CC BY
21
УДК 332.36/.365.001.2
Чмуленко Н.1., астрант*® Бглоцеркгвсъкий нацюналъний аграрнийутеерситет
РАЦЮНАЛЬНЕ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ П1ДПРИеМСТВАХ: СУТН1СТЬ, ФАКТОРИ, ПРИНЦИПИ
Проанал1зовано факторы, що впливаютъ на ефективтстъ використання земель сшъсъкогосподарсъкого призначення та на агроеклог1чнии стан грунт1в. Сформулъоване авторсъке трактування поняття "рац1оналъне використання стъсъкогосподарсъкш земель", а також видтено основт принципи рацюналъного землекористування в стъсъкогосподарсъкш тдприемствах.
Ключое1 слова: рацюналъне землекористування, в1дтворення родючост1 Грунту, системаземлеробства, авозмта.
Постановка проблеми. Ниш сшьськогосподарське виробництво базуеться на штенсивних технолопях вирощування сшьськогосподарських культур, яю передбачають впровадження широкого комплексу агротехшчних та оргашзацшних заход1в, спрямованих на досягнення запланованого результату. Розробка ефективних агротехнологш зумовлюе врахування властивостей грунтового покриву земельних дшянок, що знаходяться в сшьськогосподарському оборот!, природно-кл1матичних умов, особливостей росту та розвитку конкретно! культури, а також И вимог до умов вирощування. Тому, приймаючи ршення на користь т1е! чи шшо! технологи, аграри керуються наявними ресурсними можливостями й набутим досвщом у галуз1 обробптсу грунту.
Розвиток виробничих вщносин вимагае вщ суб'ект1в госиодарювання на земл1 суворого дотримання ус1х вимог щодо И використання й одночасно ироионуе нов1 ирийоми вдосконалення систем землеробства. Проте, як свщчать економ1чна теор1я I практика, кожна сучасна технолопчна модель вирощування сшьськогосподарських культур повинна бути науково обгрунтованою, що зумовлюе необхщшсть у поглибленш знань про мехашзм збереження та вщтворення родючост1 грунту.
Анал1з основних дослщжень 1 публжацш. Широкий спектр питань, присвячених досягненню еколопчно безпечного використання сшьськогосподарських земель в умовах ринково! економжи висв1тлено в працях С. Булигша, К. Кроветто, П. Коренюка, М. Лавейкша та ш. Фундаментальний внесок у виршення проблем сучасного землеробства зробили В. Сайко, М. Шикула, В. Тараржо. Однак загострення еколопчно! кризи пщтверджуе
* Науковий кер1вник - д.е.н., професор Сук Л.К. ® Чмуленко Н.1., 2011
349
доцшьшсть подальшого дослщження еколопчних та економ1чних аспекпв землекористування сшьськогосподарськими виробниками.
Мета статть Дослщити змкт рацюнального використання сшьськогосподарських земель та сформувати авторське трактування цього поняття.
Виклад основного матер1алу. Загальновизнаними вимогами до сучасного сшьськогосподарського виробництва е вирощування якюного врожаю сшьськогосподарських культур при економи затрат енерги, живо! та
уречевлено! пращ, кошт1в \ часу. Однак, екстенсивне нарощування масштаб1в виробництва супроводжуеться постшним навантаженням на сшьськогосподарсью угщдя, що виснажуе !х. При цьому пщприемства наражаються на ризик зниження свого виробничого потенщалу, а також на попршення умов життед1яльност1 шдивщуум1в пщ негативною д1ею антропогенних чинниюв. Тож штереси сшьгоспвиробниюв повинш вщповщати штересам охорони навколишнього середовища. Така вщповщшсть досягаеться при отриманш економ1чно! вигоди вщ використання земель, залучених до господарського об1гу та збереженш !х продуктивное^, дотримання вимог еколопчно! безпеки.
Так, ефективним використанням земель сшьськогосподарського призначення вважаеться таке, що дозволяе: отримати запланований урожай сшьськогосподарських культур при оптимальних витратах пращ та кошт1в на !х виробництво; досягти приросту живо! маси свиней, молодняку велико! рогато! худоби, збшьшити надо! молока вщ кор1в; реал1зувати сшьськогосподарську продукщю за щнами, що включають диференцшну ренту, як результат оброб1тку грунт1в вщносно кращо! якостц зменшити енергоемшсть виробничих процеЫв; пщвищити швестицшну привабливкть пщприемства та ш.
