CC BY
11
Л.М. Кузьменко, д.е.н., М.О. Солдак, к.е.н.
РЕГ1ОНАЛЬН1 АСПЕКТИ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЯКОСТ1 ШСТИТУЦЮНАЛЬНОГО
СЕРЕДОВИЩА
Обтрунтовано Heo6xidHÍcmb до^дження якостi iнституцiонального середовища в регiонах в умовах формування ефективно'1 тституцюнальног структури. З метою вдосконалення системи iнститутiв регюнального управлiння визначено тдходи до характеристики iнституцiоналbного середовища, надано оцiнку якостi iнститутiв, що дтть у регiонах.
Обоснована необходимость исследования качества институциональной среды в регионах в условиях формирования эффективной институциональной структуры. С целью совершенствования системы институтов регионального управления определены подходы к характеристике институциональной среды, представлена оценка качества институтов, которые действуют в регионах.
The authors give grounds for the necessity of researching the quality of institutional environment in the regions under formation of effective institutional structure. To improve the system ofregional management institutes, the approaches to the description ofinstitutional environment have been defined, and the quality of institutes which operate in the regions is estimated.
© Л.М. Кузьменко, М.О. Солдак, 2010
Останшм часом eKOHOMÍ4Ha наука пов'язуе Í3 якютю ckohomÍ4h^ систем не тшьки pÍBeHb соцiaльно-eкономiчного розвитку, який досягнуто крашою, але й потенщйт можливост його тдвищення. Основна щея теорп шститущонально1 економши полягае в тому, що тдвищення якост шститущонального розвитку мае великий вплив на eкономiчнe зростання i примноження eK0H0MÍ4H0r0 потенщалу краши. Проблема якост шституив е особливо актуальною для краш Í3 трaнсформaцiй-ною економжою, оскiльки подaльшi перетворення обумовлeнi необхщшстю створення тако1 iнституцiонaльноï системи, яка спроможна бути адекватною основою змiшaноï економши.
В Укрaïнi з'явилося багато наукових праць, у яких aнaлiзуеться вплив якостi iнститутiв на процес структурноï трaнсформaцiï eкономiки крaïни. Зазвичай яюсть iнститутiв розглядаеться в дослщженнях ролi держави в рeгулювaннi eK0H0Mi4H0ro розвитку [1-5]. Дослiджeння якостi шституив дозволяе краще зрозумiти власну природу шституив i мeхaнiзмiв ïx рeaлiзaцiï. 1нститути, що виникають у процес зaкономiрного розвитку суспiльствa, стають свщомо або нeсвiдомо зaкрiплeними нормами та правилами, яю, з одного боку, обмежують повeдiнку людей, а з шшого - розширюють можливостi ïx життедiяльностi. У контeкстi такого розумшня iнститутiв i слiд здiйснювaти aнaлiз ïx якостi. Оскiльки iнституцiонaльнa модель устрою Украши не е ушверсальною для всix ïï тeриторiй, то можна припустити вiдмiннiсть у якост iнститутiв у рeгiонax.
Метою статт е виявлення рeгiонaльниx особливостей якост iнституцiонaльного середовища, що потребуе подaльшоï розробки.
Анaлiз i оцiнкa якост iнституцiонaльного середовища
передбачають виокремлення головних ознак шституту, а також дослщження, у рамках якого нeобxiдно визначити, яким чином ствшнують цi ознаки в eK0H0Mi4Hrn систeмi рeгiону, якою мiрою суперечать одна однiй, сшввщносяться та взaемодiють мiж собою, шшими словами, слiд дослiдити мexaнiзм рeaлiзaцiï iнститутiв на рeгiонaльному рiвнi. У робой [6] пропонуеться дослiджeння якост iнститутiв здiйснювaти на основi трьох методолопчних пiдxодiв: якiсть iнститутiв висв^люе мiру об'ективностi процесу, у рамках якого вони виникають; яюсть шституив вщображае характер виконання iнститутaми вщповщних функцiй; якiсть iнститутiв характеризуеться достатшстю та достовiрнiстю ïx внутрiшнix властивостей змютовнш визнaчeностi самого iнституту.
