CC BY
83
современной педиатр. - 2008. - №4. - С. 9-12.
6. Оганов Р.Г. Нерациональное питание / Р.Г. Оганов // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. - 1998. - №2. - С. 43.
7. Сухарев А.Г. Научные основы концепции улучшения здоровья детей и подростков/ А.Г. Сухарев // Гигиена и санитария-2000 -№ 3.-С.16.
8. Щеплягина Л. А. Дефицит кальция у детей / Л. А. Щеплягина, С.Н. Храмцова // Сборник научных материалов первого международного форума по детскому и школьному питанию. - М., - 2006. - С. 165.
ОСОБЕННОСТИ ОРГАНИЗАЦИИ ПИТАНИЯ УЧЕНИКОВ ГОРОДСКИХ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ШКОЛ Безпалая З.В., Саргош О.Д.
В работе проведен анализ и дана гигиеническая оценка питания детей в общеобразовательных учебных заведениях города Полтавы за период с 2007 по 2012 года. Изучено фактическое питание организованных коллективов детей в 40 общеобразовательных учебных заведениях города Полтавы. В результате проведенного анализа организации питания учеников городских общеобразовательных школ установлено:
1. Обеспечение горячим питанием учащихся 1-11 классов было самым высоким в 2011-2012 учебном году и составляло 89%. Максимальный охват всеми видами питания учащихся 1-11 классов, в частности горячим питанием и буфетной продукцией, был в 2011-2012 учебном году и составил 98 %.
2. Обеспечение горячим питанием учащихся 1-4 классов значительно лучше, чем у учеников 5-11 классов.
3. Существующая организация школьного питания требует более детального изучения и корректировки.
Ключевые слова: организация питания, школьное питание, гарячее питание.
Стаття надшшла 2.11.2013 р.
THE PECULIARITIES OF THE ORGANIZING OF THE CATERING FOR THE STUDENTS OF THE CITY SCHOOLS Bezpala Z.V., Sargosh O.D.
The paper analyzes and given the hygienic assessment of nutritional status of children in secondary schools of Poltava in the period from 2007 to 2012. Studied the actual nutrition of organized groups of children in 40 secondary schools of Poltava. The analysis of the school catering for the city schoolchildren of the secondary schools in Poltava revealed the following facts:
1.The consumption of hot meals by pupils of the 1st-11thforms since 2007 to 2012 was the highest. It reached 89%.The consumption of hot meals and pantry products by these students was 98% by the end of 2012.
2.The consumption of hot meals by pupils of the 1st -11th forms is much better than of the students of the 5th -11th forms.
3. The system of the nutrition children at school needs to be regulated and the further research should be conducted.
meals.
Key words: the organizing of catering, school catering, hot
Рецензент Катрушов О.В.
УДК 614
ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНСТ1 В1Д ВПРОВАДЖЕННЯ СДИНО1 ШФОРМАЦШНО1 СИСТЕМИ В ОХОРОН1 ЗДОРОВ'Я
Впровадження шформацшних технологш в лкарську практику в Укра!ш сьогодш залишаеться одним з найбшьш актуальних. При впровадження медичних шформацшних технологш найбшьш очкуваними результатами е: шдвищення продуктивности пращ лкаря за рахунок скорочення часу, що витрачаеться на ведення паперово! документации економiя часу на складання статистичних звтв; зниження собiвартостi медично! допомоги; планування та контроль за витратами ЛПЗ на лкарсьга засоби; шдвищення ефективност механiзмiв фшансового контролю.
Ключов1 слова: шформатизащя охорони здоров'я, економiчна ефектившсть.
Робота е фрагментом НДР «Наукове обрунтування технологий управлтня та оргатзацп разных видiв медичноЧ, в тому числi стоматологiчноi, допомоги дорослому та дитячому населенню в перюд реформування системы охорони здоров'я», номер держреестраци 0113и004778).
Сучасний перюд розвитку суспшьства характеризуеться сильним впливом на нього комп'ютерних технологш, яю проникають в ус сфери людського життя, забезпечують поширення шформацшних потоюв у суспшьста, утворюючи глобальний шформацшний проспр.
Законом Укра!ни «Про Основш засади розвитку шформацшного суспшьства в Украш на 2007-2015 роки» зазначено, що одним з головних прюритепв Укра!ни е прагнення побудувати ор1ентоване на штереси людей, вщкрите для вах 1 спрямоване на розвиток шформацшне суспшьство, в якому кожен мп би створювати 1 накопичувати шформащю та знання, мати до них вшьний доступ, користуватися 1 обмшюватися ними, щоб надати можливють кожнш людиш повною м1рою реал1зувати свш потенщал, сприяючи суспшьному 1 особистому розвитку та тдвищуючи яюсть життя.
