УДК 174(075.8)
розрахунок обсягів тіньового сектора в економіці регіону за причинами виникнення
ЖУРАКОВСЬКА А. В.
аспірантка ПОЛЯКОВА О. ю.
кандидат економічних наук
Харків
Об'єктом дослідження є тіньова економіка як елемент громадської системи. Предметом же аналізу виступає взаємовплив нелегальних (тіньових) і легальних соціально-економічних інститутів, які регулюють господарське життя.
Основна мета дослідження полягає в розрахунку обсягів тіньового сектора Харківського регіону за видами та причинами виникнення.
Наявність тіньового сектора стає глобальною проблемою сучасності. В Україні вирішальну роль у його розвитку зіграли повільні темпи і непослідовність економічних перетворень, тому тіньова економіка виступає не тільки і не стільки причиною, скільки наслідком деформації легальної економіки.
Тіньова економіка - фактично неконтрольоване суспільством виробництво, розподіл, обмін і споживання товарно-матеріальних цінностей, тобто такі соціально-економічні взаємини між окремими громадянами, соціальними групами щодо використання діючих форм
власності в корисливих особистих і групових інтересах, які приховуються від органів державного управління і самоврядування, громадськості. Вона містить у собі всі невраховані, нерегламентовані, відмінні від викладених у нормативних документах і правилах господарювання види економічної діяльності. З економіко-правової точки зору це означає, що тіньова економіка охоплює не тільки корисливі економічні злочини, але й незлочинні корисливі економічні правопорушення і правомірну, але невраховану або непідконтрольну державі економічну діяльність [10, с. 117].
Характерно, що якщо на початку минулого століття підпільна господарська діяльність нарощувала ВВП розвинених країн з ринковою економікою на 1 - 2%, то до початку 1930-х рр., на думку експертів-дослідників (при всій їх умовності і суперечності), це зростання склало у Великобританії, Канаді, Франції - 8%, у Норвегії та Швеції - 10 - 17, в Італії - 20, у США - 27%. Правда, державна статистика занижувала цей «доважок» у кілька разів, 2/3 його відносячи на нелегалізовані виробництво дозволеного законом до розкрадання з боку працівників і майже вдвічі менше на заборонені заняття. В Україні ж вже на той час деякими аналітиками він оцінювався на рівні приблизно 40%, хоча офіційний «дора-хунок» ВВП на продукцію тіньової економіки навіть 10 -15 років потому обмежувався лише 25%, не охоплюючи внеску таких занять.
ЕКОНОМІКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
ЕКОНОМІКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Аналітики часто акцентують увагу на уявній суперечливості наслідків цієї економіки. Падінню витрат у тих, хто бере участь в ній, і цін їх товарів (часом на 40%), а також нарощування нею числа робочих місць, що благотворно позначається на рівні життя споживачів і сукупному попиті, отже, вихід всього господарства з провальних фаз циклу, вони протиставляють як негатив зменшення доходів скарбниці, а відповідно державних витрат (зокрема, на соціальні програми), зниження конкурентоспроможності легальних виробників (іноді називається перешкодою «чесної конкуренції») і т. д.
Немає остаточної думки про те, які види діяльності варто розглядати як тіньові. Юристи розглядають тіньову економіку як економічну діяльність, заборонену законодавством України. Але тут не враховується значний обсяг формально дозволених, але негативних угод, а також документально оформлені фіктивні операції. Економісти ж виділяють три сфери тіньової економіки: кримінальну, нелегальну та легальну негативну (або фіктивну) діяльність. Також іноді під тіньовою економікою розуміють всю економічну діяльність, що через різні причини не враховується офіційною статистикою, і, відповідно, не включається до складу ВВП.
Деякі автори до тіньової економіки відносять і так звану «неформальну економіку», що включає в себе малі форми підприємництва, представники яких нерідко успішно збільшують масштаби тіньової економіки. Але однією зі специфічних ознак тіньової економіки є організація і структурованість, що не притаманно малому підприємництву [5, с. 27].
