CC BY
45
Martines-Alvarez, R. M., Morales, A. E., Sanz, A. (2005). Antioxidant defenses in fish: biotic and
abiotic factors / Rev. Fish Biol. Fish. 15, 1, 75 - 88. (in Ukrainian). Storey, K. B. (1996). Oxidative stress: animal adaptations in nature / Bras. J. Med. Biol. Res. 29, 1715-1733.
Bykhovskaya-Pavlovskaya, E. Y. (1985). Parazity ryb. Rukovodstvo po izucheniyu. - L.: Nauka, 121. (in Russian).
Bauera, O. N. (1987). Opredelyitel parazitov presnovodnykh rvb fauny SSSR: V 3 t. / Pod red. O. N. Bauera. - Leningrad: Nauka, T. 3: Paraziticheskie mnogokletochnye. 2, 584. (in Russian).
Stalnaya, I. D. (1977). Opredelenie dienovykh konyugatov / Sovremennye metody v biokhimii;
pod red. V. N. Orekhovicha. - M: Meditsyna, 63-64. (in Russian). A.s. № 1084681 SSSR, MKY G № 33/48. Sposob opredeleniya hidroperekisei lipidov v biologicheskikh tkanyakh / Myronchik V. V. (SSSR). - № 3468369/28 - 13; zayavl. 08.07.82; opubl. 07.04.84, Byul. № 13. (in Russian). Korobeinikova, E. N. (1989). Modifikatsiya opredeleniya produktov perekisnogo okysleniya
lipidov v reaktsii s tiobarbiturovoi kislotoi / Lab. delo. 7, 8-9. (in Russian). Dubinina, E. E., Salnikova, L. YA., Efimova, L. F. (1983). Aktivnost i kofermentnyj spektr SOD
erytrotsytov / Lab. delo. 10, 30-33. (in Russian). Moin, V. M. (1986). Prostoi i spetsyficheskij metod opredeleniya aktyvnosti hlutationperoksidazy
v erytrotsytakh / Lab. delo. 724-727. (in Russian). Korolyuk, M. A., Ivanova, L. I., Mayorova, I. G., Tokarev, V. E. (1988). Metod opredeleniya aktivnosti katalazy / Lab. delo. 1, 16-18. (in Russian).
Стаття надшшла до редакци 19.04.2016
УДК 619:616.993.192.1:636.592(477.8) ^
Мазур I. Я., здобувач *® Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бготехнологш iмет С. З. Гжицького
ПОШИРЕННЯ ЕЙМЕР1ОЗУ 1НДИК1В У ГОСПОДАРСТВАХ ЗАХОДУ
УКРА1НИ
За результатами проведених копроскотчних обстежень у господарствах 1вано-Франювськог, Чертвецьког та Львiвськог областей встановлено твазоватсть тдиюв еймерiями. Еймерюз рееструвався у 88,9 % фермерських та 100 % присадибних господарств. Середня екстенсивтсть твази (Е1) еймерiями у господарствах захiдних областей Украгни склала 17,3 %, за мтмальних та максимальних показниюв iнтенсивностi твази (II) - 100-78300 ооцист у 1 г по^ду (ОГП). 1нвазоватсть тдиюв була вищою в присадибних господарствах, в яких птахи утримуються з недотриманням ветеринарно-сантарних та гiгiенiчних умов (середня Е1=42,9 %; максимальна II=78300 ОГП)). Нижчi показники екстенсивностi та iнтенсивностi твази еймерiями зафiксовано у комерцтних фермерських господарствах: середня EI становила 7,1 %, максимальна II - 14700 ОГП. У обстежених тдиюв iдентифiковано п 'ять видiв еймерт. У бiльшостi випадюв еймерюз був спричинений Eimeria meleagrimitis (47,3 %). Ооцисти E. adenoeides виявлено у послiдi 26,9 % твазованих птахiв, E. dispersa -13,4, E. ga^p^oms - 11,6, E. innocua - 1,8 %. Imrnm переважно реестрували у виглядi асощацт (62,5 %) з двох-трьох видiв еймерт. Встановлено наступш асощаци: E. meleagrimitis, E. adenoeides (63,7 %); E. meleagrimitis, E. gal^^onis (17,3); E. meleagrimitis, E. dispersa (10,2); E. adenoeides, E. dispersa (5, 4); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gal^^onis (2,2); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gal^^onis (1,2 %). Еймерюз у виглядi монотвазт виявлено у 37,5 % тдиюв (E. meleagrimitis (56,3 %), E. adenoeides (22,7), E. dispersa (10,5), E. gal^^onis (8,7), E. innocua (1,8 %).
