CC BY
9
менеджменту не сл1д 1гнорувати надбання в^чизняноУ г1г1ен1чноТ науки та практики, onino нааш-дуючи оргашзацмну структуру та метoдonoгiчнi засади со-цiаnьнo-психonoгiчних служб у справах учшв/студенпв захщно-го зразка.
Л1ТЕРАТУРА
1. Полька Н.С. Ппена дитин-ства в УкраУнк погляд у майбут-не / Н.С. Полька, Г.М. бременко, Н.Я. Яцковська // Актуальн пи-тання гiгiени та еколопчноУ без-пеки УкраУни. — К., 2006. — С. 134-135.
2. Психогигиена детей и подростков / Под ред. Г.Н. Сер-дюковской, Г. Гельница. — М.: Медицина, 1985. — 224 с.
3. Психологическая диагностика / Под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. — СПб.: Питер, 2003. — 652 с.
4. Психофизиологические исследования в гигиене детей и подростков: сб. трудов / Под ред. С.М. Громбаха, Д.Н. Крило-ва, И.А. Шашкова. — М.,1981. — 167 с.
5. Сердюк А.М. Наукове забез-печення програми «Здоров'я наци»: реали та перспективи / А.М. Сердюк // Наук. засади Мiжгаnу-зевоУ комплексно! програми «Здоров'я наци». — Вип. 1. — К.: Деркул, 2007. — С. 9-22.
6. Arnetz B. Leadership, mental health, and organizational efficacy in health care organizations. Psychosocial predictors of healthy organizational development based on prospective data from four different organizations / B. Arnetz, V. Blomkvist // Psychother. Psychosom. — 2007. — Vol. 76, № 4. — P. 242-248.
7. Krupa A. The need for health promotion of medical students and proposal for prevention of addiction / A. Krupa, B. Szczyrba, K. Bargiel-Matusiewicz // Wiad. Lek. — 2004.
— Vol. 57. — P 170-173.
8. Mental health nursing: a holistic approach / Edited by Elaine Anne Pasquali et al. — St. Louis, Baltimore, Toronto: The C.V. Mos-by Company, 1989. — 943 р. — (Advances in Ped. Psychology).
9. Psychosocial health risk factors and resources of medical students and physicians: a cross-sectional study / E. Voltmer, U. Kieschke, D.L. Schwappach et al. // BMC Med. Educ. — 2008. — № 8. — P. 46.
10. Youth and Information and Communication Technologies: by data of World Youth Report 2003.
— United Nations, 2003. — P. 311-333.
Надiйшла до редакцИ 12.09.2010.
PROFESSOR V.YA. PODGAETSKY ON IMPORTANCE OF RATIONAL NUTRITION IN CONDITIONS OF NATIONAL ECONOMY CRISIS AND CONSEQUENCES OF 1921-1923 FAMINE IN UKRAINE
Yavorovsky O.P., Sakharchuk I.M., Zenkina V.I., Kuzminska O.V.
flPOQEGOP B.R. illflrAEUbKHH PO 3HAHEHHH PAUIOHAnbHOrO KAPHVBAHHR B VMOBAX HAPOflHOrOCOOflAPCbKOÏ KPH3H TA HACniflKIB rOnOflV 1921-1923 POKIB B VKPAÏHI
ABOPOBObKMM O.n., OAXAPHyK I.M., 3EHKIHA B.I., KY3bMIHObKA O.B.
Дослщження проблем хар-чування сшьськогосподарсь-ких працiвникiв. Серед ба-гатьох видiв працi професор В.Я. Пщгаецький видiляв працю стьськогосподарських прашв-никiв, вважаючи 11 тяжкою, отже i надзвичайно напруженою. Ця праця вимагала вщповщно до-статньоУ за калорiйнiстю ктько-стi Уж.
Дослiдженню проблем харчу-вання вчений-ппенют присвятив низку наукових праць [16]. У них вн всебiчно охарактеризував стан харчування стьськогосподарських пращвниюв УкраУни на початку 20-х роюв XX столiття. Це мало велике значення. Адже на-селення, особливо нещодавно голодуючих губернiй, потребу-вало висококалормного харчування, насамперед для того, щоб зголоднiлi органiзми вщно-вили втрати i створили вщповщы запаси енергiУ на випадок непе-редбачуваних негараздiв i над-мiрних фiзичних зусиль. Останне стосувалося передуам стьсько-господарських працiвникiв.
