CC BY
12УДК 336.71:338.24
Клiмова О.1.,
к.е.н., ДДУУ
РЕГ1ОНАЛЬН1 БАНК1ВСЬК1 СИСТЕМИ ТА РЕГЮНАЛЬНИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК: СУТН1СТЬ I ВЗАСМОЗВ'ЯЗОК
У статтi за допомогою методу монографiчного аналiзу подано визначення понять «регюнальш банки» та «банки национального масштабу». Зроблено висновок про те, що для забезпечення економiчного розвитку перифершних реп-ошв Украши необхiдна така структура репонально! бан^сью^ системи, в якiй переважае високий ступiнь штеграцп мiж репональними банками й банками нацiонального масштабу. При цьому ключовим фактором е те, що регюнальш банки мають збер1гати свою самостiйнiсть.
Ключовi слова: регюнальш банки, банки нацюнального масштабу, регюнальна банювська система, регiон, економ-iчний розвиток.
ВСТУП
Одшею з деюлькох спшьних рис бшьшосп кра'н з ринковою економшою у розвинених, а та-кож слаборозвинених кра'нах е, безсумшвно, нер1вном1рний розподш економ1чно! д1яльност1 у межах кожно! кра'ни. В Украш поруч 1з розвиненими регюнами, де зосереджеш найбшьш конку-рентоспроможш галуз1 промисловост1, функцюнують також i перифершш регюни, яю характеризуемся вщсутшстю дшово1 активност та незначними перспективами зростання. Цей факт зазви-чай можна пояснити такими факторами, як збшьшення доход1в або зовшшшми факторами. На-впаки, припускаючи, що мобшьшсть катталу е майже повною в единш монетарнш зош (таюй як нащя), набагато менше значения надаеться фшансовим змшним. Дшсно, коли така гшотеза тдтвер-джуеться, доступнють фшансових ресуршв школи не можна вважати фактором, що впливае на регюнальний економ1чний розвиток. Однак коли враховуються транзакцшш та/або шформацшш витрати, можна легко зрозум1ти, що у реальному свт регюнальш кредитш ринки прииаймиi ча-стково сегментоваш. Тим не менш якщо кредитш ринки географiчно сегмеитоваиi, то фiиаисовi змiииi можуть бути фундаментальним фактором, який пояснюе розрив мiж доходами та випуском i невдалу конвергенщю мiж регiоиами.
У сучасних умовах винятково важливе значення мае стшка й повиоцiиио фуикцiоиуюча регю-нальна мережа кредитних оргашзацш, здатних забезпечувати регюнальний сегмент економши повним спектром банювських послуг, та особливо реальний сектор економши довгостроковими кредитними ресурсами. Одним iз иай6iльш прiоритетиих мехаиiзмiв залучення довгострокових фiиаисових ресурсiв в економшу регiоиiв сьогодиi е регюнальна банювська система. Усшшне вирiшеиия дано! проблеми значною мiрою визначае ефектившсть вiтчизияиоi' екоиомiки в цшо-му. У зв'язку з цим необхщний пошук нових завдань екоиомiчиого й сощального розвитку регю-нально! системи, активiзацii' регiоиальиоi' екоиомiчиоi' полiтики. Одним iз иайважливiших на-прямкiв регюнально1 економiчноl полiтики е iнвестицiйна пол^ика й полiтика розвитку банювсь-кого сектора регюну.
За останнi роки в економiчнiй теори питання регюнальних 6анкiвських систем та регюнально-го економiчного розвитку набуло зростаючого штересу. Зокрема, дослiдженням ще1 проблеми займались таю втизняш та зару6iжнi вчеш, як О. Васюренко, К. Вiвес Торрентс, Г. Галлi, А. Гончарук, К. Джаннiнi, О. Дзюблюк, М. Долшнш, Дж. Досi, С. Жуков, В. Кисельов, О. Лавру-шин, Л.1. Накамура, Л. Папi, М. Савлук, Дж. Сшю-мол., Т. Смовженко, Р. Фаш, К. Фаверо, М. Яремчук та багато шших. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
У дослiдженнях вчених [1-7; 10-13] виршувались важливi аспекти вщносин мiж регюнальни-ми кредитними ринками та репональними економшами. Однак, по-перше, вони не обгрунтову-ють формування банювсько1 поведiнки. По-друге, не зачшаються питання про розподiл фшансо-вих ресуршв мiж рiзними галузями промисловосп регiонiв, тодi як вважаеться, що взаемодiя рег-iональних банкiвських систем i регiональних економiк вiдбуваеться тшьки через рiвень процент-них ставок i величину фiнансових ресурсiв, наявних у тому чи iншому регюш. По-трете, не враховуються взаемодiя мiж регiональними банками й банками нацюнального масштабу та ефектившсть таких банюв у сприянш регiональному економiчному розвитку.
