CC BY
49І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
----- --------------- проблеми фізичного
виховання і спорту
Психологічне забезпечення розвитку соціотехнічної системи діяльності спортсменів
Шевяков О.В.
Дніпропетровський гуманітарний університет
Анотації:
Показано теоретичне узагальнення і нове розв'язання проблеми психологічного забезпечення розвитку соціотехнічної системи діяльності спортсменів. У дослідженнях взяли участь 98 спортсменів-штангістів віком 22-26 років. Для визначення рівня їх працездатності були використані психологічні, фізіологічні та психофізіологічні методики. Встановлено особливості прояву функціональних станів (ФС) спортсменів до початку тренування і після його закінчення. До початку тренування у спортсменів формується сприятливий ФС, а механізми регуляції діяльності забезпечують оптимальну працездатність. Після закінчення тренування у спортсменів контрольної групи формується несприятливий стан динамічного неузгодження, який призводить до суттєвого зниження ефективності діяльності. У спортсменів експериментальної групи після закінчення тренувань не відбувається суттєвого зниження рівня ефективності діяльності, що свідчить про сприятливий вплив прийомів довільної психічної саморегуляції на оптимізацію ФС.
Ключові слова:
психолог, забезпечення, розвиток, система, діяльність, спортсмени.
Шевяков А. В. Психологическое обеспечение развития социотехнической системы деятельности спортсменов. Показано теоретическое обобщение и новое решение проблемы психологического обеспечения развития социотехнической системы деятельности спортсменов. В исследованиях участвовали 98 спортсменов-штангистов возрастом 22-26 лет. Для определения уровня их работоспособности были использованы психологические, физиологические и психофизиологические методики. Установлены особенности проявления функциональных состояний (ФС) для спортсменов к началу тренировок и после их окончания. К началу тренировки у спортсменов формируется благоприятное ФС, а механизмы регуляции деятельности обеспечивают оптимальную работоспособность. После окончания тренировки у спортсменов контрольной группы формируется неблагоприятное состояние динамического рассогласования, которое приводит к существенному снижению эффективности деятельности. У спортсменов экспериментальной после окончания тренировок не происходит существенного снижения уровня эффективности деятельности, что свидетельствует о благоприятном влиянии приемов произвольной психической саморегуляции на оптимизацию ФС.
психолог, обеспечение, развитие, система, деятельность, спортсмены.
Shevyakov O.V. Psychological support of social and technical activity systems development of sportsmen. Theoretical generalization and new decision of problem of the psychological providing of development of the social and technical activity systems of sportsmen is shown. In researches 98 sportsmen participated by age 22-26 years. For determination of level of their capacity psychological and physiological methods were used. The features of display of the functional states (FS) are set for sportsmen examinee both to beginning of trainings and after their completion. To beginning of training for the sportsmen the favourable is formed FS, and the mechanisms of adjusting of activity provide an optimal capacity. After completion of training for the sportsmen of control group the unfavorable state which results in the substantial decline of efficiency of activity is formed. For sportsmen experimental group after completion of trainings is not a substantial decline of level of efficiency of activity, that testifies to favourable influence of receptions of arbitrary psychical self-regulation on optimization of FS.
psychologist, providing, development, system, activity, sportsmen.
Вступ.
Незважаючи на існуючі доробки, треба констатувати, що соціотехнічні системи нині недостатньо досліджені і в теоретико-методологічному, і в практично-впроваджувальному аспектах. Це можна пояснити тим, що вони розглядалися здебільшого з позицій психологічного забезпечення функціонування, а не розвитку. На думку Г П. Щедровицького, СТС - це принципово нові системи діяльності, які мають особливий компонентний склад: є певна діяльність, у якій проектуються деякі «організованості», котрі потім залучаються в іншу діяльність, яку вони тим же чином організовують і розвивають, удосконалюючи процеси вирішення проблем. Отже, розвиток є однією із визначальних рис СТСД і означає мобілізацію фахівців, у тому числі спортсменів, для її якісної зміни.
