CC BY
72
УДК 636.2.082
Музика Л. I., канд. бюл. наук, доцент, Кос В. Ф., канд. с.-г. наук, доцент, Жмур А. Й., асистент ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С. З. Гжицького
ПРОДУКТИВН1СТЬ ТА ПЛЕМ1НН1 ЯКОСТ1 КОР1В УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО-РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО В1Д IX ЖИВО1 МАСИ
ПРИ НАРОДЖЕНН1
Наеодяться результати еплиеу жиеог маси при народжент на наступну ттенсиетсть росту телиць, шеидтсть досягнення ними паруеального ежу, егдтеорну здаттсть та молочну продуктиетсть корге. Встаноелено, що жиеа маса теличок при народженн мае значний еплие на р1ст, розеиток, егдтеорну здаттсть та молочну продуктиетсть корге.
Ключовi слова: порода, жиеа маса при народжент, р1ст, розеиток, егдтеорна здаттсть, молочна продуктиетсть, коефщент кореляцИ
Постановка проблеми. Вплив росту i розвитку молодняку на майбутню продуктившсть корiв в останш роки вивчаеться досить штенсивно. Менше дискутуеться питання зв'язку живо! маси телят при народженш з наступною молочною продуктившстю корiв. На нашу думку, воно важливе i заслуговуе на детальне вивчення, бо жива маса при народженш зв'язана з наступною штенсившстю росту телиць, швидюстю досягнення ними парувального вiку, !х вiдтворною здатнiстю.
Щодо питання впливу живо! маси при народженш на наступну штенсившсть росту телиць, швидюсть досягнення ними парувального вжу, вщтворну здатнiсть та молочну продуктивнiсть корiв iснують рiзнi думки. В роботах Мкостова Т. А. , Можилевського П. А. , Данилевського Н. В. зауважуеться, що мiж великоплщшстю i величиною надою в майбутньому позитивно! залежност немае [3,4,5]. В роботах Антоненко С.Ф. вiдмiчено, що чим вища жива маса при народженш, тим вища iнтенсивнiсть росту в перюд вирощування молодняку, зменшуеться вiк першого осiменiння, пiдвищуеться молочна продуктившсть у корiв [1,2].
Особливо! актуальност сьогоднi набувае вирiшення цього питання у племшнш роботi з укра!нською чорно-рябою молочною породою, оскшьки у визначеннi генетичних якостей племшних тварин перспективною е !х оцшка в ранньому вiцi.
Мета 1 завдання. Метою наших дослщжень було вивчення розвитку, продуктивних та племшних якостей корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи залежно вiд !х живо! маси при народженш, що дасть можливкть
® Музика Л. I., Кос В. Ф., Жмур А. Й., 2010
140
врахувати одержат даш дослщжень при проведенш наступно! селекцшно-племшно! роботи з вiдповiдним стадом.
Матер1ал 1 методика досл1джень. Дослщження проведенi на стадi корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи племiнного репродуктора "Селекщонер" Сокальського району Львiвсько! области Для проведення дослiдження було сформовано 3 групи корiв, якi при народженш мали рiзну живу масу. Перша група - жива маса при народженш до 29,9 кг; друга - 30,034,9 кг; третя - 35 кг i бшьше. Дослщження проводились на 75 тваринах i !х результати опрацьоваш бюметрично. У пiддослiдних тварин вивчали живу масу при народженнi, в 3-, 6-, 9-, 12-, 15-, 18-мкячному вщ та при першому осiменiннi, вiк плiдного осiменiння, надш молока за першу лактацiю, вмют жиру в молоцi, кiлькiсть молочного жиру, взаемозв'язок мiж живою масою при народженнi та молочною продуктившстю корiв.
Результати досл1джень та Тх обговорення. Встановлено, що тварини всiх дослiдних груп характеризувались добрим ростом i розвитком. Жива маса телиць друго! i третьо! дослiдних груп у вс вiковi перiоди вщповщала стандарту породи (табл. 1). Варто вщм^ити, що кратнiсть збiльшення живо! маси телиць рiзних дослiдних груп була найвищою у першiй груш. Жива маса телиць цie! групи дещо вища вiд стандарту породи починаючи з 15-мiсячного вiку.
Проте необхщно вiдзначити, що тварини третьо! дослщно! групи порiвняно з тваринами першо! та друго! дослiдних груп мали бшьш високу живу масу у вс вiковi перiоди. Так в 3-мюячному вiцi тварини першо! i друго! груп поступалися сво!м ровесницям третьо! групи на 18,2 кг (17,3 %) i 8,6 кг (8,2 %), в 6-мкячному - на 13,8 кг (7,7 %) i 11,0 кг (6,1 %), в 9-мкячному - на 17,9 кг (7,1%) i 7,2 кг (2,9 %), в 12-мiсячному - на 27,8 (9,0 %) i 12,5 кг (4%), в 15-мiсячному - на 24 кг (6,6 %) i 16,9 кг (4,7%). В результат жива маса при першому оЫменшш телиць була найвищою у третш групi (382 кг), дещо менша у другш (375 кг), та найменша у першш (365 кг).