За першим методолопчним тдходом якiсть шституив визначаеться не тiльки основними макроекономiчними показниками, а й такими iндикаторами, як, наприклад, iндекс людського розвитку (1ЛР), iндекс економiчно! свободи. Ц iндекси базуються на результатах ан^зу чинникiв iнституцiонального середовища, якi мають найбiльший вплив на сощально-економiчний розвиток територп. Про те, що високi макроекономiчнi показники не завжди обумовленi високою якiстю iнститутiв на данш територп та не обов'язково визначають високий рiвень соцiальних показниюв, свiдчить досвiд розвитку Донецького регюну, де показник ВРП е найбшьшим по регiонах, а регiональний 1ЛР, за розрахунками ООН, у 2005 р. був у межах 0,401-0,455, що е найменшими для репошв Укра!ни [7]. Коли основнi показники людського розвитку оцшюються в регюнальному розрiзi, стае очевидно, що юнують сильнi регiональнi варiацil, вiдсутнi сильш позитивнi кореляци з економiчним процв^анням. Отже, частково через екологiчнi проблеми деякi регiони, якi досягли значного економiчного зростання, мають також високий рiвень смертностi, високу смертнiсть немовлят i соцiальнi проблеми. Це вщбивае ряд факторiв, наприклад: ступiнь економiчно! спецiалiзацil, що е переважно спадщиною колишньо! адмшютративно-командно! економiки; вiдмiнностi в ефективност регiонального управлiння, а також рiзнi темпи пристосування до ринкових умов; збереження фшансово! централiзацil, яка також була рисою планово-командно! економжи, але залишаеться здебiльшого незмiнною.
Другий методологiчний пiдхiд до аналiзу якост iнститутiв - адекватнiсть !х функцш внутрiшнiй природi iнституту. Основнi функци iнститутiв визначено !х ознаками. У рамках ново! шститущонально! теори пщкреслюеться роль iнститутiв як обмежень при здшсненш тих чи iнших економiчних дiй. Головна ж особливiсть старо! iнституцiонально! економiки полягае в моделюванш iнститутiв як фактора, що визначае тзнавальну спроможнiсть агента [8]. Дж. Ходжсон доводить, що визначальною рисою iнституцiонально! економiки е те, що шститути впливають на поведiнку заданих iндивiдуумiв в основному як обмеження [9]. Також указуеться на шформацшну природу шституив. Завдяки чому iндивiди не тiльки отримують iнформацiю щодо санкцiонованих та заборонених видiв дiяльностi, але й формують сво! поведiнковi та пiзнавальнi моделi, якi визначають людсью дi! [10, 37]. Функци, яю виконують iнститути, можна умовно роздшити на функцi!, що притаманш кожному з них. Наприклад, шститути, яю визначають: характер прав розпорядження (власшсть); взаемодiю приватних господарюючих суб'екив (ринки); функцiонування структурно! одиницi, яка споживае i частково ресурсоутворюе (домашш господарства); функцiонування виробничо! структурно! одинищ (пiдприемство, фiрма); «шфраструктурне» забезпечення господарського процесу (кредитно-грошова i фiнансова системи, система сощального забезпечення); державне регулювання економiки (заходи економiчно! полiтики); управлшня територiальним розвитком (заходи регiонально! пол^ики).
1нститути, якi вирiшують координацiйнi проблеми, роблять це шляхом створення шформацшно! шфраструктури й забезпечення доступу до не! вЫх потенцiйних учасникiв вщносин. Якiсть iнститутiв у цьому аспект визначаеться тим, наскiльки учасники оволодши знаннями й розумiнням тих правил та норм, використання яких необхщне !м для досягнення поставлено! мети. Це багато в чому залежить вщ якостi та змiсту самих норм. Велика юльюсть норм, офщшно регламентованих, неясно викладенi, часто змшюються, суперечать одна однiй, значно знижують яюсть iнститутiв у всiх сферах дiяльностi економiчних суб'ектiв.
