CC BY
297
ЛІНГВІСТИКА
УДК 81’42=111 Євгенія Богатирьова РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАГМАТИЧНИХ ФУНКЦІЙ УЧАСНИКІВ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В ЕКСПЛІЦИТНИХ МОВЛЕННЄВИХ
АКТАХ
Прагмалінгвістичні теорії й концепції складають підґрунтя дискурсивних студій [1, с. 78], оскільки дискурс асоціюється з усіма способами втілення прагматичної мети мовця [2, с. 137], а цільова настанова акумулює комунікативно релевантний зміст дискурсу [1, с. 77].
Застосування прагматичного підходу є невід’ємною складовою поглибленого дослідження політичного дискурсу, оскільки «людина вступає в той чи інший дискурсивний простір не тільки в певній соціальній ролі, яка включає або передбачає і фактор сфери спілкування або тип соціального інституту, але і з певними цілями» [3, с. 16], а для політичного дискурсу цільова настанова є ключовою ознакою. При цьому, важливим аспектом організації прагматики дискурсу є мовні стратегії впливу на численного адресата [4, с. 6], у яких знаходять відображення прагматичні функції комунікантів.
Дане дослідження присвячене аналізу реалізації прагматичних функцій комунікантів політичного дискурсу в експліцитних мовленнєвих актах. Матеріалом дослідження слугували англомовні політичні дебати (передвиборчі дебати Б. Обами та Дж. Маккейна).
Актуальність роботи визначається необхідністю більш глибокого дослідження здатності політичного дискурсу до здійснення мовного впливу, а також ролі експліцитних мовленнєвих актів у реалізації прагматичних інтенцій комунікантів. Аналіз функціонування експліцитних мовленнєвих актів у політичних дебатах дає можливість не тільки дослідити особливості прагматики даного різновиду політичного дискурсу, а й отримати уявлення про особливості мовленнєвоактової реалізації стратегій комунікантів у політичному дискурсі в цілому.
Об'єктом роботи є прагматичні функції комунікантів у політичному дискурсі, а предметом - особливості їх мовленнєвоактової реалізації у рамках базових мовленнєвих стратегій політичного дискурсу.
Метою роботи є розглянення експліцитних мовленнєвих актів як інструменту реалізації прагматичних функцій комунікантів у політичному дискурсі.
Досягнення даної мети передбачає вирішення наступних завдань:
-виявлення типів експліцитних мовленнєвих актів, за допомогою яких реалізуються базові стратегії політичного дискурсу;
-дослідження механізму мовленнєвоактової реалізації прагматичних функцій комунікантів у експліцитних мовленнєвих актах;
-визначення співвідношення реалізації мовленнєвих стратегій у експліцитних мовленнєвих актах у політичному дискурсі.
При розгляді реалізації прагматичних функцій комунікантів спиратися будемо, передусім, на базові мовленнєві стратегії політичного дискурсу, визначальною ознакою яких є прагматична вмотивованість [5, с. 8]. Прагматичні стратегії посідають у політичному дискурсі ключову позицію, адже у політичному дискурсі стратегія, поряд із іншими факторами працює на формування задуманого політиком іміджу [13, с. 198]. Для політичного дискурсу провідними є такі мовленнєві стратегії, як стратегії переконання, маніпулювання, агресії та ввічливості, які, у свою чергу, реалізуються за допомогою низки мовленнєвих тактик. У цій статті при розгляді реалізації прагматичних функцій комунікантів у МА беремо за основу класифікації мовленнєвих стратегій П. Браун та С. Левінсона [6] (стратегії і тактики ввічливості), В. Ю. Щербиніної [7] (тактики агресії), розроблену нами класифікацію стратегій та тактик маніпулювання та переконання з використанням елементів класифікації комунікативних стратегій і тактик Л. Л. Славової [8], О.М. Бандурки, С. П. Бочарової та О. В. Землянської [9] та Е. У. Саїдґасанової [10].