* Науковий кершник: д. вет. н., професор Стибель В. В. ® Мазур I. Я., 2016
96
Ключовi слова: тдики, кокцидюз, еймерюз, Eimeria, поширення, екстенсивтсть твазп, ттенсивтсть твазп
УДК 619:616.993.192.1:636.592(477.8)
Мазур И. Я., здобувач Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого
РАСПРОСТРАНЕНИЕ ЭЙМЕРИОЗА ИНДЕЕК В ХОЗЯЙСТВАХ ЗАПАДА
УКРАИНЫ
По результатам проведенных копроскопических обследований в хозяйствах Ивано-Франковской, Черновицкой и Львовской областей установлена инвазированность индеек эймериями. Эймериоз регистрировался в 88,9 % фермерских и 100 % приусадебных хозяйств. Средняя экстенсивность инвазии (ЭИ) эймериями в хозяйствах западных областей Украины составила 17,3 %, при минимальных и максимальных показателях интенсивности инвазии (ИИ) - 100-78300 ооцист в 1 г помета (ОГП). Инвазированность индеек была выше в приусадебных хозяйствах, в которых птицы содержатся с несоблюдением ветеринарно-санитарных и гигиенических условий (средняя ЭИ=42,9 % максимальная ИИ=78300 ОГП)). Низкие показатели экстенсивности и интенсивности инвазии эймериями зафиксированы в коммерческих фермерских хозяйствах: средняя ЭИ составила 7,1 %, максимальная II -14700 ОГП. В обследованных индеек идентифицировано пять видов эймерий. В большинстве случаев эймериоз был вызван Eimeria meleagrimitis (47,3 %). Ооцисты E. adenoeides обнаружены в помете 26,9 % инвазированных птиц, E. dispersa - 13,4, E. ga^p^oms - 11,6, E. innocua - 1,8 %. Инвазию преимущественно регистрировали в виде ассоциаций (62,5%) из двух-трех видов эймерий. Установлены следующие ассоциации: E. meleagrimitis, E. adenoeides (63,7 %); E. meleagrimitis, E. ga^p^oms (17,3); E. meleagrimitis, E. dispersa (10,2) E. adenoeides, E. dispersa (5,4); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gallоpаvonis (2,2); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gallоpаvonis (1,2 %). Эймериоз в виде моноинвазии выявлен у 37,5 % индеек (E. meleagrimitis (56,3 %), E. adenoeides (22,7), E. dispersa (10,5), E. gal^^onis (8,7), E. innocua (1,8 %).
Ключевые слова: индейки, кокцидиоз, эймериоз, Eimeria, распространение, экстенсивность инвазии, интенсивность инвазии
UDC 619:616.993.192.1:636.592(477.8)
Mazur I. Y.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
PREVALENCE OF EIMERIOSIS IN TURKEYS IN FARMS OF WESTERN
UKRAINE
The results of the coprological survey in farms of Ivano-Frankivsk, Chernivtsi and Lviv regions set of turkeys infestation with Eimeria. Eimeriosis recorded in 88,9 % offarmers and 100 % of private households. The average extensiveness of invasion (EI) with Eimeria in farms of western regions of Ukraine amounted to 17,3 %, the minimum and maximum intensity of infestation indexes (II) - 100-78300 oocysts per 1 gram of litter (OPG). Infestation of turkeys was higher in individual farms in which birds are kept non-compliance with veterinary-sanitary and hygienic conditions (average EI=42,9 %; maximum II=78300 OPG). Lower rates extensiveness and intensity of infestation with Eimeria recorded in commercial farms: the average of EI was 7,1 %, the maximum II - 14700 OPG. In turkeys were identified five species of Eimeria. In most cases eimeriosis was caused by Eimeria meleagrimitis (47,3 %). E. adenoeides oocysts were found in 26,9 % of litter infested birds, E. dispersa - 13,4, E. gallopavonis - 11,6, E. innocua - 1,8 %. Invasions recorded mainly in the form of associations (62,5 %) from two or three types of Eimeria. Established the
97
following associations: E. meleagrimitis, E. adenoeides (63,7 %); E. meleagrimitis, E. gallopavonis (17,3); E. meleagrimitis, E. dispersa (10,2); E. adenoeides, E. dispersa (5,4); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gallopavonis (2,2); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gallopavonis (1,2 %). Eimeriosis as monoinvasion detected in 37,5 % of turkeys (E. meleagrimitis (56,3 %), E. adenoeides (22,7), E. dispersa (10,5), E. gallopavonis (8,7), E. innocua (1,8 %).
