ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ РОЗПОДІЛ СМЕРЧІВ ТА ШКВАЛІВ У ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОМУ ПРИЧОРНОМОР’Ї З 2006 ПО 2020 рр. Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

GEOGRAPHICAL SCIENCES

ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ РОЗПОД1Л СМЕРЧ1В TA ШКВАЛ1В У П1ВН1ЧНО-ЗАХ1ДНОМУ ПРИЧОРНОМОР,ï З 2006 ПО 2020 рр.

Семергей-Чумаченко А. Б., к.геогр.н., доц. Одеський державний еколог1чнийуниверситет, Одеса, Украта, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8718-4073

Агайар Е. В., к.геогр.н., доц. Одеський державний еколог1чний университет, Одеса, Украта, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3914-6288

Жук Д. О., астрант, Одеський державний еколог1чний университет, Одеса, Украг'на DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30122021/7718

ARTICLE INFO ABSTRACT

Tornadoes and strong squalls are dangerous for almost all spheres of human life and the economy of the region. The degree of negative impact depends on their type, quantity, intensity, area of formation and geographical features of the territory. The article defines the dynamics of the number of tornadoes and strong squalls in the North-Western Black Sea region (Odessa, Nikolayev and Kherson regions of Ukraine) from 2006 to 2020. Geographical position of the south-west of Ukraine, synoptic processes and a variety of climatic conditions contribute to the frequent occurrence of severe convective phenomena and creating the extraordinary complexity of their space-time distribution. The study revealed current trends in the formation of dangerous convective phenomena in the south-west of Ukraine. One of the most squall-prone regions of Ukraine is the territory of the North-Western Black Sea region. During 2006-2020 there was an increase in the number of squalls and tornadoes in the North-Western Black Sea region in comparison with previous years.

Citation: Semerhei-Chumachenko A. B., Agayar E. V., Zhuk D. O. (2021) Spatiotemporal Distribution of Tornadoes and Squalls in the North-Western Black Sea Region in 2006-2020. World Science. 11(72). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30122021/7718

Copyright: © 2021 Semerhei-Chumachenko A. B., Agayar E. V., Zhuk D. O. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Особливосп географiчного положення твдня Укра1ни, синоптичних процеав i рiзноманiтmсть кшматичних умов сприяють частому виникненню небезпечних конвективних явищ (НКЯ) i створюють надзвичайну складшсть розподшу !х у просторi та чаш. До НКЯ вщносяться тага метеоролопчт явища, як шквал, град, грози, зливи та смерч. За остант роки у зв'язку зi значними змшами ктмату частота виникнення цих явищ збшьшилася [1-6]. В окремих випадках вони мають катастрофiчний характер та завдають значних збиттав економщ, iнфраструктурi та населенню. Небезпечш конвективш явища, зазвичай, спостертаються у комплекс^ що значно тдсилюе !х негативний вплив: зливовi дощi супроводжуються шквалом, грозою та градом.

Частота утворення НКЯ е одшею iз iндикаторiв ктмату та найчастше розпод^етъся нерiвномiрно по регiону, особливо у випадку наявностi значних неоднорщностей шдстильно! поверхнi (гiрськi масиви, морське узбережжя, велик водойми тощо) [3, 6-8]. Стихши метеорологiчнi явища, як пов'язанi з конвективно! дiяльнiстю характеризуются значною мiнливiстю та дискретнiстю у просторi та часi, що ускладнюе !х вивчення [9-12] та прогнозування.

Мета дослiдження - характеристика сучасного просторово-часового розподiлу смерчiв та шквалiв над Пiвнiчно-Захiдним Причорномор'ям за 2006-2020 рр., циркуляцшних та

Received: 11 October 2021 Accepted: 02 December 2021 Published: 30 December 2021

KEYWORDS

tornado, squall, convective activity, Northwestern Black Sea region, frequency, seasonal activity.

термодинамiчних умов !х виникнення на прикладi Одесько!, Миколашсько! та Херсонсько! областей.

