CC BY
14ТЕРАПЕВТИЧНИЙ РОЗД1Л
УДК 616.31-085:008.12
А. В. Борисенко, д. мед. н., *М. М.Шшкарук-Диковицька, к. мед. н.
Нацюнальний медичний ушверситет iM. О. О. Богомольця *Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iM. М. I. Пирогова
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕМОЛЯР1В П1СЛЯ ТЕРАПЕВТИЧНОГО Л1КУВАННЯ У СОМАТИЧНО ЗДОРОВИХ ЧОЛОВ1К1В 13 Р1ЗНИХ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Встановлено, що частота цтсних пломб i вторинного каргесу премоляргв на верхнш щелепг мае вищг значения, тж на нижнш щелет, а частота вгдсутностг пломб, навпаки, на нижнш щелепг мае вищг значення, нгж на верхнш. Виражет розбгжностг встановленг лише для цтсних пломб на верхнш щелепг та частоти вгдсут-ностг пломб на верхнш щелет. Мгж представниками ргзних регготв Украши встановленг вираженг розбгжно-стг лише при ствставленнг частоти цтсних пломб г вгдсутностг пломб за даними конусно-променево'1 комп'ютерно'1 томографа для 14-го г 15 зубгв верхньо'1 щелепи та 35-го зуба нижньо'1 щелепи. Найбтьш часто розбгжностг встановленг: на верхнш щелет мгж представниками захгдного та схгдного регютв; на нижнш щелепг - мгж представниками центрального та пгвденного й захгдного регюнгв. Мгж представниками ргзних регготв Украши встановлеш лише поодиною розбгжностг при спгвставленш частоти стану пломб, а також вторинного каргесу, переважно для ргзщв на верхнш щелепг
Ключовi слова: премоляри, вторинний каргес, соматично здоровг чоловгки, реггони Украши.
А. В.Борисенко, *М. М.Шинкарук-Диковицкая
Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца *Винницкий национальный медицинский университет им. Н. И. Пирогова
ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕМОЛЯРОВ ПОСЛЯ ТЕРАПЕВТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ У СОМАТИЧЕСКИ ЗДОРОВЫХ МУЖЧИН ИЗ РАЗНЫХ РЕГИОНОВ УКРАИНИ
Установлено, что частота целостных пломб и вторичного кариеса премоляров на верхней челюсти имеет более высокие значения, нежели на нижней челюсти, а частота отсутствия пломб, наоборот, на нижней челюсти имеет более высокие значения, нежели на верхней. Выраженные различия установлены лишь для целостных пломб на верхней челюсти и частоты отсутствия пломб на верхней челюсти. Между представителями разных регионов Украины установлены выраженные различия лишь при сопоставлении частоты целостных пломб и отсутствия пломб с помощью конусно-лучевой компьютерной томографии для 14-го и 15-го зубов верхней челюсти и 35-го зуба нижней челюсти. Наиболее часто различия установлены: на верхней челюсти между представителями западного и восточного регионов; на нижней челюсти между представителями центрального и южного с западным регионов.
Ключевые слова: премоляры, вторичный кариес, соматически здоровые мужчины, регионы Украины.
A. V. Borisenko, * М. М. Shinkaruk-Dykovytska
National medical university named by named by O. O. Bogomolets, *Vinnitsa national medical university named by M. I. Pyrogov
CHARACTERISTICS OF PREMOLARS AFTER THERAPEUTIC TREATMENT IN SOMATIC HEALTHY MEN FROM DIFFERENT REGIONS OF UKRAINE
Modern Ukrainian dentistry in the treatment of secondary caries closes to the international standards. In the case of epidemiological studies functional usefulness bases on the evaluation of clinical tests.
Aim of the work was to set the status offillings and the frequency of secondary caries ofpremolars in somatically healthy men from different regions of Ukraine according to dental examinations and cone-beam computed tomography.
Materials and methods. As a result of questioning more than 3,500 men aged 19 to 35 years selected 410 somati-cally healthy men in the third generation inhabitants of the respective environmentally friendly regions of Ukraine (North, South, Central, West and East). All of them conducted: the study of dental status; cone-beam computed tomography (CT using Veraviewepocs 3D Morita) includes determining the status of the periapical tissues, crown and neck of the tooth; statistical analysis of the results conducted in the package "STATISTICA 6.1".
