CC BY
23
Л1НГВОДИДАКТИКА
УДК 81'233+378:811
О. I. ВОВК
РОЗВИТОК 1НШОМОВНО1 СТИЛ1СТИЧНО1 КОМПЕТЕНЦ11 МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В: ГРАМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
Запропоновано граматичний ракурс виршення проблеми формування тшомовноi cmunicmuuHoi компетенцп у студентiв фiлологiчного спрямування. Охарактеризовано стuлiстuчну компетенцю як здаттсть будувати висловлювання у природних умовах комуткацп вiдповiдно до конкретноi ситуацп. Виокремлено рiвнi розвитку мовлення iндuвiда й розмежовано рiвнi навчання граматики. Описано тдходи до навчання стuлiстuчноi граматики й диференцтовано вiдповiднi умтня. Зазначено роль функщональних стuлiв у викладанш iноземноi мови. Вiдзначено важлuвiсть навчати студентiв здшснювати ситуативне переключення регiстрiв спыкування та iхне м^шування у процеЫ оволодтня тшомовною комуткащею. Теоретичш положення проыюстровано релевантними прикладами вправ.
Ключовi слова: тшомовна стuлiстuчна компетенщя, стuлiстuчна граматика, м^шування регiстрiв спыкування, ситуативне переключення, сuнонiмiчне варювання дiеслiв.
Е. И. ВОВК
РАЗВИТИЕ ИНОЯЗЫЧНОЙ СТИЛИСТИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНЦИИ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ: ГРАММАТИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Предложен грамматический ракурс решения проблемы формирования иноязычной стилистической компетенции у студентов филологического направления. Дана характеристика стилистической компетенции как способности построения высказываний в естественных условиях коммуникации соответственно конкретной ситуации. Выделены уровни речевого развития индивида и дифференцированы уровни обучения грамматике. Описаны подходы к обучению стилистической грамматике и выявлены соответствующие умения. Определена роль функциональных стилей в преподавании иностранного языка. Подчёркнута актуальность развивать у студентов способность ситуативно переключать регистры общения и их микшировать в процессе овладения иноязычной коммуникацией. Теоретические положения проиллюстрированы релевантными примерами упражнений.
Ключевые слова: иноязычная стилистическая компетенция, стилистическая грамматика, микширование регистров общения, ситуативное переключение, синонимическое варьирование глаголов.
O. I. VOVK
DEVELOPMENT OF FOREIGN LANGUAGE STYLISTIC COMPETENCE OF FUTURE PHILOLOGISTS: GRAMMATICAL ASPECT
The article studies a grammatical aspect of developing stylistic competence of students of linguistic departments. Particularly, the stylistic competence which is defined as a capacity to create adequate utterances under natural conditions of communication according to a concrete situation is characterized. To highlight the importance of acquiring stylistic competence the levels of speech development of an individual are indentified
and the stages of teaching grammar are differentiated. The approaches to teaching stylistic grammar are characterized within a communicative framework and relevant skills are elucidated. The role of functional styles in teaching a foreign language is clarified. The idea of teaching students to be able to make register shifts and mixture of speech registers in the process of foreign language competence acquiring are highlihgted. The theoretical principles are illustrated with the appropriate examples of exercises.
Keywords: foreign language stylistic competence, stylistic grammar, mixture of registers, situational shift, synonymous variation of verbs.
Ниш проблема становлення шшомовно! стилютично! компетенци як складника мовно! граматично! компетенци в студеипв молодших курив мовних факультепв ВНЗ е актуальною. Однак вона недостатньо до^джена з позици граматично! домшанти, осшльки в методичнш лiтературi подiбним питаниям придметься увага насамперед в межах практики усного й писемного мовлення i переважно на старших курсах. Водночас мовна коректтсть, мовленнева адекваттсть ситуаци та прагматичний ефект стлкування значною мiрою залежить вiд рiвня сформованостi iншомовноi' стилiстичноi' компетенци.