За останні двадцять років з’явився особливий тип СТСД як втілення інформаційних технологій (машинізовані засоби обробки даних та знань, які реалізуються автоматизованими інформаційними системами). У сучасному теоретичному та соціально-науковому поясненні робиться наголос на конструюванні, створенні штучних об’єктів і систем, а також проектуванні систем технічних дій і взаємному поєднанні цих елементів у суспільні зв’язки, тобто власне СТСД. Заслуговують на особливу увагу уявлення та категоріальні засоби теорії діяльності, викладені в роботах Г В. Ложкіна, В. Д. Шадрікова, Л. П. Щедровицького, © Шевяков О.В., 2012
В. О. Моляко, Ю. М. Швалба [цит. за 1;2]. Вищена-ведені автори пропонують розглядати соціотехнічні системи як системи людських діяльностей, елементи яких притаманні різним рівням, оскільки мають різні властивості: суб’єкт діяльності рефлексує власні цілі й цілі системи, його дії соціально нормовані, а не визначаються фізичними законами. Звідси виникає, зокрема, необхідність створення методології психологічного забезпечення СТСД, розв’язання проблеми їх розвитку (а спочатку - вдосконалення) на основі створення типології, в якій співвідносяться різні частини соціотехнічної системи (людські, технічні, гібридні) та відповідного тезаурусу, що відмінний від тезаурусу організмічних підходів, притаманних біологічним системам з їх власним механізмом розвитку. Сутність методології соціального проектування полягає в тому, що штучні системи створюються, функціонують та розвиваються як сфера вільного цілепокладання людини, а власне розвиток відбувається залежно від осо-бистісних цілеспрямованих системних дій, при цьому загальнонаукові засоби стають недостатньо відповідними, як невідповідними для соціотехнічних систем стають природничо-наукова парадигма та організміч-ні моделі розвитку.
Робота виконана за планом НДР Дніпропетровського гуманітарного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - на основі здійснення комплексного аналізу функціонування соціотехнічних систем
32012
в
діяльності висвітлити результати впровадження концепції психологічного забезпечення розвитку діяльності спортсменів - штангістів.
У відповідності з поставленою метою визначено такі основні завдання дослідження:
1. Обґрунтувати методологічні передумови дослідження функціонування СТСД спортсменів та психологічного забезпечення розвитку таких систем.
2. Здійснити аналіз можливих підходів та методів психологічного забезпечення розвитку СТСД спортсменів.
3. Обґрунтувати методики оцінки значущих психологічних якостей спортсменів.
4. Науково обґрунтувати та розробити концепцію психологічного забезпечення розвитку СТСД спортсменів.
5. Розробити теоретичну модель психологічного забезпечення розвитку СТСД спортсменів -представників різних видів спорту та експериментально перевірити її ефективність.
6. Визначити закономірності підвищення працездатності спортсменів.
7. Узагальнити результати дослідження на підґрунті впровадження в практику робіт з психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності спортсменів.
Методологічну основу дослідження становлять: психологічне забезпечення розробки та експлуатації соціотехнічних систем (Б. Ф. Ломов, А. Чапаніс, Г. З. Бєдний, Г. М. Зараковський, В. П. Зінченко, В. М. Муніпов, С. П. Бочарова, О. М. Кокун, Г. В. Лож-кін, В. І. Медведєв, В. В. Павлов, Є. М. Потапчук, М. Л. Смульсон, Ю. Л. Трофімов, Г. П. Щедровицький, Л. П. Щедровицький та інші); теорія надійності та ефективності діяльності (В. О. Бодров, А. І. Губін-ський, В. В. Небилицин, Б. Ф. Ломов, В. Ф. Венда та інші); системний аналіз трудової діяльності (П. К. Анохін, К. К. Платонов, С. Д. Максименко, Ю. Б. Максименко, В. О. Моляко та інші); положення сучасної психології та суміжних з нею наук про професійну підготовку спеціалістів та розвиток їх професійної компетентності (Є. О. Климов, В. В. Рибалка, Ю. М. Швалб та інші); про закономірності психічного й осо-бистісного розвитку (Г. О. Балл, М. Й. Боришевський, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко та інші); про теорії настанов, в основі яких лежить поняття «готовності» (Л. М. Карамушка, О. М. Леонтьєв, В. О. Моляко, Ю. Л. Трофімов та інші).
