CC BY
32
УДК: 619:615.37:619:616.98
Kicepa Я.В., д.вет.н., професор Сторчак Ю.Г., acnipaHT © E-mail: [email protected]
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Гжицъкого
РОЗРОБКА 1НАКТИВ0ВАН01АУТОВАКЦИНИ ПРОТИ ДИПЛ0К0К0В011НФЕКЦ11
Основною проблемою сучасного тваринництва е отримання i вирощування здорового молодняку. Найбглъш поширеними серед телят е pecnipamopni захворювання, ям поступаютъся лише хворобам шлунково-кишкового тракту. До групи рестраторних захворюванъ належитъ диплококова тфекщя, збудником яког е Streptococcuspneumoniae. У хворых спостер&аетъся зниження середнъодобового приросту, продуктивных i племтних якостей. Лтування та профшактика даного захворювання залишаетъся важливим питаниям, яке вимагае своечасного i квал\ф\кованого його виршення. Для профмактики захворювання використовуютъ вакцини, найчастше ад'ювантом у яких м1ститъся ггдроокис алюмшю. Розробка ефективних ад'ювант1в набувае особливог актуалъност1 у зв'язку з постшною необх1дтстю посилювати iмунну eidnoeidb на обширну кглъкгстъ нових антигетв, для быъшост1 яких характерна слабка iмуногентстъ. Актуалъними е досл\дження самог диплококовог (пневмококовог) тфекцп, а саме в плат розробки тактивованогаутовакцини, яка б володта високою гмуногеннгстю. Було eupirneno провести дослгдження гз використанням як ад'ювантаспиртово-водного розчину прополку, який володге антибютичною, антимтотичною д1ею, стимулюе iмунобюлог1чт процеси тдвищуючи фагоцитарну активтстъ лейкоцит1в.
Ключовг слова: бш миш1, вакцинащя, тфекщя, iмуттет, iмуногентстъ, прополж.
УДК: 619:615.37:619:616.98
Кисера Я.В., д.вет.н., профессор Сторчак Ю.Г., аспирант Лъвовскийнационалъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого
РАЗРАБОТКА ИНАКТИВИРОВАННОЙ АУТОВАКЦИНЫ ПРОТИВ ДИПЛОКОККОВОЙ ИНФЕКЦИИ
Основной проблемой современного животноводства является получение и выращивание здорового молодняка. Наиболее распространенными среди телят считаются респираторные заболевания, по распространенности они
©Kicepa Я.В., Сторчак Ю.Г., 2014
111
уступают лишь болезням желудочно-кишечного тракта. К группе респираторных заболевании принадлежит диплококковая инфекция, возбудителем которой является Streptococcuspneumoniae. У больных наблюдается среднесуточного прироста, продуктивных и племенных
качеств. Лечение и профилактика данного заболевания остается важным вопросом, который требует своевременного и квалифицированного решения. Для профилактики заболевания используют вакцины, чаще всего в качестве адъюванта которых содержится гидроокись алюминия. Разработка эффективных адъювантов приобретает особую актуальность в связи с постоянной необходимостью усиления иммунного ответа на обширное количество новых антигенов, для большинства которых характерной является слабая иммуногенность. Актуальны исследования самой диплококковой (пневмококковой) инфекции, а именно в плане разработки инактивированной аутовакцины, которая бы обладала высокой иммуногенностью. Решено провести исследования с использованием в качестве адъюванта спиртово-водного раствора прополиса, который обладает антибиотическим, противогрибковым действием, стимулирует иммунобиологические процессы, повышая фагоцитарную активность лейкоцитов.
Ключевые слова: белые мыши, вакцинация, инфекция, иммунитет, иммуногенность, прополис.
UDC: 619:615.37:619:616.98
Y.V. Kisera, Doctor of VeterinarySciences, Professor;
Y.G.Storchak, postgraduate Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named of S. Z. Gzitskyj
INACTIVATED AUTOVACCINE FROM LOCAL STRAINS AGENT OF STREPTOCOCCUS PNEUMONIAE AGAINST DIPLOCOCCAL
INFECTION
The main problem is to get a modern animal husbandry and cultivation of healthy calves. The most common among calves registered respiratory diseases, which are second only to the prevalence of diseases of the gastrointestinal tract. The group of respiratory diseases belongs diplococcal infection, which is the causative agent of Streptococcus pneumoniae. In patients with a decrease in average daily rate, productive and breeding qualities. Treatment and prevention of this disease remains an important issue that requires prompt and qualified to resolve it. For the prevention of disease using vaccines often as adjuvant containing aluminum hydroxide. The development of effective adjuvants is ofparticular relevance due to the constant need to strengthen the immune response to the vast number of new antigens, most of which is characterized by weak immunogenicity. Relevant research is very diplococcal(pneumococcal) infection, namely in terms of the development of self-vaccination inactivated, which would had a high immunogenicity. It was decided to conduct a study using as adjuvant alcohol-water solution of propolis, which has
112
antibiotic, antifungal action, stimulates the immunological processes increasing the phagocytic activity of leukocytes.
