CC BY
12
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Макаренко К.С., Макаренко В.1., Макаренко О.В., МатяшЛ.О. Проектна д'яльнкть майбутшх y4umenie ф'вики. Фiзико-математична освта. 2019. Випуск 3(21). С. 93-98.
Makarenko K., Makarenko V., Makarenko O., Matiash L. Project activity of future physics teachers. Physical and Mathematical Education. 2019. Issue 3(21). Р. 93-98.
DOI 10.31110/2413-1571-2019-021-3-014 УДК 378.011.3-051:53
К.С. Макаренко
Полтавський нацюнальний педагогiчний унверситет iменi В.Г. Короленка, Украша
makarenko.kat.step@gmail.com ORCID: 0000-0002-8094-8760 В.1. Макаренко
Укранськамедична стоматолог'!чна академ'я, Украна
volf.63.12@gmail.com ORCID: 0000-0001-5591-6145 О.В. Макаренко
Укранськамедична стоматолог'!чна академ'я, Украна makarenko.aleksandr.87@gmail.com ORCID: 0000-0002-0075-6110 Л.О. Матяш
Полтавський нацюнальний педагогiчний унверситет iменi В.Г. Короленка, Украша
matyashludmila2016@gmail.com ORCID: 0000-0001-5286-2778
ПРОЕКТНА Д1ЯЛЬН1СТЬ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В Ф1ЗИКИ
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. Метою дослдження е розкриття алгоритму проектно)' д1яльност1 у процес1 формування профеайно)' компетентности майбутшх учител'в ф1зики на матер/ал/' бюмехан/'ки.
Матер/'али / методи. Для досл'дження використовували теоретичний анал1з, структурно-лог1чний анал'з зм1сту /' структури навчального процесу та спостереження.
Результати. Подаеться алгоритм роботи над проектом, який включае чотири етапи: орган1зац1йний, анал1тичний, досл1дницький /' контролюючий. Автори розкривають сутнсть етапв проекту, наводять приклади на матер/ал/' бюмехан/'ки, висвтлюють особливост/' реал1зац1)' розробленого алгоритму в процеа викладання ф1зики в поеднанн1 з груповим методом. При цьому групова навчальна д'яльшсть виконуе орган1зац1йну функц1ю. Полягае вона в тому, що студенти навчаються розподляти обов'язки, сплкуватися один з одним, розв'язувати конфл1кти, що виникають у сптьн1й д1яльност1. В групов1й робот ': кожен ¡з них бере на себе функц1)' викладача /' виконуе фахов1 види д1яльност1. На першому етап визначаеться тема /' мета проекту, створюеться проблемна ситуац1я, видляеться протир1ччя, формулюеться проблема, зд/'йснюеться пошук вар1ант1в вир1шення та обговорюються методи досл'дження. На другому етап визначаються джерела ¡нформаци, здйснюеться опис кнцевого результату та розподл завдань, а також формулювання плану роботи. Трет1й етап включае зб'р та анал1з з1брано)' ¡нформацЦ виконання роботи зг'дно з планом, формулювання висновшв /' пропозиц1й. На контролюючому етап формулюються результати, в1дбуваеться захист проекту та прогнозуються нов/' проблеми.
Висновки. Метод проект1в як педагог'мна технолог1я передбачае сукупн1сть досл'дницьких, пошукових /' проблемних метод 'ю. В1н орган1чно поеднуеться з груповим пдходом до навчання. Цей п1дх1д можна використати не лише для пдготовки майбутшх учител'ю ф1зики, а й оргашзувавши аналог1чно проектну д1яльн1сть пд час вивчення ¡нших природничих дисциплн.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: проектна д'1яльнкть, проект, майбутнi учителi фiзики, профе^йна компетентнсть, б'юмехашка.