Сощально-економ1чний вим1р еколопчно безпечного землекористування спрямований на обгрунтування напрям1в збереження грунтово! родючоси, зокрема: визначення збитюв, завданих виснаженням грунтового шару земель; удосконалення еколого-економ1чно! ощнки грунтозахисних технологш; формування д1евого мехашзму притягнення до вщповщальносп за безгосподарне землекористування. Тому в бшьшост1 дослщжень щодо зазначено! проблематики набули поширення ототожнююч1 термши "здоров'я грунту" та "яккть грунту".
Згщно з Наказом Мшстерства охорони навколишнього природного середовища "Про затвердження Методики визначення розм1ру шкоди, запод1яно! внаслщок забруднення \ засм1чення земельних ресуршв через порушення природоохоронного законодавства" вщ 27 жовтня 1997 року № 171
якктю Грунт1в е сукупшсть уЫх наявних позитивних та негативних характеристик \ властивостей, що визначають його родючють (п.2.19) [1]. Наукова л1тература тлумачить це поняття як "стввщношення фактично! продуктивное^ земель до потенцшно можливо!, що визначаеться умовами водо-I теплозабезпечення" [2, С.3]. 1ншими словами, яюсть грунту характеризуеться здатшетю ефективно! родючосп грунту, субстратом яко! е його природш
350
властивосп, сформувати повноцшний урожай. Суттеве значения мають також мкце розташування, форма й рельеф дшянки, склад \ р1вень
грунтових вод, природа процеав грунтово! ерозп, наявшсть земельних полшшень. На думку заруб1жних учених [9, С.239], критер1ями оптимального функцюнування грунту е: а) збереження продуктивное^ на р!вш не нижче висхщного; б) вщсутшсть елемент1в у бюмас! рослин, що попршують стан екосистеми; в) стшкють грунту до антропогенного впливу.
Стосовно вищевказаних умов, яю визначають яюсть грунту, слщ згадати, що ще видатний вчений-грунтознавець В. Докучаев встановив п'ять взаемодшчих м1ж собою природних фактор1в грунтоутворення. До них належать кл1мат, рельеф, рослинний \ тваринний св1т, материнська (прська) порода та вк кра!ни. Тобто грунтова родючють - це не лише результат набутих властивостей в результат! сшьськогосподарського господарювання на землях, а й успадковувана властивють навколишнього середовища. При цьому основною ознакою грунтово! родючост! визнаеться гумус, що формуеться в процеЫ перетворення оргашчних решток у бюсферг Тому безперечно, продуктивна сила земель залежить вщ вмюту гумусу в 1х поверхневому шар1 Як слушно зазначае Карлос К. Кроветто: "Без гумусу грунт можна назвати лише землею" [3, С.127].
Хоча гумус не е поживною речовиною для рослин, вш виконуе важливу для грунту функцш - регулятора уах грунтових процеЫв. Будучи одним ¿з фактор1в формування структури грунту, гумус полшшуе його ф!зичш властивост!, щшьшсть, водопроникшсть, вологоемюсть, тобто зумовлюе буферш властивост! [5, С. 77]. Зважаючи на це, очевидно, що гумус - це основа стшкост! грунту, тод1 як його вмют е вщображенням стану р1вноваги грунтово! екосистеми, а значить {якостг
Практичне значения оцшки еколопчно! стшкост! грунтового покриву полягае у можливост! здшснити еколопчну оптим!зацш структури землекористування сшьськогосподарських пщприемств; визначити придатшсть грунив для вирощування еколопчно безпечних урожа!в; розробити програму вирощування врожаю з урахування л1м1туючих фатор1в. Отже, на нашу думку, яккть грунту проявляеться не тшьки в його здатност! забезпечувати ркт рослин оптимальними тепловим й водно-пов1тряним режимами та елементами живлення (родючост!), а й протистояти змшам реакци навколишнього середовища.
