CC BY
68
створення трьох проекцiй (побудову можна виконати орieнтовно за одну хвилину). Аналопчно можна побудувати аксонометричнi проекцп. Осшльки учнi бачать практичне застосування системи та усвщомлюють переваги автоматизованого креслення, у них пiдвищуeться iнтерес до предмета та стимулюються когнiтивнi процеси (увага, мислення, сприймання, пам'ять).
Застосування сучасних 1КТ на уроках креслення забезпечуе покращення сприймання навчального матерiалу. Використання програми Компас-3Б сприяе розвитку тзнавального iнтересу до предмета i технiчного мислення, спонукае до самовдосконалення, дае можливiсть на сучасному рiвнi виконувати навчальнi завдання, зокрема умшня складати креслярсько-графiчну документацiю, формуе елементарнi вмiння з комп'ютерно! графiки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Верхола А. П. Системний аналiз процесу навчання графiчних дисциплiн у технiчному унiверситетi / А.П. Верхола // Вища осв^а Укра1ни. - 2005. - № 3. - С. 70-73.
2. Жалдак М. I. Двадцять роюв становлення i розвитку методично! системи навчання шформатики в школi та педагопчному унiверситетi / М. I. Жалдак, Н. В. Морзе, Ю. С. Рамський // Комп'ютер у шкот та мм'!. -2005. - № 5. - С. 12-19.
3. Креслення 11 клас: програма для профшьного навчання учшв загальноосвггшх шкiл (Технологiчний профiль) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua.
4. Райковська Г. О. 1нформацшно-комушкацшш технологи - заЫб удосконалення шженерно-конструкторсько! пiдготовки майбутнiх фахiвцiв / Г. О. Райковська, Л. С. Тихончук // Вкник Житомирського державного технолопчного унiверситету. Серiя: технiчнi науки. - 2010. -№ 4 (55). - С. 92-96.
5. Селезень В. Д. Дидактичт засади структури i змюту навчально-методичного комплекту з креслення в основнш школi: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / В. Д. Селезень - К., 2009. - 24 с.
6. Сидоренко В. Фундаментатзащя професшно! тдготовки як один в прюритетиих напрям1в розвитку вищо! освiти в Укра!нi / В. Сидоренко, С. Бшевич // Вища освгта Украши. - 2004. - № 3. - С. 35-41.
7. Шевчук Л. Д. Методика застосування технологш прикладно! шформатики в школi та вищому педагопчному навчальному закладi / Л. Шевчук // Переяслав-Хмельницький державний педагопчний ушверситет 1мет Григорш Сковороди: наук.-теорет. збiрник. - 2009. - Вип. 18. - С. 273-277.
УДК 004.9:378
А. В. УРУСЬКИЙ
ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНО! ТЕХН1КИ В УМОВАХ 1НФОРМАЦШНОГО СУСШЛЬСТВА
Розкрито роль комп 'ютера як основного фактора зародження та становлення тформацшного сустльства. Розглянуто основн сфери застосування комп'ютера та комп'ютерноI техтки: побут, системи автоматизованого проектування, автоматизован системи наукових до^джень, бази знань та експертн системи, адмШстративне керування, управлтня технологiчними процесами, медицина, торгiвля, електронш грошi, стьське господарство, освта тощо. Визначено напрями використання комп 'ютерноЧ техтки при тдготовщ вчителiв технологш.
Ключовi слова: тформацшне суспыьство, комп 'ютер, сфери застосування комп 'ютерноЧ техтки, вчитель технологш.
А. В. УРУСКИЙ
ПУТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТЕХНИКИ В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА
Раскрыта роль компьютера как основного фактора зарождения и становления информационного общества. Рассмотрена основная область применения компьютера и компьютерной техники: быт,
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й _ТА ПРОФЕС1ЙН1Й ОСВ1Т1_
система автоматизированного проектирования, автоматизированная система научных исследований, базы знаний, и экспертная система, административное управление, управление технологическими процессами, медицина, торговля, электронные деньги, сельское хозяйство, образование, но др. Определенно направление использования компьютерной техники при подготовке учителей технологии.