Результати дослщжень. На початку 2019 року була введена у дда Укра!нським гiдрометеорологiчним центром (УкрГМЦ) нова «Настанова з метеоролог1чного прогнозування» [13], де впроваджувалися новi поняття i критери метеорологiчних явищ та введет рiвнi !х небезпечностi. Отже, стихшш метеорологiчнi явища II рiвня небезпечностi (СМЯ 2) - це явища погоди, яю за кшьюсними показниками, тривалiстю та територieю розповсюдження несуть загрозу для населення та порушують функцiонування господарського комплексу кра!ни. Стихiйнi метеорологiчнi явища III рiвня небезпечностi (СМЯ 3) - це явища погоди, яю за кшьюсними показниками, тривалiстю та територieю розповсюдження створюють загрозу життю людей на значних територiях, призводять до масштабних пошкоджень об'eктiв господарського комплексу кра!ни та завдають шкоди довкiллю.

Смерч (торнадо, тромб) - це сильний маломасштабний вихор шд хмарами з приблизно вертикальною, але часто з^нутою вiссю. Найбiльш характернi видимi прояви смерчу: материнська (купчасто-дощова) хмара, звщки смерч починаеться; вихор (стрiмкий круговий рух пов^ря) та пiдстильна поверхня землi або води, яко! в бшьшост випадкiв торкаеться смерч. [7, 9]. Смерч будь-яко! тривалостi вщноситься до стихiйних метеорологiчних явищ III рiвня небезпечностi (СМЯ 3) через можливi руйнiвнi наслiдки [13].

Шквал - це рiзке короткочасне посилення вiтру, що супроводжуеться змiнами його напрямку i являе собою вихор з горизонтальною вюсю. Швидкiсть в^ру при шквалi значно бiльша, шж градiентна i може досягати 20-40 м/c [7, 10]. За визначенням ВМО (1962) - це збшьшення швидкостi вiтру бiльше нiж на 8 м/с протягом декiлькох (вщ 3 до 20) секунд зi збереженням мшмально! швидкостi вiтру 11 м/с протягом одше! хвилини. Шквали досягають градаци небезпечних явищ погоди (НЯ), коли швидкiсть вiтру досягае 25 м/с i бiльше, нерщко завдають величезно! шкоди, а iнодi призводять до загибелi людей.

Зпдно [13] до критерпв швидкостi в^ру при шквалi видiляють:

- НМЯ (небезпечш метеорологiчнi явища) I рiвня небезпеки - шквал 15-24 м/с;

- СМЯ (стихшш метеоролопчш явища) II рiвня небезпеки - сильний шквал 25-34 м/с;

- СМЯ III рiвня небезпеки - надзвичайний шквал > 35 м/с.

В якост джерел вихщно! шформаци для дослщження використовувалися данi метеорологiчних спостережень над станцiями Укра!ни (штормовi оповщення у кодi WAREP з пакету АРМСин) та iнтерактивна база даних сайту Свропейсько! лабораторп сильних штормiв (European Severe Storms Laboratory ESSL) [14], вс випадки на вказаному ресурс мали статус QC1, тобто були шдтверджеш фото- та вiдеоматерiалами, але не були зафiксованi на метеоролопчних станцiях (QC2).

В результат роботи з вихiдним матерiалом виявлено 40 випадюв виникнення смерчiв (рис. 1а) над Ившчно-Захщним Причорномор'ям з 2006 по 2020 рр., як спостерiгалися над Одеською, Микола!вською i Херсонською областями: 14, 7 та 19 випадюв за перiод дослщження, вiдповiдно. Причому, з року у рш кiлькiсть вихорiв поступово зростала, як i над рештою територiею Укра!ни [15].

Як видно з рис. 1б у перiод дослщження кiлькiсть смерчiв над Укра!ною становила вщ 1 до 6 випадюв на рiк, тобто у середньому 2,1 випадки. Найчастше смерчi (6 випадюв) спостерiгалися у 2020 р., а найменш за перюд, лише по 1 вихорю, виявилося у 2006, 2007 та 2012 рр., а у 2008, 2009 та 2011 рр. взагалi не було зафшсовано жодного смерчу. Характер мiжрiчноl мшливосп повторюваносп смерчiв дозволив зробити висновок про зростання кiлькостi смерчiв з 2006 по 2020 рр., але складно розрiзнити внесок природних та соцiальних чинникiв. Тобто, свою частку в збшьшення кшькост зареестрованих смерчiв вносить бурхливий розвиток за останш роки соцiальних мереж та наявносп у населення можливостi яюсного фотографування подiй та миттевого розповсюдження зшмюв.

Як видно з рис.1в бiльшiсть смерчiв над регiоном (63%) виникала у червнi, також вони активно утворювалися у травнi - 42%. З графша добового ходу видно, що найчастше смерчi виникали у деннi години, а найрщше вони спостерiгалися у нiчний час.

