CC BY
20
e-mail: [email protected] Рыбакова Леся Петровна,
к.э.н., доцент Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета e-mail: [email protected] Шелемон Любовь Михайловна, старший преподаватель Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета e-mail: [email protected]
Data about the authors Mariya Lalakulych,
PhD, Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University e-mail: [email protected] Lesya Rybakova,
Ph.D. of Economics, Associate Professor, Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kiev National Trade and Economic University e-mail: [email protected] Lyubov Shelemon,
Senior Lecturer of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kiev National Trade and Economic University e-mail: [email protected]
УДК 330.341:004.413.4-043.5-048.23(205) DOI: 10.5281/zenodo.2581209
КОЛОД1ЙЧУК А.В.
Процеси впровадження цифрових технологш i лггосфера: взаемовплив i загрози взаемодм
Предметом домдження е процеси впровадження ¡нформац1йно-комун1кац1йних технологй (1КТ), лтосфера i характер взаемодИ' м1ж ними.
Метою до^дження е вивчення взаемозв'язку та ризик'1в взаемодИ' процеав впровадження цифрових технологй й лтосфери - твердоi оболонки земноi поверхн'1.
Методи досл'!дження. В робот використан'1 далектичний метод наукового пзнання, метод анал'зу i синтезу, пор'1вняльний метод, метод узагальнення даних.
Результат роботи. У статт'1 охарактеризован i проанал'зован на конкретних прикладах лi-тосферн ризики впровадження 1КТ, зокрема вулкан'чш, геолого-Грунтов'1, пдрогеолопчы, геоде-зичн'1, рельефы, а також тектон'нш ризики. Розглянуто взаемозв'язок та взаемовплив м'ж спецi-ал'зованими нов'1тн'1ми комп'ютерними технолопями, геолопчним середовищем та техногенними процесами. Виявлено, що нов'1 цифров'1 технологи можуть бути не лише нструментом зд1йснення науково-прикладних досл'щжень, але й джерелом механчного, хiмiчного i навть рада^йного за-бруднення делянок земноi кори.
Висновки. Лтосферн ризики впровадження 1КТ дуже часто недоо^нюють, а частше всього 1х негативний вплив просто гнорують. Це призводить в п'щсумку до великих збишв для екологИ' ре-пон'ш та на^онального господарства, осюльки забруднюе родюч'1 Грунти та п'щземн'1 води, зокрема спричиняе 1х теплове, хiмiчне та радю 'зотопне забруднення, що в результат вкрай негативно в'щ-биваеться на якост'1 життя населення цих територй.
Ключов-! слова: ризики, лтосфера, iнформацйно-комун'кацйш технологи (1КТ), корисн'1 копа-лини, забруднення, Грунти, нацональне господарство.
КОЛОДИЙЧУК А.В.
Процессы внедрения цифровых технологий и литосфера: взаимовлияние и угрозы взаимодействия
Предметом исследования являются процессы внедрения информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), литосфера и характер взаимодействия между ними.
Целью исследования является изучение взаимосвязи и рисков взаимодействия процессов внедрения цифровых технологий и литосферы - твердой оболочки земной поверхности.
110 Формування ринкових вщносин в УкраУж №1 (212)/2019
© КОЛОД1ЙЧУК А.В., 2019
Методы исследования. В работе использованы диалектический метод научного познания, метод анализа и синтеза, сравнительный метод, метод обобщения данных.
Результаты работы. В статье охарактеризованы и проанализированы на конкретных примерах литосферные риски внедрения ИКТ, в частности вулканические, геолого-грунтовые, гидрогеологические, геодезические, рельефные, а также тектонические риски. Рассмотрены взаимосвязь и взаимовлияние между специализированными новейшими компьютерными технологиями, геологической средой и техногенными процессами. Выявлено, что новые цифровые технологии могут быть не только инструментом осуществления научно-прикладных исследований, но и источником механического, химического и даже радиационного загрязнения участков земной коры.
Выводы. Литосферные риски внедрения ИКТ очень часто недооценивают, а чаще всего их негативное влияние просто игнорируют. Это приводит в итоге к большим убыткам для экологии регионов и национального хозяйства, поскольку загрязняет плодородные почвы и подземные воды, в частности вызывает их тепловое, химическое и радиоизотопное загрязнение, что в результате крайне негативно отражается на качестве жизни населения этих территорий.