Ключевые слова: информационное общество, компьютер, область применения компьютерной техники, учитель технологий.
A. V. URUSKYY
THE WAYS OF COMPUTER MACHINERY USAGE IN THE CONDITIONS OF
THE INFORMATION SOCIETY
The role of a computer as a basic factor of the information society formation and coming into being is highlighted here. The main spheres of the computer and computer machinery usage are examined, they are the following: mode of life, the system of computer-aided design, computer-aided systems of scientific research, the knowledge base and expert systems, administrative management, technological processes administration, medicine, commerce, electronic money, agriculture, education etc. The directions of computer machinery usage in the technology teachers training are defined.
Keywords: the information society, a computer, the spheres of the computer machinery usage, technology teachers.
Сyчaсне суспшьство, яке хaрaктеризyeться швидким зростaнням iнформaцiï, вимaгae вдосконaлення ïï обробки тa використaння. Америкaнський соцiолог тa Футуролог Е. Тоффлер вкaзyю да единий зaсiб, який може зaбезпечити обробку великого обсягу iнформaцiï -комп'ютер. Вш зaзнaчae, що комп'ютер може допомогти «просiювaти» знaчнi мaсиви дaних iнформaцiï, зробить можливим потж нових теорiй, iдей, iдеологiй, техшчних проривiв, економiчних i полiтичних iнновaцiй, як1 до цих пiр були немислимими тa неймовiрними [12].
Сьогодш спостерiгaeться тенденцiя впровaдження комп'ютерa ^arar^TO в yсi сфери життeдiяльностi людини. Подaльше розширення нaпрямiв використaння комп'ютерa вимaгae вивчення особливостей його зaстосyвaння в yмовaх сyчaсного iнформaцiйного сyспiльствa тa вдосконaлення пiдготовки потенцiйних користyвaчiв.
Мета статп — покaзaти роль комп'ютерa тa сфери його використaння в нинiшнiх yмовaх.
Вaжливим фaктором зaродження тa стaновлення сyчaсного iнформaцiйного сyспiльствa е створення комп'ютерно1' техшки. Проблемою використaння комп'ютерiв зaймaються Е. Тоффлер, Р. Абдеев, Е. Maшбiц, Б. Гершунський, Р. Гуревич, М. Кaдемiя, Н. Осетровa, Р. Гуревич, М. Кaдемiя, Г. Коджaспировa. Д. ^нов, О. Левiнa тa iншi вiдомi зaрyбiжнi тa вiтчизнянi дауковщ. 3a твердженням Е. Тоффлерa «комп'ютер - це единий зaсiб проти розрiзненоï культури iнформaцiï [12, с. 292]. 1з цим пiдходом стосовно ролi комп'ютерa спiвпaдae дyмкa Р. Абдeeвa про те, що «обсяг нayковоï, економiчноï, стaтистичноï тa шшо1' iнформaцiï нaстiльки великий, що виникта сyттeвa диспропорцiя мiж швидк1стю отримaння iнформaцiï тa можливостями ïï обробки. Це зумовило необхвдшсть нaйбiльш широкого використaння ЕОМ для оперaтивноï обробки й aнaлiзy iнформaщï» [1, с. 71].
Укршнсью дослiдники Р. Гуревич тa М. Кaдемiя стверджують, що «створення комп'ютерa понaд 60 рокв тому буде зaписaне в юторш як подая свiтового знaчення. Адже появa комп'ютерa, здaтного до переробки колосaльних обсягiв iнформaцiï, нaблизилa перехвд сyспiльствa нa як1сно новий стутнь розвитку - iнформaцiйне суспшьство» [3, с. 15]. Вони розглядaють комп'ютер як нове здаряддя прaцi, <шдже знaчно вiдрiзняeться вiд тих, що суспшьство створювaло до цього. Ш комп'ютер людинa може переклaсти тaкi зaвдaння, що рaнiше 1й доводилось вирiшyвaти тiльки своею головою» [3, с. 15].
