CC BY
89
УДК 613.25+616.153.922-008.9]-09(-201)(477)
м1тченко О.1.1, мамедов м.н.3, колесник т.в.2, деев А.Д.3, РОМАНОВ В.Ю.1, КУЛИК О.Ю.1, ШКРЬОБА А.О.1 вд iменi Робочо! групи укрансько-росйського дос^дження 20 факторiв ризику в м. Днпропетровську 1ДУ ННЦ «Нституткардюлоп! '¡мен акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украни, м. Кит
2 ДУ «Днпропетровська медична академ'я» МОЗ Укра!ни
3 ФДУ «Державний науково-дослдний центр профлактично! медицини» МОЗ РФ, м. Москва
ПОШИРЕНЮТЬ ПОРУШЕНЬ ЛОДНОГО ОБМНУ В МЮЬЮЙ ПОПУЛЯЦП УКРА1НИ ЗАЛЕЖНО В^Д СТУПЕНЯ Й ТИПУ ОЖИРШНЯ
Резюме. Метою даного досл'!дження був субанал'з поширеност порушень лiпiдного обмну серед ко-горти респонденлв з надмiрною масою тла та ожирiнням залежно в'щ ступеня та типу ожирiння в рамках великого популя^йного визначення факторiв ризику, проведеного нами в Украïнi на мсьюй популяци у 2009-2013 рр. Визначено, що в проаналiзованiй мюьюй популяци населення Украни нормальну масу тла мали лише 29,3 % населення, а 70,7 % мали сумарно надмiрну масу тла та ожирiння I-III ступеня. Вiдмiчалась тенден^я до зростання поширеност надмiрноï маси тла та ожирiння з вком обстежуваних як серед чоловiкiв, так i серед жнок. Встановлено, що зi збльшенням маси тла та в/'ком зростае частка порушень лiпiдного обману в популяци. Поширенсть пперхолестеринеми в популяци становила 69,4 %, причому вс прояви порушень лiпiдного обману збльшувалися зi зростанням ступеня ожирiння та з вком. Встановлено, що паралельно зi зростанням маси т'<ла спостергаеться збльшення поширеност 'зольова-но'1 гiпертриглiцеридемiï на тлi зменшення iзольованоÏ пперхолестеринеми, що зумовлене перерозпод'1-лом паралельно з< зростанням 1МТ порушень лiпiдного обману за рахунок збльшення частки виявлення комбiнованоï дислiпiдемiï в'щ 7,9 % при нормальнй масi тла до 44,4 % при ожирiннi III ступеня. Виявлено, що в чоловiкiв поява та прогресування абдомiнального типу ожирiння асо^юеться з< збльшенням порушень лiпiдного обмiну, у той час як серед жiнок аналопчно1 ч'пко'1 закономiрностi не виявлено. Ключовi слова: епщемюлопя, надмiрна маса тла, ожирiння, л'п'щний обмiн.
CZl ' я ® Передовая статья
/Leading Articla/
International journal of endocrinology
Ожиршня — одна з найскладшших медико-сощаль-них проблем сучасносл. В економiчно розвинутих кра-1нах майже 50 % населення мае надшрну масу тла, при цьому в 30 % з них спостеркаеться ожиршня. У багатьох кра!нах свиу за останш 10 роив захворюванють на ожиршня збтьшилася в середньому вдвiчi [5—7]. Характерш для сучасного сусшльства малорухливий спошб життя, нерацюнальне харчування зi збтьшенням ылькосп рафь нованих продукпв, постшш психолопчш стреси призво-дять до росту частоти ожиршня серед ошб будь-якого вку, особливо молод!. Значимють проблеми ожиршня визна-чаеться загрозою швалщизацй пащентш молодого вку та зменшенням загально! тривалосп життя у зв'язку з розви-тком тяжких супутнк захворювань. До хвороб, що супро-воджують ожиршня, вщносять цукровий дабет (ЦД) 2-го типу, артерiальну гшертензш (АГ), дислшщемш, атеросклероз i пов'язаш з ним захворювання, синдром шчного апное, гшерурикемш, подагру, репродуктивну дисфунк-цш, жовчнокам'яну хворобу, остеоартрити, онкологiчнi захворювання, варикозне розширення вен нижнк юнць вок, геморой [2, 5, 10, 13].
Проблема надшрно! маси тла та ожирiння е надзви-чайно актуальною й для Украши. У 2009—2013 роках спть-ними зусиллями ДУ ННЦ «1нсгигут кардюлогй iM. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украши» (м. Кив), ДУ «Дншро-петровська медична академiя» МОЗ Украши (м. Дншро-петровськ) та ФДУ «Державний науково-дослщницький центр профтакгачно! медицини» МОЗ РФ (м. Москва) було реалiзовано спiльний проект украшсько-росшсько-го дослщження 20 факторiв ризику в мюькш популяцй м. Дншропетровська на базi п'яти полiклiнiчних заклада мiста [3].
За даними популяцшного дослщження, що проводилось у м. Дншропетровську, нормальну масу тла мали лише 29,3 % населення, а 70,7 % мали сумарно надшрну
Адреса для листування з авторами:
Кулик О.Ю.
