CC BY
40
перераспределение ролей между ее участниками, повышает мотивацию, развивает самостоятельность, обеспечивает индивидуализацию и дифференциацию учебного процесса, способствует модернизации традиционной системы обучения. Все это дает возможность улучшить качество обучения.
Summary
DEVELOPMENT OF PHILOSOPHICAL AND LEGAL KNOWLEDGE OF FUTURE DOCTORS BY USING INFORMATION
TECHNOLOGIES
Bilanov A.S., Zinchenko N.O.
Key words: information technologies, communication, professional training, internet, social networks, multimedia projection.
The experience of introducing information and communication technologies into teaching social sciences as philosophy, jurisprudence and medical jurisprudence at the Department of Philosophy and Social Sciences of the Highest State Educational Institution "Ukrainian Medical Dental Academy" allows us to determine the following directions of their effective application: 1. use of ICT during training sessions, i.e. at lectures and seminars; 2. use of ICT during the preparation of abstracts and scientific papers. The systematic use of information and communication technologies is helpful in creating fundamentally new information educational environment, thereby providing ample opportunities for educational activities, significantly affecting the redistribution of roles between participants of training process, increasing motivation, developing independence, providing student-centred approach, facilitating the modernization of traditional systems of learning. All this makes it possible to improve the quality of training.
УДК 613.86:378.144.001.26 Головкова Т.А., Онул Н.М.
ПСИХОГ1Г1еН1ЧН1 ЗАХОДИ оптимгзаци умов навчання
ДЗ «Днтропетровська медична акаде1^я МОЗ Украши», м. Дыпро
У статт/ розглянута актуальна проблема взаемод'УУ i взаеморозумння в студентському середо-вищ!' вищо'У медичноУ школи. Дослiдження м'жособист'сних в'дносин серед студент'т-медик'т Днпро-петровсько'У медичноУ академ'УУ проведен/ з метою розробки засоб/'в психопрофлактики фактор'т, як негативно впливають на умови навчання, а в/'дтак - на стан здоров'я молод'!. Результати дозволили встановити ступнь комун'кабельност'! у групах за рiвнем особист'юноУ сум'сност'!, стин-них л'дер'т, кльксть конфлiктiв в групах, Ух характеристику тощо. Отриманi дан св'дчать про на-гальну необх'дшсть розробки заход/'в, спрямованих на створення превентивного освтнього простору, як передумову пдвищення ефективного профеыйного навчання. Важливою складовою отри-маних результат'¡в е визначення психолог'чного «портрету» студента в мiкросередовищi, що дае можливсть прогнозувати його особистсний потен^ал для подальшого врахування при профеай-ному в 'дбор'! у майбутнш навчальнш, громадськш та науковш д 'яльност'!.
соцюметричний метод, коеф1ц1ент м1жособист1сноТ сумюностк належать використання психогтешчних пiдходiв у практичнш дiяльностi закладу для оргашзацп груповоТ ствпрац вихован^в з метою забезпе-чення максимально!' ефективност навчального процесу [3,5].
Особливе мюце при цьому належить саме активiзацiТ людського фактора та спрямованост кожного викладача i куратора на створення сприятливого со^ально-психолопчного мiкро-^мату в колектив^ зокрема моб^зацп зусиль педагопв вищого навчального закладу [1,2,10]. Вищеозначене свщчить, що психогтешчна дiаг-ностика у навчальному процеа е досить актуа-льним завданням для професорсько-викладацького складу вищого медичного навчального закладу, адже система оргашзацп навчально-виховного процесу передбачае певш правила, а поведiнковi реакцп можуть бути найрiзноманiтнiшими. Тому студенти мають зна-ходити своТ самостшш ршення, в яких закономн рно виявлятимуться Тх психiчнi та со^ально-психолопчш характеристики. Це знаходить про-яв у емоцшному ставлены до процесу навчання, прагненш до щентифкацп особистоТ ролi в ньо-
Кпючов1 слова: психолопчний м1крокл1мат, студенти, академ1чна група, Вступ
Навчальний процес вищоТ школи, як складо-ва частина осв^нього процесу та виховання всебiчно розвиненоТ особистосп, що вщповщае потребам сучасного сусптьства, повинен забез-печити самореалiзацiю здiбностей студента [2,6]. Пщвищення осв^нього рiвня лкаря, як фактора його конкурентоспроможносп, е одним iз основних завдань вищоТ медичноТ осв^и та зу-мовлюе висок вимоги до якост подготовки спе-^алю^в медичного профтю.