ВСТУП
Постановка проблеми. Введення нових методiв навчання у пщготовку майбутых учт^в фiзики е одыею з умов удосконалення '¡х професшно' пщготовки. Одним з таких метэдв е метод проекпв. Особливо це актуально у зв'язку iз введенням у шктьну програму як обов'язкового елементу розроблення учнями м^ проек^в мiжпредметного змкту.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
Така дiяльнiсть спонукае до теоретичного аналiзу вщомостей спорiднених навчальних предме^в, що сприяе формуванню науково! картини свiту та синтезу природничих знань студенев. Iнтеграцiя знань в поеднанн з методом проектiв активiзуе навчання, засвоення знань в дм, оскiльки знайомить iз системою евристичних засобiв.
На даний час спостер^аеться неузгодженiсть мiж можливостями методу проек^в, як активного методу, i його впровадженням у практику вищо! школи. Реалiзацiя цього методу в профеайый пiдготовцi майбутнiх учителiв фiзики е актуальною проблемою, але вимагае вщповщного методичного супроводу, зокрема, це стосуеться кнування единого алгоритму проектно! дiяльностi та його розгортання на матерiалi бiофiзики.
Аналiз актуальних дослiджень. Питання оргашзацм проектно! роботи та и актуальнiсть вивчали вiтчизнянi й закордоннi вченi, зокрема Е. Арванiтопуло, М. Бухарина, М. Моiсеева, Н. Коряковцева, £. Полат, С. Сисоева та Ышм.
Дослiдження методу проектiв як засобу реалiзацíi особистiсно орiентованого навчання спостеркаеться у наукових доробках Т. Башинсько!, Л. Ботько, Т. Волковсько!, С. Сисоево!, З. Таран, О. Коперника та ш. Зокрема, £. Полат розглядае, його як споаб досягнення дидактично! мети, подае типолопю проектiв та визначае основнi вимоги до реалiзацíi у навчальному процеа. У працях Т. Башинсько!, Л. Ботько, Т. Волковсько!, О. Коперника, О. Пехоти, С. Сисоево!, З. Таран та ш. метод проек^в розглядаеться як зааб реалiзацíi особиспсно орiентованого навчання.
Метод проектiв як педагопчна технологiя розкриваеться у наукових працях Л. Лук'яново!, £. Полат, О. Пометун, Л. Пироженко, О. Рибшо!, С. Сисоево!, та н Зокрема, подаеться визначення методу проек^в як комплексного навчального методу (Б. Гершунський, В. Мигунов, П. Петряков, А. Карачев, Н. Матяш, Г. Селевко, С. Сисоева та ш.); як методу навчання продуктивного рiвня (I. Бем, А. Хуторський, Й. Шнайдер).
К. Баханов, В. Гузеев, А. Касперський, О. Пехота, £. Полат, О. Пометун, О. Савченко, Г. Селевко, Л. Сергеева, М. Скатюна, Е. Михайлова та шшл педагоги розкривають специфту застосування його у навчальному процеа.
Мета статл. Метою дослщження е розкриття алгоритму проектно! дiяльностi у процесi формування профеайно! компетентностi майбутнiх учителiв фiзики на матерiалi бiомеханiки.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Теоретичний аналiз (визначення провiдно! ^де! та розробка гiпотези дослiдження); структурно-логiчний аналiз змiсту i структури навчального процесу; спостереження.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Проектна дiяльнiсть студентiв - це форма навчально-тзнавально! активностi, що полягае у мотивацмному досягненнi свiдомо поставлено! мети по створенню творчих проектiв, мае комплексний характер, забезпечуе активний процес дм студента з навчальним матерiалом i е засобом розвитку особистосп, як суб'екту навчання.
Навчальний проект - комплекс пошукових, дослiдницьких, оргаызацмних та iнших видiв робiт, що самостшно виконанi студентом (в парах, грут чи iндивiдуально) з метою практичного або теоретичного розв'язання значимо! проблеми.
Пропроектна («рго»... лат. що означае «для», «в Ытересах») навчальна дiяльнiсть, - це здебтьшого вщтворення традицiйно!, процедури передачi та засвоення Ыформацм на репродуктивному рiвнi. Але вже тут проблематизуються й окреслюються елементи проектно! дiяльностi: моделюються дм, обговорюються теоретичнi питання i проблеми, в основi яких виявляються протирiччя (Полiхун, 2006).