У зв'язку з цим слщ зазначити, що на той час загальними питан-нями харчування всього насе-лення СРСР займалися науковщ, у тому чиож професор А.6. Ло-сицький, який (як свщчать його працi) визначив калормнють харчування для рiзних регюыв. Так, для населення УкраУни у жовтн 1922 р. вона становила 4074 ккал, а у лютому 1923 р. — 4009 ккал [17]. Проте матерiали, як б дозволили нам отримати бтьш детальну характеристику харчування стьськогосподарських пращвниюв УкраУни, у працях професора вщсутнк
А мiж тим, пiдвищення продук-тивностi працi у нацiоналiзова-них стьськогосподарських пщ-приемствах залежала передуам вщ харчування. За висловом В.Я. Пщгаецького, «пояснення нижчоУ продуктивностi треба шу-
кати ... у пршому харчуваннi» [18]. Цю думку вчений пщтвер-джував такими цифровими да-ними. Пiд час оранки продуктив-нiсть працi при харчуваннi у 1654 ккал становила 50%, а при хар-чуванн у 3409 ккал — 125% профспткових норм [19].
Виходячи з цього професор В.Я. Пщгаецький першим серед тодшых украУнських вчених роз-робив ч^ку систему норм харчування стьськогосподарських пра^вниюв УкраУни. Для обГрун-тування своУх наукових висновкiв з цього питання вЫ використав матерiали анкетування, яке проводив Наркомпрац УРСР 1924 року на 13 нацiоналiзованих пщ-приемствах Полтавщини, 17 — Харювщини, 6 — Волинi, 6 — ЧернИвщини, 5 — Донбасу. З 41 пщприемства, де здмснювалось анкетування, 11 належало Цу-кортресту, решта — рiзним рад-госпам. На цих пщприемствах працювало понад 11 000 пра^в-никiв, у т.ч. на 11 пщприемствах Цукортресту — 3122, тобто у се-редньому по 280 на одному пщприемства решта — у рiзних радгоспах, вщповщно по 190 оаб у кожному [20].
За пщрахунками В.Я. Пщгаецького, калормнють Уж пра^вни-кiв, охоплених анкетуванням пщ-приемств, взимку 1923-1924 ро-кiв була такою: у радгоспах — 3904 ккал, у господарствах Цукортресту — 3740 ккал, у т.ч. Уж тваринного походження у радгоспах — 5,2%, у господарствах Цукортресту — 6,1% [21].
Харчування стьськогосподарських пращвниюв характеризува-лося малою ктьюстю Уж тваринного походження та надзвичайно великою ктьюстю Уж рослинного походження ^бних продукта). За основними харчовими показ-никами розподт добового пайка для радгоств i господарств Цукортресту був таким: бтюв — 116,8 г та 114,0 г, жирiв — 56,6 г
© Яворовский А.П., Сахарчук И.М., Зенкина В.И., Кузьминская Е.В. СТАТТЯ, 2011.
(Зак1нчення. Початок у № 4 за 2010 рк.)
-е-
та 54,2 г, вуглеводiв — 701,4 г та 701 г [22]. Цей пайок складався з певноУ ктькост харчiв, як наведено у табл. 6 [23].
Така перевага у добовому пайку стьськогосподарських роб^-ниюв хлiбних продуктiв спонука-ла вченого до подальшого детального вивчення цеУ групи (табл. 7).
Як бачимо, хлiбний пайок пе-реважно складався з житнього хлiба та крупи.
Важливо пщкреслити, що про-фесор В.Я. Пщгаецький, визна-чивши характер харчування двох великих груп господарств, дй шов висновку, що структура хар-чування значно вiдрiзнялась у межах кожноУ губернií. Про це свщчать данi розробленоУ ним таблиц 8 [24].
Не кращими були склад та ка-лормнють добового пайка i у гу-бернiях, якi наведено у табл. 9.
Встановлення якiсного складу пайка. Особливо цiнним було встановлення якюного складу цього пайка, який харак-теризувався надзвичайно малою кiлькiстю продук^в тваринного походження.
Згiдно з даними, як наводить професор В.Я. Пщгаецький, у багатьох радгоспах працiвники зовам не забезпечувалися пев-ними видами тваринних продук-тiв. Наприклад, м'ясо видавало-ся лише у 25 пщприемствах з 40,
свиняче сало — у 18, молоко — у 2. На Полтавщин та у Донбас працвники взагалi не отримува-ли молока, а м'яса зовам не ви-давали на багатьох пщприем-ствах Волин та Чернiгiвщини. Стосовно додаткового харчування, як вщзначав В.Я. Пщгаецький, то воно було вщсутне взага-лi на 35 пщприемствах [25].
