Научная статья на тему 'Реализация принципа социальной справедливости в Украине: социолого-правовое измерение'

Реализация принципа социальной справедливости в Украине: социолого-правовое измерение Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
566
112
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СОЦіАЛЬНА СПРАВЕДЛИВіСТЬ / СОЦіАЛЬНА ПОЛіТИКА / СВОБОДА / РіВНіСТЬ / ПРАВА ЛЮДИНИ / СОЦіАЛЬНА ВіДПОВіДАЛЬНіСТЬ / СОЦИАЛЬНАЯ СПРАВЕДЛИВОСТЬ / СОЦИАЛЬНАЯ ПОЛИТИКА / РАВЕНСТВО / ПРАВА ЧЕЛОВЕКА / СОЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ / SOCIAL JUSTICE / SOCIAL POLICY / FREEDOM / EQUALITY / HUMAN RIGHTS / SOCIAL RESPONSIBILITY

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Герасина Л. Н., Мисютина В. И.

Осуществлен конкретно-социологический анализ динамики общественного мнения относительно содержания, особенностей и уровня реализации принципа социальной справедливости в Украине.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

In the article the concretely sociological is carried out analysis of dynamics of public opinion in relation to maintenance, features and level of realization of principle of social justice in Ukraine

Текст научной работы на тему «Реализация принципа социальной справедливости в Украине: социолого-правовое измерение»

УДК 316.354:316.654

Л. М. Гераста, доктор соцюлопчних наук, професор;

В. I. Мкютта, кандидат соцюлопчних наук, старший науковий сшвробггаик

РЕАЛ1ЗАЦШ ПРИНЦИПУ СОЦ1АЛЬНО1 СПРАВЕДЛИВОСТ1 В УКРА1Н1: СОЦ1ОЛОГО-ПРАВОВИЙ ВИМ1Р

Здшснено конкретно-соцюлоггчний аналгзг динамгки громадсько! думки щодо змгсту, особливостей та ргвня реалгзацп принципу сощально! справедливостг в Укратг.

Ключовi слова: соцгальна справедливгсть, соцгальна полтика, свобода, ргвтсть, права людини, соцгальна вгдповгдальнгсть.

Актуальшсть проблеми. З проголошенням незалежносп Украша поступово здшснюе розбудову сощально! держави, яка повинна реалХзовувати принципи справедливого розподХлу нацiонального багатства, майнових прав та тягаря розвитку держави i суспiльства, принципи ^вдально^' тдтримки та взаемодопомоги, створення рiвних умов та можливостей у реалХзацп прав i свобод людини i громадянина. Головне завдання ^вдально^' полiтики держави такого типу полягае не стшьки в розподiлi благ, ск1льки у забезпеченш соцiально-правових умов самодiяльностi людини, яка здатна створювати цХ блага та самостшно пiклуватися про себе i сво!х близьких. Правова, сощальна держава дiйсно утворюе такий сощально-правовий клiмат, коли кожний мае можливють отримати освiту, професiю, робоче мюце, прагне мати i реалiзовувати матерiальну та iнтелектуальну власнiсть.

Мета статт1 полягае в аналiзi громадсько! думки щодо змюту принципу сощально! справедливости особливостей та рiвня його реалХзаци в Украíнi.

У сучасному свт соцiальна полiтика вже давно стала потужним iнструментом зростання якостi «людського катталу» кра1ни, забезпечення И конкурентоздатносп на мiжнароднiй аренi, важелем сощально1 штеграци та консоладацп наци. Як вхдзначае Лотар Вiтге, нiмецiкий аналхгак Фонду Фрiдрiха Еберта, «несмотря на растущую институциональную дифференциацию европейских благополучных государств, существует нечто общее - осознание того, что социальная справедливость и социальное выравнивание могут пойти на пользу экономическому развитию, что они не являются чисто затратным фактором. И наоборот, экономическое развитие должно идти на пользу социальному выравниванию» [1, с. 6].

Науково-теоретичт джерела. Значний внесок у розроблення iдеí ^вдально^' справедливости як сввдчить аналiз дослхджень та публжацш, здшснили зарубiжнi вчеш, представники сучасно1 фшософи права та политологи

Р. Нозк, Ф. Гаек, Р. Дарендорф, Х. Харт, О. Хьоффе, Д. Ролз та ш. Проблеми реалХзацп принципу справедливости пов'язанi з демократизацiею украшського суспiльства, розробляли у соцiолого-правовому контексп й вХтчизнянХ вченi: П. Рабинович, Ю. Тихонравов, В. Пазенок, Л. Кравченко, В. Селиванов, О. Скрипнюк, I. Строков, В. Шаповал, Ю. Шемшученко та Хн.

НинХ в укранському суспХльствХ зростае критична увага до проблем ^вдально^' справедливостХ, рХвносп/нерХвностХ, подолання прХрви мХж бХдними Х багатими, забезпечення не тХльки формально! рХвностХ у правах (особистих, полХтичних, соцХокультурних, економХчних тощо), а передуам створення рХвних можливостей щодо !х реалХзацп. Тому доцХльно з'ясувати: що, на думку украíнцiв, мае забезпечити громадянам держава, реалХзуючи соцХальну полхгаку? I вже потХм вХдповХдним чином вибудовувати нацюнальну соцХальну модель.