У цьому ключi одним iз прюритетних напрямiв е створення вщповщного мiкроклiмату шляхом оргашзацп такого осв^нього середовища, яке б заохочувало й спонукало до взаемодп, взаемноТ довiри; виконання штерактивних вправ, як да-ють змогу студентам краще тзнати шших учас-ниш навчального процесу; пояснення мети, технологи, алгоритму навчання, характеру очку-вань, що забезпечуе у студенев вщчуття само-достатносп; позитивного зворотного зв'язку, стимулювання зусиль i досягнень студенев [9]. До форм роботи з колективом у цьому аспект
му, BM6opi шляхiв для реалiзацiТ завдань, що значно полегшуеться при низькому piBHi «конф-лктностЬ у rpyni.
Означен питання викликають професiйну потребу педагопв враховувати психогiгiенiчнi аспе-кти навчальноТ i виховноТ роботи задля збере-ження психiчного здоров'я студенев [5].
Таким чином дослiдження, що присвячен те-оретично-методичним основам психогтешчних заходiв, мають стати базовим компонентом професшноТ пiдготовки викладачiв освiтнiх за-кладiв так само, як i набуття ними вiдповiдних умiнь, яких потребуе практична педагопчна i психолопчна дiяльнiсть в умовах рiзних мiкросо-цiальних угрупувань вищих навчальних закладiв [5].
Мета дослiдження
Визначення показниш колективоутворення та оцiнки психологiчного мiкроклiмату в студент-ських академiчних групах задля розробки захо-дiв щодо оптимiзацiТ умов Тх навчання.
Матерiали та методи
Дослiдження проведенi на базi кафедри за-гальноТ ппени ДнiпропетровськоТ медично'Т ака-демiТ при застосуванн соцiометричного методу, який передбачае шдивщуальне (аношмне) запо-внення соцюметричноТ карти [4,7]. Дiагностика психологiчного мiкроклiмату у колективах передбачае встановлення таких показниш, як: ш-дивщуальний коефiцiент сумiсностi студента, груповий коефiцiент сумiсностi, кiлькiсть конфлн ктiв у груп та Тх характеристика, особистост ю-тинних лiдерiв. Величина коефiцiенту мiжособи-стiсноТ сумiсностi коливаеться вщ 0 до 3 ум. од. (0% та 100% вщповщно). Даш дослщження отриманi протягом 2012-2016 рош i проведенi серед студентiв Ill курсу зi спецiальностi «меди-ко-профтактична справа». Усього у дослщжен-нях брали участь 11 груп (163 респондента). Проаналiзованi результати анкетування 99% студенев, що навчалися у групах спостереження протягом п'ятирiчного перiоду. Отриман результати опрацьованi за допомогою методiв матема-тичноТ статистики.
Результати та 1х обговорення
Студентська академiчна група е рiзновидом малоТ групи зi своТми етапами перетворення ТТ на колектив, iз параметрами розвитку та крите-рiями сформованостi, внутршым психологiчним мiкроклiматом [8]. Данi аналiзу соцiометричних карт свiдчать про те, що коефiцiент мiжособистi-сноТ сумюносп складае, у середньому, 64% та оцшюеться як вищий за середнш. Величина цьо-го показника в уах дослiдних групах коливаеться вщ 53% до 77%. При цьому в динамiцi спосте-режень груповий коефiцiент сумiсностi мае тен-денцш до спаду, а саме: ступшь дружностi серед юнакiв i дiвчат зменшився за останнi 4-5 ро-кiв на 1,5%. Цкавим фактом е те, що в згуртова-
них групах iстиннi лщери мають високий рiвень психолопчноТ' сумюносп - до 90% порiвняно з лщерами iнших груп. Так, менш дружнi студент-ськi колективи з рiвнем iндексу сумiсностi 5359% мають лiдерiв, яких пiдтримують значно менша кiлькiсть респондентiв - 73-77% вщповщно. В середньому за весь п'ятирiчний перюд спостереження шдекс iстинного лiдера (неформального) становить 83%. Особистост iстинних та формальних лiдерiв спiвпали лише в двох групах, що складае 18,2% вщ загальноТ кiлькостi груп спостереження. При цьому формальн лще-ри (старости академiчних груп) стали значно втрачати комушкативш здiбностi, тому що Тх авторитет в динамiцi часу за середыми величинами знизився з 93% до 73%. У 18,2% колективiв, що приймали участь у дослщженнях, старости мали шдивщуальний коефiцiент сумiсностi -1,25-1,3 ум. од., який свщчить про критичний рь вень пiдтримки - менше половини одногрупникiв (42-43%).
