CC BY
24В.Л. Курило,
доктор сльськогосподарських наук Н.О. Григоренко, кандидат технчних наук О.О. Марчук, 1.Р. Фун'ша
1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв НААН
УДК 633.62
Продуктивнсть сорго цукрового (Sorghum saccharatum (L.) Pers.) Залежно вд сортових осойЛивостей та рщог густоти стояння рослин
На приклад1 р1зних copmie та ei6puöie сорго цукрового, наведено результати досл1джень i3 вивчення впливу р1зно1 густоти стояння рослин на фенoлoгiчнi показники рослин сорго цукрового, вуглеводний склад соку сорго та на продуктивн^ть рослин.
Урезультат'1 проведених дocлiджень установлено, що з одного гектара сорго цукрового, залеж-но вд сортових особливостей i р1зно1 густоти стояння рослин, можливо гарантовано отри-мати зелено!маси в'д 40,83 до 106,87т/га, з виходом соку зi стебел в'д 22,27 до 56,24 т/га, в якому мститься в'д 2,31 до 6,09 т/га загальних цукр'в, придатних для отримання бюетанолуу кiлькocmi 198,25-501,19 дал/га. Однак, незважаючи на найвищий розрахунковий вuхiд загальних цукр'в та бюетанолу за густоти 300 тис. рослин на 1 гектар, доцльно в промислових пойвах надавати перевагу густот1 стояння рослин у межах 200...250 тис. шт./га. Оскльки вища густота призводить до пiдвuщення вмкту сухо! речовиниурослинах, в'дпов'дно йумсту целю-лози та лгнну у стеблах, що може спричинити умови до втрат урожаю за рахунок cхuльнocmi стебел до полягання.
Кр1м того, за густоти 200 тисяч рослин на гекmаpi досягаеться найвищий показник чисто! пpoдукmuвнocmi фотосинтезу, при якому висока нтенсивнсть процесу фотосинтезу оптимально поеднуеться з фотосинтетичною активнютю листково! пoвеpхнi.
Ключовi слова:
сорго цукрове, сорт, пбрид, густота стояння рослин, фенолопчы показники, вуглеводний склад,
продуктивнее.
Вступ. Сьогодн у свт вщ-буваються глобальн процеси, як характеризуются значним збшьшенням кризових явищ, зокрема посухи. Найбшьших втрат за цих умов зазнае сшь-ськогосподарське виробництво. Порушена тема досить актуальна i для УкраТни, де 7 роюв iз 20 -засушлив^ а через кожн 34 роки - настае сильна посуха [1], що згубно впливае на стан посiвiв уах альськогосподар-ських культур.
Тому перед вченими-агра-рiями постае питання мiнiмiзацiТ' негативних наслщюв посухи та ризиюв розвитку АПК. Одним iз шляхiв виршення щеТ проблеми е вивчення та введення у авоз-
м1ни певних груп засуховитри-валих культур.
Одыею iз перспективних сшь-ськогосподарських культур е сорго цукрове, яке адаптоване до вирощування в УкраТн та в змозi забезпечувати висок та а^ врожаТ нав^ь у жорстких фунтово-1шматичних умовах.
Проте, впровадження даноТ культури в сшьськогосподар-ське виробництво УкраТни проводиться вкрай повшьно, що пов'язано з вщсутнктю нових високоефективних, енерго- i ресурсозбер^аючих технолопй вирощування та переробки.
Сорго цукрове, завдяки сво-Тм бюлопчним особливостям, здатне за короткий термн фор-
мувати високий потенц1ал зелено! маси, яка може бути сиро-виною для отримання цукро-вмкноТ продукцп та бiоетанолу. Головним чинником, вщ якого залежить використання даноТ сировини для цих цшей, е наяв-нiсть соковитих стебел iз висо-ким умiстом цукрiв.
Враховуючи вищезазначене, для отримання високих урожаТв сировини з необхiдними опти-мальними параметрами потрiб-но розробити основы прийоми агротехнки для сор^в i гiбридiв сорго цукрового з урахуванням Тх бiологiчних особливостей.
Метою наших дослщжень було вивчення реакцп рослин сорго цукрового на агротехычы умо-
Продуктивнють сорго цукрового [Sorghum saccharatum (L.) Pers.) залежно вщ сортових особливостей
та рiзноí густоти стояння рослин
ви вирощування, зокрема фор-мування врожаю та накопичен-ня цукрiв у соку стебел залежно вщ густоти стояння рослин.