Усе це свщчило про те, що в УкраУн на той час не юнувало усталеного типу харчування стьськогосподарських роб^ни-юв нi у губернiях, нi на пщприемствах. Згщно з даними профес-ора В.Я. Пiдгаецького спостер^ галися великi розбiжностi у добовому надходженн жирiв у ра-цiонi робiтникiв. Так, були рад-госпи, де кiлькiсть жирiв у рацю-нi сягала тiльки 13,5 г на добу, але були й господарства, де кон-статувалися випадки надхо-
1СТОР1Я МЕДИЦИНИ =
дження цих нутрiентiв понад 110 г. Такий дисбаланс спостер^ гався i у кiлькостi рослинних бт-кiв. На одних пiдприемствах над-ходження бтюв було надзвичайно низьким — менше 75 г, в Ыших — до 135 г, а у Донбасi — до 261 г. Ктькють вуглеводiв так само коливалася вщ 523 г до 1020 г. Така саме нерiвномiр-нiсть в окремих господарствах вщзначалась i за калормнютю — вiд 2763 ккал до 6179 ккал [26].
Несуттево змнилися норми харчування стьськогосподарських роб^ниюв УкраУни i влiтку 1924 р., про що свщчать дослщ-ження В.Я. Пщгаецького [27]. Вчений пщкреслював, що у хар-чуванш працiвникiв сiльгоспiв УРСР домiнуючу ктькють у пайку складали продукти рослинного походження; вщсутшм було м'ясо у рацюн працiвникiв дея-
Таблиця 6
Ктькюний склад добового пайка сiльськогосподарського працiвника (фунти/г)
Продукти Фунтiв/г на добу на 1 людину Продукти Фун^в/г на добу на 1 людину
Радгоспи Цукортрест Радгоспи Цукортрест
Хлiбнi продукти 3,33/1505 3,02/1365 М'ясо 0,12/54,2 0,14/63,3
Картопля 0,63/284,8 0,70/316 Риба 0,001/0,45 0,002/0,9
Хлiб та картопля 3,96/1789 3,72/1681 М'ясо та риба 0,121/54,7 0,142/64,2
Городина 1,0/452 1,0/452 Молоко 0,20/54,4 0,13/57,8
Олiя 0,17/76,8 0,15/67,8 Разом тваринн продукти 0,371/168 0,312/141
Разом рослиннi продукти 5,13/2308,8 4,87/2201 Загалом 5,6/2531 5,18/2341
Таблиця 7
Склад добового пайка хлiбних продуктiв на одного споживача (фунти/г)
Пщприемства Хлiб житнм Борошно пшеничне Крупа гречана та ячна Пшоно Боби Разом
Совхози 2,55/1163 0,22/99,4 0,13/58,8 0,36/162,7 0,003/1,4 3,33/1505
Цукортрест 2,23/1008 0,11/49,7 0,21/94,9 0,40/180,8 0,005/2,6 3,02/1365
Таблиця 8
Характер харчування двох груп господарств у межах губернш
Показник Харювщина Полтавщина Чернтвщина Волинь Донбас
Радгосп Цукор-трест Радгосп Цукор-трест Радгосп Цукор-трест Радгосп Цукор-трест Радгосп
Бшки, г 102,1 120,6 121,0 120,0 121,3 106,1 101,3 110,0 139,5
Жири, г 17,2 90,5 48,0 35,0 56,6 38,4 58,1 54,1 74,5
Вуглеводи, г 698,2 642,0 652,0 740,8 725,1 038,5 666,2 784,3 706,6
Калормнють Уж, ккал 3725 3902 3737 3876 3968 3584 3054 4187 4136
77 Ешкошшг & Нглпи № 1 2011
-е-
Таблиця 9
Склад та калорiйнiсть добового пайка по губершях
Показник Харкiвщина Полтавщина ЧернИвщина Волинь Донбас
Бтки, г 111,0 120,5 113,0 105,4 139,5
Жири, г 68,0 49,0 46,5 56,1 74,5
Вуглеводи, г 670,0 696,5 686,5 725,2 706,6
Капормнють Ïxi, ккал 3859 3806 3786 3910 4137
ких господарств; виявлено знач-Hi коливання у складi харчових елемен^в у рацiонах окремих господарств тощо.