В залежносп вiд областi пом^но змiнювався сезонний хiд смерчеутворення (рис. 2), а саме у Миколашськш област найбiльше вихорiв утворилося у червш (43%) та жодного вихорю не вiдмiчалося у липнi. У Херсонськш областi також смерчi переважно вiдмiчалися у червнi,

що склало 44%, значна кшьюсть вихорiв спостер^алася у травш та серпш (по 22%), вдвiчi менше у липш (11%), а у кв^ш та вересш не було жодного вихорю. Над Одеською областю нaйчaстiше смерчi виникали у трaвнi (38%), у квгтш та червнi ix повторювашсть становила по 25%. У нaйспекотнiшi мiсяцi лiтa (липень та серпень) B^^pi не вiдмiчaлися взaгaлi). Виявилося, що за 14 роюв смеpчi у липш спостер^алися лише двiчi над Херсонщиною — 3 липня 2013 р. та 26 липня 2017 р. у серпш кшьюсть виxоpiв зросла до трьох.

Moldova

ahul

Р V

Т Т

Одеська

»V»

' »

РИЕ

т

▼

т

Миколывська %

06Г /

Миколаш

ррСШСЬКО

область

а> 7

Кривий Pir чапо^кжя ß

* ▼ ?

^ Запар/зька MapiÄlO/Ш

* nflnnrmu ™

область

Т »

Берд!

Jfccbift

jati)

Constanta

Р, К. В.

16 т 14 12 + 10 -

*

ч

»»' т л.

* W X -Т •

ina^ra^ ^ у

Сева^|опшу '

Ноаороссий

2008 2010

4 2 -

2006-2020 15

в)

10

:аГ

IV

VI VII VIII IX

Р, к.в.

г>

1 vi "** "4

IV <A VIII I*

--0-6 0 0 0 0 0 0

—6-12 0 1 3 1 2 0

—e—12-18 3 5 6 0 0 2

—18-24 0 0 0 0 1 0

Рис. 1. Картарозповсюдження смерч1в у П1вмчно-Зах1дному Причорномор'г (а) та сезонна (б) i добова (в) активность гх утворювання у 2006-2020рр.

Рис. 2. Pi4HUü xid активностi смерчеутворення над Одеською, Миколагвською та Херсонською областями у 2006-2020 рр.

OT^e, Hag niBgeHHHM 3axogoM YKpaiHH cMepni nacrime BHHHKanu 3 2006 no 2020 pp. Hag Oge^HHoro y nicnanonygHeBi rogHHH. Hag BciM perioHOM 6inbmicTb BHxopiB cnocTepiranoca y TpaBHi Ta HepBHi, KBiTeHb Ta BepeceHb xapaKTepu3yBanuca noMipHoro aKTHBHicTro ix ^opMyBaHHa.

Y [4, 7, 8], HaBegeHO y3aranbHeHHa craxiHHux MeTeoponoriHHHx aBH^, 30KpeMa mKBany, Ha TepHTopii YKpaiHH 3a nepiog 1986-2005 pp., TOMy gna BHBHeHHa gHHaMiKH mKBanoyTBopeHHa b OgecbKiH, MuKonaiBcbKiH Ta XepcoHcbKiH o6nacTax Ta BHBHeHHa 3MiH, aKi bhhhkhh 3a ocTaHHi n'araag^Tb poKiB, 6yB o6paHuH HacTynHuH nepiog 3 2006 no 2020 poKH.

Cnig BigMiTHTH, ^o 3a ^H nepiog Big6ynoca 36inbmeHHa KinbKocT mKBaniB Ha TepHTopii' niBHinHo-3axigHoro npuHopHoMop'a nopiBHaHo 3 nonepegHiMH poKaMH. ^k^o 3a n'araaroaTb poKiB 3 1991 no 2005 pp. 3a gaHHMH [7] cnocTepiranocb b cepegHboMy 28 BHnagKiB mKBany, to 3a 2006 -

■ MkiKO/iai'iBbKa

■ OgecbKa

■ XepcoHCbKa

MüKonaiecbKOi, OdecbKOi ma XepconcbKOi oömcmeu. 2006-2020 pp.