Проблема типології МА є дискусійною. Услід за Дж. Серлем чимало їх послідовників здійснювали спроби розробити таку, яка була б несуперечливою, повною й могла б претендувати на статус загальновизнаної. Але дотепер такої класифікації ще не створено, тому в кожному конкретному дослідженні автор може обирати з достатньо великого переліку типологію, яка видається найбільш прийнятною, причому характерним для прагмалінгвістичних студій є внесення певних модифікацій та/або залучення окремих типів з інших класифікацій [1, с. 252]. Як стверджує Л. Р. Безугла, попри те, що
неодноразово були зроблені спроби її перегляду, класифікація мовленнєвих актів Дж. Р. Серля [11], що ґрунтується на критеріях іллокутивної цілі, пропозиціональної установки й напрямку пристосування слів і світу, є найбільш визнаною [12, с. 163].
У нашій статті беремо за основу дану класифікацію з певними доповненнями до них за Л. Р. Безуглою, перевага яких полягає у виділенні в окремі типи квеситивів та досліджуваних у сучасній лінгвістиці фатичних мовленнєвих актів [12, с. 165].
Як було з’ясовано вище, прагматичні функції комунікантів у тексті політичних дебатів реалізуються переважно у рамках стратегій і тактик агресії, ввічливості, переконання та маніпулювання. Розглянемо реалізацію даних стратегій у рамках експліцитних мовленнєвих актів.
Аналіз фактичного матеріалу показав, що у експліцитних мовленнєвих актах у політичному дискурсі знаходять своє відображення усі чотири базові стратегії політичного дискурсу, з домінуванням стратегії агресії, у рамках якої
за допомогою експліцитних МА різного типу (в основному - асертивів) переважно реалізуються такі тактики, як «обвинувачення», «незгода» та «докір», що продемонстровано у наступних прикладах:
(1) MCCAIN: It's completely out of control. It's gone -- we have now presided over the largest increase in the size of government since the Great Society. And you must share the blame.
(2) OBAMA:Now, we also have to recognize that this is a final verdict on eight years of failed economic policies promoted by George Bush, supported by Senator McCain
(3) MCCAIN: We seem to come full circle again. Senator Obama still doesn't quite understand -- or doesn't get it -- that if we fail in Iraq, it encourages al Qaeda.
(4) OBAMA:No. 3, we've got to deal with Pakistan, because al Qaeda and the Taliban have safe havens in Pakistan, across the border in the northwest regions, and although, you know, under George Bush, with the support of Senator McCain, we've been giving them $10 billion over the last seven years, they have not done what needs to be done to get rid of those safe havens.
У прикладах (1) - (4) стратегія агресії «обвинувачення» знаходить експліцитне вираження у відповідному мовленнєвому акті. У першому прикладі характерною особливістю виступає накладання ядерної й експлікаторної частин висловлювання, де Дж. Маккейн висуває обвинувачення Б. Обамі, і в цьому звинуваченні, котре виступає ядерною частиною, міститься номінація «blame», що входить до семантичного простору агресії, та виступає експлікатором конфронтаційного смислу. Аналогічне явище спостерігається у другому прикладі, в якому використано номінацію «failed».
У прикладах (2) - (4) експліцитно виражена стратегія «обвинувачення» поєднується із тактикою ідентифікації стратегії переконання, яку реалізовано у рамках мовленнєвого акту обвинувачення за допомогою вживання особового займенника «we».
(5) OBAMA: I do not agree with Senator McCain that we're going to be able to execute the kind of sanctions we need without some cooperation with some countries like Russia and China...
У даному випадку, експліцитна вербалізація тактики агресії «незгода» реалізується у відповідному мовленнєвому акті та пом’якшується одночасною реалізацією тактики негативної ввічливості «Проявляйте шанобливе ставлення, принижуючи власне положення та підвищуючи положення співрозмовника». Засобом реалізації даної тактики виступає вживання повного імені опонента разом із назвою його посади замість особового займенника з метою зниження негативного впливу на адресата.
