Научная статья на тему 'Регіональні особливості частоти хронічного періодонтиту, кістогранулем або кист премолярів у соматично здорових чоловіків за даними стоматологічного обстеження та комп’ютерної томографії'

Регіональні особливості частоти хронічного періодонтиту, кістогранулем або кист премолярів у соматично здорових чоловіків за даними стоматологічного обстеження та комп’ютерної томографії Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
54
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ХРОНіЧНИЙ ПЕРіОДОНТИТ / КіСТОГРАНУЛЕМИ / КИСТИ / ПРЕМОЛЯРИ / СОМАТИЧНО ЗДОРОВі ЧОЛОВіКИ / РіЗНі РЕГіОНИ УКРАїНИ / СТОМАТОЛОГіЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ / КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФіЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Шінкарук-Диковицька М.М.

Встановлено, що у соматично здорових чоловіків із різних етно-територіальних регіонів України за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії частота ураження премолярів хронічним фіброзним та хронічним гранулематозним періодонтитом на верхній щелепі має вищі значення, ніж на нижній щелепі; а кистогранулеми і кисти премолярів як на верхній, так і на нижній щелепі у більшості регіонів не визначаються. За даними стоматологічного обстеження у соматично здорових чоловіків ураження періодонтитом премолярів практично не виявлено. Виражені розбіжності між стоматологічним та комп’ютерно-томографічним обстеженням встановлені переважно на верхній щелепі за частотою ураження премолярів хронічним гранулематозним та фіброзним періодонтитом (більші значення за даними комп’ютерної томографії) та частотою відсутності періодонтиту (більші значення за даними стоматологічного обстеження). Між представниками різних регіонів України встановлені поодинокі розбіжності при співставленні частоти ураження премолярів періодонтитом лише за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії, переважно на верхній щелепі (найбільш часто між представниками центрального і східного регіонів).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Регіональні особливості частоти хронічного періодонтиту, кістогранулем або кист премолярів у соматично здорових чоловіків за даними стоматологічного обстеження та комп’ютерної томографії»

УДК 616.31-085:008.12

РЕГЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 ЧАСТОТИ ХРОН1ЧНОГО ПЕР1ОДОНТИТУ, К1СТОГРАНУЛЕМ АБО КИСТ ПРЕМОЛЯР1В У СОМАТИЧНО ЗДОРОВИХ ЧОЛОВ1К1В ЗА ДАНИМИ СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ТА КОМП'ЮТЕРНО!

ТОМОГРАФП

Встановлено, що у соматично здорових чоловшв iз рiзних етно-територiальних регюшв Укра!ни за даними конусно-променево! комп'ютерно! томографй частота ураження премолярiв хрошчним фiброзним та хронiчним гранулематозним перюдонтитом на верхнiй щелепi мае вищi значення, нiж на нижнiй щелет; а кистогранулеми i кисти премолярiв як на верхнiй, так i на нижнiй щелепi у бшьшосп регiонiв не визначаються. За даними стоматолопчного обстеження у соматично здорових чоловшв ураження перюдонтитом премолярiв практично не виявлено. Виражет розбiжностi мiж стоматологiчним та комп'ютерно-томографiчним обстеженням встановлет переважно на верхнiй щелепi за частотою ураження премолярiв хронiчним гранулематозним та фiброзним перiодонтитом (бiльшi значення за даними комп'ютерно! томографй) та частотою вщсутност перiодонтиту (бiльшi значення за даними стоматолопчного обстеження). Мiж представниками рiзних регiонiв Укра!ни встановлеш поодиною розбiжностi при спiвставленнi частоти ураження премолярiв перiодонтитом лише за даними конусно-променево! комп'ютерно! томографй, переважно на верхнш щелет (найбшьш часто мiж представниками центрального i схщного регiонiв).

Ключовi слова: хронiчний перюдонтит, кiстогранулеми, кисти, премоляри, соматично здоровi чоловiки, рiзнi регюни Украши, стоматолопчне обстеження, комп'ютерна томограф1я.