Ключевые слова: риски, литосфера, информационно-коммуникационные технологии (ИКТ), робот, полезные ископаемые, загрязнение, почвы, национальное хозяйство.
KOLODIYCHUK A.V.
Processes of introduction of digital technologies and lithosphere: mutual influence and threats of interaction
The subject of the study is the processes of implementation of information and communication technologies (ICTs), the lithosphere and the nature of the interaction between them.
The purpose of the study is to study the relationship and risks of the interaction of the implementation processes of digital technologies and the lithosphere - solid shell of the earth's surface.
Research methods. The work uses the dialectical method of scientific knowledge, the method of analysis and synthesis, the comparative method, the method of data generalization.
Results of work. The article describes and analyzes on specific examples the lithosphere risks of ICT implementation, in particular volcanic, geological and soil, hydrogeological, geodetic, relief, and tectonic risks. Interaction and inter-impact between specialized modern computer technologies, geological environment and man-made processes are considered. It has been discovered that new digital technologies can be not only a tool for scientific and applied research, but also a source of mechanical, chemical, and even radiation contamination of the earth's crust.
Conclusions. Lithosphere risks of ICT implementation are often underestimated, and most often their negative impact is simply ignored. This leads in the end to great damage to the ecology of the regions and national economy, as it contaminates fertile soils and groundwater, in particular, causes their thermal, chemical and radioisotope pollution, which ultimately affects the quality of life of the population in these territories.
Keywords: risks, lithosphere, information and communication technologies (ICTs), robot, minerals, pollution, soils, national economy.
Постановка проблеми. Еколого-еконо1^ч-н проблеми в результат впровадження цифрових технолопй дають про себе все бтьше знати з роз-гортанням сучасного етапу НТР в цьому сегмент розробок. В контекст лтосфери - твердо!' оболон-ки Земл^ ц питання особливо актуальна проте на практик (х дуже часто ^норують i опускають.
Aналiз останшх до^джень та публкацй. У економiчнiй лп"ерат^ тема взаемодм' земно!' по-
верхн i вщпрацьованих та спецiалiзованих робо-чих продуктв комп'ютерно!' Ыдустрм не пщымалася на науковому рiвнi, проте ряд дотичних до не!' пи-тань все-таки розглядалися в працях таких вче-них, як: Ю. Блох, В. Галуев, Ф. Гольцман, А. Hki-тн В. Старостенко, Ю. Щуюн, Т. Яновська та iK, як профтюються на вивченн комп'ютерних технолопй моыторингу стану земно!' кори. Це пщтверджуе актуальнють i необхщнють даного дослщження.
Мета статГ:i - виявити i охарактеризувати лг тоcфeрнi ризики Ытрузп IКТ-технологiй та Тхый вплив на розвиток нацюнального господарства.
Виклад основного мате^алу. Беззапере-чно'( актyальностi не втрачають лтосферы ризики Ытрузм 1КТ, до групи яких належать вулкаыч-ы, гeолого-rрyнтовi, гiдрогeологiчнi, гeодeзичнi, гeоморфологiчнi (рельефы), тектоычы ризики. Проглянемо íхнiй змют бiльш детально. Для ро-боти гeологiчних eкспeдицiй по вивченню вул-канiв життево нeобхiднi спeцiальнi роботи, здатн вивчати внyтрiшню будову неактивних вулкаыв та проводити забiр зразюв вулкаычно( лави, що нeобхiдно для вивчення причин вивержень та прогноз вулкаычно!' активност не лише на коротка але й на достатньо тривалi часовi промiж-ки. В американському штат Гавай активно апробуеться робот-агрегат агентства NASA «VolcanoBot 1» для дослiджeння тамтeшнiх неактивних вулкаыв. Дана вeрсiя спроможна до-слiджyвати не лише саме жерло гори-вулкану, але й його рiзноманiтнi трiщини. Ризики небез-пеки життю i здоров'ю члeнiв вулканолопчних eкспeдицiй повнiстю перекривають всi ризики застосування 1КТ у цiй вузькопрофтьый сфeрi.