У рамках дослщження конкурентоспроможностi регiонiв Укра!ни було ощнено показник «Вища освiта та професшна
пщготовка» по регiонах1. За цим показником лщируючу позицiю посщае Ки!в, але у сферi професшно! пiдготовки мiсто дещо поступаеться Донецьюй областi за показником наявностi спецiалiзованих дослiджень i тренiнгiв на мюцях. У регiональному розрiзi високо ощнюеться ступiнь пiдготовки кадрiв компанiями у Запорiзькiй та Одеськiй областях (табл. 1). Донецька область за показником «Вища осв^а та професшна пщготовка»
1 «Звгг про конкурентоспроможшсть Украши 2009» [11] базуеться на репрезентативнш виборщ з 15 адмшстративних одиниць (репошв).
Таблиця 1
Рейтингрегюшв Украгни за показником «Вища освта та професшна тдготовка» [11]
Репони Загал ьне м1сце У тому числ1 за складовими показника
яшсть шкш менеджменту доступ до 1нтернету в навчаль- них закладах наявшсть спещал1зованих дослвджень 1 треншпв на м1сцях стутнь тдготовк и кадр1в
АР Крим 13 14 13 13 7
Вшницька 10 7 7 9 12
Днтропетровська 4 11 2 10 4
Донецька 8 9 12 1 8
Житомирська 14 13 15 14 13
Закарпатська 15 15 14 15 15
Запор1зька 2 1 8 7 1
Льв1вська 6 3 5 5 5
Одеська 3 2 9 6 2
Полтавська 9 8 11 4 10
Сумська 5 10 3 3 6
Херсонська 11 6 10 12 9
Хмельницька 12 12 6 11 14
Черкаська 7 5 4 8 11
Ки!в 1 4 1 2 3
посщае 8 мшце серед 15 регюшв Укра!ни. До активу регюну можна вщнести сильну позицiю за якiстю професшно! тдготов-ки: 1 мiсце в регiональному рейтингу за наявшстю спецiалiзованих дослiджень i тренiнгiв на мiсцях та 8 мшце за ступенем пiдготовки кадрiв приватними компанiями. Останне мiсце в регюнальному рейтингу майже за вама показниками, якi характеризують якiсть професшно! пiдготовки, посiдае Закарпатська область. Таке можна пояснити спецiалiзацiею регiонiв - промисловють Донецько! областi потребуе велико! кшькост професiйних кадрiв.
1нститут - це сощальний порядок, змiст якого не е тотожним змшту формальних правил, на пiдставi яких вш виникае, i не зводиться до «реалiзованих» правил. Одна й та сама законодавча база може створювати досить широкий дiапазон форм порядку, що виникають на його пщставь Реальний соцiальний порядок завжди вщхиляеться як вiд формальних правил, так i вiд неформальних норм поведшки [12, 87-88]. Ознакою низько! якост iнституту е масштабнiсть i стутнь цього вiдхилення. Наявнiсть в украшськш економiцi силового перерозподiлу прав власност свiдчить про низьку якiсть шституту специфжацп прав власностi. Актуальнiсть i гостроту проблеми так званого «рейдерства» уже визнано на урядовому рiвнi.
Прикладом цього може бути Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни «Про створення М1жвщомчо! комюи з питань протиди протиправному поглинанню та захопленню пщприемств» [13]. Мета комюи - забезпечення взаемодп органiв державно! влади у сферi протидi! протиправному поглинанню та захопленню пщприемств, розробка пропозицш щодо вдосконалення законодавства, що регулюе корпоративш правовiдносини. Можливiсть вирiшення цiе! проблеми ускладнюеться тим, що в деяких випадках органи влади прямо або побiчно беруть участь у протиправному перерозподш прав власностi. При цьому подiбна дiя (або, навпаки, бездiяльнiсть у захистi прав власностi) оргашв державних адмiнiстрацiй не тiльки не припиняеться вищими адмiнiстративними ланками, а заохочуеться або навiть iнiцiюеться останшми. Визнаючи необхiднiсть захисту прав власноси, виконавча влада, як мiнiмум, виявляе свое скептичне ставлення до !х лептимность На думку росiйських учених, причина ще! проблеми в наявному протирiччi мiж правовими механiзмами реалiзацi! правил,
що анотуються державою, i неформальними нормами, що вкоренилися в культурi даного сощуму. Непогодженiсть вiдзначених системоутворюючих складових призводить до негативних проявiв у процес iнституцiональних перетворень [14].