Емтричну базу дано! статп та li аналогичных висновк1в складають матерiали репрезентативных, нацюнальних соцiологiчних опитувань населения Укра!ни з вивчення системи i специфiки цiннiсних орieнтацiй, проведених Центром «Сощальний мониторинг» та Укра!нським iнститутом сощальних дослiджень iM. О. Яременка (за участю 1нституту економiки та прогнозування НАНУ) в межах мiжиародних дослщницьких проектiв щодо цiннiсних орieнтацiй громадян - «Europe Values Study» (EVS) та «World Values Survey» (WVS)1 [2], а також вториннi даш КСД, проведених соцiологiчною службою Укра!нського центру економiчних i полiтичних дослвджень iм. Олександра Разумкова, та ввдповщш матерiали £вропейського соцiального дослвдження

Виклад основного матершлу. Серед людських цiнностей соцiальна справедливiсть посiдаe суттеве мiсце як свiтоглядна цiннiсть i розумiния того, що дiйсно е благом для людини та сощуму. Зокрема, суттево: яку роль вщграе держава у забезпеченнi справедливостi в сощальнш полiтицi, наскiльки поважаються та дотримуються нею права особистостi, як сшвввдносяться права людини i громадянське суспiльство тощо. Засобами к1льк1сного соцюлопчного оцiиювания структури та окремих частин предметного «поля» сощально! полiтики виступае низка критерНв, як1 водночас виконують роль орiентирiв у досягненнi поставлених цшей, а саме: трудова сфера, доходи населення, дотримання прав i свобод людини та iн.

Наскшьки сьогодт в суспiльнiй сввдомосп е поширеними лiберальнi або ж комунютичт вдеали сощально! справедливоси, можна судити за результатами вибору украiнцiв. Так, стосовно розумшня сутностi справедливосп поширеним мiфом виявилась теза, за якою украíнцi е прихильниками колективiзму та «зрiвнялiвки». Розподiл вiдповiдей респондентiв указуе на сталють вибору бiльшi-стю населення демократично!, неоолiберальноi моделi розвитку суспшьства: 1999 р. - 52 %, 2008 р. - 51 % серед економiчно активно! частини населення. Але в той же час на 7 % збшьшилася кшьшсть респонденпв, як1 вважають рiвнiсть важлившою за свободу, вщповвдно: 1999 р. - 35 %, 2008 р. - 42 % (табл. 1).

Таблиця 1

Динамжа визначення прихильност свобода/piBHicTb серед економiчно-активноl частини населення, %*

Покажчик Свобода важливша за рiвнiсть Рiвнiсть важливша н1ж свобода

1999 2008 1999 2008

Серед усього населення 46 44 37 42

Серед усього економiчно активного населення 52 51 35 42

За вжом

18-29 61 56 27 37

1 «Цттст оргентацп населення — 1996»: вибгркова сукуптстъ 2811 респондентгв вком eid 18 р. i старшг, «Цттст оргентацп населення — 2006»: вибiркова сукуптстъ становила 2032 респондента eid 18 р. та старшi, що реалiзованi в межах мiжнародного проекту «World Values Survey»; «Цттст орieнтацii населення — 1999»: вибiркова сукуптстъ 1195 респондентiв eid 18 та старшi, «Цiннiснi орieнтацii населення — 2008»: вибiркова сукуптстъ 1507респондентiв вiд 18 та старшi, як е складовою проекту «Europe Values Survey». Дал-i для посиланъ використано: WVS-1996, EVS-1999, WVS-2006, EVS-2008.

2 Масив даних складаетъся з резулътатiв всеукрагнсъкого опитування, проведеного в рамках четвертог хвилi мiжнародного проекту «Свропейсъке сощалъне до^дження» (European Social Survey). Всеукрагнсъка репрезентативна вибiрка становитъ 1845 респондентiв (максималъна випадкова похибка складае 2,3 без урахування дизайн-ефекту). Полъовий етап збирання даних проходив у березт-квШн 2009р.

Покажчик Свобода важливiша за рiвнiсть Рiвнiсть важливша н1ж свобода

1999 2008 1999 2008

30-44 51 51 37 43

45-60 49 51 36 42

61+ 39 36 46 57

За матерiальним станом

Серед бХдних 47 52 38 42

Серед середньозабезпечених 57 48 32 45

Серед добрезабезпечених 63 54 34 41

За регюнами

ЗахХдний 54 46 30 46

Швшчний, Центральний 57 51 31 45

СхХдний 49 52 41 40

Швденний 43 59 38 34

За соцiально-трудовим статусом

Занятий 51 50 37 42

Самозайнятий 79 65 14 31

БезробХтний 53 48 30 50

* ВХдповХдь на запитання «Яке Хз цих двох тверджень найбХльше вХдповвдае ВашХй думцХ?»

A. Вважаю, що свобода та рХвнХсть важливХ. Але, якщо менХ потрХбно було б обрати одне з двох, я назвав би свободу особистосп, тобто кожна людина може жити та виявляти себе вХльно Х без перешкод.

B. Звичайно, Х свобода, Х рХвнХсть важливХ. Але, якщо мет потрХбно було б обрати одне з двох, я назвав би рХвшсть, тобто шхто не повинен мати прившеХв Х рХзниця мХж соцХальними класами не повинна бути такою значною (джерело: БУ8-1999, БУ8-2008).

Як свХдчать наведенХ дат, серед рХзних груп економХчно активного населення в кожнХй групХ протягом майже

десяти рокХв вХдбулися значн змХни у сприйнятгi ХдеалХв лХбералХзму («свобода важливХша») та комунХзму («рХвшсть важливХша») у бХк збХльшення прихильникХв рХвностХ порХвняно зХ свободою. Так, майже за десять роив найбшьшХ змши вХдшчаються в таких сощально-демографХчних групах: серед середньо- та добрезабезпечених кХлькХсть прихильникХв свободи зменшилася в обох групах на 9 % та водночас зросла частка прихильникХв рХвностХ, вХдповХдно - на 13 % та 7 %; серед самозайнятих - кХлькХсть прихильникХв свободи зменшилася на 14 %, але на 17 % збшьшилася кХлькХсть прихильникХв рХвностХ; на 10 % зросла частка респондент, якХ вХддають перевагу рХвностХ, в наймолодшш вшэвш групХ (18-29 рокХв). На пiвднi Украши на 16 % зросла кХлькХсть тих, хто вХддае прюритет свободХ, а на заходi, навпаки, на 16 % збХльшилася кХлькХсть людей, що вважають рХвнХсть важливХшою за свободу.