Провiднi ознаки проектно! дiяльностi можна визначити як: спрямоваысть на розвиток пiзнавальних навичок, умшь самостiйно конструювати сво! знання, орiентуватися в iнформацiйному просторi, узагальнювати та штегрувати знання, отриманi з рiзних джерел у процесi теоретичного i практичного навчання. Окрiм того, залучення учыв (студентiв) до проектно! дiяльностi сприяе розвитку iнiцiативи, комунiкативностi, оргашзаторських i творчих здiбностей, надае можливкть самовдосконалюватися, а також вiдкривае можливост вибору особисто! ролi в системi вiдносин у колективi учасникiв проекту (автор щей, виконавець, учасник, оргаызатор), або залишае право вибору на Ыдивщуальну роботу, i в цьому разi виконавець проекту поеднуе ва ролi в однiй особi.
Швидкого поширення набувае нинi метод проек^в, доцiльнiсть використання якого пояснюеться не ттьки його педагогiчною доцiльнiстю, а й сощальним пщфунтям. Зокрема, можливктю налагодження широких суспiльних контактiв, яке спонукае до ознайомлення з рiзними свтовими культурами, а вiдповiдно й рiзними поглядами на розв'язання проблеми; набуттям навичок самостiйного здобування знань i визначення можливостi !х безпосереднього використання на практик; актуальнiстю розвитку аналiтичних здатностей, якi необхiднi для опрацювання, узагальнення набуто! iнформацíi та формування виснов^в i формулювання ппотез.
Цiлком очевидно, що метод проек^в як комплексний метод передбачае за своею суттю використання широкого спектру шших проблемних методiв (дослiдницьких, пошукових, навчання в ствпрацО, а вщтак здатний розв'язувати цiлий комплекс завдань, пов'язаних з оптимiзацiею навчального процесу за умови дотримання п'яти основних вимог, зокрема:
- виокремлення вагомо!, у дослщницькому i пiзнавальному планi проблеми, яка вимагае штегрованого знання (що е особливо важливим для свщомого засвоення знань);
- наявысть теоретично!, тзнавально! та практично! значущостi передбачуваних результа^в;
- здiйснення самостiйно-пiзнавально! дiяльностi;
- структурування змiстовно! складово! проекту з поетапним узагальненням результа^в;
- оприлюднення i впровадження отриманих результа^в (Лук'янова, 2009).
Грунтуючись на цих вимогах нами розроблено алгоритм роботи над проектом. Пщ алгоритмом ми розумiемо припис, користуючись яким можна виконати певний вид дiяльностi, в даному випадку - проектну. Дан вказiвки е алгоритмом, бо задовольняють там вимоги:
1) потрiбно перелiчити ва операцм та порядок виконання !х;
2) кожну операцiю однозначно виконати;
3) студент повинен володiти вама операщями, щоб виконати цю дiяльнiсть.
Розроблений нами алгоритм включае чотири основних етапи.
I. Оргаызащя проекту:
1) визначення теми та мети проекту;
2) створення проблемно! ситуацп, видтення протирiччя, формулювання проблеми;
3) пошук варiантiв рiшення (висунення ппотези);
4) обговорення методiв дослiдження.
II. Планування дiяльностi в проектi (аналтичний етап) - пошук оптимального способу дослщження;
1) визначення джерел шформаци;
2) опис кiнцевого результату;
3) розподт завдань;
4) формулювання плану роботи.
III. Дослщження теми проекту (дослщницька, пошукова, проектна дiяльнiсть):
1) збiр та аналiз зiбраноï шформаци;
2) виконання роботи за планом;
3) формулювання виснов^в i пропозицй
IV. Контролюючий етап:
1) оформлення результату;
2) захист проекту;
3) прогнозування нових проблем.