© Борисенко А. ., Шгнкарук-Диковицька М. М., 2015.
«iHHoeawi e aiw.nanw:uviT», № 1, 2015
Results and discussion. The frequency of holistic fillings on the upper jaw premolars has higher values than in the mandible, with slightly higher values set according to CT. The frequency of cleavage fillings premolars on both upper and lower jaws, on average, is less than 1%. The frequency of secondary caries on the upper jaw premolars has higher values than in the mandible. The frequencies of absence fillings on the lower jaw premolars have higher values than on the upper jaw, with slightly higher values set according dental examination.
When comparing the frequency of status fillings and secondary caries premolars among different regions, the following statistically significant, differences or trends are set: on the upper jaw according to the data of dental examination only for the 24 tooth larger value of the frequency secondary caries in the east than in the central, northern and western regions in the south compared to the central region, and greater frequency values holistic fillings in the west than in the east; on the upper jaw according to CT for the 14 tooth higher frequency values holistic fillings in the west than in the east and frequency of absence fillings in the east than in the northern, southern and western regions, and for the 15 tooth larger frequency value absence fillings in the central than in the western region and frequency of cleavage fillings in the southern than in the central region; on the lower jaw according to dental examination only trend to the lower frequency values of secondary caries for 35 tooth in the central than in the southern region and the frequency of cleavage fillings for 45 tooth in the central than in the eastern region; on the lower jaw according to CT only for 35 tooth smaller value of the frequency holistic fillings in the central than in the southern and western regions and larger frequency value absence fillings in the central than in the southern and western regions and in the east than in the southern region. Also, according to the CT scan, on the upper jaw for the 24 tooth found higher values of frequency secondary caries in the central region than in the dental examination.
The evaluation of level morbidity premolars in somatically healthy men will predict the risk and level ofpopulation morbidity in different regions of Ukraine, which in turn will allow time to form clinical groups with the emergence of this disease and to conduct appropriate preventive measures.
Key words: premolars, secondary caries, somatically healthy men, regions of Ukraine.
Вступ. Лшування вторинного карieсу пре-молярiв переслщуе мету не тшьки вщновлення функцш зуба, але i повне вщтворення естетичних характеристик. Вторинний карieс ^ як наслщок, руйнування пломби можуть виникнути в результат недостатнього препарування карюзно! по-рожнини, коли залишаються д^нки демшераль зованого дентину на И дш та стшках. Причинами вторинного карieсу можуть бути неращональна форма карюзно! порожнини, неправильне накла-дення iзолювально! прокладки, потрапляння воло-ги в порожнину тд час И пломбування, неправильне приготування (замшування) пломбувального матерiалу. Вщсуттсть загального лшування карь есу в тих випадках, коли воно необхщне, також може бути причиною появи карюзного процесу навколо запломбованих (навпъ кращими сучас-ними матерiалами) карюзних порожнин [1-3].
Сучасна укра!нська стоматолопя у сво!й ль кувально-оргатзацшнш робот наближусться до европейських та свггових стандарта, залишаючи у минулому неяюсну в професшному та матерiа-льно-техтчному плат лшувально-ортопедичну допомогу [4-7]. Попри новацп у терапевтичнш й хiрургiчнiй стоматологи та адекватний догляд за ротовою порожниною, вщносно сприятливш еколопчнш обстановщ при видимому щеально-му сташ зубного ряду, як для пащента, так i його лшаря неочшуваним е поява сколу або вщлому зуба разом iз пломбою. Крiм того, стутнь сколу може бути рiзним. В деяких випадках руйнуеться та вщламуеться невеликий шматочок емат, в шших може вщбутись значне ушкодження коро-
нки зуба бо навггь його корешв [8, 9]. Зазначена ситуащя може виникнути внаслщок порушення процешв амело- та дентиногенезу, зменшено! то-вщини тканини зубiв, якi генетично зумовленi. При патолопчнш стираемостi товщина тканини зубiв зменшуеться, а пiсля установлення пломби процес нi в якiй мiрi не зупиняеться, знижуючи iз часом стутнь фшсаци матерiалу до зуба [10, 11].