E-mail: [email protected]
© Мпченко О.1., Мамедов М.Н., Колесник Т.В., Деев А.Д.,
Романов В.Ю., Кулик О.Ю., Шкрьоба А.О., 2015 © «Мгжнародний ендокринолопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
масу тла та ожир1ння I—III ступешв. Серед них надшр-ну масу лла мали 39,18 %, ожиршня I ступеня — 22,75 %, ожиршня II ступеня — 7,78 % та ожиршня III ступеня — 1,03 % населення.
З урахуванням того, що в УкраЫ юнуе деф1цит ши-рокомасштабних популяц1йних дослщжень кардюме-табол1чних факгор1в ризику, метою даного дослщження був субанал1з поширеност1 порушень лшщного та вугле-водного обм1ну серед когорти респондент з надлишко-вою масою лла та ожир1нням залежно вщ ступеня та типу ожиршня в рамках великого популяцшного визначення фактор1в ризику, проведеного нами в УкраЫ на мюькш популяци у 2009-2013 рр. [3].
Мaтерiaли та методи
Протокол дослщження включав визначення та ощнку 20 фактор1в серцево-судинного ризику в 1000 респонден-т1в (468 чоловшв та 532 ж^нки) в1ком 30-69 роив, як! жи-вуть у 5 районах Дншропетровська [3], а субанал1з, наведений у данш публшаци', стосувався поширеносл порушень лшщного обм1ну залежно вщ ступеня та типу ожир1ння за результатами анал1зу таких параметр1в:
1) антропометричних даних (р1ст, маса лла, 1ндекс маси лла (1МТ));
2) визначення абдомшального ожир1ння (окружн1сть тали, окружшсть стегон, к сшввщношення);
3) лшщний спектр кров1 (загальний холестерин (ЗХС), холестерин лшопроте'Ыв низько!' щщьносл (ХС ЛПНЩ), холестерин лшопроте'Ыв дуже низько!' щтьносл (ХС ЛПДНЩ), холестерин лшопроте'Ыв високо!' щтьносл (ХС ЛПВЩ), тригл1цериди, коеф1ц1ент атерогенност1);
Р1вн1 ЗХС, ТГ, ХСЛПВЩ визначалися в сироватщ ве-нозно1 кров1 ферментативним методом на автоматичному анал1затор1 ф1рми BioSystem, 1спашя, у ммоль/л. Фракци' ХС ЛПНЩ розраховували за формулою Friedwald: ХС ЛПНЩ = ЗХС - ХС ЛПВЩ - (0,45 • ТГ), ммоль/л.
Цтьовими р1внями ЗХС вважали: < 5 ммоль/л — для пащенлв з пом1рним ризиком, < 4,5 ммоль/л — для пащенлв з високим ризиком, < 4 ммоль/л — для пащенлв з дуже високим ризиком; ХСЛПНЩ < 3 ммоль/л — для пащенлв з пом1рним ризиком, < 2,5 ммоль/л — для пащенлв з високим ризиком, < 1,8 ммоль/л — для пащенлв з дуже високим ризиком згщно з рекомендащями бвропей-ського товариства кардюлопв (ESC) з диагностики, профь лактики та л1кування дислшщемш (2012 р.) [4].
Слщ вщзначити високий (72 %) вщгук респондента, яю взяли участь у данш розробщ, тобто згоду на об-стеження дали 1000 жител1в м. Дн1пропетровська з 1388 ошб, запрошених взяти участь в обстеженш, що свщчить про репрезентативн1сть виб1рки. Анал1з отриманих даних проведений у ФДУ «Державний науково-дослщницький центр профтактично1 медицини» МОЗ РФ (м. Москва) вщповщно до стандарта медично!' статистики двома методами стандартизации прямим за вшом — вщповщно до MONICA Project Manual (1998—1999) [14] та регресш-ним — в узагальненш лЫйнш модел1 (процедура SAS PROCGLM) [11]. На основ1 отриманих даних була мож-лив1сть проанал1зувати низку епщемюлопчних характеристик.
Результати та обговорення
Даш Нащонального iнсгитугу здоров'я США свщчать, що з пщвищенням 1МТ прогресивно збтьшуеться концентрация ЗХС, що значно пщвищуе ризик розвитку 1ХС. Основним предиктором розвитку дислЫдеми' при ожи-рiннi вважають набуту iнсулiнорезистентнiсть (1Р). Вiльнi жирш кислоти (ВЖК), що вивтьняються внаслщок ш-тенсивного лiполiзу у вюцеральних адипоцитах, у великий кiлькостi надходять у ворiтну вену й печшку. За умов IP i надлишку ВЖК порушуеться обмiн лiпiдiв, збтьшуеться продукцiя ХС ЛПНЩ, ТГ, знижуеться вмiст ХС ЛПВЩ i розвиваеться атерогенна дислiпiдемiя. Часте поеднання АГ i дислiпiдемiï пояснюють також безпосередшм впли-вом гiперхолестеринемiï та дислшопротешеми на тонус периферичних судин i, отже, на рiвень АТ [1, 8, 9, 12].