Питання впровадження шформацшних технологш в л1карську практику в Украш сьогодш залишаеться одним з найбшьш актуальних. Поточний стан шформатизацп охорони здоров'я характеризуеться неабиякою увагою з боку держави.
Загальновщомо, що без використання комп'ютерних систем все складшше надавати яюсну медичну допомогу, оскшьки л1карський процес супроводжуеться обробкою значних обсяпв шформацп, обслуговуванням великих потоюв пащенпв, а також проведенням складних д1агностичних 1 л1кувальних процеав [1,3,5]. 1нформацшно-аналггичне забезпечення, з позицп системного шдходу до явищ, являе собою високо значиму шдсистему процесу управлшня. Створення 1 застосування системи медично! шформацп - одне з визначних досягнень XX столптя [2].
Метою державно! полиики щодо створення 1 розвитку шфраструктури шформатизацп охорони здоров'я е досягнення светового р1вня складових частин нацюнально! шформацшно! шфраструктури.
1нформацшш системи охорони здоров'я (1СОЗ) визначаються як комплекс компоненпв та процедур, якi виробляють iнформацiю для прийняття рiшень з управлшня охороною здоров'я на вах рiвнях системи охорони здоров'я. Основш компоненти нащонально! 1СОЗ е такими: процеси для збору, управлшня та аналiзу даних; ресурси (людсью, техшчш та фiнансовi) для вироблення та використання шформацп з питань охорони здоров'я; результати, включаючи розповсюдження та використання шформацп з питань охорони здоров'я [4].
Не дивлячись на розвиток сучасних шформацшних технологш процеси шформатизацп i комп'ютеризацп системи охорони здоров'я в нашш кра!ш проходять вкрай повшьно. Згiдно з черговим щорiчним дослiдженням кра1н щодо активносп використання в них iнформацiйних технологш, проведеним Всесвишм економiчним форумом (World Economic Forum), перше мюце в рейтингу, кра1ни в якому ранжоваш вiдповiдно до "тдексу мережноi готовности (Networked Readiness Index 2009- 2010, NRI), зайняла Швецiя, а Роая й Укра1на вiдповiдають лише на 80-му i 82-му мкцях iз 134 кра1н свiту [8].
Метою роботи були аналiз та оцшка передбачення економiчноl ефективнiстi вщ впровадження iнформацiйних технологiй в медицина
Методи дослiдження: Бiблiосемантичний, системного анатзу.
Результати дослiдження та ix обговорення. Одшею з проблем при впровадженш iнформацiйних технологiй в медицинi е оцшка економiчноl ефективностi. На перший погляд впровадження будь-яких шформацшних технологш мае виключно затратний характер. Але враховуючи передбачену медичну та сошальну ефективнiсть (покращення стану здоров'я населения, шдвищення якостi медичного обслуговування, покращення якостi роботи медичного персоналу та ш.) стае зрозумiлим, що реальна економiчна вигода прогнозована. Поняття «економiчний ефект» та «економiчна ефектившсть» вщносяться до числа найважливiших категорiй ринково! економiки. Економiчна ефективнiсть - це сшввщношення мiж результатами господарсько1 дiяльностi та витратами на працю та ресурси. Це вщносна величина, визначити !! можна лише зютавивши економiчний ефект як результат дiяльностi з витратами, яю зумовили цей ефект.
Для оцшки економiчноl ефективностi можна використовувати досвщ зарубiжних кра!н, так як в них процес шформатизацп в медицин почався давно.
Так як вщдача вщ впровадження медичних шформацшних технологш в цшому залежить вiд економп коштiв за окремими направленнями витрат, то оцiнка економiчноl ефективностi може бути розрахована шляхом визначення як найбшьш повного кола позитивних рис. [6,7].
Сид зазначити, що основою розвитку шформацшних технологш в медициш е впровадження системи електронно! медично! картки та створення електронного реестру пашента.
