CC BY
160ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАГІСТРАНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ» ПІД ЧАС ЛЕКЦІЙНОГО ВИКЛАДАННЯ Кайдалова Л.Г., Щокіна Н.Б. Національний фармацевтичний університет, м. Харків
Анотація. У статті узагальнено шляхи активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрантів спеціальності «Педагогіка вищої школи» у процесі лекційного викладання. Висвітлено досвід роботи викладачів кафедри педагогіки і психології Національного фармацевтичного університету, які використовують різноманітні види лекційної роботи: лекції-мультимедіа, бінарні і проблемні лекції тощо. Надано деякі прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрантів. Особлива увага
© Кайдалова Л.Г., Щокіна Н.Б., 2009
приділяється підготовці і проведенню бінарної лекції.
Ключові слова: лекція, бінарна лекція, активізація, навчально-пізнавальний, діяльність, магістрант.
Аннотация. Кайдалова Л.Г., Щокина Н.Б. Пути активизации учебно-познавательной деятельности магистрантов специальности «Педагогика высшей школы» во время лекционного преподавания. В статье обобщены пути активизации учебно-познавательной деятельности магистрантов специальности «Педагогика высшей школы» в процессе лекционного преподавания. Освещен опыт работы преподавателей кафедры педагогики и психологи Национального фармацевтического университета, которые используют разнообразные виды лекционной работы: лекции-мультимедиа, бинарные, проблемные лекции и пр. Представлены некоторые приемы активизации учебно-познавательной работы магистрантов. Особое внимание уделяется подготовке и проведению бинарной лекции. Ключевые слова: лекция, бинарная лекция, активизация, учебно-познавательный, деятельность, магистрант.
Annotation. Kaidalova L.G., Schokina N.B. The ways of activi-zation the teaching and educational activity of undergraduates in the branch of «Pedagogic of the high school» during lecture teaching. The ways of activization the teaching and educational activity of undergraduates in the branch of «Pedagogic of the high school» are generalized in the clause. The teachers’ experience of the pedagogic and psychology department of the National Pharmaceutical University, who use the different kinds of the lecture works. For example: the lections with multimedia, binary lections, the lections, which are based on problems, etc. Some ways of activization of the studying and cognitive student’s work are considered. The most consideration is given to the preparation and implementation of the binary lecture.
Key words. Lecture, binary lecture, activization, studying, cognitive, student’s work.
Вступ.
Соціально-економічні умови сьогодення, нові пріоритети вищої освіти, зростаючі вимоги до рівня загальнокультурної і фахової підготовки випускників вищих навчальних закладів, потреби у постійному самовдосконаленні, обумовлюють об’єктивну необхідність у підвищенні якості підготовки майбутніх викладачів. Це дає поштовх модернізації навчального процесу, що здійснюється у таких напрямах, як то оптимізація традиційних форм, методів і засобів навчання та розвиток інноваційної освітньої діяльності.
Провідне місце в системі підготовки фахівців у системі вищої освіти займає лекційне викладання. Лекція - один із найстаріших методів навчання. Учені- педагоги висловлювали думку, що лекція як метод викладання недостатньо активізує навчальну діяльність студентів, бо під час проведення лекції вони пасивно сприймають інформацію [б, с.118], [4,с. 125]. Приєднання України до Болонського процесу, і як наслідок - реформування вищої освіти, поновили дискусію щодо доцільності лекційного викладання матеріалу у вищих навчальних закладах. Ми поділяємо точку зору, що лекція не вичерпала свій освітній потенціал і продовжує займати провідне місце в організації навчального процесу у вищій школі, але за умови творчого, інноваційного підходу до її використання.
Питаннями лекційного викладання у різні часи займались такі відомі вчені вітчизняної та зарубіжної педагогіки, як Алексюк А.М., Галузинський В.М., Глушко Т.Є., Євтух М.Б., Загвязинський В.І., Кобиляцкий 1.1., Лозова В.І., Нічкало Н.Г. та ін.
Лекція у вищому навчальному закладі -основна форма навчальної роботи. Поряд з перева-
б4
гами лекція має ряд недоліків, до яких відносяться монологічність, слабкість оперативного контролю викладача за ступенем засвоєння навчального матеріалу, труднощі впровадження індивідуального підходу тощо. Сьогодні лекція - це не тільки засіб повідомлення наукової інформації, а й процес посилення мотивації навчання, активізації розумової діяльності, спонукання до постійного оновлення і вдосконалення набутого досвіду [3, с.4]. У сучасній педагогіці лекція як активний метод викладання розглядається у роботах Н.В.Басової, А.І.Кузьмінського, З.Н.Курлянд, А.С.Смирнова, та ін..[1, с.27; 2, с.270; 4, с. 125; 5, с. 167].
Робота виконана за планом НДР Національного фармацевтичного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - узагальнення шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрантів під час лекційного викладання.