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз наукової літератури за темою досліджень та узагальнення здобутої інформації, системний аналіз та інтерпретація отриманих даних, класифікація, опис діяльності та структурно-функціональне моделювання;
емпіричні: спостереження, бесіда, анкетування, експертна оцінка, аналіз результатів діяльності, експериментальний метод, методики: оцінка виконання тренувальних завдань, запам’ятовування інформації з подальшим відтворенням (за Р. Амтхауером), кон-
центрація уваги по коректурній пробі (М. І. Анфімо-ва), кільцям Ф. Ландольта та «Переплутаним лініям», розподіл уваги по «Червоно-чорній таблиці» (К. К. Платонова), особливості мислення - складання рядів п’яти однозначних чисел, «Кількісні відносини» (за Р. Амтхауером), тип переробки інформації (за К. Роджерсом), реактивної й особистісної тривожності (за
Ч. Д. Спілбергером - Ю. Л. Ханіним та Ф. Тейлором), самооцінки (за Т. В. Дембо - С. Я. Рубінштейн), тест М. Люшера (восьмиколірна модифікація), методика «САН» (В. А. Доскіна), соціометрія, фізіологічні методи (кардіографія, треморометрія, динамометрія, вимірювання артеріального тиску, електроокулографія), психофізіологічні методи (критична частота злиття світлових миготінь (КЧЗСМ), латентні періоди простих сенсомоторних реакцій);
формувально-розвивальні: методи засвоєння прийомів довільної психічної саморегуляції (нервово-м’язової релаксації, ідеомоторного тренування, аутотренінгу);
У дослідженнях, які проводились упродовж 20092011 рр., взяли участь 98 спортсменів-штангістів віком 22-26 років. Вибір саме такого контингенту досліджуваних зумовлений соціальним запитом на наукові дослідження та виконанням ними важливих соціальних функцій.
Об’єкт дослідження - психологічні закономірності розвитку соціотехнічних систем діяльності спортсменів.
Предмет дослідження - зміст психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності спортсменів-штангістів.
Результати дослідження.
Згідно зі структурною моделлю розвитку СТСД [3-5; рис.1] підсистема спонтанної активності фахівця (інформаційної, відображально-моделюючої) поєднує процеси, котрі протікають одночасно з цілеспрямованими процесами підсистеми зовнішньої взаємодії з соціумом, тобто залежать від соціального замовлення в галузі спорту, яке сприяє формулюванню завдань розвитку, визначенню способу їх вирішення та процесу досягнення мети. На операціональному рівні безпосередньо вирішуються завдання спортивної діяльності, тобто на основі домінуючого мотиву у спортсменів формулюється мета, вони аналізують умови діяльності, актуалізуючи відповідні програми навичок, способів, алгоритмів досягнення мети.
Ранжування потреб, вибір програм розвитку та процес їх реалізації на різних стадіях тренувань. Дослідження потреб розвитку психологічних особливостей системи діяльності спортсменів, психологічних факторів розвитку системи діяльності відбувалось з виходом на організаційні рішення з розвитку процесу та засобів діяльності та формування необхідного рівня працездатності спортсменів.
При виборі та реалізації програм розвитку досліджено чинники розвитку СТСД - організаційні та технічні дії спортсменів. З’ясовано, що вони безпосередньо пов’язані з компонентами працездатності. Встановлено високу достовірність (р<0,01) відмін-
І ПЕДАГОГІКА І
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
о
'іг
СЦ
ф
.0
то
1_
ф
н
і
то
ф
Ь
о
Е?