При впровадження медичних шформацшних технологш найбшьш очшуваними результатами е: шдвищення продуктивносп праш лiкаря за рахунок скорочення часу, що витрачаеться на ведення паперово! документацп; економiя часу на складання статистичних звiтiв; виключення «людського фактору» при отриманш статистично! шформацп; централiзоване ведення нормативно-довшково! шформацп; зниження собiвартостi медично! допомоги за рахунок оргашзацп швидкого доступу до необхщно! шформацп про пашента, зменшення витрат на дубльоваш лабораторнi дослiдження; зменшення витрат на л^вання несвоечасно дiагностованих захворювань, що вiдбулося внаслiдок неотримання своечасно! оперативно! медично! шформацп; планування та контроль за витратами ЛПЗ на лшарсью засоби; забезпечення персошфшованого облшу медичних послуг та використання лшарських засобiв; забезпечення мiжвiдомчоl та мiж секторно! координацil при наданнi вах видiв медичних послуг населенню; шдвищення ефективносп механiзмiв фiнансового контролю.
Результатом впровадження шформацшних технологш в медициш перш за все е економiя робочого часу лiкарiв. Недарма, ще з XIX сторiччя основним економiчним законом вважаеться закон економil часу - це один з загальних економiчних закошв, який характеризуе джерело i спосiб пiдвищення ефективностi суспшьного виробництва. Дiя закону економil часу поширюеться не тiльки на робочий час, а й на частину позаробочого часу. Насамперед у сферу його ди входить час на виконання амейно-побутових обов'язюв, який знаходиться за межами власне часу виробництва.
Слщ роздiляти ефективнiсть впровадження шформацшних технологш у амбулаторному та госштальному секторах. Що стосуеться амбулаторного сектору, то перш за все економiчна вигода передбачаеться при зменшенш об^у паперових документа. Економiя досягаеться за рахунок зменшення часу пошуку та видачi паперових карт, витяпв, результата аналiзiв, тощо. Одного разу зробивши запис у картку хворого, лшар мае можливкть у подальшому швидко ознайомитися з ресурсами амбулаторно! картки та лише доповнювати !!.
Не менш важливий електронний облш випадкiв, причин та кшькосп днiв непрацездатностi пашента. Складання реестру листмв непрацездатностi дозволить шдвищити i спростити контроль за обтом документу, та за показниками захворюваносп з тимчасовою непрацездатнiстю.
Передбачено отримання економiчного ефекту вiд скорочення часу при обмш клiнiчною шформашею мiж амбулаторiями ПМСД, консультативними полешками та стацiонарами.
У госпiтальному секторi також основою економiчноl вигоди е економiя часу, що призводить до зниження терм^ госпiталiзацil. Перебування пашента у стацiонарi супроводжуеться безлiччю рiзних втрат часу - затримок у призначеннях дослщжень i лiкуваннi, в пошуку документа, у координацп призначень рiзних
фахiвцiв та ш. Система електронних медичних карт дозволяе звести подiбнi втрати часу до мшмуму i тим самим скоротити термш перебування пацiента в стацюнарь
Крiм економп часу передбачено економiя затрат на лiкарськi препарати. Затрати знижуються за рахунок можливостi використання лшарями довiдникiв та баз даних про лшарсью препарати. За 1х допомогою здiйснюеться вибiр способу л^вання вiдповiдно до медичних стандартiв з урахуванням вартостi лiкарських засобiв, а також 1х рацiонального поеднання та оптимального терм1ну застосування.
Економiчна ефективнють передбачаеться i при використання дiагностичних дослiджень. Це вiдбуваеться за рахунок зменшення витрат на дублюючi дослщження, а також можливiсть для лшаря отримувати результати дослiджень в динашщ.
Особливо1 уваги слiд придiлити економiчнiй ефективностi вiд застосування iнформацiйних технологш при господарюваннi та складаннi рiзноманiтних звiтiв. Бiльш ретельна та всебiчна фiксацiя усiх проведених лiкарських дш та процедур дозволить якiсно проводити розрахунки та знизити суму непередбачених витрат.
Для оцшки впровадження шформацшних технологiй в цiлому необхiдна шформащя про всi статтi витрат медичного закладу (заробгтна плата, потреба в лшарських засобах, сумарних затратах лабораторп, сумарнi затрати дiагностичних вiддiлень, кiлькiсть лiжко-днiв, сума одного лiжка дня, адмшстративш витрати та iн.), а також даш що до впровадження та експлуатацп медичних iнформацiйних систем.
Визначивши наявнють eKOHOMi4HOÏ ефективностi вщ впровадження iнформацiйних технологiй в медициш, слiд зазначити, що eKOHOMi4Ha ефектившсть в oxopoHi здоров'я не може бути визначальною при виборi тих чи шших зaсобiв профiлaктики, л^вання, оргaнiзaцiйних форм надання медичноï допомоги. Проте критерп економiчноï ефективностi - поряд з медичною та сошальною ефективнiстю - можуть допомогти у встановленш черговостi проведения тих чи шших зaходiв в умовах обмеження ресурав.