Перюдонтит - це один ¿з вар!анпв ускладненого кар1есу, коли розпадаеться нерв { уражаеться зв'язка, що утримуе зуб в щелет. Якщо перюдонтит протшае без болю, то вшбуваеться розсмоктування юстки навколо кореня, утворюеться гранульома (мшечок на верх!вш кореня зуба), юста (велика порожнина), яю вимагають бшьш серйозного лшування не тшьки через збереження самого зуба, але 1 для того, щоб запобпти отруенню оргашзму продуктами розпаду власних тканин [1]. Якщо зуб1в, уражених перюдонтитом, у людини кшька, розвиваються ускладнення з боку внутршшх оргашв: нирках (гломерулонефрит), серце (ревматизм), суглобах (ревматизм) [9, 14].

Частота захворювань перюдонта у д1тей { дорослих нараз1 не мае тенденцп до зниження [6]. При лшуванш хрошчного перюдонтиту иремоляр1в спостерпаеться великий вщсоток невдач, як у найближч!, так { у вщдалеш термши. Завершене ендодонтичне лшування нершко помилково приймають за усшх [7].

Головну роль у розвитку перюдонтиту, юстогранулем 1 юст вшводять шфекцшному фактору. Однак, штенсивнють та характер запалення в перюдонп залежать не тшьки вщ м1кроб1в { !х токсишв, але 1 вщ стану мюцево! й загально! реактивност оргашзму [1]. У деяких пащенпв нав1ть при техшчно бездоганному пломбуванш кореневого каналу 1 без соматичних порушень, патолопчний осередок в пер!ашкальних тканинах збернаеться тривалий час, створюючи небезпеку рецидив1в { ускладнень [7].

Недавшми дослщженнями шдтверджена зумовленють перюдонтиту генетичною модифшашею. Результатом таких змш служить активне вироблення ¿мунною системою особливих гешв (цитоюшв), яю, в свою чергу, провокують активну д!яльшсть анаеробних бактерш. Вони перешкоджають шдтриманню нормально! мшрофлори в ротовш порожниш, створюючи, тим самим, сприятлив! умови для розвитку захворювання, нав1ть якщо людина регулярно чистить зуби [1, 21]. Виявлено генетичний зв'язок м1ж перюдонтитом { захворюваннями серця, судин, ендокринною патолопею [9, 13, 14, 16, 18]. Зазначенш патологи властив! певш фенотипов! ознаки й гендерш особливосп (у чоловшв бшьш агресивний перебп { бшьша кшьюсть симптом1в) [18].

Метою роботи було встановлення частоти хрошчного перюдонтиту, юстогранулем або кист премоляр1в верхньо! 1 нижньо! щелепи у соматично здорових чоловшв ¿з р1зних регюшв Укра!ни за даними стоматолопчного обстеження { конусно-променево! комп'ютерно! томограф!! (КПКТ).

Матер1ал та методи дослщження. На баз! кафедри дитячо! стоматолог!! й НДЦ ВНМУ !м. М.1. Пирогова проведено анкетування бшьш, н!ж 3500 чолов!к!в в!ком вщ 19 до 35 рок!в !з р!зних рег!он!в Укра!ни для встановлення соматично здорових ошб за допомогою спещального скриншг-опитувальника [4]. У результат! було вщбрано 410 соматично здорових чоловшв у третьому поколшш мешканщв в!дпов!дних рег!он!в Укра!ни. Ус! вони були подшеш на наступш групи етно-територ!альних рег!он!в Укра!ни [3]: швшчний (72 мешканця з Житомирсько!, Ки!всько!,

Чершпвсько! та Сумсько! областей), середнш вiк 22,49±3,86 рокiв; пiвденний (47 мешканцiв iз Одесько!, Микола!всько!, Херсонсько!, Запорiзько! областей та АР Крим), середнш вш 23,36±3,64 рокiв; центральний (165 мешканщв iз Вшницько!, Черкасько!, Юровоградсько!, Полтавсько! та Дшпропетровсько! областей), середнiй вш 22,48±3,75 рокiв; захiдний (71 мешканець iз Волинсько!, Рiвненсько!, Львiвсько!, Чершвецько!, Тернопшьсько!, Хмельницько!, Закарпатсько! та 1вано-Франювсько! областей), середнiй вiк 22,97±4,54 роюв; схщний (45 мешканцiв iз Харювсько!, Донецько! та Лугансько! областей), середнш вш 23,44±3,71 рокiв. Тобто за вшом, при розподiлi чоловiкiв на рiзнi адмiнiстративнi регiони групи були майже однорiдними.

