CC BY
8
УДК 340.12
Т. З. Tapa^MiB
1нститу права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
д-р юрид. наук, проф., заступник директора - декан повно! вищо! освiти 1НПП, професор кафедри теори та фшософп права
Т. Ю. Дашо
ЛьвДУВС, канд. юрид. наук, доцент кафедри господарсько-правових дисциплш
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО КОМПЕТЕНТНОГО ПРАЦ1ВНИКА ОВС У КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО
СУСП1ЛЬСТВА
© Гарасим1в Т. З., Дашо Т. Ю., 2015
У науковому дослщженш визначено основш шляхи формування профес1йно компетентного працiвника органiв внутрiшнiх справ у контекст розвитку громадянського сусшльства. Розглянуто проблеми фаховоТ пiдготовки пращвникчв органiв та пiдроздiлiв системи МВС УкраТни, особливу увагу придiлено розробленню нових форм та яккних методiв усшшноТ дiяльностi прац1вник1в ОВС.
Ключовi слова: працiвник, органи внутрiшнiх справ, громадянське суспiльство, професiоналiзм, компетентнiсть, професшна пiдготовка, стратегiя.
Т. З. Гарасымив, Т. Ю. Дашо
ПУТИ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНО КОМПЕТЕНТНЫХ РАБОТНИКОВ ОВД В КОНТЕКСТЕ РАЗВИТИЯ ГРАЖДАНСКОГО
ОБЩЕСТВА
В научном исследовании определены основные пути формирования профессионально-компетентного работника органов внутренних дел в контексте развития гражданского общества. Рассматриваются проблемы профессиональной подготовки работников органов и подразделений системы МВД Украины, особое внимание уделено разработке новых форм и качественных методов успешной деятельности сотрудников ОВД.
Ключевые слова: работник, органы внутренних дел, гражданское общество, профессионализм, компетентность, профессиональная подготовка, стратегия.
T. Z. Garasumiv, T. Ju. Dacho
BY CREATING A PROFESSIONAL - COMPETENT POLICE OFFICERS IN THE CONTEXT OF CIVIL SOCIETY
In the scientific study of the main ways of formation of professional and competent police officers in the context of civil society. Problems of professional training of employees and departments of the MIA of Ukraine, special attention is paid to the development of new forms and methods of qualitative success of the police officers.
Key words: worker, law enforcement bodies, civil society, the professionalism, competence, training, strategy.
Постановка проблеми. Сучасш умови життeдiяльностi потребують i вiдповiдного перегляду ролi, завдань i мiсця багатьох державних оргашв. Насамперед це стосуеться органiв внутршшх справ як гаранта правопорядку та стабшьносп в суспiльствi. Нормативно-правова основа дiяльностi цього органу формувалася упродовж усього перюду становлення Укра!ни як незалежно! держави. Змiни, що вщбуваються у суспiльному життi, внесли багато коректив у дiяльнiсть органiв внутршшх справ, насамперед у розширення !х компетенцп, удосконалення форм i методiв дiяльностi. Частину цих змiн нормативно закршлено, але, враховуючи сучаснi темпи розвитку суспшьного життя, ще бшьша !х частина потребуе вiдповiдного унормування.
Сьогодш вельми актуальним е вивчення забезпечення конституцшних прав та свобод громадянина органами внутршшх справ, оскшьки саме на них покладено функщю захисту та забезпечення реалiзацil прав та свобод людини, а у випадку порушення цих прав - обов'язок ужити заходiв, необхiдних для !х вiдновлення.
Мета дослiдження полягае у визначенш шляхiв формування професшно компетентного працiвника органiв внутрiшнiх справ у контекст розвитку громадянського суспшьства.
Стан дослiдження. Питання, що стосуються становища людини в державi, и громадянських прав i свобод, мiжнародних стандартiв прав людини, !хнього юторичного розвитку, юридичного забезпечення, дiяльностi мшщи щодо !х захисту розглядаються у працях М. Вггрука, Б. Габрiчидзе, В. Gвiнтова, Р. Калюжного, В. Колюника, X. Лаутерпахта, С. Лисенкова, Р. Мюллерсона, О. Негодченка, А. Олшника, Л. Розiна, Д. Себайна, С. Сливки, С. Старжинського, С. Старосцяка, К. Толкачова, Т. Торсона, Ю. Трошкша, А. Хабiбулiна, О. Шмоткша та iнших.
Мiсце та роль оргашв внутршшх справ в умовах формування громадянського суспшьства дослщжували: Г. Атаманчук, В. Авер'янов, О. Бандурка, М. Ануфрiев, I. Бачило, Д. Гвiшiанi, Б Курашвiлi, Б. Лазарев, А. Майдиков та iншi провщш вченi.