З 11 об'ек^в освiтньоТ соцiалiзацiТ не знай-шлося жодного, де б не спостер^алось виник-нення конфлiктiв, Тх загальна ктькють - 56 ви-падкiв. У напружених вiдносинах з однол^ками знаходяться 35,5% респондентiв, а 7,5% з них одночасно мають взаемн протирiччя з 2-3 студентами.
З одного боку, конфлкти стають невiд'емною частиною студентського життя, в якому процес соцiалiзацiТ сучасного студента супроводжуеться його психофiзiологiчним розвитком i проходить на тлi трансформацiТ суспiльства, що створюе новi проблеми й ускладнюе цей процес. Тому уникнути конфлк^в неможливо, але е споаб уникнути Тхнього руйнiвного впливу на взаемо-дiю людей - навчитися вибирати ефективн стратегiТ врегулювання конфлктних ситуацiй, що дозволяють не ттьки конструктивно вирiшувати виникаючi проблеми, але й збер^ати мiжособис-тiснi вщносини на високому рiвнi. З другого боку - слщ пам'ятати, що конфлктна ситуацiя не обов'язково переростае в конфлкт. Тому для попередження протирiч важливо мiжособистiсне спiлкування студенев, здобування навикiв соцн альноТ взаемодп, збiльшення набору соцiальних ролей, розширення уявлень про власну особис-тють, що сприяе аналiзу ситуацiТ, пошуку виходу з неТ, з урахуванням потреби опонен^в, та пове-рненню до конструктивноТ спiвпрацi.
Спостерiгаеться особливе ставлення у колек-тивi до деяких юнаш та дiвчат (1-2 випадки на групу), з найнижчим шдивщуальним коефiцiен-том сумiсностi - менше 1,5 ум. од., що характе-ризуе Тх як аутсайдерiв, питома вага таких студенев - 12% з 163 опитаних. Доцтьно пщкрес-лити те, що ктькють конфлк^в i ступiнь пщтри-мки одногрупникiв не завжди були взаемо-пов'язаними - цi поняття мають бтьш широкий змiст. Однак, на фон зменшення загальноТ кть-костi конфлiктiв в сучасних студентських колективах, спостер^аеться тенденцiя присутност
великоТ кшькосп конфлк^в мiж респондентами в групах з низьким рiвнем коефiцiенту мiжособи-стiсноТ сумiсностi.
Отриман за допомогою дослiджень науково обфунтоваш показники групового життя студенев, що обумовлюють розвиток емоцiйного ште-лекту навчальноТ спiльноти, стали пщфунтям для розробки системи заходiв щодо створення сприятливого психолопчного мiкроклiмату, як мали наступнi напрямки:
- формування психолопчноТ культури формального лщера групи;
- постановка перед колективом цкавоТ, кори-сноТ мети, досягнення якоТ потребуе творчоТ працi, а процес формуе емпатп для ТТ членiв;
- оволодiння навичками дтового спткуван-
ня;
- висока вимогливють i довiра членiв оргаш-зацп друг до друга;
- доброзичлива та дiлова критика;
- поведшка зi стратеп-ею запобiгання конфлк^в;
- вiльне вираження власноТ думки членами оргашзацп пiд час обговорення вах питань групового життя;
- залучення вах одногрупниш до обговорення та аналiзу найсуттевших питань життя колек-тиву;
- узгодження штереав i потреб усiх члеыв колективу;
- високий ступiнь взаемодопомоги в повсяк-денному життi та у стресових ситуа^ях.
- достатня шформованють студентiв про всi аспекти Тх внутрiшнього життя.
Крiм того, задля максимально! продуктивнос-тi впровадження профтактичних заходiв в «ар-хiтектуру самооргашзацп» академiчноТ групи, були взятi до уваги особливост психологiчних умов в окремих колективах: перспективнють i рн вень самооцiнки кожного члена колективу, само-свiдомiсть iндивiда, унiкальнiсть i однорiднiсть складу колективу, наявнiсть навиш самовряду-вання у студентiв тощо.