Мовлення першокурснишв - майбутнiх фiлологiв - визначаеться як стилютично нейтральне, що пояснюеться iмплементацiею одного з принцитв навчания iноземнiй мовi в загальноосв^нш школi - принципу апроксимаци. Усне висловлювання випускиикiв значно вiдрiзияеться ввд мовлення носив мови, у т. ч. стилютичною неадекватнiстю. Тому правильтсть i культура мовлення мають бути в цеш^ уваги викладачiв ввд початку навчального процесу. Дотримания ще! вимоги усунуло б проблему переучування i, таким чином, сприяло би тдвищенню ефективностi навчання iноземно! мови, у т. ч. розвитку культури стлкування.
Мета статт - розкрити на конкретних прикладах навчального матерiалу сутнiсть граматичного ракурсу в процес формувания iншомовно! стилiстично! компетенци у студенпв фшологш.
На молодших курсах ВНЗ кшькють граматичних посiбникiв для фшологш, в яких враховуються CT^i комуткаци, доволi обмежена. У тдручниках з практики усного й писемного мовлення мютяться рiзнi за стилем тексти, з яких студенти отримують зразки для усного мовлення. Крiм того, пiдручники мають незначну кшьшсть вправ, спрямованих на стилiстичну диференщацш мовного матерiалу. Наведемо приклад одте! з вправ: Synonyms within the following pairs differ by style. Point out which of them are bookish, colloquial or neutral: picture - house - cinema; to get on in years - to age; to endeavour - to try; to sing (perform) - to render; desolate - sad; to clap - to applaud [3, с. 322]. Там вправи зустрiчаються в тдручниках етзодично. За характером вони е тшьки мовними. Вправи такого типу бшьше спрямоваш переважно на диференщацш лексичного матерiалу, тодi як граматичш явища не беруться до уваги.
1снують кшька точок зору щодо того, на якому етат треба розпочинати навчання стилютично! диференщаци мовлення студеипв. Деяк дослвдники радять не постшати з навчанням стилiв [1; 4]. Тому тривалий вiдрiзок часу (два курси) присвячуеться навчанию стилютично недиференцшованого усного мовлення. Такий тдхвд мае теоретичне тдфунтя. До початку навчання стилютично адекватного мовлення необхiдно, щоб навички i вмiния усного стлкування набули повного розвитку з точки зору швидкосп та правильного фонетичного й лексико-граматичного оформления мовного матерiалу. Лише тсля досягнения ввдповвдного рiвия володiния навичками та вмшнями комунiкацi!' перед студентами можливо ставити завдання використовувати мовнi засоби адекватно умовам стлкування. Отже, поетапнiсть вбачаеться в переходi вiд навчания мовлення правильного з позици системи та норми до узуально коректного.
Iншi методисти обфунтовують навчания шоземнш мовi на основi нейтрально! лексики та граматики необхiднiстю спочатку оволодати «нейтральною» лiтературною мовою (лиературним стандартом, нормою) [6, с. 59]. На молодшому етапi закладаються основи всiе! подальшо! роботи з мовою, а установка на «нейтральтсть» мовлення не фокусуе увагу студеипв на контекстi й виборi мовних i мовленневих засобiв.
В. В. Виноградов i В. В. Костомаров вказують, що студеипв необхiдно навчати саме лиературно! мови [1, с. 6-7]. Водночас носи лтаратурного стандарту суттево рiзияться в мовленнi (наприклад, професiйне та рутинне спiлкувания). Щоб уникнути штучно! вiдiрваностi
ввд реально! «вербально! поведшки», концепщя базово! мови мае враховувати поправку на функщонально-стилютичну диференцiацiю. Отже, знания лиературно! норми передбачае опанування не лише нейтрального прошарку, а й функщональних стилiв спiлкувания.