У разi проведення етдемюлопчних досль джень функцiональну повнощнтсть пломб ощ-нюють за такими клшчними тестами: анатомiч-на форма; крайове прилягання до твердих тканин зубiв, що оточують пломбу; стан контактного пункту; стан i стутнь стирання поверхнi пломби; вiдповiднiсть кольору пломби забарвленню тканин зуба; наявтсть вторинного карiесу. Резуль-тати зазначених теспв е вичерпними i достовiр-ними лише за умови !х застосування при популя-цшному дослiдженнi здорових осiб, позбавлених впливу зовтштх карiесогенних чинникiв iз обов'язковим урахуванням етно-територiальних особливостей [2, 8, 9, 12].
Мета до^дження. Встановити стан пломб i частоту вторинного карiесу премолярiв у сома-тично здорових чоловiкiв iз рiзних регютв Укра-!ни за даними стоматолопчного обстеження та конусно-променево! комп'ютерно! томографп.
Матерiали та методи. На базi кафедри ди-тячо! стоматологи й НДЦ ВНМУ iм. М. I. Пиро-гова проведено анкетування бшьш, нiж 3500 чо-ловiкiв вшом вiд 19 до 35 роюв iз рiзних регiонiв Укра!ни для встановлення соматично здорових ошб за допомогою спецiального скринiнг-
опитувальника [13]. У результат було вадбрано 410 соматично здорових чоловтв у третьому поколшш мешканщв вщповщних регюшв Укра1-ни. Ус вони були подiленi на наступш групи ет-но-територiальних регiонiв Украши [14]: швшч-ний (72 мешканця з Житомирсько!, Ки1всько1, Чершпвсько! та Сумсысо! областей), середнш вис 22,49±3,86 роюв; швденний (47 мешканщв п Одесько!, Миколашсько!, Херсонсько!, Запорiзь-ко1 областей та АР Крим), середнш в1к 23,36±3,64 роюв; центральний (165 мешканщв п Вшницько!, Черкасько!, Юровоградсько!, Полта-всько! та Дншропетровсько! областей), середнш вис 22,48±3,75 роюв; захщний (71 мешканець п Волинсько!, Рiвненськоl, Львiвськоl, Чершвець-ко!, Тернопшьсько!, Хмельницько!, Закарпатсь-ко1 та 1вано-Франювсько1 областей), середнш вис 22,97±4,54 роюв; схщний (45 мешканщв п Хар-ювсько!, Донецько! та Лугансько! областей), середнш вш 23,44±3,71 роюв. Тобто за в ¡ком групи були майже однорщними.
За допомогою опитувальника ушм вщбра-ним чоловiкам було проведено аналiз медико-соцiальних факторiв умов життя, показниюв ви-користання засобiв догляду порожнини рота та суб'ективно! оцiнки стану тканин пародонту, результата яких вказують на досить високу однорь днiсть вибiрок соматично здорових чоловшв iз рiзних регюшв Украши [15-17].
Комгтетом з бюетики Вiнницького нащона-льного медичного ушверситету iменi М. I. Пиро-гова встановлено, що проведенi дослiдження не суперечать основним бюетичним нормам Гель-сшсько! деклараци, Конвенци Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вщповщ-ним положенням ВООЗ та законам Украши (протокол № 8 вщ 10.09.2013).
В робот були використаш наступш методи дослщження: вивчення стоматолопчного статусу (повне стоматолопчне обстеження); конусно-променева комп'ютерна томографiя (за допомогою КТ Veraviewepocs 3D Morita) включала ви-значення стану перiапiкальних тканин, коронки та шийки зуба (наявнiсть прихованих карюзних порожнин); статистична обробка отриманих ре-зультатiв проведена в пакетi '^ТАТКТГСА 6.1" (належить НДЦ ВНМУ iм. М.1. Пирогова, лiцен-зiйний № BXXR901E246022FA) з використанням параметричних i непараметричних методiв.