Комп'ютерш технологiï з устхом використовуються у виробництвi (верстaти з числовим прогрaмним керyвaнням, aвтомaтизовaнi виробничi лшп), бiзнесi (aвтомaтизaцiя бухгалтерского облiкy, виконaння бaнкiвських оперaцiй, використaння плaстикових кaрт тa
мережi 1нтернет для взаеморозрахунк1в), сферi o6MiHy (1нтернет-магазини), no6yTi (програмоваш no6yTOBi прилади та персональнi ЕОМ), та шших сферах життя.
Комп'ютери та комп'ютерна техшка у виробництвi застосовуються дуже широко. Зокрема, на сайт Центрального науково-дослвдницького iнститyтy швейно1 промисловост (Росшська Федерацiя) розмiщено матерiали, в яких обгрунтовуеться доцiльнiсть використання комп'ютерiв у цш галyзi. Увагу зосереджено на системi автоматизованого проектування (САПР) у швейному виробнищш. Для цього, як правило, використовують: дизайнерськ1 програми, як дозволяють розробляти зовнiшнiй вигляд виробiв, пiдбирати найбiльш вдале поеднання кольорово! гами тканини; конструкторськ1 програми, що реалiзyють творчий задум дизайнера в лекалах; технолопчш програми, що опташзують розкладки лекал на матерiалi, проектування процесу розкрою та пошивку виробiв.
Останнiм часом стало можливим здшснювати проектування одягу в 3D. Серед сучасних систем проектування в 3D наводиться система «Стащим», яка використовуеться для розробки лекал одягу плечового асортименту ж1ночо! групи вироб1в: пальт, жакетв, костюм1в, блуз тощо.
Крiм того в САПР входять модул^ як1 дозволяють вирiшyвати так1 основш завдання [5]: складання технолопчно1 послвдовносп виготовлення швейних виробiв; нормування часу виконання технологiчних операцiй; розрахунок вартосп окремих операцiй та повного технолопчного процесу виготовлення об'екта тощо.
САПР застосовуються i в металyргiйнiй промисловосл, так з метою зменшення часових i фiнансових витрат на ливарних заводах почали широко використовувати комп'ютерш технологи, зокрема: комп'ютерне моделювання процесу формування вiдливок при проектyваннi технологи; використання системи автоматизованого проектування (САПР) -систем проектування технологи, проектування та виготовлення оснащення.
Прикладом використання автоматизованого проектування е система комп'ютерного моделювання ливарних форм «Пол^он», яка забезпечуе тривимiрне моделювання фiзичних процеив, що впливають на якiсть ввдливки [11].
Застосовуеться комп'ютер також в управлшш технологiчним процесами: передбачае керування механiзмами, технологiчними процесами, промисловими роботами та шшими механiзмами i пристроями, в яких використовуються мiкропроцесори [2, с. 109].
Можна назвати ще одну нову сферу використання комп'ютерно! технiки - створення на основi персональних комп'ютерiв контрольно-вимiрювальноl апаратури, яка дозволяе проводити вимiрювання безпосередньо на виробничш лши. Використання комп'ютерiв як контрольно-вимiрювальних приладiв, зазначае Ю. Горяев, е значно ефектившшим вiд випуску в обмежених к1лькостях спецiалiзованих приладш з обчислювальними блокам.