Key words: turkeys, coccidiosis, eimeriosis, Eimeria, prevalence, extencity of invasion, intencity of invasion.
Вступ. Еймерюзи спричинюються кишковими кокцидiями i3 роду Eimeria, характеризуются дiареeю, ентеритами, втратою продуктивное^ та е надзвичайно важливою проблемою комерцшного птахiвництва. Щорiчнi економiчнi збитки свггово1 шдустрн тжлвництва вед еймерiозiв ощнюються у 3 млрд. доларiв, що виводить ïx на перше мюце за затратами серед у«х захворювань сiльськогосподарськиx птаxiв [1, 2].
У шдишв паразитуе сiм видiв еймерш, з яких патогенними е чотири: Eimeria meleagrimitis - паразитуе в середнш третин тонкого кишечника, E. dispersa —тонкому кишечнику, E. gallopavonis — нижнш частит клубовоï кишки та товстому кишечнику, E. adenoeides - слтй кишцi [3].
Дослвдження з поширення еймерiозiв iндикiв як окремих нозологiчниx одиниць в Укра1'ш залишаеться не вивченим питаниям [4]. Наявн лише окремi публiкацiï щодо поширення збуднишв еймерiозiв як складових компонента паразитоценозiв iндикiв у фермерських та присадибних господарствах центрального та твденно-схвдного регiонiв [5-9].
Метою дослвджень було вивчення епiзоотичноï ситуацiï щодо еймерiозiв iндикiв у господарствах рiзного типу утримання 1вано-Франшвсько1', Чернiвецькоï та Львiвськоï областей.
Матерiал i методи. Дослвдження проведенi у господарствах 1вано-Франшвсько1' (Богородчанський, Городеншвський, Долинський, Надвiриянський райони), Чершвецько1' (Кiцманський, Хотинський райони) та Львiвськоï (Пустомитiвський район), областей впродовж 2013-2015 рокiв.
Всього обстежено копроскотчно з використанням флотацiйниx методiв 1259 iндикiв одно-п'ятимiсячного вiку (900 - з фермерських, 359 - присадибних господарств).
Для визначення штенсивносп iнвазiï використовували метод Мак-Мастера [10]. Iдентифiкацiю еймерш проводили тсля культивування ооцист у 2 % розчин двохромовокислого калiю до завершення ïx споруляцiï за визначником [11].
Результати дослщження. За результатами проведених копроскотчних обстежень у господарствах 1вано-Франшвсько1', Чернiвецькоï та Львiвськоï областей встановлено iнвазованiсть iндикiв еймерiями (табл. 1).
Еймерюз рееструвався у 88,9 % фермерських та 100 % присадибних господарств з вирощування iндикiв. Середня екстенсивнiсть iнвазiï еймерiями у господарствах захвдних областей Украши склала 17,3 %, за мшмальних та максимальних показнишв iитенсивностi iнвазiï вiд 100 до 78300 ооцист у 1 г последу.
Проведений аналiз результатов монiторингу епiзоотичноï ситуацiï щодо еймерюзу iндикiв в розрiзi окремих господарств показав, що екстенсивнють та iитенсивнiсть iнвазiï залежить вiд типiв та розмiрiв господарств, дотримання гiгiенiчниx умов утримання птах1в, проведення профiлактичниx заxодiв. Встановлено, що iнвазованiсть iндикiв вища в присадибних господарствах, в яких птахи утримуються з недотриманням ветеринарно-санттарних та гiгiенiчниx умов. Зокрема, середня екстенсивнють ^азп становила 42,9 % за штенсивносп швази вiд 200 до 78300 ОГП). Нижчi показники екстенсивносп та iитенсивностi iнвазiï еймерiями встановлено у комерцшних фермерських господарствах, так середня екстенсивнють iнвазiï становила 7,1 %, за штенсивносп швази вед 100 до 14700 ОГП.