На переконання професора В.Я. Пщгаецького, харчування в яюсному вiдношеннi не вщповн дало нормативним вимогам: вщ-соток калорiй рослинного походження був набагато бтьшим, нiж у довоенний перюд. Так, у Полтавсьюй i Харкiвськiй губер-нiях вЫ становив 86-90%. Кть-кiсть бтюв була також меншою, нiж потребувала середня робота: 114-116 г замють 125 г. Причому склад цих бтюв був на чверть тваринним, тодi як мав бути принайми 45%, а то й 50-55%. З них 75% бтюв складалося майже ви-ключно з бтюв хлiбних продуктiв, що в яюсному вiдношеннi зовсiм не задовольняло потреби орга-нiзму (бiлки не мали багатьох не-замiнних амЫокислот, вкрай пот-рiбних для пщтримання оргаыз-му у станi бтковоУ рiвноваги).
До того ж, справедливо наго-лошував вчений i на тому, що взагалi кiлькiсть бтюв у хлiбних продуктах е невеликою — 1215% [28]. Тому, щоб спожити потрiбну для оргаызму кiлькiсть бiлкiв у виглядi хлiбних продуктiв, треба з'Усти Ух значну юльюсть за обсягом, а це буде перешкоджа-ти збереженню оргаызму у станi здоров'я.
Якiсний склад жирiв, вважав вчений, був також незадовтьним. У рацiонi сiльськогосподарських працiвникiв зовам не було таких корисних жирiв, як жири ко-ров'ячого масла та яечних жов-ткiв. Велике значення жирiв поля-гае у тому, як стверджував В.Я. Пщгаецький, що вони утри-мують у собi багато вiтамiнiв, зо-крема так званого «жирового вн тамЫного чинника», який мю-титься у свiжому молоцi, печiнцi, оселедцях. Бтьшють цих харчiв була вiдсутньою у рацюн стьсь-когосподарських працiвникiв. У Ухньому рацiонi не вистачало також втамЫного чинника «С», який пщтримуе у здоровому станi багато оргаыв i систем оргаызму. Цього вiтамiну найбiльше у свiжiй капустi та у таких овочах, як помн дори, салат, шпинат, буряк, яю найбiльше мали вживати стьсь-
когосподарськ! прац1вники.
Кр1м зазначених складових ча-стин, нормальне харчування ви-магало, щоб до оргаызму надхо-дила I необх1дна юльюсть м1не-ральних солей, а саме: калш (5 г), кальц1ю (майже 1 г), зал1за (майже 0,01 г), фосфору (майже 2 г) [29]. Ц1 сол1 знаходяться пе-реважно у таких овочах, як бу-ряк, р1па, капуста, шпинат, пом1-дори, морква та у продуктах тва-ринного походження (молоц1, м'яс1, риб1). А у добовому рацюы с1льськогосподарських роб1тни-к1в саме цих продукт1в не вистачало.
На пщстав1 наведених вище даних В.Я. Пщгаецький конста-тував, що добовий рацюн стьсь-когосподарських роб1тник1в був незадовтьним, тому мав суттево поповнитися передуем тварин-ними продуктами, св1жою зелен-ню та городиною.
Роль форм виготовлення та споживання "Гжк Професор В.Я. Пщгаецький велику роль надавав не ттьки складу Уж1, але й форм1 УУ приготування та споживання. Його цкавили, зокре-ма, питання, пов'язан з1 станом та характером меню. Вивчивши це питання, в1н в1дзначав над-звичайну одномаытнють меню у б1льшост1 стьськогосподарсь-ких пщприемств республ1ки: «Вранц1 часто суха страва, або кандьор, на общ пюний борщ та каша з тих самих круп, що й вранц1, увечер1 кандьор чи каша
з тих самих круп. I так щодня протягом цтого року майже без змн [30].
З цтого ряду обстежених пщприемств вчений видтив лише одне — Хмктвську агробазу на Волиы, де дослщжувався характер меню з 1 по 7 грудня 1923 року. Змют його вщображено у таблиц 10 [31].
У пщвищены якост харчування сiльськогосподарських робт ниюв значну роль, на думку В.Я. Пщгаецького, повинн вщ-гравати належна оргаызаця та санiтарний стан пекарень. У результат вивчення цього питання ним було виявлено ряд недолшв.
1) Пекарн одночасно служили й помешканнями робiтникiв у 16 випадках з 43.
