CC BY
16
контроль проводить вчитель; зауваживши суттеву помилку, яку не помнили учш, знову демонструе tí дп, яю викликають в учшв бшыш труднопц.
Перше застосуеання учнями вивченого правила - це четверта ланка перев1рки. Здшснюеться у вигляд1 пробних вправ на вщходах матер1алу (особливо при складшших опсрашях. що вимагають бшыпо! точност1) або з включениям дано! опсрацп вщразу у ncpcoir виготовлення виробу. У кожному названому випадку необхщним е особливий контроль з боку вчителя i колективне чи ¿ндивщуальне коригування дш, що були виконаш з помилками значною частиною учшв чи навпъ окремими учнями.
3aKpirmeHHH вмтъ - це остання ланка у npoucci формування технолопчних умшь. Рсалпащя uid ланки (етапу) вщбуваеться шляхом застосування вивченого правила в наступних, вказаних у конкретшй nporpaMÍ (календарному плануванш) трудового навчання шляхом виконання творчих завдань. Необхщним при цьому е вщповщне планування вправ: спочатку в щонайменше двох завданнях, пот1м поступово все рщше й рщше. При подалыпому застосуванш вивчено! операцн зменшуеться контроль з боку вчителя, виршальним стае самоконтроль. Систематичне i бшып самостшне застосування учнями засвоеного в\пння веде до поступового перетворення його в навичку, а отже, таке правильне виконання вщповщних дш, яке вже не вимагае свщомого самоконтролю.
Формування технолопчних умшь, як уже згадувалося, вщбуваеться шд час виконання технолопчних завдань, що складають основу у творчих завдань. U,i завдання одночасно слугують ознайомленню учшв з принципами оргашзацн пращ, сприяють застосуванню вивчених на заняттях норм i принцишв техшчного рисунку.
У сучасних умовах роботи школи, коли значно обмежено час на реал1защю загальнотехшчного предмета як у базовш школ i. так i в пмназн, надзвичайно важко, з одного боку, забезпечити правильнють шдбору творчих завдань, в яких повнютю реал1зуеться процес ознайомлення учшв з тсхнолопчними bmíhhhmh. а з другого боку, виконати завдання, визначеш Програмовою основою загально! ocbíth. Тому вчитслк яю усв1домлюють важлив1сть формування bmíhhh практичних навичок повинш намагатися враховувати на уроках трудового навчання повний цикл технолопчних дш (анатз потреб, проектування, конструювання, конструкщйно-технолог1чне планування, створення i експлуатащя oogktíb техшки, л1квщащя шюдливих наслщк1в техшчних дш).
Л1ТЕРАТУРА
1. Bober W., Królicka Е., Lazuchiewicz D. Program nauczania. Technika día klas 4-6. - Warszawa, 1999.
2. Фрейман M. Tcxhíhhí задач1 як змютовна форма навчання пращ в польськш початковш hikojií //
HayKOBi записки. Ccpi«: Педагопка i Психология. - №5. - Тернопшь, 1998. - С. 202-203.
3. Pochanke Н. (red.) Dydaktyka techniki - Warszawa, 1985. - S. 144.
4. Pochanke H. Dydaktyczne problemy myslenia technicznego uczniów. - Warszawa, 1974; Z. D^browski.
Poznanie i dzialanie. - Warszawa, 1975.
5. Podstawa programowa wychowania przedszkolnego, ksztalcenia ogólnego w poszczególnych typach
szkól, Rozporz^dzenie Ministra Edukacji Narodowej i Sportu, (Dz. U. Nr 51 z 9 maja 2002).
Володимир ПАС1ЧНИК
ПРОФЕС1ЙНО-ПЕДАГОГ1ЧНА П1ДГОТОВКА ВЧИТЕА1В У ВИЩИХ НАВЧААЬНИХ ЗА1СЛАДАХ ПОАЬЩ1 НА TAI бВРОПЕЙСЬКО! 1НТЕГРАЦП
Mema cmammi: розкрити змют прогресивних 3míh у 3míctí профес1йно-педагог1чно1 п1дготовки вчител1в в Полыщ у 90 -х роках. Визначити ochobhí напрямки модерн1защ! п1дготовки польських учител1в на сучасному eTani.