Результати досліджень.
Лекція - це ефективна форма систематичного, емоційного, безпосереднього контакту свідомості, почуттів, волі, інтуїції особистості педагога із внутрішнім світом магістрантів. Нестандартно думаючий, знаючий, компетентний, цікавий для молоді викладач надає не просто інформацію, а спонукає до проникнення у сутність навчального матеріалу за рахунок захопленості, глибини обізнаності у науковій галузі. Лекція призвана не тільки формувати знання, а й сприяти всебічному розвитку особистості майбутніх викладачів.
Набутий п’ятирічний досвід лекційного викладання навчальних дисциплін в системі підготовки магістрантів спеціальності 8.000005 «Педагогіка вищої школи» на кафедрі педагогіки і психології Національного фармацевтичного університету дає підстави зробити деякі висновки. Дискусії щодо того, бути лекції чи ні при викладанні навчального матеріалу безпідставні, бо в деяких ситуаціях альтернативи лекції, як методу навчання, немає. Так, лекція незамінна у випадках недостатньої відповідності змісту навчальної дисципліни змісту підручників; при створенні нових лекційних курсів, які ще не забезпечені навчальною літературою; коли об’ єктивна складність навчального матеріалу потребує його дидактичної адаптації, а також, коли важливою складовою навчального процесу виступає емоційна виразність, риторична майстерність, захопленість викладача змістом лекції. Саме на лекції викладач створює умови для залучення магістрантів до активної пізнавальної діяльності, використовуючи акторські, сугестивні, комунікативні, експресивні здібності, захоплюючи науковим рівнем викладання, емоційною виразністю, риторичною майстерністю. Викладач стає провідником магістранта у глибини пізнання навчальної дисципліни. Але під час лекційного викладання перед кожним викладачем виникає проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрантів.
Досвід роботи кафедри педагогіки і психології НФаУ дозволяє проаналізувати й узагальнити
низку прийомів активізації навчальної роботи студентів під час лекції. Так, при проведенні лекцій широко застосовується прийом постановки риторичних запитань: лунає запитання викладача, студенти зосереджують на ньому увагу, а викладач, після невеличкої паузи, сам дає відповідь на поставлене запитання.
Засобом активізації у даному випадку виступає запитувальна інтонація, яка мобілізує увагу магістрантів. Стають у нагоді і контрольні запитання: після розгляду кожного питання лекції викладач ставить декілька запитань, які потребують однозначної короткої відповіді, що вимагає від магістрантів уважно слухати і розуміти викладача. Розгорнуті відповіді у даному випадку потребують часу і можуть призвести до втрати уваги аудиторією взагалі. Використовується і такий засіб привертання уваги, як «Ехо»: викладач пропонує магістранту точно повторити його останнє речення, або словосполучення у будь-який момент лекційного викладу. Це дозволяє тримати магістрантів в напрузі, а їм необхідно уважно слухати лектора. Певне місце займає формування вмінь конспектування лекційного матеріалу, бо складання конспекту під час лекції
- один із засобів активізації діяльності студентів. Грамотно складений конспект є помічником у підготовці до занять. Але на жаль більшість магістрантів недостатньо володіють навичками конспектування лекційного матеріалу, тому вже на першій зустрічі із магістрантами викладачі нагадують їм правила конспектування, що у подальшому стає у нагоді при вивченні навчальної дисципліни.
Цікавим засобом, на наш погляд, є побудова змісту лекції із заздалегідь запланованими помилками при умові заохочення найбільш уважних магістрантів. При роботі із магістрантами пропонуємо використовувати в лекції так звані негативні приклади. Як правило, при складанні змісту лекції викладач використовує факти, приклади, що підтверджують теоретичні положення. Ми вирішили спробувати піти від протилежного. Наприклад, при вивченні навчальної дисципліни «Основи педагогічної майстерності», розглядаючи тему «Педагогічна техніка», викладач демонструє, як впливають на аудиторію недоліки мовлення (швидкий або дуже повільний темп викладання; тихий, невиразний голос; наявність слів «паразитів»), недоліки жестикуляції та пантоміміки (недоречні жести, пози; постійне пересування аудиторією), а також невміння знімати психологічну напругу і володіти своїм емоційним станом. Магістранти бачать наслідки навмисних «непрофесійних» дій викладача, що мотивує їх опановувати різноманітними елементами складових педагогічної техніки і запобігати подібних ситуацій.