Усiм !м за допомогою спецiального опитувальника проведено анатз медико-соцiальних факторiв умов життя, показниюв використання засобiв догляду порожнини рота та суб'ективно! оцiнки стану тканин пародонту, результати яких вказують на досить високу однорщшсть вибiрок соматично здорових чоловiкiв iз рiзних регюшв Укра!ни [10, 11, 12].

Комтетом з бiоетики Вiнницького нацюнального медичного унiверситету iменi М.1. Пирогова встановлено, що проведенi дослiдження не суперечать основним бюетичним нормам Гельсшсько! деклараци, Конвенци Ради Свропи про права людини та бiомедицину (1977), вщповщним положенням ВООЗ та законам Укра!ни (протокол № 8 вщ 10.09.2013).

Для виконання поставлено! мети були використаш наступнi методи дослщження: вивчення стоматологiчного статусу (повне стоматолопчне обстеження); конусно-променева комп'ютерна томографiя (за допомогою КТ Уегау1е^,ерос8 3Б Могйа) включала визначення стану перiапiкальних тканин, коронки та шийки зуба; статистична обробка отриманих результатiв проведена в пакет "8ТЛТКТ1СЛ 6.1" (належить НДЦ ВНМУ м. М.1.Пирогова, лiцензiйний № БХХК901Б246022ЕА).

Результати дослiдження та Тх обговорення. Частота хронiчного перiодонтиту, юстогранулем або кист премолярiв нижньо! щелепи за даними стоматологiчного обстеження складае 0 % в усiх регiонах. Частота ураження премолярiв верхньо! щелепи за даними стоматолопчного обстеження складае: хронiчного фiброзного перiодонтиту - лише 0,6 % для 25-го зуба в центральному регюш та 1,4 % для 15-го зуба в захщному регюш; частота вiдсутностi перiодонтиту - 100 % в швшчному, пiвденному й схiдному регюнах, вiд 99,4 до 100 % в центральному регюш та вщ 98,6 до 100 % в захщному регiонi.

За даними КПКТ премолярiв верхньо! щелепи: частота хрошчного фiброзного перiодонтиту складае - вщ 0 до 8,6 % в швшчному регюш, вщ 0 до 2,8 % в швденному регюш, вщ 1,6 до 6,3 % в центральному регюш, вщ 2,8 до 8,3 % в захщному регюш, вщ 0 до 2,9 % в схщному регюш; частота хрошчного гранулематозного перюдонтиту - вiд 0 до 2,9 % в швшчному регюш, вщ 0 до 11,1 % в швденному регюш, вщ 4,7 до 9,4 % в центральному регюш, вщ 0 до 5,6 % в захщному регюш, лише 2,8 % для 25-го зуба в схщному регюш; частота кистогранулем - 0 % в швшчному, центральному й захщному регюнах, лише 2,8 % для 14-го зуба та 2,7 % для 25-го зуба в швденному регюш, лише 2,8 % для 15-го зуба в схщному регюш; частота кист - лише 2,9 % для 25-го зуба в швшчному регюш, лише 2,7 % для 15-го зуба в швденному регюш, лише 1,5 % для 24-го зуба центральному регюш, 0 % в захщному регюш, лише 2,7 % для 25-го зуба в схщному регюш; частота вщсутносп перюдонтиту - вщ 88,6 до 97,1 % в швшчному регюш, вщ 86,1 до 97,2 % в швденному регюш, вщ 87,5 до 92,2 % в центральному регюш, вщ 86,1 до 97,2 % в захщному регюш, вщ 91,7 до 100 % в схщному регюш.

