CC BY
12
значнi змiни в експериментальних групах — це результат ефективносп запропонованих педагогiчних умов та методики оргатзаци самостшно1 роботи, яка базусться на диференщацп завдань, згiдно з рiвнями засвоення знань.
Результати контрольних робiт з пол^ологи, проведенi на початку i закiнченнi експерименту, показали доцшьшсть впровадження особистiсно-орiентованого навчання з даного предмету( табл.2).
Таблиця 2
Динамика ргвшв засвоення знань студентгв з полгтологИ тд час експерименту
Групи Кшьюсть студенев Етапи експерименту Рiвнi засвоення знань студеш!в(%)
пiзнавання вщтворення засосування творчють
КГ 60 Початок 8,5 52,2 25,9 13,4
Закшчення 9,2 53,5 28,5 8,8
ЕГ 60 Початок 7,0 50,8 22,5 11,6
Закшчення 5,2 38,2 32,4 24,2
У ходi експерименту суттево збшьшилася кшьюсть студентiв, якi здатнi працювати на рiвнях застосування i творчосп (на 14,4%), i зменшилася 1х кiлькiстб на рiвнях пiзнання i вiдтворення (15,6%). У контрольних групах змши незначнi. Аналогiчнi результати були одержат i для iнших дисциплш. Таким чином, запропонована сукупнiсть педагопчних умов, принцип диференщацп та особистiсно-орiентований пiдхiд до навчання студентiв полггологи забезпечили ефективнiсть цього процесу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологи. — М.: Педагогика, 1989. — 190 с.
2. Малаканова Л. В. Диференцшований шдхвд у формуванш основ педагог1чно! майстерносп майбутнх вчител1в // Вища 1 середня педагопчна освпа. — К.: Вища школа, 1991. — Вип. 15. — С. 91-95.
3. Мурачковський Н. И. Психологические аспекты организации дифференцированных форм работы на уроке // Советская педагогика. — 1983. — № 10. — С. 35-40.
4. Олшник П. М. Форми та методи активного навчання при шдготовщ фах1вщв р1зних освггньо-квал1ф1кацшних р1вшв 1 критери !х вибору // Науковий вюники Национального аграрного ушверситету. — 2000. — Вип. 30. — С. 61-71.
5. Островська Н. Д. Особист1сно-ор1ентований навчально-виховний процес як умова тдвищення якост1 знань з гумаштарних дисциплш // Педагопка 1 психолопя формування творчо! особистостг проблеми 1 пошуки. — Кшв-Запор1жжя, — 2005. — Вип. 34. — С.118-122.
6. Шадриков В. Д. Психология деятельности и способности человека. — М.: Логос, 1996. — 215 с.
Олена КУЛИК
ПРОФЕС1ЙНА САМОРЕАЛ1ЗАЦ1Я ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТОР ПЕДАГОГ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х 1НЖЕНЕР1В
У статт1 проанал1зовано основш теоретичн тдходи щодо визначення сутностг творчо'1 самореал1защ та И' впровадженн у навчально-виховний процес вищих навчальних закладгв, зокрема техтчних, охарактризовано ргвнг самореалгзацИ майбутшх тженергв.
Сьогодш актуальною е проблема розвитку творчих здiбностей майбутшх спещатспв у техшчних вищих навчальних закладах. Формування особистост майбутнього iнженера вщбуваеться згщно з вимогами державного стандарту вищо! освiти та Болонсько! конвенци. Перед нами постае завдання сформувати такого спещалюта, який здатен до швидких змiн у суспiльствi та професшному середовищi й вiдповiдно реагуе на щ змiни. Вiн повинен волод^и необхiдними для сучасно1 економiки знаннями та практично застосовувати !х тд час свое1 професшно1 дiяльностi. Отже, на перше мюце у процес пiдготовки майбутнiх спецiалiстiв, у т. ч. iнженерiв, висуваеться можливiсть створення умов для рiзнобiчноl реалiзацil творчих здiбностей останнiх. Сучасний навчально-виховний процес у вищш школi передбачае
pеaлiзaцiю твopчиx iндивiдyaльниx здiбнocтей нacaмпеpед, через caмopеaлiзaцiю як пcиxoлoгo-педaгoгiчний фaктop poзвиткy пpoфеciйнoï ocBira.