Отже, метою дано1 статп е визначення структури регюнально1 банювсько1 системи, яка найбiльш сприятиме регюнальному економiчному розвитку.
71
РЕЗУЛЬТАТИ
Регюнальшсть у банювськш систем1 постае важливим фактором ефективност комерцшних банюв Укра!ни, та !х подальший розвиток мае вщбуватися з урахуванням особливостей регюну, де вони створеш (працюють). Можна також стверджувати, що в сучасних умовах питання регю-нал1заци стають нар1жним каменем процесу формування стратеги розвитку держави в цшому та И фшансово! системи зокрема [1].
О. Толстогузов шд перифершними регюнами розум1е таю регюни, як характеризуються вщда-лешстю (географ1чною або шституцюнальною) вщ зони високо! щшьносп економ1чно! д1яль-носп. Це залежна територ1я (причому залежна вщ одного або бшьше центр1в практично в ус1х сферах забезпечення й д1яльност1), яка контролюе переважно лише власш ресурси, тдлягае сильному впливу кон'юнктури нав1ть далеких ринюв, у тш або шшш м1р1 може бути 1зольованою вщ шших периферш, часто у меншш м1р1 сприяе комушкацшному потоку всередиш територи, мае незначний культурний потенщал, що е фрагментарним, обмеженим { не переважае на пол1тично визначенш територи [2, с. 28].
Очевидно, що в економ1чнш л1тератур1 визнаеться, що розподшьна ефектившсть регюнальних банюв може мати серйозш обмеження. Наприклад, це може статися через економ1чний масштаб та/або обсяг у банювськш сфер1, через високий стушнь монополи регюнальних банюв у своему регюш або, нарешт1, через !х техшчну неефектившсть [3-7].
Сучасш модел1 банювсько! поведшки основаш на шформацшнш асиметри, вони не прийма-ють до уваги деяю фундаментальш аспекти банювсько! д1яльност1, пов'язаш з формуванням де-позипв, з невизначешстю наявност депозит1в { з витратами, яю несуть банки при управлшш лшвщшстю. Ц аспекти, однак, можуть мати виршальний вплив на виб1р банювських портфел1в, особливо там, де фшансов1 ринки е географ1чно сегментованими. Для того щоб розподшити фшан-сов1 ресурси у динам1чно ефективний спос1б, банкам недостатньо ретельно знати поточну еконо-м1чну ситуащю сво!х позичальниюв: вони також мають бути в змоз1 видшити один 1з найбшьш перспективних шлях1в зростання та т швестицшш проекти, як дозволяють !м бути бшьш конку-рентоспроможними.
У заруб1жнш л1тератур1 з регюнальних кредитних ринюв е посилання на дв1 р1зш шститущо-нальш модел1 банювських систем: систему безфшальних банюв (уштарну банювську систему) та фшальну банювську систему [3-7]. В уштарнш систем^ що до кшця 90-х роюв минулого столбя переважала у Сполучених Штатах Америки, банювська система е регюнально сегментова-ною за законом, таким банкам не дозволяеться розташовувати сво! фши поза межами регюну. У фшальнш систем^ яка переважае в европейських кра!нах, кожен банк, навпаки, е вшьним розм1-щувати мереж1 сво!х фшй по всш кра!ш.
Незважаючи на вищенаведену принципову вщмшшсть, реальний св1т, як правило, набагато складшший та вщмшносп м1ж двома шститущональними моделями набагато менш пом1тш. В уштарнш систем^ також як { у фшальнш, банки при наданш кредипв та залученш депозит1в завжди сшвпрацюють разом 1з банками, що мають велику схильшсть до здшснення операцш локального характеру. В обох банювських системах регюнальш банки та банки нащонального масштабу часто надають кредити та залучають депозити в одному й тому ж регюш. Проте для двох таких кредитних установ змшш, яю впливають на структуру !хшх портфел1в, не завжди однаков1 або, принаймш, мають р1зне значення. Таким чином, у регюнальнш теори необхщно розр1зняти два типи банк1в: регюнальш банки та банки нащонального масштабу.