ь
1. Підсистема спонтанної інформаціної (відображально-моделюючої ) активності спортсмена
о
О
2. Підсистема зовнішньої взаємодії з соціумом
2.1. Ціле- 2.2. Формулю- 2.3. Визначення 2.4. Процес
покладання —► вання завдан- —► способу вико- —► досягнення
ня розвитку нання завдання мети
с
о
н
ь
ц
ді
д
е
р
П
3. Підсистема психологічного забезпечення розвитку спортсмена
<- 3.1. .Ранжування потреб 3.2. Вибір програм 3.3. Процес реалізації
по видах забезпечення розвитку програм розвитку
ці
о
О
Рис. 1. Структурна модель розвитку СТСД спортсмена
0,5
•ці
10
11
12
и
-0,5
-1,5
□ Суб 'єктивна оцінка стану □ Операціональний рівень
Ц Психофізіологічний рівень Ц Професійний рівень
1
9
1
0
3
4
5
6
7
Рис. 2. Динаміка інтегрального показника ФС
32012
в
ностей в оцінках штангістами показників операціо-нального навантаження, а також визначено ступінь впливу на напруження діяльності технічних та організаційних факторів. Виявлені значущі відмінності (р<0,05) в оцінці спортсменами когнітивної складової навантаження і впливу на неї технічних чинників.
Спортсмени більшою мірою відчувають вплив соціально-психологічних чинників на їх професійне навантаження. Задоволеність діяльністю і оцінка її значущості збільшуються у міру зростання кваліфікації спортсменів. Як показники рівня напруженості психологічних, фізіологічних та психофізіологічних функцій для штангістів використані коефіцієнти варіації частоти серцевих скорочень, тремору рук, концентрації та розподілу уваги, оперативної пам’яті та оперативного мислення (діапазон 10 -20 % відповідає середній напруженості, понад 20 % - високій, менше 10 % - низькій). Для різних видів навантажень середні значення досліджуваних функцій, а також показників особистісної та реактивної тривожності у співставленні з віком та професійним стажем спортсменів. Встановлено, що інтегральним індикатором психічної напруги в діяльності є рівень напруження тремору рук. Дані теоретичної оцінки складності діяльності спортсменів узгоджуються зі зміною ЧСС залежно від виконуваних функцій, при цьому виражений вплив на психофізіологічні процеси і функціональні стани має раптова зміна характеристик засобів діяльності, що підтверджується описами реальних ситуацій тренування.
Проведено аналіз зміни психічних функцій спортсменів, пов’язаних з особливостями їх тренувань. За показниками коректурної проби «Кільця Ландольта» після години тренувань обсяг виконаного завдання зменшується у порівнянні з рівнем на початку тренувань, а кількість помилок - збільшується. Суб’єктивна оцінка спортсменами когнітивної складової професійного навантаження залежить від виду навантаження, що підтверджується також динамікою ЧСС.
Реалізація програм розвитку системи діяльності спортсменів передбачала дослідження психологічних факторів розвитку, організаційні рішення з розвитку процесу та засобів діяльності, формування необхідного рівня їх працездатності.
У результаті оцінки ефективності діяльності за критерієм працездатності всі спортсмени були умовно розділені на три групи:
1) найбільш успішні та працездатні;
2) такі, що мають середні показники успішності та працездатності;
3) найменш успішні та працездатні.
Встановлено, що найбільш успішні та працездатні спортсмени мають найвищий індекс соціально-трудової активності при високому показнику задоволеності діяльністю. Спортсмени нижчої (третьої) групи профуспішності і працездатності характеризуються низькою соціально-трудовою активністю, завищеним рівнем самооцінки власного професійного навантаження, недооцінкою впливу на нього організаційних чинників. Відповідно це призводить до зниження рів-
ня задоволеності працею. Аналіз співставлення експертних оцінок ефективності діяльності спортсменів і їх психологічних характеристик приводить до висновку про виражений вплив мотиваційних аспектів і особистісних чинників на професійну успішність і працездатність.
