CC BY
22
iEJ
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
метри 1нсул1ново1 резистентност1 у хворих на цукровии д1абет 2-го типу з ожиршням.
Матерiал i методи дослщження. Обстежено 50 хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням (середнш в1к (54,8 ± 7,4) року; середня тривал1сть захворювання (8,2 ± 5,5) року; шдекс маси т1ла (1МТ) — (33,15 ± 4,52) кг/м2); 25 хворих на ЦД 2-го типу без ожиршня (аналог1чного в1ку та тривалост1 захворювання, Р > 0,05); 11 пащентав з абдо-м1нальним ожир1нням та ф1з1олог1чним глюкозотоле-рантним тестом (аналопчного в1ку та показниками 1МТ, Р > 0,05). Контрольну групу становили 15 здорових людей. Усш хворим було проведено клшшо-шстру-ментальне та лабораторне дослщження. Д1агностика та визначення ступеня компенсацй ЦД 2-го типу прово-дилися вщповщно до рекомендац1й бвропейсько'1 д1абе-тично1 асощацй. Стан вуглеводного обмшу оц1нювали за показниками концентрацй гшкованого гемоглоб1ну (HbA1c), пре- й постпранд1ально'1 гшкеми. Визначення концентрацй' 1мунореактивного шсулшу (IPI) в кро-в1 проводили за допомогою тест-набор1в Immunotech Insulin IRMA. 1ндекс гомеостатично'1 модел1 оцшки 1Р (Homeostasis model assessment) (НОМА-1Р) розраховува-ли за формулою: НОМА - IP = G0 х Ins0/22,5, де G0—рь вень глюкози плазми кров1 натщесерце (ммоль/л); Ins0 — вм1ст IPI в плазм1 кров1 натщесерце (мкМО/мл). НОМА — 1ндекс функци Р-клггин (НОМА-ФБК) розра-ховували за формулою: НОМА-ФБК = Ins0 х 20/(G0 — — 3,5), де G0 — р1вень глюкози плазми кров1 натщесерце (ммоль/л); Ins0 — умют IPI в плазм1 кров1 натщесерце (мкМО/мл). 1з метою верифшацй IP використовували показники 1МТ, коеф1ц1ент показниюв «тал1я/стегно», показники НОМА. Концентрац1ю макро- та мкроеле-мент1в визначали за допомогою атомно-абсорбцшно! спектрофотометри. Статистичний анал1з проводився статистично-вар1ац1йним методом за допомогою вщповщно!' комп'ютерно! програми.
Результата дослщження та ix обговорення. Ви-явлено порушення гомеостазу есенц1альних макро- та мшроелементав у кров1 хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням. Анал1з структури дисбалансу макро- та мшро-елемент1в у хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням виявив зниження вмюту Mg2+ в еритроцитах на 27,4 % та збть-шення його р1вня в плазм1 кров1 на 16,3 %; зниження концентрацй Zn2+, Cr3+ i Mn на 33,3, 18,2 i 27,5 % вщпо-в1дно й пiдвищення рiвня Cu на 26 % у плазмi кровi. У групi осiб з ожиршням i непорушеним ГТТ показники вмюту макро- та мшроелементав суттево не вiдрiзняли-ся вiд контрольно! групи. У пацiентiв iз ЦД 2-го типу та ожиршням виявлено кореляцшний зв'язок м1ж вмiстом Mg2+ в еритроцитах i НОМА-IP (r = —0,52; р < 0,01); рiвнем Zn2+ у сироватцi кровi та НОМА-IP (r = —0,35; р < 0,01); концентращею Cr3+ у сироватцi кровi та НОМА-IP (r = —0,49; р < 0,01) та вмютом Mn у сироватщ кровi та показником НОМА-IP (r=-0,11; р < 0,01). Мiж умiстом Си та показниками НОМА-IP вiрогiдного коре-ляцiИного взаемозв'язку нами виявлено не було.
Висновки
1. Цукровий дiабет 2-го типу з ожиршням характеризуемся порушенням балансу макро- та мшроелементав
в оргашзм^ що проявляеться зниженням концентрацil Mg2+ в еритроцитах (р < 0,01) i пщвищенням вмiсту Mg2+ в сироватщ кровi (р < 0,05), зменшенням рiвня Zn2+, Cr3+ i Mn (р < 0,05) й пщвищенням умюту Cu (р < 0,05) у кров1 2. Дисбаланс макро- та мшроелементав у хворих на цукровий даабет 2-го типу з ожиршням корелюе з показником НОМА-IP. Виявлено негативний кореляцшний зв'язок мiж НОМА-IP та вмютом Mg2+ в еритроцитах (r = —0,52; р < 0,01), рiвнем Zn2+ у плазмi кровi (r = —0,35; р < 0,01) та концентращею Cr3+ у плазмi кровi (r = —0,49; р < 0,01).