Заходи щодо пристосування юнаш та дiвчат до соцiального середовища впроваджувались шляхом:
- проведення практичних та лекцшних занять з пiзнавальною та навчальною метою з питань: впливу психогенних факторiв на психiчне здо-ров'я, заходiв психопрофiлактики, психологiчнi умови осв^янського розвитку, з вивченням вщ-повщних методик та активноТ участi у Тх апроба-цм;
- оприлюднення в вщповщних колективах по-зитивних результат дослiджень та обговорення у формi «Сократова дiалогу»;
- проведення особистих ствбесщ зi студентами, в ходi яких кожен з них отримав рекомен-дацiТ щодо зниження рiвня розбiжностей та пщ-вищення рiвня симпатiТ серед однол™в, вiрного вибору поведiнки у колективу мiнiмiзацiТ конфлн ктних ситуацiй та зменшення емоцiйноТ напруги
серед юнаш та дiвчат у перiод навчання;
- проведення оргашзацшно-виховноТ роботи з залучанням студенев до масових навчально-культурних заходiв, для формування «командного духу», який е джерелом натхнення, стимулом подолання труднощiв, спонукае на дружн стосу-нки, дае почуття задоволення й розумшня того, що зусилля оправдан^
- робота деканату з «групою ризику», яка спрямована на виршення у молодi проблем адаптацiТ в студентському середовищi (психоло-гiчна та соцiальна пщтримка);
Враховуючи найважливiший етап соцiалiзацiТ студента - процес навчання, який полягае у фо-рмуванш особистостi в умовах соцiокультурного простору шляхом засвоення в ходi виховання i навчання загальнокультурного i со^ального до-свiду, зростае практичне значення контролю психогтеычного забезпечення освiтньоТ дiяль-ностi для пiдвищення загальноТ i професiйноТ стiйкостi, а також адаптацшних можливостей майбутнього лiкаря.
Висновки
1. Психолопчний мiкроклiмат в академiчних групах вищого медичного навчального закладу за станом со^альних вщносин серед студенев здебiльш е сприятливим, свiдченням чому е ви-ще за середне значення коефiцiенту мiжособис-тiсноТ сумюносп - 64%. Крiм того, значний сере-днiй iндекс iстинного лщера (83%) вказуе на ю-нування авторитетноТ молодi, яка здатна оргаш-зовувати, об'еднувати, разом взаемодiяти та розвиватися, координувати i забезпечувати мiж-особистiснi контакти з iншими членами со^уму, а також здiйснювати вибiр оптимальних та ефе-ктивних шляхiв вирiшення тих чи iнших проблем.
2. У той же час нами виявлено низку проблем мiжособистiсних вiдносин: бiльше третини юна-кiв та дiвчат сучасних академiчних груп залученi до конфлiктiв; в динамiцi 5-рiчного перiоду спо-стер^аеться зниження iндексу сумiсностi старост на 20%, а в деяких групах зафксовано критич-ний рiвень цього показника для формального лн дера (42-43%); досить чисельною серед студе-нтськоТ молодi е «група ризику», до якоТ увшшли студенти, що конфлктують з декiлькома одно-групниками (7,5%) та не мають достатньоТ Тх пщ-тримки (аутсайдери, 12%). Така ситуа^я викли-кае обмеження або припинення комуыкаци та мiжособистiсноТ взаемод^, незадоволення результатами сшльноТ працi, а вiдтак призводить до гальмування р^ення низки колективних проблем, негативно впливае на умови та ефектив-нють навчального процесу.
3. Використання обфунтованого психологiч-ного «портрету» студента в мiкросередовищi породженого системою неформальних вщносин, спонтанно сформованого, на рiвнi натвусвщом-лених психолопчних переваг та недолiкiв мае практичне значення та дозволяе прогнозувати його особистий потен^ал у майбутнiй навчаль-
10.
Ананьев В.А. Практикум по психологии здоровья. Методическое пособие по первичной специфической и неспецифической профилактике / В.А. Ананьев. - СПб. : Речь, 2007. - 320с. Белецкая Э.Н. О роли методики определения уровня психологического климата коллектива в воспитательной работе преподавателей медицинских вузов / Э.Н. Белецкая, Т.Д. Землякова // Ill мiжнародна науково-практична конферен^я «Наука i освн та». - Днтропетровськ, 200б. - Т. 5. - С. 52-54. Бол^вець C.I. Теоретико-методичш засади педагопчноТ психоп-пени: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня доктора психолог. наук : спец. 19.00.07 «Педагопчна та вкова психоло-гiя»./ C.I. Болтiвець - К., 2005. - 41 с.
