CC BY
27
The author notes that in the context of historical retrospectives: a) military organization of primitive society «solder» its members and acted as a catalyst precursor and the state; b) the state military organization organized society is the basis for the emergence of defensive functions of the state and the phenomenon that determines its defense.
Keywords: military organization of society and the state, the defense function of the government, national defense, law support of regulatory defense functions of the state
УДК 342.4(477)
С. А. Панасюк
ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРА1НИ ПРО ВНЕСЕНИЯ 3MIH ДО КОНСТИТУЦП УКРА1НИ В1Д 26.06.2014 РОКУ I ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРИНЦИПИ
еВРОПЕЙСЬКО1 ХАРТП М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: АНАЛ1З
В1ДПОВ1ДНОСТ1
У дант cmammi проанал1зовано текст проекту Закону Украгни про внесения змт до Конституци Украгни № 4178а, що був внесений Президентом Украгни 26.06.2014р., щодо його вiдповiдноcmi тексту та базовим принципам Свропейсъког харти м^цевого самоврядування.
Ключов1 слова: Свропейсъка хaрmiя м^цевого самоврядування, проект Закону Украгни про внесення змт до Конституци Украгни, переклад термШв, iмплеменmaцiя принцитв Свропейсъко'г харти м^цевого самоврядування.
Постановка проблеми. При тдписанш та ратифшацп Свропейсько! хартп мюцевого самоврядування 1985 року [1] (далк Харт1я), Укра'ша взяла на себе обов'язок неухильно дотримуватись принцитв, що закладеш в текст Хартп [2].
Харт1я е базовим документом, що визначае основн принципи запровадження якюного европейського мюцевого самоврядування.
Процес ¡мплементацп принцитв Хартп мае вщбуватись постшно, а вс законодавч1 ¿шщативи, якщо вони зачшають питання ¿снування, оргатзацп д1яльносп та реформування мюцевого самоврядування, повинн анал1зуватись на вщповщшсть положенням Харти.
Президент Украши Петро Порошенко, 26.06.2014 року, втс до Верховно! Ради Украши проект Закону Украши про внесення змш до Конституцп Украши (щодо повноважень оргатв державно! влади та мюцевого самоврядування) № 4178а [3] (далп Законопроект).
Даний законопроект, на нашу думку, мае бути обов'язково проанал1зований щодо його вщповщносп положенням Хартп, з метою покращення ¡мплементацп принцитв Хартп в законодавство Украши та недопущення можливост внесення змш до Основного Закону, що суперечать тексту та принципам Харти.
Анал1з останшх до^дженъ i публтацт. В1тчизнят та м1жнародт експерти неодноразово наголошували на наявносп проблем щодо ¡мплементаци принцитв Хартп в законодавство Украши. А тому, подальше попршення ситуацп та вщсуттсть анал1зу проект1в нормативно-правових акпв, що можуть зачшати сферу повноважень мюцевого самоврядування, може повтстю твелювати процес ¡мплементаци принцитв Хартп та европейсько! штеграцп Украши.
Так, В. В. Кравченко наголошуе на неповному вщтворенш принцитв Хартп в Конституцп Украши та в Закон1 Украши «Про мюцеве самоврядування в Укрш'ш» [4].
Автори тдручника «Мутципальне право Украши» зауважують на недолшах
законодавчого закршлення положень ст. 5 Хартп [5, с. 147].
На важливосп принцишв, що закладеш в Хартп зазначають i автори колективно'1 монографп «Актуальш проблеми становлення та розвитку мiсцевого самоврядування в Укрш'ш» [6, с. 723].
Викладення основного матергалу. Як зазначаеться в пояснювальнш записцi до Законопроекту: «Метою запропонованих змiн е вдосконалення конституцшно-правового статусу вищих оргашв державно'' влади вщповщно до засад фyнкцiонyвання держави з парламентсько-президентською формою правлшня, а також реформування конституцшно-правового статусу оргашв мюцевого самоврядування».
Отже, метою Законопроекту, в тому чист, е i реформа мiсцевого самоврядування.
На нашу думку, Законопроект, що покликаний реформувати конституцшно-правовий статус оргашв мюцевого самоврядування, мае вщповщати принципам, що закладеш в Хартп та покращити процес iмплементацii цих принципiв в законодавство Украши. Тому, проаналiзyемо текст Законопроекту щодо його вщповщносп положенням Хартп та дотриманню ii принцишв.
