CC BY
12
УДК 619:612:616.039.5:636.2
Карповський В.1., кандидат ветеринарних наук, доцент Кобиш А.1., кандидат ветеринарних наук, асистент © Нацюнальний аграрный утеерситет, м. Киге
РЕАКТИВШСТЬ Т-КЛ1ТИН КРОВ1 КОР1В Р1ЗНИХ ТИП1В ВИЩО1 НЕРВОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 НА Д1Ю Х1М1ЧНОГО ПОДРАЗНИКА
В робот1 еикладеш результати дослгджень субпопуляцш Т-л1мфоцит1е сироеатки кроег корге ргзних тите еищог нереоеог дгяльностг за умое нтратного наеантаження. Встаноелеш деят егдмтностг е реагуеанш оргашзму корге на х1м1чний стресор. Вгдносна кглькгсть клтин Т-системи ¡муттету значною мгрою залежить е1д сили нереоеих процеЫе кори голоеного мозку.
Ключовi слова: ф1з1олог1я, еища нереоеа дгяльтсть, стрес, х1м1чний подразник, ¡мунолог1чш показники кроег, короеи.
Вступ. Вщомо, що кл^инний та гуморальний специфiчний захист забезпечують функционально спецiалiзованi Т^мфоцити. Бшьшють авторiв уважають, що штрати негативно впливають на iмунозахиснi можливостi оргашзму [2, 3, 4, 5, 7]. Встановлено, що тварини, приналежш до рiзних типiв ВНД, по-рiзному реагують на стрес-фактор, оскiльки стiйкiсть оргашзму до такого впливу i його здатшсть найшвидше пристосовуватися до змши умов навколишнього середовища зумовлюеться силою нервових процеав [1, 6].
Матер1ал 1 методи дослщження. Дослiди проводили у СТОВ "Пустов^и" Миронiвського району Кшвсько! областi. В експериментi використаш 32 корови 2-4-1 лактаци, чорно-рябо! породи, клiнiчно здорових щодо шфекцшних i iнвазiйних хвороб. Тварини перебували пiд постiйним клiнiчним наглядом, утримувались на рацiонi, характерному для даного господарства. Для визначення титв вищо! нервово! дiяльностi була використана позакамерна методика рухово-харчових умовних рефлекав. Для вивчення реактивност корiв на дш хiмiчного подразника, !м у день дослщу, пiсля вiдбору кровi iз яремно! вени, перорально задавали сумш, що складалась iз №К03 1 ККО3 в еквiмолярних кiлькостях iз розрахунку 0,35 г N03 на 1 кг маси тша тварини у формi 10 %-ного водного розчину, одноразово. Пiсля введення цих речовин спостерiгали за розвитком ознак !х дИ. Через 4 год. повторно вщбирали зразки кровi для аналiзу.
Результати досл1дження. В системi субпопуляцiй Т-лiмфоцитiв виявленi суттевi змши. У кровi тварин сильного врiвноваженого рухливого типу ВНД вiдносна кшькють Т-хелперiв (рис. 1.) до впливу на оргашзм хiмiчного стрес-фактора становила 31,63 + 0,46 %. Шсля його впливу на органiзм корiв цього типу ВНД вона зменшилась на 5,15 % i становила 30,00 + 0,24 % (Р < 0,01).
© Карповський В.1., Кобиш А.1., 2008
85
%
32 30 28 26 24
¿1*71
тъ
пъ
СВР СВ1 СН С
групи тварин за типами ВНД
□ до нпратного навантаження-
□ тсля н1тратного навантаження
Примтка: **Р < 0,01, ***Р < 0,001.
Рис. 1. Змша в1дносно1 к1лькост1 Т-хелпер1в у кров1 корив за умов дн
х1м1чного подразника.
У корiв сильного врiвноваженого шертного типу ВНД вiдносна кiлькiсть Т-хелперiв у кровi до навантаження становила 31,38 + 0,30 %, тсля такого зменшилася на 5,19 %, тобто до 29,75 + 0,36 % (Р < 0,001). У тварин сильного неврiвноваженого типу вщносна кшьюсть Т-хелперiв до ди подразника досягала 31,00 + 0,24 %. Через 4 год. тсля його ди на оргатзм тварин сильного неврiвноваженого типу ВНД, кiлькiсть 1х зменшилась на 6,45 % i становила 29,00 + 0,36 %(Р < 0,001). Вщносна кшьюсть Т-хелперiв у кровi тварин слабкого типу ВНД становила 29,88 + 0,33 %. Шсля штратного навантаження цей показник знизився на 10,31 % i становив 26,80 + 0,59 % (Р < 0,001).