Функцiональнi cram мають бути вiдправним пунктом ращонального викладання iноземноi' мови ноciям шших мов, оск1льки засво!ти засоби i способи використання виучувано! мови в рiзних цiлях та умовах можливо, лише вивчаючи об'ективнi особливоси стилш. В зв'язку з цим доречно розпочинати навчання стилютачно! диференцiацii' мовлення на молодшому етапi навчального процесу, що поступово допоможе сформувати у студенпв cтилicтичну компетенцiю - здатшсть будувати висловлювання у природних умовах комушкацп вiдповiдно до конкретно! ситуацп [6, с. 60]. Цю компетенщю можна сшввщнести з мовною компетенщею як cукупнicтю мовних знань (лексичних, граматичних i фонетичних) та ввдповвдних навичок i вмiнь у здшсненш iншомовних мовленневих дiй та операцш, котрi вiдповiдають мовнiй нормi й узусу. Ввдповвдно мовна компетенцiя е складником комушкативно! компетенцi!. Остання припускае здатнicть не лише будувати граматично правильнi речення, а й обирати з них саме ri, ям найбiльш адекватно вiдображають cоцiальнi норми поведшки в актах мовленнево! взаемодп. Така здатнicть уможливлюе коректне спшкування в рiзних cоцiально детермiнованих ситуащях. Коректнicть cпiлкувания передбачае правильне використання не лише лексичних одиниць, а й граматичних конструкцш, що вимагае сформованост вiдповiдних знань, навичок i вмшь.
Науковцi пропонують модель набуття мовних знань, що передбачае усввдомлення шдившом диференцiацi!' мовлення та контроль над мовленням [10, с. 81]. Згадана модель включае шicть рiвнiв розвитку мовлення iндивiда: 1) базову граматику (the basic grammar); 2) розмовну мову (the vernacular); 3) сощальне сприймання (social perception); 4) стандартну мову (the consistent standard); 5) стилютичну варiацiю (stylistic variation); 6) засвоення вciх згаданих вище компонентiв (the acquisition of the full range). У представленш моделi простежуеться поступовий перехiд вiд нестандартно! до стандартно! мови, змша з вшом неофiцiйного стилю мовлення на офщшний та акцентуеться обов'язковicть оволодшня cтилicтичною варiативнicтю cпiлкувания, в тому чи^ й граматичною.
Розрiзияють п'ять рiвнiв граматики, якою оволодiвають суб'екти тзнання, зокрема: а) органiзацiя ^в; б) вивчення правил органiзацi!' та використання ^в; в) судження, що Грунтуються на викориcтаннi й оргашзацп cлiв; г) шкiльна граматика; д) стилютична граматика [11, с. 3]. Вочевидь оволодшня стилютичними особливостями мовлення тут е обов'язковим. Проте в традицшному навчальному процеci цьому питанню достатньо! уваги не придiляетьcя. На думку П. Хартвелла, бшьшють викладачiв зважають лише на один iз п'яти вищевказаних «рiвнiв граматики», звертаючи увагу на граматично правильно побудоване висловлювання зпдно з «правилами» виучувано! мови. Натомють варто також зважати як на стилютичну адекватнicть мовлення, так i на його ститстичну диференщащю та варiативнicть [7, с. 11].
Виокремлюють два пiдходи до навчання стилютично!' граматики: романтичний i класичний. Романтичний пiдхiд базуеться, радше, на фiлоcофcькiй теорi! про мову, а не на лшгвютичнш, реалiзуючи при цьому декларативнi знання людини. Цей тдхвд уcпiшно застосовуеться викладачами, проте спричиняе труднощi у студенпв, оcкiльки вiн не передбачае навчання стилютично! диференщацп усного та писемного мовлення. Класичний тдхвд пропонуе правила-шструкцп щодо адекватного вибору cтилю/регicтру мовлення, реалiзуючи процедурнi знання iндивiда, а ввдтак спрямовуючи його увагу на формування навичок i вмiнь.