Keywords: whitemouse, vaccination, infection, immunity, immunogenicity, propolis.
Вступ. Захворювання оргашв дихання - це одна з основних причин економ1чних збитюв у тваринництвг Як правило, nepmi ознаки ресшраторно! патологи з'являються через 5-10 дшв теля технолопчного перегрупування тварин.
Вщомо, що в основ! патологи рестраторного тракту лежать порушення цшсност1 сурфактантно! вистшки у структурнш одинищ легешв, гемодинамжи та секреторно! д1яльност1 слизово! оболонки верхн1х дихальних шлях1в. Виникнення ресшраторно! патологи в оргашзм! тварин перебувае у прямш залежност! вщ гшерчутливост! наднирниюв, обумовлено! стресами. Викид велико1 кшькост! стерощних гормошв у перифершну кров пригшчуе функци ¿мунно! системи оргашзму.
PecnipaTopHi захворювання телят рееструють у р1зних perioHax Укра!ни, за поширешстю вони займають друге мюце теля шлунково-кишкових захворювань. До групи ресшраторних захворювань нал ежить диплококова шфекщя. У хворих спостер1гаеться зниження середньодобового приросту, продуктивних i племшних якостей. Лшування та профшактика даного захворювання залишаеться важливим питаниям, яке вимагае своечасного i квал1ф1кованого його виршення [1]. Саме тому в даний час особливо актуальною е розробка та подальше впровадження у практику нових високоефективних й економ1чно виправданих схем профшактики ресшраторних захворювань бактер1ально! етюлоги [8].
.Штературш даш свщчать, що причиною диплококозу е проникнення в оргашзм умовно-патогенно! мжрофлори в результат! зниження загально! резистентности яка часто стшка до ряду антибактер1альних препарата [1, 5].
В сучасних умовах вакцинопрофшактика розглядаеться як один з провщних масових ефективних засоб1в боротьби з шфекщями. Як стверджуе Медунщин Н. В., прагнення створити вакцини з високоочищених антигешв, яю в бшьшост! випадюв мають слабку ¿муногеншсть, призвело до необхщност! застосування ад'ювант1в, що пщсилюють ¿мунну вщповщь [6].
Розробка ефективних ад'юванив - носив антигешв, яю забезпечують формування вираженого i тривалого збереження ¿муштету, е одним i3 найскладшших завдань у виробництв! вакцинних препарата. Тому розробка нових ад'юванта набувае особливо! актуальное^ у зв'язку з постшною необхщшстю посилювати ¿мунну вщповщь на обширну кшьккть нових антигешв, для бшьшост! яких характерна слабка ¿муногеншсть [6]. Використання ад'юванта мае i економ1чну доцшьшсть, оскшьки вакцини з ад'ювантами вимагають мммально! витрати антигену [10].
Термш «ад'ювант» (АД) часто використовуеться як синошм поняття «¿муномодулятор», хоча насправд! ¿муностимулятори - це, як правило,
113
однокомпонентш речовини, що володшть власними ¿муностимулюючими або ¿муномодулюючими властивостями, а АД-комбшацп або АД-системи можуть складатися з декшькох р1зних речовин i3 р1зними функщями та актившстю [9]. Тому ми виршили провести дослщження i3 використанням як ад'юванта спиртового розчину прополку, який володк антибютичною, антимжотичною дкю, стимулюе ¿мунобюлопчш процеси пщвищуючи фагоцитарну актившсть лейкоцит1в.
Мета дослвджень: розробка та випробування на лабораторних тваринах нешкщливо! та високо ¿муногенно! шактивовано! аутовакцини проти збудника диплококово! шфекцп з використанням прополку, ¿муностимулюючого складника як ад'юванта.