2) Пекарн служили за Удальы у 17 випадках (лише у 24 випадках були окремi УдальнО.
3) Саытарний стан Удалень тiльки у 23 випадках виявився задовтьним.
4) З уах обстежених пщпри-емств пекарн були лише у 19, а на 22 пщприемствах вони були вщсутнг До того ж у 8 випадках пекарн перебували у незадо-втьному санiтарному станi.
5) На 23 пщприемствах в Удаль-нях не було жодних при-стосувань (наборiв) для умиван-ня [32].
Режим харчування вщзначався такими ознаками: у бтьшост пiдприемств харчування було триразовим; на снщанок вщво-дилося вiд 0,5 години (у 7 випадках) до одыеУ години (у 18 випадках); на общ — вщ 1 години (у 21 випадку); 2-х годин (у 17 випадках); до 3-х годин (у 3 випадках).
В уах Удальнях готувалися га-рячi страви. Кiлькiсть 'ixi була до-статньою у 37 випадках i не досягала норми у 9 випадках; яюсть ÏÏ була задовтьною у 28 випадках i незадовтьною у 3. У дн вщпо-
Таблиця 10
Змют та складовi меню робiтникiв Хм^вськоУ агробази з 1 по 7 грудня 1923 року
Дата Снщанок Общ Вечеря
1/XII Картопляне пюре з салом 1. Борщ буряковий з салом 2. Картопляне пюре з салом Картопляне пюре з молоком
2/ XII Картопляне пюре з молоком 1. Борщ з капустою 2. Картопляне пюре з салом Картопляне пюре з молоком
3/ XII Пшоняна молочна каша 1. Борщ з буряюв 2. Пшоняна каша з салом Картопляне пюре з молоком
4/ XII Суп картопля-ний з салом Картопля з тушкованою капустою з салом Молоко
5/ XII Картопляне пюре з молоком Гарбузова каша з пшоном та молоком Картопляне пюре з молоком
6/ XII Суп з телятиною 1. Борщ буряковий 2. Смажене м'ясо з картопляним пюре Те ж саме, що й на общ, та солодке молоко
7/ XII Суп з м'ясом Картопляне пюре з капустою та м'ясом Те ж саме, що й на общ, та молоко
-о-
чинку 1жа покращено! якосп давалась у 19 випадках, а у 22 була такою, як i у буденн1 дн1. Спожи-вання страви в Тдальнях вщбува-лося, як правило, в умовах ко-noтнечi i тюноти (не вистачало стoniв). 1ли робтики is сптьно-го для юлькох oсiб посуду тощо [33].
Усе це разом взяте не ттьки знижувало позитивний вплив на продуктивнють працi харчуван-ня, але й вщбирало у рoбiтникiв багато часу, що припадав на вщ-починок. Характеризуючи остан-нiй момент, професор В.Я. Пщ-гаецький вiдoбразив його у та-бnицi 11 [34].
Як бачимо з наведених у таблиц даних, перерви, як правило, були досить короткими, до того ж вони не входили до за-гальноТ тривалост робочого дня, куди мав включатися час для вщ-починку та споживання ixi. Це нерiдкo призводило до затзнень на роботу. Так, у Кожанському кoмбiнатi запiзнення з початком роботи тсля снiданку та общу становили вniтку 46 хвилин на день на одного робтика при 10-тигодинному робочому ды. У Мирoнiвцi та в Ыших господар-ствах рoбiтники так само затз-нювалися з початком роботи пн сля снiданку та общу до 15 хвилин щоразу [35]. Усе це не сприяло пщвищенню продуктив-нoстi працi.
Оргашзащя охорони здо-ров'я дiтей. У пoвoеннi та тсля-ревonюцiйнi роки особливоТ ува-ги потребували дiти. Вiд належ-ноТ oрганiзацiТ захисту та харчу-вання залежало здоров'я тисяч дтей. «Вiйна... разом з револю-цiею i голодом, — вщзначав В.Я. Пiдгаецький, — пщрвали сили i здоров'я численних груп дтей, зробила Тх менш розвиненими»
[36]. Це твердження вченого-пп-енюта вiдпoвiдаno дiйснoстi. Бо саме голод 1921-1923 роюв поставив дтей у найскрутнiше становище.
Згiднo з численними конкрет-ними даними, яю наводять вченi
[37], лише взимку 1922-1923 рр. голодувало на УкраТн близько двох млн. дiтей. З них 700 тися-чам, як зазначалося на Всеукра-Тнськiй нарадi губернських вщдн niв сoцiаnьнoгo виховання (лю-тий 1922 р.), загрожувала голодна смерть.
