CC BY
12
змш у передмiхуровiй залоз1. Вщсутшсть CK HMW-позитивних базальних клiтин та базальних мембран в AMACR-позитивних дiлянках спостерiгалась лише у випадках протокового раку. 5. Пролiферативна активнiсть злоякiсних клiтин ацинарно-кл1тинного раку е вiрогiдно вищою за аналопчний показник клiтин протокового раку передм1хурово! залози.
Перспективи подальших дослгджень. У майбутньому плануеться провести клiнiко-морфологiчне ствставлення лабораторних показнитв is морфологiчним патерном та особливостями 1ГХ експресн дотджуваних MapKepie з фотоморфометричним дотдженням рiвнiв iнтенсивностi та вiдносноí площi експресн, а також nоpiвняльний aнaлiз клшжо-лабораторних показнитв та пaтогiстологiчних i 1ГХзмт мiж групами пaцiентiв, хворих на доброятсну гтерплазЮ nepeдмiхуpовоl залози та на РПЗ.
1. Amin M. Prognostic and predictive factors and reporting of prostate carcinoma in prostate needle biopsy specimens / M. Amin, L. Boccon-Gibod, L. Egevad [et al.] // - Scand. J. Urol. Nephrol. - 2005, Vol. 216, P. 20-33.
2. Boccon-Gibod L. European Society of Uropathology; European Society of Pathology Uropatholog aWorking Group / L. Boccon-Gibod, T.H. van der Kwast, R. Montironi [et al.] // - Handling and pathology reporting of prostate biopsies. Eur. Urol. -2004, Vol. 46, P. 177-181.
3. Dabbs D. J. Diagnostic Immunohistochemistry (3rd ed.) / D. J. Dabbs // - New York: Ch. Livingstone, - 2010, 941 p.
4. Humphrey P.A. Histological variants of prostatic carcinoma and their significance / P.A. Humphrey // - Histopathology. -2012, Vol. 60, P. 59-74.
5. Montironi R. 2005 update on pathology of prostate biopsies with cancer / R. Montironi, R. Vela-Navarrete, A. Lopez-Bertran [et al.] // - Eur.Urol. -2006; 49, P. 241-247.
Ж
ПАТОГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ И ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАКА ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Крутенко О. В.
В работе с использованием комплекса гистологических и иммуногистохимических методик описаны морфологические особенности рака предстательной железы. Определен паттерн и количественные показатели экспрессии маркера клеточной пролиферации, простатспецифического антигена, рецепторов к андрогену и маркеров базальных клеток, которые позволяют дифференцировать рак предстательной железы от доброкачественных изменений. Описаны наиболее распространенные гистологические разновидности рака предстательной железы и показаны достоверные отличия количественных
иммуногистохимических показателей между ацинарно-клеточной и протоковой карциномой предстательной железы.
Ключевые слова: рак предстательной железы, иммуногистохимическая окраска, простатспецифический антиген, пролиферация.
Стаття надшшла 13.10.2016 р.
PATHOHISTOLOGICAL AND IMMUNOHISTOCHEMICAL FEATURES OF PROSTATIC CANCER Krutenko O. V.
In work using a complex of histological and immunohistochemical techniques morphological characteristics of prostate cancer were described. Pattern and quantitative expression of cell proliferation markers, prostate-specific antigen, androgen receptor and basal cell markers that differentiate prostate cancer from benign changes were detected. The most common histological species of prostate cancer are described and showing significant differences between the quantitative immunohistochemical performances of the prostatic acinar cell and ductal carcinoma.
Key words: prostatic cancer,
immunohistochemical staining, prostate-specific antigen, proliferation.
Рецензент Старченко I.I.