Типовий «соцХальний портрет» прихильникХв рХвностХ - це люди старшого поколшня вХд 61 року життя, що е мало- чи середньозабезпеченими, або безробХтнХ, та проживають у центрально-пХвнХчному або захХдному

репош. KpiM того, чггко зафiксована низхщна тенденцiя, що в Укра!ш майже за десять рок1в найбiльше розчарування реaлiзaцieю «свободи» спостерiгaeться серед молодi 18-29 рок1в, у добре- та середньозабезпечених, самозайнятих, а також серед груп, що проживають в захвдному та центрально-пiвнiчному регiонaх.

Хоча, незважаючи на негативне зменшення в даних соцiaльно-демогрaфiчних верствах вaгомостi <адеалу свободи», все ж слiд вщзначити, що саме цi групи залишаються соцiaльним грунтом демократично!, ринково! моделi розвитку укра!нського соцiуму. Результати соцюлопчних монiторингiв у цiлому дозволяють стверджувати, що частка тих, хто бажав би жити у суспiльствi сощально! рiвностi, порiвняно з 1999 р. якщо i зросла на 7 %, однак, за даними 1нституту сощологи НАН Укра!ни [3, с. 516], абсолютна бшьштсть опитаних (74,2 %) вважають найважлившим для обстоювання сво!х iнтересiв «рiвнiсть усiх перед законом». Тобто, укра!нщ сьогоднi впевнено сприймають соцiaльну рiвнiсть не як «зрiвнялiвку», а як рiвнiсть шанав, що надаеться та забезпечуеться законом.

Поадаючи центральне мiсце у системi соцiaльно-морaльних цiнностей, спрaведливiсть виступае фундаментальним критерiем оцiнювaння дiяльностi суспiльствa iз забезпечення та захисту громадянських i економiчних прав його членiв. Реaлiзaцiя соцiaльно! спрaведливостi передбачае гарантування кожному члену сустльства певного рiвня прав i свобод. Утiм, емпiричнi даш опитувань щодо цiннiсних орiентaцiй населення Укра!ни, проведенi в межах мiжнaродних дослiдницьких проектiв (WVS-1996, WVS-2006), указують на зниження рiвня поваги до прав людини в Укра!ш серед дорослого, економiчно активного населення (табл. 2).

Таблиця 2

Динамжа риян поваги до прав людини*

Покажчик 1996 2006

Поважа ються Не поважа ються Коефщ iOTT Поважа ються Не поважа ються Коефщ ент

Серед всього населення 17 79 0,22 16 83 0,19

Серед всього економiчно активного населення 19 78 0,24 16 84 0,19

За сощально-трудовим статусом

Занятий 19 78 0,24 16 83 0,19

Самозайняти й 13 84 0,15 14 84 0,16

Безробггний 22 74 0,29 15 83 0,18

За матерiальним станом

Покажчик 1996 2006

Поважа ються Не поважа ються Коефщ ieнт Поважа ються Не поважа ються Коефщ ент

Серед бщних 15 82 0,18 11 89 0,12

Серед середньозабе зпечених 23 74 0,31 14 85 0,16

Серед добре-забезпечени х 21 76 0,27 24 74 0,32

За вжовими групами

18-29 21 77 0,27 15 83 0,18

30-44 19 78 0,24 17 83 0,20

45-60 19 79 0,24 14 85 0,16

61+ 16 84 0,19 12 88 0,14

За регюнами

ЗахХд 28 70 0,4 21 79 0,27

ПХвнХч, Центр 19 79 0,24 20 79 0,25

Схвд 18 79 0,23 10 89 0,11

ПХвдень 11 85 0,13 9 91 0,10

* Синтез вХдповХдей на запитання: «Наскшьки зараз у нашХй краш поважають права людини? Ви вХдчуваете, що...: "Права людини дуже поважаються", "Поважаються достатньо", "Не дуже поважаються", "Не поважаються зовам"» (ШУБ-1996, ШУБ-2006).

АналХз результатХв табл. 2 показуе, що немае, на жаль, жодно! соцХально^' групи респондентХв, в якш би позитивнХ оцХнки брали гору над негативними. За перХод у десять рошв стввХдношення мхж респондентами, як вважають, що !х права поважаються, та тими, хто вважае, що не поважаються, найбшьш змшилося серед: безробХтних вХдповХдно у 1996 р. - 0,29, а в 2006 р. лише 0,18; наймолодшо^' вХково! групи (18-29 рошв) у 1996

р.- 0,27, у 2006 р. - лише 0,18; у середньозабезпечених - 1996 р. коефщент становив 0,31, а в 2006 р. - 0,16. Серед регюшв найбтший розрив значень коефiцieнта становить у захвдному регiонi: 1996 р. - 0,4 та 2006 р. -0,27; а у сходному ввдповвдно - 1996 р. - 0,23 та лише 0,11 в 2006 р. (табл. 2). Таким чином, рiвень цшнюного значения прав людини та !х дотримання прямо корелюе з матерiальним забезпеченням опитаних, !х вжом та регiоном проживання. Простежуеться в настроях i негативна теиденцiя - збшьшення частки середньозабезпечених осiб та молода (18-29 рошв), як1 розчарувалися у ставленнi суспiльства, держави до прав i свобод людини. Це може призвести до поширення пасивних, патерналктських настро!в серед найбiльш активно! частини населення, що в свою чергу закладае шдвалини для появи сощально-правового нiгiлiзму та подальшо! консерваци нерiвних можливостей у виявленнi сво!х здiбностей та iнтересiв.

