CC BY
417. Изард К. Страх и виды тревожности / К. Изард // Тревога и тревожность. - СПб., 2001. - С. 118.
18. Bo B. Epidemiologic survey on mental health of maxillofacial traumatic inpatients / В. Bo, S. Zhou, Х. Gu // Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. - 2001.- Vol. 36, №5. -Р.382-384.
19. Дворяшин Ю. Е. Психологические резервы выздоровления/ Ю. Е. Дворяшин - Л., 1989. - С.7-9; 11-12.
Поступила 18.04.11
процессов в ВНЧС и заболеваниями мочевой системы, в основании которых могут лежать изменения в системе соединительной ткани (СТ). Ключевые слова: височно-нижнечелюстной сустав, дисплазия соединительной ткани, мочевая система.
O. S. Volovar, V.A. Malanchuk, O. A. Kryzhanivska.
National Medical University
MANIFESTATIONS OF PATHOLOGY OF ORGANS OF THE URINARY SYSTEM IN PATIENTS WITH TEMPOROMANDIBULAR JOINT DISEASES
УДК: 616.6:616.724
О. С. Воловар, к. мед. н., В. О. Маланчук, д. мед. н., О. О. Крижашвська
Нацюнальний медичний утверситет
ПРОЯВИ ПАТОЛОГИ ОРГАН1В СЕЧОВО1 СИСТЕМИ У ПАЦ1еНТ1В 13 ЗАХВОРЮВАННЯМИ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА
Наведено результати обстеження 222 пацicнтiв iз захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), середнш вк яких 26,3±8,0. До^джено прояви патологИ сечово'1 системи.
Прояви аномалш розвитку та iншi захворювання нирок i сечового мiхура, виявлеш у обстежених основной гру-пи, дозволяють припустити кнування взасмозв'язку мiж перебiгом патологiчних проце^в у СНЩС i захворюваннями сечово'1 системи, в основi яких можуть лежати змти в системi сполучно'1 тканини (СТ). Ключов1 слова: скронево-нижньощелепний суглоб, дисплазiя сполучно'1 тканини, сечова система.
О. С. Воловар, В. А. Маланчук, О. А. Крыжановская
Национальный медицинский университет имени
ПРОЯВЛЕНИЯ ПАТОЛОГИИ ОРГАНОВ МОЧЕВОЙ СИСТЕМЫ У ПАЦИЕНТОВ С ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА
Приведено результаты обследования 222 пациентов с заболеваниями височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС), средний возраст которых 26,3±8,0. Исследовано проявления патологии мочевой системы. Проявления аномалий развития и другие заболевания почек и мочевого пузыря, выявленные у обследованных основной группы, позволяют предположить существование взаимосвязи между течением патологических
Observation results of the 222 patients with the temporomandibular joint (TMJ) diseases, with the average age of 26.3±8.0 are presented in this article. Manifestations of development anomalies and other diseases of kidneys and urinary bladder, which were revealed in examinations of the main group, allow make an assumption of the existence of interrelation between pathological processes in the TMJ and diseases of urinary system. Changes in the system of connective tissue (CT) could underlie the urinary system diseases. Key words: temporamandibular joint, connective tissue dysplasia, urinary system.
За останш роки проблемi захворювань скро-нево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) при-свячено багато етдемюлопчних робгг, у яких звернено увагу на широку поширешсть патологи СНЩС у оаб рiзноl стал та в^, що розвиваеть-ся на фош генетично-детермшовано! слабкосп сполучно! тканини (СТ), що е водночас шдгрун-тям для виникнення рiзноманiтних супутшх захворювань пол^енно-мультифакторно! природи, в тому чиси оргашв сечово! системи [1-4].
Актуальшсть дослщження внутршшх оргашв i визначення стану СТ у хворих iз патолопею СНЩС обумовлена зростанням частоти патоло-пчних сташв, пов'язаних iз дисплазiею СТ, яка розвиваеться в результат впливу несприятливих факторiв зовшшнього середовища на оргашзм людини шд час внутршньоутробного розвитку та тсля народження, порушення харчування, зниження рiвня якосп життя, стрес тощо. Як на-слвдок - до клшки дедалi частше звертаються пащенти молодого в^ iз проявами диспластич-них сташв СТ, на фош яких розвиваються атро-пати СНЩС [5-8].