За даними КПКТ премолярiв нижньо! щелепи: частота хрошчного фiброзного перюдонтиту складае - вщ 0 до 2,9 % в швшчному регюш, вщ 0 % в швденному й схщному регюнах, лише 1,6 % для 35-го зуба в центральному регюш, лише 2,8 % для 35-го зуба в захщному регюш; частота хрошчного гранулюючого перюдонтиту - лише 2,9 % для 45-го зуба в швшчному регюш; частота хрошчного гранулематозного перюдонтиту - 0 % в швшчному й центральному регюнах, вщ 0 до 2,8 % в швденному регюш, лише по 2,8 % для 45-го зуба в захщному й схщному регюнах; частота кистогранулем - 0 % в швшчному, центральному й захщному регюнах, лише 2,8 % для 45-го зуба в швденному регюш, лише по 2,8 % для 35-го та 45 зубiв у схщному регюш; частота кист - 0 % в швшчному й схщному регюнах, лише 2,8 % для 45-го зуба в швденному регюш, лише 1,6 % для 45-го зуба в центральному регюш, 5,5 % лише для 35-го зуба в захщному регюш; частота вщсутносп перюдонтиту - вщ 97,1 до 100 % в швшчному регюш, вщ 94,4 до 100 % в швденному регюш, вщ 98,4 до 100 % в центральному регюш, вщ 91,7 до 100 % в захщному регюш, вщ 94,4 до 100 % в схщному регюш.

Таким чином, при аналiзi частоти перюдонтиту премолярiв верхньо! щелепи встановлено: за даними стоматолопчного обстеження - в середньому лише вщ 0,2 до 0,4 % частота хрошчного

фiбpозного пеpiодонтитy в центpальномy й захiдномy pегiонах; за даними КПКТ - хpонiчний фiбpозний пеpiодонтит мае найвищi значення в захiдномy pегiонi (в сеpедньомy 4,9 %), а найменшi в пiвденномy pегiонi (i,4 %); хpонiчний гpаиyлематозний мае найвищi значення в центpальномy pегiонi (6,3 %), а найменшi в схiдномy pегiонi (0,7 %); кистогpанyлеми мають найвищi значення в пiвденномy pегiонi (i,4 %), а найменшi в центpальномy (0 %) й захiдномy (0 %) pегiонах; частота кист окpiм захщного pегiонy (0 %) коливаеться в шших pегiонах вiд 0,4 до 0,7 %; вщсутшсть пеpiодонтитy пpемоляpiв веpхньоï щелепи мае найвищi значення в схщному pегiонi (95,8 %), а найменшi в центpальномy pегiонi (89,8 %).

Пpи аналiзi частоти пеpiодонтитy пpемоляpiв нижньо1' щелепи за даними КПКТ встановлено: хpонiчний фiбpозний пеpiодонтит мае найвищi значення в швшчному pегiонi (в сеpедньомy i,5 %), а найменшi - в швденному (0 %) й схщному (0 %) pегiонах; хpонiчний фанулюючий - лише в пiвнiчномy pегiонi в сеpедньомy складае 0,7 %; хpонiчний гpанyлематозний мае найвищi значення в швденному pегiонi (i,4 %), а найменшi - в швшчному (0 %) й ценфальному (0 %) pегiонах; кистогpанyлеми мають найвищi значення в схiдномy pегiонi (i,4 %), а найменшi - в швшчному (0 %), ценфальному (0 %) й захщному (0 %) pегiонах; частота кист мае найвищi значення в захiдномy pегiонi (i,4 %), а найменшi - в швшчному (0 %) й схщному (0 %) pегiонах; вiдсyтнiсть пеpiодонтитy малих кyтнiх зyбiв нижньо1' щелепи мае найвищi значення в ценфальному pегiонi (99,2 %), а в шших pегiонах коливаеться вiд 97,2 до 97,9 %. ^и сшвставленш частоти пеpiодонтитy пpемоляpiв мiж piзними pегiонами за даними стоматологiчного обстеження не встановлено статистично значущих, або тенденцш pозбiжностей.