У свою чергу, пщ "здоров'ям грунту" розумшть його здатшсть функцюнувати як жива система [4]. Адже фах1вцями доведено, що продуктивш еколопчш системи, маючи саморегулююч! властивост!, е самовщновлюваними. У цьому сенЫ суттеву роль у збереженш ф!зико-бюлопчно! цшсносл навколишнього середовища виконують заходи оброб1тку грунту, обгрунтоваш щодо доцшьност! дотримання головних еколопчних закошв. 1х основоположник - еколог Б. Коммонер сформулював, це так: у природ! "все взаемопов'язано; все повинно кудись подпись; природа знае краще; нщо не даеться даремно" [6, С. 177-178]. 1гнорування цих законом1рностей зумовлюеться надм1рним антропогенним навантаження на природне середовище. Кр1м того, антропогенний тиск на сшьськогосподарсью угщдя здшснюють штенсивний
351
оброб1ток грунту недосконалою техшкою, монокультура та ш. Також ктотних недолшв господарюванню на землях сшьськогосподарського призначення створюють несприятлив1 погодш умови. Тому очевидним е висновок щодо необхщност1 посилення вщтворювальних заход1в у аграрному сектора
У науковш думщ пщ вщтворенням земельно-ресурсного потенщалу розум1еться вщновлення продуктивно! сили земель (параметр1в речовинного складу, властивостей {режим1в грушгв), що обгрунтовуеться обмеженим обсягом земельних ресурав, об'ективними законами рослинництва та безперервним процесом виробництва [8, 11]. При цьому розр1зняють три види вщтворення грунтово! родючостк
1) звужене (неповне) спостер1гаеться ¿з внесениям у грунт необхщних поживних речовин у меншш м1р1, шж вш !х потребуе для формування щор1чного врожаю. Таке вщтворення призводить до агрох1м1чно! деградацп грунту, що проявляеться як втрата його родючосп внаслщок попршення гумусного стану та поживного режиму;
2) просте (охорона грунт1в) - мае м1сце коли дотримуеться р1вновага м1ж надходженням \ виносом поживних речовин, досягаеться початковий р1вень економ1чно! родючост1, що визначаеться досягнутою в минулому рощ продуктившстю земель;
3) розширене - здшснюеться шляхом перевищення надходження поживних речовин над !х виносом урожаями, з метою накопичення (пщвищення) потенцшно! родючост1 грунту та одержання максимально! вщдач1 вщ катталовкладень на вирощування сшьськогосподарських культур.
Вщтворення родючост1 грунпв сшьськогосподарських земель здшснюеться системою землеробства. Водночас наука та землеробська практика свщчать, що роль !! складових у вщтворювальному процеЫ нер1внозначна [8, С. 4; 11, С.47]. Оскшьки культурним рослинам \ прийомам !х вирощування характерш вщмшност1 у потребах щодо родючосп грунту, найбшьший штерес для сучасного землеробства, повинен придшятися чергуванню сшьськогосподарських культур на полях. Як слушно зазначаеться у л1тератур1 "правильна авозмша зумовлюе агроном1чну стратегш пщвищення продуктивное^ орних земель \ врожайносп сшьськогосподарських культур, визначае та взаемозв'язуе в единий комплекс вЫ ланки системи землеробства, тому що вщ спещал1заци авозмш, складу I чергування культур залежать системи удобрения, мехашчного оброб1тку грунту та вс1х шших агротехшчних I мелюративних заход1в" [10, С.4]. Обгрунтовуючи визначальне мкце ще! пщсистеми землеробства у вщтворенш земельно-ресурсного потенщалу кожного господарства, ряд автор1в [7;10] посилаються на вчення академка Д.Пряшшкова. Вчений, дшшовши узагальнюючого висновку, що доцшьшсть чергування сшьськогосподарських культур у час1 та на територи зумовлена взаемод1ею х1м1чних, ф1зичних, бюлопчних I економ1чних чинниюв, розробив основи науково обгрунтовано! Ывозмши, як1 й ниш аргументують ефективнють !! ведения.
352
Так, багаточисленними дослщженнями доведено, що правильне чергування сшьськогосподарських культур позитивно впливае на структуру грунту в результат! розвитку коренево! системи рослин, яка роздшяе його на грудочки, ущшьнюе та збагачуюе гумусом. Разом ¿з тим, зважаючи на р!зш властивосп свое! коренево! системи, р!зш види культурних рослин неоднаково впливають на формування запаЫв грунтово! вологи. У зв'язку з цим, ведения науково обгрунтовано! авозмши призначене для регулювання водного режиму грунту, вщ якого залежать пов!тряш та теплов! властивост!. Таким чином Ывозмшний фактор позначаеться на чутливост! грунт!в до кл!матичних умов, а вщтак й на залежност! врожаю в!д к!лькост! опад!в.