Важливою змiною, що мiститься в Законопроект та впливае на адмшютративно-територiальний yстрiй та систему мюцевого самоврядування в Укршш, е положення статп 133 Законопроекту: «Систему адмiнiстративно-територiального устрою складають адмiнiстративно-територiальнi одиницi: регюни, райони, громади».
Отже, вводяться 4i™i три рiвнi адмiнiстративно-територiального устрою Украши.
В частиш 5 статтi 133 Законопроекту даеться тлумачення термшу громада: «Громадою е утворена в порядку, визначеному законом, адмiнiстративно-територiальна одиниця, яка включае один або декшька населених пунктсв (село, селище, мiсто), а також прилет до них територп».
Отже, громада визнаеться базовим рiвнем здiйснення мiсцевого самоврядування.
Вiдповiдно до частини 1 статп 140 Законопроекту: «Мюцеве самоврядування е правом i спроможнiстю жителiв громад у межах Конституцп i законiв Украши самостшно вирiшyвати питання мiсцевого значення в штересах мiсцевого населення як безпосередньо, так i через органи мюцевого самоврядування».
Вищезазначене положення е дуже важливим для розумшня сyтi мюцевого самоврядування та його сyб'ектiв.
У втизняних наукових колах [4; 6; 7], не перший рш, продовжуеться дискуая щодо розyмiння сyтi ключового термшу, що використовуеться в Хартп - «local authority».
Нагадаемо, що в статп 3 Хартп зазначаеться: «Local self-government denotes the right and the ability of local authorities, within the limits of the law, to regulate and manage a substantial share of public affairs under their own responsibility and in the interests of the local population».
Вщповщно до тексту офщшного перекладу Хартп [7]: «Мюцеве самоврядування означае право i спроможшсть оргашв мюцевого самоврядування в межах закону здшснювати регулювання i управлшня суттевою часткою суспшьних справ, яю належать до 'хньо' компетенцп, в штересах мюцевого населення».
Тобто, вщповщно до офщшного перекладу Хартп суб'ектом права на мюцеве самоврядування е орган мюцевого самоврядування.
Автор у сво'х працях [9; 10] не погоджуеться iз положеннями офщшного перекладу та вважае коректним наступний переклад параграфу (абзацу) 1 статп 3 Хартп: «Мюцеве самоврядування означае право та спроможшсть мюцевих ствтовариств (жителiв територiальних громад, жителiв громад) в межах закону, регулювати (впорядковувати) та управляти значною часткою пyблiчних справ, пщ ix власну вщповщальшсть, та в штересах мюцевого населення».
Oкpeмим питaнням e тe, щo poзyмiти пiд тepмiнoм «жш^ш гpoмaд», a щй poзyмiти пiд «мю^вим нaceлeнням».
Якщo, житeлi гpoмaд e пepвинним cyб'eктoм пpaвa нa мicцeвe caмoвpядyвaння тa мoжyть йoгo peaлiзoвyвaти caмocтiйнo aбo чepeз вiдпoвiднi opгaни (шляxoм yчacтi y вибopax тa peфepeндyмax), тo пiд житeлями тepитopiaльнoï гpoмaди нeoбxiднo poзyмiти ocí6, щй мaють вибopчe пpaвo, тoбтo гpoмaдян Укpaïни, a мicцeвe нaceлeння - ва ocoби, щй фaктичнo пpoживaють/пepeбyвaють нa вiдпoвiднiй тepитopiй як з пpaвoм гoлocy, тaк i бeз (iнoзeмцi, aпaтpиди, ocoби бeз гpoмaдянcтвa, бiжeнцi тoщo).
Пiдтвepджeнням нaшoгo дoктpинaльнoгo тлyмaчeння, щo caмe житeлi гpoмaди мaють вибopчe пpaвo e пoлoжeння чacтини 1 cтaттi 141 Зaкoнoпpoeктy: «Ciльcькi, ceлищнi, мicькi, paйoннi, oблacнi paди cклaдaютьcя iз дeпyтaтiв, яю oбиpaютьcя житeлями гpoмaд нa ocнoвi зaгaльнoгo, piвнoгo, пpямoгo вибopчoгo пpaвa шляxoм тaeмнoгo гoлocyвaння»
Taкoж, пiдтвepджeнням eтимoлoгiчнocтi змicтy тepмiнy «житeлi гpoмaди» e пoлoжeння чacтини 4 CTaxra 141 Зaкoнoпpoeктy: «житeлi гpoмaди та ocнoвi зaгaльнoгo, piвнoгo, пpямoгo вибopчoгo пpaвa oбиpaють шляxoм тaeмнoгo гoлocyвaння вiдпoвiднo ciльcькoгo, ceлищнoгo, мicькoгo гoлoвy, який oчoлюe викoнaвчий opгaн paди тa гoлoвye нa ïï зaciдaнняx».
