CC BY
9
Рефеарт
ЭХОКАРДИОСКОПИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ГИПЕРТРОФИИ ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА У БОЛЬНЫХ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ НАЛИЧИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА, УРОВНЯ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ И ПОЛУЧЕННОГО ЛЕЧЕНИЯ Иваницкий И.В.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, метаболический синдром, гипертрофия миокарда, аторвастатин, лиог-литазон.
Полученные нами данные свидетельствуют о том, что терапия аторвастатином у пациентов с РА и пиоглитазоном у пациентов с РА и МС на фоне адекватной базисной и антигипертензивной терапии способствует снижению артериального давления, показателей гипертрофии миокарда, повышает его сократимость за счёт снижения активности системного воспалительного процесса, уровня инсулино-резистентности, активного влияния на уровень адипоцитокинов.
Summary
ECHOCARDIOSCOPIC CHARACTERISTICS OF LEFT VENTRICLE MYOCARDIUM HYPERTROPHY IN PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS DEPENDING ON THE PRESENCE OF METABOLIC SYNDROME, SEVERITY OF ARTERIAL HYPERTENSION AND THERAPY Ivanitskiy I.V.
Key words: rheumatoid arthritis, metabolic syndrome , myocardial hypertrophy, atorvastatin, pioglitazone
The obtained results indicate the therapy with atorvastatin for the patients with rheumatoid arthritis and with pioglitazone for the patients with rheumatoid arthritis and metabolic syndrome against the background of the basic and antihypertension therapy contributes to the lowering of arterial pressure, indices of myocardial hypertrophy, increases its contractility due to the reduction of systemic inflammation activity, and active influence on adipocytokines.
УДК 616.12-008.64-092-07
ПР0ГН0СТИЧН1 ПРЕДИКТ0РИ 3MIH ГЕМ0ДИНАМ1КИ ПРИ Г0СТР0МУ 1НФАРКТ1 М10КАРДА, УСКЛАДНЕН0Г0 Г0СТР0Ю Л1В0ШЛУН0ЧК0В0Ю НЕД0СТАТН1СТЮ
1лащук Т.О., Турубарова-Леунова H.A., Стефанюк 6.С., Тащук В.К. Буковинський державний медичний умверсите, м.Чермвщ
3 метою створення прогностичноУ модел'1 nepe6iry гострого ¡нфаркту мюкарда, ускладненого гострою лiвошлyночковою недостатнiстю, було обстежено 368 пащент'!в. Bидiлено ряд фактоpiв ризику, що сприяли наступному розвитку хрошчно)" сериевоi недостатност'1. Ключов1 слова: ¡нфаркт мюкарда, серцева недостатнють, л1вий шлуночок
Вступ
Гострий ¡нфаркт мюкарда (Г1М) е од шею з ос-новних причин розвитку серцевоТ недостатност1 (СН), багаторазово збтьшуючи ризик и виник-нення [2, 3, 8]. Якщо фактори, що визначають ризик виникнення СН в ранш термши пюля 1М, на тепер1шнш час дослщжеш детально, то значения клш1чних даних та ступеня дисфункцп ЛШ в гострому та пщгострому перюдах захворюван-ня для вщдаленого прогнозу даного ускладнен-ня вивчено менш детально. Лише в окремих роботах наводяться дан1 про зв'язок результате клшкочнструментального дослщження пац1ент1в з 1М на стацюнарному етат з ризиком розвитку СН в пюляшфарктному пер1од1 [5, 10].
Мета дослщження. Вивчення прогностичного значения показниюв, як1 вщображають систол1ч-ну функцш ЛШ в гострому та пщгострому перн одах 1М, для визначення ризику розвитку та/чи прогресування СН в пюляшфарктному перюдк
Матерал та методи дослдження
Обстежено 368 хворих на Г1М, ускладнений гострою л1вошлуночковою недостатнютю (ГЛШН). В результат! комплексного клшко-¡нструментального обстеження, яке включало в себе детальний зб1р скарг, анамнезу, ретельне об'ективне обстеження, електрокардюграма (ЕКГ) в динамщ1, лабораторш дослщження, ЕхоКГ встановлено, що трансмуральний Г1М зу-стр1чався в 141 (38,32%) випадку, великовогни-щевий Г1М - в 166 (45,11%) \ др1бновогнищевий Г1М - в 61 (16,57%). Наявнють та важкють хронн чно1 СН через 1 рк спостереження оцшювали за клш1чними критер1ями у вщповщносп з класифн кац1ею ЫУНА. Статистичну обробку проводили за допомогою програми 31а11Б11оа 6,0.