Пpи спiвставленнi частоти пеpiодонтитy пpемоляpiв мiж piзними pегiонами за даними КПКТ встановленi наступш статистично значyщi, або тенденцiï pозбiжностей: на веpхнiй щелепi -бiльшi значення (p<0,05; p=0,06i) частоти хpонiчного гpанyлематозного пеpiодонтитy 14-го зуба в ценфальному, нiж y пiвденномy й схщному pегiонах та 24-го зуба захщному, нiж y схiдномy pегiонi та бiльшi значення (p<0,05) частоти вщсутност пеpiодонтитy 14-го зуба в схщному, нiж y центpальномy pегiонi; на нижнiй щелепi - лише бiльшi значення (p=0,060) частоти кист 35-го зуба в захщному, шж y центpальномy pегiонi.

Пpи сшвставленш частоти пеpiодонтитy пpемоляpiв y вщповщних pегiонах мiж даними стоматологiчного обстеження та КПКТ встановлеш настyпнi статистично значущ^ або тенденцiï pозбiжностей: на веpхнiй щелепi - бiльшi значення (p<0,05-0,001 ; p=0,052) частоти вщсутносп пеpiодонтитy 14-го зуба в швшчному, ценфальному й захiдномy pегiонах, 24-го зуба в бiльшостi pегiонiв (за винятком схiдного), 15-го зуба в швшчному, швденному й ценфальному pегiонах та 25-го зуба в бшьшост pегiонiв (за винятком швшчного) за даними стоматологiчного обстеження; бiльшi значення (p<0,05-0,001) частоти хpонiчного фанулематозного пеpiодонтитy 14-го, 15-го та 25-го зyбiв в центpальномy pегiонi, а також 24-го зуба в швденному, цешральному й захщному pегiонах за даними КПКТ; бiльшi значення (p<0,05-0,01) частоти хpонiчного фiбpозного пеpiодонтитy 14-го зуба в ценфальному pегiонi, 24-го зуба в швшчному, ценфальному й захщному pегiонах, а також 25-го зуба в захщному pегiонi за даними КПКТ; на нижнш щелеш -лише бiльшi значення (p<0,05) частоти вiдсyтностi пеpiодонтитy 35-го зуба в захщному pегiонi за даними стоматолопчного обстеження та бiльшi значення (p<0,05) частоти кист 35-го зуба в захщному pегiонi за даними КПКТ.

Сучасний pозвиток науки дозволив pозpобити i впpовадити в дiагностичнy пpактикy бiльш досконалi, iнфоpмативнi та достовipнi методи дослiджень, що дозволяють по-новому оцiнити етiологiю i патогенез запалення пеpiодонта, уточнити деякi неясш донедавна етiопатогенетичнi механiзми. Згiдно pядy попyляцiйних дослiджень, пеpебiг iнфекцiйного ^оцесу в пеpiодонтi може бути зумовлений не тiльки вipyлентнiстю мiкpобiв, соматичним фоном i еколопчними фактоpами, а i генетичним полiмоpфiзмом населення кожного о^емо взятого pегiонy пpоживання [8, 15, 17, 19, 20].

Менша частота пеpвинного i втоpинного каpiесy зyбiв нижньо1' щелепи пояснюеться ^ащими умовами для кpовопостачання i ощищення вiд нальоту i pешткiв [2, 5]. Хpонiчний пеpiодонтит, як вщомо, найчастiше виникае внаслiдок каpiесного пpоцесy. Зазначенi умови для пеpеважноï локалiзацiï i pозвиткy патологiчного ^оцесу на зубах веpхнього pядy також спpаведливi i для пеpiодонтитy, юстофанулем або кiст [1, 22], що мае пiдтвеpдження i в нашому дослiдженнi - в сеpедньомy майже в тpи pази вищi значення частоти хpонiчного фiбpозного i фанулематозного пеpiодонтитy пpемоляpiв на веpхнiй щелеш, поpiвняно з нижньою.