Яюсть iнститутiв при цьому методологiчному mдходi добре оцiнюeться за допомогою рейтинпв за показником «Державш, суспiльнi та приватш шституци» (табл. 2). За цим показником лщером серед репошв Украши е Запорiзька область. У нш склалася вiдносно сприятлива ситуащя у сферi захисту прав власноси, що дозволило регiону посiсти друге мкце за показниками права власностс, захист прав штелектуально! власностi та захист штереав мiноритарних акцiонерiв. В област достатньо низький рiвень фаворитизму при прийнятт рiшень держав-ними чиновниками. Вщносно прозора полiтика мшцево! влади обумовлюе довiру суспiльства до мюцевих полiтикiв (3 мiсце серед 15 репошв). Вщносно сприятлива ситуащя з гарантування прав власност склалася i в Донецькiй областi. Регiон лщируе за показниками захисту прав власност та дотримання iнтересiв мiноритарних акцiонерiв, а також посiдае високе трете мюце за рiвнем захисту прав штелектуально! власностi. До активу област можна вiднести й той факт, що вона мае достатньо сильш позици за показниками, якi характеризують ефективнiсть роботи м^цево1 адмшютрацп. Рiвень довiри суспiльства до мiсцевих пол^июв вище, нiж в iнших регюнах (2 мiсце), але при цьому присутня висока мiра фаворитизму при прийнятт рiшень державними чиновниками (12 мюце). Донецький регiон мае слабю позицп за показниками оцiнки втрат вщ злочинних та насильницьких дш (9 мiсце), органiзованоl злочинностi (8 мюце), а також надiйностi роботи правоохоронних оргашв (8 мiсце). За бшьшютю показникiв розвитку iнституцiонального середовища бал вище середнього серед репошв Украши мае Одеська область. Регюн лiдируе за рiвнем оцiнки втрат бiзнесу вiд Таблиця2 Рейтинг регюшв Украти за показником «Державш, сустльт та приватт тституцИ»_
Регюни З агальне мгсце За складовими показника
рава влас-носл з ахист прав штелек-туально1 власност 1 д ов1ра суспшьс тва до полгтию в н езалежт сть судово1 влади фав оритизм при прийнятп ршень державних чиновникв е фектив- шсть правово1 системи втр ати б1знесу вщ злочин-носта та насиль-ницьких дш ргашз о-вана злочи н-шсть он адшшсть роботи право-охо-ронних оргашв за хист штереав мшори-тарних акцюнер1 в
АР Крим 1 5 14 14 11 15 10 1 4 8 1 4 8
Вшницьк а 1 4 9 12 13 14 14 1 1 6 1 0 1 0
Дшпропет ровська 7 11 5 10 13 13 1 3 4 2 1 5
Донецька 3 1 3 2 3 12 9 8 1
Житомир ська 8 15 1 5 4 15 1 1 1 1 4
Закарпатс ька 1 3 13 15 1 12 4 1 5 3 1 3 1 3
Запор1зьк а 1 2 2 3 3 2 3 13 3 6 2
Львгвська 5 7 6 4 6 5 6 10 2 1 1 3
Одеська 2 12 7 6 2 1 2 2 1 2 4
Полтавсь ка 6 4 8 8 8 11 8 5 7 1 1
Сумська 4 3 4 6 5 7 7 15 4 5
Херсонсь ка 1 1 5 11 15 11 6 1 2 12 0 5 1 2
Хмельниц ька 9 6 10 12 7 8 1 0 11 1 1 5 6
Черкаська 1 0 9 14 9 3 9 14 4 9 7
Кигв 1 2 10 13 10 9 9 5 7 5 3 9
оргашзовано! злочинностг Але таю результати вiдрiзняються вiд невисоко! оцiнки надiйностi роботи правоохоронних оргaнiв (12 мiсце).