Диспластичш змши СТ досить часто поед-нуються з патолопею нирок i сечовиввдних шля-хiв [3, 9, 10]. Майже кожен третш пащент мае
©Воловар О. С., Маланчук В. О., Крижатвська О. О.,. 2011
симптоми, характерш для захворювань сечово! системи: част сечовипускання, вщчуття непов-ного випорожнення сечового мiхура, нiктурiя, енурез, симптоми дисметаболiчно! нефропати, полiкiстоз, дивертикульоз сечового мiхура, неф-роптоз, атонiя чашково-мисково! системи, ати-пове розмiщення нирки, подвоення нирки та/чи сечовидшьних шляхiв [3].
Таку рiзноманiтнiсть клiнiчних проявiв мо-жна пояснити тим, що кожен з елеменпв системи СТ контролюеться рiзними генами i може мати пошкодження останнiх на будь-якому рiвнi [6]. Т.Н. Кадурина (2009) вказуе, насамперед, на провщну роль мутацiй гешв, якi кодують синтез i просторову орiентацiю колагену, це вiдповiдае за формування компоненпв екстрацелюлярного ма-триксу, а також чисельних ферментiв, яю при-ймають участь у внутршньо- та позаклiтинному дозрiваннi колагену та процесах фiбрилогенезу [4, 6].
Нирки закладаються iз мезонефрального протока та нефрогенно! тканини (нероздiленi д> лянки мезодерми в каудальнш частинi зародка) на 2-му мюящ ембрiогенезу та закшчують свiй розвиток пiсля народження дитини. Мезонефра-льний проток дае початок сечоводу, нирковим чашкам i мисщ, сосочковим каналам, збiрним трубкам, а iз нефроненно! тканини диференщю-ються нирковi канальцi. Таким чином, пстолоп-чно, нирка повнiстю побудована iз похiдних ме-зенхiми.
Сечовий мiхур також складаеться переваж-ним чином iз клiтин мезодермального походжен-ня: перехвдний епiтелiй i власна пластинка сли-зово! оболонки, пучки гладких мюципв м'язово! оболонки з вираженими прошарками пухко! СТ, щiльна СТ адвентицшно! оболонки з великою ю-льюстю товстих еластичних волокон [11].
Спшьшсть походження сечово! системи та системи СТ, значна кшьюсть сполучнотканинних елеменпв, залучених у И будовi, при вродженш слабкостi та неповноцiнностi елеменпв СТ обу-мовлюють розвиток рiзноманiтноl патологи ни-рок i сечовидшьних шлях1в.
Якщо розглядати СНЩС iз позици тканинно! будови, то суглоб також побудований iз рiзних вцщв СТ: зв'язковий апарат i сполучнотканинна капсула, суглобовий хрящ, волокнистий хрящ диска, прошарки СТ мiж пучками жувальних м'язiв, тому iснуе висока ймовiрнiсть розвитку патологи СНЩС при неповнощнност сполучнотканинних елементiв [4,5,8].
Оскшьки вроджена неповноцiннiсть СТ ви-значае полiорганний характер патологи, тому мета роботи - вивчити змши сечово! системи у пащенпв iз захворюваннями СНЩС.
Матерiали i методи. Проведено обстежен-
ня 248 пащенпв (ч-52, ж-196), середнiй вш яких 26,0±7,4, що перебували на консультаци та лшу-ванш в стоматолопчному центрi НМУ iменi О.О.Богомольця за перюд 2005-2011 рр. Контрольна група склала 26 оаб (ч-13, ж-13) без загаль-носоматично! патологи, з фiзiологiчним прикусом, без ознак ураження СНЩС, середнiй вш яких склав 25,7±6,8 рокiв. До основно! групи увiйшло 222 (ч-39, ж-183) пацiенти, середнiй вiк яких був 26,3±8,0 рокiв, що мали той чи шший ступiнь структурних змш у СНЩС, виявлених при рентгенолопчному чи МРТ обстеженнi суг-лоба.