Голод спричинив катастрoфiч-не зростання дитячоТ безпри-туnьнoстi. Ттьки за рк (з сiчня 1922 р.) чисельнють безпритуль-них в УкраТн збinьшиnася з 102,5 до 500 тисяч. Значна частина Тх розмщувалася у дитячих будин-ках. Але через нерегулярне за-безпечення дитячих закладiв Тхнi
79 Environment & Health № 1 2011
вихованц систематично недо1-дали i перебували у стан глибо-кого виснаження. Хворi дiти, особливо немовлята, не могли протистояти жахливим умовам юнування й масово гинули.
ПродовольчоУ допомоги по-требували й соты тисяч дтей, яю перебували на утриманнi бать-юв, але мешкали у мiсцевостях, що потерпали вщ неврожаю. Такi дiти виховувались у школах i дитячих садках. Проте Ух ычим було годувати належним чином. Тому лише у киУвських дошюльних закладах взимку 1922-1923 рр. 80% дтей пухли вiд голоду, 18% перебували у крайнм стадiУ ди-строфiУ.
Щоправда, УкраУнським Чер-воним Хрестом були оргаызова-нi безкоштовн Удальнi. Але вони забезпечували мУмумом харчiв i то не вах голодуючих. Так, у ач-н 1923 р. Ухня пропускна здат-нiсть становила лише 63 тисячi дiтей, у лютому — 100 тис., а у подальшому знову не перевищу-вала 70 тис.
Значну допомогу голодуючим надавали iноземнi благодмы ор-ганiзацiУ. У квiтнi 1923 р. вони го-дували понад 360 тис. украУнсь-ких дтей, але влiтку, коли дещо полтшилося продовольче становище, Ухньою допомогою було охоплено лише близько 71 тис. дтей.
Наведен факти переконливо свщчать, що на початку 20-х роюв XX ст. краУна продовжувала перебувати у стан глибокоУ кри-зи, яка охопила ус сфери життя. Зокрема, у 1923 р. залишалася невиршеною одна з найважливн ших проблем — харчова, яка спричинила масову дитячу без-притульнють. Тодiшня влада не могла подолати це лихо, одна з причин цього полягала у вщсут-ност чiткоУ органiзацiУ охорони здоров'я дтей.
Керiвництво АкадемiУ наук УкраУни доручило професору В.Я. Пщгаецькому як директору новоствореного 1нституту фiзич-ноУ культури вивчити питання про охорону здоров'я пщро-стаючого поколЫня у захщное-вропейських краУнах i доповiсти на засщаны медичноУ секцiУ. З доповщдю «К вопросу о положении попечения о детях в Германии» вЫ виступив на засщаны медичноУ секци ВУАН 18 квтя 1922 р. Згодом матерiали цеУ доповiдi були покладенi в основу статт^ яку опублiкував вчений пщ аналогiчною назвою у ро-смськомовному журналi «Профилактическая медицина» (ви-давався у ХарковО[38].
На пiдставi вивчених матерiа-лiв автор статтi показав органн зацiю системи охорони дитин-ства у Ымеччинк
Для опiкування рiзних катего-рiй дiтей у Ымеччиы було створено чiтку систему заходiв.
I. Для немовлят:
□ закрит заклади для матерi i дитини;
□ забезпечення дiтей вщпо-вiдним харчуванням;
□ охорона матерi i жiнки.
II. Для дтей нейтрального вiку: вiдкритi заклади, яю опiкуються дiтьми дошкiльного вiку (дитяч! садки, ясла);
□ проблема дошюльного ви-ховання;
□ закритi заклади, яю опiкують хворих дiтей i сир^.
III. Для дiтей шкiльного вку:
□ нормування i контроль шюльних впливiв;
□ шкiльне харчування;
□ фiзичне виховання;
□ корективнi фактори: допо-мiжнi школи; лiкування шюльних хвороб; закрит заклади — сана-тори, колони, школи санаторного типу тощо.
IV. Для юнаюв i пщл™в:
Таблиця 11
Режим перерв для Тж^ якi не входили у тривалiсть робочого дня (лгго 1924 р.)
Сinьгoспи комбЫата Цукортресту Формальний робочий день вл^ку Ктьюсть перерв Загальна тривалють та розподт перерв
Кожанка 10 годин 2 2 години
30 хв.; 1 год.; 30 хв.