Для добування корисних копалин та проведен-ня iнших гeологiчних роб^ (в основi пiдгрyпи ре-льефних, або гeоморфологiчних ризикiв 1КТ), вивчення пустот i печер на поверхнях як нашо'(, так й Ыших планет й небесних тт (Марсу, Мюяця, астеро1дв) теж використовуються роботи-шах-тарi; це апарати «Swarmies», RASSOR, «RP-15», «Prospector-1», «Prospector-X», «Tyrobot» та iн. Крiм того, вже створена комп'ютерна програ-ма-каталог «Asterank 3D» для тривимiрноí вiзy-алiзацií локалiзацií корисних копалин на об'ектах Сонячно!' системи, яка представляе собою зручне поеднання астрономiчноí та eкономiчноí Ыфор-мацм з даного питання про 580 тис. рiзних асте-рорв та iнших небесних тт. До ведення геоло-го-розвiдyвальних роб^ на лiтосфeрнiй повeрхнi дна океаычних та морських глибин (власне це лягло в основу пщгрупи гщрогеолопчних ризикiв 1КТ) теж залучаються спе^альы апарати i судна: сeрiя роботв по видобутку дорогоцiнних мeталiв з морського дна вщ канадсько( фiрми «Nautilus Minerals» й французько( компанм «Technip», котрi вже пройшли апробацш на родовищi «Solwara 1» на глибин 1,6 км бiля берепв Австралм та унг кальне поки що у свт китайське судно компа-
нм «Fujian Mawei», яке купила канадська фiрма «Nautilus Minerals» для добування полiмeталeвоí сульфщно( руди на океаычному шeльфi поблизу Папуа-Ново( ГвЫе(, що здатне добувати корисн копалини на глибинi до 2,5 км i перевозити руди до 39 тис. т за один раз.
Не треба також забувати, що поряд з ризиками роботи геолопчних роботв, сама сфера 1КТ дуже залежна вщ наявност запаяв рiзних корисних копалин, в першу чергу рщкоземельних мeталiв. Сам будь-який сучасний смартфон як фiзичний при-стрiй складаеться з 30 хiмiчних eлeмeнтiв - ме-талiв купруму, феруму, алюмiнiю, стануму, нкелю тощо i навiть арГентуму та ауруму; серед 17 скла-дових рщкоземельних мeталiв ключову роль вщг грають неодим, тантал й лантан. Завдяки останнiм смартфон володi8 пал^рою дисплейних кольорiв, вiбросигналами, танчскрiном (сенсорний екран смартфону). Потреба рiзних видiв промисловос-тi (eлeктромобiлi, електростанцм на альтернатив-них видах енергм, комп'ютерна технка) в рщкозе-мельних металах зростатиме в найближчi роки, за оцЫками европейських фахiвцiв вона збтьшить-ся в чотири рази до 2035 року. В даному випад-ку мова йде про цiновi ризики, торговельн ризики (КНР, США), законодавчi ризики (закон Додда-Френка 2010 р. у США, що зобов'язуе в^х ви-робникiв 1КТ звiтyвати про кра1ну походження рщкоземельних мeталiв, що використовуються ними для виробництва цифрово( тeхнiки та обладнан-ня, аналогiчний законопроект у 2017 роц при-йнятий бвропейською Радою в кра1нах 6С), ризики нeстачi нeобхiдних eлeмeнтiв для виробництва смартфоыв та iнших комп'ютеризованих при-стро(в та доступу до гх родовищ в рiзних кра1нах, ризики вiйн та конфлiктiв у кра1нах з такими родо-вищами (тривалий громадянський конфлiкт в Демократична рeспyблiцi Конго, де е значнi поклади кобальту й титану). Лщером по добуванню рщко-земельних мeталiв для виробництва смартфон-них пристро(в е, безумовно, Китай, де добувають й берилй гeрманiй, гал^, вольфрам, графiт, iндiй i т.д. Що ж до Ыших кра1н, то в 1ндм йде видобуток графiтy,в Рyандi - танталу, в Росм та ПАР - плати-ни, в США - берилщ в Канадi - кобальту, в Бра-зилм - танталу й нюбга, в Японiю - Ыдш.