Останне мiсце серед регiонiв Укра!ни за показником «Державш, суспiльнi та приватш шституци» посiдaе АР Крим. 1нституцюнальне середовище в регiонi характеризуе слабкий рiвень захисту прав влaсностi, у тому чи^ штелектуально! (14 мшце). Корупцiя та фаворитизм у прийнятт упрaвлiнських рiшень е суттевою проблемою для ведення бiзнесу в регюш (13 та 10 мiсця вщповщно). Це знижуе рiвень довiри суспшьства до мiсцевих полiтикiв (11 мюце). Проблемою е i низький рiвень незaлежностi судово! системи (15 мюце). Причиною тако! оцiнки якостi державних шститутсв в АР Крим, скорш за все, е перерозподiл земельних ресурсiв на пiвостровi, особливо у прибережнш зонi.
Третiй методологiчний тдхщ до aнaлiзу якостi iнститутiв пов'язаний iз доказами достовiрностi та достатност !х внутрiшнiх властивостей змiстовнiй визначеност самого iнституту. Змiстовнa визнaченiсть шституту характеризуеться тим, що вiн структуруе, обмежуе та створюе стимули iндивiдуaльно! поведiнки. За визначенням Д. Норта, «це «правила гри» у сусшльств^ ... створенi людиною обмежувaльнi рамки, яю оргaнiзують взaемовiдносини мiж людьми» [15, 17]. Виходячи iз цього яюсть iнститутiв зал ежить вiд дiевостi правил iз регулювання взаемоди мiж людьми. Дослiджуючи питання якостi шституив, росiйськi вченi В. Вольчик та I. Бережной серед змшних показниюв, якi iлюструють формування якiсних шституив, видiлили показник людського кaпiтaлу, показник сощального кaпiтaлу та показник, який характеризуе дiяльнiсть груп спецiaльних штереав. Отже, вченими запропоновано таку лопчну формулу якостi iнститутiв:
QI = ,
g2
де QI - яюсть iнститутiв;
h - показник людського катталу;
s - показник сощального катталу;
g - показник, який характеризуе дiяльнiсть груп спещальних (вузьких) iнтересiв. Пiд групами спецiaльних iнтересiв, як правило, розумшть сукупнiсть aгентiв, якi характеризуються зб^ом економiчних iнтересiв, i на яких дшть виборчi стимули для виробництва спшьного колективного блага [16, 57-58, 61]. Наведена формула не передбачае статистичного обчислення показниюв, а е лопчною.
Вступаючи у взаемини з державними шститутами, групи iнтересiв виконують важливу роль агрегування й артикуляцп iнтересiв соцiуму. Виявлення форм i мехaнiзмiв взаемоди груп iнтересiв та шститутсв влади е важливим для розумшня сутностi соцiaльно-економiчних i пол^ичних процесiв у держaвi, причин i мехaнiзмiв прийняття рiшень, формування пол^ики. Вплив груп iнтересiв на пол^ичний процес вiдбувaеться на рiзних рiвнях оргашзацп суспiльствa - державному, регюнальному, мшькому. З огляду на рiзномaнiття функцiонувaння регiонaльних полiтичних спiвтовaриств, яке викликане об'ективними розходженнями в соцiaльно-економiчному та полiтичному стaновищi регiонiв Укра!ни, значний iнтерес становлять особливостi взаемин груп штереав i оргaнiв регюнально! влади. I хоча дослiдження проблематики груп штереЫв лежить, скорiше, у площиш полiтичних наук, aнaлiз специфши цих вiдносин мае велике значення в дослщженш сучасного стану розвитку регюшв.