В сшьському господарствi комп'ютер теж все бшьше застосовуеться. Наприклад, у фермерських господарствах США тривалий час комп'ютери та шформащя 1нтернету застосуються для [7]: отримання резyльтатiв експертизи продукци з незалежно! лабораторп (!х одночасно отримують власник продукци i переробне тдприемство); формування бази даних про тварин (у будь-який час можна ознайомитися з iсторiею та продyктивнiстю кожно1 тварини; розрахунок оптимального рацiонy харчування тварин; аналiз замовлень i прогнозування збуту товару; облiк використаних матерiалiв i реалiзованоl продукци.
Iншi варiанти застосування комп'ютера та комп'ютерних систем у сшьському господарствi наводить Ю. Горяев. Зокрема, вони дозволяють: розрахувати необхiднy к1льк1сть насiння та добрив; спланувати бюджет i вести облш худоби; спланувати сiвозмiни; розраховувати графш поливу сiльськогосподарських культур; керувати поданням кормiв для тварин тощо [2, с. 113].
Також Ю. Горяев зазначае, що комп'ютери та шдив^альш мшрочши дозволяють контролювати стан кожно1 окремо1 тварини та рослини. Це вившьняе значнi матерiальнi та людськ ресурси, рiзко покращуе як1сть життя людини. Для прикладу, вiн наводить портативний комп'ютер AgGPS 170 компанп Trimble, призначений для використання в важких умовах сiльськогосподарських робiт.
Широко застосовуються комп'ютери в автоматизованих системах наукових до^дженнях (АСНД). Як правило вони використовуються в шформацшно-пошукових та експертних
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й
_ТА ПРОФЕСШНМ ОСВ1Т1_
системах, що дозволяе вирiшувати так1 завдання: управлiння експериментом; пiдготовка звiтiв i документации пiдтримка бази експериментальних даних i iн.
При використаннi АСНД виникають наступи позитивнi моменти: у декшька разiв скорочуеться час проведения до^джения; збiльшуеться точнiсть i достовiрнiсть результатiв; посилюеться контроль за ходом експерименту; скорочуеться к1льк1сть учасник1в експерименту; пiдвищуеться як1сть i iнформативнiсть експерименту за рахунок збшьшення числа контрольованих параметрiв i ретельшшо! обробки даних; виводяться оперативно в найбiльш зручнш формi (графiчнiй або символьнiй) результати експеримеипв [2, с. 104].
Наступна сфера застосувания комп'ютера - це бази знань та експертш системи. База знань е сукупшстю знань, як вiдносяться до певно! наочно! сфери та формально представленi так, щоб на !х основi можна було здiйснювати мiркування. Бази знань найчастше використовуються в контекстi експертних систем, де за !х допомогою представляються навички i досвiд експерпв, зайиятих практичною дiяльнiстю у ввдповвднш галузi знань (наприклад, в медициш або математицi) [2, с. 104].
Експертна система - це комплекс комп'ютерного програмного забезпечення, що допомагае людиш приймати обгрунтованi рiшения. Так системи використовують iнформацiю, отриману заздалепдь вiд експертiв - людей, як в тiй чи iншiй галузi е кращими фахiвцями. Як правило, вони застосовуються в рiзних сферах: медичнш дiагностицi, розвiдцi корисних копалин, виборi архiтектури комп'ютерно! системи тощо.
Аналiзуючи експертнi системи, Ю. Горяев описуе, що вони повинт: збертати знания ввдповвдно! галузi (факти, описи подш i закономiрностей); умiти спшкуватися з користувачем обмеженою природиою мовою (тобто ставити питання i розумии вiдповiдi); володiти комплексом логiчних засобiв для виведення нових знань, виявлення закономiрностей i протирiч; ставити завдання за запитом, уточнювати И постановку i знаходити ршения; пояснювати користувачев^ як отримано рiшения [2, с. 105].