Виклад основних положень. Основними факторами тдвищення рiвня професiоналiзму працiвникiв органiв внутрiшнiх справ е професшна правосвiдомiсть, професiйнi здiбностi, професшна культура та професiйна етика. Комплексний аналiз !х характеристик дав змогу визначити таю ознаки професiоналiзму пращвниюв органiв внутрiшнiх справ: 1) професiоналiзм -одна з найважливiших сторш професшно! культури працiвника органiв внутршшх справ, елемент (мiра) його компетентности 2) професiоналiзм визначае дiлову надшнють, здатнiсть успiшно та безпомилково здшснювати конкретну правоохоронну дiяльнiсть як у звичайних умовах, так i в екстремальних, нестандартних ситуащях; 3) на особистому рiвнi професiоналiзм зумовлюеться певними досягненнями в процес службово-трудово! дiяльностi, високим рiвнем сформованостi професшно! та духовно! культури в усш И досконалосп [1, с. 163].
На основi проведеного дослiдження вважаемо за необхщне видiлити шляхи формування професшно компетентного пращвника органiв та шдроздшв системи МВС Укра!ни. Це, зокрема: конкурсний вiдбiр як кандидатiв для професшно! тдготовки (навчання), так i кандидатiв для замiщення конкретних посад у системi органiв внутрiшнiх справ; перюдична атестацiя працiвникiв органiв внутршшх справ; створення банку квалiфiкацiйних ощнок претендентiв на зайняття вищо! посади в органах та у шдроздшах системи МВС Укра!ни; створення системи позитивно! мотивацп для високопрофесiйного та добросовюного проходження державно! служби в органах внутршшх справ; регулярне проведення дослщжень щодо оцiнки професiйного рiвня та характеру мотивацi! працiвникiв оргашв внутршшх справ; широке використання зарубiжного досвiду щодо професiйно! пiдготовки правоохоронщв [10, с. 118].
Отже, професiоналiзм у системi МВС - це насамперед здатнють працiвника органiв внутршшх справ, колективу працiвникiв визначати з урахуванням умов i реальних можливостей найефективнiшi шляхи та способи реалiзацi! поставлених перед ними правоохоронних завдань у межах нормативно визначених повноважень.
Одне з найважливших питань, потреба виршення якого постшно постае перед керiвництвом органiв i пiдроздiлiв внутршшх справ Укра!ни, - це добiр персоналу. Разом iз заходами щодо професшного навчання, забезпечення стимулювання, створення умов розвитку професшного досвiду, добiр повинен забезпечити !хне ефективне функцюнування. Добiр проводять, оцiнюючи
кандидата i вибираючи з них найпридатшших для виконання конкретно! роботи. Ршення пiд час вибору залежить вщ тих критерив, що е основою оцшки: освiта, рiвень професiйних навичок, досвщ роботи, iндивiдуально притаманнi якосп тощо [9, с. 76].
Основний змют процедури виявлення професiйно важливих якостей такий: на основi загальних уявлень про функци та процеси професшно! дiяльностi видiляються гiпотетичнi шдивщуально-особистюш якостi, що розглядаються як чинники ефективносп дiяльностi. Емпiрично встановлюеться стушнь !хнього зв'язку з ефективнiстю, а також взаемний зв'язок самих шдивщуально-особистюних якостей. Це розглядаеться як основа для побудови системи якостей, що штерпретуються як професшно важливi [8, с. 11].
Така стратепя видшення останшх у принципi забезпечуе обгрунтованють вимог, якi ставлять до пращвника органiв внутрiшнiх справ, а тим самим i об'ективне видiлення шдивщуально-особистюних якостей професюнала [4]. Зазначимо, однак, що багато процесiв у складних видах дiяльностi важко пщдаються операцiональному аналiзовi через !х „одномоментнють" або неспостережуванiсть (наприклад, процеси ухвалення рiшення начальником пiдроздiлу або оперативним пращвником). Це знижуе вiрогiднiсть висновюв про iндивiдуально-особистiснi якостi спецiалiстiв-правоохоронцiв.
Але юнуе iнша стратегiя видшення професшно важливих якостей, що припускае узагальнення суб'ективних уявлень !хшх носив - професiоналiв - про специфшу професи та власнi iндивiдуально-особистiснi якосп. Зазвичай досвiдчених професiоналiв-експертiв, якi усшшно проявили себе в конкретнiй дiяльностi та яких високо оцiнюють колеги, просять перерахувати т якостi, що, на !х думку, забезпечують ефективне виконання службових функцш. Складений у такий спошб перелiк якостей, необхщних успiшному фахiвцевi, iнтерпретуеться як професшно важливий. Прогноз професшно! усшшносп визначаеться ступенем зб^у дiагностованих шдивщуально-особистюних особливостей кандидата i видiлених шд час опису професiйно важливих якостей [5].