УДК 577.151.042.:616.72-002.772:616.72-007.274
ПРОТИМ1КРОБНА ТА NO-СИНТАЗО-МОДУЛЮЮЧА Д1Я НОВОСИНТЕЗОВАНО1
СПОЛУКИ - ПОХ1ДНО1 Т1АЗОЛ1ДИНУ
Встановлено, що новосинтезована сполука №[2-(5,7-диметил-2-оксо-иазоло[4,5-Ь]тридин-3-ш)-ацетил]-пдразид ацетатно! кислоти о^м протимжробно! дп щодо грам позитивних мiкроорганiзмiв, зокрема Streptococcus pyogenes i Staphylococcus aureus, володiе NO-модулюючими властивостями, дозозалежно шпбуючи активност ендотелiальноi' та шдуцибельно! iзоформ NO-синтази. Токсометричними дослщженнями виявлено, що дана сполука належить до V класу безпеки, тобто за ступенем токсичност та безпеки вщповщае вимогам до лжарських засобiв.
Kjii040Bi слова: иазолщини, реактивний артрит, NO-синтаза, протимжробш властивост1.
Робота е фрагментом НДР «Дотдження функцiонaльно-мeтaболiчних peзepвiв стрес^мтуючих систем оргашзму за екстремальних умов з метою виявлення ефективних сnособiв 1х корекци», № держ. реестраци 0111U000121.
До реактивних артрит1в вщносять запальш негншш захворювання суглоб1в, яю розвиваються внаслщок ¡мунних порушень тсля перенесено! урогештально!, кишково! чи рестраторно! шфекцп [1-4, 12, 13, 14]. Нами проанал1зоваш етюлопчш чинники розвитку
реактивного артриту у хворих, яю стащонарно чи амбулаторно лшувалися на 6a3i Львiвськоï обласно1 клiнiчноï лiкарнi. Виявлено, що найбiльший вiдсоток захворювання був спричинений Chlamidia trachomatis (36 %), Streptococcus haemolyticus (pyogenes) - 19 %, Chlamidia trachomatis i Ureaplasma urealiticus - 5 %, Chlamidia trachomatis i Mуcoplasma hominis - 5 %, Trichomonas vaginalis i Chlamidia trachomatis - 3 %, Ureaplasma urealiticus - 3 %, Mуcoplasma hominis - 3 %, Yersinia enterocolitica - 1 %, Salmonella enterica - 1 %, вiрусами гепатиту В i С - 10 %, Cytomegalovirus - 6 %, герпес^русом - 4 %, вiрусом Епштейна-Барр - 3 %, В1Л-шфекщею - 1 % [6, 12].
Для боротьби 3i специфiчними шфекцшними чинниками, що спричиняють розвиток реактивного артриту, актуальним е синтез та пошук нових бюлопчно активних оргашчних сполук, що виявляють протимiкробну активнiсть i можуть бути використаш в клiнiчнiй медициш як протимiкробнi лiкарськi засоби.
Похщш тiазолiдину, анельованi з пiридиновим циклом, е об'ектом пiдвищеноï зацiкавленостi дослщниюв, оскiльки зазначенi сполуки виявляють рiзнi види бiологiчноï активностi. Серед похщних тiазолiдину вiдомо ряд сполук, що мають виразну протимiкробну активнiсть, у тому чи^ - антибiотики пенщилшового ряду [6, 7, 8].
Для визначення протимiкробноï активностi новосинтезованоï К-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тiазоло[4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатно1' кислоти проведено in vitro скриншг методом дифузи в агар i методом сершних розведень з використанням ряду референтних штамiв мiкроорганiзмiв [6]. Встановлено, що новосинтезована сполука К-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тiазоло[4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатно1' кислоти виявляе найбiльш специфiчну антибакт^альну дiю щодо грам позитивних мiкроорганiзмiв - Streptococcus pyogenes i Staphylococcus aureus - важливих тригерних чинниюв реактивного артриту [6, 7]. Однак, невщомо щодо iнших механiзмiв дп новосинтезовано1' сполуки.
Метою роботи було з'ясування регуляторного впливу сполуки К-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тiазоло[4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатноï кислоти на актившсть iзоформ NO-синтази, використовуючи лiмфоцити периферичноï кровi в якостi тест-об'екта дослiджень.