Комп'ютери широко застосовуються в адмшстративному управлшш. Як правило, це передбачае використання комп'ютерно! технiки в офюах, що сприяе автоматизаци роботи установи. При цьому найчастше використовуються текстовi редактори, iнтегрованi пакети програм, електроннi таблицi, системи управлiния базами даних, графiчнi редактори i графiчнi бiблiотеки (для здобуття дiаграм, схем, графiкiв тощо), електроннi записники, електронш календарi з розкладом дiлових зустрiчей i засiдань, електроннi картотеки (для каталопзацп та пошуку документiв: лисив, звтв й iн.), автоматичнi телефонш довiдники [2, с. 106].
Спещальт електроннi пристро! - так1, як адаптери та сканери, сприяють автоматизаци документообiгу. Так, адаптер забезпечуе зв'язок з перифершними пристроями, що мають вихвд на телефону лiнiю, а сканер - введения в комп'ютер докумеипв на друкованш основi (тексти, креслення, графiки, рисунки, фотографií).
Комп'ютери у побуп також все ширше застосовуються i поступово стають предметами першо! необхiдностi. Так, Ю. Горяев наводить приклади використания комп'ютера у побут -по-перше, для забезпечення нормально! життедiяльностi житла: охоронна та протипожежна автоматика, автоматика газоаналiзаторiв; управлшия освiтленiстю, витратою електроенергii, опалювальною системою, мшромматом; електроплити, холодильники, пральнi машини зi вбудованими мiкропроцесорами; по-друге, для забезпечення шформацшних потреб людей, яш перебувають вдома (замовления товарiв i послуг; реалiзацiя навчального процесу; пошук iнформацií через бази даних; збiр даних про стан здоров'я; забезпечення дозвшля i розваг; надания доввдково! iнформацií; електронна пошта, телеконференцií; 1нтернет) [2, С. 103].
Мiцний союз утворили комп'ютерна техшка та медицина. На сьогодшшнш день комп'ютерна апаратура широко використовуеться при встановленнi дiагнозу, проведения обстежень та профiлактичних оглядав, хiрургiчних втручань тощо. Сюди вщносять наступнi прилади: комп'ютерна томографiя та ядерна медична дiагностика дають точне пошарове зображения структур внутрiшнiх оргашв; ультразвукова дiагностика i зондувания - для отримания зображень внутрiшнiх оргашв та до^джения !х стану; мшрокомп'ютерш технологií рентгенiвських дослiджень; прилади дихания та наркозу; променева терапiя з мшропроцесорним керуваниям тощо [2, с. 110].
Крiм комп'ютерно1 технiки, яка використовуеться у рiзноманiтних медичних приладах та пристроях, практично застосовуеться i сам комп'ютер. У медициш наводяться такi варiанти використання комп'ютера: вивчення можливих начдив при ударах для хребта i черепа людини в автомобiльних катастрофах; медичш бази даних дозволяють фахiвцям бути завжди в кyрсi сучасних науково-практичних досягнень; використання 1нтернету для обмiнy iнформацiею про донорськ1 органи, яких потребують критичнi пацiенти, котрi очiкyють трансплантацп; в навчаннi медпращвнишв (у таких випадках комп'ютери «грають роль хворого» i на пiдставi виданих !м симптомiв студенти повинш визначити дiагноз i призначити курс л^вання); для створення епiдемiологiчних карт, яю дозволяють стежити за швидшстю i напрямом поширення епiдемiй тощо [7].
Використання комп'ютерних технологш у медицинi дае змогу реалiзyвати електронну форму медично1 картки. Так М. Кононов та С. Радченко зазначають, що електронна форма медично1 картки полегшуе вирiшення багатьох завдань: документування (накопичення, надiйне зберiгання та можливють зручного перегляду) довшьно1 медично1 шформацп про пацiента з прив'язкою до календарно1 дати; пошук (фшьтрацш по набору ознак) необхiдноl шформацп; вiдслiдковyвання тимчасово1 залежностi окремих дiагностичних параметрiв тощо [4].