Матер1али та методи дослщжень. Дослщження проводились на кафедр1 ешзоотологп Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького та у Комунальнш мкькш клмчнш лжарш швидко! медично! допомоги м. Львова. Було розроблено та виготовлено дослщну cepiro вакцини з мкцевого штаму збудника Streptococcus pneumoniae. Зразки вакцини були дослщжеш на предмет вщсутност1 контамшацп бактер1ально! i грибково! мжрофлори згщно з ДСТУ 4483 [2] та мшоплазмами згщно з ДСТУ 4613 [3]. 1нактивацш проводили ф1зичним методом. Культуральними та бюлопчними методами була визначена повнота шактивацп вакцинного препарату. У випадку вщсутност1 росту мшрооргашзм1в на поживних середовищах та ознак захворювання i загибел1 ¿мушзованих мишей, дану вакцину вважали повшстю шактивованою.
Концентрацш шокуляту визначали за допомогою денситометра DEN-1. 1нтерпретацш результате (у вигляд1 одиниць Мак-Фарланда) здшснювали у вщповщш числов1 значения концентрацш бактер1альних суспензш та ix оптичну щшьнкть при X у 550 нм (таблиця 1).
3 метою визначення нешкщливост1 аутовакцини, И антигенно! та ¿муногенно! активное^, у дослщженнях використовували бших мишей.
Для цього сформували чотири групи лабораторних тварин: контрольну i три дослщш групи по 10 гол1в у кожнш rpyni. Тваринам 1-i' дослщно! групи вакцинацш проводили аутовакциною i3 концентращею шокуляту у 2 млрд. м.к., 2-1 дослщно! групи - i3 концентращею у 4 млрд. м.к., 3-i' дослщно! групи -у 6 млрд. м.к. Контрольнш rpyni тварин замють аутовакцини вводили ф1зюлопчний розчин.
Спостереження за тваринами проводили упродовж 21 доби. Пщ час проведения дослщження на лабораторних тваринах проводили реестрацш змши загального стану мишей, наявшсть реактивних змш у мкщ введения препарату. 3 метою визначення ¿муногенност1 препарату дослщш тварини пщдавались дворазовому введению вакцини у доз1 0,3 мл. Через 14 д1б теля проведения повторного щеплення тварин заражали польовим штамом Streptococcus pneumoniae у доз1 0,5 мл [4, 7]. Тварин контрольно! групи через 14 д1б теля повторного введения ф1зюлопчного розчину заражали польовим штамом Streptococcus pneumoniae у доз1 0,5 мл.
114
Таблиця 1
1нтерпретащя результатов у вщповщш числов1 значения концентрацш
бактер1альних суспензш та'1'х оптичну щшьмсть при к 550 им
Стандарты Мак-Фарланда Склад 1нтерпретащя
Концентращя Ба804 Концентращя бактерш Теоретична оптична щ1льшсть
0,5 2,4*10-5 моль/л 0,15*109 м.к./мл 0,125
1 4,8*10-5 моль/л 0,3*109 м.к./мл 0,25
2 9,6*10-5 моль/л 0,6*109 м.к./мл 0,5
3 1,44*10-4 моль/л 0,9*109 м.к./мл 0,75
4 1,92*10-4 моль/л 1,2*109 м.к./мл 1,0
5 2,4*10-4 моль/л 1,5*109 м.к./мл 1,25
10 4,8*10-4 моль/л 3,0*109 м.к./мл 2,5
Дослщна бактер1альна суспенз1я № 1 2*109 м.к./мл 1,67
Дослщна бактер1альна суспенз1я № 2 4*109 м.к./мл 3,33
Дослщна бактер1альна суспенз1я № 3 6*109 м.к./мл 5,0
Вакцина вважалась нешюдливою у тому випадку, якщо упродовж усього перюду спостереження за дослщними тваринами yci 6rni миш1 залишились живими, а також не було наявних мюцевих й симптоматичних прояв1в, як1 могли бути спричинеш вакциною.
Результати дослщжень. Згщно з отриманими результатами дослщжень вииливае, що дослщш зразки вакцини, виготовлено! i3 м1сцевих штам1в збудника, вщповщають вимогам ДСТУ 4483 та ДСТУ 4613. Не було виявлено контамшацп препарату бактер1альною, а також грибковою мжрофлорою, зразки вакцини пройшли повну шактивацш та виявились нешкщливими для дослщних лабораторних тварин. Пщ час спостереження за пщдослщними тваринами при пщшюрному та внутршньочеревному введенш вакцини у доз1 0,3 см3 у 2-й та 3-й дослщнш rpyni не було зареестровано випадюв захворювань тварин, ix загибел1 та запальних реакцш у м1сщ введения вакцини. В 1-й дослщнш rpyni зареестровано загибель одше! лабораторно! тварини теля введения польового штаму збудника.
У контрольнш rpyni теля заражения польовим штамом збудника тварини не володши несприйнятливктю оргашзму до збудника шфекцп.
Одержан! результати дослщжень свщчать (таблиця 2), що дворазове введения вакцини у бших мишей стимулюе забезпечення формування несприйнятливост1 оргашзму до заражения ix летальними дозами збудника стрептококово! шфекцп.
1з застосуванням вакцини, виготовлено! з м1сцевого штаму збудника, спостер1гаеться формування ¿муштету у тварин до антигешв Streptococcus pneumoniae. Захист тварин дослщних груп пщ час експериментального заражения був у межах вщ 90 до 100%.
115
Таблиця 2
1муногенм властивосл вакцини на бших мишах _
Групи тварин Кшьшсть тварин Концентращя збудника у препарата Заражено гол1в польовим штамом % захисту
Контрольна група 10 - 10 0
Досл1дна група №1 10 2*109 м.к. 10 90
Дослвдна група №2 10 4*109 м.к. 10 100
Досл1дна група №3 10 6*109 м.к. 10 100
При визначенш нешкщливост1 та ¿муногенност1 дослщно! cepii вакцини було встановлено, що у пщдослщних тварин не спостер1гаеться поствакцинальних ускладнень.
Клмчш спостереження за щепленими тваринами свщчать про те, що експериментальш зразки вакцини е нешкщливими, застосування И не викликае негативних наслщмв, а саме: у тварин 2-i' та 3-i' дослщних груп не реестрували набряюв та абсцешв у мкщ введения, пщвищення мкцево! температури та температури тша, попршення загального стану лабораторних тварин. Пщ час клмчних спостережень у тварин не було зареестровано поб1чних реакцш та вщхилень вщ ф1зюлопчних норм, характерних для даного виду тварин.
Висновки:
1. Дослщш зразки вакцини, виготовлено! i3 мюцевих штам1в збудника, в1дпов1дають вимогам ДСТУ 4483 та ДСТУ 4613.
2. Дворазове введения аутовакцини з штервалом у 14 д1б у бших мишей стимулюе забезпечення формування несприйнятливост1 орган1зму до заражения i'x летальними дозами збудника диплококово! ¿нфекц11.
3. Пщ час кл1н1чного спостереження за тваринами не було зареестровано поб1чних реакцш на введения вакцини та вщхилень в1д ф1з1олог1чних норм.
Л1тература
1. Басова Н. Ю. Респираторные болезни телят //Ветеринария сельскохозяйственныхживотных. - 2007. - №3. - С. 57-61.
2. ДСТУ 4483:2005. Препарата ветеринарш ¿мунобюлопчш. Методи визначання бактер1ально! i грибно! контам1нацй'. http://www.csm.kiev.ua/nd/nd.php?b=1.
3. ДСТУ 4613:2006 Препарата бюлопчш для ветеринарно! медицини. Метод визначення контамшаци м1коплазми. http://www.csm.kiev.ua/nd/nd.php?b=1.
4. Кл1н1чна д1агностика внутр1шн1х хвороб тварин /В.1. Левченко, В.В. Вл1зло, 1.П. Кондрах1н та ш. - Б1ла Церква, 2004. - 608 с.
5. Козлов P.C. Пути оптимизации мониторинга, профилактики и фармакотерапии пневмококковых инфекций. Автореф. дис. докт. мед. наук. Смоленск, 2004. - 46 с.
6. Медуницин, Н. В. Основы иммунопрофилактики и иммунотерапии инфекционных болезней /Н. В. Медуницин, В. И. Покровский. М.: ГЭОТАР -Медиа, 2010. 528 с.
116
7. Методичш рекомендацп для оцшки та контролю ¿мунного статусу тварин /Р. П. Маслянко, I. I. Олексюк та ш. - Льв1в, 2001.- 87 с.
8. Науменко В. И. Диагностика смешанных респираторных инфекций у телят //Сб. научн., тр. Витебского вет. ин-та. - 1992. - Т. 29. - С. 46-47.
9. Bruno G. The perfect mix: recent progress in adjuvant research //Nature Rev. Microbiol. - 2007. - Vol. 5. - P. 505-517.
10. Plotkin SL, Plotkin SA. A short history of vaccination. In: Plotkin SA, Orenstein WA, eds. Vaccines, 4th edn. Philadelphia: WB Saunders; 2004: 1-15.
Рецензент - д.б.н., професор Куртяк Б.М.
117