B ^noMy Ha niBgeHHoMy 3axogi YKpaiHi mKBanu ^iKcyroTbca MaH^e ^opiHHo y TiH hh iHmiH o6nacri, ogHaK y XepcoHcbKiH o6nacri y 2006-2008, 2015 i 2019 pp. mKBanoBi crnya^i He BHHHKanu. TaKo^ He cnocTepiranuca mKBanu b MuKonaBcbKiH o6nacri y 2017 Ta 2019 poKax. HaHHacrime mKBan Big3HanaBca b OgecbKiH o6nacri - 190 BHnagKiB (72,8%), b MuKonaBcbKiH o6nacri Horo KinbKicTb cKnana - 39 (15,2 %), a b XepcoHcbKiH - 32 (12%) BunagKH, BignoBigHo (puc.4).

3a KapToro po3noginy noBToproBaHocTi mKBaniB no TepHTopii' niBHiHHo-3axigHoro npHHopHoMop'a Mo^Ha Buginmu mKBanoHe6e3neHHi paHoHH (nyHKTu) gna ko^hoi o6nacT (puc.4). B OgecbKiH цe - Einropog-flmcipoBCbKHH paHoH, HepHoMopcbK, Cep6Ka Ta Hro6amiBKa. Ha MuKonaiB^HHi - EamTaHcbKHH, MuKonaiBcbKuH paHoHH Ta nepBoMaHcbK Ha niBHoHi o6nacri. Y XepcoHcbKoi o6nacT цe - Hu^m Ciporo3H y TemnecbKoMy paHom Ta XepcoH.

HaH6inbma KinbKicTb mKBaniB b ycix Tpbox o6nacTax cnocTepiranaca y 2010 po^ (43), ane MaKcuManbHy KinbKicTb mKBanoBHx cmya^H 3a piK Big3HaHeHo b 2013 p. b OgecbKiH o6nacT -25 BHnagKiB. MiHiMyM noBToproBaHocTi mKBaniB npunagae Ha XepcoH^HHy, ge MaKcuManbHi piHHi noKa3HHKH b gocnig^yBaHuH nepiog He nepeBH^yBanu 7 BHnagKiB (2010 p.). Y MuKonaiBcbKiH o6nacT HacTOTa mKBaniB 3MiHroBanaca Big 1 go 13 BHnagKiB (2010 p.) (puc.5).

3ane^Ho Big chhohthhhoi crnyauji", aK MaKpo- TaK i Me3oMacmTa6a mKBanu Mo^yTb BHHHKaTH b 6ygb-aKy nopy poKy, ane HaH6inbm cnpuaTnuBHMH yMoBaMH gna ix ^opMyBaHHa xapaKTepH3yCTbca Tenne niBpiHHa 3 KBiTHa no ^oBTeHb 3 MaKcuMyMoM BniTKy. Ha TepHTopii' niBHiHHo-3axigHoro npuHopHoMop'a HaHHacrime bohh BigMiHanuca y nunm 3 noBToproBaHicTro 38,3%, ge^o MeHme y HepBHi — 32%, ane Ha XepcoH^HHi mKBanu Hacrime Big3HaHanuca y HepBHi (13 BHnagKiB). MiHiManbHa noBToproBaHicTb mKBanoyTBopeHHa 3a po3rnaHyTuH nepiog y Tenny nopy poKy cnocTepiranaca y cepnHi - 15,5%. BecHoro HaH6inbma KinbKicTb 6yna y TpaBHi - 11,5%, 3 aKHx 77% 6yna b OgecbKiH o6nacTi. Y BepecHi Mica^ mKBanu ^iKcyBanuca b MuKonaiBcbKoi Ta OgecbKoi o6nacTax, a y ^oBTHi Big3HaHaBca nume ogHH mKBan Ha Oge^HHi (puc.6).

2020 pp. 3a gahhmh ihtopmobhx noncpcg>KCHb fMU, HAM - 261 (pnc. 3).

IDI^COClOiHrvlrOTfi-niDI^COCTlO OOOOt—It—It—It—It—It—It—It—It—It—lr*J OOOOOOOOOOOOOOO r>lr>lrNrNrNrvJrNrNrNr>lr>lr>lrNrNrN

Puc. 3. RlnbKicmb eunadme mrnany na mepumopii

Рис. 4. Картарозподшу повторюваност1 (%) та ктъюстъ випадюв шквалу за 2006-2020рр. на територИ'Швтчно-Зах1дного Причорномор'я.

Рис. 5. Ктъюстъ випадюв шквал1в на територИ'Миколагвсъког, Одесъког та Херсонсъког областей у 2006-2020 рр.

Рис. 6. Повторювашстъ шквалу (%) за теплий пергод 2006-2020 рр.