Нинi комп'ютерш технологи, як1 швидко поширюються i вдосконалюються, стають незамiнними помiчниками для людей iз фiзичними вадами. Для них розробляються спещальш програми як для роботи так i для навчання за комп'ютером. Так О. Косовець розглядае наступш програми для людей з вадами здоров'я [8]
1. Програми для слyхачiв з вадами зору.
1.1. Екранний диктор - ця програма озвучуе yd дИ, як1 вiдбyваються на екраш, розповiдае, як за допомогою клавiатyри виконати ту чи iншy команду. Слухач виконуе iндивiдyальнi налаштування програми: змiнюе голос диктора (вибрати у списку жшочий чи чоловiчий), налаштовуе темп читання, обирае гyчнiсть та тон (деяк слyхачi краще сприймають висок1 голоси).
1.2. Програми для озвучення введеного тексту з клавiатyри. Незрячi та слабозрячi слyхаючi чують лтару чи цифру, яку вони друкують у реальному часi. 1ндив^альш налаштування дозволяють обрати озвучування кожного символу чи слова.
1.3. Озвучення електронних книг. Програма може прочитати вголос текст, який завантажить слухач украшською, англiйською чи росiйською мовами. Слухач налаштовуе голос диктора, його темп i тон читання.
2. Програми для слyхачiв з вадами слухового апарату.
2.1. Програма для комфортного читання електронних книг. Програма вщображае ввдкритий текст на весь екран, колiр фону та лтар змiнюе слухач за власними вподобаннями. Слухач вщкрие пiдрyчник на тш сторiнцi, на як1й зупинився минулого разу. Якщо слухач читае одразу калька книг, програма запам'ятовуе мюце перебування слухача на сторiнках книги.
2.2. Програми для створення сyбтитрiв. Програма дозволяе створити текстовий супровщ для мультимедшних лекцiй. Весь аyдiо-матерiал додатково дублюеться у вигляд субтш^в. Слyхачi також використовують програму для створення сyбтитрiв до хyдожнiх та ашмацшних фiльмiв.
2.3. Налаштування спливаючих пiдказок. Спливаючi пiдказки вiдображаються при наведенш курсора «мишi» для командних кнопок, елеменпв робочого столу та вшон програм.
3. Програми для слyхачiв з вадами опорно-рухового апарату.
3.1. Програми для встановлення рiзних тем оформлення операцiйний системи та вшон програм. Рiзноманiтнi тематичнi та шдивщуальш оформлення вiкон, кнопок, тексту та шших елементiв вiкон програми допоможуть збiльшити команднi кнопки.
3.2. «Залипання» клавiш та автозамiна тексту. Слухач з вадами опорно-рухового апарату за допомогою спещального програмного забезпечення налаштовуе не лише «залипання» клавш, а й автоматичне переключення клавiатyри, автоматичну замiнy тексту з помилками [8].
Для людей незрячих та з вадами зору О. Лозицький та В. Паучник описують цифровi книги що «розмовляють» (DTB - Digital Talking Book). Вони наводять ll визначення: «цифрова книга, що «розмовляе» (DTB), - це набiр електронних файлiв ввдповщно1 тематики для подання шформацп за допомогою альтернативних засобiв вiдображення та вiдтворення шформацп, а
ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й В ТЕХНОЛОГ1ЧН1Й
_ТА ПРОФЕСМШЙ ОСВ1Т1_
саме синтезованих мовних текспв, рельефно-крапковою алфав^ Брайля, вiзуальних зображень i, зокрема, широкоформатного друку» [9].
Торпвля також не залишаеться осторонь ввд процесу комп'ютеризацп. Це пристро! для зчитування та друкування штрихових кодiв, що товарах дозволяе пришвидшити процес розрахунку в магазинах i куш^ зокрема. [2, с. 111]. Використовуеться база даних, яка дае змогу отримати шформацш про к1льк1сть товару, що залишилася, правила його оподаткування, юридичнi обмеження на продаж та ш.