Встановлено, що поширенють гiперхолестеринемiï в мiськiй популяци' становить у середньому 69,4 % (62,3 % у чоловшв та 71,8 % у жшок). При цьому зареестровано збiльшення ïï поширеносл з вiком [3]. Ми проаналiзували поширенiсть дислiпiдемiй у мiськiй популяци залежно вщ маси тiла та вку (рис. 1).
Так, серед респондента iз нормальною масою лла (291 особа) iзольована гiперхолестеринемiя була виявлена в 146 (50,2 %). Вщзначалося збтьшення виявлення iзольованоï гшерхолестеринеми в респондентiв з нормальною масою тта у вiковому аспектi. Так, у респондента у вшовш груш 30—39 роив, до яко1 ввшшло 97 осiб, iзольована гшерхо-лестеринемiя виявлена в 40 (41,2 %); у груш 40—49 роив, до яко1 ввшшло 65 респондента, у 33 виявлена iзольована гiперхолестеринемiя, що становить 50,8 % випадюв у цш вiковiй категорй'; у вшовш групi 50—59 роив, що станови-ли 90 осiб, iзольована гiперхолесгеринемiя виявлена в 54, або в 60 %, та у вшовш когорт 60—69 роив, до яко1 увь йшло 39 осiб, iзольована гiперхолестеринемiя виявлена в 19, тобто поширенють iзольованоï гiперхолестеринемiï становила 48,7 %.
Серед ошб з надлишковою масою тiла (383 респондента) у 163 (42,6 %) виявлена iзольована гшерхолестерине-мiя. У респондентiв з надлишковою масою тта у вiковiй групi 30—39 роив, до яко1 ввiйшло 90 ошб, iзольована ri-перхолесгеринемiя виявлена у 27, що становить 30 %; у вь ковш когорл 40—49 роив, до яко1 ввшшло 95 респондента, iзольована гiперхолестеринемiя зареестрована в 42, тобто у 44,2 % обстежених; у вшэвш категорй' 50—59 роив, до яко1 ввшшло 130 ошб, в 64 виявлена iзольована гшерхо-лестеринемiя, що становить 49,6 %; i в груш 60—69 роив, до яко1 ввшшло 68 респондента, у 30 виявлена iзольована гiперхолестеринемiя, отже, поширенють iзольованоï ri-перхолестеринеми' становила 43,5 %.
Серед ошб з ожиршням I ступеня (234 респонденти) у 87 (37,1 %) виявлена iзольована гiперхолесгеринемiя. У респондента з ожиршням I ступеня у вшовш груш 30—39 роив, до яко1 увшшло 40 ошб, iзольована гшерхолестери-немiя виявлена у 18, тобто в 45 % випадюв; у груш 40—49 роив, до яко1 увшшло 49 респондента, у 18 виявлена iзо-льована гiперхолестеринемiя, що становило 36 %, у вшовш категорй' 50—59 роив, до яко1 увiйшов 101 респондент, у 34 виявлена iзольована гiперхолестеринемiя, що становить 33,3 % випадюв у цш вшовш категорй'; i в груш 60—69
poKiB, яку становили 45 oci6, 1зольована гшерхолестери-нем1я виявлена у 18 респондент1в, що становило 40 %.
Серед ос1б з ожиршням II ступеня (83 респонденти) у 22 (26,5 %) виявлена 1зольована гшерхолестеринем1я. У респондент1в з ожиршням II ступеня у вшовш груш 30—39 роив, до яко! увшшло 13 респондент1в, 1зольована гшер-холесгеринем1я виявлена в 5 (38,5 %) випадках; у в1ков1й когорта 40—49 роив, яку становили 19 ошб, у трьох виявлена 1зольована г1перхолестеринем1я, що становить 15,8 %; у груш 50—59 роив, до яко! увшшло 38 респондента, 1зо-льована гшерхолестеринем1я виявлена у 24, що становить 63,2 %; та в груш 60—69 роив, до яко! увшшло 13 ос1б, 1зо-льована гшерхолестеринем1я виявлена в трьох, що становить 23,1 %.
Серед ос1б з ожиршням III ступеня (9 респондента) у трьох виявлена 1зольована гшерхолестеринем1я, що становить 33,3 %. У вшовому аспекта ця група не розгляда-лась, враховуючи малу юльюсть респондента з ожирш-ням III ступеня.
Аналог1чний анал1з проведено з урахуванням гендер-них вщмшностей в групах з надшрною масою тла та р1з-ними ступенями ожиршня.
Так, серед респондента з нормальною масою тла за гендерним розподлом 1зольована г1перхолестеринем1я була виявлена в 45,6 % чоловшв та 54,9 % ж1нок. У респондента у вшовш груш 30—39 роюв — у 44,4 % чоловшв та 38,5 % жшок, вшом 40—49 роюв — у 44,1 % чоловшв та 58,1 % жшок, у вшовш категорИ 50—59 роюв — у 56 % чоловшв та 65 % жшок, i в груш 60—69 роюв 1зольована гшерхолестеринем1я виявлена у 25 % чоловшв та 73,7 % жшок. Отже, у респондента з нормальною масою тала вщ-соток виявлення 1зольовано! гшерхолестеринеми був ви-щим серед жшок i збтьшувався з в1ком обстежених.