Матерiал та методи дослщження. Тест-об'ектом дослiджень слугували лiмфоцити периферичноï кровi. Для ix отримання, кров, розведену в спiввiдношеннi 1:1 фiзiологiчним розчином, нашаровували у градiентi густини фiкол-трiумбрасту (р = 1,08 г/см3) [11].
Визначення NO-синтазноï ензиматичноï активностi сапонiн-перфорованиx лiмфоцитiв проводили при 37 °С у середовищi iнкубацiï об'емом 1,5 мл наступного складу: трис-HCl - 80 мМ (pH 7,4), CaCl2 - 10 мМ, L-аргiнiн - 0,15 мМ, NADPH(H+) - 0,12 мМ [10]. Контрольнi та безсубстратш зразки (до яких субстрат не вводили) готували аналогiчно до дослщних, але вони замiсть NADPH(H+) та L-аргiнiну мiстили бiдистильовану воду. NO-синтазну реакцiю iнiцiювали внесенням до шкубацшного середовища алiквоти лiмфоцитарноï сумiшi (70 мкл); кiлькiсть лiмфоцитарного протешу у пробi не перевищувала 50-70 мкг/мл. Достдш проби спектрофотометрували проти контрольних та безсубстратних зразкiв при 340 нм, шсля чого ïx iнкубували протягом 20 хв при 37оС. Реакцiю зупиняли внесенням до реакцшного середовища HClO4 (1,5 М). Актившсть NO-синтази виражали в наномолях окисненого NADPH(H+)^ на 1 мг загального протешу у пробь
Актившсть Са2+-незалежноï iNOS визначали аналогiчно, додаючи в iнкубацiйне середовище селективний шпб™р iндуцибельноï iзоформи амiногуанiдин замiсть Са02. Активнiсть Са2+-залежноï iзоформи NOS, що зпдно з даними лiтератури вщповщае конститутивнiй iзоформi NOS (сNOS), розраховували як рiзницю мiж загальною актившстю NOS i активнiстю Са2+-незалежноï iзоформи NOS.
Вмiст протеïну у лiмфоцитарнiй сумiшi визначали за модифiкованим методом Lowry at al.
(1951).
Варiацiйно-статистичне опрацювання даних здiйснювали з використанням програмного пакета для персональних комп'ютерiв Microsoft Excel. Визначали такi основш статистичнi показники, як середне арифметичне значення (М), стандартну похибку (m) та середне квадратичне вiдxилення (а). Достовiрнiсть змiн встановлювали за t-критерiем Стьюдента.
Результати дослiдження та ïx обговорення. У результатi проведених токсикометричних дослiджень встановлено, що значення LDmin =100,0±8,0 мг/кг, а значення LD50 =320,0±23,0 мг/кг. Цi данi дозволяють вiднести N-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тiазоло[4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-
пдразид ацетатно! кислоти до V класу безпеки. Тобто за ступенем токсичносп та безпеки дана сполука вщповщае вимогам до лшарських засобiв.
1ншою частиною дослiдження було з'ясування можливостi впливу дослщжувано! сполуки на активнiсть КО-синтазно! системи лiмфоцитiв кровi, оскiльки N0 е вторинним месенджером, що регулюе практично всi процеси в клггиш [9, 12, 13].
Показано, що К-[2-(5,7-диметил-2-оксо-пазоло [4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатно! кислота в iнтервалi концентрацiй 10-6 - 10-3 М дозозалежно пригшчуе загальну N0-синтазну активнiсть лiмфоцитiв кровi пащенпв iз РеА (рис.1). Концентрацiя сполуки 10-3 М на 80 % пригшчуе актившсть ензиму.
При вивченш впливу дослщжувано! сполуки на актившсть окремих iзоформ КО-синтази з'ясовано, що вона пригшчуе актившсть як ендотелiально!, так i iндуцибельно! iзоформ. Однак, шпбування iндуцибельно! КО-синтазно! активностi носить бшьш виражений характер, нiж !! ендотелiально! iзоформи (рис. 2).