Чи не найбiльшою eкологiчною проблемою 1КТ е yтилiзацiя вiдпрацьованих лтевих та лужних батарей, як при потрапляннi у формi твердих по-бутових вiдходiв завдають значно( школи навко-
лишнiй природi. Шкодять вони i здоров'ю людини, осктьки викпикають з часом гeнeтичнi патологи' та ютотно пiдвищyють онкоризики. В них мютять-ся шкiдпивi небезпечн речовини - киспоти, пуги, важк метали. Враховуючи прихiд ери електромо-6iniB у свiтi, ця проблема лише загострюватиметь-ся в рази. В УкраТщ на жаль, перероблюеться лише близько 1% [3] вщ загальноТ кiпькостi ба-тарейок, яких iмпортyють щороку майже 2,5 тис. тонн. В основному це вщбуваеться зусиллями лише одного хiмiчного пщприемства в Укра'н -Державного пщприемства «Аргентум» (Львiв) [2], яке дie з початку 90-х рокiв. Сучасна переробка батарейок та акyмyляторiв дае додатковi ресурси для промисповостi, бо вони е джерелом мЫера-лiв та кольорових мeтапiв, на як е значний про-мисловий попит. Роболв використовують не тть-ки для пошуку i добутку корисних копалин на дн морiв та океаыв, але й для моыторингу змiн мор-ського дна, його картографування, доспiджeння дiпянок морського дна у районах з пщвищеною сейсмоактивнютю, проведення пiдводного бyдiв-ництва, пошуку дорогоцЫностей i кпадiв в затону-лих кораблях. У цiй сфeрi прикладноТ робототех-нiки гучну репутацю здобув пiвдeннокорeйський робот-краб «Crabster» [6], розроблений командою вчених з спeцiалiзованого Ыституту KIOST. Робот, надтений високорозвинутим штучним Ы-телектом, здатен ефективно працювати на глиби-нах бтьше 200 мeтрiв.
В розрiзi рельефних роботизованих систем ви-користовуються не лише сухопутн апарати, але i безптоты пiтапьнi роботи-дрони. Показовим у цьому сегменту на наш погляд, е картографiчний бeзпiпотник UX11 фiрми «Delair» [5], що воло-дi8 високою обчислювальною здатнiстю для об-робки вiдзнятих зображень в рeжимi реального часу. Бeзпiпотник мае зв'язок з диспетчерською станцi8ю на зeмлi у вигпядi 3G-4G зв'язку, через який вЫ передае користувачу зiбранi i опра-цьован вже аeронавiгацiйнi данi. Починаючи з берлЫсько'Т виставки «INTERGE0-2017» [7] у вересн 2017 р., робот встиг себе добре зареко-мендувати у сфeрi геопросторового моделюван-ня. 1нший приклад - легкий бeзпiпотник «Atmos Marlyn» [4], який здатен наносити дан на карту в 10 раз швидше, нiж апарати подiбного профiпю, навiть в мовах сильного в^ру (як вщо-мо, такi апарати працюють на висот 1 20 ме-трiв над поверхнею зeмпi). Цей робот являеться
стартапом-дiтищем Теxнологiчного уыверсите-ту Делфта. Biн може покрити територш в 1 ква-дратний ктометр за пiвгодини i здатен працювати автономно. Ризики вщ застосування таких апаратiв: травмування користувачiв та Ыших людей при неправильному користуваны, мехаыч-нi поломки апара^в. Будь-якоТ серйозноТ чи вщ-чутноТ шкоди для екологм такi апарати не несуть.
Для вир0ення конкретно-прикладних задач ге-одезичного спрямування у сферах сучасноТ про-мисловостi, стьського господарства, будiвництва, проведення прикладних геолого-фунтових дослг джень, необxiдний спецiальний набiр приладiв (в певних випадках - робо^в), здатних працювати в автономному формат в рiзниx клiматичниx умо-вах. Зокрема, мова йде, в першу чергу, про проведення тунельних робп", iнженернi вимiрювання i розрахунки, змiни стану деформацiй, монтаж кон-струкцiй, виконання земляних та ремонтних роб^, дослiдження rрунтiв, вимiрювання фасадiв споруд, проведення робiт у важкодоступних мiсцяx, обла-штування фундаменлв, спорудження мостiв та ес-такад i т.д. До цього набору приладiв належать тех-нiчнi GPS-засоби, що дозволяють точно визначити координати певноТ точки на заданiй мюцевосл, а також оптичнi прилади для вимiрювання вщста-ней, вертикальних й горизонтальних кулв, пщви-щень вертикальних точок. До останых вщносять-ся лазеры й оптичн нiвелiри, лазеры далекомiри, електроннi тахеометри, теодолiти. Майже у вах цих приладах в ix сучасному виконаннi закладе-на сильна 1КТ-основа. Для аналiзу фунлв на сьо-годнi iсну6 цтий асортимент цифрових приладiв, якi створен фiрмами «Sensorex», «Horiba», «Luster Leaf» «Milwaukee», «Xiaomi» тощо. Ризики 1КТ в да-ному випадку в основному стосуються можливос-тi роботи обладнання в рiзниx погодних умовах, а також безпеки для обслуговуючого роботу облад-нання персоналу.