Бoгданiвна 10 годин 2 3 години
1 год.; 2 год.
Згурiвка 10 годин 2 3 години i 10 хв.
40 хв.; 2 год.; 30 хв.
Шрамювка 10 годин 3 3 години i 30 хв.
30 хв.; 2 год.; 30 хв.; 30 хв.
Мирoнiвка 10 годин 2 2 години
30 хв.; 1 год.; 30 хв.
О
D1-11 b-.qxd 02.03.2011 18:04 Page 80
о-
□ обрання спецiальностi;
□ фiзичне виховання i бороть-ба з венеричними захворюван-нями — ппеычна освiта, житлове питання;
□ охорона працк
Необхiдними умовами реалiза-
цiÏ цих заходiв мало стати ство-рення належно1 матерiальноÏ ба-зи; визнання державного зна-чення дитячого опiкунства; пропаганда серед широких мас ще!' охорони материнства i дитин-ства; забезпечення матерi i ди-тини увагою спецiально пщгото-вленими на медфакультетах та курсах лiкарями; забезпечення страхування материнства; бо-ротьба з дитячою смертнiстю; органiзацiя системи безпритуль-ностi i охорони дтей; боротьба проти впливу на дитячий орга-нiзм алкоголю, нiкотину, забруд-неного повiтря; фiзичне виховання дтей; виховання вольових якостей, статевоÏ гiгiени, гiгiени нервовоÏ системи i сну дитини; оргаызаця боротьби з дитячою злочиннютю i проституцiею; охорона прац пiдлiткiв тощо.
Публкаыею цiеÏ науковоÏ працi вчений неначе показував тодш-нiй владi, що подолати негативы наслщки вiйни, революцмних по-трясiнь, голоду, зокрема поши-рення iнфекцiйних хвороб, про-ституцю, масову дитячу безпри-тульнiсть тощо можна за умови, якщо буде створено ч^ку систему охорони дитинства та харчування, яка юнуе у кранах Заходу.
Пщсумовуючи вище сказане, необхiдно вiдзначити:
I. Професор В.Я. Пщгаецький як новатор науки, педагог i фахо-вий лкар на початку 20-х рр. XX ст., коли Украла, як i Ышм ра-дянськi республки, не подолала ще негативних наслщюв военно-революцiйних потрясiнь та голоду 1921-1923 рр., у своÏх науко-вих працях належну увагу придн ляв питанням рацiонального хар-чування населення загалом та стьськогосподарських праывни-кiв i дтей зокрема. Це мало вели-ке значення, осюльки, з одного боку, сприяло змщненню пщрва-ного вмнами (Першою свiтовою та громадянською), революыею та голодом здоров'я населення УкраÏни, а з iншого, пщвищувало продуктивнiсть працi.
II. Дослiджуючи проблеми нау-ковоÏ органiзацiÏ працi у стьсь-кому господарствi, вчений звер-нув увагу на те, що в УкраМ не ю-нувало усталеного типу харчування стьськогосподарських роб^ниюв н у губернiях, нi на пiдприемствах.
III. Рацiон харчування стьськогосподарських працвниюв вiд-значався
□ невисокою калор1йн1стю Уж1;
□ неяюсним складом у н1й бтюв (недостатн1й в1дсоток б1лк1в тваринного походження);
□ недостатньою насичеыстю Уж1 повноцЫними жирами, м1не-ральними солями;
□ недостатньою забезпечеы-стю Уж1 в1там1нами А I С;
□ великою юльюстю у рацюы хл1бних продукт1в I малою — зелен!, городини тощо.
IV. З метою лквщацп недолив у рацюы харчування професор В.Я. Пщгаецький обфунтував конкретн шляхи його пол1пшення:
□ наситити харчовий рацюн в1дпов1дною к1льк1стю як1сних жир1в, тваринних бтюв;
□ поповнити рац1он окремими видами городини, продуктами тваринного походження, багати-ми на в1там1н А (пров1там1н);
□ пол1пшити сан1тарн1 умови виготовлення та споживання Уж1.
V. Особливу увагу вчений про-понував звернути на необхщ-н1сть створення ч1ткоУ системи захисту д1тей та оргаызацю дитячого харчування.