Залежно вщ того або шшого критер1ю банки, що функц1онують в Укра!ш, можна класиф1кува-ти у такий спошб [8]:
1) за формою власност1 (державн1, акц1онерн1, кооперативш);
2) за масштабами операц1й: роздр1бн1 (акумулюють кошти численних кл1ент1в, невелию за обсягом, при цьому необхщна розвинена 1нфраструктура); оптов1 (обслуговують незначну к1льк1сть великих кл1ент1в, а необхщш ресурси залучаються на ф1нансовому ринку);
3) за сферою виконуваних операцш (спец1ал1зован1, ун1версальн1);
4) за способом формування статутного фонду (публ1чн1 акцюнерш товариства, приватн1 акц1о-нерн1 товариства, пайов1 банки);
5) за розм1ром актив1в (активи б1льше 20000 млн. грн., активи б1льше 5000 млн. грн., активи б1льше 3000 млн. грн., активи менше 3000 млн. грн.) [9];
6) за територ1альним охопленням (рег1ональн1 банки, банки, яю зд1йснюють д1яльн1сть у на-цюнальному масштаб1, м1жнародн1 банки).
72
Т. Зверькова вважае, що при визначенш регiонального банку бшьш важливим е не розм1р кап-iталу, а джерело його формування. На И думку, при створенш регюнальних банюв повинне стояти основне завдання — задоволення основних потреб економши регюну ^ саме регюнальних шдприемств, тому що через !х незначний розм1р вони е нещкавими для великих шогородшх банкiв). А в економ!чному розвитку регiону защкавлеш тшьки самi мiсцевi пiдприемства й банки. 1м шку-ди переносити свш бiзнес, на вщмшу вщ шогородшх банкiв, яю просто закриють одну з1 сво1х фшш. Участь мюцевих адмiнiстрацiй також можна вважати благом для регюнальних банюв, тому що саме регюнальна влада завжди шдтримувала й рятувала такi банки [10, с. 39].
Тако1 ж точки зору дотримуеться й В. Вапзова, яка вiдзначае, що «... Особливютю регюналь-них комерцiйних банюв е те, що вони мають безпосередню близьюсть i взаемозалежнi з регю-нальним сектором економiки та його населенням, вони здатнi найбшьш компетентно й оперативно виршувати питання банювського обслуговування на мюцевому р1вш. Регiональнi банки мають очевидш переваги, на яю вони повинш спиратися у своему подальшому розвитку у вс1х рег-юнах» [11].
У зарубiжнiй практицi репональними вважаються т1 банки, д1яльнють яких обмежена певною територ!ею (штатом, землею, областю). В Укра!ш такого правила й тако1 категори не юнуе, хоча традицiйно при проведеннi дослщжень до регiональних банкiв вщносять банки, зареестроваш на територи певного регюну, включаючи фши банкiв шшого регюну, столичних та iноземних банкiв. У такому випадку тд регiональними банками слщ розум^и такi банки, яю офщшно зареестро-ванi у регюш, утворенi регiональними засновниками, здшснюють бшьшють сво1х операцiй усе-рединi регюну, а також глибоко пов'язаш з мюцевим соцiально-економiчним середовищем i воло-д1ють широким спектром достов1рно! шформаци про мiсцевих позичальникiв. Таким чином, вони знаходяться у найкращому положенш, щоб розподшити фiнансовi ресурси серед регюнальних шдприемств. З шшого боку, банки, здшснюючи свою д1яльн1сть по всш краlнi, визначатимуться як банки нацюнального масштабу.