B дiючiй peдaкцiï Koнcтитyцiï Укpaïни 1996 poкy [11] cyб'eктoм пpaвa нa мicцeвe caмoвpядyвaння визнaeтьcя тepитopiaльнa гpoмaдa - житeлi ceлa чи дoбpoвiльнoгo oб'eднaння y ciльcькy гpoмaдy житeлi кiлькox ciл, ceлищa тa мicтa.
Bиxoдячи iз пoлoжeнь Зaкoнoпpoeктy, cyб'eктoм пpaвa нa мicцeвe caмoвpядyвaння лишaютьcя caмe люди (житeлi пeвнoï мicцeвocтi тa члeни вiдпoвiднoï люд^ш'! cпiльнoти /гpoмaди/).
Oтжe, Зaкoнoпpoeктoм зaтвepджyeтьcя пpaвo мicцeвиx житeлiв нa мicцeвe caмoвpядyвaння, a нe opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння, щo нaдiляютьcя вiдпoвiдними пoвнoвaжeннями, чим дepжaвa пiдтвepджye cвoe бaчeння тepмiнy «local authority», caмe як cyкyпнocтi ocí6, мicцeвиx житeлiв, мicцeвиx cпiвтoвapиcтв, житeлiв гpoмaд.
Пpoaнaлiзyвaвши вищeзaзнaчeнi пoлoжeння cтaттi 140 Зaкoнoпpoeктy, мoжнa дiйти виcнoвкy, щo в нш вiдoбpaжeнi нacтyпнi пpинципи, щo зaкpiплeнi в cтaттi 3 Xapтiï:
- пpинцип peaльнocтi мicцeвoгo caмoвpядyвaння, щo пepeдбaчae пpaвo тa cпpoмoжнicть житeлiв гpoмaд caмocтiйнo виpiшyвaти питaння мicцeвoгo знaчeння.
- пpинцип пiдзaкoннocтi мicцeвoгo caмoвpядyвaння, щo здiйcнюeтьcя в мeжax зaкoнiв тa кoнcтитyцiï;
- пpинцип мoжливocтi дeлeгyвaння пpaвa нa мicцeвe caмoвpядyвaння дo дeмoкpaтичнo oбpaниx мicцeвиx opгaнiв.
Ha нaшy думку, вищeзaзнaчeнi пoлoжeння зaкoнoпpoeктy e пoзитивним уточ^нням пoзицiï дepжaви щoдo джepeлa пpaвa нa мicцeвe caмoвpядyвaння.
Пpoтe, ^и виoкpeмлeннi гpyпи ocí6, щo мaють вибopчi пpaвa тa e пepвинним cyб'eктoм пpaвa нa мicцeвe caмoвpядyвaння, ввoдячи нoвi piвнi aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнoгo ycтpoю Укpaïни, aвтopи Зaкoнoпpoeктy, пo cyтi, зaпpoвaджyють пoвнoмacштaбнi aдмiнicтpaтивнo-тepитopiaльнy тa мyнiципaльнy peфopми, щo пpивeдe дo нeoбxiднocтi нaпpaцювaння вeличeзнoï кiлькocтi зaкoнoпpoeктiв тa iнcтpyкцiй щoдo ïx peaлiзaцiï.
Aвтop ввaжae, щo нacaджeння peфopми «Brop^> (шляxoм внeceння кapдинaльниx змш дo кoнcтитyцiï), бeз пpoвeдeння мacштaбниx пiдгoтoвчиx зaxoдiв, мoжe пpизвecти дo бaгaтьox пpoблeм щoдo якicнoï peaлiзaцiï вищeзaзнaчeниx peфopм.