Огляд хворих проводили за методикою об-стеження пацiентiв iз захворюваннями СНЩС Обов'язковими були ортопантомографiя з огля-дом головок нижньо! щелепи, рентгенографiя СНЩС iз вiдкритим ротом за Парма, комп'ютер-на томографiя чи МРТ СНЩС, iридобiомiкрос-кошя. При з'ясуваннi з анамнезу життя патологи сечово! системи, пацiента направляли на консу-льтацiю до нефролога. Вшм обстеженим проводили ультразвукове дослщження нирок, сечови-дiльних шляхiв, аналiзи сечi.
Iридобiомiкроскопiю проводили для дiагнос-тики генетично-детермiнованого стану СТ орга-нiзму, про який свщчить структура райдужно! оболонки (РО) ока та можливого прояву патоло-ri! сечово! системи. Ушкальшсть райдужки поля-гае в тому, що на нш проектуються всi органи людини, вона вщображуе вродженi вади, пов'я-занi зi станом СТ i закрiпленi у генотиш [8, 12].
Враховуючи стан РО, можна визначити схи-льнiсть пащента до розвитку тих чи шших захворювань, у тому чи^ СНЩС i сечово! системи. Зпдно схеми проекцiйних зон тша людини B. Jensen, сечова система проектуеться на правiй РО (в годинах): сечовий мiхур i сечоводи - 4.45-5.00, нирки - 5.30-5.55, та на лiвiй РО: нирки - 6.056.30, сечовий мiхур i сечоводи - 7.0-7.15; а сектор СНЩС розташований на 10.30-10.45 на правому ощ та 1.15-1.30 на лiвому [13, 14].
Отримаш в результатi дослщжень цифровi данi обробляли на персональному комп'ютерi за допомогою прикладних програм: Microsoft Excel 2007, Statistica 7.0 та стандартно! версп SPSS 17.0 (США). Для вибiрки визначали середню арифме-тичну (М), стандартне вщхилення (SD), стандар-тну помилку (SE), число варiант (n), частка озна-ки у вiдсотках (Р) з вказiвкою стандартно! поми-лки частки (Рт), рiвень значимостi (р). При ана-лiзi рiзницi значень, що вщносяться до номша-льно! або порядково! шкали, створювали таблицi сумюного розподiлу ознак i використовували тест хг-квадрат (%2) Пiрсона [15].
Результати та ix обговорення. Зпдно да-них рентгенологiчного дослiдження, вс пацiенти
основно! групи мали структуры змши юстково! тканини СНЩС того чи шшого ступеня вираже-носп, тод1 як обстежеш особи контрольно! групи даних змш не мали.
В результат! проведеного дослщження у 109 (49,1±3,4 %) пащенпв основно! групи д1агносто-вано патолопю нирок { сечовидшьних шлях1в: хрошчний цистит - 34 (14,9±2,4 %) випадки, не-
фроптоз - 30 (13,5±2,3 %), оксалатна чи уратна кристалур1я - 21 (9,5±1,9 %), сечокам'яна хвороба - 10 (4,5±1,4 %), хрошчний телонефрит - 6 (2,7±1,1 %), блукаюча нирка - 2 (0,9±0,6 %), юс-та нирки - 2 (0,9±0,6 %), дистотя нирки - 1 (0,5±0,4 %), опущення сечового м1хура - 1 (0,5±0,4 %), телоектаз!я - 1 (0,5±0,4 %), змен-шена в розм1рах нирка - 1 (0,5±0,4 %) (табл. 1).