Слщ вiдзначити, що таю визначення регюнальних банюв ! банкiв нацiонального масштабу дозволяють уникнути досить поширено1 плутанини м1ж регюнальшстю (сфера д1яльност1) та розм1ром банку. Невелию банки е, зазвичай, репональними банками. Тим не менш теоретично неможна виключати, що е невелию банки, яю не е репональними у тому розумшш, що обсяг !х операцш досить диверсифшований по всш кра1ш. Навпаки, не виключено, що середш або великi за розм1ром банки зд1йснюють значну частину свое1 д1яльност1 в одному регюш Украши. У будь-якому випадку, розм1р i сфера д1яльност1 — це дв1 р1зн1 економiчнi характеристики банюв, яю можуть по-р1зному впливати на !х кредитну пол1тику та розподш кредитного портфеля. Географ-¡чну концентрацiю сфер 1хньо1 д1яльност1 виправдовуе загальноприйнята думка, що регiональнi банки мають шформативну перевагу перед банками нацюнального масштабу (знання регiональ-ного б!знесу). Це добре обгрунтована перевага, оск1льки вона базуеться на присутносп регiональ-них банкiв у тш мiсцевостi, в як1й вони здшснювали свою д1яльн1сть на протяз1 багатьох рок1в, а також !м, у деяких випадках, сприяють шституцюнальш обмеження, що може скоротити терито-рiальну мо61льн1сть 1нших банкiв. Регюнальш банки накопичили ушкальний капiтал знань, який банкам нацюнального масштабу важко отримати лише шляхом вщкриття фшш.
Як показуе банювська практика, коли банк надае кредит (у будь-яюй форм^, в1н просто здiйснюе новий вклад (наприклад грошовий) на екв!валентну суму на користь позичальника. 1ншими словами, те, що банк позичае, е не валютою, а сво1ми власними зобов'язаннями оплати. Отже, це означае, що кожен банк частково здатний безпосередньо впливати на розм1р сво1х зобов'язань. Однак через те, що позичальники мають нам!р витратити грош^ позичеш в банюв, банки не можуть напевно знати частину сво1х депозитних зобов'язань, що виникли через на-дання кредиту та вщображатимуться в баланс банку вщразу тсля кредитування. Звичайно, кожен банк дуже защкавлений у поверненнi наданих ним креди^в на рахунки зобов'язань у своему баланса Д1йсно, зважаючи на те, що е частина креди^в, яю не повертаються, банк мае забезпечити сво! зобов'язання з виплат, що можна здшснити тшьки двома способами: 1) отримати позику вщ Нацiонального банку Украши або шших банкiв; 2) зменшити власний каттал (що, як наслщок, призведе до погiршення економiчного стану банку). Обидва вар!анти е наба-гато 61льш дорогими джерелами фшансування, н1ж депозити, не т1льки через бшьш високу процентну ставку, але також через втрату репутацп для даного банку. У такому випадку кожен банк намагатиметься мiнiмiзувати використання таких джерел фшансування або просто збшьши-ти витрати за депозитними рахунками.
73
Очiкyвaнi витрати за дегозитними paxyнкaми залежать вiд poзмipy банку, а точшше, вiд йoгo частки на ринку депoзитiв. Однак шли банки poзтaшoвaнi пo вciй територи неpiвнoмipнo, як у випадку з регюнальними банками, cпiввiднoшення мiж oбcягoм депoзитiв i витратами за дего-зитними paxyнкaми залежить тaкoж вщ тoгo, де витpaчaютьcя кoшти, надаш бaнкoм шляxoм кре-дитування. Беручи дo уваги такий взaeмoзв'язoк, цшюэм iмoвipнo, щo pегioнaльний банк, який за cвoïм визначенням зaлyчae де^зити на дуже cкoнцентpoвaнiй теpитopiï, вщдасть перевагу у кре-дитyвaннi регюнальшму пiдпpиeмcтвy. Банки, щo ïx кредитують, витрачають нaдaнi кpедитнi pеcypcи, та шдпртемства cплaчyють вiдcoтки за кредитами ташж там.
Очевиднo, щo у ^абш poзвиненoмy пеpифеpiйнoмy pегioнi Украши, де мicцевi гaлyзi пpoмиc-лoвocтi e недocтaтньo пpoдyктивними й динaмiчними, нaвiть caмa нaявнicть pегioнaльниx банюв мoже cтaти бap'epoм для регюнальшго poзвиткy, cтpимyючи пoявy iннoвaцiйниx (для регюну) ¿дпр^м^'в; тoбтo тaкиx тдиритств, якi фyнкцioнyють пеpевaжнo за межами регюну та мають дoвгocтpoкoвi пpoекти. Для фiнaнcyвaння тaкиx пiдпpиeмcтв регюнальним банкам дoвoдитьcя пoклaдaтиcь на незначний та тривалий приток дегозипв. Вoднoчac банки нaцioнaльнoгo ма^та-бу залучають депoзити пo вciй кpaïнi умф^ваним шляxoм. Таким чинoм, на ïx вартють лiквiднocтi не впливae poзпoдiл кpедитнoгo пopтфеля мiж пiдпpиeмcтвaми. Це oзнaчae, щo xoчa банки нацю-нaльнoгo мacштaбy мoжyть мати у cвoeмy poзпopядженнi менше iнфopмaцiï вiднocнo регюналь-ниx пiдпpиeмcтв i змушеш неcти бiльш великi витрати на гошук i мoнiтopинг iнфopмaцiï, вoни мoжyть бути бiльш вiдкpитими для фшажування iннoвaцiйниx iнвеcтицiйниx пpoектiв, шж рег-ioнaльнi банки.