Про ввдсутшсть в Укра!'т годного правопорядку сввдчать низький рiвень i параметри дотримання прав людини i громадянина. За результатами дослвджень Укра!нського центру економiчних i пол1тичних дослвджень iм. Олександра Разумкова показник найнижчих оцiнок - це дотримання прав людини у соцiально-економiчнiй та еколопчнш сферах i тенденцi! погiршения у полiтичнiй (лютий - березень 2009 р., опитано 2012 респондента у всiх областях Укра!ни, Киевi та АР Крим за вибiркою, що репрезентуе доросле населення за основними соцiально-демографiчними показниками; здшснювалося у 129 населених пунктах, iз них 75 мiських та 54 сшьських поселень) [4] (табл. 3).

Таблиця 3

Динамжа дотримання прав людини i громадянина в Укра'Ш*

Покажчик Травень 2006 Лютий 2007 Лютий 2008 Березень 2009 Тенденщ1

Базовi права особистостi (право на життя, особисту свободу,свободу слова i переконань, свободу пересування, иедоторкаииiсть особи, право на таемницю листування тощо) 3,37 3,37 3,49 3,32 стабшьшст ь

Полтичт права (право обирати владу та бути обраним, право контролю за представницькими органами влади, тощо) 3,08 3,15 3,18 2,77 зменшення

Сощальт та економiчнi права (права на працю, достатнш життевий ршень, сощальний захист, право на ведення власного бiзиесу тощо) 2,52 2,49 2,71 2,39 зменшення

Покажчик Травень 2006 Лютий 2007 Лютий 2008 Березень 2009 ТенденцИ

Культурт права 3,00 2,94 3,15 3,02 стабиьтсть

Екологiчнi права 2,35 2,58 2,61 2,57 зростання

* Ввдповвдь на питання: «Як Ви оцшюете в цшому дотримання цих прав в Украш?» за 5-бальною шкалою, де «1» означае, що права дуже погано дотримуються, а «5» - дуже добре.); середне значення.

Якщо рiвень дотримання базових прав особистосп та культурних прав з травня 2006 р. по березень 2009 р. залишаеться стабшьним, то незначне зростання спостерiгаеться лише стосовно рiвня реалiзацiï екологiчних прав: вщповщно 2006 р. середне значення становило 2,35, а 2009 р. - 2,57. Водночас ситуащя з дотриманням полггичних та сощально -економiчних прав попршилася. Кiлькiсть респондентiв, яш вважали, що 1'х полiтичнi права дотримуються, зменшилася з коефщента 3,08 у 2006 р. до лише 2,77 у 2009 р. Також, на думку опитаних, найбшьше в краш попршилася ситуащя iз дотриманням соцiально-економiчних прав людини; так, якщо в 2006 р. середне значення становило 2,52, то у 2009 р. - лише 2,39. Таким чином, у правовш свщомосп економiчно активного населення виявилися судження, з одного боку - щодо тенденцш зниження мiри поваги до прав людини у сусшльств^ а з другого -фжсуеться низький рiвень дотримання соцiально-економiчних прав державою. На думку украшщв, державна полiтика та органи влади, як1 повиннi ïï реалiзовувати, не сприяють розбудовi та встановленню соцiально-правового механiзму реалiзацiï громадянських прав, перше за все сощально -економiчних.

У данiй ситуацiï дощльно проаналiзувати вiдповiдi на запитання: хто, на думку украшщв, повинен захищати права людини? Хто е джерелом порушень прав людини? Емшричш дат КСД, проведених Украшським центром економiчних i полiтичних дослiджень iм. Олександр Разумкова, можна узагальнити таким чином (табл. 4).

Таблиця 4

Динамжа ввдповвдей респондентiв на запитання: «Хто повинен допомагати громадянам Украши захищати ïx права?», %

2006 2007 2008 2009

Президент Украши 47 42 47 52

Прем'ер-мшстр Украши - 24 29 34

Голова Верховноl Ради Украlни - 15 18 21

Уряд Украши 40 28 31 29

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Верховна Рада Украши 35 24 31 29

Народт депутати 44 34 42 39

Суд 67 61 65 59

Юристи, адвокати 57 59 61 55

Мшщш 57 51 59 46

Прокуратура 45 37 44 40

НеурядовХ правозахиснХ органiзацil 22 20 23 24

Мiжиароднi оргашзаци 18 15 18 21

Уповноважений Верховно! Ради з прав людини 29 34 31 30

Профспшки 39 31 31 27

Полiтичиi парти 18 13 18 15

1нше 3 1 2 3

Важко вiдповiсти 3 4 3 6

Отримаш ввдповщ показують, що бiльшiсть респондента як у 2006 р., так i 2009 р. найбiльше покладаються на судовi органи (вiдповiдно 67 % та 59 %), адвоката та юриста (57 % та 55 %). Дещо зменшилася кшьшсть тих, хто вважае, що мшщя (2006 р. - 57 %, 2009 р. - 46 %) та прокуратура (45 % та 40 % вщповвдно) повинш забезпечувати захист прав громадянина. Також негативно виглядае факт помггного розчарування громадян у здатностi профспiлок захищати !хш права (у ввдповвдях 2006 р. - 39 %, а 2009 р. -лише 27 %) та недовiри до цих функцш полгтичних партш (вiдповiдно 2006 р. - 18 %, 2009 р. - 15 %). Проте зростае юльюсть респондента, яш вважають, що допомагати людям реалiзувати !х права мають неурядовi правозахиснi органiзацi! (у 2006 р. - 22 %, 2009 р. - 24 %). Водночас певним чином у соцiумi дом^е патернал1стська тенденщя перекласти ввдповщальшсть за стан прав i свобод особистосп iз себе на державш правоохороннi та правозастосовнi органи, що прямо сввдчит про незрiлiсть громадянського суспiльства (табл.