Cyчacнi дocлiдники визнaчaють piзнi структури меxaнiзмy caмopеaлiзaцiï ocoбиcтocтi (А. ^irnB, Л. Лyгaнcькa, Н. Maкapенкo, В. Муляр, О. Myзaльoв, М. Hедaшкiвcькa, В. Coлoвieнкo, Г. Xycaï^oBa, M. Яpмoлoвич, Л. Яцекго), пpoте i'xm пpaцi демoнcтpyють неycтaленicть нayкoвиx гоглядов щoдo визшчення структури меxaнiзмy пpoфеciйнoï caмopеaлiзaцiï мaйбyтньoгo iнженеpa. Спиргючись m poбoти С. Бapaнoвcькoï, I. Зязюш, I. Кoлecнiкoвoï, А. Mapкoвoï, В. Myляpa, I. Hевcькoгo, О. Олексюк, Н. Оcyxoвoï, Г. Пaдaлки, О. Рудницьш!' тa rnmMx вчениx, ми мoжемo виoкpемити змicтoвний (внyтpiшнiй) тa oпеpaцiйнo-пpoцеcyaльний (зoвнiшнiй) плaни пpoцеcy caмopеaлiзaцiï. Вoни e oднoчacнo неoбxiднoю ymobok i cтpyктypoю елеменив, щo дoпoвнюють i poзвивaють етaпи poзгopтaння й виявлення iндивiдyaльнoгo пpoфеciйнoгo пoтендiaлy мaйбyтньoгo iнженеpa тa cтaнoвлять iнтегpaтивнy eднicть кoгнiтивнoгo, мoтивaцiйнo-цiннicнoгo, вoльoвoгo, кoмyнiкaтивнoгo, твopчo-caмoдiяльнoгo кoмпoнентiв.
KpiM цьoгo, твopчa caмopеaлiзaцiя ocoбиcтocтi мaйбyтньoгo фaxiвця як пpoцеc бaгaтoгpaнний пoвиннa мaти кpитеpiями визтачення тa пpoявy певнi елементи влacне дiяльнocтi людини, зoкpемa, тaкoï, щo cпpямoвaнa нa здoбyття нoвиx зтань, фopмyвaння тa poзвитoк вмiнь i нaвичoк кpеaтинy як пcиxoлoгiчнoï риси. Ми мoжемo кoнcтaтyвaти, щo будь-якa нaвчaльнo-пiзнaвaльнa, poзвивaючa чи виxoвнa дiяльнicть, щo здiйcнюeтьcя людинoю caмocтiйнo й ycвiдoмлюeтьcя нею як неoбxiднa i знaчyщa для мaйбyтньoï тар'фи, e cклaдoвoю a6o, кpaще œasara, визнaчним кpитеpieм твopчoï caмopеaлiзaцiï.
Осшвтю метою CTaTTi e пpoaнaлiзyвaти oOToBm теopетичнi пiдxoди щoдo визшчення твopчoï caмopеaлiзaцiï xa впpoвaдженнi ocтaнньoï y нaвчaльнo-виxoвний пpoцеc ВHЗ, зoкpемa теxнiчниx.
Оcнoвним зaвдaнням cтaттi e визшчити piBm caмopеaлiзaцiï мaйбyтнix iнженеpiв тa меxaнiзми пpoявy ocтaнньoï y npo^ti пpoфеciйнoï пiдгoтoвки фaxíвцiв iз вкaзaнoï cпецiaльнocтi.
Hеcтaндapтнicть як кpитеpiй ocoбиcтocтi тaкoж мoжнa вiднеcти дo xapaктеpиcтик твopчocтi, ocкiльки пеpшa дoзвoляe людиш poзвивaти i пpoявляти неaдеквaтнicть пiдxoдiв дo виpiшення пpoфеciйниx зaвдaнь, вiдxoдити вiд cтеpеoтипiв тa зacтocoвyвaти пеpедoвi пoгляди i теxнoлoгiï пiд чac cвoeï дiяльнocтi. Пpoте E. ^рренс зayвaжye, щo якщo викopиcтoвyвaти цей кpитеpiй y визнaченнi твopчoï ocoбиcтocтi, тo дo пpoявiв твopчocтi неoбxíднo вiднocити й будь-яку девiaцiю — вiд aкцентyaцiй дo ayi'm^ro мислення [9].
