноï' д!яльност! завжди пов'язаний !з сощальни-ми процесами та використанням людського чинника, який можна ефективно зад!яти у господарськш д!яль-ност! та пращ, i, завдяки якому створюються матер!аль-н! та духовн! потреби. Будь-який вид господарськоï д!-яльност! будуеться за т!сн!й взаемодiï' таких сощальних груп як роботодавщ та наймаш прац!вники. У процес! взаемодiï' вони не тшьки орган!зують роботу виробниц-тва, але й формують певш соц!ально-трудов! в!дносини. М!жнародний досв!д розбудови сучасноï' економ!ки по-казуе, що ставка на людський вим!р створюе сприятлив! умови щодо забезпечення конкурентоспроможносп суб'ект!в господарювання i досягнення сталого розвитку виробництва. Отже, все, що вщбуваеться у глибинах економ!чних процес!в, в1дбуваеться через в!дпов!дн! сощальш групи людей. Виникнення розб1жностей ште-