Покажемо як працюе цей алгоритм на прикладi вивчення бiомеханiки.
Програмою з фiзики для основно! школи пропонуються теми проектiв, пов'язанi з бiофiзикою. Майбутнiй учитель фiзики мае знати як працювати з такими проектами.
Вивчення основ бюмеханти опорно-рухового апарату мае велике значення для таких напрям^в медицини, як хiрургiя, ортопедiя i травматологiя, спортивна i космiчна медицина, валеологiя, стоматологiя, судова медицина. Основы положення бюмеханти дають можливiсть: оптимiзувати виконання рухiв i виробити на цм основi рекомендацп для спортивних тренувань i лтувально!' фiзкультури; аналiзувати рухи у хворих з метою дiагностики функцiональних порушень; аналiзувати можливi наслiдки планованих оперативних змш у руховiй системi хворого при корекцп рухових аномалiй; оптимiзувати конструкцп та системи витяжки ккток та конструювати штучнi рухомi ланки протезiв; створювати манiпулятори й крокуючi апарати (робототехнiка на основi бюнши).
Бiомеханiка (вiд бiо i механта) - роздiл бiофiзики, що вивчае мехаычы властивостi живих тканин, оргаыв i органiзму в цiлому, а також мехаычы явища, що вщбуваються в них. Головною складовою бюмеханти е бiомеханiка опорно-рухового апарату людини Ощейкша&Макаренко&Тронь, 2012).
Одним з основних понять як фiзики так i бюмеханти е модуль Юнга. Розгортання проектно! дiяльностi покажемо на прикладi визначення цiеï фiзичноï величини.
Мета проекту: навчитися визначати модуль Юнга як важливу характеристику бюмеханти живих органiзмiв.
Якщо на тiло, наприклад, на вертикально пщвшений металевий стрижень, дiе сила, то його довжина змшюеться. Досвiд показуе, що якщо змша довжини Д1 мала в порiвняннi з довжиною тiла, то ця змша пропорцiйна прикладенiй силi (в даному випадку вазi пщвшеного тiла). На це вперше звернув увагу Роберт Гук (1635-1703). Таку пропорцшнкть можна записати у виглядi стввщношення, яке iнодi називають законом Гука:
F = кМ.
Тут F - сила, що розтягуе тто (зокрема, вага шшого тта), Al - приркт довжини, а k - коефiцiент пропорцмносп. Спiввiдношення справедливе майже для будь-якого твердого тта, чи то залiзний стрижень чи кктка, але лише до певноУ межi. Якщо сила занадто велика, то тто отримае насттьки сильне розтягнення, що зрештою розiрветься (Джанколi, 1989).
Для створення проблемно!' ситуаци можна використати задачi мiжпредметного змiсту (Макаренко &Макаренко&Макаренко, 2018).
Задача. Сухожилля тварини довжиною 16 см пщ дiею сили 12,4 Н подовжуеться на 3,3 мм. Сухожилля можна вважати круглим у перерiзi з дiаметром 8,6 мм. Розрахуйте модуль пружносп цього сухожилля.
Розв'язання:
За означенням мехаычна напруга визначаеться за формулою:
f
О = -,
s
де F - сила, прикладена до сухожилля, S - площа його поперечного перерiзу.
Зпдно з законом Гука:
F — Е — s = ^
де l- початкова довжина сухожилля, а Al - змша його довжини пщ дiею прикладеноУ сили F. Коефщент пропорцiйностi Е вiдомий як модуль пружносп, або модуль Юнга.
Звщси,
Отже, модуль Юнга:
F = Е—.
Е = — = ■
s&l nd2ml
де d - дiаметр сухожилля (Джанколi, 1989).
Ця задача не розв'язуеться за законом Гука, показаним вище. Виникае протирiччя мiж знаннями, якi вже вiдомi, i новими.