Цiкaвoю e точта зopy С. Mеднiкa, який npono^e кpитеpieм твopчocтi ввaжaти ocмиcленicть. Звщси чим бiльше pезyльтaт вiдпoвiдae вимoгaм, тим бiльше йoгo твopчий пoтенцiaл. Вибip цьoгo кpитеpiю oбrpyнтoвaний тим, щo твopчo миcлячa ocoбиcтicть здaтнa не лише зaпpoпoнyвaти велику кшьюсть iдей, якi вiдpiзняютьcя вiд зaгaльнoпpийнятиx, a й кpитичнo ïx oцiнити, вибpaти paцioнaльне i вiдпoвiдне дo пocтaвленoï пpoблеми [S, 220-232].
Рiвень iнтелектy e pеaльним пiдrpyнтям усшшшго здiйcнення твopчoï дiяльнocтi, aле röro внеcoк pеaлiзyeтьcя тiльки через мoтивaцiйнy структуру ocoбиcтocтi, ïï цiннicнi opiem^iï. Moтивaцiйний кoмпoнент — це виpoблення ycтaнoвки нa пpoфеciйнy знaчyщicть ща якocтi, нa ïï ocoбиcтicнo-цiннicне зшчення, щo poзвивaeтьcя вiд пoзитивнoгo емoцiйнoгo cтaвлення дo cтiйкoï пoтpеби y твopчiй дiяльнocтi. Дiяльнicний кoмпoнент твopчocтi пpипycкae pеaлiзaцiю кpеaтивниx рис m пoведiнкoвoмy piвнi [7].
Дocлiдження пoкaзaли, щo кpитеpiями, зa якими педaгoгaм мoжнa визнaчити piвень пpoфеciйнoï твopчoï caмopеaлiзaцiï, e:
- дocягнення мети;
- зтання мoделi фaxiвця, ятого гoтyють;
- знaння пcиxoлoгo-педaгoгiчниx меxaнiзмiв caмoвиxoвaння i caмoвдocкoнaлення;
- ^р^шф^^я (iндивiдyaлiзaцiя) педaгoгiчниx впливiв;
- нaявнicть звopoтнoгo зв'язку [2].
Гoвopячи npo твopчicть взaгaлi, неoбxíднo тaкoж згaдaти й npo твopчicть теxнíчнy як oдин з титв зaгaльнoï' твopчocтi. Пpoблеми теxmчнoï' твopчocтi дocлiджyвaлиcя: Г. Aльтшyллеpoм, Г. Бушем, А. Дaвиденкoм, В. Moлякo, О. Пoлoвинкиним !a iншими нayкoвцями. Ui дocлiдники зayвaжyють, щo cтpaтегiя теxнíчнoï твopчocтi пoлягae y пocлiдoвнoмy пеpефopмyвaннí виxiднoï yмoви з метою oтpимaння йoгo кaнomчнoï' фopми (двoкoмпoнентнa мoдель теxmчнoï' системи, теxнíчне пpoтиpiччя, iдеaльний кiндевий результат) [3].