Результати та Тх обговорення
Анал1з шшчноТ та Ехо-КГ картини через 1 рк спостереження за патентами, що перенесли
* Дана робота е фрагментом науково-досл1дно(роботи кафедри внутр/шньо)' медицини, ф!зично(реабттаци та спортивно!' медицини на тему: «Кл1нко-патогенетичн1 та нейромесенджерн1 мехашзми розвитку та реал1зацп серцевоТ недоста-тност1 в умовах гострого коронарного синдрому та стабильно! стенокарди з оптим!зац!ею лкувальноТ тактики та визна -ченням прогностичних предикторе» (№ держреестрацп 0107и004053).
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
Г1М, ускладнений р1зними класами ГЛШН, показав, що ознаки СН I класу за NYHA зафксовано у 34,67% пац1ент1в, СН II - у 25,18%, СН III -22,63% та СН VI - у 17,52% пац1ент1в.
Для зручносп анал1зу в подальшому пац1енти без кл1н1чних ознак ХСН (СН I класу) були об'еднан1 в групу А, а пац1енти з клш1чними та Ехо-КГ ознаками ХСН (СН II, СН III та IV клаав), що виявлеш через 1 p¡K спостереження, були об'еднаш в групу В.
В1ковий анал1з груп показав, що середнш bík пац1ент1в групи А становив 58,24+0,96 року, а в rpyni В - 64,46+0,87 року. Отже, з bíkom cnocTepi-гаеться б1льш виражене прогресування ХСН у пац1ент1в з Г1М в анамнез1. Гендерний розпод1л пац1ент1в показав, що в rpyni А сп1ввщношення чоловшв та ж1нок було наступним: 68,42% чоло-bíkíb та 31,58% жшок, а в rpyni В - 69,27% чоло-bíkíb та 30,73% жшок. Таким чином, в обох трупах кшькюно переважали чоловки, як i в ц1лому в виб1рц1, але абсолютна к1льк1сть жшок була 6i-льшою в rpyni В.
Клш1чна картина ХСН залежить не т1льки в1д характеру ураження серця, стадЛ захворювання, але й в1д структурно-функц1онального стану ЛШ. Тому е неможливим вивчення прояв1в ХСН без оцшки структурно-функц1онального стану серця [5, 6, 10]. Hi у кого не викликае cyMH¡b¡b значения систол1чноТ функцЛ для оцшки прогнозу у пац1ен-tíb ¡з СН [3, 9], переконливо доведено також роль ФВ та ¡нших показнимв скоротливост1 ЛШ у прогноз! смертносп та виживаносп хворих на СН як при moho-, так i при багатофакторному анал1з1 [9].
Отже, з метою вивчення прогностичного значения показник1в, що в1ддзеркалюють стан сис-тол1чно1 функци ЛШ в гострому та п1дгострому пер1одах IM, для визначення ризику розвитку СН в п1сля1нфарктному nepiofli, проанал1зовано ре-зультати Ехо-КГ досл1дження в М-режим1 на 1 -2, 14, 28 добу перебування в стацюнар1 та через 1 p¡K пюля перенесеного Г1М. Виявлено, що на 1 - 2 добу Г1М Ехо-КГ показники розр1знялися м1ж сформованими трупами наступним чином: за kí-нцевим д1астол1чним об'емом (КДО), кшцевим систол1чним об'емом (КСО), загальною фракщею викиду (ЗФВ) групи А та В достов1рно вщр1зня-лися м1ж собою (р<0,01) (табл. 1). У пац1ент1в групи В рееструвалася достов1рно нижча вихщна ЗФВ у пор1внянн1 з патентами групи А (р<0,01).
Таблиця 1
З'ютавлення показник/'в ехокардюграфн у М-режим/' в групах A i В обстежених хворих на 1 - 2 добу гострого ¡нфаркту м'юкарда
Анал1з результате Ехо-КГ в М-режим1, прове-
дено! на 14 добу Г1М, показав, що групи А та В достов1рно не розр1знялися м1ж собою за показ-ником КСО (р>0,2), в той час як за показниками КДО та ЗФВ bíflm¡hhoct¡ були 4¡tko виражеш (р<0,01) (табл. 2). На 14 добу перебування в стацюнар1 ЗФВ також була достов1рно меншою у пац1ент1в групи В (р<0,01), що можна вважати проявом систол1чно1 дисфункци в дано'Г категорп пац1ент1в.