Дo ^oro мoментy дocлiдження пpoвoдилocь в yмoвax cтaтичнoгo екoнoмiчнoгo cеpедoвищa, aбo, шшими cлoвaми, пpoдyктивнoï cтpyктypи, яка змiнюeтьcя пoвiльнo й cтoxacтичнo. Якщo пpoвoдити aнaлiз в евoлюцiйнoмy екoнoмiчнoмy cеpедoвищi, де пoкaзники зpocтaння пoвнicтю не визначеш (oкpiм cтoxacтичниx пoтpяciнь), але ен^тен^ poзвивaютьcя вiдпoвiднo дo говедш-ки aгентiв, тoдi вибip poзпoдiлy pеcypciв для бaнкiв i п^пр^мого завжди буде cклaдним — мiж дocягненням cтaтичнoï ефективнocтi та дocягненням динaмiчнoï ефективнocтi. З ocтaнньoгo вип-ливae poзпoдiл pеcypciв, щo у мaйбyтньoмy cпpиятиме пiдвищенню iннoвaцiйнoгo piвня та дocяг-ненню екoнoмiчнoгo зpocтaння.
Як вiдoмo, пiд cтaтичнoю ефективнютю мaeтьcя на yвaзi ocнoвне припущення пpo те, щo еш-нoмiчнi явища cлiдyють еpгoдичним cтoxacтичним пpoцеcaм (у pелевaнтниx пapaметpax). У таш-му випадку iнфopмaцiя, дocтyпнa у южен мoмент чacy, якщo вoнa пoвнa, виcтyпae у якocтi ютин-нoгo (тoбтo cтoxacтичнo не викривлевдго) кеpiвництвa для пoтoчниx piшень. Вщмшшсть мiж пpедcтaвленням екoнoмiчниx пpoцеciв як ергодичнж i тaкиx, якi poзвивaютьcя не еpгoдичним шляxoм, poзглядaв у cвoïx пpaцяx aмеpикaнcький екoнoмicт, представник пocткейнcиaнcькoï шкoли П. Девiдcoн. У цьoмy вiн бачив фундаментальну вщмшшсть мiж неoклacичнoю та пocткейнcи-ажьшю екoнoмiчнoю теopieю aбo, cкopiше, мiж мoнетapнoю та немoнетapнoю екoнoмiчнoю те-opieю [12, c. 142]. Як i в мoделi гocпoдapcькoгo кpyгooбiгy Й. Шумпетера, екoнoмiчнa дiяльнicть завжди пoвтopюeтьcя таким caмим (cтoxacтичним) чивдм [1З, c. 24]. Отже, наявнють iнфopмaцiï e неoбxiднoю та, за певнж oбcтaвин, дocтaтньoю yмoвoю для вишристання вcix нaйкpaщиx мoж-ливocтей iнвеcтyвaння.