Цiкaвoю e пoзицiя y визшченш piвнiв твopчoï caмopеaлiзaцiï А. Macлoy. У cвoïx дocлiдженняx вш poзглядae ïï як caмoaктyaлiзaцiю ocoбиcтocтi. Оcтaння — це «говне викopиcтaння cвoïx тaлaнтiв i здaтнocтей, cвoгo ocoбиcтicнoгo пoтенцiaлy». Реaлiзaцiя пoтpеби y твopчiй caмopеaлiзaцiï, зa А. Macлoy, e зaдoвoленням бaзoвиx пoтpеб y безпещ, пpинaлежнocтi, любoвi, пoвaзi, caмoпoвaзi; кoгнiтивниx пoтpеб в oтpимaннi зшнь i poзyмiннi чи пoдoлaннi тaкиx пoтpеб [6, 1S7]. Hayкoвець визнaчae тaкí кpитеpiï' caмoaктyaлiзaцiï ocoбиcтocтi: сприйняття дiйcнocтi, сгонтантсть, зocеpедження нa пpoблемi, cxH^mcra дo усгмггнення, aвтoнoмiя, св1жтсть сприйняття, пiкoвi xвилювaння, людське poдcтвo, cRpoMmcrb тa roBara дo oтoчyючиx, мiжocoбиcтicm вiднocини, етик^ зacoби i цш, пoчyття гyмopy, кpеaтивmcть, cyпpoтив пpилaштyвaнню дo кyльтypниx нopм, недocкoнaлicть, цiннocтi тa виpiшення пpoтиpiч [6, 1S9-190].
Перший кpитеpiй пpoявляeтьcя y здaтнocтi виявляти непpaвдy тa нечесшсть. Ошби, якi твopчo pеaлiзyютьcя, швидше i легше виoкpемлюють нoве i кoнкpетне iз зaгaльнoгo тa cxемaтичнoгo.
Щoдo cпoнтaннocтi, тo цей критерш пpoявляeтьcя y неcтaндapтнocтi пoведiнки твopчиx ocí6, cxильнocтi дo cитyaцiйниx горушень зaгaльнoпpийнятиx пpaвил i нopм.
Зocеpедженя нa пpoблемi oзнaчae вмiння прищляти yвaгy нa виршент певниx нaгaльниx питaнь, вiддaляючи влacне «Его» m другий плaн, говтстю вiддaвaтиcя po6o^, зaбyвaючи npo себе.
Cxильнicть дo ycaмiтнення — вмiння виxoдити iз cклaдниx cитyaцiй, збеpiгши cbok пдшсть, бути ocтopoнь, якщo це неoбxiднo, бyдь-якиx «вiйcькoвиx дш» (теpмiн А. Macлoy), вмiння вiдcтopoнитиcя вiд cmyauji".
Aвтoнoмiя — це кpитеpiй, щo пpoявляeтьcя y здaтнocтi caмocтiйнo пpиймaти piшення, бpaти вiдпoвiдaльнicть, пpoявляти caмoдиcциплiнy, дiяти caмocтiйнo, бути незaлежним вщ фiзичнoгo тa coцiaльнoгo oтoчення.
Cвiжicть сприйняття — це здaтнicть paдicнo i пo-нoвoмy пеpеживaти те, щo для bcíx cтaлo звичaйним !a буденним, пocтiйнo тoчнo cпpиймaти дшсшсть, цiнyвaти те, щo мaeш.
^tobí xвилювaння — це бyдь-якi зшчго пiдcиленi xвилювaння, де пpиcyтнi втpaтa чи тpaнcцендентнicть влacнoгo «Я» ^середження нa piшеннi певнoï пpoблеми, сильш кoнцентpaцiя yвaги, iнтенcивнi чyттeвi xвилювaння, caмoвiддaнa нacoлoдa мyзикoю тoщo). Будь-ята твopчa ocoбиcтicть здaтнa вiддaвaтиcя m вoлy пoчyттiв пiд чac roBroï дiяльнocтi.
Людcькa cпopiдненicть e ^HrepieM твopчoï caмopеaлiзaцiï, який пoлягae y причетгосп, cимпaтiï тa пpивiтнocтi дo вcьoгo людcтвa, здaтнicтю дo cпiвпеpеживaнь pasoM iз iншими, нaвiть нез^^мими людьми.
Cкpoмнicть тa пoвaгa дo oтoчyючиx — це здaтнicть дo демoкpaтичнocтi y вiднocинax з шшими, нaявнicть демoкpaтичнoгo cклaдy poзyмy, poзyмне викopиcтaння влacниx знaнь нa блaгo людcтвa, пoвaгa дo бyдь-якoï людини.
Етита як кpитеpiй oзнaчae нaявнicть чiткoгo уявлення пpo дoбpo i злo, нaявнicть чiткиx мopaльниx cтaндapтiв тa opтoдoкcaльнicть вipyвaнь.