1. Качмар В.О. Медичт шформацшт системи - стан розвитку в Украш / В.О. Качмар // Украшський журнал телемедицини та медично1 телематики.-2010.-Т. 8., No1.-C.12-17.
2. Лисицын Ю.П. О концепции стратегии охраны здоровья / Ю.П. Лисицин // Проблемы соц. гиг., здравоохр. и истории мед.- 2003.- № 3. - С. 7-10.
3. Мшцер О.П. 1нформатика та охорона здоров'я / О.П. Мшцер // Медична шформатика та 1нженер1я №2, -2010, -С. 8-21.
4. Тарантшо Л. Анатз системи охорони здоров'я в Укршш / Л. Тарантгно, С. Чанкова, Е. Пр1бл [та ш.] // Агенство США з м1жнародного розвитку.-2011. -179 с.
5. Чуршй 1.К. Сучасний стан шформатизацп в медицин / 1.К. Чуршй, Н.В. Чуршй, В.Д.Скрипко // Буковинський медичний вгсник.-2011.-Т. 15, N 1.- С.171-173.
6. Girosi F. Extrapolating evidence of health information technology savings and costs / F. Girosi, R. Meili, R. Scoville // Santa Monica, Calif.: RAND Corporation, - 2005.
7. Wang S. A Cost-Benefit Analysis of Electronic Medical Records in Primary Care / Wang S.[et al.] // The American Journal of Medicine, Vol. 114, - 2003.
8. World Economic Forum. The Global Information Technology Report - 2009-2010.
Ж
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ
ЭФФЕКТИВНОСТИ ОТ ВНЕДРЕНИЯ ЕДИНОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ В ЗДРАВООХРАНЕНИИ Беликова И.В., Катрушов А.В., Костриков А.В., Руденко Л.А.
Современный период развития общества характеризуется сильным влиянием на него компьютерных технологий, которые проникают во все сферы человеческой жизни, обеспечивают распространение информационных потоков в обществе, образуя глобальное информационное пространство.
Главным приоритетом Украины является стремление построить ориентированное на интересы людей, открытое для всех и направленное на развитие информационное общество, в котором каждый мог бы создавать и накапливать информацию и знания, иметь к ним свободный доступ, пользоваться и обмениваться ими, чтобы предоставить возможность каждому человеку в полной мере реализовать свой потенциал, содействуя общественному и личному развитию и повышая качество жизни. При внедрении медицинских информационных технологий одним из ожидаемых результатов является экономическая эффективность вследствие повышения производительности труда врача, экономии рабочего времени, экономии при планировании затрат лечебного учреждения и др. Следует отметить, что экономическая эффективность в здравоохранении не может быть определяющей при выборе тех или иных средств профилактики, лечения, организационных форм оказания медицинской помощи. Однако критерии экономической эффективности - могут помочь в установлении очередности проведения тех или иных мероприятий в условиях ограниченных ресурсов.
Ключевые слова: информатизация здравоохранения, экономическая эффективность.
Стаття надшшла 7.11.2013 р.
PREDICTING THE ECONOMIC EFFICIENCY OF THE INTRODUCTION OF A SINGLE INFORMATION SYSTEM
HEALTHCARE Byelikova I.V., Katrushov A.V., Kostrikov A.V., Rudenko L.A.
The modern period of development of a society characterized by rapid development of computer technology, they penetrate into all spheres of human life, that constitutes the global information space.
The main priority for Ukraine is to build an inclusive and development-oriented information society. One of the main results of the introduction of information technology in medicine is saving working time of doctors. It is important to distinguish between economic efficiency for polyclinics and in hospital settings.In the ambulatory sector, above all, the economic benefit expected with decreasing circulation of paper documents.Savings are achieved by reducing search time and issue paper maps, epicrisis, test scores and more.It is important to conduct electronic registration of cases, the causes and the number of days of disability the patient. The registry sick leaves simultaneously simplify the monitoring of document flow and rates of disease with temporary disability.In the hospital sector as the basis of economic benefit is time saving, which reduces the period of hospitalization. Thorough and comprehensive fixing all conducted medical operations and of treatments will qualitatively carry out calculations and reduce unforeseen cash costs. It should be noted, economic efficiency in health care is not the primary indicator. But it helps in the prioritization of certain events.
Key words: Computerization of health, economic
efficiency.
Рецензент Шештько B.I.