Серед ос1б з надлишковою масою тла за гендерним розподтом 1зольована гшерхолестеринем1я виявлена у
29.6 % чоловшв та 55,2 % жшок. У респондента з над-м1рною масою тала в вшовш груш 30—39 роюв — у 25 % чоловшв та 38,2 % жшок; у вщ1 40—49 роюв — у 30,8 % чоловшв та 60,5 % жшок; у вшовш категорИ 50—59 роюв — у
35.7 % чоловшв та 60,3 % жшок, у вщ1 60—69 роюв поширешсть 1зольовано! гшерхолестеринеми становила 24 % у чоловшв та 54,6 % у жшок.
Серед ошб з ожиршням I ступеня 1зольована гшерхо-лестеринем1я виявлена в 30 % чоловшв та 41,6 % жшок. У респондента з ожиршням I ступеня у вшовш груш 30—39 роюв у 26,3 % чоловшв та 61,9 % жшок, у вщ1 40—49 роюв — у 47,1 % чоловшв та 12,5 % жшок, у вшовш категорИ 50—59 роюв — у 58,3 % чоловшв та 19,7 % жшок, i у вщ1 60—69 роюв поширешсть 1зольовано! гшерхолестеринеми становила 27,3 % у чоловшв та 44,1 % у жшок.
Серед ошб з ожиршням II ступеня за гендерним роз-подлом 1зольована гшерхолестеринем1я виявлена у 20 % чоловшв та 30,2 % жшок. У респондента з ожиршням II ступеня у вшовш груш 30—39 роюв 1зольована гшерхолес-теринем1я виявлена у 25 % чоловшв та 60 % жшок, у груш 40—49 роюв — в 11,1 % чоловшв та 20 % жшок, у вшовш категорИ 50—59 роюв — у 25 % чоловшв та 80,8 % жшок, i у вщ 60—69 роюв поширешсть 1зольовано! гшерхолестеринеми становила 0 % у чоловшв та 25 % у жшок.
Серед oci6 з ожиршням III ступеня iзольована гшер-холестеринемгя виявлена в 0 % чоловшв та 43,9 % жшок.
Гшертриглщервдщ^ (> 1,7 % моль/л) виявлена в середньому в третини обстежених респондента, або в 31,7 % випадюв (35,6 % чоловшв i 26,2 % жшок). Як для чоловшв, так i для жшок вщзначено збтьшення гшертриглщеридемИ з вшом [3].
1зольована гiпepтpиглiцepидeмiя (> 1,7 ммоль/л) виявлена у 3,8 % респондента з нормальною масою тла, серед них у 6,7 % чоловшв та 0,7 % жшок. У вшовш груш 30—39 роюв в обстежених з нормальною масою тала iзольована гiпepтpиглiцepидeмiя виявлена в 5,2 % випадюв (0 % серед чоловшв та 11,1 % у жшок); у груш 40—49 роюв — у 4,6 % (у 5,9 % чоловшв та 3,2 % жшок); у вшовш категорИ 50—59 роюв — у 2,2 % (у 4 % чоловшв та 0 % жшок), i у вщ 60—69 роюв поширешсть iзольованоl гшертриглщеридемИ становила 2,6 % (у 5,0 % чоловшв та 0 % жшок).
Нами пpоаналiзовано поширешсть iзольованоl ri-пертриглщеридемИ в ошб з надмрною масою тла. Серед обстежених ще! когорти в 3,7 % виявлена iзольована гiпepтpиглiцepидeмiя — у 5,3 % чоловшв та 2,1 % жшок. У респондента з надшрною масою тала у вшовш груш 30—39 роюв iзольована гiпepтpиглiцepидeмiя виявлена в 6,7 % випадюв (у 3,6 % чоловшв та 11,8 % жшок); у вщ 40—49 роюв — у 3,2 % (у 5,85 % чоловшв та 0 % жшок); у вшовш категорИ 50—59 роюв — у 3,1 % (7,1 % чоловшв та 0 % жшок), i у вщ 60—69 роюв поширешсть iзольованоl гшертриглщеридемИ становила 1,5 % (у 4 % чоловшв та 0 % жшок).
Серед ошб з ожиршням I ступеня в 4,2 % виявлена iзо-льована гшертриглщервдщ^, iз них у 4 % чоловшв та 4,4 % жшок. У респондента з ожиршням I ступеня у вшовш груш 30—39 роюв iзольована гшертриглщервдщ^ виявлена у 2,5 % випадюв (у 15,8 % чоловшв та 0 % жшок), у вщ 40—49 роюв — у 6 % (у 8,8 % чоловшв та 0 % жшок), у вшовш категорИ 50—59 роюв — у 6,9 % (в 11,1 % чоловшв та 4,5 % жшок), i в груш 60—69 роюв поширешсть iзольо-вано! гшертриглщеридемИ становила 4,4 % (у 9,1 % чоловшв та 2,9 % жшок).