Матерiали та методика про-ведення дослiджень. Дослщ-ження проводились на дослiдних дiлянках 1нституту бюенергетич-них культур i цукрових буряюв НААН, що належить до зони Ли состепу протягом 2011-2012рр. У поав взятi 1 гiбрид Медовий, 2 сорти - Силосне-42 i Фаворит та Нектарний - батьювська лiнiя -запилювач гiбриду Медовий i3 густотою стояння рослин 100, 200 та 300 тис. шт./га. Досшди за-кладались на фунт з дуже низь-ким умктом азоту (3,5 мг/100 г фунту), середым - фосфору (85 мг/100г Грунту) i низьким - ка-лiю (60 мг/100г Грунту) у 3-разо-вiй повторностi.
Облiк та спостереження за розвитком рослин проводили за загальноприйнятими методиками польового дослщу [2]. Площу листковоТ поверхн визначали за методикою А.А. Ничипоро-вича [3]. Врожайнiсть сорго цу-
крового визначали подшянково шляхом зважування зiбраних iз дiлянки рослин. Вуглевод-ну складову соку стебел сорго цукрового визначали у фазах викидання волот та молочно-восковоТ стиглост за методом Люфа-Шоорля [4, 5]. Теоретич-ний вихiд бiоетанолу iз цукро-вмiсноТ сировини розраховува-ли з урахуванням умiсту в нм зброджуваних вуглеводiв [6].
Результати дослщжень. Ви домо, що густота посiву мае зна-чний уплив на рiст i розвиток рослин, i впливае на величину врожаю. Оптимальна густота стояння сприяе забезпеченню елементами живлення, воло-гою, освiтленням рослин i фор-муванню при цьому максимально!' продуктивность Одним iз го-ловних факторiв, який визначае густоту посiву е наявнiсть вологи й елементв живлення у фунтк Е. Wollny [7] вважае, що густота стояння рослин на родючих фунтах мае бути меншою, а на бщних - бшьшою. ПротилежноТ точки зору дотримуються вчен
В.1. Едельштейн, В.1. Клименко, П.1. Гребеннiков, А.В. Марюта-нов та нш^ якi стверджують, що за кращоТ родючостi Грунту та бшьшоТ густоти досягаеться мак-симальний урожай [8]. Таким чином, до тепершнього часу не кнуе единоТ думки щодо оптимально!' густоти стояння рослин сорго цукрового.
За результатами наших спо-стережень i проведених бюме-тричних дослiджень у динамщ за фазами росту та розвитку сорго цукрового простежуеться ч^-ка залежысть наростання площi листковоТ поверхн та його маси вщ густоти стояння рослин (табл. 1). Так, найбшьший прирiст пло-щi листковоТ поверхнi вщми чаеться у фазi викидання волотi за густоти 100 тисяч рослин на гектара за густоти 200 тисяч вн зменшуеться в 1,0-1,6 рази, а за густоти 300 тисяч рослин на гек-тарi - в 1,1-2,0 рази.
Нашими досшдженнями вста-новлено, що за густоти стояння рослин 200 тис. рослин на гек-тарi досягаеться максималь-
Сорт, пбрид Густота (тис. рос. на 1 га) Стебло Листя Площа листковоТ поверхш, см2 Вмгст хло-рофму, % Чиста продуктив-тсть фотосинтезу, г/м2 за добу
Середня маса (у грамах), на одну рослину
сира суха сира суха сира суха сира суха сира суха сира суха
Фази розвитку сорго цукрового
виходу в трубку я н н 5— Г5 !§ вв молочно- восковоТ стиглост виходу в трубку я н н 5— Г5 !§ вв молочно- восковоТ стиглосл виходу в трубку я н н 5— Г5 !§ вв молочно- восковот стиглост я н н 5— Г5 !§ вв молочно- восковот стиглосл я .йь S 5 ирио а а я - нн о- ь is 0 §5 Й Й 2 й и