Результати. Обговорення. Частота цшсних пломб премоляргв верхньог щелепи складае: за даними стоматолопчного обстеження - вщ 2,8 до 5,6 % в швшчному регюш, вщ 2,1 до 4,3 % в шв-денному регюш, вщ 2,4 до 5,5 % в центральному регюш, вщ 2,8 до 9,9 % в захщному регюш, 4,4 % лише для 15-го зуба в схщному регюш; за
даними КПКТ - вщ 0 до 5,7 % в швшчному реи-ош, вщ 2,7 до 8,3 % в швденному регiонi, вщ 1,6 до 4,6 % в центральному регюш, вщ 5,6 до 11,1 % в захщному регюш, вщ 0 до 2,8 % в схщному регюш. Частота цШсних пломб премоляргв ниж-ньог щелепи складае: за даними стоматолопчного обстеження - вщ 0 до 4,2 % в швшчному регюш, вщ 0 до 4,3 % в швденному регюш, вщ 0,6 до 3,6 % в центральному регюш, вщ 1,4 до 2,8 % в захь дному регюш, 2,2 % лише для 35-го зуба в схщному регюш; за даними КПКТ - вщ 0 до 2,9 % в швшчному регюш, вщ 0 до 8,3 % в швденному регюш, 1,5 % лише для 45-го зуба в центральному регюш, вщ 2,8 до 5,6 % в захщному регюш, 2,8 % лише для 45-го зуба в схщному регюш.
Частота вторинного кар1есу премоляр1в верхньог щелепи складае: за даними стоматолопчно-го_обстеження - 1,4 % лише для 25-го зуба в швшчному регюш, вщ 0 до 2,2 % в швденному регюш, вщ 0 до 1,2 % в центральному регюш, вщ 0 до 2,8 % в захщному регюш, вщ 0 до 4,4 % в схь дному регюш; за даними КПКТ - вщ 0 до 2,9 % в швшчному регюш, вщ 0 % в швденному регюш, вщ 1,5 до 3,1 % в центральному регюш, по 2,8 % в захщному регюш, 2,8 % лише для 24-го зуба в схщному регюш. Частота вторинного кар1есу премоляргв нижньог щелепи складае: за даними стоматолопчного обстеження - 0 % в швшчному регюш, вщ 0 до 2,1 % в швденному регюш, 0,6 % лише для 45-го зуба в центральному регюш, 1,4 % лише для 45-го зуба в захщному регюш, 2,2 % лише для 45-го зуба в схщному регюш; за даними КПКТ - 0 % в швшчному, швденному й схщному регюнах, 1,6 % лише для 45-го зуба в центральному регюш, 2,8 % лише для 45-го зуба в захщному регюш.
Частота сколу ст1нки премоляр1в верхньог щелепи складае: за даними стоматолопчного обстеження - 0 % в ушх регюнах; за даними КПКТ - вщ 0 % в швшчному, центральному й схщному регюнах, вщ 0 до 2,8 % в швденному регюш, 2,7 % лише для 15-го зуба в захщному регюш. Частота сколу сттки премоляргв нижньог щелепи складае за даними стоматолопчного обстеження та КПКТ - 0 % в уах регюнах.
Частота сколу пломби премоляр1в верхньог щелепи складае: за даними стоматолопчного обстеження - лише 1,5 % для 15-го зуба в Захщному регюш; за даними КПКТ - 0 % в швшчному й центральному регюнах, 5,6 % лише для 15-го зуба в швденному регюш, по 2,8 % лише для 15-го зуба в захщному й схщному регюнах. Частота сколу пломби премоляргв нижньог щелепи складае: за даними стоматолопчного обстеження -2,2 % лише для 45-го зуба в схщному регюш; за даними КПКТ - 2,9 % лише для 45-го зуба в шв-
шчному pегiонi, 2,8 % лише для 35-го зуба в шв-денному pегiонi, О % в центpальномy pегiонi, 2,7 % лише для 35-го зуба в захщному pегiонi, 2,8 % лише для 45-го зуба в схщному pегiонi.