Важливою складовою сучасного суспшьства стають електроннi кошти. Ними можна оперувати так само, як i звичайними, але забезпечуеться бiльша гнучюсть у користуваннi. Електроннi кошти використовуються у наступних сферах: торгтвля без гривки - оплата виконуеться з використанням кредитних карток; розмiннi автомати - можливють отримати кошти готшкою через картку; банк1вськ1 операцй' на дому - можливють вкладника зв'язатися з комп'ютеризованими банмвськими органiзацiями та отримати наб!р послуг; оплата усно - оплата рахунюв по телефону з гарантованим розпiзнанням кредитора за паролем i голосом [2, с. 112-113].
Все бшьше процес комп'ютеризацп охоплюе галузь осв1ти. Питания використання комп'ютерно! технiки в ц1й сфер! досл!джуються у працях Б. Гершунського, Р. Гуревича, М. Кадемп, Е. Машбща, Г. Коджаспiровоï, Н. Осетрово! та 1нших науковцiв.
На думку Р. Гуревича та М. Кадемп, застосування комп'ютера в осв1т1 - це вимога часу: «Сучасш шформацшш i телекомунiкацiйнi технологi!, створенi зовс1м не для потреб осв1ти, ведуть до 1стинно! революцп в освт» [3, с. 7]. Комп'ютер в освт сьогодн1 застосовуеться дуже широко, проте найчастiше досл1дники вказують на два основш напрями використання: 1) застосування комп'ютера як об'екта вивчення; 2) використання комп'ютера як ефективного засобу навчання.
Застосування комп'ютера в освт забезпечуе певш переваги. Так, на переконання Г. Коджаспiровоï та К. Петрова, новпш iнформацiйнi технологи навчання сприяють: iндивiдуалiзацiï навчально-виховного процесу з урахуванням р1вня пiдготовленостi, здiбностей, iндивiдуально-типологiчних особливостей засвоення матерiалу, iнтересiв i потреб учшв; зм1н1 характеру пiзнавальноï д1яльност1 учн1в у 61к !! бшьшо! самостiйностi та пошукового характеру; стимулюванню прагнення учн1в до пост1йного самовдосконалення i готовност1 до самостiйного перенавчання; посиленню мiжпредметних зв'язк1в у навчанш, комплексному вивченню явищ i подш; тдвищенню гнучкост1, мо61льност1 навчального процесу, його постшному i динамiчному оновленню; зм1н1 форм i методiв оргашзаци позанавчально! життедiяльностi вихованцiв i оргашзаци дозвшля [6, с. 12].
З уах розглянутих сфер використання комп'ютера та комп'ютерно! техшки в житп людини найбiльш повну !х класиф^щю, на нашу думку, запропонував Ю. Горяев: 1) побут; 2) системи автоматизованого проектування; 3) автоматизованi системи наукових дослщжень; 4) бази знань та експертш системи; 5) адшнютративне управлшня; 6) освiта; 7) управлшн технологчними процесами; 8) медицина; 9) торпвля; 10) Електронт грош1; 11) сшьське господарство [2].
Таким чином, комп'ютери ниш застосовуються практично у вс1х сферах життедiяльностi людини. Комп'ютерна техшка пост1йно вдосконалюються, створюеться нове програмне забезпечення. Це вимагае оновлення знань i покращення п1дготовки користувачiв. Одним 1з варiантiв вирiшения ще! проблеми е переход на нов1 iнформацiй технологiï п1дготовки майбутнiх фахiвцiв.