Зacoби i цш — це здaтнicть ч^то poзpiзняти зacoби i цiлi, нaдaння бiльшoï yвaги цiлям, poзyмiючи, щo зacoби пiдпopядкoвyютьcя ïm.
Пoчyття TyMopy — це кpитеpiй, щo cтaнoвить нaявнicть певниx здaтнocтей вiдбipливo cтaвитиcя дo гyмopy iншиx, дo мopaлiзaцiï гyмopy.
Кpеaтивнicть — це здaтнicть пpoявляти твopчi здiбнocтi, винaxíдливicть чи opигiнaльнicть y cyтo iндивiдyaльнiй фopмi.
Cyпpoтив пpилaштyвaнню дo кyльтypниx горм oзнaчae, щo люди, кoтpi pеaлiзyютьcя, виявляють cyпpoтив пpoти пpилaштyвaння дo зaгaльнo пpийнятниx нopм, збеpiгaючи певну вiдчyженicть вiд культури, в якш icнyють.
Hедocкoнaлicть як кpитеpiй пpoявляeтьcя в тoмy, щo твopчi ocoбиcтocтi мoжyть мaти певнi звички, щo не poзyмiютьcя iншими, мoжyть бути впертими, вередливими, гордими тoщo. У ^oMy paai вapтo пaм'ятaти, щo дocкoнaлиx людей не icнye, y кoжнoгo e певний недoлiк.
Цт^ст твopчиx людей бaзyютьcя нa ф^тоф^^му пpийняттi себе, пpиpoби i фiзичнoï pеaльнocтi, бaжaннi pеaлiзyвaти влacне «Я», cbok iндивiдyaльнicть, aле без штоди для iншиx.
Виpiшення пpoтиpiч без зaгocтpення cитyaцiй тa нiвелювaння цж пpoтиpiч y пoвcякденнi e пpеpoгaтивoю ocí6, якi пpaгнyть aктyaлiзyвaти, pеaлiзyвaти себе якoмoгa твopчo.
До таких критерп'в вiдносимо самовиховання, самоактуалiзацiю або самопрезентацiю, пошукову та надситуативну активнiсть, самоконтроль, самошзнання, самосвiдомiсть, самоосвiту чи самонавчання, самоспостереження, самовладання.
Що стосуеться активностi особистосп, то творча самореалiзацiя не вщбудеться без активностi людини. Остання сприяе прояву та розвитку певних творчих задатюв, самоствердженню та соцiалiзацil iндивiда у суспiльствi. Це поняття у психологи под^ють на активнiсть надситуативну та актившсть пошукову. Так, перша розумiеться як «здатнiсть суб'екта шдшматись над рiвнем вимог ситуаци, ставити мету, надлишкову з точки зору вихщного завдання (вихвд за межi початково1 мети, на вiдмiну вщ пристосування як обмеження дiй суб'екта вузькими рамками заданого). Надситуативна актившсть суб'екта долае зовшшш i внутршш обмеження («бар'ери дiяльностi»). Активнiсть надситуативна виступае в явищах творчосп, шзнавально! (штелектуально! активностi, «безкорисного» ризику, наднормативно1 активности» [5, 11]. Щодо другого виду активности то пошукова актившсть у психологи — це «поведшка спрямована на змiну ситуаци (або вщношення до не1) за вщсутносп певного прогнозу И результата, але при поспйному врахуваннi ступеня и ефективносп. Активнiсть пошукова е важливою складовою процесiв планування, фантазування тощо» [5, 11].
Базою для визначення рiвнiв самореалiзацil можуть слугувати дослщження Л. Анциферово! особистостi з позицш динамiчного пiдходу. Сутнiсть останнього полягае в орiентацil на якiснi змши особистосп: чим бiльше розвинута в особистосп здатшсть до цiлепокладання, адекватного саморозвитку та вмiнню «стримувати» цш, тим вище рiвень и самореалiзацil [1].
Система рiвнiв самореалiзацil е iерархiчно впорядкованою структурою, що будуеться за визначеними та доведеними правилами. Останш виявлеш при вивченнi рiзновидiв механiзмiв i перешкод самореалiзацil.
