CC BY
42
_МЕТОДИКА ШЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОПЧНО1 ОСВ1ТИ_
3. Сабадаш В. В. Розробка методiв ергономiчноl експертизи нещасних випадкiв у виробничих системах «людина - технiка - середовище»: дис. ... канд. тех. наук: 05.01.04 / Володимир Вжторович Сабадаш. - Харюв, 2007. - 229 с.
4. Коваленко Е. Э. Методика профессионального обучения: инженерная педагогика / Елена Эдуардовна Коваленко. - Харьков: УИПА, 2002. - 158 с.
5. Мелещнек А. 1нженерна педагопка: практика передачi техшчних знань; пер. з шм. С. Ф. Артюх / Адольф Мелещнек. - Харюв: У1ПА, 2001. - 198 с.
6. Кристенсен Ж. Человеческий фактор: в 6 т. / Ж. Кристенсен, Д. Мейстер, П. Фоули; пер. с англ. -М.: Мир, 1991. - Т. 1: Эргономика - комплексная научно-техническая дисциплина. - 599 с.
7. Структурирование учебного материала инженерных дисциплин: метод. пособие / С. Ф. Артюх,
B. М. Приходько, А. Т. Ашеров и др. - М.: МАДИ (ГТУ); Харьков: УИПА, 2002. - 30 с.
8. Сажко Г. I. Методика формування ергономiчних знань та умшь майбутшх iнженерiв-педагогiв в галузi комп'ютерних технологш: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Галина 1ваншна Сажко. -Харюв, 2006. - 320 с.
9. Ящун Т. В. Структурирование учебного материала дисциплин компьютерного цикла / Т. В. Ящун, Г. И. Сажко // Проблеми шженерно-педагопчно! освгги: зб. наук. праць. - Харюв, 2004. - Вип. 8. -
C. 140-149.
УДК 378. 126: 39: 687. 01
Л. О. САВЧЕНКО
ПРОЕКТН1 ТЕХНОЛОГИ ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ЗНАНЬ СТУДЕШВ ВИЩО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ШКОЛИ
У cmammi розглянуто використання проектних технологш у навчальному процеci вищог школи як засобу тдвищення якоcтi знань cтудентiв. Аналiз сучасног лтератури cвiдчить, що найбыьш поширеною е думка, що яюсть освти — це вiдповiднicть певтй нормi, стандарту, здаттсть задовольнити певт потреби або реалiзувати певт цш, норми. Проектна технологiя передбачае наявтсть проблеми, що вимагае ттегрованих знань i до^дницького пошуку ii виршення.
Ключовi слова: проектш технологи, яюсть знання, яюсть освти.
Л. А. САВЧЕНКО
ПРОЕКТНЫЕ ТЕХНОЛОГИИ КАК СРЕДСТВО ПОВЫШЕНИЯ КАЧЕСТВА ЗНАНИЙ СТУДЕНЫЕ ВЫСШЕЙ ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ШКОЛЫ
В статье рассмотрено использование проектных технологий в учебном процессе высшей школы как средства повышения качества знаний студентов. Анализ современной литературы свидетельствует, что качество образования — это соответствие определенной норме стандарта, способность удовлетворить определенные и реализовать определенные цели, нормы. Проектная технология предусматривает наличие проблемы, которая требует интегрированных знаний и исследовательского поиска ее решения.
Ключевые слова: проектные технологии, качество знания, качество образования.
S. A. SAVCHENKO
DESIGN TECHNOLOGY AS A MEANS OF IMPROVING THE QUALITY OF STUDENT KNOWLEDGE AT HIGH PEDAGOGICAL SCHOOL
In article is described the use of design technologies in educational process in higher pedagogical school as means of quality improvement of students knowledge. The analysis of the modern literature testifies that
quality of formation is a conformity to certain norm or standard, ability to satisfy defined and to realize definite purposes, norms. The design technology provides presence of a problem which demands integrated knowledge and search of its decision.
Keywords: design technology, the quality of knowledge, quality education.