У науковш лiтературi широко використовуеться поняття „професiйна придатнiсть", котра визначаеться через професiйно важливi якосп, тобто вони розглядаються як необхщш i достатнi ознаки професiйно! придатносп [3, с. 1114]. Видiлення та штерпретащя цих якостей, як зазначено вище, обмежуеться лише встановленням взаемозв'язку шдивщуально-особистюних якостей з ефективнютю дiяльностi. Так, вважаеться, що професiйно важливi якостi - це необхiднi умови для успiшного оволодiння професiйними знаннями, умiннями i навичками, якi визначають успiшнiсть навчання у встановлений термш i ефективнiсть професiйно! дiяльностi. Однак щ умови необхiднi для опису якостей професюнала-правоохоронця, але не е достатшми для прогнозування успiшностi д1яльносп.
У цьому випадку розрiзнення необхщних i достатнiх якостей пов'язано з цшьовою функцiею опису об'екта (поди). Необхщш якосп - це таю особливост останнього, котрi дають змогу охарактеризувати його у всьому рiзноманiттi проявiв. Достатнi якостi - це таю особливосп об'екта (подi!), що допомагають вiдрiзнити його вiд шших. Так, наприклад, для встановлення факту вчинення злочину виявляеться перелш необхщних його проявiв у виглядi наявносп потерпiлих, свiдкiв, знаряддя злочину тощо; однак вщсутнють яко!-небудь ознаки (наприклад, свщюв) ще не свiдчить про вщсутнють злочину як такого. Для його диференщювання (розрiзнення двох подiбних за об'ективною стороною дiй, наприклад, умисне нанесення тшесних ушкоджень i необхiдно! оборони) досить однiе! або двох ознак [6, с. 147].
Достатня умова - це така ознака об'екта (поди), що дае змогу зробити не тшьки прямий, але i зворотний висновок. Тшьки в тому випадку, коли деяка умова необхщна i достатня, вона е характерною i видшяе об'ект (подда) у низщ тотожних. Саме видшення необхщних i достатшх ознак об'екта використовуеться для його наукового визначення. Сшввщношення необхщних i достатшх ознак описуеться як включення безлiчi достатшх ознак у безлiч необхщних: достатня ознака завжди необхiдна; однак необхщна - не обов'язково достатня [6, с. 153].
Зi сказаного вище можна зробити висновок, що шдивщуально-особистюш якосп профе-сiоналiв-правоохоронцiв, що зумовлюють ефективнють !х дiяльностi, залишаються лише необхiд-ними. Потрiбне видшення особливо! групи ознак, котрi достатш для прогнозування успiшностi майбутньо! професшно! дiяльностi; саме !х i варто називати професшно важливими якостями.
Вщповщно до визначення професшно важливих якостей як необхщних i достатшх критерив для прогнозування усшшносп дiяльностi (виршення завдань професiйного вiдбору) треба змшити
стратепю 1хнього виявлення. Розглянутi ранiше стратеги (побудова професюграми та опитування експерив) забезпечують видiлення необхiдних для ефективно! дiяльностi якостей, придатних для опису типових особливостей професiоналiв, але не дають можливостi прогнозувати ïï усшшшсть. Потрiбно поставити спецiальне завдання щодо ощнки вибраних iндивiдуально-особистiсних якостей, достатшх для прогнозування успiшностi професiйноï дiяльностi. На наш погляд, немае шшого шляху визначення професiйно важливих якостей, о^м порiвняння шдивщуально-особистiсних якостей „устшних" i „неустшних" професiоналiв [7, с. 46].
Отже, стратегiя видшення професiйно важливих якостей правоохоронцiв в умовах формування громадянського суспшьства повинна передбачати два етапи. Перший - видшення та перевiрка таких шдивщуально-особистюних якостей, яю пов'язаш з ефективнютю дiяльностi. На цьому етапi доцшьно застосовувати стратегiï побудови та аналiзу професiограми та опитування експертiв. Видшеш iндивiдуально-особистi якостi (одиничнi або в комплекс^ залишаються лише необхiдними для характеристики професюнала i ще не е професшно важливими якостями. Другий етап полягае у перевiрцi видшених iндивiдуально-особистих якостей на достатнiсть, що необхщно для порiвняння „устшних" i „неустшних" фахiвцiв (або професiоналiв i непрофесiоналiв) за однiею або декшькома якостями. Якщо спостерiгаеться значне розходження, то ощнювана якiсть достатня для прогнозування усшшносп професiйноï дiяльностi, а отже, професшно важлива.
