CC BY
14
2. Муравйов Ю.В. Нормативы плати за спещальне використання лiсових мисливських угщь та фауни як i нстру мент реалiзацii еколопчно'1' полiтики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.08.01 "Економша природокористування i охорони навко-лишнього середовища". - Львiв, 2001. - 18 с.
3. Наказ № 493 вщ 24.11.2005 Державного ком^ету люового господарства Украiни "Про встановлення вартостi лiцензiй на добування мисливських тварин у мисливських угщ-дях Украiни вiд 20 червня 2009 р.".
Муравйов Ю.В., Хоецкий П.Б. Анализ ведения охотничьего хозяйства и пути повышения его эффективности
Проанализирована производственно-хозяйственная деятельность охотничьего хозяйства в Западном регионе Украины. Расходы на ведение охотничьего хозяйства растут за счет увеличения заработной платы. Расходы частично покрываются за счет госбюджета. Предлагается размер платы на право охоты устанавливать в зависимости от стоимости трофея определенного вида охотничьей фауны.
Muravjov Yu. V., Khoyetskyy P.B. Analisys of running game management and the ways to improve its efficiency
It has been analysed production and economic activity of game management in Western Ukraine. Costs of game management grow yearly by increasing wages. Costs are partly covered by the budget. It is suggested that fees for hunting should depend on the value of a type of trophy animals. _
УДК 581.13 + 581.522.4 Ст. наук. ствроб. Е.Р. Арапетьян,
канд. бюл. наук - Львiвський НУ ím. 1вана Франка
РЕАКЦ1Я НАС1ННЯ ASTER ALPINUS L. (ASTERACEAE) НА ОБРОБЛЕННЯ М1КРОЕЛЕМЕНТАМИ
Aster alpinus L. (айстра альпшська) з родини Asteraceae (айстров^ - представ-ник флори Карпат, якого занесено у Червону книгу Украши з природоохоронним статусом виду як рщюсний. Насшня збагачували мшроелементами шляхом замочу-вання ix упродовж 12 год у розчинах сполук мшроелемеш!в цинку (ZnSO4), молiбде-ну (Na2MoO4), мвд (CuSO4) або бору (H3BO3) у концентрацп 0,02 %. Оброблення насшня розчинами мшроелемешив тдвищило схожють насшня A. alpinus на 2,7-7,3 %. Виявлено залежшсть схожосп насшня вщ мшроелемешив. Сполука молiбдену ефек-тившше впливае на показник поавно'1' якосп насшня A. alpinus (збшьшення схожосп на 7,3 %, порiвняно з контролем).
Ключов1 слова: Aster alpinus L, Червона книга Украши, рщюсний вид, насшня, мшроелементи, схожють.
У нацюнальних документах, а саме у Закош Украши "Про природно-заповщний фонд Украши" (ст. 31), визначено, що основними завданнями бо-ташчних сад1в е збереження, вивчення рщюсних i типових вид1в флори.
Для насшня рослин р1зних груп, зокрема для iнтродукованоi флори, як головним чином розмножуються насшневим шляхом, дослщження вико-нують у р1зних напрямах. 1з низки екзогенних чинниюв впливу на схожють насшня ми дослщжували мжроелементи як недороп, легкодоступш х1м1чш речовини, ф1зюлого-бюх1м1чну характеристику яких всеб1чно дослщжено для сшьськогосподарських культур. Мжроелементи належать до незамшних мь неральних елемент1в, хоча рослинам для життевого циклу потр1бш у малих дозах [5]. Дослщжено, що мжроелементи беруть участь в шдукци мехашзму проростання насшня. Цей етап розвитку потребуе актив1заци процес1в подшу
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
та розтягнення кштин opraHiB зародка, що можливе пiсля уташзаци запасних речовин. Першими з ферменлв пiд час проростання насшня з'являються пд-poлiзи, як розщеплюють зaпaснi речовини. Гiдpoлiзи, як вщомо, синтезують-ся при проростанш de novo. Припускаемо, що мжроелементи забезпечують синтез бiлкiв, специфiчних для проростання, тому що входять у ключoвi фер-менти метaбoлiчних процешв. На цей час недостатньо експериментальних да-них, якi репрезентують вплив мжроелеменлв на схoжiсть нaсiння штродуко-ваних рослин природно!' флори. Анaлiз лiтеpaтуpних даних для сшьськогос-подарських культур св^ить, що оптимальна концентращя мiкpoелементiв -iндивiдуaльнa для кожного виду рослин.