Л. Коростильова виокремлюе чотири рiвнi самореалiзацil особистостi: прим^ивно-виконавчий; iндивiдуально-виконавчий; рiвень реалiзацil ролей та норм у соцiумi (з елементами духовного та особиспсного зростання); найвищий рiвень — смисложиттева та цiннiсна реалiзацiя (реалiзацiя сутнюно! автентичностi) [9, 112].
Дослщник стверджуе, що И класифiкацiя певною мiрою наближаеться до вiдповiдних дослщжень А. Маслоу (iерархiя мотивацiй), Х. Томе (визначення життевих технiк), В. Чудновського (дослщження смислу життя), Ф. Василюка (дослщження життевих свiтiв), А. Крошка (принципи психологiчних основ типологй iндивiдуального життя), К. Альбуханово1-Славсько1 (стратеги життя), С. Варламово!, С. Степанова, Ю. Михайлово1 (класифiкацiя творчо! спрямованосп) [4, 112].
Так, на думку Л. Коростильово!, для примiтивно-виконавчого рiвня характерна мотивацiя, пов'язана з фiзiологiчними потребами та потребами у безпещ (А. Маслоу); iндивiдуально-виконавча реалiзацiя вiдповiдае мотивацп прив'язаностi, любовi (А. Маслоу), осюльки спрямована переважно на задоволення вiдповiдних потреб; рiвень потреби у визнанш та оцiнцi сшввщноситься з рiвнем реалiзацil ролей та норм у соцiумi (А. Маслоу); повна самореалiзацiя полягае у реалiзацi! смисложиттевих та цiннiсних орiентацiй (самовщцача, самоздiйснення, за А. Маслоу) [4, 113].
А. Маслоу, вщкидаючи теорда З. Фрейда, схиляеться у визначенш рiвнiв самореалiзацil особистостi на базi психоаналiтичноl Его-психологil, психологil К. Юнга, американсько! психологil розвитку та Я-концепци. Вiн визначае три рiвнi творчо! самореалiзацil особистостi:
- первинний рiвень; який проявляеться у так званш ^<iмпровiзацil» (термiн А. Маслоу), вщмшнш вiд цiлеспрямованоl дiяльностi чи процесу творення. 1накше кажучи, творчiсть цього рiвня реалiзуеться як первиннi мисленневi процеси. Навчання у цьому раз^ допомагають прийняти й iнтегрувати таю процеси у свщоме та шдсвщоме життя;
- вторинний рiвень, який передбачае видатний талант, надихання, пiковi хвилювання, важку працю, тривале навчання, самокритику, прагнення до вдосконалення. Тобто на змiну спонтанностi приходить мимовшьшсть, на змiну повному сприйняттю — критика, на змшу iнтуlцil — ретельне обмiрковування, на змiну смшивосп — обережнiсть, на змiну фантази та уявi — випробовування дшсшстю. Порiвняння, судження, оцiнки, холоднокровнi роздуми, вiбiр, вiдмова — ось показники цього рiвня;
- третiй рiвень — iнтегрована креативнiсть, тобто творчють, що використовуе обатипи процесiв першого та другого рiвнiв у правильнш послiдовностi. Люди, якi реалiзують творчють на цьому рiвнi, здатнi на велию витвори мистецтва, фiлософil й науки [6, 227-229].
Базуючись на певних спостереженнях, аналiзi наукових джерел як педагопчних, так i психологiчних, ми створили класифшащю рiвнiв творчо1 самореалiзацil майбутшх iнженерiв, яка поеднуе необхiднi вимоги педагопчно1 i психолопчно1 науки щодо процесу пiдготовки майбутнiх фахiвцiв.