5).

Таблиця 5

Динамжа ввдповвдей респондентiв на запитання «Хто на сьогодш е джерелом ктотних порушень прав людини в Укршш?», %

2006 2007 2008 2009

Президент Укра!ни 25 32 29 55

Прем'ер-мшстр Украши - 25 16 37

Голова Верховно! Ради Укра!ни - 18 10 20

Уряд Укра!ни 33 34 23 36

Верховна Рада Укра!ни 29 30 29 37

Народт депутати 35 40 45 49

Мтсцева влада 44 46 40 28

Мшщш 41 43 45 35

Прокуратура 22 18 24 20

СБУ 11 9 9 11

Збройш Сили Укра!ни 5 5 5 4

Бiзиес 21 17 21 16

Кримшальш структури 49 50 52 41

Самi громадяни 25 22 28 15

1нше 2 2 2 1

Нiхто 2 0,3 2 1

Важко вiдповiсти 10 10 10 10

Розподш ввдповвдей на це запитання показуе, що хоча значна к1льк1сть людей вважае джерелом порушень !х прав - кримшальш структури (вiд 52 % до 41 %), але порiвняно з 2006 р. у 2009 р. зросла частка тих, хто вбачае джерелом порушень прав людини перш за все вищi органи державно! влади, а саме: Президента (25 %/55 %), Уряд (33 %/36 %), Верховну Раду (29 %/37 %). Стосовно мшци в уявленнях украíнцiв вiдбуваються деяш позитивнi змiни: так, у 2006 р. мшщю джерелом правопорушень убачали 41 %, а у 2009 р. 35 % опитуваних. Певна стаб№нють вiдмiчаеться в уявленнях ствгромадян щодо оцiнювання дiй таких правоохоронних i силових органiв, як прокуратура, СБУ та Збройш Сили Укра!ни. Безперечно, позитивною тенденцiею можна вважати зменшення частки респондентiв, як1 вважали бiзнес джерелом порушень прав людини: 2006 р. - 21 %, 2009 р. - 16 %.

Однак гальмiвною з точки зору вкоршення сощально! справедливостi у громадськш свiдомостi та бутп суспiльства е шфантильна тенденцiя до зниження в очах респондента ролi «громадянина» (тобто самих себе) як джерела порушень громадянських прав: ввдповвдно у 2006 р. - 25 %, у 2009 р. - лише 15 % . Корелящя даних таблиць 4 та 5 дозволяе виявити суперечшсть: у суспiльнiй свiдомостi украшщв, з одного боку, роль держави як гаранта прав людини i громадянина фактично нiвелюеться, а з другого - люди не бажають брати на себе ввдповвдальшсть за реалiзацiю сво!х прав, а перекладають 11 на державу.

Таким чином, аналiз соцiологiчних даних вочевидь указуе, по-перше, на вщсутшсть досвiду самих громадян Укра!ни бути вiдповiдальними за порушення iхнiх прав; по-друге - на слабшсть правових i соцiально-економiчних механiзмiв взаемно! вiдповiдальностi громадянина та держави, яш б вiдтворювали режим сощально! справедливостi та сприяли и практичнiй реалiзацi!.

Неготовнiсть суспiльства та держави до встановлення взаемовипдних правил сустльного життя, як1 б вщповвдали iнтересам влади, громадян та бiзнесу, до соцiального дiалогу (отже, сощально! справедливости шдтверджують результати вивчення ролi держави в реалiзацi! принципiв сощально! поливки. В европейському дослiдженнi щнностей (ЕУБ-2008) респондентам пропонувалося логiчне завдання - обрати ступiнь свое! згоди мiж двома протилежними твердженнями: «Держава повинна нести бтьше в1дпов1дальност1 за те, аби ва громадяни були забезпечен/» або «Люди самг повинш нести бшьше в1дпов1дальност1 за те, аби себе забезпечити».

Тезу про те, що люди мають самi турбуватися про себе, тдтримали лише 30 % уах опитаних за виборкою та понад третини (34 %) економiчно активного населення, вважаючи, що ввд !хнiх особиспсних зусиль залежить рiвень матерiального становища. Ввдносна бiльшiсть схиляеться до «патерналютських» настро!в i покладае всю вщповщальшсть на державу: 42 % загально! сукупностi та 38 % опитаних з економiчно активного населення (зокрема, наймаш працiвники - 37 %). Отже, специфшою цiннiсного вимiру укра!нцiв у цих питаннях постають здебiльшого пасившсть та патерналiстськi орiентацi!. Але треба зауважити, що сьогоднi «патерналiзм» - це не тшьки матерiальна отка, на яку чекають люди ввд держави, а також п1дтримка свого бiзнесу, захист вiд корупцi! та вседозволеносп чиновников.

