CC BY
6GEOGRAPHICAL SCIENCES
ДИНАМ1КА ВИНИКНЕННЯ СТИХ1ЙНИХ ОПДД1В НА ТЕРИТОРЙ ЗАКАРПАТСЬКО1 ОБЛАСТ1 З 1990 ПО 2019 рр.
Семергей- Чумаченко А. Б.,
к.геогр.н., доц., Одеський державний еколог1чнийуниверситет, Одеса, Украгна ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001 -8718-4073
Озимко Р. Р.,
астрант, Одеський державний еколог1чний университет, Одеса, Украгна ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3267-968X
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/31052020/7090
ABSTRACT
Heavy rainfall affects almost all spheres of human life and the economy, the intensity of this impact may depend on their type and quantity, duration and phase state, as well as geographical properties of the territory. In the paper determined the dynamics of severe precipitation (heavy and extreme rains and snowfalls) in the Transcarpathian region for 1990-2019. Information on severe precipitation was obtained from the observation points of the state hydrometeorological network of the Transcarpathian Regional Center for Hydrometeorology. Also included are data from the Pozhezhevska snow avalanche station (Ivano-Frankivsk region) as a representative observation point for the highland zone of the eastern part of the Transcarpathian region. Involvement of information from hydrological posts allowed to discover more cases of dangerous weather phenomena. The study revealed trends in the formation of heavy and extreme rains and snowfalls over the area with complex orography.
Citation: Semerhei-Chumachenko A. B., Ozymko R. R. (2020) The Dynamics of the Occurrence of Severe Precipitation in the Transcarpathian Region from 1990 to 2019. International Academy Journal Web of Scholar. 5(47). doi: 10.31435/rsglobal_wos/31052020/7090
Copyright: © 2020 Semerhei-Chumachenko A. B., Ozymko R. R. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Опадами називають воду в рщкому або твердому сташ, що випадае з хмар або осщае з пов^ря на поверхню землi ^або на рiзнi предмети (роса, шш, паморозь тощо). Опади -це одна з ланок, яка вщповщае за вологооб^ на земнш поверхш. Важливi елементи кругооб^у води в природi — це випаровування i конденсащя.
Сильш опади впливають практично на вс сфери життедiяльностi людини та економши кра!ни, характер цього впливу може залежати вщ !х виду та кшькосп, тривалост та фазового стану. Сшьське господарство залежить вщ кшькосп i часу випадшня опадiв в бшьшш мiрi, шж вс iншi галуз: рясш опади - це бездорiжжя вл^ку, а зимою - непрохщш дороги iз-за сшгових замепв. Сильний дощ може визвати повшь, затоплення посiвiв i спричинити величезний збиток сшьському господарству. Енергетичний комплекс та зв'язок зазнають збиткiв через втрати на лшях електропередач внаслiдок збшьшення вологостi повiтря та налипання мокрого сшгу. Комунальне господарство також е защкавленим споживачем прогнозiв опадiв, оскшьки iнтенсивнi опади перевiряють надiйнiсть по^вель будинкiв i роботи зливно! канатзаци в мiстах, а при сильних снiгопадах можлива поломка дерев в садах, на дорогах i парках.
ARTICLE INFO
Received: 12 March 2020 Accepted: 05 May 2020 Published: 31 May 2020
KEYWORDS
heavy rain,
heavy snowfall,
extreme rain,
extreme snowfall,
Transcarpathian region,
dynamics,
trend.
Результати дослщжень. Опади е одними iз основних iндикаторiв клiмату та найчастiше випадають нерiвномiрно, особливо над гiрськими територiями [1-5]. Стихшш метеорологiчнi явища пов'язанi з опадами характеризуються значною мiнливiстю та дискретнютю у просторi та чаш, що ускладнюе !х вивчення [6-8].
В якосп характеристик опадiв використовуються звичайно два критерп: вид та штенсивнють. Вид опадiв завжди визначаеться вiзуально, а одиницею вимiрювання !х iнтенсивностi е величина шару опащв, що випадають за часу (як правило, за 1 год або добу). Величина шару опадiв вимiрюеться в мшметрах. Iнодi визначають кiлькiсть опадiв, що випали при сильнш зливi або при проходженш атмосферного фронту. Крiм кшькюно! оцшки iснуе вiзуальна оцiнка iнтенсивностi опащв, яка проводиться за погiршенням видимосп в явищах.
На початку 2019 року була введена у дда Укра!нським гiдрометеорологiчним центром (УкрГМЦ) нова «Настанова з метеоролог1чного прогнозування» [9], де впроваджувалися новi поняття i критери метеорологiчних явищ та введет рiвнi !х небезпечностi. Отже, стихiйнi метеорологiчнi явища II рiвня небезпечностi (СМЯ 2) - це явища погоди, як за кшькюними показниками, тривалiстю та територiею розповсюдження несуть загрозу для населення та порушують функцiонування господарського комплексу кра!ни. Стихiйнi метеорологiчнi явища III рiвня небезпечностi (СМЯ 3) - це явища погоди, як за кшькюними показниками, тривалiстю та територiею розповсюдження створюють загрозу життю людей на значних територiях, призводять до масштабних пошкоджень об'ектiв господарського комплексу краши та завдають шкоди довкiллю.