На нашу думку, можна визначити чотири рiвнi самореалiзацil особистостi з точки зору придатност для професшно1 педагопки. Оскiльки людина е творчою вщ народження i проявляе свою творчють бiльш-менш протягом усього свiдомого життя, саме тому, навiть пiд час сприйняття шформацп i накопичення системи знань, особистють буде проявляти творчють. Прикладом цьому е рiзнi варiанти складання конспектiв студентами. Нi для кого не буде вщкриттям те, що один студент слухае лекщю уважно, але не здатний виокремити головне i тезово записати шформащю. Викладачу необхiдно зупинятися, наголошувати на тому, що зараз потрiбно записати певш положення i, як правило, диктувати важливий матерiал. 1нший студент уважно слухае, записуе тези конспекту, проте, виявляеться, що вш не зм^ визначити головне i записав другорядне. Третш студент уважно слухае i без настанов викладача занотовуе необхщну iнформацiю, складаючи конспект лекцп. Четвертий пише конспект iз певними запитаннями до викладача, вiдступаючи вщ норм та правил складання конспекпв, а в результатi отримуе нове бачення проблеми. Отже, ми маемо студенев iз рiзними рiвнями творчих здатностей i, вiдповiдно, спроможнiстю до творчо! самореалiзацil. Перший мае прим^ивний (репродуктивний) рiвень, другий — iндивiдуально-виконавчий, третiй — реалiзацiйний, четвертий — автентичний (креативний).
Таким чином, запропонована класифшащя рiвнiв творчо1 самореалiзацil майбутшх iнженерiв буде наступною:
1) прим^ивний (репродуктивний) рiвень (вiдбуваеться репродукцiя певних стереотишв iз використанням особистiсних мисленневих процесiв i механiзмiв);
2) шдивщуально-виконавчий рiвень (присутнi елементи творчостi, але вщсутш здатнiсть вiдiйти вiд стереотишв i нестандартнiсть мислення);
3) реалiзацiйний рiвень (творчiсть посiдае промiжну позищю мiж вiдтворенням та креативом, присутш елементи нестандартностi мислення, але людина не реалiзуе !х через власний страх порушити норми i правила);
4) автентичний (креативний) рiвень (особистють здатна до саморегуляцп сво1х психiчних процесiв, е креативною i здатна до ситуативних вiдходiв вiд норм i правил, якщо це викликано необхщнютю досягти позитивного результату).
Отже, мехашзмами творчо1 самореалiзацil майбутнiх iнженерiв можна назвати психiчнi процеси, що вщбуваються в людинi i результатом яких е створення певного творчого продукту. Пщ цими процесами розумiемо рефлексiю, iдентифiкацiю, пiзнання, смислову регулящю, самооцiнку, самоствердження, критичну оцiнку та самооцшку i нестандартнiсть ситуацiй або стимулiв. Саме цi, окресленi нами, мехашзми стануть необхiдними пiд час оргашзацп та проведення педагогiчного експерименту.
Говорячи про рiвm творчо1 самореалiзацil, у майбутнiх дослiдженнях необхщно прцщлити увагу основним механiзмам, що сприяють цьому процесу пiд час навчання майбутнiх iнженерiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анциферова А. И. Личность с позиций ее динамического похода // Психология личности в социалистическом обществе. Личность и ее жизненный путь / Под ред. Б. Ф. Ломова, К. А. Альбухановой-Славской. — М.: Смысл, 1990. — С. 15-21.
2. Ддденко О. В. Педагопчт умови професшного самовдосконалення майбутшх офщер1в. Дис. ... канд. пед. наук: 13. 00. 04. — Хмельницький, 2003. — 193 с .
3. 1ванчук А. В. Щдготовка майбутшх учител1в трудового навчання до кер1вництва техшчною творчютю школяр1в: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. — Вшниця, 2005. — 269 с.
4. Коростылева Л. А. Психология самореализации личности: затруднения в профессиональной сфере. — СПб: Речь, 2005. — 222 с.
5. Краткий психологический словарь / Сост. Л. А. Карпенко; Под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. — М.: Политиздат, 1985. — 431 с.
6. Маслоу А. Мотивация и личность — 3-е изд. — СПб.: Питер, 2003. — 352 с.
7. Фрицюк В. А. Креатившсть: психолого-педагопчний аспект та структурна модель // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання в шдготовщ фах1вщв: методолопя,
теоргя, досввд, проблеми. // Зб. наук. праць. — Вип. 15 / Редкол.: I. А. Зязюн (голова) та iH. - Ки!в,
Вiнниця: ДОВ «Вшниця», 2007. — С. 47-51.