Нараз! авозмши набувають суттевого значения ще й тому, що можуть компенсувати недостатне застосування добрив. Вченими доведено [7], що оптимальне сп!вв!дношення р!зних культур дозволяе забезпечити оптимальний баланс оргашчних сполук у грунт! та запоб!гати розвитку ероз!йних процес!в. Завдяки встановленню оптимально! концентрац!! культур у авозмш! можна позбутися небезпечних для певних вид!в культур рослин-паразит!в. Безумовно, це дозволяе зменшити ступ!нь ураження врожаю шюдливими орган!змами та пол!пшити саштарний стан земельних д!лянок. При цьому беручи до уваги той факт, що заражения збудниками хороб можуть одночасно зазнавати калька рослин, доцшьно чергувати с!льськогосподаськ! культури як в час! (на конкретному пол!), так ! на територи (на земельному масив!).
Зрозум!ло, що п!дб!р культур у Ывозмши, !х розпод!л м!ж с!возм!нами (розробка структури пос!вних площ), терм!ни пос!ву культур, к!льк!сть рослинних рештк!в ! виб!р техн!ки насамперед залежать в!д агрокл!матично! зони. Адже адаптуючись до зональних природно-ресурсних особливостей та територ!ально! доступност! виробник!в, торгових представник!в ! споживач!в зд!снюеться розмщення с!льськогосподарського виробництва. Така спец!ал!зац!я сшьськогосподарського пщприемства сприяе п!двищенню ефективност! виробництва та посиленню конкурентних позиц!й за рахунок зниження соб!вартост! продукц!! шляхом полшшення використання виробничих потужностей пщприемства, а також природн!х умов ведения господарсько! д!яльност!. Разом ¿з тим, суттевий вплив на проектування авозмш мають рентабельн!сть с!льськогосподарських культур ! строк повернення культури на попередне поле. Отже, головними вимогами до вибрано! с!возм!ни е чергування культур згщно з рекомендац!ями наукових установ; урахування природно-кл!матичних умов регюну; в!дпов!дн!сть спец!ал!зац!! та концентрац!! сшьськогосподарського пщприемства.
Слщ зазначитити, що не менш важливою ланкою системи землеробства е система удобрения с!льськогосподарських культур, що складаеться на ротац!ю авозмши. Вона передбачае визначення оптимальних терммв, норм ! способ!в внесения добрив з метою збалансування виносу поживних речовин ¿з грунту запланованим урожаем та !х вм!стом в орному шар! грунту. В свою чергу, з системою застосування добрив обов'язково узгоджуються мел!оративн! заходи, в ход! проведения яких увага землекористувач!в концентруеться на боротьб! з
353
водною та впровою ероз1ею, вапнуванш кислих та гшсуванш засолених грунлв, зрошенш сшьськогосподарських угщь.
Таким чином, вщтворювальш процеси у землеробств1 вимагають додаткових катталовкладень у конкретну площу земельно! дшянки. Однак не bcí суб'екти аграрного б1знесу здатш в повному обсяз1 здшснити заходи з охорони та вщтворення родючост! земель. Економ1чною наукою та практикою доведено, що високим економ1чним потенщалом надшеш tí форми власност1, яю забезпечують виробнику вщчуття господаря на земл1, що стимулюе його до пошуку джерел фшансування землеохоронних po6ÍT. Економ1чна свобода виробниюв у вибор1 вцщв д1яльност1, ринк1в збуту продукцй, пол1тики пщприемства - характерна риса i'x ефективного функц1онування. Водночас проведения широкомасштабних програм удосконалення земельних в1дносин можливе лише на державному píbhí, шляхом здшснення управл1ння земельними ресурсами.
Висновки. 3 урахуванням вищенаведененого, можна дшти висновку, що 3míct рац1онального використання сшьськогосподарських земель становлять так1 ochobhí умови, як ефективне й еколопчно безпечне землекористування. У такому pa3Í, рац1ональне використання с1льськогосподарських земель являе собою механ!зм господарювання на землях сшьськогосподарського призначення, що забезпечуеться системою оргашзацшно-економ1чних, еколог1чних, агротехн!чних заход1в Í3 метою отримання максимального об'ему виробництва необх1дно! для населения та народного господарства як1сно! с1льськогосподарсько1 продукцй, а також пщвищення родючост! грунту.