98
Taónu^ 1
noiiiupeiiim eflMepio3y íii.uikíb 3a pÍ3MHx cnoco6ÍB í'x yTpHMaHHH_
№ 3/n PañoH, roCnogapCTBO ^OCrngxeHO npo6 lBa3OBaHO eñMepiaMH
iHgHKiB | EI, % | II, Orn
iBaHO-OpaHKiBCbKa o6nacTb
1 HagBipHaHCbKHñ, TOB «Arpo^ipMa flo6po6yT npHKapnaTTa» 100 11 11,0 200-11800
npHCagu6Hi 60 32 53,3 300-78300
2 BoropogHaHCbKHH, TOB «3ooTex» 80 6 7,5 100-1400
TOB «3axig-lHgHK» 110 5 4,5 100-800
TOB «Arpo^ipMa Poch KapnaT» 90 6 6,7 200-1200
npHCagu6Hi 56 26 46,4 400-64200
3 ^OnHHCbKHH, TOB «BeneC IB» 108 10 9,3 300-2600
npHCagu6Hi 50 23 46,0 200-43600
4 ropogeHKÍBCbKHH, TOB «BO YKplHgHK» 116 8 6,9 100-2100
npHCagu6Hi 70 35 50,0 300-36400
"HepmBeubKa o6naCTb
5 KiqMaHCbKHH, TOB «BO ynr-IHBECT» TM «CañBip» 80 - - -
nn «naH iHgHK» 96 4 4,2 100-700
npHCagu6Hi 48 16 33,3 300-16400
.HbBÍBCbKa o6naCTb
6 nyCTOMHTiBCbKHH, Or «flPOOA» 120 14 11,6 200-14700
npHCagu6Hi 75 22 29,3 400-27600
BCboro: 1259 218 17,3 100-78300
OepMepCbKi: 900 64 7,1 100-14700
npHCagu6Hi: 359 154 42,9 200-78300
Y oScre^eHHx KonpoCKomnHO iHgHKiB igemu^iKOBaHO n'aTb BHgiB eñMepiñ. y 6igbmoCii BHnagKiB eñMepio3 6yB CnpmHHeHHñ Eimeria meleagrimitis (47,3 %). Ooiíhcth E. adenoeides BHHBgeHO y noCgigi 26,9 % iHBa3OBaHHx nTaxiB, E. dispersa -13,2, E. gallopavonis - 11,5, E. innocua - 1,1 %.
lHBa3Íro nepeBa^HO peecipyBagH y BHraagi aCO^a^ñ (62,5 %) 3 gBOx-TpbOx BHgiB eHMepiñ. BCTaHOBgeHO HacTynHi aCO^a^ii: E. meleagrimitis, E. adenoeides (63,7 %); E. meleagrimitis, E. gallopavonis (17,3); E. meleagrimitis, E. dispersa (10,2); E. adenoeides, E. dispersa (5,4); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gallopavonis (2,2); E. meleagrimitis, E. adenoeides, E. gallopavonis (1,2 %).
EñMepio3 y BHraagi MOHOÍHBa3Íi BHHBgeHO y 37,5 % íh^hkíb (E. meleagrimitis (56,3 %), E. adenoeides (22,7), E. dispersa (10,5), E. gallopavonis (8,7), E. innocua (1,8 %).
BIiCMOBKIi.
1. Y rocnogapcTBax iBaHO-OpaHKÍBCbKOi, MepmBe^KOi Ta .bBiBCbKOi o6nacTeñ BCTaHOBneHO iHBa3OBaHicTb íhahkíb eñMepiaMH. EñMepio3 peecTpyBaBca y 88,9 % ^epMepcbKHx Ta 100 % npHCagu6HHx rocnogapcTB.
2. CepegHa eKCTeHCHBHicTb iHBa3ii eñMepiaMH CTaHOBHga 17,3 %, 3a imeHCHBHOCTi iHBa3ii Big 100 go 78300 ооцнcт y 1 r noCJiigy. Y npHCagu6HHx rocnogapcTBax CepegHa eKCTeHCHBHicTb iHBa3ii CTaHOBuna 42,9 %, ^epMepCbKHx - 7,1 %, 3a imeHCHBHOCTi iHBa3ii Big 200 go 78300 Ta Big 100 go 14700 oo^ct y 1 r nocrngy BignoBigHO.
3. IgeHTH^iKOBaHO n'aTb BHgiB eHMepiñ: Eimeria meleagrimitis (47,3 %), E. adenoeides (26,9), E. dispersa (13,2), E. gallopavonis (11,5), E. innocua (1,1 %).
99
4. 1нвазто переважно реестрували у виглядi асощацш (62,5 %) з двох та трьох видiв еймерш.
Перспективи подальших дослiджень. Плануеться провести дослiдження з вивчення терапевтично! ефективностi кокцидiостатикiв у швазованих еймерiями iндикiв.
Л1тература
1. Blake D. P. Securing poultry production from the ever-present Eimeria challenge / D. P. Blake, F. M. Tomley // Tren. Parasitol. - 2014. - Vol. 30. - N. 1. - P. 12-19.