Якщо високi концентрацп сполуки (10-3 М) шпбують активнiсть еК08 на 42 %, то iN0S вони шпбують практично повшстю - на 97 %. Для з'ясування параметрiв шпбування КО-синтази - уявно! константи шпбування (10,5) та коефщента Хiлла (пН) - проведено лiнеаризацiю концентрацiйних кривих у координатах Хшла.
I
lg [^[2-(5,7-диметил-2-оксо-™азоло [4,5-b]шридин-3-iл)-ацетил]-г1дразид ацетатно*! кислоти], M
-6
-5
-4
-3
lg ^-[2-(5,7-диметил-2-оксо- т1азоло [4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гщразид ацетатно!* кислоти], M
Рис. 1. Концентрацшна залежнiсть впливу N-[2-(5,7-диметил-2-оксо-т1азоло [4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатноï кислоти на актившсть загальнсй NO-синтази лiмфоцитiв кровi пащенпв iз РеА та осiб групи контролю (M ± m, n = 6). Примiтка: за 100 % прийнято активнiсть загальноï NO-синтази лiмфоцитiв кровi пацiентiв iз РеА за вщсутносп в iнкубацiйному середовищi впливу N-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тiазоло [4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатноï кислоти.
Рис. 2. Концентрацiйна залежшсть впливу N-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тiазоло [4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатноï кислоти на активнiсть eNOS та iNOS лiмфоцитiв кровi пацiентiв iз РеА та осiб групи контролю (M ± m, n = 6). Примака: за 100 % прийнято актившсть eNOS та iNOS лiмфоцитiв кровi пацiентiв iз РеА за вщсутносп в шкубацшному середовищi впливу ^[2-(5,7-диметил-2-оксо-тiазоло [4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатноï кислоти.
Встановлено, що значення 10,5 та пН для eN0S та iN0S лiмфоцитiв кровi статистично достовiрно вiдрiзняються мiж собою (табл.).
Таблиця
Параметри шпбувавання eNOS та iNOS лiмфоцитiв кров1 пацieнтiв iз РеА N-[2^5,7-диметил-2-оксо-тiазоло [4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатною кислотою, M ± m,
п = 6
0
0
M
-6
-5
-4
-3
M
Кiнетичнi параметри eNOS iNOS
10,5,М 1,810-6 6,6-10-4
nH 0,2 0,6
Так, значення 10,5 для eN0S е на два порядки вищим, шж для iN0S. Коефщенти Хiлла для обох iзоформ е нижчими вiд 1, що вказуе на негативну кооперащю мiж ензимом та N-[2^5,7-диметил-2-оксо-тiазоло [4,5-Ь]шридин-3-ш)-ацетил]-пдразид ацетатно! кислотою - при зв'язуванш однiе!' молекули iнгiбiтора афiннiсть ензиму до наступно! молекули знижуеться.
1. Синтезована сполука, що вивчалася, N-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тiазоло[4,5-b]пiридин-3-iл)-ацетил]-гiдразид ацетатноï кислоти, виявляе високу протимшробну дiю, за ступенем токсичносп i
небезпеки вщповщае вимогам до лшарських засоб1в, тому може бути перспективним протишкробним засобом, зокрема проти Streptococcus pyogenes та Staphylococcus aureus. 2. Дана сполука ч1тко проявляе NO-модулюючi властивосп, дозозалежно шпбуе як ендотел1альну, так i шдуцибельну 1зоформу NO-синтази.
Перспективи подальших дослгджень. В подальшому плануеться проводити скриншг шших сполук - nохiдних тiaзолiдинiв щодо 1х протимжробно! дн та впливу на регуляторт системи лiмфоцитiв кpовi, зокрема на аргшазо-NO-синтазну систему.
1. Agababova E. R. Kriterii urogennyih i enterogennyih reaktivnyih artritov (proekt) / E. R. Agababova, N. V. Bunchuk, S. V. Shubin // Nauchno-prakticheskaya revmatologiya. - 2003. - No. 3. - S. 82-83.