Для забезпечення oптимaльнoгo динaмiчнoгo poзпoдiлy pеcypciв глибoкi знання екoнoмiчнoгo cеpедoвищa та pезyльтaтiв дiяльнocтi регюнальнж пiдпpиeмcтв e aнi eдинoю пеpедyмoвoю, aнi aбcoлютнo вaжливoю. Навпаки, iнoдi це нaвiть мoже мати звopoтнiй ефект. Слiд вiдзнaчити, щo визначенню нoвиx iнвеcтицiйниx мoжливocтей не завжди отрияють пoвнi та cеpйoзнi дocлiджен-ня дaниx, дocтyпниx у будь-який заданий мoмент чacy. Й. Шумпетер був першим вченим, який ч^ш видiлив мoжливий кoнтpacт мiж oбcягoм дocтyпнoï iнфopмaцiï пpo дану екoнoмiчнy дiйcнicть та динaмiчнoю ефективнicтю poзпoдiлy pеcypciв [1З, с. 51]. Изшше ця пpoблемa була дocлiдженa iтaлiйcьким вченим-екoнoмicтoм Дж. Дoci, який зазначав, щo «в yмoвax неcтaбiльнocтi дoвгocт-poкoвa дiяльнicть не мoже бути piвнoзнaчнoю ефективнocтi правил вiдбopy, за якими фiнaнcoвi iнвеcтopи на пiдcтaвi вcieï дocтyпнoï на даний мoмент iнфopмaцiï oбиpaють cеpед альтернатив-ниx cпocoбiв вкладення cвoïx шш^в...» [7].
Така пapaдoкcaльнa неефективнicть через занадто велику кiлькicть iнфopмaцiï, швидше за вcе, cпocтеpiгaтиметьcя, кoли бшьша чacтинa дocтyпнoï iнфopмaцiï вiднocитьcя дo oднieï екoнoмiчнoï дiйcнocтi чи oднoгo pегioнy, як у випадку з регюнальними банками. Для такж банюв, вpaxoвyю-чи ïx oбiзнaнicть ^o екoнoмiчний cтaн pегioнiв i галузей пpoмиcлoвocтi, якi там poзтaшoвaнi, фшажування pегioнaльниx пiдпpиeмcтв пеpедбaчae типiчнy швестицшну рутину. Пoдoлaння цieï
74
рутини ускладнюеться вщсутшстю всеб1чного дослщження тих галузей промисловост1, яю роз-виваються в шших регюнах, а також бшьш широких швестицшних можливостей, пропонованих ринками. Регюнальш банки займають шшу на ринку, з яко1 ïm буде важко вийти через високий стутнь спецiалiзацiï, якоï вони набули завдяки здшсненню операцш у таюй шшь За межами рег-iональноï нiшi розрив мiж компетентнiстю й труднощами при ощнщ iнвестицiйних проектiв стае настiльки великим, що регюнальш банки можуть виршити не надавати кредити. 1ншими словами, впевненост таких банкiв у свош оцiнцi дохiдностi iнвестицiй у ri галузi промисловостi, якi у регюнах не дуже розвиненi, може бути настшьки недостатньо, що спонукатиме ïx лише до част-кового кредитування таких позичальникiв.
Також необхщно чiтко вiдрiзняти кредитування регiональними банками в економiчно розви-нених (передових) регюнах Украши та в ïï перифершних регiонах. Першi вкладають своï кошти у динамiчне економiчне середовище, в якому iнновацiï швидко змшюються та яке набуло достат-ньо досвщу, необхiдного для надання належно1' фiнансовоï пiдтримки для вивчення нових швестицшних проектов. Слабко розвинеш периферiйнi регiони, навпаки, не мають таких можливостей, та регюнальш банки не можуть становити штерес для шновацшних шдприемств. У таких регюнах зв'язок мiж репональними банками та репональними шдприемствами може бути вик-ривленим, залишаючи регiональну економшу на нестабiльному етапi розвитку. Отже, можна зро-бити висновок, що у перифершних регюнах Украши одша наявност регiональних банкiв недостатньо для того, щоб сприяти упровадженню iнновацiй, розвитку динамiчного регiонального шдприемництва, а отже, й зростанню регюнально1' економiки.
ВИСНОВКИ
Якщо мобiльнiсть катталу е неабсолютною, регiональнi банкiвськi системи можуть бути клю-човим фактором економiчного розвитку периферiйних регiонiв. Таким чином, починаючи з вiдмiнностi регюнальних банюв i банюв нацюнального масштабу, головним питанням залишаеться те, яка структура регюнально1' банкiвськоï системи найбшьше сприятиме регiональному економ-iчному розвитку. Для регюнальних процешв зростання фундаментальна роль регюнальних банк-iвських систем полягае у прийнятп рiшення про розподш кредитного портфеля, тобто у спряму-ванш потоку фiнансових кош^в у регiональнi iнновацiйнi пiдприемства, яю е занадто малими або новими для виходу на нацiональнi фiнансовi ринки. У периферiйних регiонах Украши регюнальш банки, володдачи бiльш широким спектром i бшьшою кiлькiстю шформаци про сощально-еконо-мiчне середовище у регюш, можуть бути менш схильними до фшансування шновацшних швестицшних шдприемств, ашж банки нацюнального масштабу. Це пояснюеться тим, що при наданш кредитов таким шдприемствам регюнальш банки матимуть дуже високу вартють лшвщность Проте регiональна банкiвська система, що складаеться виключно з банюв нацюнального масштабу, може означати значне скорочення кош^в, якi спрямовуються до регюшв.