На нашу думку, в процеа п1дготовки майбутиiх учитсл1в техиологiй комп'ютерну техиiку необхщно використовувати при виршент таких завдань: вивчення типових та спецiалiзованих програм комп'ютера з метою розширення кругозору та практично! тдготовки до використання комп'ютера у р1зних сферах життедiяльностi людини; органiзацiя самостшно! тдготовки студентiв; виконання ро61т розрахункового характеру; демонстрування рiзноманiтних ф1зичних, х1м1чних та техиологiчних проце^в i явищ, яю важко побачити неозброеним оком; виконання документа, курсових, бакалаврських, дипломних та магiстерських ро61т; розробка презентацш та унаочнень; органiзацiя навчання; визначення р1вня компетентностi студентiв; робота в ьтернел для пошуку необх^дно! шформаци; проведення конференцiй i виконання шших завдань, як1 е невiд'емним атрибутом сучасного суспшьства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абдеев Р. Ф. Философия информационной цивилизации / Рифгат Абдеев. - М.: Владос, 1994. - 336 с.
2. Горяев Ю. А. Информатика: учеб. пособие / Юрий Горяев. - М.: МИЭМП, 2005. - 116 с.
3. Гуревич Р. С. 1нформацшно-телекомушкацшш технологи в навчальному процес та наукових дослвдженнях: навч. поЫбник для студенпв педагогiчних ВНЗ i слухачiв шститулв пiслядипломно! освiти / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемiя. - К.: Освгта Укра!ни, 2006. - 390 с.
4. Информатика в медицине / М. В. Кононов, С. П. Радченко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rpd.univ.kiev.ua/ downloads/abitur/cikavo/inf_in_med.doc
5. Использование компьютерных технологий в швейной промышленности / Центральный научно-исследовательский институт швейной промышленности. [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.cniishp.ru/articles/use-computer-technologies.html
6. Коджаспирова Г. М. Технические средства обучения и методика их использования: учеб. пособие. для студ. высшых пед. учеб. заведений / Г. М. Коджаспирова, К. В. Петров. - М.: Академия, 2001. - 256 с.
7. Компьютеры в медицине [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.medlinks. га/ article.php?sid=39541
8. Косовець О. П. Програмне забезпечення у процес навчання слухачiв з вадами здоров'я / О. П. Косовець // Вкник Луганського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. - № 22 (209). - 2010. - Ч. III. - С. 165-171.
9. Лозицький О. В. Стандарти, структура та технолопя створення книг, що «розмовляють» / О. В. Лозицький, В. В. ПаЫчник // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - Харьков, 2010. - № 3/11 (45). - с. 10-19.
10. Нужен ли фермеру компьютер [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.farmer-business.info/view_articles.php?id=1
11. Опыт применения компьютерных технологий в литейном производстве [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.focad.ru/index.php?id=6
12. Тоффлер Э. Третья волна: пер. с англ. / Элвин Тоффлер. - М.: ООО «Издательство АСТ», 2002. - 776 с.
УДК 377:372.8
I. Б. ЛУЦИК, В. В. ЛАШКЕВИЧ
СПЕЦИФ1КА ЗАСТОСУВАННЯ 1НФОГРАФ1ЧНИХ МЕТОД1В ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗНАНЬ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕС1
Розглянуто iнфографiчнi методи представлення знань та специфк Чх використання у навчальному процесi. Наведено приклади формування та застосування iнфографiчних обseктiв i Чх когштивн функцп. Обгрунтовано доцтьтсть вивчення iнфографiчного проектування при тдготовц спецiалiстiв iнженерно-педагогiчного профтю.
Ключовi слова: тфографжа, методи представлення знань, формування освттх ресурЫв, тдготовка iнженерiв-педагогiв.
И. Б. ЛУЦИК, В. В. ЛАШКЕВИЧ
СПЕЦИФИКА ПРИМЕНЕНИЯ ИНФОГРАФИЧЕСКИХ МЕТОДОВ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ЗНАНИЙ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ
Рассмотрены инфографические методы представления знаний и специфика их использования в учебном процессе. Приведены примеры формирования и применения объектов инфографики, их когнитивные функции. Обоснована целесообразность изучения инфографического проектирования при подготовке специалистов инженерно-педагогического профиля.
Ключевые слова: инфографика, методы представления знаний, формирование образовательных ресурсов, подготовка инженеров-педагогов.