Проведене за допомогою восьмиколірної модифікації тесту М. Люшера дослідження виявило наступні тенденції. Встановлено, що показники «ексцентричності», «автономії» і «працездатності» стійко знижуються у спортсменів у міру погіршення їх профус-пішності, зниження соціально-трудової активності. Одночасно зростають показники «концентричності», «гетерономії» і «стресу», погіршується ставлення до виконуваної роботи.
Розроблено й впроваджено організаційні рішення з розвитку процесу та засобів діяльності спортсменів стосовно поліпшення їх функціонального стану та формування позитивного ставлення до діяльності. Пропозиції спрямовані на вирівнювання складності тренувань. Виявлено специфічні помилки, що призводять до зниження ефективності тренування та пов’язані з недостатньою координацією дій спортсменів. Наявність у діяльності помилок є резервом розвитку системи діяльності. Усунення цих помилок, вдосконалення індивідуального способу тренування
- ефективний шлях зниження енерговитрат. Один із шляхів вдосконалення діяльності спортсменів полягає в модернізації існуючих графіків тренувань.
Досліджено особливості формування необхідного рівня працездатності спортсменів, обґрунтовано необхідність оволодіння навичками саморегуляції, зважаючи на особливості тренувального процесу.
Робоча гіпотеза дослідження була сформульована так: впровадження прийомів довільної психічної саморегуляції у процес діяльності спортсменів буде ефективним для формування і підтримки необхідного рівня їх працездатності за пріоритетними показниками функціонального стану (ФС).
Основу для визначення особливостей динаміки працездатності спортсменів склали результати пси-ходіагностичного обстеження експериментальної та контрольної груп досліджуваних в умовах діяльності впродовж одного року.. Дослідження кожної групи проводилося протягом одного тижня, що дало змогу отримати усереднені дані перед початком тренування, за 1-1,5 години та зразу після закінчення тренування.
При порівняльному аналізі результатів досліджень виявлено найбільш суттєві розбіжності між показниками ФС початку та кінця тренування у спортсменів
- 16-18 % , тобто спостерігається стан гостро вираженої втоми.
Для підвищення інформативності діагностичних показників нами було проведено кореляційний аналіз між всіма оцінками за допомогою методу парних кореляцій. Стійкі кореляційні зв’язки між інформативними показниками, що підтверджується узгодженою динамікою останніх, зумовили вибір діагностичних методик (психофізіологічне забезпечення ФС - «Кільця Лан-дольта», КЧЗСМ, психологічний рівень забезпечення
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного виховання і спорту
- оперативна пам’ять (складання та запам’ятовування чисел), слухова пам’ять, зорова пам’ять, оперативне мислення (усний рахунок), суб’єктивне відображення стану за Ч. Д. Спілбергером - Ю. Л. Ханіним (РТ) та шкалою станів (за Ф. Тейлором); професійний рівень
- метод додаткових навантажень.
Здійснювалась оцінка динаміки працездатності спортсменів, що було необхідною умовою для визначення головних тенденцій в зміні ФС та ступеня вираженості його основних зрушень. Для вирішення цього завдання проведено діагностичне обстеження штангістів протягом річного циклу їхньої діяльності. Всі діагностичні показники були приведені до єдиної системи виміру, що дозволило розрахувати інтегральні показники окремих функцій і ФС у цілому.
Простежено спрямованість та ступінь вираженос-ті відхилень основних проявів ФС у порівнянні з фоновим рівнем, який визначено нами за нульовий. Аналіз отриманих даних свідчить про те, що в динаміці працездатності спортсменів розрізняються ФС, які відповідають періодам впрацьовування (тривалість до трьох місяців), оптимальної (третій - восьмий місяці) та нестійкої працездатності (дев’ятий - дванадцятий місяці).