Отже, пiд структурою регюнально1' банкiвськоï системи, яка найбiльше сприятиме розвитку перифершних регюшв Украши, можна вважати таку, в яюй переважае високий стутнь штеграци мiж репональними банками та банками нацюнального масштабу. Така штегращя може грунтува-тись на прозорш конкуренцй', угодах щодо дистриб'юцй' продукцй' та/або покриття лшвщносп, щодо злиття регiональних банкiв iз нацiональними фiнансовими холдингами тощо. Ключовим фактором е те, що регюнальш банки мають залишатись самостшними, насюльки це можливо. Тобто необхщно розробити таю регюнальш банювсью системи, яю виводять регюнальш банки Украши на бшьш широю горизонти для здшснення дiяльностi та у той же час збер^ають ïx близькiсть до регюнальних ринюв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОÏ Л1ТЕРАТУРИ
1. Яремчук М.В. Основнi напрями регiонального розвитку банкiв Укра1'ни / М.В. Яремчук // Вюник Дншропетровсько1' державно1' фiнансовоï академй'. Серiя: Економiчнi науки. — 2009. — №2. — С. 45-48.
2. Толстогузов О.В. Стратегия периферийного региона в условиях ограничения информации: методология, теория и практика / О.В. Толстогузов. — Петрозаводск: Карельский научный центр РАН, 2010. — 488 с.
3. Vives Torrents X. Competencia y estabilidad en la banca / X. Vives Torrents // Беопошна Chilena. — 2010. — Vol. 13. No. 2. — PP. 85 — 112.
4. Faini R. Finance and Development: The Case of Southern Italy / R. Faini, G. Galli, C. Giannini // Issues and Experience. — 1993. — 87 p.
75
5. Favero C.A. Technical and Scale Efficiency in the Italian Banking Sector. A Non-Parametric Approach / C.A. Favero, L. Papi // Applied Economics. — 1995. — Vol. 4. — PP. 385-395.
6. Nakamura L.I. Small Borrowers and the Survival of the Small Bank: Is Mouse Bank Mighty or Mickey? / L.I. Nakamura // Business Review, Federal Reserve Bank of Philadelphia, November-December, 1994. — PP. 3-15.
7. Dosi G. Statistical Regularities in the Evolution of Industries. A Guide through some Evidence and Challenges for the Theory / G. Dosi // LEM Working Paper. — 2005. — 17, June. — 34 p.
8. Види комерцшних банюв // IN Consulting. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:/ /inc.com.ua/uk/articles/40-banki/109-2010-11-25-10-41-25 .html.
9. Розподш банюв на групи за розмiром aKrnBiB на 2013 рш // Офщшний сайт Незалежно! асощаци банюв Укра!ни. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nabu.com.ua/ Analitics/Grbank_2512_12.pdf.
10. Зверькова Т.Н. Региональные банки в трансформационной экономике: подходы к формированию концепции развития: [монография] / Т.Н. Зверькова. — Оренбург: Издательство «ООО «Агентство Пресса», 2012. — 214 с.
11. Вагизова В.И. Роль региональной банковской системы в развитии взаимодействия реального и финансового секторов экономики / В.И. Вагизова // Проблемы современной экономики. — 2010. — №1 (33). — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.m-economy.ru/art.php? nArtId=3010.
12. Davidson P. Is Probability Theory Relevant for Uncertainty? A Post Keynesian Perspective / P. Davidson // Journal of Economic Perspectives. — 1991. — №1. — PP. 129-143.
13. Schumpeter J.A. Theorie der wirtschaftlichen Entwicklung. Eine Untersuchung uber Unternehmergewinn, Kapital, Kredit, Zins und den Konjunkturzyklus / J.A. Schumpeter. — Berlin, 1987. — 110 s.
Стаття надшшла до редакци 13 жовтня 2013 року
76