2. Dzhus M. B. Reaktivniy artrit / M. B. Dzhus // Ukr. med. vIsnik. - 2010. -No. 12. - S. 29-35.
3. Yershova I. B. Reaktivnyie artrityi u detey / I. B. Yershova // VnutrIshnya meditsina. -2007. - T. 3, No. 3. - S. 84-85.
4. Korniychuk O. P. Reaktivni artriti ta infektsiyni chinniki / O.P. KornIychuk, O.V. Melnik, N.E. Lichkovska // KlInIchna ta eksperimentalna patologIya. - 2012. - T. 11, No.1. - S. 181-185.
5. Korneychuk E. P. Sostoyanie kletochnogo zvena immuniteta pri reaktivnom artrite / E.P. KornIychuk, O.V. Melnik, N.E. Lichkovskaya [i dr.] // Universum: meditsina i farmakologiya: elektron. nauch. zhurn. - 2015. - No. 4.
6. Korniychuk O. P. Poshuk novih spoluk - pohidnih tiazolidinu z protimikrobnimi vlastivostyami ta vivchennya efektivnosti yih diyi / O.P. Korniychuk, O.V. Melnik, Z.D. Vorobets // Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2016. - Vip. 1, t. 2. - 86-90.
7. Melnik O. V. Poshuk antimIkrobnih agentIv sered novih tIazolo (4,5 - V) piridiniv / O.V. Melnik, O.P. KornIychuk // Biomedical and Biosocial Antropology. - 2012. -No. 18. - S. 74-77.
8. Melnik O. V. Vivchennya antimikrobnoyi aktivnosti deyakih tiazolo[4,5-b]pIridinIv / O. V. Melnik, O. P. Korniychuk // Mater. nauk.-prakt. kongresu «Dovkillya i zdorovya». - Ternopil, -2013. -34 s.
9. Melnik O. V. NO-sintazniy shlyah metabolizmu L-argininu v limfotsitah krovi hvorih na reaktivniy artrit / O. V. Melnik, O.P. Korniychuk, P.P. Kovalskiy [ta in.] // Meditsina transportu Ukrayini. - 2014. - No. 1. - S. 16-22.
10 Peretyatko Yu. Osoblivosti arginaznogo ta NO-sintaznogo shlyahiv metabolizmu L-argininu v leykotsitah periferichnoyi krovi schuriv za hronichnogo rentgenivskogo oprominennya / Yu. Peretyatko, N.O. Sibirna // Ukr. biohim. zhurn. - 2009. - T. 81, No. 2. - S. 40-48.
11. Boyum A. Isolation of mononuclear cells and granulocytes from human blood / A. Boyum // Scand. J. Clin. Lab. Invest. -1968. - Vol. 21 (Supp. 97). - P. 77-89.
12. Kornijchuk O. P. Regulatory mechanisms of cells under the action of trigger factors that cause reactive arthritis / O.P. Kornijchuk, O.V. Melnyk, M. Tymkiv // - Lublin conference Experimental and Clinical Biochemistry. Abstr. - Lviv, - 2013. -P. 81.
13. Melnyk O. Arginase/nitric oxide synthase regulatory mechanism of cells under the action of trigger factors that cause reactive arthritis / O. Melnyk, O. Korniychuk, Z. Vorobets // Current Issues in Pharmacy and Medical Sciences. - 2013. - № 4. -P. 381-384.
14. Schumacher H. R. Chlamidial arthritis / H.R. Schumacher // Proc. Meat. Eur. Soc. Chlam. Res. - 2002. -Vol. 3. -P. 36-39.
15. Yu D. Role of bacteria and HLA-B27 in the pathogenesis of reactive arthritis / D. Yu, J.G. Kuipers // Rhaum. Dis. Clin. Norh. Am. - 2003. - Vol. 29. - P. 21-36.
ПРОТИВОМИКРОБНОЕ И NO-СИНТАЗО-МОДУЛИРУЮЩЕЕ ДЕЙСТВИЕ НОВОСИНТЕЗИРОВАННОГО СОЕДИНЕНИЯ -ПРОИЗВОДНОГО ТИАЗОЛИДИНА Корнийчук Е. П., Мельник О. В., Воробец З. Д.