Сучасне динамiчне життя висувае суспшьний запит на виховання творчо! особистосп, здатно! самостшно мислити, генерувати оригшальш вде!, приймати смшив! нестандартш рiшення. Сьогоднi сво!м основним завданням педагогiчнi колективи вищих навчальних закладiв повиннi вважати забезпечення фiзичного, штелектуального, соцiального й духовного розвитку студенпв з домiнантою iндивiдуальних i творчих можливостей кожного студента для формування творчо! цiлеспрямованостi особистостi, здатно! до саморегуляцп, передбачення, власно! життево! стратеги.
Основним орiентиром змiсту модернiзацi! освии мае стати праця на формування особистосп, що iнтенсивно розвиваеться. Роль студента в системi освiти обумовлено з потребами держави. Сьогодш маемо зробити людину такою, щоб вона могла вирiшувати державнi завдання за сво!м покликанням, бути високоморальною, духовно розвиненою, мобшьною у своему розвитку.
Однак цьому процесовi поки що бракуе цшеспрямованосп та науково-методичного забезпечення використання дiагностичних методик на заняттях у вищий школi.
Розкриваючи сутшсть поняття «метод проекпв», варто вказати на те, що цей метод не е принципово новим у свгговш педагопщ, оск1льки набув поширення в США ще на початку минулого столiття. В основу методу були покладеш фiлософсько-гуманiстичнi iде! Дж. Дью! та його учня У. Х. Кшьпатрша. В освiтянських колах Росн задум проектного навчання поширювався С. Т. Швацьким вiд 1905 р. [4].
Анатзуючи поняття «метод проекпв», слiд вказати на ввдмшносп у визначеннi основи тлумачення. Зокрема, в одних авторiв це - педагопчна технологiя (С. Сисоева та ш.) або проектна технологiя, яка ввдображае реалiзацiю особистiсно орiентованого тдходу в навчаннi (I. Ермаков та ш.). Натомiсть iншi педагоги розглядають метод проекпв як засiб оргашзацп педагогiчного процесу, в основу якого покладено взаемодiю педагога й студента та з навколишшм середовищем, об'еднання навчання з активною дiяльнiстю студенпв (Т. Супрун); метод планування цшеспрямовано! дiяльностi студента у зв'язку з виршенням якогось шкiльного завдання в обставинах реального життя (М. Кларин); цшьовий навчально-виховний процес, спрямований на виконання суспiльно корисних справ (П. Мудров); систему навчання, за яко! студент набувае знань, умiнь та навичок у процесi планування i виконання певних складних завдань - проекпв (М. Ярмаченко).
Мета статт - розглянути використання проектних технологiй у навчальному процесi вищо! школи як засобу пiдвищення якост знань студенпв. Аналiз сучасно! лiтератури свщчить, що найбiльш поширеною е думка про те, що яюсть осв1ти - це вiдповiднiсть певнiй норм^ стандарту. 1ншими словами, як1сть визначае користсть, цiннiсть об'екпв, !х здаттсть задовольнити певнi потреби або реалiзувати певнi цiлi, норми, тобто виражае адекватнiсть вимогам, потребам, нормам. Яюсть освгти можна розглядати як систему сощально зумовлених показник1в р^вня знань, умшь, цiннiсного ставлення до св!ту, якими повинен оволод1ти студент [3].
Неабияке значення для розробки теоретичних основ проектно! д1яльност1 мають пращ таких украшських науковцiв, як О. Коберник, С. Ящук, О. Пехота, росшських: В. Гузеев, Е. Полат, Н. Пахомова. Дослвдження свiдчать, що основою проектно! д1яльност1 студентiв е розвиток у них тзнавальних навичок, критичного мислення, ум1ння самостiйно конструювати власнi знання та орiентуватися в шформацшному простор1. Саме тому цю педагогiчну технологiю визнають ефективним засобом формування життево! компетентносп учн1всько! молодь
Визначають чотири етапи проектування: початковий (розробка основних iдей, констатацiя вивченосп проблеми, з61р i аналiз даних, обгрунтування актуальностi, формулювання гiпотези (припущення, що стосуеться результатiв та способ!в !хнього досягнення); етап розробки (передбачення виконавця (виконавц^в), формування груп, усввдомлення завдань, планування д1яльност1, розробка змюту етапiв, визначення форм i метод!в керування i контролю, корекцiя з боку педагога); етап реал!зацп проекту (штегрування
_МЕТОДИКА ШЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОПЧНО1 ОСВ1ТИ_
й акумулювання вае! шформаци з урахуванням теми, мети; шдготовка наочно-графiчного матерiалу, розробка аудiо-вiдео ряду проекту: контроль i корекцiя промiжних результалв, спiввiднесення !х з визначеною метою, керiвництво, координацiя роботи студеипв); завершения проекту.