7-8 червня 2003 року в Полыщ вщбувся народний референдум з питания приеднання краши до структур Свропейського Союзу у результат! якого Полыца стала членом цього европейського об'еднання держав, що е для польського народу знаменною ¡сторичною под1ею. Бона вимагае вщ уряду краши введения в дш ряду державних програм, головною метою яких е наближення ckohomíkh i сусшльного життя краши до вимог Свропейського Союзу. У зв'язку з цим, у галуз1 шкшьно! та вшцо! ocbíth е багато проблем, що вимагають швидкого й ефективного виршення.
Одшею Î3 ключових осв1тшх проблем у Полыщ е шдвищення якосп навчання студент ¡в у вшцш школ1, зокрема i у систем! шдготовки вчител1в. Польська система шдготовки bhhtc.tîb за останш 10-12 роюв здшснила значний крок уперед, що пов'язано псрсдуам з процесом структурального реформування вищо! педагопчио! ocbîth. Характерными рисами цього процесу протягом 90 -х роюв було надання вищим навчальним закладам широко! автономи у плануванш i програмуванш власнсл навчально-виховшл д1яльносп, бшыпу незалежшсть вщ мшютерства ocbîth, значне розширення прав факультет!в. надання особистих академ1чних свобод викладачам, впровадження системи конкурентного фшансування та конкурсно! кадрово! пештики, покращення матер1ально1 бази вищих навчальних заклад1в. На сьогодш шдготовкою bhhtc.tîb у Полыщ займаються 13 ушверситет1в i 17 педагопчних академш та шститут1в. Навчальш плани i програми цих тишв вищих навчальних закладîb зберегли традицшну 5-р1чну тривалють навчання, подшену на 10 семестр1в. Для отримання ступеня мапстра випускник повинен ycniniHO захистити мапстсрську працю, над якою вш працюе не менше двох роюв i скласти мапстерсью екзамени. Iii ел я завершения навчання випускник отримуе мапстсрський диплом Î3 правом працювати учителем в yeix типах шклл. Студента ушверситет1в, яю обрали фах вчителя, починають безпосередню шдготовку за спещальнютю з 3 року навчання.
1нтегращя Полыщ з Свропейським Союзом ставить перед учителем hobî i бшып складш навчально-виховш завдання - переду ci м здатшеть до самостшносп в реагпзацн шклльних програм , використання шновацшних методичних засоб1в у свош педагопчнен д1яльносп. Тому новий зм1ст навчання у вищих навчальних закладах, в яких проходить шдготовка майбутшх учител1в е скерований на передачу студентськш аудитор!! знань, що вщображають найважлив1ип тенденцп i явища, у яких функцюнуе сучасне сусшльство, поглиблення почуття европейсьюл сотдарносп, м i ж н а ц i о н а л ь н oï культурно! толерантность поваги до прав людини.
Новий змют навчально-виховшл д1яльносп польських педагопчних шститут1в i педагопчних факультет!в ушверситет1в краши також передбачае збагачення змюту навчальних програм новими знаниями у галуз1 европейсько! icTopiï, культури, еконо\пки. У свою чергу, для студент ¡в створеш умови значно! свободи у навчанш, що е пщетавою розвитку у них творчого мислення, формування почуття вщповщальносп, усування комушкацшних 6ap'epiß, умшня конструктивно д1яти, тобто опанування Bcivia тими професшно-педагопчними компетенщями, якл повинш характеризувати сучасного вчителя. Вщповщна оргашзащя навчально-виховного процесу у lu кол i дозволить молодому вчителев1 будувати свою педагопчну д1яльнють з урахуванням, у першу чергу, творчо! активност1 у cboïx учшв, самостшносп, вмшня вщетоювати cboï погляди, виршення складних проблемних завдань.
