УДК 331.446.4
Савчин С.Я., асистент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологт iмет С.З.Гжицького
ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ М1КРОКЛ1МАТ КОЛЕКТИВУ: ПРАКТИКА ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проведено до^дження соцiально-психологiчного клгмату колектиеу, розрахоеано його згуртоеашсть, еизначено неформального лiдера колектиеу
Ключоei слова: колектие, згуртоеашсть колектиеу, неформальний лiдер, соцiально-психологiчний кл1мат колектиеу
Постановка проблеми. Питання психолопчного мшро^мату в колективi завжди були й залишаються актуальними. Адже, вш вщображае стшкий психiчний настрш у колектив^ який остаточно формуеться вiдповiдно до умов життя кожно! особистостi, И дiяльностi в мiжособистiснiй взаемоди, а також мжро^мат в колективi прямо впливае на продуктившсть працi кожного працiвника.
Анал1з останн1х дослщжень. Дослiдженням соцiально-психологiчними вщносинами займаються багато вiтчизняних вчених як Задорожнш Г., Колот А., Малш М., Новiков В., Осовий Г, Поплавська О. та багато шших.
Мета статть Метою даного дослщження е:
- дослiдити соцiально-трудовi вщносини в колективi;
- визначити рiвень згуртованостi колективу;
- розрахувати шдекс згуртованостi;
- визначити неформального лщера колективу.
Виклад основного матер1алу. Пвд час функцiонування пiдприемства велике значення ввдграють пiдроздiли, вiддiли, бригади, служби, оргашзаци i !х об'еднання. Bri вони виступають малими соцiальними структурами, що характеризуються тим, що !х незамiнними складовими е люди, як дiють у безпосереднiх мiжособистiсних вщносинах та знаходяться в постiйному груповому спiлкуваннi. Такi соцiальнi спiльноти прийнято називати колективами.
Можливост колективу як згуртовано! групи у забезпеченнi ефективностi трудово! дiяльностi досить великi. При виршенш бiльшостi задач, особливо складних, ршення яких вимагае рiзноманiтних знань, навичок i участi багатьох людей, результати колективно! дiяльностi набагато перевищують просту суму iндивiдуальних досягнень. Група бшьш продуктивна також у розробцi найбшьш плiдних i обгрунтованих iдей, всебiчнiй оцiнцi тих чи iнших проекив, хоча при прийняттi рiшень вона i бувае схильна до тдвищеного ризику. Це виявляеться у тому, що група приймае бшьш ризиковi ршення, нiж рiшення l! окремих члешв, що приймають !х самостшно, на свiй страх i ризик [1, с. 106-107].
Формування колективу пов'язане з виршенням проблеми психолопчно!
© Савчин С.Я., 2010
245
сумшноси. Це вимагае вщ менеджера, щоб вш знав психолопчш особливостi працiвникiв i вмiв !х враховувати при формуваннi окремих ланок колективу. Такий пщхщ дозволить йому впливати на формування кращого сощально-психологiчного клiмату в колективу А, як показують американськi та японсью дослiдження в галузi менеджменту, стабшьних результатiв добиваються фiрми, в яких пануе спокiйна морально-психологiчна обстановка [2, с. 83].
Роль керiвника е дуже важливою. Керiвник не тшьки органiзовуе роботу колективу, але й несе вiдповiдальнiсть за налагоджене спiлкування, спiвпрацю пiдлеглих, а також змют, структуру та стан колективно! психологи в цiлому. При проблемах у керiвництва необхiдно використовувати примуси та авторитарнi методи управлiння i враховувати психологiчнi особливостi кожного пращвника, його моральний стан, характер та взаемодш з iншими iндивiдами. Постшними завданнями керiвника е: змiцнення трудово! дисциплiни, регулювання соцiально-психологiчних процесiв у внутршньому середовищi оргашзацп, попередження конфлжив та вирiшення рiзного роду питань, пов'язаних з психолопчним клiматом колективу.
Настрш, самопочуття людини залежить вщ багатьох факторiв: як вiд ступеня добробуту, рiвня життя, так i вiд рiвня управлiння. Колектив формуе риси характеру кожного пращвника, впливае на загальну мотивацiйну орiентацiю та на виробничу атмосферу, що залежить вщ людських взаемовiдносин, спiльних прагнень, щнностей та прагнень кожного.