Серед ошб з ожиршням II ступеня iзольована гшер-триглщервдщ^ виявлена у 8,4 % респондента — у 23,3 % чоловшв та 0 % жшок. Серед ошб з ожиршням III ступеня iзольована гiпepтpиглiцepидeмiя виявлена в 11,1 %.
В обстеженш популяцИ спостерНалось зростання виявлення частки комбшовано! дислшщемИ зi збтьшенням маси тта та з вшом. Так, серед респондента з нормальною масою тала комбшована дислiпiдeмiя була виявлена в 7,9 %, за гендерним розподлом — у 10,7 % чоловшв та 4,9 % жшок. У вшовш груш 30—39 роюв комбшована дис-лiпiдeмiя виявлена в 4,1 % випадюв (у 6,7 % чоловшв та 1,9 % жшок), у вщ 40—49 роюв — в 6,2 % (у 8,8 % чоловшв та 3,2 % жшок), у вшовш категорИ 50—59 роюв — у 10 % (у 16 % чоловшв та 2,5 % жшок), й у вщ 60—69 роюв поширешсть комбшовано! дислшщемИ становила 15,4 % (у 10,0 % чоловшв та 21,1 % жшок).
В обстежених з надлишковою масою тала комбшована дислiпiдeмiя виявлена у 26,6 % — у 32,8 % чоловшв та 20,6 % жшок. У вшовш груш 30—39 роюв — у 25,6 % випадюв (30,4 % серед чоловшв та 17,7 % серед жшок); у вщ
40—49 роив — у 29,5 % (у 34,6 % чоловшв та 23,3 % жшок); у вшовш категорй' 50—59 роив — у 22,5 % (32,1 % чоловшв та 15,1 % жшок), у груш 60—69 роив поширенють комбь новано!' дислшщеми' становила 31,9 % (36 % чоловшв та 29,6 % жшок).
В ошб з ожиршням I ступеня комб1нована дислшще-м1я виявлена в 42,2 %, серед них у 43 % чоловшв та 41,6 % жшок. У вшэвш груш 30—39 роив — у 22,5 % випадив (21,1 % серед чоловшв та 23,8 % серед жшок); у вщ 40—49 роив — у 48 % (у 32,4 % чоловшв та 81,3 % жшок); у вь ковш категорй' 50—59 роив — у 49 % (у 22,2 % чоловшв та 63,6 % жшок), i в груш 60—69 роив поширенють комбшо-вано1 дислшщеми' становила 35,6 % (у 45,5 % чоловшв та 32,4 % жшок).
В оаб з ожиршням II ступеня комбшована дислшще-мiя виявлена в 47 % респондент, серед них у 43,3 % чоловшв та 49,1 % жшок. У вшовш груш 30—39 роив — у 15,4 % випадюв (12,5 % серед чоловшв та 20 % серед жь нок); у вщ 40—49 роив — у 68 % (у 66,6 % чоловшв та 70 % жшок); у вшовш категорй' 50—59 роив — у 15,8 % (у 50 % чоловшв та 0 жшок), й у вщ 60—69 роив поширенють комбшовано1 дислшщеми становила 38,5 % (в 0 % чоловь тв та 41,7 % жшок).
В оаб з ожиршням III ступеня комбшована дисль пiдемiя виявлена в 44,4 %, за гендерним розподтом — у 100 % чоловшв та 28,6 % жшок. Поширенють порушень лшщного обмшу залежно вщ маси тта в мюькш популяци' Украши подана на рис. 1.
Нами проаналiзованi показники порушень лшщного обмшу залежно вщ маси тта в мюькш популяци Украши,
кд гх гт
Рисунок 1. Поширенсть порушень лпдного обмшу залежно в д маси тла в м1ськй популяци' Укра/ни
Примтки: КД — комбнована дисл1пщем1я; ГХ — пперхолестеринем'я; ГТ — ппертригл1церидем1я.
а також окремо серед чоловшв та жшок. Отримаш результата наведеш в табл. 1—3.
Поширенють низького р1вня ХС ЛПВЩ (< 1,0 ммоль/л для чоловшв i < 1,3 ммоль/л для жшок) виявилася не надто характерною рисою для обстежено!' популяци. Лише 18,3 % респондент (10,4 % чоловшв i 24,6 % жь нок) у середньому мали фактор ризику серцево-судинних захворювань у виглдщ зниження ХС ЛПВЩ [3].
Так, у когорта респондент з нормальною масою тта рiвень ЛПВЩ становив 1,48 ± 0,01 ммоль/л, то,щ як у гру-m респондент з ожиршням II ст. — 1,34 ± 0,03 ммоль/л (р < 0,01), а в груш респондент з ожиршням III ст. — 1,40 ± 0,06 ммоль/л (р < 0,01) (табл. 1).
У той же час поширенють в обстеженш популяци високого рiвня найбтьш прогностично значущого ХС ЛПНЩ (> 3,0 ммоль/л) була досить високою й становила в середньому 68,1 % (68,1 % для чоловшв i 66,0% для жшок ) [3].