Вщносна кшьюсть Т-хелперiв у кровi корiв до хiмiчного подразнення вiдрiзнялась мiж особинами слабкого й сильних титв ВНД. Максимально рiзнилися сильний врiвноважений рухливий i слабкий тип (на 5,53 % при Р < 0,01). Шсля введення штраив о^м сили нервових процеав (СВР рiзнився з С на 10,67 % при Р < 0,001) на вмют Т-хелперiв впливала ще й врiвноваженiсть коркових процесiв (СВР iз СН на 3,33 % при Р < 0,05).
Отже, за умов хiмiчного навантаження спостер^алося переважання кшькоси Т-хелперiв у тварин сильного врiвноваженого типу ВНД. Найменш iнтенсивне зниження вiдносноl кiлькостi Т-хелперiв за таких умов було у кровi тварин сильного врiвноваженого рухливого типу ВНД.
У вихщному станi в тварин сильного врiвноваженого рухливого типу ВНД вщносна кшьюсть Т-супресорiв (рис. 2.) становила 9,88 + 0,31 %, а тсля -зменшилась на 10,12 % становлячи 8,88 + 0,31 % (Р < 0,05). У корiв сильного врiвноваженого шертного типу ВНД вщносна кшьюсть Т-супресорiв у кровi до навантаження становила 10,00 + 0,24 %. Шсля - цей показник зменшився на 8,70 % i становив 9,13 + 0,41 %. У тварин сильного неврiвноваженого типу
86
вщносна кшьюсть Т-супресорiв у кровi до впливу штраив становила 10,13 + 0,31 %. Через 4 год. тсля його дп на органiзм тварини сильного неврiвноваженого типу ВНД вщносна кшьюсть Т-супресорiв у кровi зменшилась на 13,62 % i досягала 8,75 + 0,38 % (Р < 0,05). Вщносна кшьюсть Т-супресорiв у тварин слабкого типу ВНД досягала 10,75 + 0,36 %. Шсля штратного навантаження вона зменшувалася на 17,21 % i досягала 8,90 + 0,33 % (Р < 0,01).
%
10 8 6 4 2
СВР СВ1 СН С
групи тварин за типами ВНД
□ до штратного навантаження
□ тсля штратного навантаження
0
Примтка: *Р < 0,05, **Р < 0,01.
Рис. 2. Змша ввдносноУ кшькосп Т-супресорiв у кров1 кор1в за умов дн
Смычного подразника.
Вiдносна кiлькiсть Т-супресорiв у кровi особин рiзних типiв ВНД достовiрно не рiзнилася.
Отже, найбшьша вiдносна кiлькiсть Т-супресорiв у кровi вiдмiчена у тварин слабкого типу ВНД. За умов дп хiмiчного стресора найменш iнтенсивне зниження вщносно! кiлькостi Т-супресорiв спостерiгалося в корiв сильного врiвноваженого типу, а найбшьше - у слабкого типу ВНД.
До впливу на оргашзм тварин сильного врiвноваженого рухливого типу ВНД хiмiчного подразника вiдносна кiлькiсть Т-активних лiмфоцитiв у кровi (рис. 3.) становила 9,50 + 0,24 %. Шсля впливу даного подразника вона зменшилась на 13,16 %, становлячи 8,25 + 0,27 % (Р < 0,01). У корiв сильного врiвноваженого шертного типу ВНД вщносна кшьюсть Т-активних лiмфоцитiв у кровi до навантаження досягала 9,63 + 0,41 %. А пiсля - зменшилася на 12,98 % i досягала 8,38 + 0,30 % (Р < 0,05). У кровi тварин сильного неврiвноваженого типу вщносна кшьюсть ще! субпопуляцil лiмфоцитiв до подразнення становила 9,88 + 0,31 %. Через 4 год. тсля нього зменшилась на 17,71 % до 8,13 + 0,31 % (Р < 0,01). Цей показник у тварин слабкого типу ВНД становив 8,38 + 0,41 %, а пщ впливом стресу знижувався на 26,85 % i досягав 6,13 + 0,31 % (Р < 0,001).
Вщносна кшьюсть Т-активних лiмфоцитiв до хiмiчного навантаження рiзнилася мiж тваринами сильного врiвноваженого рухливого i слабкого та сильного неврiвноваженого i слабкого типу (вiдповiдно на 11,79 %, Р < 0,05 i на
87
15,18 %, Р < 0,05), а тсля - мiж сильними i слабким типами ВНД. Нашстотшше рiзнилися корови сильного врiвноваженого рухливого i слабкого титв ВНД (на 26,85 %, Р < 0,001).
%
10 8 6 4 2
СВР СВ1 СН С
групи тварин за типами ВНД
□ до штратного навантаження
□ пiсля нiтратного навантаження
*
**
0
Примтка: *Р < 0,05, **Р < 0,01, ***Р < 0,001.
Рис. 3. Змша вщносно*! кшькосп Т-активних л1мфоцит1в у кров1 кор1в за умов дн \1м1чного подразника.