Самозайняп громадяни виказують найвищий piBeHb особиспсно! вiдповiдальностi за свое життя (45 %), а безробгтш, навпаки, найменш r0T0Bi вiдповiдати за свое буття (28 %) та найбiльше акцентують на poni держави (46 %). Аналiз pегioнальних особливостей показуе: активну життеву пoзицiю на пiвднi зазначили -39 %, в захвдному pегioнi - 37 %, схдному - 34 %, центpальнo-пiвнiчнoму - 27 %; прихильники ж «патернализму» складають 43 % на заход^ 40 % - у центрально--твнчному pегioнi, 38 % - на сход^ 33 % - на твдт. Отже, формуеться висновок: у центрально -швшчному pегioнi Укра!ни переважае пасивна пoзицiя громадян, у швденному - бiльш активна, на захoдi - певний баланс.

Ввдтак, з точки зору населення дом^юча роль у pеалiзацi! сощально! политики повинна належати деpжавi, яка «мае вщповвдати за все». Однак позицш дiйснo масових oчiкувань активно! присутносп держави в сoцiальнiй сфеpi можна розглядати бiльше як вияв специфiки вiтчизнянo! сoцioкультуpнo! мoделi взаемоввдносин держави, сощуму та oсoбистoстi, нiж як виявлення патеpналiзму в чистому виглядО

За даними Всеукра!нського опитування, проведеного в межах четверто'1 xerni мiжнаpoднoгo проекту «£вропейське сoцiальне дослвдження» (European Social Survey) [5] у березш-квгтш 2009 р. (де репрезентативна вибipка складае 1845 pеспoндентiв, а max випадкова похибка - 2,3 %), абсолютна бшьшють опитаних (67 %) шдтримують тезу, за якою суспшьство можна вважати справедливим, коли ввдмшносп у piвнi життя людей мають бути незнач-ними (табл. 6).

Таблиця 6

В1дпов1д1 щодо суджень, пов'язаних з тдтримкою дiй уряду 3i зменшення HepiBHOCTi у рiвнях життя та доходiв людей, % (ESS-2009)

В1дпов1дь Уряд повинен вжити заход1в щодо зменшення р1зниц1 у р1внях доход1в людей Аби суспшьство було справедливим, в1дмшност1 у piiiiii життя людей мають бути незначними

Пoвнiстю погоджуюсь 44 72 31 67

Погоджуюсь 28 37

Hi, погоджуюсь; Hi, не погоджуюсь 17 25

Не погоджуюсь 7 11 5 8

Повшстю не погоджуюсь 4 3

Принципова позицiя укра!'нщв, за даними опитувань респондента, полягае у тому, що населення погоджуеться з юнуванням незначно! в1дм1нносп в р1вш задоволення потреб населення (як у матер1альному забезпеченш, так 1 у нематер1альних послугах), але головне - це створення р1вних умов та можливостей задовольнити зазначеш потреби. Одним з найб1льш важливих показниюв р1вня життя е безперечно р1вень доходiв. За даними дослвдження ESS-2009, абсолютна бшьшсть виб1рково! сукупносп (72 %) вважае, що зменшення р1знищ у р1внях доходiв мае забезпечити сво!ми заходами саме держава (табл. 6).

Сощальна справедливють як щнтсна категор1я передбачае перш за все ввдповвдшсть р1вня винагороди трудовому внеску пращвника. З щею метою в европейському дослщженш щнностей респондентам пропонувалося обрати стутнь свое! згоди м1ж двома протилежними твердженнями у цьому питанш. Для визначення було надано 10-бальну шкалу: в1д 1 до 4 включно - значення визначали прихильнишв твердження

«Лзниця в прибутках не повинна бути дуже великою», шкала 5-6 указувала на тих, хто не визначився, показники ввд 7 до 10 визначали прихильнишв твердження «Той, хто бшьше працюе, повинен отримувати бшьше» (джерело: EVS-1999, EVS-2008).

Таблиця 7

Динамжа згоди з протилежними твердженнями щодо розподiлу прибуткiв серед рiзних груп економiчно активного населення, %

Покажчик Рiзниця в прибутках не повинна бути дуже великою Той, хто бшьше працюе, повинен отримувати бшьше

1999 2008 1999 2008

Серед всього населення 19 14 64 70

Серед всього економчно активного населення 18 14 67 73

За вгком

18-29 17 12 67 73

30-44 19 13 66 72

45-60 16 16 70 74

61+ 27 14 47 70

Принциповий вибiр лiберального розумiння справедливосп в отриманнi прибутк1в продемонстрували ва соцiaльно-демогрaфiчнi групи як у 1999 р., так i 2008 р.: вщповщно 67 % та 73 % серед усього економiчно активного населення (табл. 7). Серед рiзних вжових груп у 1999 р. виокремлюеться старша вiковa група «61+», де лише 47 % уважали справедливим, що той, хто бшше працюе, повинен отримувати бшьше, на вщмшу вiд 67 %-70 % респондента молодше 60 рок1в. Але вже у 2008 р. ця рiзниця мiж вiковими групами майже нiвельовaнa. Нaйбiльшi ж розмежування в уявленнях про справедливють розподiлу доходiв виявилися у 2008 р. м1ж бiдним населенням - 80 % та середньо- i добрезабезпеченими - ввдповщно 72 % та 69 %. Водночас серед безробгтних спостертаеться значне зростання частки респондентiв, яш вважають справедливим розподiл доходiв залежно ввд укладено! прaцi: вiдповiдно - 65 % та 79 %. Це сввдчить про те, що майже за десять рошв шльшсть самозайнятих серед колишнiх безробiтних зросла на 14 % .

Регюнальний розподш вщповщей показуе, що у 2008 р. найбшша частка прихильнишв лiберaльного тлумачення спрaведливостi у розподш доходiв проживала на пiвднi - 85 %, а найменша на сходi - 67 %. Отже, iз двох протилежних суджень абсолютна бшьшють респондентiв визнае справедливим, що той, хто бшше працюе, мае отримувати бшьшу винагороду.