Закарпатська область розташована на межi двох фiзико-географiчних структур -Карпатсько! прсько! (Укра!нсью Карпати) та Закарпатсько! низинно! (Закарпатська низовина), отже ктматичш умови регюну формуються пiд впливом складно! орографи, тому згiдно рекомендацiям Центрально! геофiзично! обсерваторi! та Укра!нського пдрометеоролопчного центру, всi пункти спостережень пдрометеоролопчно! мережi Закарпатсько! областi вiднесенi до таких, що розташоваш в селе- та зливонебезпечних районах [7].
У робой розглядалися СМЯ 2 та СМЯ 3 для селенебезпечних райошв, а саме сильнi дощi з штенсивнютю 30-45 мм/12 год. та надзвичайш дощi з iнтенсивнiстю > 50 мм/12 год. Також були залучеш до дослiдження сильнi сшгопади з iнтенсивнiстю 20-29 мм/12 год. та надзвичайш сшгопади з штенсивнютю > 30 мм/12 год.
Для сильного дощу над Укра!ною характерний виражений рiчний хiд з максимумом (бшьше 70 %) у вл^ку, тому що у цей сезон пов^ряш маси, якi надходять з морiв, бiльш насиченi водяною парою. Розмiри площi випадання сильних дощiв невеликi. Зазвичай вони випадають на територи однiе! областi (бiльше 60 %), рщше — двох - чотирьох (27 %) [1].
Сильш дощi з кiлькiстю опадiв 30 мм i бiльше за 12 год. i менше вiдмiчаються кожного року. Найчаспше (з 95-100 %-но! ймовiрностi) вони випадають в Укра!нських Карпатах (Закарпатська, Iвано-Франкiвська, Львiвська обласп) i у Кримських горах. Дещо рщше (75-85 %) вони бувають у Чершвецькш, Волинськiй, Ки!вськiй, Юровоградськш, Одеськiй, Донецькiй областях, а на решт територi! такi дощi спостерпаються раз у 50-70 % роюв. Сильнi дощi з кiлькiстю опащв 50 мм i бiльше за 12 год. i менше щорiчно спостерiгаються лише в Укра!нських Карпатах i Кримських горах. Випадання сильних опащв зумовлене складною взаемодiею макро-та мезомасштабних процесiв. Кiлькiсть опащв i !х повторюванiсть залежить не тшьки вiд характеру синоптичних та фiзико-географiчних умов, а й вщ мiсцевих особливостей територi!.
В результат проведення дослiдження встановлено, що на територи Закарпатсько! обласп з 1990 по 2019 рр., спостерiгалося 3104 випадки стихiйних опадiв у виглядi дощу та снiгу, якi за своею штенсивнютю досягли критерпв СМЯ 2 та СМЯ 3. Частка сильних сшгопащв становила 19 % вщ вшх опадiв протягом року. Як видно з рис. 1, жодного року за останш 30 роюв не проходило без утворення сильних та надзвичайних опадiв над репоном. Кiлькiсть дощу з штенсивнютю СМЯ 2 та СМЯ 3 коливалася вщ 36 випадкiв у 1990 р. до 222 - у 1998 р. Середня кшькють цих дощiв становила 103 випадки на рш. Лiнiйний тренд позначае тенденщю до збiльшення загально! кшькосп стихiйних опадiв.
Якщо проаналiзувати окремо сильш дощi та сильнi сшгопади, то можна вiдмiтити подiбнiсть лшп тренду кiлькостi сильних та надзвичайних дощiв до загального. Тренд кшькосп сильних та надзвичайних снiгопадiв також е додатним, але менш вираженим.
В середньому сильш та надзвичайш дощi спостерпалися вiд 29 випадюв у 1990 р. до 208 - у 1998 р. Середня кшькють цих дощiв становила 84 випадки на рш. Сшгопади вказано!
штенсивносп фшсувалися у середньому 19 pa3iB на piK, коливаючись вiд 2 до 54 випадюв - у 1997 та 2017 pp., вщповщно.