Таблиця2
З'ютавлення показник'т ехокардюграфн у М-режим/' в групах A i В обстежених хворих _на 14 добу гострого ¡нфаркту м'юкарда
Група А Група В Р
M m M m
KflO(Teicholz), мл 87,62 3,06 112,1 4,36 p<0,01
KCO(Teicholz), мл 46,72 1,64 48,76 1,28 p>0,2
ЗФВ, % 55,15 2,04 44,63 1,57 p<0,01
На 28 добу Г1М спостер1гався наступний роз-подт основних Ехо-КГ показниш: не було виявлено достов1рноТ р1зниц1 м1ж трупами A i В за по-казником КСО (р>0,2), за ¡ншими показниками (КДО, ЗФВ) групи А та В достов1рно розр1зняли-ся м1ж собою (табл.3).
Таблиця3
З'ютавлення показнию'в ехокард 'юграфи у М-режим/' в групах A i В обстежених хворих _на 28 добу гострого ¡нфаркту м'юкарда
Група А Група В Р
M m M m
KflO(Teicholz), мл 98,64 3,21 123,6 3,98 p<0,01
KCO(Teicholz), мл 52,34 1,64 55,12 1,59 p>0,2
ЗФВ, % 56,83 1,92 46,21 1,61 p<0,01
Через 1 р1к спостереження за патентами, що перенесли Г1М, ускладнений ГЛШН, виявлеш наступш змши основних Ехо-КГ показниш у М-режим1 в розподт1 пац1ент1в залежно в1д прояв1в ХСН: не було виявлено достов1рноТ р1зниц1 м1ж трупами А та В за показником КСО (р>0,2), в той час як за показниками КДО (р<0,001) та ЗФВ (р<0,01) групи достов1рно розр1знялися м1ж собою (табл. 4).
Таблиця4
З'ютавпення показник'т ехокард 'юграфи у М-режим/' в групах А / В обстежених хворих через 1 р'!к пюля гострого ¡нфаркту м 'юкарда
Група А Група В p
M m M m
KflO(Teicholz), мл 92,46 2,96 132,3 4,24 p<0,00 1
KCO(Teicholz), мл 54,16 1,92 57,86 1,34 p>0,2
ЗФВ, % 55,49 1,74 44,12 1,48 p<0,01
На наступному етап1 нами проанал1зоваш на-явн1сть та сила кореляцшного зв'язку м1ж показниками, що характеризуют систол1чну дисфун-кц1ю ЛШ, i наявн1стю та вираженютю СН в п1сля-¡нфарктному nepiofli через 1 p¡K спостереження. Виявлений ст1йкий кореляц1йний зв'язк м1ж зна-
Група A Група В p
M m M m
KflO(Teicholz), МЛ 74,24 2,03 91,23 3,12 p<0,01
KCO(Teicholz), МЛ 42,86 1,23 47,64 1,14 p<0,01
ЗФВ, % 53,45 2,05 42,83 1,18 p<0,01
Том 9, Выпуск 4
97
ченням показнимв, що характеризуют систол1ч-ну функцш ЛШ серця, та наявнютю/ вираженю-тю СН через 1 рк спостереження.
Отже, анал1з даних Ехо-КГ, проведено! на 1 -2, 14, 28 добу та через 1 рк пюля перенесеного 1М, отриманих у ход1 Ехо-КГ у М-режим1 свщчив про бтьш оптимальш гемодинам1чн1 умови та бтьш сприятливий вихщний характер скоротли-восп у пац1ент1в групи А пор1вняно з групою В. Поряд з цим анал1з наявносл та сили кореляцш-ного зв'язку м1ж показниками, що характеризу-ють систол1чну дисфункцш ЛШ, \ наявнютю та вираженютю СН в пюляшфарктному перюд1 через 1 рк спостереження показав, що найбтьш тюна кореляц1я ¡снувала м1ж об'емними показниками ЛШ, ФВ та важкютю СН в пюляшфарктному перюдк
Таким чином, комплексна оцшка показниш гемодинамки та характеру Тх змш залежно вщ функцюнального стану ЛШ дозволяе об'ектив1зувати стан хворих, прогнозувати переев захворювання та в1рогщнють розвитку ускпа-днень.
Висновки
1. Клш1чна картина СН залежить не ттьки вщ характеру ураження серця, стадп захворювання, але й вщ структурно-функцюнального стану ЛШ.