Оскшьки земельн1 ресурси е складовою природно! екосистеми, на ochobí вивчення принцишв природокористування можна вид1лити ochobhí вимоги до використання с1льськогосподарських земель, а саме: а) едн1сть використання та вщтворення с1льськогосподарських уг1дь; б) врахування еколог1чних закон1в у процес1 i'x використання; в) розмщення с1льськогосподарського виробництва вщповщно до природно-кл1матичних умов зони; г) систематичне проведения контролю за основними показниками родючост! грунт1в; д) дотримання норм земельного законодавства.
Л1тература
1. Про затвердження Методики визначення po3MÍpÍB шкоди, зумовлено! забрудненням i засм1ченням земельних pecypciß через порушення природоохоронного законодавства: Наказ Мшютерства охорони навколишнього природного середовища вщ 27 жовтня 1997 року № 171 [Електронний ресурс] // Законодавство Укра!ни. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
2. Оцшка i прогноз якосп земель: навч. noci6 / [С. Ю. Булиг1н, A.B. Барв1нський, А.О. Ачасов, А.Б. Ачасов]; за ред. С.Ю. Булиг1на. - X. : ХНАУ, 2008. - 237 с.
3. Карлос К.Кроветто. No-till. Взаимосвязь между No-till, растительными остатками, питаним рестений и почвы / Пер. с англ. (Печатается по изданию: Carlos C. Crovetto. No tillage. The relationship between no tillage, crop residues, plant and soil nutrition. - Hualpén, Chile, 2006. ISBN 956-310-176-6). - Днепропетровск, 2007. - 236 с.
354
4. Кассам А. Самовосстанавливающиеся земледелие: обеспечиваем питательные елементы, соблюдая биологические принципы интенсификации производства / А.Кассам, Г.Фридриг // Зерно. - 2009. - №11(43). - С.49 - 38.
5. Грунти Украши: властивосп, генезис, менеджмент родючостк навч. noci6. / [Купчик B.I., 1ванша В.В., Нестеров Г.1., Тонха О.Л. та íh.]; за заг. ред. B.I. Купчика. - К. : Кондор, 2007. - 414 с.
6. Лавейкш M.I. Реформування системи землекористування в Укрш'ш: монограф1я / Лавейкш Михайло 1ванович. - К. : РВПС Украши НАН Украши, 2002. - 376 с.
7. Лотоненко I.B. Cíbo3míhh: Навч. noci6. / I.B. Лотоненко, P.C. Литвинюк
- X. : ХНАУ, 2006. - 262 с.
8. Мазур Г.А. Вщтворення i регулювання родючост1 легких грушгв: монограф1я / Мазур Г.А. - К. : Аграрна наука, 2008. - 308 с.
9. Устойчивое развитие агроландшафтов / [Милащенко Н.З., Соколов О.А., Брайсон Т., Черников В.А ] В 2-х т.; Т.1. Пущино : ОНТИ ПНЦ РАН, 2000.
- 316 с.
10. Примак Д.1. Cíbo3míhh в землеробств1 Украши / Примак 1.Д., Сщенко В О., Манько Ю.П. - К. : КВЩ, 2008. - 288 с.
11. Устойчивость земледелия - проблемы и пути решения [2-е изд., перераб. и дополн.] / [Сайко В.Ф., Малиенко А. М., Мазур Г. А. и др.] ; под ред. В. Ф. Сайко. — К. : Урожай, 1993 . - 320 с.
Summary Chmulenko N.
Bilotserkivsky National Agrarian University
RATIONALE LANDUSE IN AGRICULTURAL ENTERPISES: SENCE,
FACTORS, PRINCIPALES
Factors of effective use agricultural lands and ecologically state of health of the soil are analyzed. Author's definition of "rational use the agricultural lands" is given. The basic principles of rational land use in agricultural enterprises are proposed.
Key words: rational land use, reproduction of soil fertility, agriculture, crop rotation.
Стаття надшшла до редакци 14.04.2011 p.
355