Вщтак можемо визначити шляхи формування професшно компетентного пращвника оргашв внутршшх справ у контекст розвитку громадянського суспiльства. По-перше, суттевий вплив на функцiонування оргашв внутршшх справ в умовах формування громадянського суспшьства в Украш справлятиме стан законодавчо1' бази, що регламентуе усю правоохоронну дiяльнiсть. Необхiдно враховувати той факт, що правоохоронш органи все часпше будуть змушенi реагувати на нов^ не вiдомi дош, виклики сучасного суспiльства, а тому повинш бути належно „озброеш" вщповщними законодавчими актами [1, с. 167].
По-друге, громадянське суспшьство, цей „невидимий велетень", як звуть його в крашах усталено1' демократiï, не тшьки консолiдуе потреби, iнтереси i зусилля рiзних соцiальних верств, але й ретранслюе 1'х на iнституцiï та мехашзми полiтико-правовоï системи. Особливого значення в сучасних умовах набувае дослщження впливу громадянського суспiльства на правоохоронну систему, зрушень в якiй населення чекае сьогодш чи не найбшьше.
Сама постановка питання про необхщшсть реформування правоохоронно1' системи, елементом яко1' виступають органи внутрiшнiх справ, визначаеться кризовою ситуацiею у сферах протиди злочинностi, особливо органiзованiй, корупцiï, захисту прав i свобод громадян, забезпечення правового порядку, який би грунтувався на верховенств права, та виконання його вимог, передуем державою, ïï органами та посадовими особами ушх рiвнiв [2, с. 169].
По-трете, вплив громадянського суспшьства на правоохоронну сферу виявляеться, насамперед, через сощальш стандарти громадського i правового порядку та рiзноманiтнi форми та методи громадського контролю за дiяльнiстю правоохоронних оргашв. Вщставання правоохоронноï дiяльностi вщ цих стандарта, яке е очевидним в нишшшх умовах, актуалiзуе саме концептуальш питання реформування органiв внутршшх справ. Доводиться констатувати, що численш спроби тих чи iнших змш у правоохороннiй дiяльностi органiв внутршшх справ не привели до кардинального покращання ситуацiï саме через те, що здшснювалися вони „на тактичному рiвнi", без глибокого зiставлення з потребами i тенденщями суспiльного розвитку, орiентацiï на виникнення у полггико-правовш сферi нашого життя нового гравця - громадянського суспшьства.
По-четверте, як випливае iз аналiзу ситуацiï, одшею з найважливiших проблем правоохоронноï реформи мае стати гумашзащя мислення та правовоï свiдомостi працiвникiв органiв внутршшх справ. Труднощi вирiшення цiеï проблеми, на нашу думку, пов'язаш з тим фактом, що професшна дiяльнiсть пращвниюв мшщи щодо протиди злочинносп та правопорушенням схильна до каральних, силових методiв, а тому доволi часто приводить до певних деформацш свiдомостi, вiдтворення негативiстського ставлення до щеологи захисту мiлiцiею прав людини. Причому це не якась особлива вада нацiональноï правоохоронноï системи: як зазначають сучаснi дослiдники цiеï проблематики за кордоном, щеолопя прав людини не знайома чи не сприймаеться полщейськими бшьшосп краïн свiту, i не тшьки тих, демократичний розвиток яких мае незначну юторда, але й краш усталеного демократичного розвитку. Разом iз тим,
права i свободи людини i громадянина - це та, можливо едина, щннюна система, яка здатна примирити людину з !! суспшьством i з державою, подолати !х взаемне вщчуження. Саме тому найдiевiшим концептуальним тдходом до вирiшення проблеми гумашзацп правоохоронно! дiяльностi органiв внутрiшнiх справ е те, що умовно можна назвати „внутршньою гумашзащею" мiлiцейсько! системи, тобто гумашзащею управлшських вiдносин, гумашзащею ставлення вщомчо! системи до окремого пращвника тощо [7, с. 48].