Таблиця 1
Прояви патологн орган1в сечовоТ системи у пащентт основноТ групи
Захворювання Чолов1ки (п=39) Ж1нки (п=183) Всього (п=222)
Хрошчний цистит 1 (0,5±0,4) 33 (14,9±2,4) 34 (15,3±2,4)
Нефроптоз 2 (0,9±0,6) 28 (12,6±2,2) 30 (13,5±2,3)
Кристалур1я 1 (0,5±0,4) 18 (8,1±1,8) 21 (9,5±1,9)
Сечокам'яна хвороба 2 (0,9±0,6) 8 (3,6±1,3) 10 (4,5±1,4)
Хрошчний телонефрит 0 (0±0) 6 (2,7±1,1) 6 (2,7±1,1)
Блукаюча нирка 0 (0±0) 2 (0,9±0,6) 2 (0,9±0,6)
Кюта нирки 0 (0±0) 2 (0,9±0,6) 2 (0,9±0,6)
П1елоектаз1я 0 (0±0) 1 (0,5±0,4) 1 (0,5±0,4)
Дистоп1я нирки 1 (0,5±0,4) 0 (0±0) 1 (0,5±0,4)
Зменшена в розм1рах нирка 1 (0,5±0,4) 0 (0±0) 1 (0,5±0,4)
Опущення сечового м1хура 0 (0±0) 1 (0,5±0,4) 1 (0,5±0,4)
8 (3,6±1,3) 99 (44,6±3,3) 109 (49,1±3,4)
Прим1 тка : даш представлен як п (Р±Рт)
Нефроптоз у пащешгв основно! групи вияв-лено у 28 з 183 жшок: правосторонн!й - 23 випадки !з 30 (76,7±7,7 %), у 3 (10,0±5,5 %) ос!б -двосторонн!й, у 2 (6,7±4,6 %) - л!восторонн!й. У ос1б чолов!чо! стат! правосторонн!й нефроптоз зустр!чався у 2 (6,7±4,6 %) з 39 ос!б. Така структура нозологи обумовлена конституц!ональними властивостями жшочого орган!зму (широкий таз ! зниження тонусу черевно! ст!нки ваг!тн!стю та пологами), бшьш низьким розташуванням право! нирки та сильшшим зв'язковим апаратом л1во!. Зг!дно даних л!тератури, виникнення нефроптозу обумовлене в основному змшами з боку зв'язкового апарата нирки та !! ф!брозно! капсу-ли, чому сприяе ряд патогенетичних фактор!в: вроджена слабк!сть СТ орган!зму, р!зке схуднен-ня, зниження м'язового тонусу черевно! стшки, !нфекц!йн! захворювання, що знижують актив-н!сть мезенх!ми, травма. У переважно! б!льшост! обстежених пащешгв нефроптоз розвивався на фон! вроджено! дисплаз!! СТ.
Пац!енти контрольно! групи, зпдно анамнес-тичних даних, мали поодиною зм!ни з боку сечово! системи: гострий цистит виявили у 2 (7,7±5,2 %) ос!б, оксалатна кристалур!я була у 1 (3,8±3,7 %) людини.
Проведений статистичний анал!з даних показав, що патолопя нирок ! сечовид!льних шля-х!в достов!рно част!ше (%2=12,7; р<0,001) зустр>
чалася в основн!й груп! обстежених, шж у конт-рольн!й, що дае можлив!сть в!дкинути «нульову» гшотезу та визнати наявн!сть взаемозв'язку м!ж виникненням патолог!! сечово! системи та захво-рювань СНЩС.
1ридобюм!кроскошчне обстеження РО ока, проведене у 171 пащента основно! групи, свщчи-ло, що проекцшна д!лянка нирок ! сечово! системи мала так! змши: лакуни, розволокнення та звивист!сть волокон строми, вибухання автономного к!льця, адаптацшш к!льця, токсична проме-нист!сть, шгментш плями, шлаки та л!мфатич-ний розарш. При проведенн! обстеження врахо-вували структурн! та токсико-дистроф!чн! знаки, що проявлялися хоча б на одному з !рис!в [13]. Дан! змши в проекцшнш дшянщ нирок були у 133 (77,8±3,2 %) пащешгв, сечового м!хура - у 83 (48,5±3,8 %) ос!б. Прояви одно- чи двосто-роннього нефроптозу, атипового розмщення нирки, хрошчного п!елонефриту, циститу, криста-лур!! також були виявлеш у пац!ент!в !з артропа-т!ями СНЩС, що е маркером генетично! слабко-ст! сечово! системи (табл. 2, 3).
У пащешгв !з кристалур!ею та сечо-кам'яною хворобою кол!р очей в основному був карий, було поеднання структурних знак!в РО (лакуни, розволокнення строми) з хроматичними (п!гментн! плями, шгментний п!сок). У хворих !з нефроптозом переважали рефлекторн! (вибухан-
ня автономного кшьця) та структурш порушення строми iриса у виглядi розволокнення трабекул. Особи iз хронiчним циститом мали змiни в прое-кцiйнiй дiлянцi сечового мiхура у виглядi звиви-стостi трабекул РО, розволокнення строми, наяв-ност лiмфатичного розарiя та токсично! проме-нистостi.