8. Mednick S. A. The associative basis of the creative process // Pschyol. Review. — N. Y. — 1969. — Vol.
2. — No. 2. — P. 220-232.
9. Torrance E. P. Guiding creative talent. — Englewood Cliffs. — N.Y.: Prentice Hall, 1962. — 278 p.
Олександр КОРОЛЬОВ
ОСОБИСПСНО-ОРШНТОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ОСНОВА ПРОФЕС1ОНАЛ1ЗМУ ПРАЦ1ВНИК1В ДЕРЖАВНО1 МИТНО1 СЛУЖБИ
УКРА1НИ
У cmammi розглянуто вплив особистwно-орieнтованого навчання на пiдвищення професiоналiзму працiвникiв Державно! митно'1 служби Укра'ши, а саме: профестну майстернкть, стиль профеайно'1 поведтки, профестне стлкування. Висвiтленi питання про компоненти профеаоналгзму працiвникiв служби.
У сучасних умовах розбудови Державно! митно! служби Укра!ни (ДМСУ) дедалi бшьшого значення набувае науково обгрунтована професшна дiяльнiсть посадових ошб митних органiв щодо виконання службових обов'язюв пiд час здiйснення митного контролю та митного оформлення, вщ ефективносп та результативностi яко! залежить iмiдж митно! служби серед громадян нашо! держави та iноземних громадян.
Голова ДМСУ М. Каленський вщзначав: «Нам необхiдно змiнити стратегiю взаемовщносин митних органiв iз засобами масово! iнформацi!, громадянами, пiдприемцями та громадськими органiзацiями. Митниця повинна бути вщкритою, а !! робота — прозорою та передбачуваною. Створення iмiджу служби починаеться з митника, який здшснюе митний контроль та митне оформлення. Митник мае бути коректним та ввiчливим у сво!й робота Вш повинен допомагати громадянам уникнути порушень законодавства, а не провокувати щ порушення» [4].
Отже, йдеться про «обличчя» ДМСУ, про професiйну майстернють, стиль професiйно! поведiнки та професшне спiлкування посадових осiб, а також про характерш елементи iмiджу, зокрема зовшшнш вигляд i внутрiшнiй змют, що дае можливiсть розпiзнати митну службу за цiлiсним образом.
Метою статп е розгляд проблеми особистiсно-орiентованого навчання працiвникiв ДМСУ.
Митна служба як складний i специфiчний вид службово! дiяльностi висувае рiзноманiтнi вимоги до посадових ошб залежно вщ !хнiх посад, характеру та змюту виконання службових обов'язкiв.
Професiйнi завдання, якi виконують посадовi особи митних оргашв, постiйно розширюються й ускладнюються, зростають вимоги до ефективностi та результативност здiйснення митного контролю та митного оформлення. Це зумовлюють таю причини:
1) постшне зростання вимог до службово! дiяльностi посадових ошб митних органiв пiд час здшснення митного контролю та митного оформлення, що передбачае i потребуе наукового шдходу до вирiшення професiйних завдань за допомогою необхщних знань, широко! професшно! компетенцi!, сформованостi вiдповiдних професшних якостей, навичок та умiнь;
2) сучасш тенденцi! пiдвищення професiоналiзацi!, демократизацн i гуманiзацi! стосункiв мiж посадовими особами та громадянами, учасниками зовнiшньоекономiчно! дiяльностi, iноземними громадянами;
3) шдвищення значення посадових осiб митних оргашв у процеш здiйснення митного контролю та митного оформлення, яю ефективно здшснюють службову дiяльнiсть в нових сощальних i економiчних умовах.
Ниш ДМСУ перебувае в нових соцiально-економiчних умовах: зрю рiвень в розвитку особистосп посадових ошб митних оргашв; часткою змшилися цiнностi й мотиващя службово! дiяльностi; зросли вимоги до рiвня компетентностi посадових осiб та розумшня прiоритетностi професiоналiзму в процеш службою дiяльностi. В. Г. Кремень зазначае: «Саме вщ розвинено! кожно! особистостi буде залежати доля держави i нацi!. Наше з вами завдання — так