Як сучасш регiонaльнi групи штереЫв можна розглядати регiонaльнi власш структури, а також промисловi та фiнaнсовi структури, якi сформувалися в Укра!ш в результaтi процесiв структурно! перебудови економжи та перерозподiлу прав власностг Це тaкi бiзнес-групи, як Мжнародна компaнiя «Group DF» (сфери штереав: нафтогазовий сектор, хiмiчнa промисловшть, фiнaнсовий сектор), Група «Приват» (сфери штереЫв: енергетика, хiмiчнa промисловiсть, фшансовий сектор, нафтопереробка), Фiнaнсово-промисловa група «СКМ» (сфери iнтересiв: гiрничо-метaлургiйний комплекс, енергетика), Група «EastOne» (сфери iнтересiв: трубна промисловiсть, ритейл), Група «ТАС» (сфери штереав: вагонобудування, фiнaнсовий сектор, ритейл), Група «DCH» (сфери iнтересiв: хiмiчнa промисловiсть, будiвництво, фiнaнсовий сектор). Кожна iз цих компaнiй володiе активами в рiзних галузях промисловостi та регюнах Укрa!ни, але мае окремi територi! як прiоритетнi у створенш
робочих мюць i розвитку iнфраструктури (наприклад Група «СКМ» у Донецькiй обласи, Група «DCH» у Харкiвськiй).
Маючи великi та рiзноманiтнi ресурси, групи iнтересiв активно впроваджуються в полпичне життя регiонiв, змiнюючи згiдно 3i сво!ми завданнями плин полiтичного процесу та склад полпично! елiти. При цьому полпична активнiсть груп найчастше мае за мету задоволення переважно власних штереав. У зв'язку i3 цим виникають проблеми вiдповiдностi штереЫв груп процесу соцiально-економiчного та поличного розвитку регiонiв, а також суспшьним потребам. Групи спецiальних iнтересiв створюють групи лобiювання, формують олiгархiчнi та монополютичш групування, якi беруть участь у перерозподш ресурсiв. Це призводить до атрофи iнституту шляхом зниження довiри до нього й обов'язковост його виконання. Критерiем якостi шституив е ставлення людей до шституту, а також !х суб'ективне сприймання характеру його функщонування. Найбiльш вщомим е iндекс сприймання корупци, який надае глобальна антикорупцшна органiзацiя Transparency International. За результатами дослщжень, у 2009 р. у рейтингу, де сприйняття корупци ощнюеться за шкалою вщ 0 до 10 балiв, у якiй 0 означае тотальну корумпованiсть держави, а 10 - фактичну вiдсутнiсть корупци, Укра!на одержала 2,2 бала i стала поряд iз такими кра!нами, як Камерун, Еквадор, Кешя, Сьерра-Леоне, Сxiдний Тiмор i Зiмбабве [17].
Але дiяльнiсть груп штереЫв у регiонаx не завжди мае розглядатися як перепона на шляху формування ефективно! шститущонально! системи. У цьому випадку критерiем ефективност iнститутiв, у створеннi яких беруть участь групи спещ-альних штереав, е !х спроможнiсть здiйснити внесок до розвитку економши Укра!ни. Це передбачае поеднання взаемоди регiональниx владних структур, бiзнес-груп як iнституцiональниx новаторiв для проведення державно! та структурно! полпики.
Отже, дослiдження якостi шститущонального середовища в регiонi стосуеться з'ясування ступеня вщповщност iнститутiв соцiально-економiчному становищу регюну, визначення характеру впливу, який шститути здiйснюють на регiональний розвиток, ощнки якостi виконання iнститутами властивих !м функцiй на данiй територи, а також визначення, наскiльки змют iнститутiв, що дiють у регюш, вiдповiдае внутрiшнiм властивостям змiстово! визначеност самого iнституту. Проблема вдосконалення дшчих iнститутiв е актуальною для кожного регюну Укра!ни. У вирiшеннi цього питання провiдна роль мае належати державi, прерогативою яко! залишаеться розробка полпики сталого економiчного зростання, яка збалансовуватиме iнституцiйнi, економiчнi, соцiальнi й еколопчш аспекти розвитку.