B чacтинi 2 cтaттi 140 Зaкoнoпpoeктy зaзнaчaeтьcя пepeлiк opгaнiв мicцeвoгo caмoвpядyвaння: «Opгaнaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння гpoмaди e вiдпoвiднo гoлoвa
rpoMaAH - ci^bCbKHH, ce.H^HHH, MicbKHH ro.oBa; paAa rpoMaAH - cmbcbxa, ce.H^Ha, MicbKa paAa; bhkombhhh opraH paAH».
TaKo«, cTarrero 140 3aKoHonpoeKTy nepe^SaneHo craopeHHa paHoHHHx Ta o6.acHHx paA (aK opraHiB MicueBoro caMoBpaAyBaHHa, ^o npeAcraB.aroTb cni.bHi iHTepecH BiflnoBiflHHx rpoMaA), Ta ix bhkombhhx opraHiB.
npaBo Ha craopeHHa paA a6o 36opiB (AHpeKTHBHHx opraHiB MicueBoro caMoBpaAyBaHHa) Ta ix BHKoHaBHHx opraHiB nepefl6aneHo b BocbMoMy naparpa^i (a63aui) npeaM6y.H Ta naparpa^i (a63aui) 2 cTaTi 3 XapTii.
TaKo«, b 3aKoHonpoeKTi 3a3HaHaeTbca Mo«.HBicTb cTBopeHHa opraHiB caMoopraHi3auii Hace.eHHa.
Ba«.HBoro HoBe.oro 3aKoHonpoeKTy e 3aKpin.eHHa Ha piBHi KoHcTHTyuii (h. 6 ct. 140 3aKoHonpoeKTy) npHHUHny cy6cHAiapHocri: «Po3Me«yBaHHa noBHoBa«eHb y cHcTeMi opraHiB MicueBoro caMoBpaAyBaHHa Ta ix BHKoHaBHHx opraHiB pi3HHx piBHiB 3AiHcHroeTbca 3a npHHUHnoM cy6cHAiapHocri».
npHHUHn cy6cHfliapHocri 3aKpin.eHHH b naparpa^i (a63aui) 3 cTaTTi 4 XapTii: «Public responsibilities shall generally be exercised, in preference, by those authorities which are closest to the citizen. Allocation of responsibility to another authority should weigh up the extent and nature of the task and requirements of efficiency and economy» (ny6.iHHi o6ob'^3kh noBHHHi, b 6mbmocri BHnaAKiB, 3AiHcHroBaTHcb, 6a«aHo, thmh MicueBHMH cniBToBapHcTBaMH («Hre.aMH rpoMaAH), aKi e HaM6.H«HHMH ao MicueBoro Hace.eHHa. nepepo3noAi. (nepe^ana) o6oB'a3KiB iHmHM cniBToBapHcTBaM Mae BpaxoByBaTH Mipy Ta npHpo^y 3aB^aHb, Ta BHMorH ^oao e^eKTHBHocri Ta eKoHoMii).
Hara^aeMo, ^o niA MicueBHMH cniBToBapHcTBaMH po3yMieTbca cy6'eKT npaBa Ha MicueBe caMoBpaAyBaHHa (B.aAHHH opraHi3M, A«epe.o ny6.iHHoi B.aAH), a He Bci «HTem BiAnoBiAHoi MicueBocri.
no.o«eHHa cTaTTi 142 3aKoHonpoeKTy BiAo6pa«aroTb npHHuHn Ha.e«Horo Ta rapaHToBaHoro 3a6e3neneHHa MicueBoro caMoBpaAyBaHHa ^rnaHcoBHMH pecypcaMH, ^o 3aKpin.roeTbca b ct. 9 XapTii.
TaK, b HacTHHi 1 cTaTTi 142 3aKoHonpoeKTy 3a3HanaeTbca: «MaTepia.bHoro i ^rnaHcoBoro ocHoBoro MicueBoro caMoBpaAyBaHHa e pyxoMe i HepyxoMe MaHHo, HaAxoA^eHHa MicueBHx 6roA«eTiB, y ToMy HHc.i MicueBi noAaTKH i 36opH, HacTHHa 3ara^bHoAep^aBHHx noAaTKiB, 3eM.a, npHpoAHi pecypcH, ^o e y B.acHocri ci.bcbKHx, ce^H^HHx, MicbKHx rpoMaA, a TaKo« o6'eKTH, ^o e y B.acHocri paHoHHHx i o6.acHHx paA».