Варто зазначити, які галузі економіки домінують при визначенні масштабів тіньової економіки і специфічність причин розвитку таких процесів у конкретній галузі:
1) нафтодобувна галузь. Високий рівень тінізації тут пояснюється наявністю корупційних схем при розподілі спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами;
2) сільське господарство. Причинами нелегальних операцій тут стають правопорушення при використанні земель сільськогосподарського призначення, незаконне відчуження земель і передання їх в оренду, зниження обсягів урожаю сільськогосподарських культур за рахунок прихованих площ посівів і завищених даних про втрату врожаю під час збирання, обмеження зовнішніх ринків збуту тощо;
3) малий і середній бізнес. За оцінками експертів понад 50% підприємств даного сектора в Україні функціонують у тіньовому чи необліковуваному сегментах ринку. Тінізація економіки призводить до приховування підприємствами реальних обсягів доходів, ухилення від сплати податків, створення фіктивних підприємств.
За оцінками спеціалістів Ради Європи на пострадянському просторі існують чотири основні сфери кримінальної активності, які дають можливість отримувати нелегальні прибутки: контрабанда, ухилення від сплати податків, нелегальне маніпулювання процесом приватизації, корупція.
Зв'язок між легальною і нелегальною економікою забезпечує механізм функціонування останньої. Одним із найсуттєвіших явищ передавального механізму між тіньовою і офіційною економікою (державним управлінням) є корупція, під якою розуміють діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, яка спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для отримання матеріальних благ, послуг. пільг чи інших переваг.
Результати розрахунку обсягів тіньової економіки Харківського регіону за методом Колісник В. І. [1, с. 54] відображено в табл. 1. Інструментом кількісного виміру тіньового ВВП є складові моделі загальної економічної рівноваги - функції сукупного попиту та сукупної пропозиції. Визначення обсягів тіньової економіки можливе на основі моделі функції сукупної пропозиції, головна складова якої - виробнича функція Кобба - Дугласа з постійністю віддачі від масштабу у формі Тінбергена [9, с. 47].
Таблиця 1
Розрахунок обсягів тіньової економіки
Причини Тіньова економіка Неформальна економіка
Статистичні причини Економічні причини
Неподання Неактуальність Відсутність Викривлення Навмисна Нелегальний
звітів реєстрації реєстрації звітних даних нереєстрація бізнес
1997 32255,7302 373487,4019 33347,089 969127,0507 132418,2607 157034,4758
1998 32899,2494 380938,6776 34012,382 988461,6596 135060,0766 160167,3985
1999 3852,45495 44607,37305 3982,8012 115747,4433 15815,34135 18755,37276
2000 31326,4169 362726,9329 32386,333 941205,7299 128603,1853 152510,1877
2001 33566,654 388666,5195 34702,368 1008513,904 137799,9478 163416,6048
2002 32651,0074 378064,2958 33755,741 981003,1988 134040,9776 158958,8517
Рік 2003 33654,4367 389682,9512 34793,121 1011151,346 138160,3191 163843,9681
2004 32318,3489 374212,4608 33411,827 971008,4372 132675,327 157339,3301
2005 34146,1139 395376,0555 35301,434 1025923,843 140178,7833 166237,6597
2006 46144,3017 534302,441 47705,575 1386410,749 189434,5018 224649,89
2007 12513,958 144898,4609 12937,363 375983,2791 51373,09069 60923,21652
2008 6021,77975 69725,87083 6225,5242 180925,0518 24720,99057 29316,55933
2009 14962,3643 173248,4289 15468,61 449545,9233 61424,44298 72843,08943
Як видно з табл. 1, спостерігається загальне збільшення обсягів тіньової складової економіки регіону, особливо з причин викривлення звітних даних та існування неформальної економіки. Найменш зростає тіньовий сектор з причин неподання звітів.
Поширення в Україні такого соціально-економічного явища, як тіньова економіка, а також обсяги продукції та фінансових ресурсів, які обертаються в цій сфері, являють собою суттєву перешкоду забезпеченню сталого розвитку економіки. Значною проблемою є те, що переважна більшість операцій, які можна віднести до тіньових, можна здійснювати в легальному нормативно-правовому полі, а доведення факту здійснення тіньової діяльності потребує значних зусиль органів державної влади. Внаслідок того, що обсяги тіньової економіки не можуть бути повноцінно враховані офіційною статистикою, розроблення спеціальних методів обліку і оцінок цього явища стає неможливим.