(6) MCCAIN: And we have former members of Obama’s party now residing in federal prison because of the evils of this earmarking and pork-barrel spending.
У прикладі (6) реалізується тактика агресії «докір» у рамках відповідного експресиву. Дж. Маккейн докоряє опонентові у тому, що члени його партії сидять у в’язниці через недоцільне використання бюджетних коштів. При цьому іллокутивна сила висловлювання підлягає посиленню через використання власного імені оппонента без вказання звання/посади, що у ситуації офіційного спілкування суперечить принципам збереження обличчя, при загальній агресивній спрямованності висловлювання, а також через використання жаргонізму «pork-barrel», який вживається для паралельної реалізації тактики ідентифікації у рамках стратегії переконання.
(7) OBAMA: And in his tax plan, you would have CEOs of Fortune 500 companies getting an average of $700,000 in reduced taxes, while leaving 100 million Americans out.
(8) OBAMA: Earmarks account for $18 billion in last year's budget. Senator McCain is proposing -- and this is a fundamental difference between us --$В00 billion in tax cuts to some of the wealthiest corporations and individuals in the country, $В00 billion.
У прикладах (7) - (8) за допомогою відповідних експресивів реалізуються тактики агресії «докір» та «насмішка». Так, у прикладі (7) Б. Обама насміхається над вихвалянням опонента, зауважуючи, що Дж. Маккейн, скорочуючи ставки оподаткування, застосує їх переважно «для п’ятиста компаній зі списку журналу «Fortune»», не зменшуючи при цьому податкового тиску на сто мільйонів звичайних американців. Треба зауважити, що у даному прикладі стратегії агресії реалізуються також на імпліцитному рівні - фонд знань аудиторії дає можливість припустити, що підґрунтям зниження податкового тиску на багаті корпорації може бути особиста вигода опонента адресанта. Тобто наряду з експліцитним мовленнєвим актом експресиву вживається моноімплікативний мовленнєвий акт з дедуктивною імплікатурою. Прикметник-інтенсифікатор «fundamental» використовується як підсилювач іллокутивної сили мовленнєвого акту насмішки; ту саму функцію у поєднанні із функцією акцентуації виконує вживання стилістичного прийому повтору («$300 billion ...$300 billion»). При цьому акцентування уваги на ключовому компоненті висловлювання «...and this is a fundamental difference between us... » досягається за допомогою вживання його у складі уособлення.
У прикладі (8) за рахунок наявності причинно-наслідкового зв’язку між першим та другим реченням у першому реченні, яке являє собою експліцитний мовленнєвий акт асертиву, реалізується тактика обгрунтування стратегії переконання.
(9) OBAMA: The -- and Ijust fundamentally disagree...
У прикладі реалізується тактика агресії «незгода» у відповідному мовленнєвому акті. Б. Обама прямо не погоджується з опонентом, використовуючи окрім номінації «disagree», що входить до семантичного простору агресії та слугує експлікатором негативного емоційного стану комунікантів і спрямованості негативних емоцій на опонента, прислівник-
інтенсифікатор “fundamentally”. Проте наявний у даному прикладі стилістичний прийом, що зменшує іллокутивну силу висловлювання -апозіопезис - слугує в даному випадку для вираження коливання, небажання прямо висловлювати агресію, тобто наряду із тактикою агресії у даному експліцитному мовленнєвому акті асертиву вживається тактика негативної ввічливості «Використовуйте питання та бар’єри».
(10) MCCAIN: Well, thank you, Jim. And thanks to everybody.
У прикладі (10) стратегія позитивної ввічливості «Помічайте, приділяйте увагу співрозмовникові (його/її зацікавленням, побажанням, потребам, позитивним якостям)» реалізується завдяки МА подяки, який передає інформацію про прагнення учасників спілкування до контакту, спрямованість на безконфліктність спілкування й дотримання прийнятих норм [6, с. 232].
(11) MCCAIN: And I've put forward a series of proposals that make sure that we protect taxpayers as we engage in this important rescue effort.
(12) OBAMA: And unless we are holding ourselves accountable day in, day out, not just when there's a crisis for folks who have power and influence and can hire lobbyists, but for the nurse, the teacher, the police officer, who, frankly, at the end of each month, they've got a little financial crisis going on.
(13) MCCAIN: No, I -- look, we've got to fix the system. We've got fundamental problems in the system. And Main Street is paying a penalty for the excesses and greed in Washington, D.C., and on Wall Street.
(14) MCCAIN: So there's no doubt that we have a long way to go. And, obviously, stricter interpretation and consolidation of the various regulatory agencies that weren't doing their job, that has brought on this crisis. But I have a fundamental belief in the goodness and strength of the American worker. And the American worker is the most productive, the most innovative. America is still the greatest producer, exporter and importer. But we've got to get through these times, but I have a fundamental belief in the United States of America.
У прикладах (11) - (14) у експліцитних мовленнєвих актах асертиву реалізується стратегія маніпуляції на рівні макроінтенції - адресант висловлює свою небайдужість до однієї з ключових проблем, з якою мають справу слухачі
- боротьби із фінансовою кризою. При цьому посилення іллокутивної сили висловлювання досягається за рахунок вживання повторів («:.we've got ... We've got.»), паралельних конструкцій («.the most productive, the most innovative.»), синонімічних повторів («.have power and influence.», «.excesses and greed in Washington»), перерахувань («.but for the nurse, the teacher, the police officer.», «.the greatest producer, exporter and importer.»).
(15) OBAMA: And although we've heard a lot about Wall Street, those of you on Main Street I think have been struggling for a while, and you recognize that this could have an impact on all sectors of the economy.
(16) OBAMA: And I think that the fundamentals of the economy have to be measured by whether or not the middle class is getting a fair shake. That's why I'm running for president, and that's what I hope we're going to be talking about tonight.
У прикладах (15) - (16) наряду із стратегією маніпулювання на рівні макроінтенції реалізується тактика обгрунтування за рахунок сполучників «and» та «that's why», які у даному контексті слугують для встановлення причинно-наслідкового зв’язку між двома твердженнями.
(17) MCCAIN: First of all, I won't repeat the mistake that I regret enormously, and that is, after we were able to help the Afghan freedom fighters and drive the Russians out of Afghanistan, we basically washed our hands of the region.
У прикладі (17) тактика переконання «обіцянка» реалізується за допомогою відповідного експліцитного мовленнєвого акту та поєднується з експліцитною реалізацією стратегії маніпулювання на рівні макроінтенції у складі МА асертиву («I regret enormously»).
Таким чином, проаналізувавши реалізацію прагматичних функцій комунікантів політичного дискурсу у експліцитних мовленнєвих актах, ми дійшли наступних висновків:
- у експліцитних мовленнєвих актах у політичному дискурсі знаходять своє відображення усі чотири базові стратегії політичного дискурсу, з домінуванням стратегії агресії, у рамках якої за допомогою експліцитних МА різного типу (в основному - асертивів) переважно реалізуються такі тактики, як «обвинувачення», «незгода» та «докір»;
- для підсилення іллокутивної сили висловлювання політики в усіх типах МА додатково вживають стилістичні засоби, такі, як різні типи повторів, паралельні, емфатичні конструкції, апозіопезиси, а також прислівники-інтенсифікатори та номінації, що входять до відповідного семантичного простору;
- у рамках одного експліцитного мовленнєвого акту можуть вербалізуватися засоби реалізації стратегії агресії та стратегії ввічливості;
- при реалізації прагматичних функцій комунікантів частим явищем є співпадіння типу експліцитного мовленнєвого акту із тактикою, вжитою для реалізації тої чи іншої мовленнєвої стратегії. На нашу думку, це пов’язано із функціональною кореляцією мовленнєвих тактик, які являють собою комплексний мовленнєвий вплив, ціллю якого є контролювання оптимального вирішення комунікативних завдань мовця [13, с. 102], та мовленнєвих актів, що є мовленнєвою взаємодією комунікантів у дискурсі, яка грунтується на їхній колективній інтенції [12, с. 329];
- можливе комплексне використання різних видів МА для реалізації прагматичних функцій комунікантів, при цьому найчастіше у рамках експліцитних мовленнєвих актів відбувається одночасна реалізація тактик і стратегій агресії та переконання.
Перспектива дослідження полягає у розгляді реалізації прагматичних функцій учасників політичного дискурсу в імпліцитних мовленнєвих актах.
Література
1. Фролова І. Є. Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі:
монографія. / І. Є. Фролова. - Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. - 344 с.
2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Ф. С. Бацевич. - К.: Видавничий центр «Академія», 2004. - 344 с.
3. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса / Е. И. Шейгал. - М.: ИТДГК «Гнозис», 2004. - 326 с.
4. Попова Н. М. Сучасний іспаномовний суспільно-політичний дискурс: лінгвопрагматичний аспект: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 /
Н.М. Попова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2004. — 20 с.
5. Хвощевський Р. В. Натяк як мовленнєва стратегія (на матеріалі
сучасної французької мови): Дис... канд. філол. наук: 10.02.05 /
Р. В. Хвощевський; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2002.
- 171 с.
6. Brown P., Levinson S. Politeness: Some universals in language usage / P. Brown, S. Levinson. - Cambridge: University Press, 1987. - 345 p.
7. Щербинина Ю. В. Вербальная агрессия / Ю. В. Щербинина. - М.: КомКнига, 2006. - 360 с.
8. Славова Л. Л. Комунікативні стратегії та тактики у сучасному
масмедійному політичному дискурсі: зіставний аспект (на матеріалі
українських та американських Інтернет-джерел) / Л. Л. Славова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - Житомир. -2006. - Вип. 27. - С. 116 - 117.
9. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управления / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. - Харьков: ООО «Фортуна-пресс», 1998. - 464 с.
10. Саидгасанова Э. У. Коммуникативные стратегии и тактики
воздействияи языковые средства их реализации в текстах обращений граждан / Э. У. Саидгасанова // Международная Интернет-конференция «Аргументативная риторика в практике политического, делового и административно-правового общения». Режим доступа:
http://iconf.vgi.volsu.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=67:2010-04-12-08-20-36&catid=37:2010-04-05-09-36-54&Itemid=55.
11. Searle, John R. A taxonomy of illocutionary acts / John R. Searle // Language, mind, and knowledge. - University of Minnesota Press. - Minneapolis. -1975. - P. 344 - 369.
12. Безугла Л. Р. Вербалізація імпліцитних смислів у німецькомовному діалогічному дискурсі: монографія. / Л. Р. Безугла. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2007. - 332 с.
13. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи /
О. С. Иссерс. - [2-е изд., стереотип.]. - М. : USSR, 2003. - 284 с.
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАГМАТИЧНИХ ФУНКЦІЙ УЧАСНИКІВ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ В ЕКСПЛІЦИТНИХ МОВЛЕННЄВИХ АКТАХ
Богатирьова Євгенія Віталіївна
Розглянуто питання реалізації прагматичних функції комунікантів політичного дискурсу в експліцитних мовленнєвих актах; окреслено особливості механізму мовленнєвоактової реалізації прагматичних функцій комунікантів у рамках базових мовленнєвих стратегій політичного дискурсу; виявлені типи експліцитних мовленнєвих актів, за допомогою яких реалізуються базові стратегії політичного дискурсу; визначені співвідношення реалізації мовленнєвих стратегій у експліцитних мовленнєвих актах у політичному дискурсі.
Ключові слова: політичний дискурс, експліцитні мовленнєві акти, мовленнєві стратегії, стратегія маніпулювання, стратегія переконання, стратегія агресії, стратегія ввічливості.