Враховуючи важливiсть соцiально-психологiчного клiмату колективу та його вплив на ефективне функщонування колективу, нами було проведено дослщження у ВАТ "Промшь" Львiвськоl област^ що складаеться з багатьох пщроздЫв i очолюеться керiвником. Для дослщження було вибрано три вщдши, яю найбiльш тiсно спiвпрацюють (виконують спшьш завдання, територiально зближенi, органiзовують спшьний вiдпочинок), кожен з яких очолюе висококвалiфiкований менеджер.
Для дослiдження рiвня згуртованостi колективу використано соцiометричну методику, що розроблена Дж. Морено. Ця методика полягае в тому, що кожен пращвник мае можливють аношмно виразити свое ставлення до кожного сшвроб^ника. Складаються бюлетенi, в яких вписаний список пращвниюв. Вони в обов'язковому порядку роздаються кожному пращвнику, що включений в даний список. Тодi навпроти кожного прiзвища, включаючи свое, необхiдно висловити свое ставлення до сшвроб^ниюв, шляхом проставляння "+", якщо цей спiвробiтник симпатизуе, або "-", якщо цей працiвник викликае антипатш i "0", якщо е байдужим. Пiд "симпатiею" розумiеться бажання разом працювати, виконувати спiльнi завдання, вщпочивати, а пiд "антипатiею" та "байдужютю" вiдповiдно. Навпроти свого прiзвища кожен проставляе "+", що дае можливт приховати працiвника, що заповнював даний бюлетень i таким чином веде до правдивост висловлювання кожного члена дослщжуваних груп.
Всi даш заносяться у соцiометричну матрицю (табл. 1), що мютить в собк хто вибирае, кого вибирають, суму позитивних та негативних виборiв, а також всього виборiв. Пiсля пщрахунюв можна не тiльки встановити загальний психологiчний клiмат в колективi, але й визначити неформальних лiдерiв.
246
.9
о
Li-si m м
н
«
4
jh
.S M
.9 a,
S M
W .5 .
PP .5
o.-.3 G -
a-.3
-M -
o, .3
-M -
.9 û,
s M
247
Отже, пращвниюв трьох пщроздшв було об'еднано в одну дослщжувану групу, що включала 36 чоловш. Пiсля опитування, результати були занесет у сощометричну матрицю i були проведенi розрахунки.
У табл. 1 умовно позначено пщроздши А, Б, В, вщповщно i пращвники позначенi з першого пiдроздiлу А1, А2..., другого пiдроздiлу Б1, Б2..., третього
- В1, В2...(як уже зазначалось умовнi позначення потрiбнi для конфщенцшноси).
У результатi пiдрахункiв отримано: сума позитивних вiдповiдей становить 773 голоси, сума байдужих вiдповiдей становить 441 голос та сума негативних
- 82 голоси. Даш вщображено у сощограм1
□ Негативний вплив
□ Позитивний вплив
Кшьшвсть байдужих вибор1в
Рис.1. Вiдображення соц1ально-пси\олопчни\ взасмовщносин у колектив1
1з дано! соцiограми рис.1 видно, що сума позитивних виборiв становить бiльшу частину можливих виборiв, що свiдчить про присутшсть в колективi частково нормального психолопчного клiмату, присутнiсть спiвпрацi, наявнiсть симпатш. Проте сума негативних виборiв вказуе на те, що в колективi виникають мiжособистiснi конфлiкти, присутня певна психолопчна напруженiсть, наявнiсть антипатiй. Також враховуючи суму байдужих виборiв, можна зробити висновок про недостатньо добре налагоджеш сощально-психологiчнi вiдносини в колектив1
1ндекс згуртованостi групи визначаеться за формулою:
1 _ Е Пв -Е Нв зг _ Ы(Ы -1) ,
де 2 Пв - сума позитивних виборiв;
2 Нв - сума негативних виборiв;
N - загальна кiлькiсть можливих виборiв у колективь
248
_ 773 - 82 _ 691 зг _ 36(36 -1) _ 126G
зг
G,55%
1ндекс згypтовaностi зpостae i3 збшьшенням позитивниx вибоpiв. Чим вищий iндекс згypтовaностi, чим вiн ближчий до одинищ, тим вищий piвень згypтовaностi. Оскiльки кiлькiсть позитивниx вибоpiв не досить великa, вiдповiдно до цього шдекс згypтовaностi теж не досить високий. Резyльтaт -низький piвень згypтовaностi, тобто нaявнiсть y колективi емоцiйниx мiжособистiсниx конфлiктiв, пpиxовaниx неспpиятливиx фaктоpiв y колективi, певнж вiдмiнностей, тaкиx як соцiaльнi (pi3m посaдовi iepapxiчнi piвнi), фiзiологiчнi (стaтевовiковi тa iншi фiзiологiчнi особливостi), псиxофiзiологiчнi (pозxодження темпеpaментiв i бiологiчниx потpеб), псиxологiчниx (xapaктеp i мотиви поведшки), соцiaльно-псиxологiчнi (цiнностi, iнтеpеси).