Частота вiдcyтноcтi пломб премолярiв верх-ньог щелепи складае: за даними стоматолопчного обстеження - вщ 94,4 до 97,2 % в швшчному pе-гiонi, вiд 93,6 до 95,7 % в швденному pегiонi, вiд 93,3 до 97,О % в цешральному pегiонi, вiд 9О,1 до 95,8 % в захщному pегiонi, вiд 95,6 до 1ОО % в схщному pегiонi; за даними KПKТ - вiд 91,4 до 97,1 % в швшчному pегiонi, вщ 88,9 до 97,2 % в швденному pегiонi, вщ 93,8 до 96,9 % в центpа-льному pегiонi, вiд 86,1 до 88,9 % в захщному pегiонi, вщ 94,4 до 1ОО % в схщному pегiонi. Частота вiдcyтноcтi пломб премолярiв нижньог щелепи складае: за даними стоматолопчного обстеження - вщ 95,8 до 1ОО % в швшчному pегiо-ш, вщ 93,6 до 1ОО % в швденному pегiонi, вщ 95,8 до 99,4 % в цешральному pегiонi, вщ 95,8 до 98,6 % в захщному pегiонi, вщ 95,6 до 1ОО % в схщному pегiонi; за даними KПKТ - вiд 94,3 до 1ОО % в швшчному pегiонi, вщ 88,9 до 1ОО % в швденному pегiонi, вщ 96,9 до 1ОО % в центpа-льному pегiонi, вiд 91,7 до 97,2 % в захщному pегiонi, вщ 94,4 до 1ОО % в схщному pегiонi.
Таким чином, ^и аналiзi частоти та стану пломб, а також вторинного карiеcy премолярiв верхньог щелепи встановлено: частота цш^них пломб за даними як стоматолопчного обстеження, так i KПKТ мае найвищi значення в захщному pегiонi (в сеpедньомy вщповщно 5,3 та 8,3 %), а найменшi - в схщному pегiонi (вщповщно 1,1 та 1,4 %); частота вторинного карiеcy за даними стоматолопчного обстеження мае найвищi значення в схщному pегiонi (1,7 %), найменшi - в швшчному pегiонi (О,4 %), а за даними ЕИСТ -мае найвищi значення в захщному pегiонi (2,8 %), найменшi - в швденному pегiонi (О %); частота сколу сттки зуба за даними KПKТ - лише в швденному й захщному pегiонах в сеpед-ньому вщповщно складае 1,4 та О,7 %; частота сколу пломби за даними KПKТ - мае найвищi значення в швденному pегiонi (1,4 %), а най-меншi - в швшчному (О %) й цешральному (О %) pегiонах; вiдcyтнicть пломб премолярiв верхньог щелепи за даними як стоматолопчного обстеження, так i KПKТ мае найвищi значення в схщному pегiонi (по 97,2 %), а найменшi - в захщному pегiонi (вщповщно 92,9 та 87,5 %).
^и аналiзi частоти та стану пломб, а також вторинного карiеcy премолярiв нижньог щелепи встановлено: частота цiлicниx пломб за даними як стоматолопчного обстеження, так i KПKТ мае найвищi значення в захщному pегiонi (в сеpед-ньому вщповщно 2,1 та 3,5 %), найменшi - за
даними стоматолопчного обстеження в схщному pегiонi (О,6 %), а за даними KПKТ в центpально-му (О,4 %) й схщному (О,7 %) pегiонах; частота вторинного карiеcy за даними стоматолопчного обстеження мае найвищi значення в швденному pегiонi (1,1 %), найменшi - в швшчному pегiонi (О %), а за даними KПKТ лише в цешральному й захщному pегiонах в сеpедньомy вщповщно складае О,4 та О,7 %; частота сколу пломби за даними KПKТ - за винятком центpального pегiонy (0 %), в yсiх шших сеpедньомy складае по О,7 %; вiдcyтнicть пломб премолярiв верхньог щелепи за даними стоматолопчного обстеження складае вщ 97,3 % в швденному pегiонi до 98,6 % в швшчному pегiонi, а за даними KПKТ - мае найвищi значення в схщному pегiонi (98,6 %), найменшi -в захщному pегiонi (95,1 %).
^и спiвставленнi частоти та стану пломб, а також втоpинного каpiесy премолярiв мiж piзни-ми pегiонами за даними стоматологiчного обстеження встановлеш настyпнi статистично зна-чyщi, або тенденцiï pозбiжностей: на верхтй ще-лет - бiльшi значення ф<О,О1; p=0,070) частоти втоpинного каpiесy 24-го зуба в схщному, шж у центpальномy, пiвнiчномy й захщному pегiонах, а також бiльшi значення (p=0,062) частоти вто-pинного каpiесy в пiвденномy, нiж у центpаль-ному pегiонi; бiльшi значення ф<О,О5) частоти цiлiсних пломб в захщному, шж у схiдномy pегi-онi; на нижтй щелеш - лише меншi значення (p=0,062) частоти втоpинного каpiесy 35-го зуба в центpальномy, нiж у пiвденномy pегiонi та ме-ншi значення ф=О,О56) частоти сколу пломб 45-го зуба в центpальномy, нiж у схщному pегiонi.