Результати наших дослiджень показують, що за умов дil хiмiчного подразника на органiзм корiв найменша вiдносна кiлькiсть Т-активних лiмфоцитiв спостерталася в кровi тварин слабкого типу ВНД. Найбшьш значне зниження вщносно! кiлькостi Т-активних лiмфоцитiв за даних умов теж виявлене в кровi тварин слабкого типу ВНД.
Регуляторний iндекс Т-хелпери / Т-супресори (Т-х / Т-с) при хiмiчному подразненш у всiх типiв збiльшувався. У тварин сильного врiвноваженого рухливого типу регуляторний шдекс Т-х / Т-с збшьшився на 5,33 %, у сильного врiвноваженого iнертного типу - на 3,68 %. У сильного неврiвноваженого типу цей показник зростав на 7,55 %. У слабкого типу - на 7,64 %.
Отже, регуляторний шдекс найменших змш зазнав у тварин сильного врiвноваженого типу i найменший вш був у корiв слабкого типу ВНД.
Висновки. Таким чином, штрати негативно впливають на органiзм тварини, значних змiн при цьому зазнають iмунокомпетентнi клiтини. Зменшення в кровi вщносно! кшькоси активних Т-лiмфоцитiв, Т-супресорiв, а також хелперно! субпопуляцil Т-лiмфоцитiв свщчать про ослаблення функцiонального стану Т-системи iмунiтету. Пiдвищення регуляторного iндексу може призвести до аутоiмунних захворювань.
Лггература
1. Величко С.В. Влияние стресс-факторов на имунобиологическую реактивность свиней различных типов высшей нервной деятельности. Дис. ... канд. биол. наук. - Киев, 1990. - 121 с.
88
2. Карповський В.1. Патолопя o6MiHy речовин при хрошчному отруенш велико! рогато! худоби штратами i способи його профшактики. Дис. .. канд. вет. наук. - К., 1994. - 143 с.
3. Кушаковский М.С. Клинические формы повреждения гемоглобина. - Л.: Медицина, 1968. - 324 с.
4. Мазуркевич А.Й. Повреждающие факторы и адаптационно-компенсаторные реакции в организме крупного рогатого скота при експериментальном отравлении нитратами и мочевиной: Дис. ... док. вет. наук. - Киев, 1993. - 369 с.
5. Малюк М.О. Адаптацшно-компенсаторш процеси в органiзмi велико! рогато! худоби пщ впливом надлишку штраив залежно вщ типу вищо! нервово! дiяльностi: Дис. ... канд. вет. Наук. - К., 2003. - С. 58-65.
6. Науменко В.В. Некоторые особенности высшей нервной деятельности и типы нервной системы у свиней: Дис. ... докт. биол. наук. - К., 1967. - 470 с.
7. Розстальний А.В. Показники специфiчно! та неспецифiчно! резистентносп оргашзму бугайщв тсля надмiрного одноразового та тривалого навантаження оргашзму нiтратами: Дис. ... канд. вет. наук. - К., 2001. - С. 130.
Анотация
Карповский В.И., кандидат ветеринарних наук, доцент Кобыш А.И., кандидат ветеринарних наук, асистент Национальный аграрный университет, г. Киев, Украина РЕАКТИВНОСТЬ Т-КЛЕТОК КРОВИ КОРОВ РАЗНЫХ ТИПОВ ВЫСШЕЙ НЕРВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ДЕЙСТВИЕ ХИМИЧЕСКОГО РАЗДРАЖИТЕЛЯ В роботе изложены результаты исследований субпопуляций Т-лимфоцитов крови коров разных типов высшей нервной деятельности при нитратной нагрузке. Установлены некоторые отличия в реагировании организма коров на химический стрессор. Относительное количество клеток Т-системы иммунитета непосредственно зависит от силы нервных процессов коры головного мозга.
Ключевые слова: физиология, высшая нервная деятельность, стресс, химический раздражитель, иммунологические показатели крови, коровы.
Summary
^rpovskiy V.I., Doctor of veterinary medicine science Kobysh A.I., asistent, PhD of veterinary medicine science National agricultural university, c. Kiev, Ukraine REACTIVITY OF BLOOD ^ELLS OF COWS WITH DIFFERENT TYPES OF HIGHER NERVOUS ACTIVITY AT CTEMICAL LOADING. In article the results of haematological changes in cow of different types of higher nervous activity after chemical factor has been shown. Some differences of reaction of cattle organism after chemical stressor influence has been established. The most significant changes were observed in blood of weak higher nervous activity type cows in comparison with strong HNA types.
Key words: physiology, higher nervous activity, chemical stressor, immunological blood parameters, cattle.
Стаття надшшла до редакцИ 9.04.2008
89