Можливiсть виникнення конфлiктy iснye y всix сфеpax. Kонфлiкти зapоджyються нa rpyнтi щоденниx pозбiжностей y поглядax, сyпеpечок i пpотибоpствa piзниx думок, потpеб, спо^тань, бaжaнь, стилiв життя, нaдiй,
iнтеpесiв i особистiсниx пеpеконaнь [5, с. 43].
Зaгaльновiдомо, що псиxологiчнi вщмшност мiж чоловiкaми i жiнкaми зумовлюють piзницю мiж зaсобaми викоpистaння ïx потенцiйниx можливостей. Зокpемa, чоловiки мaють пеpспективнy спpямовaнiсть нa пpоблеми, в той чaс, коли у жшок пеpевaжae бiльш опеpaтивне aбо поточне ïx бaчення тa pозв'язaння, чоловжи чaстiше зa усе пpиймaють piшення спиpaючись нa логiкy тa здоpовий глузд, в той чaс коли piшення жiнок бaзyються пеpевaжно та почyттяx тa iнтyïцiï, paзом з цим вони бшьш гнyчкi у спiлкyвaннi нa вiдмiнy вiд пpямолiнiйностi чоловiкiв тощо. Biдповiдно зyстpiчaeться бaгaто поpaд щодо поeднaння жiнок тa чоловiкiв у будь-якому колективi для бшьшого pозмaïття думок тa позицш, оскiльки це дозволить, в свою чеpгy, збaгaтити iнстpyментapiй викоpистaння колективниx тa iндивiдyaльниx можливостей пpaцiвникiв [4, с. 2G].
Ha нaшy думку, нaйвaжливiшy pоль в колективi, де тнують конфлiкти, непоpозyмiння, у змiшaниx колективax, тобто в тиx, у якиx e пpaцiвники piзного вжу тa стaтi, виконуе той, xto yпpaвляe дaним пiдпpиeмством. Biн повинен вiдiгpaвaти виpiшaльнy pоль у pозв'язaннi конфлiктниx ситyaцiяx, в нaлaгодженнi злaгоди мiж членaми колективу, дiючи ^и цьому не опосеpедковaно, a ^ямо нa конкpетнy особу конкpетними дiями.
Biдповiдно до постaвленого зaвдaння i в зaлежностi вiд зpiлостi колективу, лiдеp-кеpiвник по-piзномy вибудовуе вимоги до зaвдaнь i взaeмовiдносин в якост двоx iснyючиx вимipiв стилiв yпpaвлiння: обсяг безпосеpеднього кеpiвництвa (обов'язковa поведши) i необxiднa соцiоемоцiйнa пiдтpимкa (aнтpопоцентpичнa поведiнкa). Обов'язковa поведiнкa кеpiвникa ознaчae мipy зaглиблення лiдеpa в однобiчнy комyнiкaцiю пpи виясненнi того, що пiдлеглi повиннi pобити i як необxiдно виpiшyвaти зaвдaння, що стоять пеpед ними. У свою чеpгy aнтpопоцентpичнa поведiнкa ознaчae мipy зaглиблення кеpiвникa в двобiчнy комбiнaцiю ^и нaдaннi необxiдноï соцiоемоцiйноï пiдтpимки, викоpистaннi соцiaльно-псиxологiчниx стимyлятоpiв тa спpияннi у pоботi пiдлеглиx [3, с. 393].