Силос-ний 42 100 26,82 2,01 211,18 19,64 369,9 68,80 17,82 3,37 60,32 14,29 70,63 21,19 716 2375 2284 3,33 2,86 6,16 7,08
200 13,74 1,15 194,30 19,82 331,75 66,35 15,6 3,03 58,80 14,17 67,81 20,68 274 2063 1686 2,82 2,27 8,52 8,3
300 7,86 0,72 185,52 19,11 294,75 60,42 7,04 1,39 49,68 13,31 61,50 19,68 321 2058 1796 2,67 1,96 8,49 7,28
Медовий 100 33,54 2,85 295,38 36,92 400,00 92,80 25,36 4,67 62,72 16,68 69,70 21,82 834 3097 2062 3,42 3,17 7,81 6,96
200 12,38 1,08 219,33 27,20 322,85 83,29 6,78 1,30 49,68 13,61 58,35 22,29 388 1944 1847 2,95 2,42 10,98 10,06
300 9,82 0,91 148,22 20,01 271,66 70,63 7,92 1,54 37,90 12,16 50,21 19,18 483 1568 1806 2,73 2,08 10,26 10,04
Нектарний 100 21,86 1,84 228,57 22,86 346,67 68,29 13,3 2,50 52,22 12,06 61,63 19,54 614 2420 2465 3,11 2,47 6,72 6,37
200 7,58 0,66 180,00 19,44 309,20 64,93 6,56 1,25 49,90 11,78 60,40 19,81 393 1884 2087 2,78 2,18 8,57 7,93
300 12,04 1,10 164,26 18,89 289,43 61,94 5,16 1,03 44,40 10,92 56,77 18,73 257 1984 1830 2,65 2,02 8,24 7,85
О Im s ар 100 15,88 1,25 245,80 26,3 400,00 79,20 11,74 1,98 60,36 14,00 71,60 26,56 512 2381 2925 3,36 2,94 8,54 7,26
200 10,16 0,81 216,00 23,98 334,10 76,17 7,36 1,35 58,44 15,90 68,60 25,59 306 2276 2318 2,96 2,50 9,67 7,96
© 300 8,12 0,70 202,50 22,68 289,17 69,11 6,08 1,24 51,02 13,72 58,40 21,96 291 2093 1981 2,70 2,07 9,62 7,89
Н1Р05 (фактор АВ) 2,7 8,3 7,8
Таблиця 1
Вплив сортових особливостей та густоти на фенолопчш показники рослин сорго цукрового,
середне за 2011-2012 рр.
сортовивчення та сортознавство
Продуктивнють сорго цукрового ^о^ит saccharatum Peгs.) залежно вщ сортових особливостей
та рiзноí густоти стояння рослин
не значення величини чистоТ продуктивностi фотосинтезу у рослин сорго цукрового у мiж-фазний перюд виходу в трубку-викидання волотi та становить 8,52...10,98 г/м2 за добу.
Як в^омо, що вiд загальноТ кiлькостi та концентрацп хло-рофiлiв у зелених листках сорго цукрового залежить фiзiоло-пчний стан рослини та змни, якi вiдбуваються в нiй у про-цесi вегетацiТ, що прямопро-порцiйно впливае на продук-тивысть фотосинтезу. В наших дослiдженнях умiст хлорофiлу в листках сорго цукрового був максимальним у фазi викидан-ня волотi та становив в^д 2,65 до 3,42% i зменшився в 1,08-1,36 рази у фазi молочно-восковоТ стиглостi. Крiм того, варто зазна-чити, що мiж умiстом хлорофiлу в рослинах сорго цукрового та густотою поаву простежуеться обернено пропорцмна залеж-нiсть протягом уах фаз росту та розвитку рослин. Встановлено, що величина концентрацп хло-рофшу у фазi викидання волот за густоти 200 тисяч рослин на гею^ зменшилась у середньо-му на 10,61-15,31% порiвняно
з поавами густотою 100 тисяч рослин на гектара а за густоти 300 тисяч рослин на гею^ вщ-повiдно концентрацiя хлорофi-лу зменшилась на 14,79-20,17%.
За проведення досшджень ди-намiки накопичення сироТ та су-хоТ маси у вегетативних органах сорго цукрового встановлено, що на початкових етапах органогенезу маса стебел сорго зна-ходилась у межах 7,58-33,54 г, у яюй умiст сухоТ речовини становив 0,66-2,85 г. Маса ж листкових пластин була в 1,4 рази меншою за масу стебел, а суха речовина в них у 1,7 рази вищою.