Видовження тта цилшдрично' форми залежить не ттьки в^д прикладено' сили, а й в^д матерiалу, з якого воно виготовлене, а також вщ його геометричних розмiрiв. Цi чинники можна врахувати у формулу якщо включити ¡'х в поспйну к. Порiвнюючи тiла цилЫдрично' форми, виготовленi з одного i того ж матерiалу, але рiзно¡ довжини й поперечного перерiзу виявимо, що при однiй i тм же прикладеый силi видовження (яке як i ранiше передбачаеться малим в порiвняннi з його довжиною) пропорцiйне початковiй довжинi й обернено пропорцмне площi поперечного перерiзу тта. 1ншими словами, чим довше тто, тим бiльше воно подовжиться при заданш величинi сили, а чим товще тiло, тим менше його видовження. Ц експериментальнi факти й виражен в процесi розв'язування задачi (Джанколi, 1989).
Можна визначити модуль Юнга використавши формулу, виведену в процес розв'язування задачi, але це не поглибить знань студенев з бюмеханти. Краще використати метод трьох точкового згину.
Формулюеться гiпотеза. Якщо визначити модуль Юнга юстково' тканини методом трьох точкового згину, то це поглибить знання студенев з бюмеханти, як ¡м необхiднi для роботи над проектами в школГ
Цим самим визначаеться метод дослщження: метод трьох точкового згину.
Переходимо до другого етапу роботи над проектом:
1) джерелами шформацп е пщручники з бiофiзики (бмчик&Кмп-, 2003; Чалий, 2017; Кыгавко, 2010);
2) значення модуля Юнга для юстки визначити з таблиц^
3) розподт завдання можна здiйснити груповим методом.
Групова навчальна дiяльнiсть виконуе оргаызацшну функцiю. Полягае вона в тому, що студенти навчаються розподiляти обов'язки, спткуватися один з одним, розв'язувати конфлтти, що виникають у сптьый дiяльностi. В груповiй роботi кожен iз них бере на себе функцп викладача i виконуе фаховi види дiяльностi.
Органiзацiя роботи в групах характеризуемся такими особливостями: студенти роздтяються на групи для виршення конкретних завдань; кожна група отримуе певне завдання (однакове або диференцшоване) i виконуе його пiд керiвництвом лiдера групи; групи виконують завдання таким чином, щоб можна було врахувати й оцЫити окремо вклад кожного члена групи; п^дб^р групи проходить так, щоб з максимальною ефективыстю реалiзувати освiтнi можливостi кожного члена групи. До використання групово' форми роботи на занятт проводиться вщповщна пiдготовча робота, а саме: аналiз змiсту навчального матерiалу, перелт базових знань i вмiнь, пщготовку завдань для групово' роботи (Макаренко, 2017).
Групова робота включаеться у структуру лабораторних занять.
Орiентовна структура лабораторного заняття з дисциплiн природничо-наукового циклу iз використанням групово' навчально' дiяльностi та ¡¡' змiст включають:
1) пiдготовчий етап - контроль початкового рiвня знань, уточнення, доповнення, а для окремих студенев -первинне формування теоретичних знань (груповi един та диференцiйованi);
2) основний етап - формування конкретних навчальних умшь, забезпечення мщного, свiдомого засвоення знань шляхом проведення аналiзу й обговорення результа^в дослiджень, вирiшення творчих та пошукових завдань за темою заняття (груповi единi й диференцмоваы);
3) заключний етап - оцшювання результатiв роботи, контроль результатiв групового навчання, повщомлення самостiйно¡ роботи (шдивщуальн завдання единi i диференцiйованi) (Макаренко, 2017).
Ц технологи потребують таю види методичного забезпечення: проблемно-пошуковi ситуацп рiзного рiвня складностi; проблемно-пошуковi завдання (шдивщуальы, груповi); проблемно-пошуковi запитання; пiдсумковi таблицi; структурнi блок-схеми; кросворди; тести (одиничы, множиннi, альтернативнi); анотування наукових статей (5-6 з одые' теми курсу), книги або окремих и роздiлiв, що тiсно пов'язанi з темою; пошук науково' iнформацí¡; написання рефера^в, доповiдей, тез, статей, наукових робп- за зазначеними темами дисциплЫи тощо. 4) План роботи вщповщае iнструкцi¡ до лабораторно' роботи.