Шквал - це короткочасне явище, яке зазвичай тривае вщ 6 до 12 хвилин, що для територи Пiвнiчно-Захiдного Причорномор'я становить вiд 25,7 до 28,1% (рис. 5). Шквал близько 15 хв. вщзначався у 18,7% випадюв (рис. 7).

Рис.7. Повторювашсть шквалур\зног тривалост1

Максимальна тривалють шквалу може коливатися в межах 2-3 годин. Шквал тако! тривалост зафшсований 28 липня 2010 р. на територи МиколаЛвсько! областi (2,15 год.) у Баштанщ. Швидкiсть вiтру становила 20 м/с. У Херсонсько! област на станци Нижнi Сiрогози 23 червня 2010 року вiн тривав 2,20 год., i iнтенсивнiстю 15-20 м/с. В Одесько! областi максимальна тривалють шквалу склала 1,25 годину (Паромна Переправа), 16 травня 2010 року. Швидкють виру досягала 20 м/с.

На Микола!вщиш частiше спостерпалися шквали тривалiстю близько 15 хвилин (23%), в Одеськш областi - 6 хвилин (29%), а на Херсонщиш - 12 хвилин (35%) (рис. 8).

При дослщженш процешв шквалоутворення велике значення мають даш про максимальну швидкiсть вiтру тд час шквалу, якi визначають стутнь його небезпечностi. Цей параметр головним чином залежить вщ iнтенсивностi циркуляцшних процесiв, якi формують шквалову ситуащю в регiонi.

Рис.8. Повторювашсть шквалур\зног тривалост1 на територИ' Миколагвськог, Одеськог та Херсонськог областей у 2006-2020 рр. Шквали зi швидкютю до 15 м/с на територи швденного-заходу Укра!ни спостерпалися в 15% вшх випадкiв. Найбiльша повторюванiсть шквалiв вiдзначалась в градаци швидкостi виру 15-24 м/с - шквали першого рiвня небезпеки (НМЯ I) - 81% (рис.9).

Рис. 9. Розподш повторюваностг шквалгв на твдт Украгни за пер1од 2006-2020 рр. за ттенсивтстю Небезпечш метеоролопчш явища II i III piB^ спостерталися досить рщко, всього в 4% випадюв. З них лише два етзоди вiдзначенi з максимальною швидюстю понад 35 м/с, це Гешчеськ (Херсонсько! обл.) 29.06.2013 р. о 12:28 - шквал з грозою, швидюсть виру 40 м/c, та метеостанщя Одеса АМСЦ 3 квпня 2015 року - 37 м/c. Зазвичай, такi pуйнiвнi швидкостi виру спостер^аються на холодних фронтах.

Середня швидюсть вiтpу екстремальних шквалiв на територп Одещини становила вiд 18 до 22 м/с. Для Микола!всько! та Херсонсько! областей цей показник вардавав вiд 16 до 18 м/с (рис.10).

V, M C

25.0

Одеса ~ Мнкооаш Херсон

22.5

20.0

х / —\ XX \ У

15.0

2010 2015 2020

Рис. 10. Середня ттенсивтстъ шквалу на територИ Миколагвсъког, Одесъког та Херсонсъког областей по рокам. 2006-2020 рр.

Отже, за перюд 2006-2020 рр. спостер^аеться чггка тенденщя до зростання кiлькостi випадюв зi шквалами piзно! iнтенсивностi на всш територи Пiвнiчно-Захiдного Причорномор'я. Насамперед, це пов'язано зi змiною атмосферно! циркуляци, посиленням iнтенсивностi меpидiональних процеив, виходом активних циклонiв на швденний захiд Укра!ни, що призводить до збшьшення баричних та теpмiчних гpадiентiв i, як наслiдок, до зростання швидкосп вiтpу i виникненню шквалiв.

Висновки.

1. Визначено, що у Пiвнiчно-Захiдному Причорномор'1 з 2006 по 2020 рр. CMep4i виникали вiдносно частiше над територieю Одесько! обласп. В цшому у регюш бiльшiсть CMep4iB (38 та 25%) утворювалася у червш та травнi у деннi часи. У Микола1'вськш та Херсонськiй областях вихори переважно формувалися у червш, а на Одещиш вони найчаспше виникали у травнi.