Для точного й своечасного виявлення руxiв земноТ кори, пошуку закономiрностей тектоыч-них зрушень, аналiзу сейсмоактивностi, моыто-рингу деформа^й гiрськиx порiд у лiтосфернiй оболонц Землi, необxiднi високотехнолопч-нi прилади тектоычно! й сейсмотектоычноТ роз-вщки. 1КТ-прилади тут потрiбнi для зд^снення еколого-геологiчного картографування сейсмо-тектонiчно-критичниx територ^ з максимально повним врахуванням i вiдображенням усix гео-динамiчниx характеристик екосистем, виявлення
поточно!' гщрогеолопчно''' ситуацм' на мюцевост, комп'ютерного моделювання ландшафтно-гео-xiMÎ4H0ï будови дослгджувано''' територм', прогнозу-вання eкологiчниx ризикгв вiд змгн описаних вище умов i врахування Тх у планах комплексного со-цiально-eкономiчного та eкологiчного розвитку дослщжувано''' територм' та розташованих на нгй населених пунктгв. В Укра'У такий досвгд лгтомо-нгторингу юнуе ще з 1984 року, коли був вщкритий перший в СРСР науковий профтьний лгтомоыто-ринговий центр у Криму на мюц Нкп"сько'[ розко-лини. В США, наприклад, подгбн дослщження ве-дуться передусгм в район розлому Сан-Андреас у кньому захщному штат Калгфорнм', якг активгзу-валися в останн три десятилгття, для запобггання надто негативних наслщкгв пюля землетрусу Ло-ма-Пргета, що стався поблизу мюта Сан-Франциско у 1989 роцг. Останнгм вагомим результатом таких дослщжень став прогноз можливого тектонгчного семибального зрушення, що може статися у найближчг 10 рокгв у район 83-кто-метрового розлому Хейворд, саме там, де знахо-диться мюто Сан-Франциско, а в зон ризику нин перебувають 150 тис. домгв i пгвмтьйона людей.
Висновки
Можна зробити висновок, що лгтосферн ризики впровадження 1КТ дуже часто недооцгнюють, а частше всього '''х негативний вплив просто ¡г-норують. Це призводить в пщсумку до великих збиткгв для екологп репонгв та нацюнального господарства, оскгльки забруднюе родючг Грунти та пщземы води, зокрема спричиняе '''х теплове, хгмгчне та радозотопне забруднення, що в результат вкрай негативно вщбиваеться на якост життя населення цих територгй.
Список використаних джерел
1. Галуев В. И. ГИС ИНТЕГРО Геофизика - геоинформационная система интегрированной интерпретации геофизических данных для изучения глубинного строения земной коры. Геоинформатика. 2006. №1.
2. Офщмний сайт ДП «Аргентум». 2019. URL: http://argentum.ivivmarket.net/
3. Токсичная энергия: в Украине начнут утилизировать батарейки. 2019. URL: http://nashkiev.ua/ zhurnal/rastuschiy-gorod/
4. Atmos UAV VTOL HP Mapping Drone: Mariyn. 2019. URL: https://geo-matching.com/uas-for-mapping-and-3d-modeiiing/vtoi-hp-mapping-drone-mariyn
5. DELAIR - Professional Drones for Industry and Aerial Data solutions. 2019. URL: https://delair.aero/
6. Giant Crabster robot to explore shipwrecks and shallow seas. 2019. URL: https://newatlas.com/ crabster-robot-kiost-korea/28165/
7. INTERGEO - Conference and Trade Fair for Geodesy, Geoinformation and Land Management. 2019. URL: https://intergeo.de/intergeo-en/
8. NASA's New Robot Will Take the Plunge ... Into a Volcano / January 28, 2015. URL: https://www. space.com/28394-nasa-volcano-robot-tech.html
References
1. Galuyev, V. I. (2006). GIS INTEGRO Geofizika - geoinformatsionnaya sistema integrirovannoy interpretatsii geofizicheskikh dannykh dlya izucheniya glubinnogo stroyeniya zemnoy kory [GIS INTEGRO Geophysics - geoinformation system of integrated interpretation of geophysical data for studying the deep structure of the earth's crust]. Geoinformatika -Geoinformatics, 1.