Об'ектом дoслiдження е Aster alpinus L. (айстра альпшська) з родини Asteraceae (айстров^ - представник флори Карпат. Вид занесено у Червону книгу Укра'ни з природоохоронним статусом як рщюсний [8]. В Укра'ш тра-пляеться у Карпатах. Охороняеться у Карпатському бюсферному заповщни-ку. A. alpinus - бaгaтopiчнa декоративна, лiкapськa рослина до 30 см заввиш-ки. Росте на сухих мюцях, де iншi рослини важче приживаються. Розмно-жуеться нaсiнням та вегетативно. A. alpinus культивуеться у боташчних садах АН Укра'ни та унiвеpситетiв [4]. Вид штродуковано у Бoтaнiчнoму саду Львiвськoгo унiвеpситету iм. 1вана Франка [3]. На експозицшнш дiлянцi ви-рощуеться з кореневищ i насшня, завезених з хр. Свидовець (Украшсью Кар-пати). Хворобами та шюдниками не пошкоджуеться. Вид зимoстiйкий. Ус-пiшнiсть штродукци в умовах культивування за вЫма показниками oцiненa як особливо перспективний вид [6].
У дослщах використовували нaсiння, зiбpaне з рослин, якi вирощують у колекци бoтaнiчнoгo саду. Дoслiдження виконували у нaпpямi aнaлiзу реак-ци нaсiння на дiю хiмiчнoгo (мжроелементи) фактора. Вивчення ефекту ди розчишв солей мiкpoелементiв унaслiдoк оброблення ними насшня A. alpinus виконували з метою шдвищення його схожость
Насшня A. alpinus збагачували мiкpoелементaми шляхом замочування !х у розчинах сполук мiкpoелементiв цинку (ZnSO4), мoлiбдену (Na2MoO4), мiдi (CuSO4) або бору (H3BO3) у концентрацп 0,02 %. Насшня контрольного вapiaнтa замочували в дистильованш вoдi. Через 12 год насшня дослщних та контрольного вapiaнтiв промивали дистильованою водою. Лабораторну схо-жють визначали загальноприйнятим методом [7]. Насшня пророщували у чашках Петpi на фшьтрувальному пaпеpi за температури 20 ± 20 С та освггле-ння 2000-2200 люкс, яке вимipювaли люксметром Ю116. Анaлiзувaли схо-жють нaсiння та пoчaткoвi етапи росту та розвитку проростюв. Статистичне опрацювання експериментальних даних виконували з використанням крите-piю Стьюдента [2].
Проростання дослщжуваного нaсiння, замоченого у розчинах мжро-елементiв, розпочалося одночасно з контрольним на четвертий день вщ дня замочування. Пеpioд проростання насшня A. alpinus у лабораторних умовах е нетривалий у контрольному та дослщних вapiaнтaх i спoстеpiгaвся упродовж 8 дшв. Експеpиментaльнi дaнi проростання насшня, обробленого мжроеле-ментами, наведено у табл. 1.
30
Збiрник науково-технiчних праць
Табл. 1. Динамша проростання настня A. alpinus, обробленого розчинами _сполук мiкроелементiв_
Днi Кшьшсть пророслого насшня A . alpinus, шт/день
Контроль ZnSÜ4 Na2MoO4 CuSÜ4 H3BO3
1-й 2 5 3 5 3
2-й 9 17 12 16 9
3-й 25 28 22 29 16
4-й 31 36 32 36 25
5-й 35 39 38 37 32
6-й 36 44 38 37 34
7-й 37 44 45 44 38
8-й 37 46 47 44 40
Оброблення насшня сполуками мжроелеменлв позитивно вплинуло на частка схожост насшня A. alpinus, topíbm^ з контролем (табл. 2). Yci ви-користаш мжроелементи збiльшили схожiсть насшня на 2,7-7,3 %, topíbm^ з контролем.
Табл. 2. Порiвняльна характеристика лабораторно'1 схожостi настня
A. alpinus, обробленого розчином м'жроелементу, %
Варiанти Контроль ZnSÜ4 Na2MoO4 CUSÜ4 H3BÜ3
Початкова схожшть насшня, % 1,3 3,3 2,0 3,3 2
Кшцева схожшть насшня, % 24,0 30,7 31,3 29,3 26,7
P, достовiрнiсть 4,7 5,2 3,7 1,9
Мжроелементи (цинк, молiбден, купрум) статистично достовiрно тд-вищили схожiсть насiння (табл. 2). Зокрема, оброблення насшня мжроеле-ментом молiбденом показала найбiльшу схожють дослiджуваного насiння. М1шмальний ефект схожост насiння отримано внаслiдок оброблення борною кислотою, хоч у наших дослщах з iншими видами, наприклад, з Centaurea carpatica, показано достовiрне тдвищення схожостi насiння на 13,3 %. Вико-ристання тих самих мжроелеменлв показало найкращi показники стимуляцп схожост сполукою мiкроелементу цинку, яка тдвищила схожiсть насiння C. carpatica i T. speciosa на 17,8 % та 13,4 % % вщповщно, порiвняно з контролем [1]. Нашi попередш дослiдження показали видоспецифiчнiсть реакци на-сiння рiзних видiв природно! i культурно! флори на екзогенне оброблення рь зними мжроелементами. Лiтературнi данi для сiльськогосподарських культур так само показують позитивний/негативний ефект одного й того ж мжроеле-менту на схожють насiння рiзних культур [5].