Отже, встановлеш вщмшносп частоти дослiджyваних нами патолопчних пpоцесiв зyбiв, пов'язанi iз генетичним piзноманiттям кожного pегiонy, дозволяють вибpати дизайн подальшого

дослщження i piBeHb значущосп його результатiв, яю визначають силу асоцiацiй кожного шдикатора ризику (частота, iндексна оцiнка i т.д.) з фенотиповими ознаками дослщжуваних та, власне, оцшюе можливiсть ïx використання для прийняття клiнiчного ршення.

1. За даними комп'ютерноï томографп на верxнiй щелепi частота ураження премолярiв xронiчним фiброзним (в середньому вiд 1,4 % в твденному до 4,9 % в захщному регiонi) та xронiчним гранулематозним перюдонтитом (в середньому вiд 0,7 % в схщному до 6,3 % в центральному регюш) мае вищi значення, нiж на нижнiй щелет (вiдповiдно в середньому вiд 0 % твденному i схщному до 1,5 % в твтчному регiонi та вщ 0 % в пiвнiчному i центральному до 1,4 % в твденному репош). Кистогранулеми та кисти премолярiв як на верхнш, так i на нижнш щелепi у бшьшосп регiонiв не визначаються. За даними стоматолопчного обстеження виявлено лише на верхнш щелет менш шж у 0,5 % випадкiв хрошчний фiброзний перiодонтит в центральному й захщному регiонаx.

2. При сшвставленш частоти перiодонтиту премолярiв мiж рiзними регiонами статистично значущi або тенденци розбiжностей встановленi лише за даними комп'ютерноï томографiï: на верxнiй щелет - бiльшi значення частоти хрошчного гранулематозного перiодонтиту 14-го зуба в центральному, шж у пiвденному й схщному регiонаx та 24-го зуба захщному, шж у сxiдному регюш та бiльшi значення частоти вщсутност перiодонтиту 14-го зуба в схщному, нiж у центральному регiонi; на нижнш щелет - лише бiльшi значення частоти кист 35-го зуба в захщному, шж у центральному репош.

3. За даними стоматолопчного обстеження встановлеш бшьш^ шж за даними комп'ютерноï томографiï значення частоти вщсутност перiодонтиту на верxнiй щелет для ушх зубiв у бшьшост регiонiв (найбiльш виражено для 24-го i 25-го зубiв), а на нижнш щелет лише для 35-го зуба в захщному репот За даними комп'ютерно1' томографп встановлеш бшьш^ шж за даними стоматолопчного обстеження значення бiльшi значення частоти хрошчного гранулематозного перюдонтиту 14-го, 15-го i 25-го в центральному, а також 24-го зуба в твденному, центральному й захщному регюнах та частоти хрошчного фiброзного перюдонтиту 14-го в центральному, 24-го в твтчному, центральному й захщному, а також 25-го зуба в захщному регюш; а на нижнш щелет - лише бiльшi значення частоти кист 35-го зуба в захщному регюш.

Перспективи подальших дослгджень - популяцшш дождження частоти хрошчного nepiodoHmumy та його натдтв у соматично здоровых чоловтв iз piзнuх регютв Украши в nepсneкmuвi поповнить клiнiкo-eniдeмioлoгiчнuмu даними превентивно^кувальну стоматологЮ та, що не менш важливо, дозволить спрогнозувати певну соматичну патологЮ ще на дoклiнiчнiй стадй.

1. Artyushkevich A.S. Klinicheskaya periodontologiya / A.S. Artyushkevich, E.K. Trofimova, S.V. Latyisheva // - Mn.: Uradzhay, - 2002. - S. 106-110.

2. Borisenko A.V. Karies zubov: prakticheskoe rukovodstvo / A.V. Borisenko // - K.: Kniga plyus, - 2009. - 344 s.

3. Geografichna entsiklopediya Ukrayiny. - K.: Ukr. entsiklopediya, - 1993. - T. 3. - 305 s.

4. Danilenko G. M. Gigienichna skrining-otsinka vprovadzhennya zdorov'yaformuyuchih innovatsiy u zagalnoosvitnih navchalnih zakladah / G.M. Danilenko, L.D. Pokroeva, I.S. Kratenko [ta in.] // - Harkiv, - 2006. - 76 s.