249
Керiвниковi дуже важливо враховувати особист властивост людини, яю завжди виявляються бiльш ярко у незвичнш, нестандартнiй обстановцi, що впливае i на мiжособистiснi стосунки. Невизначешсть обстановки зростае за умов певно! сощально1 iзоляцil. При цьому окремi iндивiдуальнi особливостi, на якi у звичайних умовах шхто не звертае уваги, можуть стати неприйнятними для решти, i навiть призводити до психолопчних зривiв - грубощiв, образ, конфлжив. Така, здавалося б, необразлива риса, як тдвищена балакливiсть, постшне прагнення подiлитися сво1ми враженнями i думками, за тривалого спiльного перебування в одному примщенш i тим бшьше за обмежених можливостей шших соцiальних контактiв i емоцшно1 розрядки стае iнодi досить подразливою i навiть нестерпною. Слiд виходити також iз того, що думка колективу це досить серйозний психолопчний чинник [5, с. 51].
Враховуючи вищесказане, хочемо погодитися з даним твердженням, що думка колективу дуже важливий чинник, який потрiбно враховувати i прислухатися до нього. У даному дослщжуваному колективi, завдяки аношмному висловлюванню членiв колективу було визначено неформальних лiдерiв.
Провiвши дослщження, нами було видшено три мюця, якi посiли особи, що набрали найбшьшу кiлькiсть позитивних виборiв. Перше мюце посiли двi особи, як набрали однакову кiлькiсть голосiв, 34 з 36 можливих, - це умовно позначеш працiвники А4 i В11; друге мiсце посiдае пращвник В2, який набрав лише на один голос менше вiд попередшх; i трете мiсце посiдають, знову ж таки, двое оаб А1 i Б2. Отже, цiлком справедливо, можна стверджувати, що цi п'ять оаб е неформальними лiдерами. Тобто, якщо б дана оргашзащя складалась лише з цих трьох дослщжуваних пiдроздiлiв, то очолювати И могла б одна iз цих оаб. Але, звичайно це не означае, що найпершим i найбiльш достойним претендентом повинен бути один iз тих, хто зайняв перше мшце. До цього потрiбно пiдходити досить обережно i виважено, враховуючи таю риси як умшня управляти людьми, можливють легко налагоджувати контакт з пщлеглими також вмiння врегульовувати конфлжтш ситуацп, що складаються мiж ними. Ця людина повинна бути справедливою, мудрою, стриманою в сво1х емощях, дружелюбною, що е дуже важливо для створення сприятливого мжро^мату в колективу Також повинен враховуватись вш даного претендента i його бажання займати дану посаду.
Висновки. Формування здорово1 морально1 атмосфери в колективi -складний i тривалий процес. Головна його мета - досягнення такого становища, коли праця приносить задоволення, коли вони виконують спшьну справу з радiстю. Прийти до цього можна лише через вм^ оргашзацш працi, справедливу оцiнку i винагородження працiвникiв, сприяння !х професшному зростанню, а також розумiння !х труднощiв i проблем.
Л1тература
1. Балабанова Л.В. Управлшня персоналом: Навчальний посiбник /Л.Балабанова, О.Сардак.- К.: ВД "Професюнал", 2006.- 512с.
2. Липчук В.В. Менеджерський персонал у сшьському господарствi: теорiя i практика: монографiя / В. Липчук, А. Линдюк.- Львiв: Магнолiя 2006, 2010.- 200с.
250
3. Мишв Р.М. Сутшсть сощально-психолопчних методiв управлшня сшьськогосподарськими пiдприeмствами / Р.Минiв, О. Батюк // Науковий вiсник ЛНУ ВМ та БТ îm. С.З.Гжицького, т. 12, № 1 (43), Львiв, 2010.- С. 391394.
4. Филлипов А.В. Работа с кадрами: психологический аспект / А.Филлипов.- М.: Экономика, 1990.-168с.
5. Ходакiвський G.I. Психолопя управлiння. 2-ге вид. Навчальний посiбник. / G. Ходакiвський, Ю. Богоявленська, Т. Грабар. - К.: Центр учбово1 лiтератури, 2009.- 608с.
Summary Savchyn S.J., assistant Lviv national university of veterinary sciences and biotechnologie named after S. Z. Gzhytskyj.
PSYCHOLOGICAL MICROCLIMATE OF COLLECTIVE: The practical RESEARCH WORKER
Conducted research of socialpsychological climate of collective, his solidarity is expected, certainly informal leader of collective
Key words: collective, solidarity of collective, informal leader, socialpsychological climate of collective
Стаття надшшла до редакци 24.09.2010
251