Тема: Визначення модуля Юнга юстки.
Мета: навчитися визначати модуль Юнга кктково' тканини методом трьох точкового згину.
Обладнання: кктка на двох опорах, штангенциркуль, мтрометричний шдикатор, набiр тягарщв.
Порядок виконання роботи
1. Вимiряти вiдстань мiж опорами масштабною лЫшкою.
2. Вимiряти товщину та ширину юстки поблизу центрально' ¡¡' частини за допомогою штангенциркуля.
3. Закртити мтрометричний пристрiй посерединi кiстки та встановити в нульове положення його стртку.
4. Пщвкивши невеликий тягарець, за допомогою Ыдикатора визначити стрту прогину кiстки. (Процедуру повторити дектька разiв при рiзних навантаженнях).
5. Розрахувати модуль Юнга за формулою Е = (———для трьох випадкiв i обчислити середне значення.
Результати вимiрювань i обчислень занести в таблицю.
6. Порiвняти отримане значення модуля Юнга юстково' тканини з табличними даними. Сформулювати висновок (1щейкша&Макаренко&Тронь, 2012).
Третш етап не потребуе комет^в, оскiльки е безпосередньою роботою над проектом.
Важливо зупинитися на деяких висновках i пропози^ях.
На етапi пiдготовки до проектно' дiяльностi важливий особистiсний пiдхiд, реалiзацiя якого можлива шляхом диференцiацí¡ завдань. На другому етап роботи над проектом важливо оргаызувати групове навчання. У процеа виконання лабораторно' роботи виникали труднош^ пов'язан з умшнями студентiв здiйснювати вимiрювання та обчислення.
Четвертий етап включае:
1) оформлення результату (заповнення таблиц^ обчислення похибок порiвняння значення модуля Юнга кiстково¡ тканини з табличними даними, формулювання висновку, в якому вказати джерела похибок);
2) захист проекту (презентацiя або написання статп);
3) новi проблеми з бюмеханти (наприклад, бiофiзична характеристика скорочувальних бшмв, молекулярнi механiзми м'язового скорочення, його регуля^я).
ОБГОВОРЕННЯ
Спостереження за процесом здмснення проектно'| дiяльностi студентами дозволяють нам виробити рекомендацп щодо впровадження розроблено'| методики на кожному з етатв. На першому етапi важливим е особистiсний пщхщ, реалiзацiя якого можлива шляхом диферен^ацп завдань.
На другому етапi роботи над проектом е важливою оргаыза^я групового навчання. Полягае вона в тому, що студенти навчаються розподтяти обов'язки, спткуватися один з одним, розв'язувати конфлтти, що виникають у сптьый дiяльностi. При цьому групова навчальна дiяльнiсть виконуе органiзацiйну функцю В груповiй роботi кожен iз них бере на себе функцп викладача i виконуе фаховi види дiяльностi. Детальнi рекомендацп щодо оргаызацп роботи в групах, описанi в поабнику (Макаренко, 2017).
У процеа виконання лабораторно'| роботи виникали труднош^ пов'язанi з умiннями студентiв здшснювати вимiрювання та обчислення. При оформлены результату у студенев виникали певн труднощi, пов'язанi з такими видами дiяльностi, як: обчислення похибок, порiвняння значення вимiрюваноï величини з табличними даними та формулювання висновку. Наприклад, при формулюванн висновюв не вказувалися джерела похибок.
На контролюючому етап захист проекту рекомендуеться проводити у формi презентацп' або написання статп. Як показуе практика, створення презентацп не викликае значних труднощ^в на вщмшу вiд написання статтi. Студенев до цього потрiбно готувати спе^ально в проблемних групах.