По-п'яте, одним iз факторiв, що негативно впливають на дiяльнiсть мшщи в умовах формування громадянського суспшьства, е надмiрна !! военiзацiя, а точшше, мiлiтаризацiя. Це також - спадок тоталитарно! правоохоронно! системи, мштаризащя яко! (на противагу трансформацiям полщи у кра!нах демократi!) була визначною тенденщею протягом усiе! iсторi! радянсько! мiлiцi!. Структурно-управлiнська будова мiлiцi! за системою, яка значною мiрою наближена до армiйсько!, суперечить призначенню, змюту та характеру дiяльностi цiе! державно! шституци, що мае задовольняти сощальш потреби щодо забезпечення та захисту прав людини i правопорядку [1, с. 169].
По-шосте, належне функщонування органiв внутрiшнiх справ в умовах становлення громадянського суспшьства потребуе кардинальних змш у пiдходах щодо тдготовки кадрiв у навчальних закладах системи МВС. Попри зовшшне посилення уваги до освгтянських проблем iз боку керiвництва мiнiстерства, вiдомча система освгти перебувае у становищi периферiйно!, до реально! перебудови яко! не доходять руки колегп мшстерства вже багато роюв.
Висновки. На нашу думку, одним iз можливих рiшень може бути реструктуризащя управлiння пiдготовкою кадрiв у навчальних закладах МВС на основi створення окремого департаменту освгти i науки чи запровадження посади заступника мшстра з цих питань. Але це -тшьки фрагмент необхщно! у майбутньому, об'ективно назршо! перебудови. Сьогодш треба активно використовувати ус можливГ шляхи реформування системи тдготовки ^дрГв для органiв внутршшх справ та здiйснювати у цш сферi реальнi перетворення, адже роками накопичеш тут проблеми негативно впливають на стан правоохоронно! дГяльност оргатв внутршшх справ загалом. Проте ця проблема видаеться настшьки глобальною та актуальною для майбутнього укра!нсько! мшщи (особливо в контекст формування громадянського суспшьства), що потребуе окремого обговорення та дослщження на засадах сучасних концептуальних шдходГв.
1. Дашо Т. Ю. Роль / м1сце оргатв внутрштх справ Украгни в умовах формування громадянського сустльства: монограф1я / Т. Ю. Дашо, Т. З. Гарасим1в. - Льв1в: Льв1вський державний утверситет внутрштх справ, 2012. - 212 с. 2. Гарасим1в Т. З. Роль пращвниюв ОВС у запоб1гант дев1антнт повед1нц1: особист1сно центрований тдх1д: монограф1я / Тарас ЗеновШович Гарасим1в. - Льв1в: Льв1вський державний утверситет внутрШтх справ, 2014. - 392 с. 3. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови (з дод. 7 допов.) /уклад. 7 голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ „Перун", 2005. - 1728 с. 4. Ясюкова Л. А. Взаимосвязь индивидуально-психологических характеристик в структуре профессиональных способностей /Л. А. Ясюкова //Вопр. психологии. -1990. - №5. - С. 72-81. 5. Бандурка О. М. Теор1я 7 методи роботи з персоналом в органах внутрШтх справ. : [тдруч. для вищ. заклад1в осв1ти МВС Украгни] / О. М. Бандурка, В. О. Соболев; МВС Украгни. Ун-т внутр. справ. - X.: Ун-т внутр. справ, 2000. - 479 с.: ¡л. 6. Бандурка О. М. ПрофесШна етика пращвниюв оргатв внутрШтх справ: [тдруч. для вищ. закл. осв1ти МВС Украгни] / О. М. Бандурка; МВС Украгни. Нац. ун-т внутр. справ. - X. : Нац. ун-т внутр. справ, 2001. - 219 с. 7. Дашо Т. Ю. Реформування системи вищог осв1ти МВС Украгни / Т. Ю. Дашо // Наук. в1сн. Льв1в. держ. ун-ту внутр. справ. - Сер1я юридична. - Льв1в, 2007. - Вип.1. - С. 41-49. 8. Венедиктов В. С. Профеаонал1зм пращвника на терезах реформування системи МВС Украгни / В. С. Венедиктов, I. В. Зозуля // Право 7 безпека. - 2003. - Т. 2, №.4. - С. 8-17. 9. Венедиктов В. С. Статус пращвниюв оргатв внутрштх справ Украгни як державних службовщв: наук-практ. поаб. / В. С. Венедиктов, М.1. 1ншин; МВС Украгни, Нац. ун-т внутр. справ. - X., 2003. - С. 91.
10. Кравченко Ю. Ф. Мтщя Украгни / Юрт Федорович Кравченко. - К.: Генеза, 1999. - С. 364.
11. Белолипецкий В. Л. Профессионализм и профессиональная культура в системе государственной службы / В. Л. Белолипецкий // Политико-административная элита и государственная служба в системе властных отношений. - Ростов-н/Д, 1996. - Вып. 2. - С. 59-60.