У фазi викидання волот вщ-буваеться найстрiмкiше нарос-тання сироТ та сухоТ маси стебел, так сира маса зросла в серед-ньому в 16 разiв, а вмкт сухоТ речовини в нм збiльшився в 21 раз порiвняно з даними фази виходу в трубку. Накопичення сироТ та сухоТ речовини у листкових пластинах у фазi викидання волот також було максимальним i становило 37,90.62,72 г i 10,92.16,68 г вщповщно. В наступай фазi, молочно-восковоТ стиглосН практично була сформована основна сира маса сте-
Таблиця 2
Змша вуглеводного складу соку сорго, залежно вш рiзноY густоти
рослин
Густота (тис. рос. на 1 га) Фаза викидання волот1 Фаза молочно-восковоТ стиглосп
СР загальж цукри, % цукроза, % моно-цукри, % СР загальж цукри, % цукроза, % моно-цукри, %
Силосний 42
100 4,2 3,18 1,54 1,64 12,0 10,25 6,12 4,13
200 4,1 2,91 1,41 1,50 11,9 9,90 5,78 4,12
300 3,3 2,10 1,01 1,09 10,8 9,34 6,01 3,33
Медовий
100 5,2 4,17 2,18 1,99 15,1 13,46 11,37 2,09
200 4,9 3,89 2,05 1,84 14,8 13,31 10,27 3,04
300 4,7 3,71 1,96 1,75 14,6 12,64 10,05 2,59
Нектарний
100 4,1 3,02 1,67 1,35 12,3 10,36 5,04 5,32
200 3,9 2,86 1,59 1,27 12,1 9,96 4,65 5,31
300 3,8 2,78 1,82 0,96 11,6 8,78 3,47 5,31
Фаворит
100 4,4 3,43 1,49 1,94 14,2 12,8 7,64 5,16
200 4,3 3,21 1,67 1,54 13,6 11,45 6,40 5,05
300 3,6 2,59 1,60 0,99 13,1 10,55 5,74 4,81
бел, а вмiст сухоТ речовини в нм був на завершальному етапi. Причому, сира маса стебел збшь-шилась лише в 1,6 рази, а вмiст сухоТ речовина в нм - 3,2 рази порiвняно з фазою викидання волотк Збiльшення вмiсту сухоТ речовини у листках було досить незначне та становило 18,7326,56 г. Окрiм того, вмс сухоТ речовини у листках був у 3,4 рази меншим за вмiст сухоТ речовини у стеблах, що пов'язано з припи-ненням процесу росту листюв i вщтоку з них елемет1в живлен-ня для подальшого формування репродуктивних органiв, а саме зерновоТ волотi рослини. Пд твердженням цього е знижен-ня площi листковоТ поверхнi та вмiсту хлорофiлу у листках у фазi молочно-восковоТ стиглостк
Варто зазначити, що протягом уах фаз розвитку вiдмiчаеть-ся ч^ка тенденцiя зменшення сироТ та сухоТ маси у стеблах i листках за збшьшення густоти рослин. Основною причиною зменшення сироТ та сухоТ маси у вегетативних органах, пло-щi листковоТ поверхнi та вмкту хлорофiлу у сорго цукровому е загущення посiвiв. За рахунок збшьшення кiлькостi рослин на одиниц площi вiдбуваеться Тхне пригнiчення, при цьому попр-шуеться освiтлення, зменшуеть-ся забезпечення рослин еле-ментами живлення та вологою, що й впливае на вищевказаы показники.
Одним iз головних показни-кiв технологiчноТ якос^ сорго цукрового е вмiст розчинних вуглеводiв у соку стебел, який свщчить про потенцiйну при-датысть рослин для викорис-тання як на харчов^ так i енер-гетичнi цiлi. За результатами наших досшджень (табл. 2), накопичення загальних цу^в у сорго вщбуваеться поступово в процесi вегетац^ та змнюеться вiд 2,59.4,17% у фазi викидан-
Продуктивнють сорго цукрового [Sorghum saccharatum Реге.) залежно вщ сортових особливостей
та рiзноí густоти стояння рослин
Таблиця 3
Продуктившсть сортiв та гiбридiв сорго цукрового залежно вiд густоти рослин
Сорт, пбрид Густота (тис. рос. на 1 га) Урожайшсть, т/га Вих1д соку, т/га Вих1д сиропу, т/га Вихщ загальних цукр1в, т/га Вих1д бю-етанолу, дал/га
зеленоТ маси сухоТ маси теоре-тичний практичний
Силосний 42 100 44,05 8,19 35,86 24,09 4,82 2,47 214,73
200 79,91 15,98 63,93 42,46 8,49 4,20 378,23
300 106,87 21,91 84,96 56,24 11,25 5,25 501,19
Медовий 100 46,97 10,89 36,08 24,58 4,92 3,31 219,18
200 76,24 19,67 56,57 38,33 7,66 5,10 341,25
300 96,56 25,10 71,46 48,25 9,65 6,09 429,91
Нектарний 100 40,83 8,04 32,79 22,27 4,45 2,31 198,25
200 73,92 15,52 58,40 39,09 7,82 3,89 348,38
300 103,86 22,23 81,63 54,59 10,92 4,79 486,49
Фаворит 100 47,16 9,34 37,82 25,66 5,13 3,28 228,54
200 80,54 18,36 62,18 41,27 8,25 4,72 367,54
300 104,27 24,92 79,35 52,82 10,56 5,57 470,45
Н1Р05 (фактор АВ) 2,8 1,7
ня волот до 8,78.13,46% у фазi молочно-восковоТ стиглостi.