Аналiз подальшого росту сходiв A. alpinus для вшх варiантiв оброблень розчинами мiкроелементiв показав однаковий хщ розвитку, порiвняно з кон-трольним. У дослiдних варiантах аномальних проросткiв не виявлено. Отрима-нi результати та данi попередшх дослiдiв дають пiдстави зробити висновок про необхщшсть експериментальних дослiджень стосовно кожного виду рослин iз метою визначення оптимальних концентрацiй мiкроелементiв, щоб досягнути максимального ефекту для реалiзацil генетичного потенцiалу схожостi.
Отже, показано доцшьшсть використання розчинiв солей мжроеле-ментiв цинку, молiбдену, мiдi та бору як стимуляторiв схожостi насшня рщ-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Укра1'ни
юсного виду флори Карпат A. афтш. Позитивний ефект ди мжроелеменлв на схожють показано для насшня, яке не мае перюду спокою. Оброблення насшня розчинами р1зних мжроелемент1в ZnSO4, Na2MoO4, CuSO4, H3BO3 тд-вищило схожють насшня A. alpinus на 2,7-7,3 %. Виявлено залежшсть схожосп насшня вщ мжроелементу. Сполука мол1бдену ефектившше впливае на схожють насшня A. alpinus (шдвищення схожосп на 7,3 %, пор1вняно з контролем).
Лггература
1. Арапетьян Е.Р. Схож1сть насiння iнтродукованих рослин волошки карпатсько1 Centaurea carpatica (Porc.) Porc. i крем'яника гарного Telekia speciosa (Schreb.) Baumg. за дл сполук мiкроелементiв / Е.Р. Арапетьян, М.Г. Могиляк, М.Б. Галан // Вiсник Кшвського нащонально-го ушверситету iм. Тараса Шевченка. - Сер.: 1нтродукщя та збереження рослинного рiзнома-нiття. - К. : Вид-во Кшв. НУ iм. Тараса Шевченка. - 2007. - Вип. 15-17. - С. 20-24.
2. Гумецький Р.Я. Математичш методи в бюлоги: теоретичш вщомосп, програмова-ний практикум, комп'ютерш тести / Р.Я. Гумецький, Б.М. Паляниця, М.С. Чабан. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2004. - 112 с.
3. Кавич З.В. Флора Украшських Карпат в експозици боташчного саду / З.В. Кавич // Пращ боташчного саду. - Львiв : Вид-во Львiв. ун-ту, 1963. - С. 93-99.
4. Каталог цветочно-декоративных травянистых растений ботанических садов СНГ и стран Балтики. - Минск : Изд-во Э.С. Гальперина, 1997. - 475 с.
5. Микроэлементы в окружающей среде / под ред. П. А. Власюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 300 с.
6. Могиляк М.Г. 1нтродукцшне вивчення декоративних рослин родини Asteraceae у бо-ташчному саду Львiвського нацюнального ушверситету iм. 1вана Франка / М.Г. Могиляк, М.1. Скибщька // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук. -техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. -2004. - Вип. 14.8. - С. 363-366.
7. Фирсова М.К. Методы исследования и оценка качества семян / М.К. Фирсова. - М. : Изд-во "Колос", 1978. - 415 с.
8. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. ЯП. Д^духа. - К. : Вид-во "Глобал-консалтинг", 2009. - 900 с.
Арапетьян Э.Р. Реакция семян Aster alpinus L. (Asteraceae) на обработку микроэлементами
Aster alpinus L. (астра альпийская) из семейства Asteraceae - представитель флоры Карпат, внесена в Красную книгу Украины с природоохранным статусом как редкий вид. Семена замачивали в течении 12 часов в растворах микроэлементов цинка (ZnSO4), молибдена (Na2MoO4), меди (CuSO4) или бора (H3BO3) в концентрации 0,02 %. Обработка семян повысила всхожесть семян Aster alpinus на 2,7-7,3 %. Определена зависимость всхожести от микроэлемента. Соединение молибдена влияет эффективнее (увеличение на 7,3 % в сравнении с контролем).
Ключевые слова: Aster alpinus L., Красная книга Украины, редкий вид, семена, микроэлементы, всхожесть.
Arapetyan E.R. The response of Aster alpinus L. (Asteraceae) seeds on microelements treat
The experimental data with Aster alpinus L. seeds included in Red Book of Ukraine were conducted. The experiments used to treat seeds with different microelements (zinc ZnSO4, molybdenum Na2MoO4, copper CuSO4, or boron H3BO3 in 0,002 % concentration. The experiments resulted into seeds germination increase on 2,7-7,3 %. Na2MoO4 more effective than another microelements.
Keywords: Aster alpinus L., Red Book, rare species, seeds, microelements, germination.
32
Збiрник науково-техшчних праць