2. Official site of the «Argentum». (2019). Retrieved from http://argentum.lvivmarket.net/
3. Toksichnaya energiya: v Ukraine nachnut utilizirovat' batareyki [Toxic energy: in Ukraine will begin to dispose of batteries] (2019). Retrieved from http://nashkiev. ua/zhurnal/rastuschiy-gorod/
4. Atmos UAV VTOL HP Mapping Drone: Marlyn (201 9). Retrieved from https://geo-matching.com/ uas-for-mapping-and-3d-modelling/vtol-hp-mapping-drone-marlyn
5. DELAIR - Professional Drones for Industry and Aerial Data solutions (2019). Retrieved from https:// delair.aero/
6. Giant Crabster robot to explore shipwrecks and shallow seas (2019). Retrieved from https://newatlas. com/crabster-robot-kiost-korea/28165/
7. INTERGEO - Conference and Trade Fair for Geodesy, Geoinformation and Land Management (2019). Retrieved from https://intergeo.de/intergeo-en/
8. NASA's New Robot Will Take the Plunge ... Into a Volcano (2015, Jan 28). Retrieved from https://www. space.com/28394-nasa-volcano-robot-tech.html
Даш про автора
Колодйчук Анатолй Володимирович,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-еконо-ммний Ыститут Кивського нацюнального торговель-но-еконо|улчного уыверситету
e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Колодийчук Анатолий Владимирович,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета e-mail: [email protected]
Data about author Anatoly Kolodiychuk,
PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University e-mail: [email protected]
DOI: 10.5281/zenodo.2581215 КОРОБСЬКА А.О.
Нормативна грошова оцшка земель як шструмент регуляторно! пол^ики у сферi використання земельних ресурЫв
Предметом до^дження е методолопчш аспекти дослдження нормативноi грошовоi о^нки земель сльськогосподарського призначення - як '¡нструменту регуляторноi полтики.
Метою до^дження е визначення змсту нормативноi грошовоi о^нки земель сльськогоспо-дарського призначення.
Методи досл'!дження. У робот використана сукупнсть наукових методов i Ыдходв, у тому числ'1 системний, сторичний, лопчний, кореляцйно-регресйного анал'зу, що дозволило забезпечити концептуальну еднсть досл'щження.
Результати роботи. У статт'1 обГрунтовано необхднсть нормативноi грошово!'о^нки земель як '¡нструменту державноi регуляторноi полтики у сферi використання земельних ресурсв.
Галузь застосування результат'^. Система наукiз амейства галуз'1 державного регулювання, широке коло методолопчних аспектв соцiально-економiчних наук з проблем забезпечення рацi-онального використання земельних ресурс'в.
Висновки. Основн пдсумки дослдження, '¡х методолопчн'1 результати слд звести до наступних виснов^в: 1) земельн делянки потребують неупередженоГ о^нки при включены Тх до економiчного обороту; 2) оскльки на основ'1 нормативноi грошово!' ощнки земель сльськогосподарського призначення визначаються розм'ри земельних платежiв, важливим е вчасне оновлення И' показниюв; 3) одним iз принципових аспект'в дослдження е висновок про те, що державна полтика повинна спрямовуватись на забезпечення ра^онального та ефективного використання земель, що стае не-можливим без впливу регуляторних механ'зм'в держави на сферу використання земель. Це дало змогу визначити, що нормативна грошова оц'1нка земель сльськогосподарського призначення е важливим нструментом регуляторно!' полтики держави, який необхдно постйно удосконалювати.
Ключов-! слова: нормативна грошова оц'1нка, сльськогосподарськ землi, ра^ональне земле-користування, орендна плата, земельн вдносини.
КОРОБСКАЯ А.А.
Нормативная денежная оценка земель как инструмент регуляторной политики в сфере использования земельных ресурсов
Предметом исследования является методологические аспекты исследования нормативной денежной оценки земель сельскохозяйственного назначения - как инструмента регуляторной политики.
Целью исследования является определение содержания нормативной денежной оценки земель сельскохозяйственного назначения.
Методы исследования. В работе использована совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, исторический, логический, корреляционно-регрессионного анализа, что позволило обеспечить концептуальное единство исследования.
© КОРОБСЬКА А.О., 2019
Формування ринкових вщносин в УкраУж №1 (212)/2019 115