Як у чоловшв, так i в жшок вщзначено зростання гшертриглщеридеми' зi збтьшенням маси тта. Так, у когорта респондент з нормальною масою серед чоловшв рiвень ТГ становив 1,3 ± 0,1 ммоль/л, то,щ як у гру-пi респондент з ожиршням II ст. — 2,3 ± 0,2 ммоль/л (р < 0,01), а в груш респондент з ожиршням III ст. — 2,1 ± ± 0,3 ммоль/л. Вiдсутнiсть вiрогiдностi щодо дано!' групи пояснюеться малою ылькютю респондент, як! увшшли до групи з ожиршням III ст., як серед чоловшв, так i серед жшок (табл. 2, 3).
У когорт! респондент з нормальною масою тта серед жшок р!вень ТГ становив 1,02 ± 0,10 ммоль/л, тод! як у груш респондент з ожиршням II ст. — 1,9 ± ± 0,1 ммоль/л (Р < 0,01) та в груш респондент з ожиршням III ст. — 1,5 ± 0,2 ммоль/л (табл. 3).
Анал!з стану лшщного обмшу продемонстрував по-глиблення прояв!в дислшщеми' при зростанш абдомшаль-ного ожиршня серед чоловшв мюько!' популяцй' Украши, у той час як серед жшок чггко1 законом!рносп виявлено не було. Так, вщповщно до Рекомендацш ESC (2012 р.) у чоловшв з ОТ > 94 см виявлено 73,9 % дислшщемш, за критер!ями AHA (2013) у чоловшв з ОТ > 102 см виявлено 79,8 % порушень лшщного обмшу. Отримаш нами дан! наведен! в табл. 4.
Отже, стушнь та прояви абдоминального ожиршня асоцшються з вираженими порушеннями лшщного обмшу, розвитком комбшовано1 дислшщеми', гшерхоле-стеринемй' та гшертриглщеридеми'. Як свщчать числен-ш дослщження, юнуе тюний зв'язок м!ж порушеннями
Таблиця 1. Показники порушень л1пщного обмну залежно вд маси тла в мсьюй популяци Украши
Групи BiK (роки) 1МТ (кг/м2) ЗХС (ммоль/л) ЛПНЩ (ммоль/л) ЛПВЩ (ммоль/л) ТГ (ммоль/л)
Нормальна маса тта, n = 291 46,5 ± 0,6 22,6 ± 0,1 5,3 ± 0,1 3,2 ± 0,5 1,48 ± 0,01 1,20 ± 0,04
Надмнрна маса тта, n = 383 49,1 ± 0,5* 27,5 ± 0,1* 5,6 ± 0,1 3,5 ± 0,1 1,40 ± 0,01* 1,60 ± 0,04*
ОжирЫня I ст., n = 234 51,2 ± 0,6* 32,0 ± 0,1* 5,9 ± 0,1* 3,8 ± 0,1 1,40 ± 0,02* 1,9 ± 0,1*
ОжирЫня II ст., n = 83 50,7 ± 1,0* 37,0 ± 0,2* 5,7 ± 0,1 3,5 ± 0,1 1,34 ± 0,03* 2,00 ± 0,12*
ОжирЫня III ст., n = 9 50,1 ± 3,6 43,1 ± 0,7* 5,6 ± 0,2 3,4 ± 0,2 1,40 ± 0,06* 1,60 ± 0,02*
Примтка: * — р < 0,01 (пор1вняно з першою групою).
Таблиця 2. Показники порушень л1пщного обмну залежно вД маси тла в мсьюй популяцП' Укра/ни
серед чоловшв
Групи BiK (роки) 1МТ (кг/м2) ХС (ммоль/л) ЛПНЩ (ммоль/л) ЛПВЩ (ммоль/л) ТГ (ммоль/л)
Нормальна маса тта, n = 149 47,1 ± 0,9 22,8 ± 0,1 5,2 ± 0,1 3,3 ± 0,1 1,4 ± 0,02 1,3 ± 0,1
Надмфна маса тта, n = 189 47,1 ± 0,8 27,5 ± 0,1* 5,5 ± 0,1 3,5 ± 0,1 1,27 ± 0,02* 1,75 ± 0,10*
Ожиршня I ст., n = 100 48,7 ± 0,9 31,7 ± 0,1* 5,9 ± 0,1* 3,7 ± 0,1 1,29 ± 0,04* 2,1 ± 0,1*
Ожиршня II ст., n = 30 46,2 ± 1,8* 37,1 ± 0,3* 5,4 ± 0,2 3,6 ± 0,2 1,20 ± 0,05* 2,3 ± 0,2*
Ожиршня III ст., n = 2 58,5 ± 4,5* 44,3 ± 1,4* 6,20 ± 0,06* 3,7 ± 0,6 1,5 ± 0,1* 2,1 ± 0,3
Примтка: * — р < 0,01 (порiвняно з першою групою).