Аналогiчно проектну дiяльнiсть можна органiзувати розглядаючи там проблеми з бюмеханти, як бiофiзична характеристика скорочувальних бiлкiв, молекулярнi мехаызми м'язового скорочення, його регуляцiя, тощо.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Таким чином, як результат проведеного дослiдження нами розроблений алгоритм проектно'1 дiяльностi у процесi формування профеайно'|' компетентностi мaйбутнiх учителiв фiзики на матерiалi бiомеханiки. На нашу думку, проектна дiяльнiсть студентiв е важливим компонентом продуктивно!' освiти. Вона включае чотири етапи: оргaнiзaцiйний, aнaлiтичний, дослщницький i контролюючий, на кожному з яких майбутый учитель розвивае вщповщж компетенцп. Кожен iз них включае певний споаб дiй, який вимагае вщповщних мисленневих оперaцiй, внaслiдок акт^заци яких, навчальний процес оргaнiзовуеться в нетрадицмний спосiб. Метод проектiв як педагопчна технологiя передбачае сукупнiсть дослщницьких, пошукових i проблемних методiв. ВЫ оргаычно поеднуеться з груповим пщходом до навчання.
Цей пiдхiд можна використати не лише для пщготовки майбуп-лх учителiв фiзики, розглядаючи проблеми бюмеханти. Анaлогiчно проектну дiяльнiсть можна оргаызувати пiд час вивчення iнших природничих дисциплш.
Список використаних джерел
1. Джанколи Д. Физика: в 2 т. / ред. Ю. Г. Рудой; пер.: А. Доброславский, О. Котельникова, М. Суханова. Москва: Мир, 1989. Т. 1. 659 с.
2. £мчик Л. Ф., Кмгг Я.М. Медична i бюло^чна ф'вика: пщручник. Львiв: Свп-, 2003. 592 с.
3. !щейкша Ю.О., Макаренко В. I., Тронь Н. В. Медична i бюлопчна фiзикa: навч. поаб. Полтава: Шевченко Р. В. 2012. 352 с.
4. Лук'янова Л. Б. Технолопя оргаызацп проектно'| дiяльностi. Ыдж сучасного педагога. 2009. Випуск 10 (99). С. 16-21.
5. Макаренко К. С., Макаренко В. I., Макаренко О. В. Система штегрованих задач у пщготовц майбуп-лх учителiв фiзики. Ф'!зико-математична освта. 2018. Випуск 4 (18). С. 101-105.
6. Макаренко О. В. Методика формування досл'дницькоÏ компетентност'1 майбутшх л'кар'в у процеа вивчення природничих дисципл'ш: навч.-метод. поаб. Полтава: Шевченко Р. В., 2017. 104 с.
7. Медична та бiологiчна ф'вика: нац. пщручник для студ. вищ. мед. (фарм.) навч. заклад. III-IV р. акред. / за ред.: О. В. Чалого. 2-ге вид. Вшниця: Нова Книга, 2017. 528 с.
8. Медична та бiологiчна ф'!зика: пщручник для студ. мед. ВНЗ / О. I. Антюфеева, Л. В. Батюк, М. А. Бондаренко та ш.; за ред.: В. Г. Кшгавка. Харюв: ХНМУ, 2010. 370 с.
9. Полiхун Н. I. Формування проектно'| дiяльностi старшокласнимв у процеа навчання фiзики. Збiрник наукових праць Кам'янець-Под'льського державного унверситету. Серiя педагопчна: «Проблеми дидактики фiзики та шктьного пщручника фiзики в свпл сучасно'| освп-ньо'|' парадигми». 2006. Вип. 12. С. 59-62. DOI 10.31110/2413-1571-2018-018-4016.
References
1. Dzhankoli D. (1989) Fizika: v 2 t. [Physics in 2 Vol.]. Moscow: Mir [in Russian].
2. Yemchyk L. F. & Kmit Ya. M. (2003). Medychna i biolohichna fizyka: pidruchnyk [Medical and Biological Physics]. Lviv : Svit [in Ukrainian].