Пpи спiвставленнi частоти та стану пломб, а також втоpинного каpiесy премолярiв мiж piзни-ми pегiонами за даними KПKТ встановленi на-стyпнi статистично значущ^ або тенденцiï pозбi-жностей: на верхтй щелеп - бiльшi значення ф<О,О5) частоти цiлiсних пломб 14-го зуба в захщному, шж у схщному pегiонi; бiльшi значення ф<О,О5; p=0,070) частоти вiдсyтностi пломб 14-го зуба в схщному, шж у швшчному, швденному й захщному pегiонах та 15-го зуба в цешральному, шж у захщному pегiонi; бiльшi значення ф=О,О6О) частоти сколу пломб 15-го зуба в швденному, шж у центpальномy pегiонi; на нижтй щелеп - меншi значення (p<0,05; p=0,060) частоти цiлiсних пломб 35-го зуба в центpальномy, нiж у швденному й захщному pегiонах; бiльшi значення (p<0,05-0,01) частоти вiдсyтностi пломб 35-го зуба в центpальномy, шж у пiвденномy й захiдномy pегiонах та в схiдномy, нiж у швденному pегiонi. Kpiм того, на верхтй щелеп за даними KПKТ встановлено бiльшi значення ф<О,О5) частоти втоpинного каpiесy 24-го зуба в
центральному регюш, шж при стоматолопчному обстеженш.
Необхiдно вiдзначити, що виникнення вто-ринного карiесу та стан пломб залежить не тшь-ки вщ якостi пломбувальних матерiалiв i профе-сiоналiзму лiкуючого лшаря, але i вiд стану твер-дих тканин зубiв. Виходячи iз багаторiчних кль нiчних спостережень вiдмiчено, що вторинний карiес найрiдше виникае при тих формах карiесу дентину, для яких характерш генетично зумов-ленi захисно-пристосувальнi зони й висока карiе-сорезiстентнiсть. Цiлком вiрогiдно, що наявнють цих зон сприяе бшьш якiснiй адгези реставра-цiйного матерiалу до тканин зуба, а резистент-нiсть до карiесних уражень зумовлюе меншу уражешсть зубiв вторинним карiесом [9, 11, 12].
Поряд iз характеристикою карiозного ура-ження в одному окремо взятому зубi та без вщо-кремлення первинного та вторинного карiесу Т. Ф. Виноградовою (1978) запропоновано ощ-нювати активнють карiозного процесу в оргашз-мi в цiлому. При цьому автор видшяла три сту-пеня активносп хвороби: компенсований, суб-компенсований, декомпенсований карiес [17] i, як i ряд iнших дослiдникiв [2, 10, 11], пов'язувала особливосп карiесогенно! ситуаци в порожнинi рота не тшьки iз зовнiшнiми, але й iз спадковими чинниками.
Переважно у закордонних дослщженнях встановлено, що у певних ошб вiдмiчаеться велика частота як вторинного, так i первинного ка-рiесу [4, 9, 10, 12]. I тут постае питання: чому щ два рiзнi за етюпатогенезом та часом прояву процеси мають ствзалежну частоту виникнення. Наразi вiдомо, що вторинному карiесу властивi всi гiстологiчнi характеристики карiозних уражень, а сама пломба шяк не впливае на розпо-всюдження або лшування захворювання, вона всього лише допомагае реставрувати хворий зуб тсля лiкування [1, 2, 9, 11, 18].
При порiвняннi попередньо отриманих влас-них результатiв визначення частоти поверхнево-го, глибокого й середнього карiесу [19] та частоти, стану пломб i вторинного карiесу премолярiв зубiв у чоловiкiв, як порiвнюються за медико-еколого-соцiальними чинниками, встановлеш ре-гiональнi особливостi цих показниюв: вiдносне спiвпадiння !х цифрових значень.
Отже такий регiональний розподш досль джуваних на групи ризику вщповщно до частоти карiозного процесу та стану пломб мае важливе значення в оргашзаци стоматолопчного обслу-говування населення, зокрема пiд час проведення санацшних i профiлактичних заходiв.