BH^e3a3Hanem no.o«eHHa 3aKoHonpoeKTy BiAnoBiAaroTb no.o«eHHaM naparpa^y (a63auy) 1 cTarri 9 XapTii: «Local authorities shall be entitled, within national economic policy, to adequate financial resources of their own, of which they may dispose freely within the framework of their powers» (MicueBi cniBToBapHcTBa MaroTb 6yTH HaAi.eHi npaBoM, b Me«ax HauioHa.bHoi eKoHoMiHHoi no.iTHKH, Ha B.acHi AocTaTHi (aAeKBaTHi) ^rnaHcoBi pecypcH, aKHMH bohh MaroTb Bi.bHo po3nopaA«arHcb).
TaKo«, b HacTHHi 1 cTaTTi 142 3aKoHonpoeKTy BiAo6pa«aroTbca no.o«eHHa naparpa^y (a63auy) 3 cTarri 9 XapTii: «Part at least of the financial resources of local authorities shall derive from local taxes and charges of which, within the limits of statute, they have the power to determine the rate» (npHHaHMHi HacTHHa ^rnaHcoBHx pecypciB MicueBHx cniBToBapHcTB Mae oTpHMyBaTHcb (maxoahth) i3 MicueBHx noAaTKiB Ta 36opiB (HaAxoA«eHb), po3Mip kotphx bohh MaroTb noBHoBa«eHHa BcTaHoB.roBaTH b paMKax 3aKoHy).
B HacTHHi 2 cTaTTi 143 3aKoHonpoeKTy, 3a3HaHeHo: «O6car ^rnaHcoBHx pecypciB opraHiB MicueBoro caMoBpaAyBaHHa BiAnoBiAae noBHoBa«eHHaM, nepeA6aHeHHM KoHcTHTyuiero Ta 3aKoHaMH YKpaiHH».
BH^e3a3HaHeHe BiAnoBiAae no.o«eHHaM naparpa^y (a63auy) 2 cTaTTi 9 XaTii: «Local
authorities' financial resources shall be commensurate with the responsibilities provided for by the constitution and the law» (Фшансов1 ресурси мюцевих ствтовариств мають вщповщати компетенци, що передбачена конститущею та законом).
Сдине, що видаеться не зовам послщовним, це визначення власником та розпорядником фшансового ресурав оргашв мюцевого самоврядування.
Адже, в попередшх статтях Законопроекту, було ч1тко визначено первинного суб'екта права на мюцеве самоврядування та можливють приймати ним р1шення безпосередньо, а тому, право на фшансов1 ресурси та ïx розпорядження мають саме жител1 громади, яю можуть розпоряджатись фшансами, шляхом прийняття вщповщного колективного р1шення.
Окремою гаранпею фшансових ресурав мюцевого самоврядування е i положення частини 3 статтi 142 Законопроекту: «Витрати органiв мiсцевого самоврядування, що виникли внаслщок рiшень оргашв державноï влади, компенсуються державою».
Дане положення, на нашу думку, мае на мет унеможливити непередбаченi витрати мюцевого самоврядування через втручання в ïx дiяльнiсть органiв державноï влади.
Новелою е положення частин 2 та 3 статп 144 Законопроекту: «Дiя ршення Верховно'1' Ради Автономно'1' Республiки Крим чи органу мюцевого самоврядування з мотивiв його невiдповiдностi Конституцп Украши за поданням представника Президента Украши у вщповщному регiонi зупиняеться Президентом Украши з одночасним зверненням до Конституцшного Суду Украши щодо його конституцшность
Встановлене висновком Конституцшного Суду Украши порушення ршенням Верховно'1' Ради Автономно'1' Республши Крим чи органу мюцевого самоврядування Конституцп Украïни е тдставою для дострокового припинення Президентом Украши повноважень Верховно! Ради Автономно! Республши Крим, органу мюцевого самоврядування».
Вищезазначеш положення мають на метi замшити положення частини 2 статтi 144 Конституцп Украши: «Ршення органiв мюцевого самоврядування з мотивiв ïx невщповщносп Конституцiï чи законам Украïни зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду».