У навчанш cтилicтичнiй граматицi передбачаеться формування вмшь двох рiвнiв: риторичних i металшгвютичних [7, с. 12]. Умiння першого рiвня (риторичнi) забезпечують спшкування в рiзноманiтних cитуацiях; умiння другого рiвня (металiнгвicтичнi) уможливлюють активне машпулювання мовою з метою здiйcнення стилютичного ефекту на cпiврозмовника. При цьому бшьша увага придiляетьcя зовнiшнiй формi лексичних i граматичних одиниць. Очевидно, що тд час оволодiння шшомовним граматичним матерiалом у cтудентiв доцшьно паралельно розвивати як риторичнi, так i металшгвютичш вмiння, що забезпечить високий рiвень cформованоcтi !хньо! cтилicтично!' компетенцй. I! становлення починаеться насамперед iз рецептивних некомунiкативних вправ на диференщащю cтилiв. Наведемо вiдповiднi приклади [12, с. 142]:
Приклад 1.
Look at the pictures and identify who the reporter addresses in the picture gallery. Do the matching work:
Do you like it? a worker
Like it? a gentleman
May I ask you if you like it? two teenagers
Excuse me, please. Would you mind if I ask an old lady you whether you like the picture?
Приклад 2.
Arrange the following answers from the most informal to the most formal.
How are you? Who's calling?
1. I'm very well, thank you. 1. My name is White.
2. Oh, not so bad, you know. 2. This is White.
3. Fine, thanks. 3. White here.
4. Oh, surviving. 4. White speaking.
Наведет вправи не мають комуткативно! спрямованосп, осшльки !хньою метою е не адекватне стилютичне оформления мовлення, а диференщащя його стилiв, що не робить щ справи менш важливими, осшльки на початковому етат навчання стилютичнш граматищ мае переважно ознайомлювальний характер.
Наступним етапом у формувант шшомовно! стилютично! компетенци мае бути перехвд до рецептивно-репродуктивних умовно-комуткативних вправ, у ходi виконання яких студенти спочатку сприймають, а попм вiдтворюють повнiстю, частково або зi змiнами сприйиятий матерiал, наприклад: [2, с. 134].
Приклад 3.
Ask your neighbours in the dorm: to turn down the radio; to keep their voices down; to have their parties somewhere else; to stop slamming doors; to keep quiet. Use various styles to reach your goal.
Example:
St. 1: Would you, please, keep quiet!
St. 2: Please, keep quiet!
St. 3: Quiet!
Приклад 4.
Make the following orders of your rude room-mate less imperative.
Example:
St. 1: Close the window!
St. 2: Would you be so kind as to close the window?
1. Open the door! 2. Put the luggage up! 3. Pass the pepper! 4. Get one of the tins on the top! 5. Lend some cash! 6. Give a book! 7. Call in the evening! 8. Fetch a dictionary!
Наведет рецептивно-репродуктивт умовно-комушкативт вправи передбачають не лише вдентифшацш та диференщацш стилiв комушкаци, а й стилютичну трансформацш певних мовленневих зразшв, що ускладнюе мету навчания пiд час формування iншомовно! стилiстичноi' компетенци.
Перехiд до вправ комунiкативного характеру мае вшбуватися поступово. 1з цiею метою по^бно створювати навчально-мовленневi ситуаци, умови яких зумовлюють спiввiднесенiсть реалiзацi! мовленнево! штенци з певною стилiстичною особливiстю, тобто в конкретнш ситуацii' вибiр мовцем певно! граматично! форми е стилютичним. Наприклад [2, с. 135]:
Приклад 5.
You are a ticket conductor in the tram. There are different people around you. Ask them to pay the fare. Speak to: a boy, a teenager, a gentleman, an old couple.
Приклад 6.
You have made some appointments which you can't keep. Break the appointments, observing the appropriate styles. Speak as: a) a student to a teacher; b) a patient to a dentist; c) a clerk to the boss; d) a fellow to a girlfriend.
Приклад 7.
Account for your missing the class to your buddy and the Dean. Think of the style you will use.