Метод проектiв орieнтований на самостшну дiяльнiсть студентiв (шдив^альну, парну, групову) у вiдведений для не! час (ввд дек1лькох хвилин заняття до дек1лькох тижиiв, а iнодi й мiсяцiв). Це завдання особисто орiентовано! педагогiки [4].
Проектна технолопя передбачае наявнiсть проблеми, що вимагае iнтегрованих знань i дослвдницького пошуку 11 вирiшения. Результати заплановано! дiяльностi повиннi мати практичну, теоретичну, пiзнавальну значимiсть. Головною складовою методу е самостштсть студента. Дуже важливою також е структуризацiя змютовно! частини проекту iз зазначениям поетапних результапв. Використания дослiдницьких пiдходiв у проект е свого роду нарiжним каменем технологи. Причому послiдовнiсть цих методiв можиа поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначения завдань, як випливають iз дослiджения) - висунення гiпотези вирiшения завдань - обговорення методiв дослiджения - оформления шнцевих результатiв - аналiз одержаних даних - шдбиття пiдсумкiв - коригування - висновки [1].
Необхiдною складовою методики здшснения проектно! дiяльностi е складання загально! моделi, що розглядаеться як умовний образ, схема шнцевого результату проекту.
Як приклад можна навести модель шдготовки студеипв до проектно! дiяльностi та безпосередню И реатзащю в контекстi структурних етатв, базових форм та управлiния
Залучення студентiв до проектно! дiяльностi спрямоване:
- на досягнения конкретних цшей (розвиток аналiтичного, критичного, творчого й проектного мислення, стимулювания мотивацi! на оволодшия знаниями, включения студеипв у режим самостшно! роботи, опрацювания рiзних джерел iнформацi! з метою оволодшня новими знаниями, формування вмiнь використовувати знания для виршения нових тзнавально-практичних завдань або життевих ситуацш тощо);
- на розвиток життевих компетенцш (спiльне прийияття рiшень, толерантне регулювання конфлiктних ситуацiй тощо);
- на формування дослвдницьких умiнь (виявлення та формулювания проблеми, висунения гшотези, збiр необхiдно! iнформацi!, здiйснения рiзних видiв дослiдницько! роботи, аналiз та узагальнення отриманих результатiв тощо).
Здшснення проектно! дiяльностi може бути реалiзоване з використаниям рiзних пiдходiв. Першим з них передбачено виконання завдань навчального проекту та здшснення презентаци шнцевого штелектуального (матерiального) продукту безпосередньо на заняття або тд час проведения серп занять з певно! теми. 1ншим варiантом передбачено проведения проектно! дiяльностi в позааудиторний час та презентащю к1нцевих результатiв безпосередньо на занятт!
Механiзм реалiзацi! проектно! технологи складаеться з п'яти основних компонеипв.
Перша складова - оргашзащя стимулюючого енерго-iнформацiйного простору (предметного, сощокультурного, освiтнього), для розвитку потенцiальних можливостей дитини, його внутрiшнього свiту.
Друга складова - оргашзащя рiзноманiтних видiв дiяльностi як умова самореалiзацi! кожного студента: сощально-комушкативно!, суспiльно-корисно!, iгрово!, фiзично-оздоровчо!, навчально-пiзнавально!, науково-дослiдницько!, художиьо-естетично!, туристсько-краезнавчо!, науково-техшчно!, декоративно-прикладно!, еколого-натуралiстично!.