Слщ вщзначити, що високоефективна я клеть шдготовки вчител1в е одним з основних освтпх постулат! в сощального i культурного розвитку у сшвпращ краш Свросоюзу. Вщ друго! половини 60-х роюв XX ст. захщноевропейське шкшьництво теля достатньо тривалого оевтпюго буму (теля завершения друго! cbîtoboï вшни). характерними рисами якого були поширення шклльно!' ochobhoï ocbîth, вщхщ вщ елпаризму у навчанш, популяризащя середньо! i вищо! школи, характеризувало певне зниження якосп навчального процесу. Збшыпення кшькосп учшв i студенпв, вщкриття нових навчальних заклад1в вимагало шдвищення якосп шдготовки вчительських кадр1в. Постала необхщшеть усунення так звано! негативно! селекцп aôhypieHriB педагопчних навчальних заклад1в. Протягом останшх роив у шдготовщ вчител1в вщбулися значш позитивш змши, дякуючи збшыпенню ¡нвсстицш в оевпу, вдалим реформаторським крокам, розвитку ocBÎTHboï сшвпращ м1ж крашами-членами Свросоюзу (програми ERASMUS, LINGUA, СОМЕТТ, SOKRATES: обмш вчителями i студентами, створення загально! европейсько! комп'ютерно! системи, поширення вивчення ¡ноземних мов. Схожл проблеми очшували й польську оевпу, хоч i в шших сусшльно-економ1чних умовах. Модершзащя системи шдготовки вчител1в у Полыщ, на вщм1ну вщ шщбного процесу в Захщнш Сврош, проходила у складних умовах трансформацп сусшльства вщ сощатзму до кашташетичного ринку, в наслщок чого багато запланованих заход ¡в не було реатзовано з причини недостатнього фшансування освтпх проекпв. Характерною рисою 90-х роюв стало швидке зростання явища безробггтя серед польських учител1в, передуелм у ссредовици вчительсько!' молод i. Незважаючи на ряд об'ективних труднощ1в, уряд краши розпочав у 1999 рощ широкомасштабну реформу системи ocbîth. Головними завданнями
реформи польсыссл ocbîth е розвиток i поширення серед населения краши середньо1 i вищо! ocbîth, впровадження штегрованого навчання в початковш школ1 та блокового навчання в 4-6 класах, модершзащя професшно-техшчшл ocbîth, наближення структури польського шкшьництва до захщноевропейсьюл ocbîth. Реал1защя цих завдань вимагае вщповщно шдготовлених високопрофесшних педагопчних кадр ¡в. здатних виршувати складш навчально-виховш проблеми. Тому такими важливими стають у шдготовщ вчител1в Полыщ критерп набору студента у вшщ навчальш заклади, а також удосконалення системи шдвищення квал1ф1кацп педагопчних кадр1в.
На думку провщних польських учених у галуз1 педагопки Ю.Аулеитнера, Ч. Банаха, Т. Левовицького, М. Самшла, сучасна шдготовка вчител1в у KpaÏHi повинна вщбуватися у таких напрямах:
- поширення подготовки майбутшх учител1в до викладання у школ1 двох предмет! в (кр1м польсько! мови i математики);
- профссшнс удосконалення науково-педагопчшл д1яльност1 викладацьких кадр1в;
- покращення оргашзацн педагопчних наукових дослщжень та впровадження найкращих наукових проекта у практику;
Сучасну професшно-педагопчну шдготовку вчител1в Полыщ характеризуе:
- вщкритють, шноващя в ход1 реал1зацн осв1тшх концепцш i моделей навчання;
- гнучюсть та багатовар1антшсть навчального процесу;
- вссб1чна подготовка студент ¡в до усп1шного виконання функцш учителя та створення Bcix необхвдних умов для практично! перев1рки ними cboïx умшь i зд1бностей;
- науково правильно визначеш пропорцн у викладанш теоретичного i практичного матер1алу;
- шдивиуалпащя навчального процесу;
- зам ¡на до м ¡наци в навчальному nponcci poni викладач1в на д1алог i вщкритють у контактах 3i студентами.
ripiop итсти Свропейського Союзу в галуз1 подготовки вчительських кадр ¡в вказують на необхщшеть r0T0B0CTi сучасного вчителя до систематичного шдвищення свого квал1фп<ащ иного р1вня шляхом учасп в рпномаштних формах навчання, пост ¡иного поглиблення cboïx знань. Вод учителя Захщнсл Свропи вимагаеться оволодшня повною вищою педагопчною ocbîtoio, нав1ть якщо вчитель працюе у дошкшьних закладах або в молодших класах школи. Викликано це передуам швидкими темпами технолопчних, економ1чних та шформацшних змш. Також i в Полыщ ocbîthî влади вимагають вод учителя отримання повно1 вищо! педагопчно1 ocbîth. Вщзначимо, що на сьогодш понад 83% вчител1в Полыщ отримали мапстерсью дипломи i вщчутною е тенденщя до збшыпення цього показника.
Важливим завданням у шдготовщ вчител1в у Полыщ е удосконалення процесу вивчення студентською молоддю ¡ноземних мов. Свропейський стандарт вимагае опанування студентом вищого педагопчного навчального закладу двох ¡ноземних мов, що е необхщною подставою отримання, у раз1 необхщносп, працевлаштування в шших крашах Свропи. У Полыщ показник володшня ¿ноземними мовами в щлому е значно нижчий, пор1вняно з шшими крашами Свропейського Союзу. Тшьки 4% жител1в краши bîkom вщ 20 до 29 роклв досконало волод1ють англшською мовою, натомють, наприклад, в Голландп близько 79% жител1в волод1е англшською. Тому вивченню ¡ноземних мов у школах та вищих навчальних закладах за останне десятир1ччя ocbîthî польськл влади придшяють особливу увагу. Методики навчання ¿ноземних мов спираються в польських педагопчних шетитутах та ушверситетах на сучасш технологи пращ в малих трупах. Розвиток лшгвютичних умшь студент!в удосконалюються за рахунок ви1зд1в за кордон для навчання або бшып тюних контакта з ровесниками з ¡нших KpaÏH. Сшвпраця у щй галуз1 мае вже досить глибокл традицн в Захщнш Сврош, але в Полыщ охоплюе поки що незначну частину студенев. Саме в цьому напрямку передбачено розвивати сшвпрацю м i ж польським i европейськими вищими педагопчними навчальними закладами.
У ход1 професшно-педагопчшл шдготовки вчител1в у Полыщ особливо ютотним чинником е широке застосування в навчальному nponcci метод ¡в проблемного навчання. Студентам створеш належш умови розвитку власно1 навчальшл активность надана значна свобода в реалпацп програмних завдань. Навчальний процес оргашзовуеться з урахуванням потреб регюшв краши, в якому функцюнуе вищий навчальний педагопчний заклад.
У 90-х роках розпочалося штенсивне забезпечення польських вищих навчальних заклад ¡в комп'ютерними та ¡ншими сучасними техшчними засобами. Кабшети ¡нформатики. яю вщповщають yciM сучасним технолопчним вимогам, стали сьогодш необхщним елементом ефективно! реатзацп навчальних плашв. Комп'ютерною техшкою забезпечеш ¡нститутсью б!блютеки, що значно розширило можливоси користування студентами i викладачами науковою лиературою. Бшышсть б1блютек вищих навчальних заклад1в, у яких вщбуваеться шдготовка вчител1в, охоплена загально польською комп'ютерною програмою "Сова", яка включае всю необхщну ¡нформащю про б1блютечш наповнення краши.
Отже, шдготовка професшно-педагопчних кадр ¡в для польсько! системи шюльництва, незважаючи на ряд значних ycnixiß, досягнутих у 90-х роках, вимагае подалыпого поглиблення процесу модершзацп навчання з метою наближення його до кращих европейських вз1рщв. Вивчення досвщу польських колег у цш галуз1 може бути корисним анаттичним матер1алом для украшсько! педагопчно! думки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Auleytner J. Edukacja bez granic // Pedagogika i edukacja wobec nowych wspolnot i roznic w jcdnoc/;(ccj sig Europie (pod red. Malewskiej J.). - Krakow: Impuls, 2002. - S. 129-143.
2. Banach Cz. Dylematy ksztalcenia nauczycieli w Polsce // Edukacja nauczycielska (pod red. Szloska F.). -Radom, 1998. - S. 11-21.
3. Bulira A. Kompetencje zawodowe przyszlych nauczycieli wobec przemian edukacyjnych // Mozliwosci i bariery reform edukacyjnych napoziomie wyzszym (pod red. Ochmanskiego M.). - Lublin: Wyd. UMCS, 1999.-S. 91-96.
4. Goriszowski W. Problemy edukacyjne w swietle paradygmatow Unii Europejskiej (pod red. Ochmanskiego M.). - Warszawa, 2001. - S. 379-390.
5. Lewowicki T. W poszukiwaniu modelu edukacji mi^dzykulturowej // Pedagogika i edukacja wobec nowych wspolnot i roznic wjednocz^cej si§ Europie (pod. red. Malewskiej M.). - Krakow: Impuls, 2002. - S. 23-39.
6. Samujlo M. Ksztalcenie i doskonalenie nauczycieli w swietle celow Unii Europeskiej - propozycje rozwi^zan (pod. red. Ochmanskiego M.). - Warszawa, 2001. - S. 281-288.
Ольга М1ЛЮТ1НА
ПОЛ1КУЛЬТУРНА OCBITA ЯК ЗАС1Б СОЦ1АЛ13АЦП ШКОЛЯР1В KPAIH ЗАХ1ДН01 еВРОПИ В УМОВАХ ГАОБАА13АЦ1ЙНИХ ПРОЦЕС1В
Для бшыпосп сучасних кра1н св1ту характерне етнокультурне розма1ття. За останшми ощнками, у 184 незалежних краУнах нал1чуеться понад 600 мовних та 5000 етшчних груп. Лише про дуже незначну клльклсть краУн можна сказати, що 1хш громадяни розмовляють одшею мовою або належать до одше! етнонацюнально! групи. Етшчш та культурш вшпнносп породжують низку нагальних педагопчних проблем, пов'язаних ¡з сощал1защею учшвсько! молодк що можуть стати причиною розб1жностей. Представники нащональних меншин в рпних кра'Унах дедал1 актившше обстоюють i'xHi мовш права, право на регюнальну автоном1ю та пол1тичне представницгво, права CBoi'x д1тей на навчання за адаптованими програмами, вони захшцають свое право власносп на землю, виступають проти несправедливо! м!грац!йно! полпики, вимагають поваги до i'xHix нащональних символ!в, нащонального пмну та державних свят [4, 15]. Адекватне реагування на щ вимоги е одшею з найбшып нагальних проблем для демократичних кра!н.
Свропейсью сусшльства е традицшно багатокультурними. Протягом тривалого пер!оду юторичного розвитку в европейських кра!нах вщбувались взаемод!я та взаемовплив нац!онально та культурно розма!тих груп населения. Прикладом цього можуть бути мавританська культура в 1спанн, присутнють циган та евре!в у б!льшоси европейських кра!н тощо. М!гращйш процеси останн!х десятшпть зб!льшили число "меншин" на европейському континента внасл!док чого европейська сшльнота набула значного культурного плюрал!зму.
Захщноевропейсью вчеш поняття багатокультурного сусшльства тюно пов'язують з такими терм!нами, як глобатзащя, !нтеграц!я, нац!ональна щентичшеть, сощальна згуртован!сть. Антошо Перотт! у пращ "Виступ на захист пол!культурност!" визначае таю характерн! ознаки багатокультурного сусшльства:
- множиншеть внесюв !нших культур та цившзацш до европейсько! культури;