Для розуміння природи формування ФС проведено факторний аналіз (ФА) отриманих даних за всією вибіркою в річному циклі дослідження. При ФА інформативних показників ФС спортсменів до початку тренування отримані наступні результати: із факторів, які впливають на інтегральний показник ФС, виділяються два, факторне навантаження яких більше за одиницю. Причому особливого значення набуває перший фактор F1 (6,018), значення якого в п’ять разів перевищує факторне навантаження другого фактора F2 (1,156). Показник значимості двох факторів складає 79% від загальної сукупності факторів, що є достатнім для подальшого аналізу.
До першого фактора (психофізіологічного та опе-раціонального забезпечення) до початку роботи належать змінні: швидкість переробки інформації, оперативна пам’ять, усний рахунок та критична частота злиття світлових миготінь; до другого (суб’єктивного стану та професійного рівня спортсменів) - реактивна тривожність, САН, слухова пам’ять та прямі показники працездатності. В кінці зміни перший фактор визначається лише підсистемою психофізіологічного забезпечення (слухова пам’ять, КЧЗСМ, усний рахунок та швидкість переробки інформації).
Другий фактор залежить від підсистем операціо-нального забезпечення, суб’єктивної оцінки стану та показників професійного рівня (реактивна тривожність, суб’єктивна оцінка стану, оперативна пам’ять та прямі показники працездатності), що підтверджує наявність різноспрямованих тенденцій в кінці тренувань. При вивченні особливостей динаміки працездатності штангістів було встановлено, що до кінця тренування в останніх розвивається гостра втома, яка може призвести до перевтоми; в цьому плані вони складають групу «ризику». Характер змін, що спостерігалися при зрушеннях діагностичних показників, склали основу для
проведення роботи щодо оптимізації та профілактики несприятливих ФС (рис. 2).
Основу для проведення порівняльного аналізу склали результати дослідження експериментальної групи спортсменів, які виявили бажання навчатися за спеціальною методикою психорегулюючого професійного тренінгу, тобто експериментальна група була сформована на добровільних засадах без додаткових критеріїв відбору. Заняття поводились тричі на тиждень у вечірній час впродовж 30 хвилин. Діагностування проводилось щомісяця за 1 - 1,5 години до початку тренування та після його закінчення. Основна мета тренінгової програми полягала у виявленні негативних функціональних станів спортсменів (перший етап) та їх корекції (другий етап), а окремі завдання були спрямовані на оволодіння навичками саморегуляції функціональних станів (аутотренінг, ідеомоторне тренування) в річному циклі діяльності. Тренінгова програма містила такі структурні компоненти: тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах, роботу в малих групах, вправи розминки. Навчальний курс ґрунтувався на опануванні таких основних елементів: м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості, розвиток навичок сенсорної репродукції. Дану програму було впроваджено в експериментальній групі досліджуваних спортсменів.
Аналіз емпіричних даних дав змогу виявити особливості прояву ФС для контрольної та експериментальної груп як до початку тренування, так і після його закінчення. До початку тренування у спортсменів обох груп формується сприятливий ФС, а механізми регуляції діяльності забезпечують оптимальну працездатність. Після закінчення роботи у спортсменів контрольної групи формується несприятливий ФС (стан динамічного неузгодження), який призводить до суттєвого зниження ефективності діяльності. На відміну від контрольної групи, у спортсменів експериментальної після закінчення роботи не відбувається суттєвого зниження рівня ефективності діяльності, що свідчить про сприятливу дію прийомів довільної психічної саморегуляції на оптимізацію ФС.
Висновки.
Таким чином, проведена дослідницька робота щодо вивчення та аналізу динаміки працездатності спортсменів-штангістів, виявлення особливостей прояву їх ФС на різних етапах професійної діяльності дала можливість перевірити і підтвердити запропоновану моделі та гіпотези.
На підставі отриманих даних створено та апробовано узагальнену структурну модель організації робіт з психологічного забезпечення розвитку СТСД спортсменів відносно до існуючих стадій тренувального процесу.