Третя складова - оргашзащя продуктивного спшкування як умови сощального розвитку студент1в, формування позитивно! «Я-концепци». Навчити студентiв спiлкуватись, культурi дiалогу - кропiтка та трудомютка дiяльнiсть, успiху яко! сприяють перш за все штерактивш форми роботи, тобто п форми та методи, яш забезпечують продуктивну реалiзацiю проектно! технологи.
Четверта складова - психолого-педагопчна шдтримка вирiшения студентами сво!х проблем, допомога !м у самопiзнаннi, самоощнщ, самовизначеннi та самоактуалiзацi!.
П'ята (остання) складова - пiдвищения професiйно! майстерносп, проективно! культури педагогiчних кадрiв. Основною рушшною силою в реалiзацi! кожного проекту е педагог, який усввдомлюе свою соцiальну вiдповiдальнiсть, постiйно турбуеться за свое особистiсне та професюнальне зростання.
За основу проектно! технологи було взято вдею спрямованосп навчально-тзнавально! д1яльност1 студенпв на результат, який досягаеться завдяки розв'язанню тiе! чи 1ншо! практично! або теоретично значущо! для них проблеми.
Варто наголосити, що виконання завдань за методом проекпв передбачае два результати: зовшшнш - той, який можна побачити, усввдомити, застосувати на практищ, щоб перев!рити його функцiональнiсть тощо, та внутршнш - досв1д д!яльносп, - який стане безцiнним надбанням студента, об'еднавши знання, ум1ння, компетенци i ц1нност1.
З огляду на р!зш п1дходи та на основ! анал!зу досв1ду фахових педагогiчних джерел можна навести таку класифiкацiю проекпв, що виконуються студентами на заняттях з педагогiки:
1) за проведеною дiяльнiстю:
- доЫдницьт проекти, яю потребують добре обмiрковано! структури, визначено! мети, актуальностi предмета дослiдження для вс1х учаснишв, його соцiально!' значущосп. Вони повн1стю пiдпорядкованi лог1ц1 до^дження i мають в1дпов1дну структуру; обгрунтування теми дослiдження, аргументацi! !! актуальносп, визначення предмета i об'екта, завдань i методiв, висунення гiпотез виршення проблеми i шлях1в !! виршення;
- практико-opieHmoeaHi проекти, що в1др1зняються ч1тко позначеним в1д початку результатом д1яльносп учаснишв проекту. Причому цей результат обов'язково ч1тко орiентований на сощальш iнтереси, iнтереси самих учаснишв роботи (газета, документ, вiдеофiльм, звукозапис, спектакль, програма д1й, проект закону, доввдковий матерiал, 1н.). Такий проект вимагае добре продумано! структури, навиь сценарш вие! д1яльност1 його учаснишв з визначенням функц1й кожного з них, ч1тк1 виходи i участь кожного в оформленш концевого продукту. Тут особливо важлива хороша оргашзащя координацiйно! роботи в планi поетапних обговорень, коректування сум1сних й шдивщуальних зусиль, в органiзацi! презентацi! одержаних результапв i можливих спосо61в !х упровадження в практику, органiзацiя систематично! зовшшньо! оц1нки проекту.
- тформацшт проекти - спрямоваш на збирання iнформацi! про який-небудь об'ект, на ознайомлення учаснишв проекту з щею iнформацiею, !! аналiз i узагальнення фактiв. Ц1 проекти потребують добре продумано! структури, можливосп систематично! корекци у ход1 роботи над проектом. Структуру цього проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальнiсть, методи отримання (лiтературнi джерела, засоби масово! iнформацi!, бази даних, Internet) та оброки шформацп (Г! аналiз, узагальнення, зютавлення з в1домими фактами, аргументоваш висновки), результат (стаття, реферат, ввдеофшьм). Такi проекти можуть бути частиною будь-якого шшого проекту.