Висновки та перспективи подальших роз-робок. 1. Частота цтсних пломб премолярiв на
верхнш щелепi мае вищi значення (в середньому вщ 1,25 % до 6,8 %), шж на нижнiй щелепi (в середньому вщ 0,6 % до 2,3 %), причому, дещо вищi значення встановленi за даними комп'ютерно! томографи. Частота сколу пломб премолярiв як на верхнiй, так i на нижнiй щеле-пах, в середньому не перевищуе 1 % (встановле-на лише заданими комп'ютерно! томографи).
2. Частота вторинного кар1есу премолярiв на верхнш щелет мае вищi значення (в середньому вщ 0,2 % до 2,25 %, причому, дещо вищi значення встановлеш за даними комп'ютерно! томографп), шж на нижнш щелет (в середньому ме-нше 1 %).
3. Частота в1дсутност1 пломб премолярiв на нижнш щелет мае вищi значення (в середньому вщ 96,2 % до 98,6 %), шж на верхнш щелет (в середньому вщ 90,2 % до 97,2 %), причому, дещо вищi значення встановлеш за даними стоматолопчного обстеження.
4. При сшвставленш частоти стану пломб, а також вторинного карiесу премолярiв мiж рiзни-ми регюнами встановленi наступнi статистично значущi, або тенденци розбiжностей:
на верхти щелет - за даними стоматолопчного обстеження лише для 24-го зуба бiльшi значення частоти вторинного каргесу в схщному, шж у центральному, швшчному й захщному ре-гiонах i в пiвденному порiвняно з центральним регiоном, а також бiльшi значення частоти цтс-них пломб в захщному, шж у схщному регюш; за даними комп'ютерно! томографи для 14-го зуба бiльшi значення частоти цтсних пломб в захщному, шж у схщному регюш та частоти вгдсут-ностг пломб в схщному, шж у швшчному, тв-денному й захщному регюнах, та 15-го зуба бь льшi значення частоти вгдсутностг пломб в центральному, шж у захщному регюш та частоти сколу пломб в твденному, тж у центральному регюш;
на нижнт щелеш - за даними стоматолопчного обстеження лише тенденци до менших значень частоти вторинного кар1есу 35-го зуба в центральному, шж у твденному регюш та частоти сколу пломб 45-го зуба в центральному, шж у схщному регюш; за даними комп'ютерно! томографи лише для 35-го зуба меншi значення частоти цтсних пломб в центральному, шж у твденному й захщному регюнах та бiльшi значення частоти вгдсутностг пломб в центральному, шж у твденному й захщному регюнах та в схщному, шж у твденному регюш.
5. За даними комп'ютерно! томографи на верхнш щелет для 24-го зуба встановлено бшь-шi значення частоти вторинного каргесу в
центральному регюш, шж при стоматолопчиому обстеженш.
Проведена оцiнка рiвня захворюваностi пре-молярiв у соматично здорових чоловшв дозволить прогнозувати ризик та рiвень !х популяцш-но! захворюваностi в рiзних регюнах Украши, що, в свою чергу, дозволить своечасно сформу-вати диспансерш групи з виникнення ще! патологи та проводити вщповщш профшактичш заходи.
Список лтератури
1. Жук Н. А. Оценка краевого прилегания пломб при различных условиях лечения кариеса зубов: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.21 «Стоматология» / Н. А. Жук. - Новосибирск, 2009. - 22 с.
2. Клемин В. А. Морфофункциональная и клиническая оценка зубов с дефектами твердых тканей / Клемин В. А., Борисенко А. В., Ищенко П. В. - М.: «Медпресс-информ», 2004. - 112 с.
3. Леманн К. М. Основы терапевтической и ортопедической стоматологии / К. М. Леманн, Э. Хельвиг / Под ред. С. И. Абакарова, В.Ф. Макеева. Пер. с нем. Львов: Гал-Дент, 1999. - 262 с.
4. Лабш Ю. А. Пломбування карюзних порожнин / Ю.А. Лабш // Пропедевтика дитячо! терапевтично! стоматологи : навч. поабн. ; за ред. проф. Р. В. Казаково!. - К.: Медицина, 2006. - С.143-160.
5. Ломиашвили Л. М. Минимально-инвазивные методы лечения кариеса зубов / Л. М. Ломиашвили, Д. В. По-гадаев, М. Б. Елендо, С. Г. Михайловский // Клинич. стоматология. - 2010. - № 1. - С. 30-33.