На рис. 2 представлен мiжpiчнa мiнливiсть кшькосп стихiйних опaдiв окремо на
Найчаснше сильнi та нaдзвичaйнi опади спостерпалися на гiдpологiчних постах за рахунок !х кiлькостi [10] та особливостям розташування. Завдяки залученню шформаци з ГП вдалося лiквiдувaти пропуски випадюв СМЯ. Якщо розглядати лише даш метеоpологiчниx стaнцiй, то у 1996 та 2000 були б пропущен п'ять випадюв надзвичайних дощiв, а у 1994 р. навпаки на пдролопчних постах не було жодного СМЯ 3, але спостеpiгaчi метеостанци зaфiксувaли надзвичайний дощ. Щодо сшгопащв, то залучення шформаци ГП збшьшую кiлькiсть виявлених випaдкiв, але у 1991, 1997, 2002, 2003, 2010 та 2016 на територи Закарпатсько! обласп оби^ системи збору метеоролопчних даних не спостеpiгaли надзвичайних сшгопащв.
120 100 --
60 40
20
^СМЯ-2 ^ СМЯ-3
-Линейная (СМЯ-2) -Линейная (СМЯ-3)
у = 0,43х+16,39 у = 0,01х+ 2,71
Дощ1 на МС
■rtrmttrMtna
1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
35 30 25 20 15 10
0
СМЯ-2 Ш СМЯ-3
-Линейная (СМЯ-2) -Линейная (СМЯ-3)
у = 0,15х+ 5,8 у = 0,014х+ 1,59
Сн1гопади на МС
шк
14
1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
120 100
60
40
:МЯ-3-Линейная (СМЯ-2)-Линейная (СМЯ-3)
у = 0,14х+ 47,89 у = 0,08х+ 7,08
Дощ1 на ГП
35 30 25 20 15 10 5
114 IIII1
■ СМЯ-2 ■ СМЯ-3
—Линейная (СМЯ-2) ^—Линейная (СМЯ-3) у = 0,22х + 3,31 у = -0,016х+ 2,84
Сн1гопади на ГП
1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
1990 1992 1994 1996 1998 2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 2018
Рис. 2. Шльюсть випадюв та лттт тренди стихШних дощгв та сшгопадгв (СМЯ2 та СМЯ) на територИ' Закарпаття з 1990 по 2019 рр. за даними метеоролог1чних станцт (МС) та
г1дролог1чних пост1в (ГП)
Тренди кшькосп стихшних опадiв з 1990 по 2019 рр. на метеоролопчних станщях та пдролопчних постах э додатними, за винятком слабко-вщ'емного тренду кшькосп надзвичайних снiгопадiв на пдролопчних постах. Найсильшше зростала кшьюсть дощiв СМЯ 2 на метеостанщях та снiгопадiв СМЯ 3 на пдролопчних постах.
Висновки. 1. Сильш та надзвичайш опади на територи Закарпатсько! област спостер^аються щорiчно з тенденщею до збшьшення ix кiлькостi, переважно за рахунок дощiв.
2. Бшьш за все збiльшувалася кшьюсть сильних дощiв на метеостанцiяx та надзвичайних снiгопадiв на гiдрологiчниx постах.
3. Залучення даних гiдрологiчниx поспв допомогло визначити значну частку стих1йних опадiв.
REFERENCES
1. Climate of Ukraine / Ed. V.M. Lypynsky, VA Dyachuk, VM Babichenko. Kyiv: Raevsky Publishing House, 2003. 343 p.
2. Dangerous hydrometeorological phenomena in the Ukrainian Carpathians. Logvinov K.T., Raevsky A.N., Eisenberg M.M. - L.: Gidrometeoizdat, 1973. - 200 p.
3. Weather and climate in the mountains. Roger G. Barry. Translated from english ed. prof. A.H. Hrygiana. L.: Gidrometeoizdat, 1984. - 312 p.
4. Balabukh V.O. Variability of very heavy rains and heavy rainfall in Ukraine. Scientific works of UkrSEHMI. Issue № 257, 2008. - p. 61-72.
5. Balabukh V.O. Regional manifestations of global climate change in Transcarpathian region. Ukrainian Hydrometeorological Journal. Odessa: OSEU, 2013. - p. 55-62.
6. Osadchy V.I., Babichenko V.M. Dynamics of storm meteorological phenomena in Ukraine. Ukrainian Geographical Journal, 2012. - p. 8-14.
7. Storm meteorological phenomena in the territory of Ukraine over the last twenty years (1986-2005) / Ed. V.M. Lipinski, V.I. Osadchy, V.M. Babichenko. - K.: Nika-Center, 2006. - 312 p.
8. Storm weather phenomena in Ukraine and Moldova / Ed. V.N. Babichenko. - L.: Gidrometeoizdat, 1991. - 224 p.
9. Meteorological forecasting guide. Developers: L.V. Humonenko, N.H. Zhuk, L.I. Savchenko, L.V. Tkach, V.O. Filonenko. - K.: UkrHMC, 2019. - 35 p.
10. Semerhei-Chumachenko AB, Ozymko RR Heavy rains and showers in the Transcarpathian region as severe meteorological phenomena (1999-2018) // Ukrainian Geographical Journal, 2019. №4 (108). Pp. 11-17.