Таблиця 3. Показники порушень лiпiдного обмну залежно вД маси тла в мсьюй популяцП' Укра/ни
серед жшок
Групи BiK (роки) 1МТ (кг/м2) ХС (ммоль/л) ЛПНЩ (ммоль/л) ЛПВЩ (ммоль/л) ТГ (ммоль/л)
Нормальна маса тта, n = 142 45,8 ± 0,9 22,4 ± 0,2 5,3 ± 0,1 3,2 ± 0,1 1,58 ± 0,02 1,02 ± 0,10
Надмiрна маса тта, n = 194 51,1 ± 0,7* 27,4 ± 0,1* 5,8 ± 0,1 3,6 ± 0,1 1,50 ± 0,02* 1,40 ± 0,04*
Ожиршня I ст., n = 137 52,9 ± 0,8* 32,3 ± 0,1* 6,2 ± 0,1* 3,8 ± 0,1* 1,40 ± 0,02* 1,7 ± 0,1*
Ожиршня II ст., n = 53 53,2 ± 1,1* 37,0 ± 0,2* 5,9 ± 0,2* 3,5 ± 0,1 1,40 ± 0,03* 1,9 ± 0,1*
Ожиршня III ст., n = 7 47,7 ± 4,1 42,7 ± 0,8* 5,4 ± 0,2 3,3 ± 0,2 1,40 ± 0,07* 1,5 ± 0,2
Таблиця 4. Поширенсть дисл1пщем1й залежно вД типу ожирiння серед чоловiкiв
у мсьюй популяцп' Укра/ни (%)
Чоловiки (n = 468) Окружнiсть тали (см)
< 94 > 94 < 102 > 102
1зольована гiперхолестеринемiя 40,9 27,7 35,5 27,2
1зольована гiпертриглiцеридемiя 5,1 4,7 3,7 6,5
Комбшована дислiпiдемiя 14,2 41,4 23,1 46,2
Усього дислiпiдемiй 60,2 73,9 62,2 79,8
Примтка: * — р < 0,01 (порiвняно з першою групою).
лшщного обмшу та розвитком атеросклерозу, що значно шдвищуе ризик розвитку серцево-судинних захворю-вань та смертнють.
Висновки
1. Визначено, що в проан^зованш мюькш популяцп населення Украши нормальну масу тта мало лише 29,3 % населення, а 70,7 % — сумарно надмрну масу тта та ожиршня I—III ступеня; частка виявлення пперхолестери-неми в популяцп становила 69,4 %, причому вш прояви порушень лiпiдцого обмiну збтьшувалися зi зростанням ступеня ожирiння та з вшом.
2. Встановлено, що паралельно зi збiльшенням маси тта спостерпаеться зростання частки iзольованоl ппер-триглщеридеми на тлi зменшення частки iзольованоi пперхолестеринеми, що зумовлене перерозподтом паралельно зi зростанням 1МТ порушень лiпiдного обмiну за рахунок збтьшення частки виявлення комбшовано'1 дислшщеми вiд 7,9 % при нормальнiй масi тiла до 44,4 % при ожиршш III ступеня.
3. Виявлено, що в чоловшв поява та прогресування аб-домiнального типу ожиршня асоцiюеться зi збтьшенням
виявлення порушень лшщнош обмшу, у той час як серед жшок аналопчно! чггко! 3aKOHOMipHOCTi не виявлено.
Список лператури
1. Братусь В.В., Талаева Т.В., Шумаков ВА. Ожирение, инсу-линорезистентность, метаболический синдром: фундаментальные и клинические аспекты. — К.: Четверта хвиля, 2009. — 416с.
2. Коваленко В.М., Корнацький В.М. та т. Регiональнi медико-сощальт проблеми хвороб системи кровооб^у. Динамка та аналiз: Аналтично-статистичний поабник. — К, 2013. — 239 с.
3. Митченко Е.И., Мамедов М.Н., Колесник Т.В. и др. Современный профиль факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний в городской популяции Украины // Украшський кардiологiчний журнал. — 2013. — Додаток 4. Матерiали XIV Нацюнального конгресу кардiологiв Украши. — С. 76-83.
4. Мтченко О.1., Лутай М.1. Дислтдеми: дiагностика, про-флактика та лжування: Методичт рекомендаци Асоцшцйкар-дiологiв Украгни. — К, 2011. — 48с.
5. Паньюв В.1. Ожирння як медико-соцальна проблема / В.1. Паньшв//Практична ангюлогш. — 2006. — № 4. — С. 36-42.
6. 2013 ACC/AHA Guideline on the Treatment of Blood Cholesterol to Reduce Atherosclerotic Cardiovascular Risk in Adults // Circulation is available at http://circ.ahajournals.org
7. Anderson K.M., Castelli W.P., Levy D. Cholestrol and mortality: 30 years of follow-up from the Framingham study // JAMA. — 1987. — 257 (16). — 2176-2180.
8. Donahue R..P, Abbot R..D, Bloom E. Central obesity and coronary heart disease in men //Lancet. — 1987. — Vol. 1. — P. 821-824.
9. European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (version 2012) // Eur. Heart J. — 2012. — Vol. 33. — P. 1635-1701.
10. Hubert J.W., Feinleib M, McNamara P.M. Obesity as an independent risk factor for cardiovascular disease: a 26-year fol-
lowup of participant in the Framingham Heart Study // Circulation. — 1983. — Vol. 67. — P. 968-977.