6. Савичук Н. О. Инновацшш тдходи до профшак-тики кар1есу зуб1в у дгтей [ ваптних жшок / Н. О. Савичук // Современная стоматология. - 2013. - № 5. - С. 46-50.
7. Yazdani К Эстетическая стоматология с использованием современных композитов / К. Уа7(1ат // Новое в стоматологии. - 2010. - № 6. - С. 2-7.
8. Терещенко Е. Н. Способ дифференцированного выбора лечения полости разрушенного зуба / Е. Н. Терещенко // Официальный бюллетень: изобретения, полезные модели, промышленные образцы. - 2001. - № 4. - С. 200.
9. Hugh D. Complete and partial dentures. A clinical manual for the general dental practitioner / D. Hugh. - Springer, Berlin, Heidelberg, New York, Barcelona, Hon Kong, London, Milan, Paris, Tokyo, 2012. - Р. 30.
10. Alexandre R. V. Genetics and Caries - Prospects / R.V. Alexandre // Braz Oral Res., (Sao Paulo). - 2012. - Vol. 26, № 1. - Р. 7-9.
11. Kunin A. Our experience in prophylaxis of recurrence (second) caries / A. Kunin, I. Belenova // Papers of the 3rd Pan-European Dental Congress, 9-11 dec. 2009. - P. 30-31.
12. Selwitz R. H. Dental caries / R. H. Selwitz, A. I. Ismail, N. B. Pitts // Lancet. - 2007. - №3. - Р. 51-59.
13. Гтешчна скришнг-оцшка впровадження здо-ров'яформуючих шновацш у загальноосвгтшх навчальних закладах / [Г. М. Даниленко, Л. Д. Покроева, I. С. Кратенко та ш]. - Харкгв, 2006. - 76 с.
14. Географiчна енциклопедiя Укра!ни - К.: Укр. ен-циклопедiя, 1993. - Т. 3. - 305 с.
15. Шшкарук-Диковицька М. М. Медико-сощальш фактори умов життя соматично здорових чоловтв i3 рiзних природних та адмшстративних регюшв Украши / М. М. Шшкарук-Диковицька // Biomedical and biosocial anthropology. - 2012. - № 19. - С. 248-254.
16. Шшкарук-Диковицька М. М. Показники вико-ристання засобiв догляду порожнини рота соматично здорових чоловтв iз рiзних регюшв Украши / М. М. Шшкарук-Диковицька // Украшський медичний альманах. - 2012. - T. 15, № 5. - С. 164-169.
17. Шшкарук-Диковицька М. М. Показники суб'ек-тивно! оцшки стану тканин пародонту в соматично здорових чоловтв iз рiзних регюшв Укра!ни / М.М. Шшкарук-Диковицька // Украшський медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 6. - С. 184-187.
18. Nandini S. Indirect resin composites / S. Nandini // J. Conserv. Dent. - 2010. - Vol. 13(4). - P. 184-194.
19. Шшкарук-Диковицька М. М. Частота ураження карiесом премоляргв у соматично здорових чоловтв iз рiз-них регюшв Укра!ни за даними стоматолопчного та комп'ютерно-томографiчного обстеження / М. М. Шгнка-рук-Диковицька // Клшчна стоматолопя. - 2014. - № 4. - С. 29-32.
Надшшла 23.02.15
УДК 616.314.17-002
О. В Любченко, д. мед. н.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ КОМПОЗИЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ ПЛОМБИРОВАНИЯ КОРНЕВЫХ КАНАЛОВ ПРИ ЛЕЧЕНИИ РАЗЛИЧНЫХ ФОРМ
ПУЛЬПИТА В ДИНАМИКЕ
На современном этапе развития эндодонтии актуальным является создание новых композиционных корневых герметиков. Автором проведена оценка эффективности лечения различных форм пульпита у 57 пациентов с применением отечественного композиционного материала Цитофил Са в сравнении с .зарубежным аналогом Endo Rez в динамике. Результаты лечения оценивали по клиническим и рентгенологическим критериям сразу после лечения, через год, 2 года и 4 года после лечения. Проведенный нами анализ результатов ле-
© Любченко О. В., 2015.