VI. При реал1заци цих та ¡нших завдань необх1дно дотримувати-ся визначених компетентними органами норм харчування, що сприятиме пщвищенню продуктивное^ працк
Л1ТЕРАТУРА
1. Пг1ена харчування з основами нутрицюлоги: П1дручник: у 2-х кн. — Кн. I / Т.1. Анютратенко, Т.М. Б1лко, О.В. Благодарова та ¡н. / За ред. В.Л. Ципртна. — К.: Медицина, 2007. — С. 83.
2. Голод 1921-1923 роюв в Ук-раУнк Зб. документ1в I матер1ал1в / АН УкраУни, 1н-т ¡стори УкраУни та ¡н. / Упроряд.: О.Н. Мовчан, А.П. Опнська, Л.В. Яковлева. Вщп. ред. С.В. Кульчицький. — К.: Наукова думка, 1993. — С. 6.
3. Мовчан О.М. Голод 1921-1923 рр. в УкраУн / СторЫки ¡стори УкраУни XX статття. Пос1бник для вчителя / За ред. С.В. Кульчиць-кого. — К.: Осв1та, 1992. — С. 49.
4. Там само.
5. Голод 1921-1923 роюв в Ук-раУнк Зб. документа та матер1а-л1в. — С. 17.
6. Там само.
7. Там само. Коган В.М., Фавр Б.В. Очерк обследования голодающих губерний // О голоде. — Харьков, 1922. — С. 72.
8. Ивановский А.А. Дальнейшие исследования по вопросу об изменениях физических признаков населения России под влиянием голода // Наука на Украине (орган научного комитета Укр-главпрофобра). — 1922. — № 4. — С. 76-100; Репрев А.В. Голодный отек // Ученые записки. Отд. 1-й. Экспериментальная биоло-
гия. Вып. 1-й. — X.: Путь просвещения, 1923. — С. 3-61.
9. Пщгаецький В.Я. З приводу сучасних умов реалiзацiÏ фiз-культури // Красный спорт. — 1923. — № 3-4. — С. 5.
10-15. Там само. — С. 5-9.
16. Пщгаецький В.Я. Xарчуван-ня стьськогосподарських роб^-ниюв на УкраМ // Земельник / Громадсько-професмний та науковий щомюячник Науково-технiчноÏ секци Всероб^землюу на УкраМ. — X., 1924. — № 3. — С. 78-82; До характеристики харчування робтиюв на сть-госпах УРСР у 1923-1924 рр. // Укрансью медичн вютк — 1925.
— № 1. — С. 198-207.
17. Лосицкий А.Е. Состояние питания населения в 1922/23 году // Экономическое обозрение.
— 1924. — № 2. — С. 12.
18. Пщгаецький В.Я. До характеристики харчування робтиюв на стьгоспах УРСР р. 1923-24-го // Украшсью медичн вютг — 1925. — № 1. — С. 199.
19. Подгаецкий В.Я. Вопросы НОТ в приложении к сельскому хозяйству // Работник Земли и Леса. — 1923. — № 4-5. — С. 55.
20. Пщгаецький В.Я. Xарчуван-ня стьськогосподарських роб^-ниюв на УкраМ / Взимку 19231924 року. — С. 78; До характеристики харчування роб^ниюв на стьгоспах УРСР. р. 1923-24-го. — С.198.
21. Пщгаецький В.Я. Xарчуван-ня стьськогосподарських роб^-ниюв на УкраМ / Взимку 19231924 року. — С. 78.
22-26. Там само.
27. Пщгаецький В.Я. До характеристики харчування робтиюв на стьгоспах УРСР р. 1923-24-го. — С.202.
28. Пщгаецький В.Я. Xарчуван-ня стьськогосподарських роб^-ниюв, на УкраМ / Взимку 19231924 року. — С. 81.
29. Там само.
30. Пщгаецький В.Я. До характеристики харчування робтиюв на стьгоспах УРСР р. 1923-24-го. — С.204.
31-35. Там само. — С. 205, 206.
36. Пщгаецький В.Я. Роль i су-часы завдання фiзичноÏ культури // Киевский медицинский журнал / Орган Киевских научных медицинских обществ. — 1922.
— № 6. — С. 19.
37. Мовчан I.M. Указана праця.
— С. 60; Голод 1921-1923 роюв в УкраМ. Зб. докумен™ i матерiа-лiв / Передмова. — С. 19.
38. Подгаецкий В.Я. К вопросу о положении попечения о детях в Германии // Профилактическая медицина. — X., 1923. — № 1-2.
— С.95-104.
Надiйшла до редакцп 06.04.2010.
О