РЕАЛИЗАЦИЯ ПРАГМАТИЧЕСКИХ ФУНКЦИЙ УЧАСТНИКОВ ПОЛИТИЧЕСКОГО ДИСКУРСА В ЭКСПЛИЦИТНЫХ РЕЧЕВЫХ АКТАХ
Богатырёва Евгения Виталиивна
Рассмотрены вопросы реализации прагматических функций коммуникантов политического дискурса в эксплицитных речевых актах; обозначены особенности механизма реализации прагматических функций коммуникантов с помощью речевых актов в рамках базовых речевых стратегий политического дискурса, выявлены типы эксплицитных речевых актов, с помощью которых реализуются базовые стратегии политического дискурса; определены соотношения реализации речевых стратегий в эксплицитных речевых актах в политическом дискурсе.
Ключевые слова: политический дискурс, эксплицитные речевые акты, речевые стратегии, стратегия манипулирования, стратегия убеждения, стратегия агрессии, стратегия вежливости.
THE IMPLEMENTATION OF POLITICAL DISCOURSE PARTICIPANTS’ PRAGMATIC FUNCTIONS THROUGH EXPLICIT SPEECH ACTS
Bogatyryova Yevgeniya Vitaliyvna
The problems of the political discourse communicants’ pragmatic functions implementation through explicit speech acts is analysed; the features of the communicants’ pragmatic functions implementation mechanism through speech acts within the basic speech strategies of political discourse are determined; the types of explicit speech acts within which the basic strategies of a political discourse are implemented have been identified; the ratio of verbal strategies implementation through different explicit speech acts in political discourse are defined.
Keywords: political discourse, explicit speech acts, speech strategy, a strategy of manipulation, persuasion strategy, the strategy of aggression, a strategy of politeness.
УДК 811.111’255:070.447 Ельза Васильєва ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАЧІ ЗМІСТУ УКРАЇНОМОВНИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ СТАТЕЙ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ
У статті висвітлюється проблема передачі змісту україномовних публіцистичних (газетних) статей англійською мовою з використанням широкого спектру перекладацьких трансформацій.
В галузі вивчення публіцистичного стилю загалом і особливостей перекладу його підстилів зокрема треба відмітити дослідження
І. Р. Гальперіна, В. М. Комісарова, В. А. Коптілова, І. В. Корунця [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8]. У цих працях було розроблено та класифіковано нові публіцистичні підстилі, але не було визначено основні перекладацькі прийоми, які використовуються в процесі передачі змісту текстів статей (підвиду рубрики новин). Таким чином, актуальність нашого дослідження обумовлена потребою у встановленні особливостей перекладу матеріалів вищезазначеного підвиду.
Об’єктом дослідження є газетні статті підвиду рубрики новин. Предметом дослідження обрано перекладацькі трансформації, які застосовуються підчас передачі змісту українських газетних статей англійською мовою на матеріалі рубрики новин.
Цілі статті полягають у вивченні стилістичних особливостей публіцистичного стилю загалом і рубрики новин як підвиду газетної статті зокрема, а також у визначенні лексичних і граматичних трансформацій, які застосовуються при перекладі україномовних статей на матеріалі рубрики новин. За матеріал дослідження обрано вибірки рубрики новин з газет Київ Weekly і Kyiv Post загальною кількістю сорок сторінок. Загальна вибірка трансформацій, які було застосовано при перекладі цих новин, складає 130 одиниць.
Публіцистичний стиль є різновидом літературної мови, що використовується в сфері політики, суспільного, економічного та культурного життя суспільства, а також в засобах масової інформації [2, с. 55]. Публіцистичний стиль має на меті представити конкретну інформацію через призму індивідуального світосприйняття автора, одже тексти цього стилю презентують матеріал від першої особи однини частіше ніж газетні статті. На думку І. Р. Гальперіна, ця тактика допомагає письменникові або ораторові встановити значний та довготривалий вплив на суспільну думку, переконати читача або слухача в тому, що його тлумачення є єдино правильним, а також