УДК 616.831-005.4:616.379-008
Ткачук О.В., Ткачук С.С., Мислицький В.Ф. Кафедра анестезиологи та реаниматологи Кафедра ф131ологИ ¡м. Я.Д. Шршенблата Кафедра патологично! ф/зологи Буковинський державний медичний университет, м. Черн/вц!
ПРОЛiФЕРАТИВНА АКТИВНЮТЬ ТИМОЦИПВ У ЩУРiВ 3i СТРЕПТОЗОТОЦИН-ШДУКОВАНИМ ДiАБЕТОМ, УСКЛАДНЕНИМ НЕПОВНОЮ ГЛОБАЛЬНОЮ iШЕМieЮ-РЕПЕРФУЗieЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Одшею зi зв'язуючих ланок цукрового дiабету (ЦД) та частоти й тяжкост перебiгу цереброваскулярно1 патологи е взаемне посилення автоiмунних процесiв, при-таманне кожному iз зазначених патолопчних станiв. IмунниИ гомеостаз значною мiрою залежить вщ сшввщ-ношення процешв пролiферацi! та апоптозу тимоцитiв, яы практично не дослiдженi за умов поеднання ЦД з iшемiею-реперфузiею головного мозку. Важливим маркером активност мiтотичних процесiв клiтин е ядерний антиген клггинно1 пролiферацi! PCNA, тому ми поставили за мету вивчити вплив шемй-реперфузи головного мозку на експресш PCNA в тимоцитах та структуру PCNA+-клiтин лiмфощно! популяци тимуса в контроль-них щурiв i тварин iз ЦД.
Матер,ал i методи дослщження. Дослщження проведено на шестимiсячних бтих нелiнiИних контроль-них щурах та тваринах того ж вку з чотиримюячним стрептозотоцин-iндукованим ЦД (стрептозотоцин Sigma, США, 60 мг/кг маси внутршньочеревно однократно). У дослiд брали щурiв iз рiвнем глкеми вище нiж 10 ммоль/л. Неповну глобальну iшемiю мозку мо-делювали 20-хвилинним клiпсуванням сонних артерiИ. На 12-ту добу пiсля шем!1-реперфуз!1 мозку тварин ви-водили з експерименту декаштащею пщ калiпсоловим наркозом. Пролiферативну активнють тимоцитiв ви-вчали за експрешею ядерного антигена клиинно! про-лiферацi! PCNA — кофактора ДHК-полiмерази дельта, необидного для реплкаци ДНК у S-фазь Зрiзи тимуса пiсля вщповщно! проводки iнкубували з первинними антиллами — мишачими IgG2а до PCNA щура (Sigma Chemical, США) у вологш камерi при t = 4 °С. Надли-шок первинних антилл вiдмивали в 0,1 М фосфатному
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
131
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
буфер^ зрiзи iнкубувaли 60 хв (t = 37 °С) 3i вторинними антиллами (антилла кролика до повно! молекули IgG миш^ кон'югованi з FITC (Sigma Chemical, США)), про-мивали 0,1 М фосфатним буфером, помщали в сумш глiцерину й фосфатного буфера (9 : 1) для люмшесцент-но! мiкроскопii. Для опрацювання зображення вводили в комп'ютерну систему цифрового аналiзу VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Нiмеччина).
Результата дослдження та ix обговорення. Судячи 3i зростання концентрацй' бiлка PCNA в контрольних щурiв iшемiя-реперфузiя головного мозку посилила експресiю PCNA у великих, середшх та малих тимоци-тах трково! зони. Це можна розцiнити як посилення мiтотичних процешв у даних клiтинах тимуса, що шд-тверджуеться й зростанням у залозi тварин дано! експериментально! групи сумарно! щiльностi розташування PCNA+-тимоцитiв, що вiдбулося переважно за рахунок середн1х лiмфоцитiв.
Чотиримiсячний ЦД посилив експресiю PCNA в лiмфобластах, великих та середшх тимоцитах трково! зони, однак у малих тимоцитах, найбтьш зрiлих та функцiонально активних, концентрация PCNA зни-зилася. Аналiз щiльностi рiзних класiв тимоцитiв свщ-чить, що у тварин дано! сери, незважаючи на зростання сумарно! щтьносл PCNA+-тимоцитiв, щiльнiсть PCNA+-лiмфобластiв, великих та середнiх тимоцитiв вiрогiдно знизилася, а отже, сумарна ктькють зросла суто за рахунок малих тимоцилв, однак якщо брати до уваги, що експресгя PCNA у клггинах цього класу знизилася, у цтому активнiсть пролiферативних процешв також зменшуеться. Зростання ж сумарно! щтьносл PCNA+-тимоцитiв можна розглядати як компенсаторну реакцш залози на пригшчення мiтотичних процесiв. У щурiв iз поеднанням ЦД та шеми-реперфузи головного мозку концентрация PCNA знизилася в лiмфобластах i великих та малих тимоцитах, що в цтому свщчить про суттеве пригнiчення пролiферативних процешв. Сумарна щтьнють PCNA+-тимоцитiв та малих тимоцилв у тварин дано! експериментально! групи знижуеться, однак щтьнють PCNA+-лiмфобластiв, великих та се-редн1х тимоцитiв вiрогiдно зростае. Можна думати, що пригнiчення експресй' PCNA у вшх класах тимоцитiв компенсуеться зростанням !х кiлькостi, однак на етат досягнення зрiлостi ктькють пролiферуючих малих лiм-фоцитiв рiзко зменшуеться.