Установлено, что новосинтезированное соединение - N-[2-(5,7-диметил-2-оксо-тиазоло [4,5-Ь]пиридин-3-ш)-ацетил]-гидразид ацетатная кислота, помимо противомикробного действия касательно грамм положительних микроорганизмов, в частности Streptococcus pyogenes и Staphylococcus aureus, владеет NO-модулирующими свойствами. В интервале концентраций 10-6 - 10-3 М дозозависимо угнетает общую NO-синтазную активность лимфоцитов крови пациентов с реактивным артритом. Концентрация соединения 10-3 М на 80 % угнетает активность энзима. При изучении влияния исследованого соединения на активность отдельтных изоформ NO-синтазы обнаружено, что оно ингибирует активность как эндотеллиальной, так и индуцибельной изоформ. Однако, ингибирование индуцибельной NO-синтазной активности носит более выраженный характер, чем ее эндотеллиальной изоформы. Если высокие концентрации соединения (10-3 М) ингибируют активность еNO-синтазы на 42 %, то активность iNO-синтазы они ингибируют практически полностью - на 97 %. Токсометрическими исследованиями обнаружено, что данное соединение принадлежит к V классу безопасности, тоесть за степенью токсичности и безопасности соответствует
ANTIMICROBIAL AND NO-SYNTHASE MODULATING ACTION OF NEWLY SYNTHESIZED COMPOUND - THIAZOLIDINE DERIVATIVE Melnyk O. V., Korniychuk E. P., Vorobets Z. D It is found that the newly synthesized compound -N-[2-(5,7-dimethyl-2-oxo-thiazolo [4,5-b] pyridine-3-il)-acetyl]-gidrazid acetate acid in addition to the antimicrobial effect on the grampositive microorganisms, particularly Streptococcus pyogenes and Staphylococcus aureus, owns NO-modulating properties. In the concentration range 10-6-10-3 M it dose-dependently inhibits general NO-synthase activity of blood lymphocytes of patients with reactive arthritis. The concentration of 10-3 M compound inhibits the enzyme activity by 80%. When studying the effect of studied compound on the activity of some NO-synthase isoforms it was found that it inhibits activity of both endothelial and inducible isoforms. However, the inhibition of inducible NO-synthase activity is more pronounced than its endothelial isoform. If high concentrations of the compound (10-3 M) inhibit the eNO-synthase activity by 42%, then iNO-synthase they inhibit almost completely - by 97%. Toxometric researches found that this compound belongs to the V safety class, that is the degree of toxicity and safety
критериям к фармацевтическим препаратам. meets the criteria to pharmaceuticals.
Ключовi слова: тиазолидины, реактивный артрит, NO- Key words: thiazolidines, reactive arthritis, NO-
синтаза, противомикробные свойства. synthase, antimicrobial properties.
Стаття надшшла 5.06.2016 р. Рецензент Костенко В.О.