На початковому етап органогенезу в фазi викидання волотi вщбуваеться повiльне накопи-чення розчинних вуглеводiв. Спiввiдношення загальних цу-крiв на даному етап розподи ляеться наступним чином: 48. 62% цукрози, 38.52% моноцу-^в вiд загальноТ кiлькостi цукрiв. Вищий умiст цукрiв у стеблах акумулюеться у фазi молочно-восковоТ стиглосп, причому в цей час практично завершуеть-ся перегрупування цукрiв i вмiст цукрози значно пщвищуеться i складае 60.92% вiд загальноТ кiлькостi цукрiв. Накопичення вуглеводного комплексу росли-нами сорго цукрового рiзнилось як за показниками загального вмiсту, так i за складовою цукрiв. Гiбрид Медовий мав найкращу динамiку накопичення загальних цу^в, якi в фазi молочно-восковоТ стиглостi досягли вели-чини вщ 12,64 до 13,46%, причому в них умiст цукрози мав вагому перевагу (77.84%) над моноцукрами (15.22%) вщ загальноТ юлькост цукрiв.
Пбрид Фаворит i сорт Не-ктарний накопичували цукри на 0,66.2,09% i 3,10.3,86% менше порiвняно з пбридом Медовий, а спiввiдношення цукроза : моно-
цукри складало 54.58 : 40.46% i 39.48 : 51.60% вiд загальноТ кiлькостi цукрiв.
Сорт Силосне 42 поступався за темпами накопичення загальних цу^в i мктив у фазi молочно-восковоТ стиглосп 9,34.10,25%, що на 3,21.3,28% менше порiв-няно з вищерозглянутими зраз-ками.
Крiм того, загущенiсть посiвiв також впливала на динамiку накопичення цу^в, за густоти 200 тисяч рослин на гею^ загаль-ний умiст цукрiв зменшуеться в середньому на 4,74%, а за густоти 300 тисяч рослин на гею^ -11,95% порiвняно з густотою 100 тисяч рослин на гею^ у фазi молочно-восковоТ стиглостк
Вiдрiзнялися сорти та пбриди за врожайнiстю листкостебловоТ та сухоТ маси, що значно впли-вало на вихщ соку, загальних цу-крiв та бiоетанолу у дослщжува-нiй сировинi (табл. 3).
Результати проведених досш-джень свiдчать, що збшьшення густоти стояння рослин сорго цукрового супроводжуеться пщ-вищенням урожайност зеленоТ та сухоТ маси, а вщповщно i ви-ходу сиропу, загальних цу^в та бiоетанолу.
Так, найвищу врожайнiсть зеленоТ маси за густоти 300 тис. рослин на гею^ забезпечив
сорт Силосне 42 - 106,87 т/га, що на 2,6 т/га бшьше, ыж у пбрида Фаворит i на 3,01 т/га та 10,31 т/ га бшьше, нiж сорту Нектарний та пбрида Медовий.
За вирощування сорго цукрового з метою отримання з нього цукровмкноТ продукцп та бю-палива, дуже важливим показ-ником е врожайнiсть сухоТ маси. Вщповщно до проведених дос-лщжень, iстотних сортових вщ-мнностей при цьому не спосте-ркалось, хоча за густоти 300 тис. рослин на гею^ можна вщми тити збiльшення врожайностi сухоТ маси у гiбридiв Медовий i Фаворит - 25,10 т/га i 24,92 т/га.
Урожайысть зеленоТ маси та вмiст у нiй сухоТ речовини дають можливiсть розрахувати вихiд соку. Однак, необхщно врахову-вати, що за промислового вщ-жиму соку практично немож-ливо та i недоцiльно вiджимати весь сiк. За механiчного вiджиму соку зi стебел сорго гарантова-но можна видшити близько 80% соку. Крiм того, варто врахо-вувати, що ск для подальшого переробляння одержують пе-реважно зi стебел, питома вага яких у загальнм бiомасi складае 82.85% (що пов'язано з сорто-вими особливостями дослщжу-ваних сортв i гiбридiв сорго цукрового).