Однак формування ефективно! сощально! полiтики вимагае враховувати змют, яким громадяни насичують поняття «бiльше працюе», «ефективно працюе» тощо. З цiею метою у дослщженш ESS-2009 р. вимiрювaлось оцiнювaння судження: «Велика вгдмгннгсть у доходах людей е прийнятною, оскшьки р1зн1 зд1бност1 I докладеш зусилля мають винагороджуватися належним чином». Бшьшють економiчно активних укра!нщв тдтримують позицiю, за якою визначення винагороди за працю людини мае враховувати здiбностi та докладеш зусилля - 59 %. Статистично знaчущi вiдмiнностi суттево залежать ввд

вшу, регюну проживання, сектору, де працюе респондент, i piвня його прибутку. Найбiльш схильними пiдтpимати пpипустимiсть piзницi у доходах е такi сощальш групи: респонденти вiкoм 18-29 рошв -68 %; тi, що мають неповну вищу або вищу oсвiту, - 61 %; жителi центpальнoпiвнiчнoгo pегioну - 64 %; учш та студенти - 78 %; самозайняп - 76 %. Серед прибуткових груп найбшьш схильш пiдтpимувати зазначену пoзицiю тi, хто живе комфортно, - 86 %.

Найменша ж частка прихильник1в ще! точки зору серед pеспoндентiв найстаршо! вiкoвo! групи - 51%, пенсioнеpiв, iнвалiдiв, непрацездатних - 49 %, тих, хто ввдчувае сеpйoзнi матеpiальнi тpуднoщi, - 52 %, людей з неповною середньою oсвiтoю - 53 %. У цшому слад зазначити: незважаючи на те що 25 % опитаних не визначили свою позицш з даного питання, бшьшють респондента (59 %) визнають легiтимнiсть iснування сoцiальнo! неpiвнoстi в доходах. У зв'язку iз цим можна тдсумувати, що для украшщв важливо не стiльки iснування неpiвнoстi у доходах i якoстi життя, скшьки те, що не ва громадяни мають piвнi мoжливoстi для самopеалiзацi! та забезпеченнi сво!х прав.

Зрештою, уявлення щодо сoцiальнo! справедливосп у тpудoвiй сфеpi також псно пoв'язанi з oцiнюванням piвня та ефективност сoцiальнoгo захисту безpoбiтних i при наpахуваннi пенсiйнoгo забезпечення (табл. 8).

У цьому аспектi дуже показовим е poзпoдiл вiдпoвiдей респондента на запитання: «Деяк люди вважають, що тi, хто заробляють бтьше, мають отримувати бшьший розмiр допомоги у разi тимчасово'1' втрати роботи, осюльки вони сплачують бiльшi податки. Iншi впевненi, що тi, хто зароб-ляють менше, повиннi отримувати бiльший розмiр допомоги по безробттю, тому що вони бшьше ii потребують», а також вщповщ на запитання: «Однi люди вважають, що тi, хто заробляе бтьше, повинш отримувати вищi пенсп, осюльки вони сплачували бтьше податюв. Iншi ж кажуть, що тi, хто заробляють менше, мають отримувати вищi пенса, бо саме вони бтьше потребують допомоги. Яке з цих тверджень ближче до Вашо! думки?» (джерело: ESS - 2009).

Таблиця 8

Ставлення населення до розм1ру допомоги по безроб1ттю та пенсш, %

Хто заробляв б1льше, мае отримувати б1льшу допомогу в раз1 тимчасово!" втрати роботи Вс1 мають отримувати однакову допомогу по безробггтю Групи Хто заробляе б1льше, мае отримувати вищу пенс1ю за в1ком Люди повинн1 отримувати однаков1 пенсы незалежно в1д зароб1тку

35 47 57 19

За вжовими групами

35 44 18-29 54 21

34 47 30-44 57 18

38 47 45-60 56 18

30 49 61+ 59 19

За ргвнем освти

35 39 Неповна середня та нижче 57 18

35 47 Повна середня 58 17

30 50 Неповна вища 56 19

39 46 Базова або повна вища 56 21

За сектором, де респондент працюе/працював

41 40 Органи влади, сощальний сектор (освгга, медицина т. 58 17

29 51 Державна компашя 54 18

38 47 Приватна фiрмa 60 19

47 41 Самозайнятий 66 17

28 45 1нше 51 25

За регюнами

30 53 Захщ 60 20

32 49 Пiвнiч, центр 52 23

42 39 Схвд 59 16

37 44 П1вдень 60 17

18 66 м. Ки!в 47 26

Як видно з табл. 8, ввд третини опитаних до 42-47 % (самозайняп жител сходу) вважають, що допомога по безробптю мае бути не однаковою для вах, а залежати вщ рiвня зарплати на попереднш роботi (за винятком жителiв Киева - 18 %), тож далеко не ва укрaíнцi схильш до «зрiвнялiвки» i шанують свш досвiд, освiту i квaлiфiкaцiю. Але серед рiзних соцiaльних груп, яш шдтримують у нaдaннi допомоги по безробптю зрiвнювaння, мешкaнцi Киева та захвдного регiону кра!ни становлять ввдповщно 66 % та 53 %; пращвники державних компaнiй - 51 %; також п, хто живе комфортно, - 60 %. Це сввдчить про те, що частка укра!нського суспiльствa ще схильна до пaтернaлiзму i певного соцiaльного iнфaнтилiзму.