Як видно з наведених прикладiв, вправи спрямоваш на стилютичну адекватшсть мовлення ввдповвдно до сощального статусу та вшу адресапв. Тут передбачаеться, як правило, чергування офщйного й неофщшного регiстрiв. Оволодшня означеними репстрами е дуже важливим тд час формування шшомовно! стилютично! компетенци. Тут можна почати з синонiмiчного варшвания дiеслiв для вираження певно! думки непрямою мовою та поступово переходити до мiкшування рiзних стилiв у процес спшкувания.
1з I курсу навчания у ВНЗ студенти стикаються зi зразками офiцiйного та неофiцiйного стилiв. Поступово суб'екти пiзнания починають розумпи, що на мовления носi!в шоземно! мови впливае !хнiй соцiальний статус, загальноприйияп культурнi конвенцi!, умови спшкування тощо. Щоб уникиути «стилiстичного вшегрету» [6, с. 55] в мовленш, вже на молодшому етапi треба навчати студеипв чiтко розмежовувати офщшний i неофiцiйний регiстри та адекватно сшвввдносити !х з вiдповiдними ситуащями. У цьому зв'язку цiкавою е вдея Дж. Хшл про переключения регiстрiв спiлкувания (register shift) та !хне мiкшувания (mixture of registers) у процеа оволодiння iншомовною комушкащею [8, с. 98-99]. Йдеться про те, що кожен мовець володiе певними репстрами, що вможливлюе його «переключения» з одного репстру на шший вiдповiдно до ситуацi! спшкування, сощально! ролi мовця, адресата, теми розмови, присутносп/ввдсутносп соцiального контролю й самоконтролю тощо. Наприклад, лшар використовуе дружиш стиль у спiлкуваннi зi своею родиною та друзями, офщйний - з пацiентами, а офщйний стиль, медичний жаргон та професiоналiзми - зi сиiвробiтниками.
Змiну регiстрiв вiдповiдно до контексту називають ситуативним переключениям [9, с. 128]. У носш мови воно вiдбуваеться миттево на шдсввдомому рiвнi, проте неносив мови цього треба спецiально навчати. Тому у процес навчания шоземнш мовi потрiбно включати вправи, спрямоваш як на змiшування та варшвання регiстрiв спiлкувания, щоб уникиути стилютично! неадекватносп мовления, так i знайомити студеипв iз невластивими певному стилю мовними одиницями, навчати !х орiентуватись у ситуацi!, створювати стилiстичнi поля ввдповвдно до параметрiв ситуацi!, вм^и «переключатися» на нову модальнiсть, використовуючи при цьому ввдповвдш граматичнi конструкци та варiюючи необхiднi лексичнi засоби.
Для реалiзацi! окреслено! iде! треба звертати увагу студеипв на синонiмiчне варшвання дiеслiв у непрямiй мовi, наприклад, для передавания певного змюту при трансформуванш прямо! мови в непряму з урахуваниям умов комунiкативно! ситуаци. 1накше кажучи, потрiбно зважати на той факт, що в неформальному спшкуванш широко використовуються фразовi дiеслова, наприклад: to brood over - розмiрковувати, to spit out - вибовкнути, говорити вiдверто, to sound out - вив^вати, обережно випитувати, а також бiльш розмовна лексика, наприклад: to
say, to tell, to ask, to answer, etc. В офщшному спшкуванш, писемному мовленш, навпаки, бажано уникати фразових даесл1в, а використовувати формальш д1еслова, як1 можуть передавати ту ж думку, наприклад: замють to say можна вживати to remark, to explain, to mention, to advise, to recommend, to admit, to promise, to inform, to clarify, to report, to indicate, etc., замють to ask - to wonder, to request, to inquire, to question, etc., замють to answer - to reply, to respond, to retort, etc. Ввдповшно вправами, спрямованими як на мiкшyвaння формального та неформального регiстрiв, так i на навчання синонiмiчно диференщювати дieсловa у непрямш мов^ можуть бути там [2, с. 136]: Приклад 8.
Identify the style and three extra reporting verbs which do not match this style. Classify the verbs according to their connotations: to wonder, to ask, to request, to retort, to reply, to fathom, to claim, to enunciate, to say, to yell, to add, to utter, to pronounce, to report, to articulate, to declaim, to reckon, to remark, to suggest, to affirm, to advise, to answer. Приклад 9.