Тому боротьба з тіньовою економікою має носити комплексний характер і бути синонімом реформи державного значення. У цьому аспекті треба виходити з структури тіньової економіки. Враховуючи той факт, що тіньова економіка - складне явище, то й структура не може бути спрощеною. В нашій країні всіма проявами тіньової економіки займаються державні органи, а саме: Верховна Рада України; структури, що підпорядковуються Президентові України; Кабінет Міністрів України; органи державних інституцій судової справи; СБУ, МВС та ін.
Практично всі державні відомства, як на міському так і на регіональному рівнях, тією чи іншою мірою зачіпає проблема тіньової економіки. При цьому існує неузгодженість у діючих відомствах, інколи дублювання управлінських функцій, що дозволяє «тіньовикам» продовжувати та розвивати свою злочинну діяльність. Особлива роль в боротьбі з тіньовою економікою повинна належати окремому державному органу, який виконуватиме функції по боротьбі з тіньовою економікою
і її наслідками, сприятиме підвищенню ефективності захисту всіх форм власності; вдосконаленню економічного законодавства; посиленню правової пропаганди економічного і кримінального законодавства; посиленню суворих заходів, що запобігань та перешкоджанню нелегальному вивозу капіталу за кордон [7, с. 49].
Позитивний результат боротьби з тіньовим сектором економіки вплине на вибір шляху держави щодо подальшого розвитку вітчизняної економіки і суспільства: економіка твердо встане на шлях закону, що дозволить реалізувати величезний потенціал зростання, стати ефективною, як в розвинених країнах, з сильними демократичними традиціями і значними соціальними гарантіями, або її подальше формування піде по латиноамериканському шляху з переважанням вузькокланових інтересів, недосяжних силі закону, що прирікає основні маси населення країни на убогість. Швидше за все, Україну чекають поступова еволюція тіньових стосунків, пом'якшення і легалізація деяких з них і повільний відхід від неприйнятних для цивілізованого суспільства норм. ■
ЛІТЕРАТУРА
1. Колісник В. І. Основні методологічні аспекти статистичного оцінювання економіки, що безпосередньо не спостерігається // Статистика України.- 2007.- № 4.- С. 52 - 57.
2. Краус Н. М. Теоретичні та методологічні аспекти тіньової економіки за умов трансформаційних перетворень / Н. М. Краус // Вісник Львівської фінансової державної академії / Головний редактор Буряк П. Ю.- Львів : ЛДФА, 2007.-№ 12.- С. 233 - 243.
3. Озерський І. Місце тіньової економіки у сучасному економічному середовищі / І. Озерський // Економіка. Фінанси. Право.- 2003.- № 6.- С. 25 - 29.
4. Попович В. М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології : Монографія / В. М. Попович.- К. : Правові джерела, 1998.- 448 с.
5. Попов Ю. Н., Тарасов М. Є. Теневая экономика в системе рыночного хозяйства : Учебник. / Ю. Н. Попов, М. С. Тарасов.- М. : Дело, 2005.- 240 с.
6. Теневая экономика: опыт криминологического исследования: / [А. А. Горщак, Э. А. Дидоренко, В. М. Иванов, Б. Г. Розовский].- Луганск : РИО ЛИВД, 1997.- 203 с.
7. Ущаповський В. Тіньова економіка як джерело живлення організованої злочинності / В. Ущаповський // Право України.- 2001.- № 4.- С. 48 - 51.
8. Ущаповський В. Тіньова економіка як інфраструктура організованої злочинності: сугність, тенденції розвитку, кримінально-правові проблеми / В. Ущаповський // Право України.- 2000.- № 2.- С. 61 - 64.
9. Харазішвілі Ю. Системне моделювання соціально-економічного розвитку України // Банківська справа.-2006.- № 3.- С. 45 - 65.
10. Шанин Т. Эксполярные структуры и неформальная экономика современной России // Неформальна экономика. Россия и мир / Под ред. Т. Шанина.- М. : Логос, 1999.576 с.
ЕКОНОМІКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА