CC BY
33
УДК 796.011.1
Семешв Б.С., асистент ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
Iм.С.З.Гжицького, Лапшина Г.Г., доцент, зав. каф. фiзичного виховання та спорту Укратська академ1я друкарстеа
ПРОФЕС1ЙНО ОР1СНТОВАНА Ф1ЗИЧНА П1ДГОТОВКА У ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
На сьогодш тдготовка висококвалiфiкованих кадрiв для народного господарства ведеться в уЫх вищих навчальних закладах краши. Ухваленi програмш документи з перебудови вищо! школи [29], якi передбачають iстотне тдвищення рiвня професшно1 пiдготовки майбутнiх спещашспв. Рiшення цього важливого завдання покладаеться на колективи ВНЗ, i, в першу чергу, на професорсько-викладацький склад профшюючих кафедр. Разом з тим, вагомий внесок у тдготовку квалiфiкованих спецiалiстiв можуть i повиннi робити кафедри фiзичного виховання.
Програмою МЫстерства освiти Украши передбачаеться курс фiзичного виховання з елементами професiйно орiентованоl фiзичноl пiдготовки в перiод навчання студенев у ВНЗ. У робочу програму з фiзичноl культури повинна входити система знань та спещальних вправ з професшно орiентованоl фiзичноl пiдготовки, спрямована на формування професшно вагомих фiзичних та психомоторних якостей, рухового умшня, навичок та вдосконалення психофiзiологiчних можливостей органiзму з урахуванням особливостей майбутньо! професшно1 дiяльностi студенев.
У численних працях С.А.Полiевський [34] наголошував на важливому значеннi професшно орiентованоl фiзичноl пiдготовки при виборi фаху. Вiн стверджуе, що «не талановитих людей немае, але здiбностi, окрiм деяких виняткiв, не виявляються самi по собi. 1х потрiбно зумiти виявити, розвинути. Багато професш потребуе високого рiвня фiзичноl тдготовки, сили, швидкостi, спритностi. Проте, не кожний вид спорту сприяе оволодшню фахом. Дослщженнями доведено, що, наприклад, бокс не бажаний пiлотам, бо керування сучасними лайнерами, яю л^ають з надзвуковими швидкостями, несумiсне з рiзкими рухами рук та шг, а саме такi реакци розвиваються на заняттях боксом».
На думку багатьох авторiв [29,30,37], сенс професшно орiентованоl фiзичноl пiдготовки в тому, що в основi спортивних занять з фiзичноl працi лежить схожий руховий процес i за зб^ом психофiзичних характеристик можна визначити безпосередню схожiсть кожного виду фiзичних вправ з тою чи шшою профеЫею. Заняття спецiальними вправами та рекомендованими видами спорту вдосконалюють певнi функци та системи органiзму, необхiднi для набуття високо! квашфшацп. Професiйно орiентована фiзична пiдготовка - це проблема, виршити
® Семешв Б.С., Лапшина Г.Г., 2011
яку можна, провiвши численш дослщження. Так Загорський Б.Н. 1981 [15] встановив, що впровадження професшно-орiентованоl фiзичноl тдготовки у практику пращ створюе передумови для стшко1 та високо1 працездатностi, за рахунок чого збшьшуеться надiйнiсть людсько! ланки в системi «людина -техшка». В сучаснiй системi фiзичного виховання професшно орieнтована фiзична пiдготовка набула значення важливого соцiально-економiчного фактора, бо вона забезпечуе активну адаптацiю людини до складних видiв трудово! дiяльностi, И спецiальну фiзичну готовнiсть i сприяе в цiлому становленню професшного типу особистостi [38,41].
Про значущкть ще1 проблеми свiдчить i той факт, що ще на початку 60-их рокiв професiйно орieнтована фiзична пiдготовка була запроваджена у виглядi самостiйного роздiлу в державну програму виховання студенев середнiх та вищих навчальних закладiв. Цими програмами з професшно орiентованоl фiзичноl пiдготовки передбачено навчальний матерiал, залiковi вимоги [16].
Деяю автори прийшли до висновку, що в системi навчання кадрiв для народного господарства з ряду спещальностей професiйно орieнтована фiзична тдготовка не отримала належного застосування.
Так, Раевський Р.Г. (1985), вiдзначив, що через недостатнш рiвень розвитку фiзичних якостей у молодих iнженерiв та роб^ниюв промислових пiдприeмств у процес працi трапляеться 24% всiх помилок.
Першi працi з професiйно орiентованоl фiзичноl пiдготовки [36,37] були присвячеш спецiальностям, що потребують особливо1 психофiзiологiчноl пiдготовки, тим, котрi перебувають в екстремальних умовах працi: космонавтам, пожежникам, мшщюнерам та iн. Однак така тдготовка протягом усього перюду трудово1 дiяльностi необхiдна не лише вказаним категорiям працiвникiв, оскiльки праця не завжди повною мiрою, сприяе розвитку професшно важливих якостей i прикладних навикiв. Тому для забезпечення i пiдтримки оптимального рiвня спещально1 фiзичноl та психофiзiологiчноl пiдготовленостi працiвникiв вчеш пропонують систематичнi заняття з професшно орiентованоl фiзичноl пiдготовки [37]. Особливо це важливо, як вважають численш науковщ [36], для осiб, професп яких пов'язанi з обмеженою руховою активнiстю: оператори, машинiсти залiзничного транспорту, пшоти, моряки та iн. Так В.В.Белшович та Н.К.Меншиков [7], спираючись на науковi данi, запропонували ввести у вшьний вiд роботи час профшьоваш заняття з фiзичноl тдготовки.
С автори [24,26,38,39], яю вважають, що фiзичне виховання у ВНЗ повинне складатися iз загально1 фiзичноl пiдготовки, яка розвивае та покращуе основнi фiзичнi якостi, i спещально1 фiзичноl пiдготовки, професiйно орiентованоl, що враховуе особливост впливу майбутньо1 професшно1 дiяльностi на органiзм студентiв, сприяе оволодшню необхiдними навиками та вмшнями.
На думку iнших авторiв (Раевський Р.Т., 1985), ^м практично1 реалiзацil професiйно орiентованоl фiзичноl пiдготовки студенев, необхiдно ознайомити !х з теорiею, основними положеннями, змiстом, шляхами практичное' реалiзацil професiйно орiентованоl фiзичноl тдготовки, яку оргашзовують з урахуванням особливостей !х майбутньо1 професшно1 дiяльностi. У свош монографи автор
докладно подае алгоритм професшно орiентованоl фiзичноl тдготовки для студенев техшчних ВНЗ.
Р.Т.Раевський у сво1х працях докладно висв^люе i таке питання, як цiлеспрямований розвиток особистост майбутнього iнженера в системi професiйно-орiентованоl фiзичноl пiдготовки, тобто формування !х згiдно iз заздалегiдь спроектованою моделлю з допомогою адекватних заходiв, способiв та засобiв впливу, специфiчних для фiзичного виховання. Цей метод базуеться на сучаснш концепци формування особистост професiонала. Його об'ективною умовою е здатшсть людського органiзму до активное' адаптаци, пристосованостi до умов навколишнього середовища, певних його вимог, впливiв.
Професiйно важливi для спещалюта фiзiологiчнi системи, численнi елементарнi та психiчнi здiбностi розвиваються шляхом тренувань. Суттсть цього - у простому повторент дiй, у яких виявляеться та формуеться певна яюсть особистоси.
З допомогою численних дослiджень Р.Т.Раевський доводить, що на «формування професшних якостей студенев суттевий вплив чинить защкавлешсть обраною професiею, бажання якнайкраще пiдготуватися до майбутньо1 роботи, систематичтсть професiйно орiентованоl фiзичноl пiдготовки, впевнешсть у И ефективностЬ).
Дещо шший пiдхiд у висвiтленнi професiйно орiентованоl фiзичноl пiдготовки студентiв у С.П.Фшя та В.П.Пешкова (1985), якi пропонують, перш шж пiдiйти до оргатзаци професiйно орiентованоl фiзичноl пiдготовки студенев, дати загальну модель i професюграму висококвалiфiкованих спецiалiстiв з фiзичноl культури та спорту, розглянути питання аналiзу професшно1 спрямованостi навчальних планiв та навчальних програм для iнститутiв фiзичного виховання.
Кабачков В.А., Полiевський С.А. у сво1х працях розкривають закономiрностi перенесення тренованостi та адаптаци оргашзму як природничо-науково1 основи професшно орiентованоl фiзичноl пiдготовки, характеризують та класифжують профес^ у зв'язку iз завданнями професiйно орiентованоl фiзичноl тдготовки. Вони вважають, що знання основних вимог, яю висуваються профеаею та спортом до оргатзму доросло1 людини, дозволяе створити рацiональну систему професшно орiентованоl фiзичноl пiдготовки. Тому розробка комплексних сощально-бюлопчних характеристик - професюграм трудово1 та спортивно1 дiяльностi - найкоротший шлях виршення завдань професшно-орiентованоl фiзичноl пiдготовки. Базуючись лише на результатах фiзiологiчно-гiгiенiчного аналiзу трудових процесiв, фiзичних вправ та !х взаемовпливу, можна з упевнешстю прогнозувати вплив певних видiв фiзичних вправ на конкретну трудову дiяльнiсть. Класифiкуючи профес^, автори вважають, що професюграма для професiйно орiентованоl фiзичноl пiдготовки повинна мiстити три роздши:
- описовий, що мае в собi характеристику виробничого процесу з описом методiв роботи, з характеристикою типових аварш та травм, оргатзащею працi;
- санiтарно-гiгiенiчний;
- вимоги до фiзичних якостей, навичок та психофiзiологiчних функцiй як у процеа роботи, так i в процеа виробничого навчання.
Пщсумком роботи велико! групи вчених i3 створення всеосяжно! класифжаци е класифжащя професiй для ново! програми фiзичного виховання студенев.
У сво!х численних роботах 1ль!нич В.В. розкривае соцiально-економiчнi аспекти професшно орiентовано! фiзично! пiдготовки студентiв: «Необхщно вести пiдготовку спецiалiстiв на високому науково-технiчному рiвнi i3 застосуванням сучасних методiв оргашзаци навчально-виховного процесу, що забезпечують використання ними набутих знань та вмшь у практичнi робой чи наукових дослщженнях». Однак повноцшне використання професiйних знань можливе лише при доброму стат здоров'я, високш працездатностi молодих спецiалiстiв, якi набуваються ними за умови систематичних та спещально органiзованих занять фiзичною культурою i спортом. Отже, якiсть тдготовки, у тому чи^ фiзично!, до майбутньо! професюнально! дiяльностi для кожного молодого спещалкта набувае не лише особистого, а й соцiально-економiчного значення.
Внаслщок цього фiзичне виховання студенев повинно враховувати умови та характер !х майбутньо! професiйно!' дiяльностi, тобто мктити у собi елементи професiйно-орiентовано!' фiзично! пiдготовки - використовувати засоби фiзично! культури та спорту для формування у студенев професiйно необхщних фiзичних якостей, навичок, знань, а також для змщнення опору оргатзму до впливу зовнiшнього середовища. Основт працi В.1.1ль!нича з професiйно орiентовано! фiзично! пiдготовки спрямованi на виршення таких питань, як розкриття психофiзiологiчних основ та !х значення у визначенш змiсту професшно-орiентовано! фiзично! пiдготовки.
1снуе дуже багато суджень з оргатзаци навчального процесу. Враховуючи слабку фiзичну пiдготовку юнакiв та дiвчат, що вступають до ВНЗ, В.В.Чунш та В.П.Фiлiн вважають: заняття слщ проводити комплексно, з акцентом на розвиток основних фiзичних якостей: сили, витривалоси, швидкостi та спритност^ Iншi автори пiдкреслюють перевагу занять iз спортивною спрямованiстю, мотивуючи це тим, що такий тдхвд до фiзичного виховання покращуе вiдвiдування занять i активнiсть студентiв.
На основi цього рекомендують проводити спортивну спецiалiзацiю з невеликою кiлькiстю видiв спорту. Декотрi спецiалiсти вважають, що потрiбно поеднувати в одному заняттi засоби рiзноманiтних видiв спорту (189). 1снуе думка, що необхiдно видiлити 50% часу на ЗФП. Б.А.Наумов, В.Ф.Протасов, В.Н.Нестеров, наприклад, вважають, що поряд зi спецiалiзацiею на першому курс слiд проводити заняття з ЗФП, тому що бшьшкть студентiв не мають необхiдно! фiзично! пiдготовки. Обидвi концепцi! мають багато прихильникiв.
Вперше проблему професiйно орiентовано! фiзично! тдготовки почали виршувати вищi навчальнi заклади, якi готують фахiвцiв iз яскраво виявленими специфiчними вимогами до фiзично! пiдготовки: геологiчнi, географ iчнi, бiологiчнi факультети.
Одшею з робiт з проблем професшно орiентовано! фiзично! пiдготовки е навчально-методичний посiбник для геологiчного, географiчного та бюлого-грунтового факультетiв МДФ. Основна мета цього посiбника - обгрунтування
необхщност дш студенев на навчальних та виробничих практиках шляхом озброення 1х необхщними спещальними знаннями, вмiннями i навичками рiзноманiтних способiв пересування та органiзацiï побуту в польових та експедицiйних умовах.
Одним i3 перших науково-теоретичних обгрунтувань професшно-орieнтованоï фiзичноï пiдготовки молодi була робота професора В.В.Бeлiновича, в якш вказувалося, що змiст професшно орieнтованоï фiзичноï пiдготовки повиннi складати звичайнi фiзичнi вправи та види спорту. Професшно орieнтована фiзична тдготовка повинна бути органiчною частиною загальнох' програми фiзичного виховання i здшснюватися не вiдокремлено, а в едност i взаемозв'язку i3 загальними завданнями фiзичного виховання.
Надалi основнi положення цих робiт були конкретизованi у виглядi спецiальних програм для студенев iнститутiв механiзацiï сiльського господарства, прничого, технологiчного, художнього.
У них визначеш вимоги i запропонованi комплекси спещальних, загально розвиваючих та тих, що тдводять до них вправ, яю iмiтують прийоми виробничоï дiяльностi за характером, темпом, ритмом.
Майбутшм шженерам геодези, аерофотозйомки та картографiï як основш елементи професiйно орieнтованоï фiзичноï пiдготовки рекомендують альпiнiзм i спортивну орieнтацiю.
Метою професiйно орieнтованоï фiзичноï пiдготовки майбутнiх спецiалiстiв ливарних цехiв, хiмiкiв, теплотехнiкiв гарячоï обробки металiв, на думку деяких дослiдникiв, повинно бути тдвищення стiйкостi органiзму до шкщливих факторiв виробничого середовища шляхом систематичного застосування загартовуючих процедур, однieю з яких може бути цiлодобовi заняття на свiжому повiтрi.
Майбутнiм iнженерам-будiвельникам рекомендують бiльше уваги придiляти вправам на рiвновагу: ходi по пмнастичнш колодi i перевернутiй гiмнастичнiй лав^ лазiнню по драбинi, стрибкам у глибину з пристосувань.
Нормальна психофiзiологiчна актившсть, яка е фiзiологiчною основою розумового процесу при творчш штелектуальнш працi, характеризуеться пiдвищеною здатнiстю пращвника утримувати в пам'ятi необхiднi даш для формування нових образiв i понять, швидкктю порiвнянь, асоцiацiï i диференцшвань. Однак пiд час розумовоï працi змiна енергiï обмiну мммальна, а функцiональнi зсуви зачiпають, в основному, нервову систему, що виявляеться у збшьшенш концентрацiï нервових процеЫв. Разом з тим, змiни у сташ центральноï нервовоï системи тд впливом розумовоï працi суттево впливають на систему кровообiгу, дихальну та iншi системи й органи людини. Розумова праця, що супроводжуеться незначними м'язовими зусиллями, енергетично найбшьш економiчна. Добовi енергозатрати становлять 2200-2600 ккал. Основною причиною цiеï економiï е досить мала м'язова актившсть - гiподинамiя, гiпокiнезiя.
Професiйно орiентована фiзична пiдготовка студентiв творчих спецiальностей вимагае розробки таких засобiв та методiв фiзичного тренування, якi сприяли б одночасно розвитку техшчного i збереженню творчого потенщалу
художниюв, музикашчв, apxiTeKTopiB, редакторiв, журналюив. У небагатьох роботах, присвячених цш npo6neMÎ доведено, що вдосконалення рухово! сфери у музиканив може стати засобом профiлактики професшних захворювань, якi з'являються у шашспв - бiль чи спазм у м'язах кист i передплiччя, як наслщок низького потенцiалу нервово-м'язового апарату. Пщ час вивчення економiчних аспектв професiйноï працi пiанiстiв характерною виявилась сидяча поза, яка тдтримуеться, в основному, м'язами спини, що створюе значне навантаження для м'язiв плеча, передплiччя та кистi, обтяжуе екскурсш грудноï клiтки. Крiм того, в результат асиметричного положення тулуба виникае викривлення хребта.
В.Г.Батурша (1974) довела дощльшсть професiйно орiентованоï фiзичноï тдготовки для студенев музичних iнститутiв та училищ, щоби попередити негативнi впливи однобiчноï трудовоï дiяльностi i для розвитку у музикантв необхiдних професшно важливих якостей та навичок: ч^ккть та швидкiсть рухiв, локальну витривалкть м'язiв плечового поясу i рук, вмшня розслабляти м'язи. Автор рекомендуе використовувати фiзичнi вправи та види спорту, спрямоват на розвиток загальнох' та спецiальноï витривалостi, швидкостi, спритноси, чiткостi рухiв рук. Крiм цього, на думку В.Г.Батурiноï, доцiльно використовувати вправи, що сприяють пiдвищенню чистоти рухiв та гнучкостi у суглобах кист1 В основi професiйно орiентованоï фiзичноï пiдготовки для музикантiв лежать вправи з булавами, тешсними м'ячами, елементи баскетболу.
Використанню фiзичних вправ у галузi хореографiчного мистецтва присвячено дуже мало робгг. При вивченш ергометричних аспектiв цього роду професiйноï дiяльностi було встановлено, що тд час дуетного танцю танцюрист вщчувае навантаження, рiвне зусиллю штангiста-розрядника. Таке велике м'язове напруження виявляеться не тшьки у втом^ а й у подальшому виявленнi професiйних захворювань нервово-м'язового апарату.
Студенти медичних вузiв повиннi поеднувати вивчення теори фiзичного виховання iз знаннями, отриманими з анатоми, фiзiологiï, бiохiмiï, загальноï гiгiени. Це сприятиме правильному застосуванню засобiв фiзичноï культури i здоровою, i хворою людиною. Добре висв^лено питання професiйно орiентованоï фiзичноï пiдготовки студентiв у робой Р.Т.Раевського. У навчальному посiбнику викладеш основнi положення, змiст i шляхи практичноï реалiзацiï професшно-орiентованоï фiзичноï пiдготовки, що органiзовуеться з урахуванням особливостей 1х майбутньоï професiйноï дiяльностi в умовах сучасного промислового тдприемства.
Недостатньо дослiджено питання надiлення прикладними знаннями майбутнiх iнженерiв-конструкторiв. Зовсiм мало науково-методичних робгг про роль фiзичноï культури та спорту у становленш та вдосконаленнi якостей особистостi, необхщних майбутньому керiвнику виробничого колективу. Мало роб^ присвячено професiйно орiентованiй фiзичнiй пiдготовцi майбутнiх iнженерiв харчових технологш, а саме - працiвникiв переробки продуктв твариництва.
Доведено також, що режим пращ та вщпочинку майбутнiх iнженерiв харчових технологiй характеризуеться недостатньою локомоторною активнiстю, в
результат чого в них вщзначаеться низький рiвень МПК. Фiзична пщготовлетсть майбутнiх iнженерiв харчових технологш також недостатня, що позначаеться на витривалост^ Для пiдвищення ефективност професiйноï дiяльностi випускника факультету харчових технологш необхщно регулярно використовувати засоби фiзичноï культури та спорту. Дослщженнями встановлено зв'язок мiж параметрами фiзичноï пiдготовленостi й ефективнiстю працi на пщприемств^ Iснуючi приклади глибокого наукового обгрунтування професiйно орiентованоï фiзичноï тдготовки студенев у низцi спецiальностей не виршуе цiеï великоï i складноï проблеми для всiх ВНЗ, особливо для таких, яю готують майбуттх працiвникiв харчовоï промисловостi, разом iз тим, ефективнiсть працi працiвника харчових технологш багато в чому залежить вщ його iндивiдуальноï здатностi до продуктивноï розумовоï працi, ступеню витривалост та вiдновлення його органiзму, тобто вщ його працездатностi. Доведено, що низький рiвень працездатностi призводить до швидкоï втоми i перевтоми, великоï кiлькостi помилок, зривiв у 1х роботi, зниженню продуктивностi працi.
Важливе значення для успiшноï дiяльностi шженера мае вiдмiнний стан, в першу чергу серцево-судинноï та центральноï нервовоï систем, якi найчастiше зазнають захворювань.
Дослiдження довели, що пращвники пiдприемств харчовоï промисловост у 4 рази менше звертаються за медичною допомогою, якщо займаються фiзичною культурою, а 1х працездаттсть вища, нiж у тих, як ставляться до цих занять негативно.
В даний час професiйно-орiентована фiзична тдготовка студенев здiйснюеться у наступних напрямках:
- оволодшня орiентованими вмiннями та навиками, яю е елементами окремих видiв спорту;
- акцентоване виховання окремих фiзичних та спецiальних якостей, що особливо необхщт для високопродуктивноï працi певного фаху;
- здобуття орiентованих знань iз застосуванням засобiв фiзичноï культури та спорту в режимi працi та вiдпочинку з врахуванням змшних умов працi, побуту, вжових особливостей.
Введення роздiлу професшно орiентованоï фiзичноï пiдготовки у «Програму з фiзичного виховання студенев» пщкреслюе важливiсть i необхiднiсть використання засобiв фiзичноï культури та спорту для професiйноï пiдготовки майбутнiх фахiвцiв.
В цшому, аналiз лiтератури, що висвгглюе питання професiйно орiентованоï фiзичноï тдготовки студенев довiв: безперечним лiдером в цш галузi знань е професор В.1.1лынич, який протягом останнiх двадцяти роюв спецiалiзуеться з цих питань, захистив кандидатську i докторську дисертаци, мае численш публiкацiï, веде значну роботу iз впровадження професiйно орiентованоï фiзичноï пiдготовки студентiв у ВНЗ.
Не варто забувати також одеську школу професшно орiентованоï фiзичноï тдготовки студенев, що очолюеться спецiалiстом Р.Т.Раевським.
Л1тература
1. Агеевец В.У. Роль физической культуры в будущей профессиональной деятельности студента// Вопросы физического воспитания студента. Вып.2.- Л-1969.
2. Ананьев Б.Г. К психофизиологии студенческого возраста//Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. - Л., 1974.-С.3-15.
3. Андришкавичус Д. Нервные и психологические болезни среди студентов ВУЗ. Вильнюс, 1973.
4. Анохин Д.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М., 1975.
5. Антонова К.П., Челомбитько. Способы исследования нервной системы в патентных материалах последних лет//Гиг.труда и профзаболевания.-1984.-№12-С.59-62.
6. Апанасенко Г.А., Волков В.В. К проблеме распределения студентов в медицинские группы для занятий физическими упражнениями//Теория и практика физической культуры. - 1985.-№10.-С.45-47.
7. Аулик И.В. Определение индекса Гарвардского степ-теста ИГСТ//Теория и практика физической культуры. 1973.-№8.-с.27-29.
8. Баранов В.М. Производственная гимнастика - вопросы и ответы. - К: Здоровье, 1988. -176с.
9. Бауэр В.А., Солодков С.С. Рациональное дозирование нагрузок при обучении технике движений// Теория и практика физической культуры. - 1990. №11.-С.18-21.
10. Беликович В.В. Вопросы организации физического воспитания учащихся профтехучилищ с учетом профессиональной подготовки. - М., 1967.