2. Виявлено, що за перюд 2006-2020 рр. кшькють випадкiв 3i шквалами рiзноi iнтенсивностi дещо збiльшилась порiвняно з попередшми роками на всieю територieю Пiвнiчно-Захiдного Причорномор'я. Найбiльш шквалонебезпечною е Одеська область (72,8%) через клiматичнi та географiчнi властивостi регiону. Найчаспше (81%) виникали шквали першого рiвня небезпеки (НМЯ I) зi швидкютю виру 15-24 м/с.

REFERENCES

1. State of Climate in 2021: Extreme events and major impacts (2021). Press Release Number: 31102021. Retrieved from https://public.wmo.int/en/media/press-release/state-of-climate-2021-extreme-events-and-major-impacts

2. Brooks, HE (2013) "Severe thunderstorms and climate changes" Atmospheric research, 123, 128-138. https://doi.org/10.1016/j.atmosres.2012.04.002

3. Tippett, MK, Allen, JT, Gensini, VA, Brooks, HE (2015) "Climate and Hazardous Convective Weather" Curr Clim Change Rep (2015) 60-73. https://doi.org/10.1007/s40641-015-0006-6.

4. Balabukh, V., Lavrynenko, O., Bilaniuk, V., Mykhnovych, A., Pylypovych, O. (2018) "Extreme Weather Events in Ukraine: Occurrence and Changes". Open access peer-reviewed chapter. Retrieved from https://www.intechopen.com/chapters/61828/ https://doi.org/10.5772/intechopen.77306

5. Osadchyy, V.I., Babichenko, V.M. (2012) "Dynamika stykhiynykh meteorolohichnykh yavyshch v Ukrayini" ("Dynamics of natural meteorological phenomena in Ukraine") Ukrayins'kyy heohrafichnyy zhurnal, 4, 8-14. (in Ukrainian)

6. Semerhei-Chumachenko, AB, Ozymko, RR (2019) "Syl'ni doshchi ta zlyvy u Zakarpat-skiy oblasti yak stykhiyni meteorolohichni yavyshcha (1999-2018 rr.)" ("Heavy rains and showers in the Transcarpathian region as natural meteorological phenomena (1999-2018)") Ukrayins'kyy heohrafichnyy zhurnal, 4 (108), 11-17. (in Ukrainian)

7. Lipins'kyy, VM, Osadchyy, VI, Babichenko, VM (Ed.). (2006). Stykhiyni meteorolohichni yavyshcha na terytoriyi Ukrayiny za ostannye dvadtsyatyrichchya (1986-2005 rr.) (Natural meteorological phenomena on the territory of Ukraine for the last twenty years (1986-2005)). Kyyiv: Nika-Tsentr. (in Ukrainian)

8. Lipinsky, VM, Dyachuk, VA, Babichenko, VM (Ed.). (2003). Klimat Ukrayiny (Climate of Ukraine). Kyyiv: Vydavnytstvo Rayevs'koho. (in Ukrainian)

9. Ivus, HP (2012) Spetsializovani prohnozy pohody (Specialized weather forecasts), Odessa: TES. http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/609 (in Ukrainian)

10. Agayar, EV. (2021) Spetsializovani prohnozy nebezpechnykh yavyshch pohody: navchal'nyy posibnyk (Specialized forecasts of dangerous weather phenomena: a textbook). Odessa: Odessa State Environmental University. http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/9400 (in Ukrainian)

11. Markowski, PM, Richardson, YP (2009) "Tornadogenesis: Our current understanding, forecasting considerations, and questions to guide future research" Atmospheric Research, 93, 3-10.

12. Agayar, EV, Semerhei-Chumachenko, AB, Zubkovych, SO (2020) "Applying prediction models for short-term hail forecasting in southern Ukraine" Bulletin of V.N. Karazin, Series "Geology. Geography. Ecology", 53, 71-81. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2020-53-05

13. Humonenko, LV, Zhuk, NH, Savchenko, LI, Tkach, VO (2019) Nastanova z meteorolohichnoho prohnozuvannya (Guidelines for meteorological forecasting). Kyyiv: UkrHMTS

https://meteo.gov.ua/files/content/docs/meteo_kerdoc/настанова%20з%20метеорологiчного%20прогноз ування.pdf (in Ukrainian)

14. European Severe Weather Database (2021) Retrieved from https://www.eswd.eu/

15. Semergei-Chumachenko, AB, Krolenko, YI (2017) "Tornadoes over Ukraine in 2001-2016" SWorld Journal, 12 https://www.sworld.com.ua/e-journal/swj12.pdf