5. Klemin V.A. Morfofunktsionalnaya i klinicheskaya otsenka zubov s defektami tverdyih tkaney / V.A. Klemin, A.V.Borisenko, P.V. Ischenko // - M.: «Medpress-inform», - 2004. - 112 s.

6. Kosenko K. M. Analiz pokaznikiv stomatologichnoyi dopomogi naselennyu Ukrayiny v 2010 rotsi / K.M. Kosenko, O.E Reyzvih, R.T. Zhadko [ta in.] // Visnik stomatologiyi. - 2011. - No. 4. - S. 82-85.

7. PolItun A. M. Suchasniy stan i perspektivi rozvitku endodontiyi v Ukrayini / A.M. Politun // - Poltava: Divosvit, - 2008. - S. 227-228.

8. Puzyirev V. P. Genetika multifaktorialnyih zabolevaniy mezhdu proshlyim i buduschim / V. P. Puzyirev // Meditsinskaya genetika: Ezhemesyachnyiy nauchno-prakticheskiy zhurnal. - 2003. - T. 2, No. 12. - S. 498-508.

9. Robustova T. G. Hronicheskiy apikalnyiy periodontit, prichinno-sledstvennaya svyaz ochagov infektsii s soputstvuyuschimi zabolevaniyami / T.G. Robustova, A.V. Mitronin // Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. - 2007. - No. 1. - S. 38-42.

10. Shinkaruk-Dikovitska M.M. Mediko-sotsialni faktori umov zhittya somatichno zdorovih cholovikiv iz riznih prirodnih ta administrativnih regioniv Ukrayiny / M.M. Shinkaruk-Dikovitska // Biomedical and biosocial anthropology. - 2012. - No. 19. -S. 248-254.

11. Shinkaruk-Dikovitska M.M. Pokazniki vikoristannya zasoblv doglyadu porozhnini rota somatichno zdorovih cholovikiv iz riznih regioniv Ukrayiny / M.M. Shinkaruk-Dikovitska // Ukrayinskiy medichniy almanah. - 2012. - T. 15, No. 5. - S. 164-169.

12. Shinkaruk-Dikovitska M.M. Pokazniki sub'yektivnoyi otsinki stanu tkanin parodontu v somatichno zdorovih cholovikiv iz riznih regioniv Ukrayiny / M.M. Shinkaruk-Dikovitska // Ukrayinskiy medichniy almanah. - 2012. - T. 15, No.6. - C. 184-187.

13. Arora N. Periodontal infection, impaired fasting glucose and impaired glucose tolerance: results from the Continuous National Health and Nutrition Examination Survey / N. Arora, P.N. Papapanou, M. Rosenbaum [et al.] // J. Clin Periodontol. -2014. - № 41 (7). - P. 643-652.

14. Bartold P. M. 3a5oneBaHHfl nepuogoHTa h 3gopoBbe / P.M. Bartold, P.M. Marshal T. Georgiou [h gp.] // napogoHTonorafl. -2003. - № 3. - C. 3-9.

15. Demmer R. T. Epidemiologic patterns of chronic and aggressive periodontitis / R. T. Demmer, P. N. Papapanou // Periodontol 2000. - 2010. - № 53. - P. 28-44.

16. Desvarieux M. Changes in clinical and microbiological periodontal profiles relate to progression of carotid intima-media thickness: the Oral Infections and Vascular Disease Epidemiology study / M. Desvarieux, R.T. Demmer, D.R. Jacobs [et al.] // J. Am. Heart Assoc. - 2013. - № 2 (6). - P. 11-18.

17. Holtfreter B. A comparison of periodontal status in the two regional, population-based studies of SHIP and INVEST / B. Holtfreter, R.T. Demmer, O. Bernhardt [et al.] // J. Clin. Periodontol. - 2012. - № 39 (12). - P. 1115-1124.

18. Kebschull M. Gingival Tissue Transcriptomes Identify Distinct Periodontitis Phenotypes / M. Kebschull, R.T. Demmer, B. Grün [et al.] // J. Dent. Res. - 2014. - № 93(5). - P. 459-468.