11. SAS/STAT User's Guide, Version 6. — Forth Edition. — Vol. 1 & 2. — SAS Institute Inc., Cary, NC, USA, 1990.
12. Stevens J., Caiy J., Pamuk E.R. The effect of age on the association between body-mass index and mortality //New Engl. J. Med. — 1998. — Vol. 338. — P. 1-7.
13. Singh A.K.., Singh S.K., Agrawal N., Gopal K. Obesity and dyslipidemia // Int. J. Biol. Med Res. — 2011. — 2(3). — 824-828
14. WHO MONICA Project. MONICA Manual (19981999). — http://www.thl.fi/publications/monica/manual/index.htm
OmpuMaHO 25.07.15 ■
Митченко Е.И.1, Мамедов М.Н.3, Колесник Т.В.2, Деев А.Д.3, Романов В.Ю.1, Кулик О.Ю.1, Шкреба А.А.1 от имени Рабочей группы российско-украинского исследования 20 факторов риска в г. Днепропетровске
1 ГУ ННЦ «Институт кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, г. Киев
2 ГУ «Днепропетровская медицинская академия» МЗ Украины
3 ФГУ «Государственный научно-исследовательский центр профилактической медицины» МЗ РФ, г. Москва
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ НАРУШЕНИЙ ЛИПИДНОГО ОБМЕНА В ГОРОДСКОЙ ПОПУЛЯЦИИ УКРАИНЫ
В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТЕПЕНИ И ТИПА ОЖИРЕНИЯ
Резюме. Целью данного исследования был субанализ распространенности нарушений липидного обмена среди когорты респондентов с избыточной массой тела и ожирением в зависимости от степени и типа ожирения в рамках большого популяционного определения факторов риска, проведенного нами в Украине на городской популяции в 2009—2013 гг. Определено, что в проанализированной городской популяции населения Украины нормальную массу тела имели только 29,3 % населения, а 70,7 % имели суммарно избыточную массу тела и ожирение 1—Ш степени. Отмечалась тенденция к увеличению распространенности избыточной массы тела и ожирения с возрастом обследуемых как среди мужчин, так и среди женщин. Установлено, что с увеличением массы тела и возрастом растет доля нарушений липидного обмена в популяции. Распространенность гиперхолестеринемии в популяции составила 69,4 %,
причем все проявления нарушений липидного обмена увеличивались с ростом степени ожирения и с возрастом. Установлено, что параллельно с ростом массы тела наблюдается увеличение изолированной гипертриглицеридемии на фоне уменьшения изолированной гиперхолестеринемии, что обусловлено перераспределением параллельно с ростом ИМТ нарушений липидного обмена за счет увеличения доли обнаружения комбинированной дислипидемии от 7,9 % при нормальной массе тела до 44 4 % при ожирении III степени. Обнаружено, что у мужчин появление и прогрессирование абдоминального типа ожирения ассоциируется с увеличением выявления нарушений липидного обмена, в то время как среди женщин аналогичной четкой закономерности не обнаружено.
Ключевые слова: эпидемиология, избыточная масса тела, ожирение, липидный обмен.
Mitchenko O.I.1, Mamedov M.N.3, Kolesnyk T.V.2, Deiev A.D.3, Romanov V.Yu.1, Kulyk O.Yu.1, Shkrioba A.O.1 on Behalf of the Working Group of Ukrainian-Russian Study of 20 Risk Factors in Dnipropetrovsk
1 State Institution «National Scientific Center «Institute of Cardiology named after M.D. Strazhesko» of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
2 State Institution «Dnipropetrovsk Medical Academy» of Ministry of Healthcare of Ukraine, Dnipropetrovsk, Ukraine
3 Federal State Institution «State Research Center of Preventive Medicine» of Ministry of Healthcare of Russian Federation, Moscow, Russia
PREVALENCE OF LIPID METABOLISM DISORDERS IN THE URBAN POPULATION OF UKRAINE DEPENDING
ON THE DEGREE AND TYPE OF OBESITY
Summary. The objective of this study was subanalysis of the prevalence of lipid metabolism disorders among a cohort of respondents with overweight and obesity depending on the degree and type of obesity in a large population determination of risk factors we have carried out in Ukraine on urban population in 2009—2013. It was found that in the urban Ukrainian population being analyzed only 29.3 % had a normal body weight, and 70.7 % summarily had overweight and obesity I—III degree. Upward trend in the prevalence of overweight and obesity has been detected with aging of subjects, among both men and women. It was found that with increasing body weight and the age, a proportion of the lipid metabolism disorders in the population rises. The prevalence of hypercholesterolemia in the population
was 69.4 %, and all manifestations of the lipid metabolism disorders increased with increasing degree of obesity and age. It was found that in parallel with an increase in body weight, there is an increase in the prevalence of isolated hypertriglyceridemia on the background of reduced isolated hypercholesterolemia, which is caused by redistribution, in parallel with increasing body mass index, of lipid metabolism disorders due to increasing the share of combined dyslipidemia detection — from 7.9 % at normal body weight to 44.4 % at obesity III degree. It has been established that the occurrence and progression of abdominal type of obesity in men is associated with increased lipid metabolism disorders, whereas in women similar clear patterns were not found.
Key words: epidemiology, overweight, obesity, lipid metabolism.