Пошук засобів активізації навчальної діяльності лежить і в площині використання різноманітних варіантів лекційного викладання. У сучасній дидактиці широкого розповсюдження набули популярні сьогодні види лекцій: проблемна, мультимедійна, бінарна, прес-конференція, лекція-бесіда
тощо. Кожен вид лекції вирішує певний набір дидактичних завдань і виконує своє призначення. На наш погляд, слід зупинитись на таких видах лекцій, які сприяють активному включенню магістрантів в роботу. Зосередимо увагу на перспективній у цьому аспекті бінарній лекції, яка здатна перетворити «пасивного» магістранта в активного учасника процесу пізнання, реалізувати актуальний дидактичний принцип селективності у навчанні, бо завжди ставить магістранта у ситуацію вибору відповіді, рішення, варіанту тощо. З точки зору методики підготовки і проведення даний варіант лекції є найбільш важким. Що ж необхідно для успішного проведення лекції такого типу?
Головною умовою впровадження бінарної лекції є педагогічна майстерність викладачів, яка передбачає високий рівень професійної компетентності, здатність до творчості, імпровізації, розвинені педагогічні здібності, володіння основами педагогічної техніки. Побудова змісту такої лекції здійснюється на основі проблемності - обговорення викладачами сумісно із магістрантами протилежних, дискусійних або паралельних точок зору, позицій, поглядів, теорій тощо. Залучити студентів до обговорення ключових питань навчального курсу можливо за умови їх актуальності.
Велику увагу ми приділяємо емоційності викладання, бо саме через відношення викладачів до свого предмету, захопленість ним, студенти залучаються до навчально-пізнавальної діяльності. Значущості набувають елементи педагогічної техніки викладача, а саме володіння риторичною майстерністю, голосова й темпова модуляція, доцільність міміки і жестикуляції - все це у сукупності сприяє високій емоційній насиченості, виразності. Сперечання щодо пасивного сприйняття навчального матеріалу під час лекційного викладу спростовуються створенням ситуації вибору, перед яким опиняються магістранти під час бінарної лекції. Вони повинні на основі аналізу, обговорення, міркування зробити свої висновки, бо викладачі тільки демонструють шляхи вирішення проблеми, а вибір - за магістрантами. Це створює умови для розвитку критичного мислення, вміння знаходити і приймати рішення. У викладачів є нагода проявити перед магістрантами свої професійно значущі та особистісні якості, ерудицію, глибину наукових знань; стати цікавими для них.
Наприклад, при вивченні навчальної дисципліни «Педагогічні технології» викладачі на лекціях виступають як опоненти, аналізуючи специфіку застосування у вищій школі різноманітних освітніх технологій - проблемної, інформаційних, дистанційної, особистісно орієнтованої тощо, демонструючи у ході дискусії їх переваги та недоліки, особливості використання. А на практичних заняттях магістранти самостійно, на основі отриманої інформації, роблять висновки щодо доцільності використання тієї чи іншої технології, або їх раціонального поєднання в залежності від дидактичної мети заняття.
Переваги бінарної лекції дозволяють стверджувати, що на сьогодні це один з перспективних методів викладання у вищий школі, але є низка проблем, що утруднюють їх широке впровадження у навчальний процес:
- зміна форми проведення лекції, а саме наявність двох викладачів, є незвичною для магістрантів - створює для них певні психологічні проблеми, тому їх необхідно готувати до такої форми лекції заздалегідь;
- традиційна форма проведення лекції привчила магістрантів «ковтати» інформацію, а тут вони повинні самостійно обирати рішення й обґрунтовувати свою позицію, що потребує певної підготовки;
- суттєвою проблемою може стати й недостатній інтерес магістрантів до обговорюваних питань лекції і, як наслідок, зниження її динаміки. У такій ситуації складно очікувати активного сприйняття навчального матеріалу, а тим більше участі магістрантів в його обговоренні;
- великого значення набуває рівень сформо-ваності акторських, комунікативних, експресивних, сугестивних та інших умінь та навичок викладачів, їх психологічна сумісність. Володіти аудиторією, керувати ситуацією, тримати її під контролем - запорука ефективності бінарної лекції.
Висновки.
Таким чином, лекція як метод викладання не вичерпала своїх можливостей щодо оптимізації навчального процесу у вищий школі, а різноманітність шляхів активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрантів у роботі викладача свідчить про рівень його творчості і майстерності, зацікавленості результатами навчального процесу.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрантів спеціальності.
Література:
1. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология . -Ростов-н/Д: Феникс, i999. - 39б с.
2. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. -К.: Знання, 2005. - 48б с.
3. Лекція як провідна форма навчання у вищому навчальному закладі освіти. Метод. рекомендації для викладачів. Черних В.П., Зупанець І. А., Кайдалова Л.Г. та ін. - Х.: Вид-во НФаУ, 200i. - 3б с.
4. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. /З.Н.Курлянд,
Р.І.Хмелюк, А.В.Семенова та ін.; За ред. З.Н.Курлянд. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2005. - 399 с.
5. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 200i. - 304 с.
6. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. - К.: «Академвидав», 200б. - 352 с.
Надійшла до редакції 22.04.2009р.