Водночас при нaрaхувaннi пенсi! за вжом загальна бiльшiсть респондентiв (57 %) уважають, що необхiдно враховувати рiвень трудових доходiв; зокрема, визнали справедливим вщповщтстъ розмiру пенсiй рiвню заробино! плати респонденти, що живуть комфортно, - 81 %, самозайняп - 66 % та жи-телi заходу, сходу i пiвдня - 60 %. Таким чином, можна зазначити, що у суспiльнiй сввдомосп укрaiнцiв змiст соцiaльноi спрaведливостi мютить двi суперечливi константи: вiдповiднiсть розмiру пенсп рiвню зaробiтно! плати та однаковий розмiр допомоги у рaзi тимчасово! втрати трудово! зaйнятостi. Виявлена колiзiя потребуе додаткового, бiльш глибокого aнaлiзу.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Висновки. Соцiологiчний aнaлiз емтричних даних дозволяе стверджувати, що населення Укра!ни визнае певну соцiaльну диференщащю за умов справедливого оцiнювaння !хньо! прaцi та рiвно! можливостi сaмореaлiзaцii сво!х прав:

- спостертаеться драматичне зменшення частки населення, що ввдчувае на piвнi з державними органами влади вiдпoвiдальнiсть за порушення прав i свобод людини (2006 р. - 25 %, 2009 р. - 15 %);

- особливо негативним е факт спроби перекласти вщповщальшсть з себе на державш та правоохоронш органи, що також пiдтвеpджуе суттеве зменшення частки населення, яка вважае, що захищати Г! права повинш громадянсью шституци: пpoфспiлки (2009 р. - 27 %) та полтичн парти (2009 р. - 15 %);

- простежуеться така негативна тенденщя, як збiльшення серед мoлoдi (18-29 рошв) та середньозабезпечених oсiб частки розчарованих у ставленнi суспiльства до прав людини, що створюе умови для поширення сощально-правового нiгiлiзму та консервуе стан неpiвних можливостей стосовно виявлення сво!х здiбнoстей;

- найб№ш гостре розмежування сoцiуму проходить не по лшп «бiднi-багатi», а на меж1 Права i Закону, тобто забезпечення i pеалiзацií piвних можливостей (ведення бiзнесу, оподаткування, сoцiальних шльг, пенсiйнoгo забезпечення, oсвiти, охорони здоров'я тощо). Формуеться сприйняття укра!нцями сощально! piвнoстi не як «зpiвнялiвки», а як piвних шансiв, що надаються i забезпечуються законом;

- на думку украТнщв, сoцiальна пoлiтика та державш органи влади, яш мають !! pеалiзoвувати, не сприяють poзбудoвi дiевoгo сoцiальнo-правового механiзму pеалiзацi! !хшх прав, перш за все сощально -екoнoмiчних, що пiдтвеpджуеться тенденцiею до зниження piвня поваги i дотримання прав людини в суспiльствi;

- в укра!нському сoцiумi щодо pеалiзацií принципу сoцiальнoí спpаведливoстi переважае думка, за якою проввдне мiсце у цьому пpoцесi мае належати держат. Так1 уявлення стосовно poлi держави пов'язаш з особливостями тpадицiйнo! сощокультурно! «мoделi» взаемоввдносин держави, суспiльства та особистосп, яка дoмiнуе в нащональнш сввдомост! Ця iеpаpхiя ввдносин мае комунтарний характер i передбачае, що штереси сустльства, народу та держави е прюритетшшими за iнтеpеси окремих особистостей, тому й державна влада розглядаеться як головний шструмент реалзаци потреб та iнтеpесiв социуму.

Л1ТЕРАТУРА

Витте Лотар. Фонд им. Фридриха Эберта «Европейская социальная модель и социальная сплоченность: какую роль играет ЕС?» / Лотар Витте // Аналит. вестн. № 6 (294). Сер.: Основные проблемы социального развития России-94: «Социальная модель государства: выбор современной России и опыт стран Европы. - М., 2006. - С. 5-10. М!жнародний проект «World Values Survey» - 1996; 2006; мiжнаpoдний проект «Europe Values Survey» - 1999; 2008.

Електронний ресурс. - Джерело доступу: http://www.uceps.org/ukr/index.php Нацюнальне щopiчне мошторингове опитування 2009 р. // Громадська думка в Украш. - 2009. Електронний ресурс. - Джерело доступу: http://www.uceps.org/ukr/index.php

М!жнародний проект «Свропейське сощальне дослвдження» (European Social Survey). Електронний ресурс. - Джерело доступу:

http://ess.nsd.uib.no/streamer/?module=download&country=&year=2009&download=%5CDirect+Data+download%5CUA %5C2009%5C01%23ESS4+-+country+file+%28subset+of+integrated+file%29%5C.%5CESS4UA.spss.zip; опитувальники та ш. методична документащя - http://ess.nsd.uib.no/ess/round4/fieldwork/Ukraine.

РЕАЛИЗАЦИЯ ПРИНЦИПА СОЦИАЛЬНОЙ СПРАВЕДЛИВОСТИ В УКРАИНЕ: СОЦИОЛОГО-ПРАВОВОЕ ИЗМЕРЕНИЕ

Герасина Л. Н., Мисютина В. И.

Осуществлен конкретно-социологический анализ динамики общественного мнения относительно содержания, особенностей и уровня реализации принципа социальной справедливости в Украине.

Ключевые слова: социальная справедливость, социальная политика, свобода, равенство, права человека, социальная ответственность.

REALIZATION OF PRINCIPLE OF SOCIAL JUSTICE IN UKRAINE: SOCIOLOGICALLY-LEGAL

MEASURING

Gerasina L. M., Misyutina V. I.

In the article the concretely sociological is carried out analysis of dynamics of public opinion in relation to maintenance, features and level of realization ofprinciple of social justice in Ukraine.

Keywords: social justice, social policy, freedom, equality, human rights, social responsibility.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.