УДК 616-001.3:591.282:599.325.1:615.217.2:615.21:625.35
у/////////////////т
СКРИН1НГ НАЯВНОСТ1 ТА ОЦ1НКА ВЕЛИЧИНИ НЕИРОПРОТЕКТОРНОГО ЕФЕКТУ CЕРЕД ДЕЯКИХ ПРЕПАРАТ1В З АНТИОКСИДАНТНОЮ Д1СЮ АБО МОДУЛЮВАЛЬНОЮ АКТИВН1СТЮ НА ФОРМУВАННЯ ГЛУТАМАТНО1 ЕКСАЙТОТОКСИЧНОСТ1 ПРИ МОДЕЛЬНОМУ ЯТРОГЕННОМУ КОМПРЕС1ЙНО-ТОКСИЧНОМУ УРАЖЕНН1 НИЖНЬОГО АЛЬВЕОЛЯРНОГО НЕРВА У КРОЛ1В
У дослiдах на кролях породи Шиншилав умовах ятрогенного компресшно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва, змодельованого на rai нарiзного введення в трепанацшний отвiр, який розташовано на нижнш щелепi в проекцн нерва, пломбувальних сумшей на основi резорцин-формалшу («Foredent»), або епоксидного амiнополiмеру («AH-Plus»), встановлено, що неомiдантан (10 мг/кг внутрiшньошлунково) так само, як i церебролiзин, нуклео Ц.М.Ф. форте, берлтон дозами 2 мл/кг, 31,5 мг/кг та 1,2 мл/кг довенно, е носiями невропротективно! активностi. За величиною деескалацй активностi нейромаркеранейрон-специфiчноi енолази (NSE), тератя ятрогенного компресiйно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва у кролiв неомщантаном створювало вiрогiдно бiльшу невропротекторну дш порiвняно з аналогiчним ефектом, який реалiзовувався на тлi застосування решти препаратiв. При цьому, можна зробити висновок, що переривання первинних реакцш глутамат-кальщевого каскаду за рахунок блокади надмiрноi активностi NMDA-рецепторiв, мае переваги перед застосуванням вторинних невропротекторiв неврореставрацшно! (церебролiзин, нуклео Ц.М.Ф. форте), або метабол^отропно! спрямованостi (берлiтiон) i е перспективним для впровадження у практичну стоматолопю.
Ключовi слова: ятрогенне компресшно-токсичне ураження нижнього альвеолярного нерва, нейрон-специф1чна енолаза, невропротекщя, неомщантан.
Робота е фрагментами НДР «Oco6nneocmi перебiгу, л^валъно^агностична тактика та профшактика захворювань твердих тканин 3y6ie, пародонту i слизовоi оболонки порожнини рота при ди мкцевих та загалъних факторiв (номер держреестрацн 0113U006438) та «Доклнчна оцтка перспективних органопротекторiв» (номер держреестраци 00115U007126).
Ефективне лшування ятрогенного компресшно-токсичного ураження нижнього альвеолярного нерва являе собою непростезавдання, виршення якого мае розглядатись не тшьки виключно в площиш компетенцй традицшно! стоматолопчно! служби. Перш за все, мова, йде про використання здобутюв сучасно! фармаколог!!, одним 1з напрямк!в яко!, е впровадження нейроцитопротективних засад при терапи деструктивно-дегенеративних уражень центрально!, або периферично! нервово! системи. З плином часу, поступово оновлюеться доказова база та змшюються уяви про цито- та органопротекторш препарати, хоча довкола ефективност власне фармаколопчно! нейро- або невропротекцп завжди точились запекл1 дискуси. Наприклад, цитиколш (або його аналог нуклео Ц.М.Ф. форте) до останнього часу вважали чи не единим нейропротектором 1з доведеною ефективнютю. Фармакологами грунтовно розглядались можливост його використання за новим призначенням в якост нейроцитопротектора при деструктивно-дегенеративних ураженнях нерв1в периферично! нервово! системи р1зного генезу. Проте у 2012 р. опублшовано результати м1жнародних рандом1зованих, мультицентрових, плацебо-контрольованих дослщжень (ICTUS trial), на шдстав1 яких цитиколш визнано неефективним нейропротективним препаратом [4]. Аналопчним чином можна окреслити i ситуащю, яка склалась 1з давно вщомим (ще з 70-х роюв минулого стол1ття) препаратом 1з виразними нейротроф1чними та нейрорепаративними властивостями, а саме 1з цереброл1зином [3]. Можливо, таю протир1ччя, пов'язано з виключною складнютю патогенезу та вщповщною гетерогеннютю 1шем1чного, токсичного та травматичного ураження нейроципв та нервових закшчень.
Вщомо, що мехашзм первинного пошкодження структур нервових волокон пов'язаний 1з формуванням глутамат-кальщевого каскаду та активащею NMDA-рецепторхв нейрошв, аксони, яких безпосередньо формують нервовий стовбур. У зв'язку 1з цим блокатори надм1рно! активносп NMDA-рецепторхв, як модулятори розвитку глутаматно! ексайтотоксичност1, можуть