Структура такого проекту може бути позначена таким чином:
- мета проекту - результат (стаття, реферат, доповвдь, вiдеоматерiали i 1н.);
- предмет шформацшного пошуку - поетапшсть пошуку з позначенням пром1жних результапв - анал^ична робота над зiбраними фактами - висновки - коректування первинного напряму (якщо потрiбен) - подальший пошук iнформацi! за уточненими напрямами - аналiз нових факпв - узагальнення - висновки i т. д. до отримання даних, що задовольняють вс1х учаснишв проекту, - висновки, оформлення результапв (обговорення, редагування, презентацiя, зовн1шня оцiнка).
- творчi проекти, як не мають детально опрацьовано! структури сп1льно! д1яльност1 учаснишв, вона розвиваеться, п1дпорядковуючись кшцевому результату, прийнят1й групою лог1ц1 стльно! д1яльност1, iнтересам учасникiв проекту. Вони заздалепдь домовляються про запланованi результати i форму !х представлення - зв1т, реферат, вiдеофiльм тощо;
2) за галуззю виконання: предметш (виконуються у рамках одного навчального предмета) й штегроваш (це таш проекти, де в процеа !х виконання використовуються знання з шших дисциплш);
3) за змктом: iнтелектуальнi, матерiальнi, екологiчнi, сервiснi, комплекснi;
4) за складом учасниюв: учш одного класу, одше! школи, мiста, регiону, кра!ни, р1зних кра!н св1ту;
5) за кыьюстю учаснишв: iндивiдуальнi, групов1 й колективш (при виконаннi групових i колективних проектiв учителю необхiдно подшити обов'язки м1ж учнями та визначити ввдповвдальшсть кожного за виконання проекту в цшому);
_МЕТОДИКА 1НЖЕНЕРНО1 ТА ШЖЕНЕРНО-ПЕДАГОПЧНО1 ОСВ1ТИ_
6) за тривалктю виконання: короткотривалi (реалiзацiя проекту за илька урошв з програми предмета), середньо! тривалостi (вiд тижня до мюяця) i довготривалi (реалiзацiя проекту охоплюе илька мюящв).
На практицi, як свiдчать нашi дослiджения, частiше доводиться мати справу зi змiшаними типами проекпв.
Отже, проект - це метод навчання. Вiн може застосовуватись як на заняттях, так i в позааудиторнш роботi, орiентований на досягнення цiлей самих студенпв, тому неповторний; формуе значну кiлькiсть навчальних i життевих компетентностей, тому е ефективним; формуе досвiд, тому незамшний. Проектна дiяльнiсть може стати альтернативою аудиторного навчання. Найбшьш сучаснi сфери людсько! дiяльностi базуються на проектуванш. Тому проектувания може бути основою професшних спецкурсiв. Подальшу свою роботу ми вбачаемо в тому, щоб урiзноманiтнити види занять у вищш школi, застосовувати рiзнi проекти, залучати молодь до виконания нетрадицiйних i щонайважливiше цiкавих для молодi робт
Л1ТЕРАТУРА
1. Iнновацiйнi педагогiчнi технологи у трудовому навчанш: [Навчально-методичний поЫбник (пробне видання)] /За заг. ред. О.М. Коберника, Г.В. Терещука. - Тернопшь-Умань, 2007. - 208 с.
2. Пелагейченко М. Умови оргашзацп проектно! дiяльностi /М. Пелагейченко // Вщкритий урок. -2009. - № 4. - С. 22-25.
3. Петровська Н. В. Проектна технолопя: сутшсть, досвiд використання, перспективи / Н. В. Петровська, Т. М. Воропай // Початкове навчання та виховання. - 2009. - № 25. - С. 2-14.
4. Полат Е. Метод проектов: история и теория вопроса / Е. Полат // Школьные технологии. - 2006. -№ 6. - С. 43-48.
5. Романовська М. В. Метод проекпв у навчальному процесс метод. поибник / М. В. Романовська. -Х.: Веста; Ранок, 2007. - 160 с.
6. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: учеб. пособие / Г. К. Селевко. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.