Пахальян В.В. Психопрофилактика в образовании / В.В. Паха-льян // Вопросы психологии. - 2002. - № 1. - С. 38-44. Полякова О.Б. Психогигиена и профилактика профессиональных деформаций личности: учебное пособие / О.Б. Полякова. -М. : НОУ ВПО Московский психолого-социальный институт, 2008. - 304 с.
Сергета I.B. Сучасна психоппена: проблеми та перспективи розвитку / I.B. Сергета, О.П. Мостова, Р.В. Теклюк [та ш.] // Актуальш питання ппени та еколопчноТ' безпеки УкраТни (сьомi Марзеевськ читання). - К., 2011. - С. 177-178. Стрельшков В. Ю. Сучасш технологи навчання у вищш школi : модульний поЫбник для слухачiв авторських курЫв пiдвищення ква^фнкаци викпадачiв М|Пк ПУЕТ / В. Ю. Cтрельнiков, I. Г. Брп-ченко. - Полтава : ПУЕТ, 2013. - 309 с. Утлик В.Э. Психологический климат студенческой группы / В.Э. Утлик // Инновации в образовании. - 2010. - № 8. - С. 32-42.
нш, громадськш та науковш дiяльностi. Викорис-тання даноТ методики в системi психогтеычного мошторингу дае можливють спостереження за динамкою розвитку особистост та психолопчно-го мiкроклiмату в колектив^ а також здiйснення заходiв з формування ключових професшно-значущих характеристик та властивостей особи-стостi майбутнього лкаря, засобiв комунiкацiй серед молодо пошуку полiпшення зв'язкiв iз членами колективу, моделювання стилiв управ-лшсько'Т поведiнки формальних лiдерiв i може застосовуватися в навчально-виховнш роботi закладiв освiти рiзних рiвнiв акредитацiТ, зокре-ма медичних.
Лiтература
1. Алмазов Б.Н. Психологические основы педагогической реабилитации: учеб. пособие / Б.Н. Алмазов. - М. : Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2008. - 285 с. - [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://www.knigafund.ru/
2. Ананьев В.А. Основы психологии здоровья. Книга 1. Концептуальные основы психологии здоровья / В.А. Ананьев. - СПб. : Речь, 2006. - 384 с.
Реферат
ПСИХОГИГИЕНИЧЕСКИЕ МЕРОПРИЯТИЯ ОПТИМИЗАЦИИ УСЛОВИЙ ОБУЧЕНИЯ Головкова Т.А., Онул Н.М.
Ключевые слова: психологический микроклимат, студенты, академическая группа, социометрический метод, коэффициент межличностной совместимости.
В статье рассмотрена актуальная проблема взаимодействия и взаимопонимания в студенческой среде высшей медицинской школы. Исследование межличностных отношений среди студентов-медиков Днепропетровской медицинской академии проведены с целью разработки средств психопрофилактики факторов, которые негативно влияют на условия обучения, а следовательно - на состояние здоровья молодежи. Результаты позволили установить степень коммуникабельности в группах по уровню личностной совместимости, истинных лидеров, количество конфликтов в группах, их характеристику и т.д. Полученные данные свидетельствуют о необходимости разработки мероприятий, направленных на создание превентивного образовательного пространства, как предпосылку повышения эффективного профессионального обучения. Важной составляющей полученных результатов является определение психологического «портрета» студента в микросреде, что дает возможность прогнозировать его личностный потенциал для дальнейшего учета при профессиональном отборе в будущей учебной, общественной и научной деятельности.
Summary
PSYCHOHYGIENIC MEASURES TO IMPROVE STUDENTS' ENVIRONMENT Golovkova T.A., Onul N.M.
Key words: psychological microclimate, students, academic group, sociometric method, interpersonal compatibility coefficient.
The article describes the urgent issue of interaction and mutual understanding between the students of higher medical school. A study of interpersonal relationships among medical students of Dnepropetrovsk Medical Academy was conducted to develop psychological measures for prevention of factors negatively affecting on the education environment and, therefore, on the general health of young people. The results allowed us to establish the degree of group communicability according to the level of personal compatibility, the true leader, the number of conflicts in groups, their characteristics etc. Obtained data indicate the necessity to develop measures for the creation of a preventive educational environment as a precondition for increasing the effective professional training. An important part of the results obtained is the definition of psychological "portrait" of a student in the microenvironment that enables to predict his or her personal potential for further consideration in the selection of professional training, social and scientific activities in the future.