3. Ishcheikina Yu.O., Makarenko V.I. & Tron N.V. (2012). Medychna i biolohichna fizyka [Medical and Biological Physics]. Poltava : Shevchenko R.V. [in Ukrainian].
4. Lukianova L. (2009) Tekhnolohiia orhanizatsii proektnoi diialnosti [Technology of project activity organization]. Imidzh suchasnoho pedahoh - The image of the modern teacher, 99 (Vol. 10), 16-21 [in Ukrainian].
5. Makarenko K. S., Makarenko V. I. & Makarenko O. V. (2018) Systema intehrovanykh zadach u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv fizyky [The system of integrated problems in the preparation of future physics teachers]. Fizyko-matematychna osvita - Physical and mathematical education, 4(18), 101-105 [in Ukrainian].
6. Makarenko O.V. (2017) Metodyka formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti maibutnikh likariv u protsesi vyvchennia pryrodnychykh dystsyplin: navch.-metod. posib. [Methods of formation of research competence of future doctors in the process of studying natural disciplines]. Poltava : Shevchenko R.V. [in Ukrainian].
7. Chalyi O.V. (2017) Medychna ta biolohichna fizyka: nats. pidruchnyk dlia stud. vyshch. med. (farm.) navch. zaklad. III-IV r. akred. [Medical and Biological Physics (2th ed.)]. Vinnytsia : Nova Knyha [in Ukrainian].
8. Antiufieieva O. I., Batiuk L. V. & Bondarenko M. A. (2010) Medychna ta biolohichna fizyka: pidruchnyk dlia stud. med. VNZ [Medical and Biological Physics]. V. H. Knihavko (Ed.). Kharkiv : KhNMU [in Ukrainian].
9. Polikhun N. I. (2006) Formuvannia proektnoi diialnosti starshoklasnykiv u protsesi navchannia fizyky. [Formation of project activity of high school students in the process of teaching physics]. Collection of scientific works of Kamyanets-Podilskyi State University. The series is pedagogical: "Problems of didactics of physics and school textbook of physics in the light of modern educational paradigm", 12, 59-62. [in Ukrainian]. DOI 10.31110/2413-1571-2018-018-4-016.
PROJECT ACTIVITY OF FUTURE PHYSICS TEACHERS Makarenko Kateryna
Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University, Ukraine Makarenko Volodymyr Ukrainian Medical Stomatological Academy, Ukraine Makarenko Oleksander
Ukrainian Medical Stomatological Academy, Ukraine Matiash Liudmyla Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University, Ukraine
Abstract.
Formulation of the problem. The purpose of the study is to discover the algorithm of project activity in the process of forming the professional competence of future physics teachers on the material of biomechanics.
Materials and methods. The theoretical analysis, structural and logical analysis of the content and structure of the educational process and observation was used in this study.
Results. In particular, an algorithm for project work is presented, which includes four stages: organizational, analytical, research and controlling.
The authors disclose what is meant by each stage, give examples of the disclosure of each stage on the material of biomechanics and features of the effective functioning of the developed algorithm in the teaching of physics, in particular, in combination with the group method. In this case, group learning activities perform an organizational function. Students learn to share responsibilities, to communicate with one another, to resolve conflicts that arise in a collaborative activity. In group work, each of them takes on the functions of a teacher and performs professional activities. At the first stage the theme and purpose of the project is defined, a problematic situation is created, contradictions are identified, the problem is formulated, solutions are searched for and research methods are discussed. At the second stage the sources of information are identified, the end result and the distribution of tasks as well as formulating of a work plan are described. The third stage involves getting and analyzing the information collected, performing the work as planned, formulating conclusions and proposals. At the monitoring stage, the results are presented, the project is defended and new problems are predicted.
Conclusions. Project method as a pedagogical technology involves a set of research, search and problematic methods. It is organically combined with a group approach to learning. This approach can be used not only to train future physics teachers, but also to organize similarly project-based activities when studying other natural sciences.
Key words: project method, biomechanics, project activity, future physics teachers, algorithm.