Тому з урахуванням вищеви-кладеного можна розрахувати практичний вихiд соку, який у подальшм переробцi буде ви-користано для отримання сиропу або бюетанолу.
Вихiд сиропу, загальних цукрiв i бiоетанолу визначили розра-хунковим способом. Найвищий вихщ сиропу зафксовано у сорту сорго цукрового Силосне 42 за густоти 300 тис. рослин на гею^ - 11,25 т/га, що на 1,6 т/га бшьше, ыж у пбрида Медовий i на 0,33 т/га та 0,69 т/га бшьше, ыж у сорту Нектарний та пбрида Фаворит.
Продуктивнють сорго цукрового [Sorghum saccharatum (L.) Pers.) залежно вщ сортових особливостей
та рiзноí густоти стояння рослин
Найцукровмiснiшими зразка-ми були гiбриди Медовий i Фаворит, якi за густоти поаву 300 тис. рослин на re^pi забезпе-чили вихiд загальних цу^в 6,09 i 5,57 т/га. Однак, за рахунок бшьшоТ врожайност зелено!' маси найвищий вихiд бюетано-лу забезпечив сорт сорго цукрового Силосне 42 - 501,19 дал/га, що на 71,28 дал/га бшьше, ыж у гiбpида Медовий i на 14,7 дал/га та 30,74 дал/га бшьше, нiж сорту Нектарний та пбрида Фаворит.
Вщповщно до проведених до-слiджень варто зазначити, що, незважаючи на найвищий роз-рахунковий вихiд загальних цу-кpiв та бiоетанолу за густоти 300
тис. рослин на 1 гектар, доцшьно в промислових поавах надавати перевагу густотi стояння рослин у межах 200.250 тис. шт./га. Осюльки вища густота призво-дить до пiдвищення вмiсту сухо!' речовини у рослинах, вщповщ-но i вмiсту целюлози та л^нну у стеблах, що може спричинити умови до втрат урожаю за рахунок схильност стебел до поля-гання.
^м того, за густоти 200 ти-сяч рослин на re^pi досягаеть-ся найвищий показник чисто!' продуктивной фотосинтезу, при якому висока нтенсивнкть процесу фотосинтезу оптимально поеднуеться з фотосин-
тетичною активыстю листковоТ' повеpхнi.
Висновки. Пpоаналiзувавши пpодуктивнiсть дослiджуваних соpтiв i гiбpидiв сорго цукрового, за умов достатнього зволо-ження, встановлено, що з одного гектара сорго цукрового, залеж-но вщ сортових особливостей i piзноТ' густоти стояння рослин, можна гарантовано одержати зелено'' маси вщ 40,83 до 106,87 т/га, вихщ соку зi стебел - вщ 22,27 до 56,24 т/га, в якому мк-титься вщ 2,31 до 6,09 т/га загальних цу^в, придатних для отримання бюетанолу у юлькос-тi 198,25 - 501,19 дал/га.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Таpаpiко, О.Г. Космнчний монiтоpинг посушливих явищ / О.Г. Тарарко, О.В. Сиротенко, В.А Величко // В^ник аграрно'' науки. 2012. - № жовтень. -
С. 16-19.
2. Доспехов, Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. 5-е изд., доп. и перераб.
- М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.
3. Ничипорович, А.А. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах / А.А. Ничипорович, Л.Е. Строганова, М.П. Власова. - М.: АН СССР, 1961.
- 137 с.
4. Добжицкий, Я. Химический анализ в сахарном производстве / Я. Добжицкий; пер. с польск. Пред-
исл. д.т.н., проф. А. Р. Сапронова. - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.
5. Бурштейн, А.И. Методы исследования пищевых продуктов / А.И. Бурштейн. ГосМедиздат УССР. - К.: 1963. - 587 с.
6. Маринченко, В.О. Технолопя спирту / В.О. Марин-ченко, В.А. Домарецький, П.Л. Шиян та н. // Пщ ред. проф. В.О. Маринченко. - Внниця: «Поди лля-2000», - 2003. - 496 с.
7. Wollny E. Untersuchungen uder den einfluss des Stanraunes auf die Entwieklung und die Ertage der Kulturplanzen.J.P.Landw.Jg.29.Berlin.1881
8. Макаров, Л.Х. Соpговi культури: Моногpафiя. - Херсон: Айлант, 2006. - 264 с., m.