2. Визночення систол1чноТ дисфункци ЛШ об'ектив1зуе подальший несприятливий прогноз за розвитком серцевоТ недостатносп у хворих на гострий ¡нфаркт мюкарда, з визначенням спря-мованосп гемодинам1чних зм1н та виявленням особливостей коронарного резерву, що дае мо-жлив1сть прогнозувати подальший переб1г захворювання та визначити ¡ндив1дуальну тактику лкування.
Л'пературв
1. Белов Ю.В. Структурно-геометрические изменения миокарда и особенности центральной гемодинамики при постинфарктном ремоделировании левого
желудочка / Ю.В.Белов, В.А.Вараксин // Кардиология. - 2003. - №1. - С. 73-80.
2. Коваленко В.М. Серцево-судины та судинно-мозков1 хвороби: сучасний стан проблеми та фор-мування Нац1ональноТ стратег^' первинноТ проф1лактики i забезпечення л1кування /В.М.Коваленко//Вибран1 лекц1Т УкрашськоТ кард1олог1чноТ школи ¡м. М.Д.Стражеска. - К., 2006.
- С. 5-15.
3. Михайлова И.Е. Прогнозирование сердечной недостаточности у больных, перенесших инфаркт миокарда, на основе оценки систолической функции левого желудочка в остром периоде заболевания /И.Е.Михайлова, Н.Б.Перепеч, А.О.Недошивин // Сердечная недостаточность. - 2000. - Т. 2, № 3. -С.47-52.
4. Яновский Г.В. Выживаемость при хронической сердечной недостаточности у пациентов с ишемиче-ской болезнью сердца с сохраненной систолической функцией левого желудочка / Г.В.Яновский, Е.В.Устименко, О.И.Семененко [и др.]// Укр. кардюл. журн. - 2003. - №2. - С.67-72.
5. Biasucci L.M. Application to clinical and public health practice: clinical use of inflammatory markers in patients with cardiovascular diseases: a background paper / L.M.Biasucci // Circulation.- 2004.- Vol. 110. - P. 560-567.
6. Brunekreeft J.A. Influence of left bundle branch block on left ventricular volumes, ejection fraction and regional wall motion / J.A.Brunekreeft, M. Graauw // Neth Heart J. - 2007. - Vol. 15, № 3. - P. 89-94.
7. De Kam P.J. Prediction of 6 months left ventricular dilatation after myocardial infarction in relation to cardiac morbidity and mortality: Application of a new dilatation model to GISSI-3 data / P.J.De Kam, G.L.Nicolosi, A.A. Voors// Eur. Heart J. - 2002. - Vol. 23. - P. 536-542.
8. Gold L.D. Gender differences in treatment of heart failure and acute myocardial infarction: a question of quality or epidemiology? / L.D.Gold, H.M. Krumholz // Cardiol. Rev.- 2006.- Vol. 14, № 4.- P. 180-186.
9. Fausto Rigo Coronary flow reserve in stress-echo lab. From pathophysiologic toy to diagnostic tool / Rigo Fausto// Cardiovasc Ultrasound. - 2005. - Vol.3, № 8.
- P. 154-158.
10. Sally C. Role of echocardiography in acute coronary syndromes / C.Sally // Neth Heart J. -2002. - Vol.88, № 4. - P. 419-425.
Реферат
ПРОГНОСТИЧЕСКИЕ ПРЕДИКТОРЫ ИЗМЕНЕНИЙ ГЕМОДИНАМИКИ ПРИ ОСТРОМ ИНФАРКТЕ МИОКАРДА, ОСЛОЖНЕННОМ ОСТРОЙ ЛЕВОЖЕЛУДОЧКОВОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ ИлащукТ.А., Турубарова-Леунова Н.А., Стефанюк Е.С., Тащук В.К. Ключевые слова: инфаркт миокарда, сердечная недостаточность, левш желудочек
С целью создания прогностической модели течения острого инфаркта миокарда, осложненного острой левожелудочковой недостаточностью, было обследовано 368 пациентов. Выделено ряд факторов риска, способствующих последующему развитию хронической сердечной недостаточности.
Summary
PROGNOSTIC PREDICTORS OF CHANGES IN HEMODYNAMICS UNDER ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION COMPLICATED WITH ACUTE LEFT VENTRICULAR INSUFFICIENCY Ilashchuk T.O., Turubarova-Leunova N.A., Stefaniuk Ye.S., Tashchuk V.K. Key words: myocardial infarction, cardiac insufficiency, left ventricle.
In order to design the prognostic model of the course of acute myocardial infarction complicated with acute left ventricular insufficiency there were examined 368 patients. We distinguished a number of factors contributing to the following development of chronic cardiac insufficiency.