19. Laine M. L. Gene polymorphisms in chronic periodontitis / M.L. Laine, B.G. Loos, W. Crielaard // International journal of dentistry. - 2010. - Vol. 3, № 5. - P. 1-22.

20. Takashiba S. Gene polymorphism in periodontal health and disease / S. Takashiba, K. Naruishi // ZPeriodontology. - 2006. -Vol. 40, № 1. - P. 94-106.

21. Thai A. Periodontal infection and cardiorespiratory fitness in younger adults: results from continuous national health and nutrition examination survey / A. Thai, P.N. Papapanou, D.R. Jr. Jacobs [et al.] // PLoS One. - 2014. - № 2 (4). - P. 9.

22. Stabholz A. Genetic and environmental risk factors for chronic periodontitis and aggressive periodontitis / A. Stabholz, W.A. Soskolne, L. Shapira // Periodontol 2000. - 2010. - № 53. - P. 138-153.

РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ЧАСТОТЫ ХРОНИЧЕСКОГО ПЕРИОДОНТИТА, КИСТОГРАНУЛЁМ ИЛИ КИСТ ПРЕМОЛЯРОВ У СОМАТИЧЕСКИ ЗДОРОВЫХ

МУЖЧИН ЗА ДАННЫМИ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ОБСЛЕДОВАНИЯ И КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ Шинкарук-Диковицкая М. М.

Установлено, что у соматически здоровых мужчин из разных этно-территориальных регионов Украины за данными конусно-лучевой компьютерной томографии частота поражения премоляров хроническим фиброзным и хроническим гранулематозным периодонтитом на верхней челюсти имеет большие значения, нежели на нижней челюсти; а кистогранулёмы и кисты премоляров как на верхней, так и на нижней челюсти в большинстве регионов не выявляются. За данными стоматологического обследования у соматически здоровых мужчин поражение периодонтитом премоляров практически не выявлено. Выраженные различия между стоматологическим и компьютерно-томографическим обследованием установлены преимущественно на верхней челюсти для частоты поражения премоляров хроническим гранулематозным и фиброзным периодонтитом (большие значения за данными компьютерной томографии) и частоты отсутствия периодонтита (большие значения за данными стоматологического обследования). Между представителями разных регионов Украины установлены единичные различия при сопоставлении частоты поражения премоляров периодонтитом лишь за данными конусно-лучевой компьютерной томографии, преимущественно на верхней челюсти (наиболее часто между представителями центрального и восточного регионов).

Ключевые слова: хронический периодонтит, кистогранулёмы, кисты, премоляры, соматически здоровые мужчины, разные регионы Украины, стоматологическое обследование, компьютерная то.мография.

Стаття надшшла 18.04.2015 р.

REGIONAL FEATURES OF FREQUENCY OF CHRONIC PERIODONTITIS, CYSTOGRANULOMA OR CYST OF PREMOLARS IN SOMATIC HEALTHY MEN BY THE DATA OF DENTAL EXAMINATION AND CT SCAN Shinkaruk-Dykovytska М. М.

It has been found that in somatically healthy men from different ethno-territorial regions of Ukraine according to cone-beam computed tomography frequency of lesions premolars by chronic fibrous and chronic granulomatous periodontitis in the upper jaw has higher values than the lower jaw; cystogranuloma and premolars cyst both on upper and lower jaw in most regions is not defined. According to the data of dental examination in somatic healthy men periodontitis lesions of premolars almost not found. Pronounced differences between dental and computer tomography examination established mainly on the upper jaw in lesions frequency of premolar chronic granulomatous and fibrous periodontitis (higher values according to computed tomography) and absence of frequency of periodontitis (higher values according to dental examination). Between representatives of different regions of Ukraine individual differences were set when comparing the frequency of lesions periodontitis premolars only by the cone-beam computed tomography, mainly on the upper jaw (most often between the representatives of central and eastern regions).

Key words: chronic periodontitis, cystogranuloma, cyst, premolars, somatically healthy men, different regions of Ukraine, dental examination, computed tomography.

Рецензент Ткаченко П.1.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.