Дане положення видаеться досить неоднозначним. Адже, звернення до Конституцшного Суду Украши щодо конституцшносп кожного ршення органу мюцевого самоврядування, на думку автора, значно затягне процес виршення питання по суть
Окремо, вважаемо за необхщне акцентувати увагу на проблемi захисту кордошв мiсцевиx ствтовариств.
Вщповщно до положень статтi 5 Хартп: «Changes in local authority boundaries shall not be made without prior consultation of the local communities concerned, possibly by means of a referendum where this is permitted by statute» (Змши в кордонах мюцевих ствтовариств не можуть вщбуватись без попередньоï консультацп iз защкавленою мiсцевою спiльнотою, можливо, шляхом проведення референдуму, де це дозволяеться законом/ статутом).
Проблема незахищеносп кордошв територiальниx громад, яку автор висв^лював у свош працi [12], на жаль, не була виршена в запропонованому Законопроекта
Нагадаемо, що повноваженнями щодо змши меж мют надшена Верховна Рада Украïни: «утворення i лшвщащя районiв, встановлення i змша меж районiв i мiст, вщнесення населених пунктiв до категорiï мют, найменування i перейменування населених пункпв i районiв» (п. 29 ч. 1 ст. 85 Конституцп Украши). Вищезазначеш положення лишились у Законопроект^ а нових норм щодо гарантування цшсносп та
непорушност! кордон!в м!сцевих сп!втовариств (територ!альних громад, громад) в Законопроект! - не мае.
Окремо, постае питання щодо !нституту представник!в Президента Укра!'ни, що можуть стати новими перепонами до самост!йност! жител!в громад та джерелом конкуренц!'! компетенц!'! м!ж м!сцевим самоврядуванням та державною владою.
Висновок. Вважаемо, що зареестрований Президентом Украши проект Закону Украши про внесення зм!н до Конституцп' Укра!'ни, мае позитивн! положення щодо визначення правосуб'ектност! жител!в громад (як первинного суб'екта права на м!сцеве самоврядування) та ново!' орган!зац!!' адм!н!стративно-територ!ального устрою Украши, що в ц!лому в!дпов!дае положенням Свропейсько!' харт!'! м!сцевого самоврядування.
Проте, наявна загроза для реально! та як!сно!' реал!зац!!' вищезазначених зм!н, через необх!дн!сть запровадження реформ «знизу» та необх!дн!сть запровадження масштабних зм!н до законодавства Украши, е досить високою.
Нав!ть поверхневий анал!з положень статей 140-144 Законопроекту, дае зрозум!ти, що вони в!дображають в соб! принципи Свропейсько! харт!'! м!сцевого самоврядування та можуть бути позитивно сприйнят! Венец!анською Ком!с!ею (European Commission for Democracy through Law - Venice Commission), та европейськими експертами.
Зв!сно, !снують недол!ки та небезпеки щодо запровадження майбутн!х реформ, в контекст! пропозиц!й Законопроекту, та можливост! зб!льшення влади в руках Президента Украши.
Проте, в ц!лому, проект Закону Украши про внесення зм!н до Конституцп Украши, на нашу думку, може бути необх!дним поштовхом до початку реформ в Укра!'н! та подальшо!' европейсько!' !нтеграц!! нашо!' держави.
Тому, укра'нська влада, науковц! та громадськ!сть мають зрозум!ти всю важлив!сть необх!дност! анал!зу законодавчих !н!ц!атив Президента Укра!'ни, конструктивно!' критики та внесення пропозицш щодо необх!дних коректив.
Лише у сп!льн!й сп!впрац! та в умовах жорсткого громадському контролю за д!ями влади, можливо побудувати наше сп!льне европейське майбутне.
Список використано¥ лгтератури
1. Council of Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/Html/ 122.htm.
2. Про ратиф!кац!ю Свропейсько'1' харт!'! м!сцевого самоврядування: Закон Украши в!д 15 липня 1997 року // В!домост! Верховно!' Ради Украши. - 1997. - № 38. - Ст. 249.
3. Оф!ц!йний портал Верховно'! Ради Укра'!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w 1.c1 .rada. gov.ua/pls/zweb2/webproc4_ 1?pf3511=51513.
4. Кравченко В. В. Проблеми адаптац!'! законодавства Украши до стандарт!в ! принцип!в Свропейсько! харт!'! м!сцевого самоврядування»/ В. В. Кравченко // В!сник Центрально'' виборчо!' ком!с!!'. - 2008. - №2. - С. 38 - 41.