2. Dalloul R. A. Poultry coccidiosis: recent advancements in control measures and vaccine development / R. A. Dalloul, H. S. Lillehoj // Expert. Rev. - 2006. - Vol. 5 (1). - P. 143-163.
3. Chapman H. D. Coccidiosis in the turkey / H. D. Chapman // Avian Pathol. - 2008. -Vol. 37(3). - P. 205-203.
4. Богач М. В. Паразитарш хвороби шдишв фермерських i присадибних господарств Швдня Украши / М. В. Богач, I. Л. Тараненко // Аграрный вюник Причорномор'я: Зб. наук. праць. - Одеса, 2003. - Вип. 21. - С. 311-317.
5. Богач М. В. 1нвазшш хвороби свшсько! птищ / М. В. Богач, А. В. Березовський, I. Л. Тараненко. - К.: Ветшформ, 2007. - 224 с.
6. Богач М. В. Проблемш паразитози продуктивно! птищ, засоби !х хiмiотераmi та профшактики / М. В. Богач, Т. В. Богач // Ветеринарна медицина. - 2013. - Вип. 97. - С. 374-376.
7. Еймерюз свшсько! птищ у господарствах центральних областей Укра!ни, заходи боротьби i профшактики / Л. С. Короленко, В. А. Веселий, I. I., Коваленко та ш. // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2012. - No 4. - С. 21-22.
8. Маршалшна Т. В. Поширення гельмшгсшв та прозоозiв альськогосподарсько! птищ регюну Дншропетровщини / Т. В. Маршалшна, Г. В. ЗаЫна, А. В. Евтушенко // Ветеринарна медицина. - 2012. - Вип. 96. - С. 308-309.
9. Haug A. Counting coccidial oocysts in chicken faeces: A comparative study of a standard McMaster technique and a new rapid method / A. Haug, R. B. Williams, S. Larsen // Vet. Parasitol. - 2006. - Vol. 136(3-4). - P. 233-242.
10. Schnieder T. Veterinärmedizinische Parasitologie / T. Schnieder // Parey Verlag Stuttgart. - 2005. - 785 s.
Reference
Blake, D. P., Tomley, F. M. (2014). Securing poultry production from the ever-present Eimeria
challenge. Tren. Parasitol. 30 (1), 12-19. Dalloul, R. A., Lillehoj, H. S. (2006). Poultry coccidiosis: recent advancements in control
measures and vaccine development. Expert. Rev. 5 (1), 143-163. Chapman, H. D. (2008). Coccidiosis in the turkey. Avian Pathol. 37(3), 205-203. Bogach, M. V., Taranenko, I. L. (2003). Parazytarni xvoroby indykiv fermers'kyh i prysadybnyh gospodarstv Pivdnya Ukrayiny / M. V. Bogach, // Agrarnyj visnyk Prychornomorya: Zb. nauk. pracz'. - Odesa, 21, 311-317. (in Ukrainian) Bogach, M. V. (2007). Invazijni hvoroby svijs'koyi ptyci / M. V. Bogach, A. V. Berezovs'kyj,
I. L. Taranenko. - K.: Vetinform, 224 s. (in Ukrainian). Bogach, M. V. (2013). Problemni parazytozy' produktyvnoyi ptyci, zasoby yix himioterapiyi ta profilaktyky / M. V. Bogach, T. V. Bogach // Veterynarna medycyna. 97, 374-376. (in Ukrainian).
Korolenko, L. S. (2012). Ejmerioz svijs'koyi ptyci u gospodarstvax centraTnyx oblastej Ukrayiny, zahody borot'by i profilaktyky / L. S. Korolenko, V. A. Veselyj, I. I. Kovalenko ta in. // Veterynarna medycyna Ukrayiny. 4, 21-22. (in Ukrainian). Marshalkina, T. V. (2012). Poshyrennya gel'mintoziv ta prozooziv sil's'kogospodars'koyi ptyci regionu Dnipropetrovshhyny / T. V. Marshalkina, G. V. Zaikina, A. V. Yevtushenko // Veterynarna medycyna. 96, 308-309. (in Ukrainian). Haug, A. (2006). Counting coccidial oocysts in chicken faeces: A comparative study of a standard McMaster technique and a new rapid method / A. Haug, R. B. Williams, S. Larsen // Vet. Parasitol. 136(3-4), 233-242. Schnieder, T. (2005). Veterinärmedizinische Parasitologie. Parey Verlag Stuttgart. 785 s.
Стаття надшшла до редакцй 17.03.2016
100