Пацieнти контрольно! групи мали поодиною змiни на РО в проекцшнш дiлянцi нирок i сечового мiхура: вiдповiдно 3 (11,5±6,3 %) та 1 (3,8±3,7 %), що було в порiвняннi iз основною групою достовiрно рiдше (х2=46,3; р<0,001 та Х2=18,4; р<0,001).
Таблиця 2
Топ1чн1 зм1ни строми фиса в проекц1Йн1Й д1лянц1 нирок в ос1б основно'1 та контрольно! груп
Групи пащен™ Вщмшшсть
Стать Основна (п=171) Контрольна (п=26) х2 р
жшки 109 (63,7±3,7) 2 (7,7±5,2)
чоловiки 24 (14,1±2,7) 1 (3,8±3,7)
Всього 133 (77,8±3,2) 3 (11,5±6,3) 46,3 <0,001
Прим1 тка : даш представлеш як п (Р±Рт)
Таблиця 3
Тотчш змши строми 1риса в проекцшнш дщянщ сечового м1хура в ос1б основно'1 та контрольно! груп
Стать Групи пащенпв Вiдмiннiсть
Основна (п= 171) Контрольна (п=26) х2 р
жшки 66 (38,6±3,7) 1 (3,8±3,7)
чоловши 17 (9,9±2,3) (0±0)
Всього 83 (48,5±3,8) 1 (3,8±3,7) 18,4 <0,001
Прим1 тка : данi представлеш як п (Р±Рт)
Змiни аналiзiв сечi були виявленi у 71 (32 %) пащенпв основно! групи, тодi як показники в межах норми - лише у 14 (6,3 %). Зниження пи-томо! ваги сечi в дiапазонi 1,005-1,010 було ви-явлено у 3 (3,5 %) ошб, тдвищення до 1,030 - у 20 (23,5 %); проте!нурiя на рiвнi 0,033-0,33 г/л виявлена у 5 (5,9 %) хворих, кристалурiя з наяв-нiстю солей оксалатiв - у 15 (17,6 %), ураив - у 2 (2,4 %), фосфаив - у 1 (1,2 %), сечово! кислоти -3 у (3,5 %). Отримаш даш також свщчать про на-явну патолопю сечово! системи.
Оскiльки СТ мае мезодермальне походження та багатогранну, складну морфологда та числен-нi функцп, це передбачае активну участь !! осно-вних елементiв у розвитку багатьох вцщв пато-логi!, в тому чи^ захворювань СНЩС i сечово! системи. Така генетична гетерогеннють аномалiй розвитку та хвороб, перебн яких супроводжуеть-ся ураженням СТ, обумовлена значною кiлькiстю складових системи СТ.
Висновки. 1. У пащенпв iз захворюваннями СНЩС достовiрно частiше, нiж у обстежених контрольно! групи (х2=12,7; р<0,001) були дiаг-ностованi прояви патологi! нирок i сечовидшь-них шляхiв у 49,1% пащенпв.
2. У обстежених пащенпв iз захворюваннями СНЩС було виявлено: прояви хрошчного ци-
ститу - 15,3 %, нефроптозу - 13,5 %, кристалурп - 9,5% та сечокам'яно! хвороби - 4,5 %; хрошч-ний телонефрит - 2,7% випадюв, поодиною па-цiенти мали опущення сечового мiхура (0,5 %), блукаючу (0,9 %) та дистоповану (0,5 %) нирку, кiсти в нирках (0,9 %), пiелоектазiю (0,5 %), зменшену нирку (0,5 %).
3. Виявлеш структурнi локальнi чи хромати-чнi змiни строми РО ока в проекцшнш д^нщ нирок (77,8±3,2 %) i сечового мiхура (48,5±3,8 %) у пацiентiв основно! групи вказують на наявну вроджену слабюсть СТ даних органiв i схильшсть до розвитку патологi! сечово! системи.
6. Змiни аналiзiв сечi були переважно у виглядi кристалурiй (24,7 %), зростання (23,5 %) чи зниження (3,5 %) питомо! ваги, проте!нурп (5,9 %), що додатково шдтверджуе наявну патологiю сечово! системи.