5. Мун!ципальне право Укра'ни : п!друч. / В.Ф. Погор!лко, М.О. Баймуратов, Ю.Ю. Бальций та !н.; за ред. М.О. Баймуратова. - К. : Правова едн!сть, 2009. - 720 с.
6. Актуальн! проблеми становлення та розвитку м!сцевого самоврядування в Украш! : моногр. / за ред. В. В Кравченка, М. О. Баймуратова, О. В. Батанова. - К. : Ат!ка, 2007. - 864 с.
7. Кам!нська Н. В. М!сцеве самоврядування : теоретико-!сторичний ! пор!вняльно-правовий анал!з : навч. пос!б. / Н. В. Кам!нська. - К. : КНТ, 2010. - 229 с.
8. Свропейська Харт!я м!сцевого самоврядування // В!домост! Верховно! Ради Укра'ни. -1997. - № 38. - Ст. 249.
9. Див.: Панасюк С. А. Проблеми перекладу тексту Свропейсько! харт!'! м!сцевого самоврядування в контекст! як!сно!' !мплементац!!' !'!' положень / С. А. Панасюк // В!сник
Мар1упольського державного ушверситету. Сер1я: Право. - 2012. - Вип. 3-4. - С. 200 -205.
10. Див.: Панасюк С. А. Актуальш проблеми розумшня, визнання та реал1зацп принципу мюцевого самоврядування в законодавста Украши / С. А. Панасюк // Вюник Центрально'1 виборчо'1 комюп. -2013. - №2. - С. 70 - 73.
11. Конститущя Украши 28 червня 1996 року // Вщомосп Верховно'1 Ради Украши. -1996. - № 30. - Ст. 141.
12. Див.: Панасюк С. А. Захист територ1альних кордошв мюцевих ствтовариств: реалп та перспективи 1мплементац1'1 принципу €вропейсько'1 хартп мюцевого самоврядування в законодавство Украши / С. А. Панасюк // Держава i право : зб. наук. пр. -2013. - Вип. 62. - С. 459-466.
Стаття надшшла до редакцп 3.07.2014 р.
S. A. Panasyuk
DRAFT LAW OF UKRAINE ON AMENDMENTS TO THE CONSTITUTION OF UKRAINE FROM 26.06.2014, AND THE PROVISIONS AND PRINCIPLES OF THE CHARTER OF LOCAL SELF-GOVERNMENT: AN ANALYSIS OF
COMPLIANCE
This article examines, the text of a draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine, that was introduced by the President of Ukraine Petro Poroshenko on 26 June 2014, about its correspondence to the principles of the European Charter of Local Self-Government
After the ratification of the European Charter of Local Self-Government, Ukraine has undertaken a commitment to realisation of provisions of the European Charter of Local Self-Government and for implementation of its principles in domestic legislation.
We remind that in accordance with Article 2 of the European Charter of Local Self-Government: «The principle of local self-government shall be recognised in domestic legislation, and where practicable in the constitution».
Also, in accordance with Article 4, paragraph 1 of the European Charter of Local Self-Government: «The basic powers and responsibilities of local authorities shall be prescribed by the constitution or by statute».
Also, article has proposal for improving the text of a draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine in order to bring them in to line with the European principles of local self-government in the context of the European integration of Ukraine.
Keywords: the European Charter of Local Self-Government, the draft law on introducing amendments to the Constitution of Ukraine, translation of the terms, implementation of the principles of the European Charter of Local Self-Government.
УДК 341.64
Я. С. Пас1чник
OKPEMI ПИТАНИЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 МЕЖНАРОДНОГО КРИМ1НАЛЬНОГО СУДУ
Метою cmammi е досл1дження окремих питанъ dinnbuocmi М1жнародного кримталъного суду як засобу здтснення мiжнaрoднoгo правосуддя на сучасному emani розвитку си^еми мiжнaрoднoï кримiнaлънoï ю^ицИ Мiжнaрoдний кримталъний суд е по^тним органом, уповноваженим здiйcнювamи юрисдикщю щодо оЫб, вiдnoвiдaлъних за нaйбiлъш серйозш мiжнaрoднi злочини, i доповнюе нащоналът органи кримiнaлънoï ю^ици. У ^ammi рoзглядaюmъcя передумови ^ворення Мiжнaрoднoгo