За наслідками досліджень отримані характеристики, які дозволяють прогнозувати ефективність діяльності та працездатність спортсменів, і можливі зміни їх функціонального стану. Здійснене обґрунтування психологічного забезпечення розвитку СТСД допоможе подолати негативні наслідки функціонування
32012
в
таких систем та призведе до їх подальшого розвитку за нових умов.
Перспектива продовження дослідження вбачається в розробці психологічної теорії оптимізації тренувального процесу спортсменів. Основним завданням, яке потрібно вирішувати в першу чергу, є аналіз психофізіологічної структури та проектування спортивної діяльності. У зв'язку з тим, що побудова психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності в принципі не може бути абсолютно точною, крім теоретичної оцінки проекту, за показниками якості діяльності украй бажано проводити й ана-
Література:
1. Шевяков О. В. Вдосконалення складних людино-машинних систем: теоретико-методологічні засади психологічного забезпечення: Дніпропетровськ, Січ, 2007, 464 с.
2. Шевяков О. В.Психологічнезабезпеченнярозвитку соціотехнічних систем: Дніпропетровськ, Інновація, 2009, 460 с.
3. Шевяков О. В. Психологічне забезпечення розвитку
соціотехнічної системи діяльності фахівців: концепція
досліджень. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського: зб. наук. праць. Серія «Психологічні науки». 2010. Т 2. Вип. 4. С. 288-292.
4. Шевяков О. В. Психологічне забезпечення розвитку
соціотехнічних систем діяльності: теоретичні засади та
методологія. Проблеми сучасної психології: зб. наук. праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. 2010. Вип 7. С. 759-768.
5. Шевяков О. В. Психологічне забезпечення розвитку знакових соціотехнічних систем діяльності. Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г С. Костюка НАПН України. 2010. Т. XII. Ч. 2. С. 385-394.
Информация об авторе: Шевяков Алексей Владимирович
[email protected] Днепропетровский гуманитарный университет ул. Орловская, 1Б, г. Днепропетровск, 49056, Украина
Поступила в редакцию 05.05.2012 г.
логічну експериментальну оцінку на фізичній моделі системи або її окремих елементах. Останнє мусить бути предметом розгляду при розробці наукових теорій та концепцій психологічної експертизи проектів новітніх соціотехнічних систем діяльності фахівців-спортсменів. При цьому психологічна експертиза повинна стати загальносистемною функцією психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем, починатись на ранніх стадіях тренувального процесу
і закінчуватись утилізацією таких систем діяльності при виявленні їх неефективності.
References:
1. Sheviakov O. V. Vdoskonalennia skladnikh liudino-mashinnikh
sistem: teoretiko-metodologichni zasadi psikhologichnogo
zabezpechennia [Perfection of the difficult person machine systems: theoretical methodological principles of the psychological providing], Dnipropetrovsk, Cut, 2007, 464 p.
2. Sheviakov O. V. Psikhologichne zabezpechennia rozvitku sociotekhnichnikh sistem [Psychological providing of development of the socio technical systems], Dnipropetrovsk, Innovation, 2009, 460 p.
3. Sheviakov O. V. Naukovij visnik Mikolayivs’kogo derzhavnogo universitetu [Scientific announcer of the Mykolaiv State University ], 2010, T.2, vol.4, pp. 288-292.
4. Sheviakov O. V. Problemi suchasnoyi psikhologiyi [Problems of modern psychology], 2010, vol.7, pp. 759-768.
5. Sheviakov O. V. Problemi zagal’noyi ta pedagogichnoyi psikhologiyi [Problems of general and pedagogical psychology], 2010, T.12, vol.2, pp. 385-394.
Information about the author: Shevyakov O.V.
[email protected] Dnipropetrovsk Humanitarian University Orlovskaya str., 1b, Dnipropetrovsk, 49056, Ukraine Came to edition 05.05.2012.