7. Виходячи з отриманих результат досл> дження, можна припустити, що в основi розвитку захворювань СНЩС лежать диспластичш змiни в системi СТ, якi проявляються у обстежених пащенпв патолопчними змшами сечово! си-стеми.
8. При плануванш лiкування пацiентiв iз захворюваннями СНЩС, яю мають наявну хрошч-ну хворобу нирок у стадп повно! чи неповно! ре-
мюи чи шшу патологда сечово! системи, слiд призначати лшарсью засоби, що не впливають на сечову систему та не спровокують загострення хвороби. При наявнiй патологи нирок та/чи се-човидiльних шляхiв cлiд призначати УЗД дано! системи з консультащею нефролога.
Список лтератури
1. Тимофеева Е. П. Дисплазия соединительной ткани у детей с врожденными аномалиями развития органов мочевой системы: Автореф. дис ... канд. мед. н. Е. П. Тимофеева - Новоссибирск, 1996.- 20 с.
2. Сысолятин П. Г. Классификация заболеваний и повреждений височно-нижнечелюстного сустава / Сысолятин П.Г., Ильин А. А., Дергилев А.П - М.: Медицинская книга, 2001. - 79 с.
3. Боймиструк Т. Досвщ лшування остеопешч-ного синдрому при хрошчному шелонефрип у д^гей / Боймиструк Т., В. Лобода // Современная педиатрия. - 2005. - № 1 (6). - С. 140-142.
4. Дисплазия соединительной ткани / Под ред. Т.И. Кадуриной, В.Н. Горбуновой. Санкт-Петербург: Элби, 2009. - 714 с.
5. Куприянов И. А. Внутренние нарушения височно-нижнечелюстного сустава при дисплазиях соединительной ткани (клинико-морфологическое исследование): дис ... канд. мед. н. И. А. Куприянов - Новосибирск, 2000. - 152 с.
6. Шыляев Р. Дисплазия соединительной ткани и ее связь с патологией внутренних органов у детей и взрослых / Р. Шыляев, С. Шальнова // Вопросы современной педиатрии. - 2003. - № 5. - С. 61-67.
7. Сулимов А.Ф. Дисплазия соединительной ткани в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии / Сулимов А.Ф., Савченко Р.К., Григорович Э.Ш - М.: Медицинская книга, 2004. - 134 с.
8. Воловар О. С. Клшчна характеристика спо-лучно! тканини оргашзму при захворюваннях скроне-во-нижньощелепного суглоба методом iридодiагнос-тики з урахуванням стану склер, патологи органа зору / О. С. Воловар, В. О. Маланчук, О. О. Крижашвська // Вюник стоматологи. - 2010. - № 4. - С. 54-59.
9. Мамбетова А. М. Диспластические синдромы у детей с врожденными пороками развития мочевой системы / А. М. Мамбетова, Р. А. Жетищев, Н. Н. Шабалова // Педиатрия. - 2010. - № 5 (89). - С. 46- 51.
10. Земцовский Э. В. Диспластические фенотипы. Диспластическое сердце / Земцовский Э.В - СПб.: Ольга, 2007. - 80 с.
11. Афанасьев Ю. И. Гистология, цитология и эмбриология / Ю. Афанасьев, Н. Юрина - М.: Медицина, 2002.- 744 с.
12. Рой I. В. Концепщя розвитку первинного остеохондрозу хребетного стовпа / I. В. Рой. // Вюник ортопедп, травматологи та протезування. - 2003. -№3 - С. 65-70.
13. Потебня Г. П. Клиническая и экспериментальная иридология / Потебня Г.П., Лисовенко Г.С., Кривенко В.В. - К.: Наукова думка, 1995. - 262 с.
14. Воловар О. С. Проекцшна зона скронево-нижньощелепного суглоба на схемах iридотоmчноí дiагностики / О. С. Воловар, В. О. Маланчук, О. О. Крижашвська // Вюник стоматологи. - 2011. - № 1. -С. 51-55.
15. Халафян А. А. 6. Статистический аналiз данных. 3-е изд. Учебник / А. А. Халафян - М. : ООО «Бином-Пресс», 2008. - 512 с.
Надшшла 29.04.11
4*