Categorize the given verbs according to the styles (formal - informal - casual): to ask, to go on, to continue, to offer, to communicate, to guess, to mention, to say, to tell, to assert, to present, to crave, to deny, to proclaim, to hint, to refuse, to determine, to explain, to agree, to support, to affirm, to inform, to prohibit, to clarify, to admit, to argue, to suspect, to confess, to question, to pray, to sigh, to oar, to weep, to wonder, to wail, to state, to greet, to enumerate, to turn down.
Наведет вправи некомушкативш, спрямоваш на розвиток умшь стилютично диференщювати шшомовне мовлення. Проте у процес навчання шшомовно! комушкацп здшснюеться поступовий перехвд ввд некомушкативних до умовно-комушкативних i комушкативних вправ, що забезпечить майбутшм фшологам «пор1вневе» становлення iншомовноi стилiстичноi компетенцii i наблизить !хне мовлення до автентичного.
Отже, вже на молодшому етат навчання iншомовного спiлкyвaння доцiльно ознайомлювати мaйбyтнiх фiлологiв з елементами стилiстичноi диференщаци та вaрiювaння мовлення, що позитивно позначиться на рiвнi сформованостг iхньоi iншомовноi стилютично1' компетенцп. Потрiбно фокусувати 1'хню увагу на залежносп стилiв спiлкyвaння вiд контексту чи комушкативно1' ситуацп. Варто також навчати студенпв створювати стилiстичнi поля i переключати мовленнeвi регiстри вiдповiдно до умов спшкування.
Перспективу подальшого розгляду окреслено1' проблеми вбачаемо у до^дженш зв'язку мовно1' i когнiтивноi компетенцп стyдентiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Виноградов В. В. Теория советского языкознания и практика обучения русскому языку иностранцев / В. В. Виноградов, В. В. Костомаров // Вопросы языкознания. - 1967. - № 2. - С. 6-10.
2. Вовк О. I. Когштивш аспекти методики викладання англшсько! мови у вищих навчальних закладах: навч.-метод. поЫбник / О. I. Вовк. - Черкаси: САН, 2010. - 506 с.
3. Настольная книга преподавателя иностранного языка / Е. А. Маслыко, П. К. Бабинская, А. Ф. Будько, С. И. Петрова. - Минск: Вышэйшая школа, 2001. - 522 с.
4. Практический курс английского языка. 2 курс: учебник для пед. вузов по специальности «Иностранный язык» / под ред. В. Д. Аракина. - М.: Просвещение, 2000. - 321 с.
5. Социолингвистика вчера и сегодня: сб. обзоров / редкол. Н. Н. Трошина (отв. ред.) и др. - М.: ЦГНИИ, 2004. - 204 с.
6. Фаенова М. О. Обучение культуре общения на английском языке / М. О. Фаенова. - М.: Высшая школа, 1991. - 144 с.
7. Hartwell, P. Grammar, Grammars, and the Teaching of Grammar / P. Hartwell. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.english.vt.edu/~grammar/GrammarForTeachers/readings/hartwell.html.
8. Hill J. Using Literature in Language Teaching / J. Hill. - London: Macmillan Publishers Ltd., 1991. - 120 p.
9. Hymes D. Directions in Sociolinguistics : The Ethnography of Communication / D. Hymes, J. Gumpez. -University of Pennsylvania: Holt, Rinehart and Winston, Inc., 1972. - 373 p.
10. Labov W. Social Dialects and Language Learning / W. Labov. - Champaign, IL.: National Council of Teachers of English, 1964. - 154 p.
11. Pedagogical Issues. Style, Grammar, and Usage. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://Style,GrammarandUsage. htm.
12. Wright A. Pictures for Languages Learning / A. Wright / Gen. eds. M. Swan, R. Bowers. - Cambridge: Cambridge University Press, 1989. - 218 p.