Л1тература
1. Роль держави у довгостроковому економiчному зростаннi / за ред. Б.£ Кваснюка. - К.: 1н-т екон. прогноз.; Х.: Форт, 2003. - 424 с.
2. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / под ред. А.А. Гриценко. - Х.: Форт, 2008. - 928 с.
3. Дементьев В.В. Экономика как система власти / В.В. Дементьев. - Донецк: Каштан, 2003. - 404 с.
4. Кшдзерський Ю.В. Загроза деiндустрiалiзацii у свiтлi неефективно! держави / Ю.В. Кшдзерський // Наук. пращ Донецького нащонального техшчного ушверситету. Серiя: економiчна. Вип. 37-2. - Донецьк: ДонНТУ, 2009. - С. 70-78.
5. Данилишин Б. Новпш вимiри сучасно! практики соцiально-економiчниx перетворень у державi / Б. Данилишин // Економша Укра!ни. - 2010. - № 8. - С. 40-50.
6. Гриценко Е.А. Качество институтов: методологические подходы к исследованию // Наук. пращ Донецького нащонального техшчного ушверситету. Серiя: економiчна. Вип. 34-1 (138). - Донецьк: ДонНТУ, 2008. - С. 56-61.
7. Звп з людського розвитку в Укра!ш 2008 [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Оргашзацп Об'еднаних Нацш в Украшг - Режим доступу: http://www.un.org.ua/files/File/ua_full-2.pdf.
8. Khalil E. Organization versus Institution / E. Khalil // Journal of Institutional and Theoretical Economics. - 1995. - Vol. 151, №3. - Р. 445-466.
9. Ходжсон Дж. Экономическая теория и институты: Манифест современной институциональной экономической теории / Дж. Ходжсон. - М.: Дело, 2003. - 464 с.
10. Вольчик В.В. Возможности традиционного институционализма при исследовании институциональных изменений в экономике // Науч. труды ДонНТУ. Серия: экономическая. Вип. 34-1(138). - Донецк: ДонНТУ, 2008. - С. 37-45.
11. Отчет о конкурентоспособности Украины 2009 [Електронний ресурс] // Офщшний сайт Фонду ефективного управлшня. - Режим доступу: http://www.feg.org.ua/ru/article/14.html.
12. Дементьев В.В. Що дослщжуемо, коли дослщжуемо шститути? / В.В. Дементьев // Економiчна теорiя. - 2009. - №3. - С. 75-92.
13 Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши «Про створення Мiжвiдомчоï комiсiï з питань протидп протиправному поглинанню та захопленню пщприемств» вщ 21 лютого 2007 р. № 257 // офщшний вкник Украши. - 2007. - №14. - Ст. 516.
14. Заславская Т. Трансформационный процесс в России: институционализация неправовых практик / Т. Заславская, М. Шабанова // Истоки. Вып. 5: Экономика в контексте истории и культуры; под ред. Я.И. Кузьминова, В.С. Автономова, О.И. Ананьина и др. - М.: ГУ-ВШЭ, 2004. - С. 208-261.
15. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт; пер. с англ. Н.А. Нестеренко. - М.: Начала, 1997. - 180 с.
16. Вольчик В. Группы интересов и качество экономических институтов / В. Вольчик, И. Бережной // Экономический вестник Ростовского государственного университета. - 2007. - Т. 5. - №2. - С. 57-66.
17. Индекс Transparency International: Украина - № 146 [Електронний ресурс] // 1нформацшно-анал^ичний портал «Укррудпром» - Режим доступу: http://www.ukrrudprom.ua /news/Indeks_Transparency_ International Ukraina 146.html.
НадШшла до редакцИ' 15.08.2010 р.