У мозковш зонi тимуса контрольних тварин тсля iшемi!-реперфузi! головного мозку в ут класах тимоци-тiв концентрацiя PCNA зросла, що узгоджуеться зi зростанням як сумарно! щтьносл PCNA+-тимоцитiв, так i всiх клашв клiтин за винятком малих i свiдчить про посилення !х пролiферативно! активностi. Практично такi ж змши вмiсту PCNA виявлено в данш зонi щурiв iз ЦД. Аналiз структури класiв тимоцитiв у тварин дано! групи показав зниження ктькосл малих PCNA+-тимоцитiв при одночасному зростанш числа малих та середшх клтаин, що, однак, не запоб^ало зниженню сумарно! кiлькостi PCNA+-лiмфоцитiв. Отже, ситуащя в цiй зонi залози за умов ЦД дещо протилежна тай, що у тварин дано! експериментально! групи мала мюце в трковш зонк
тут зниження загально! ктькосл прол1феруючих тимоцилв дещо н1велюеться посиленням експресй PCNA в ус1х класах кл1тин. 1шем1я-реперфуз1я мозку на тл1 ЦД не змшюе сумарну ктькють PCNA+-тимоцитiв, однак суттево знижуе ктькють малих PCNA+-клiтин. Хоча при цьому зростае ктькють ушх 1нших PCNA+-класiв кл1тин, проте експрес1я PCNA в ус1х класах тимоцилв знижуеться. Отже, сумарна оцшка даних при поеднанн1 ЦД та шеми-реперфуз!! мозку дозволяе говорити про зниження прол1феративно! активност1 тимоцит1в, особливо зртих, функц1онально активних.
Висновки
1. У контрольних щур1в шем1я-реперфуз1я головного мозку посилюе прол1феративну активн1сть ус1х дослщжених клас1в тимоцилв ырково! та мозково! зон залози.
2. 1шем1я-реперфуз1я головного мозку у тварин 1з цукровим д1абетом пригн1чуе експрешю PCNA в ус1х класах клггин л1мфо!дно! популяц1! мозково! зони тимуса та в л1мфобластах 1 великих л1мфоцитах — трково!, що на тл1 зниження сумарно! ктькосл кл1тин у трковш зон1 та малих тимоцилв в обох зонах свтчить про пригшчення прол1фераци найбтьш зртих функцюнально активних клашв клтаин.
УДК 616.379-008.65-06:616.12-008.331.1]-07:616.153.3-07
Урбанович А.М., Вендзилович Ю.М., Макаровська Р.С. Кафедра ендокринолоп! Льв'тський нацональний медичний ун'терситет iM. Данила Галицького
PiBEHb sP-СЕЛЕКТИНУ У ХВОРИХ
НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 2-го ТИПУ i3 РiЗНОЮ ТРИВАЛiСТЮ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА АРТЕРiАЛЬНОЮ ГiПЕРТЕНЗieЮ
Артерiальну гiпертензiю (АГ) виявляють приблизно у 80 % пащентав i3 цукровим даабетом (ЦД). Численнi проспективнi дослщження продемонстрували, що при ЦД 2-го типу без супутньо! АГ ризик розвитку iшемiчноi хвороби серця (1ХС) та церебрального iнсульту вищий у 2—3 рази, нирково! недостатностi — у 15—20 разiв, н1ж у популяцй без диабету. Поеднання ЦД та АГ збтьшуе ризик цих ускладнень ще у 2 рази навтаь при задовiльному контролi глiкемi! та дислiпiдемi!.
Одним iз значних факторiв кардюваскулярного ри-зику е Р-селектин, що визначае функцш ендотелiаль-них клiтин та системи гомеостазу. Р-селектин експресу-еться на поверхш клiтини пт впливом деяких чиннитв (гiперглiкемiя, запалення, спазм артери, тромбiн, пс-тамiн, реактивно окислеш речовини). У кровi визна-чаеться розчинний sP-селектин. Порушення експресй Р-селектину може бути одним iз факторiв розвитку кар-дюваскулярних подш.
Метою роботи було дослiдження вмiсту sP-селек-тину в пацiентiв iз цукровим дiабетом 2-го типу та арте-рiальною гiпертензiею 1-2-го ступеня й без артерiальноi
132
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