Таблиця 1
Вплив живоТ маси теличок при народженш на 1нтенсивн1сть Тх росту та
юзвитку (Х ± mх, п=25)
В1к, м1сяц1в Стандарт породи, кг Групи тварин залежно в1д живо!' маси при народженш, кг
Перша Друга Третя
при народженн1 - 28,6 ± 0,22 32,7 ± 0,40 37,4 ± 0,61
3 - 86,8 ± 2,11 96,4 ± 0,91 105,0 ± 3,00
6 170 166,2 ± 1,20 169, 0 ± 3,90 180,0 ± 1,87
9 229 230,3 ± 2,70 241,0 ± 2,24 248,2 ± 0,70
12 284 281,2 ± 0,91 296,5 ± 1,20 309,0 ± 0,82
15 334 338,0 ± 3,01 345,1 ± 5,20 362,0 ± 1,80
18 380 384,0 ± 2,30 406,0 ± 1,40 419,0 ± 3,70
при першому оаменшш - 363, 0 ± 2,75 375,0 ± 3,40 382,0 ± 3,33
Середньодобовi прирости вiд народження до 18-мюячного вiку коливалися в межах вщ 707 г (третя група) до 658 г (перша група).
Енерпя росту протягом всього перюду вирощування телиць суттево впливае на наступний !х розвиток i продуктившсть. На момент плiдного
141
оЫменшня ус телички були добре розвиненими. Тварини, яю народились з середньою живою масою до 28,6 кг, у 18-мкячному вщ важили 384 кг, що на 12 кг менше порiвняно з ровесницями друго! групи i на 19 кг порiвняно з тваринами третьо! пщдослщно! групи.
Телицi першо! групи, що народилися з меншою живою масою були осiмiненi в середньому на 19 i 26 дiб пiзнiше, нiж телицi друго! i третьо! дослiдних груп.
Основними показниками, за якими ощнюють продуктивнiсть молочних тварин, е величина надо!в та вмют в молоцi основних поживних речовин, з яких першочергове значення мае вмкт жиру. Однак щ показники залежать вiд багатьох факторiв. В нашiй роботi показано вплив живо! маси теличок при народженш не лише на !х ркт i розвиток, а й на молочну продуктившсть корiв-первiсток (табл.2).
Таблиця 2
Молочна продуктившсть кор1в-перв1сток залежно вщ Тх живо!" маси при
народжент
Групи Продуктившсть кор1в за 305 дшв лактацп Коефщент кореляцп м1ж живою масою при народженш i надоем
Надш, кг Вм1ст жиру в молощ, % Вих1д молочного жиру, %
Х ± тх Х ± тх Х ± тх r ± mr
Перша 3243 ± 117,3 3,60 ± 0,01 116,7± 3,09 0,35 ± 0,20
Друга 3502 ± 140,0 3,62 ± 0,02 126, ± 2,89 0,27 ± 0,21
Третя 3568± 201,1 3,60 ± 0,02 128,4± 2,61 0,32 ± 0,17
AHani3 молочно! продуктивностi KopiB-nepBiCTOK пщдослщних груп свiдчить про те, що тварини, яю мали pi3Hy живу масу при народженш характеризуются piзним piвнeм надою. Нaйвищi надо! (3568 кг) одержано вщ кopiв - первюток укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, яю при нapoджeннi мали живу масу 35 кг i бшьше. На 66 кг (1,8 %) менший нaдiй у ровесниць, яю при нapoджeннi важили вiд 30,0 до 34,9 кг. Нижчi надо! молока отримано вщ ровесниць з живою масою при народженш до 29,9 кг - 3243 кг.
За вмютом жиру в молощ значних коливань мiж окремими дослщними групами не встановлено. Найбшьш високим цей показник виявився у тварин друго! пщдослщно! групи - 3,62 % i нижчим у першш та третш дослщних групах -3,60 %.
Щодо виходу молочного жиру, то цей показник виявився найбшьш високим у третш та другш групах (128,4 кг; 126,7 кг) i найбшьш низьким - у кopiв-пepвiстoк першо! дослщно! групи (117 кг).
Мае мкце невисока, але позитивна корелящя мiж живою масою при народженш i молочною продуктившстю кopiв.
Отже, наведеш даш свiдчaть, що жива маса теличок при народженш мае вщповщний вплив на ркт, розвиток, вщтворну здатшсть та молочну пpoдуктивнiсть кopiв.
Висновки. На oснoвi peзультaтiв наших дослщжень можна зробити висновок, що чим вища жива маса теличок при народженш, тим вища штенсившсть !х росту в перюд вирощування, !х paнiшe oсiмeняють, для них
142
характерна вища молочна продуктившсть. Особливо! актуальност сьогодш набувае виршення цього питання у племшнш роботi з укра!нською чорно-рябою молочною породою, оскiльки у визначенш генетичних якостей племiнних тварин перспективною е !х оцiнка в ранньому вщ1
Л1тература
1. Антоненко А. Ф. Вплив живо! маси теличок при народженш на ркт, розвиток i молочну продуктившсть / А. Ф. Антоненко // Проблеми зоошженерп та ветеринарно! медицини : Збiрник наукових праць / Харювський зооветеринарний шститут. - Вип. 6 (30). Ч. 1. Сшьськогосподарсью науки. -Харюв, 2000. - С. 69-73.
2. Гноевий I. В. Годiвля i вiдтворення поголiв'я сiльськогосподарських тварин в Укра!ш / I. В. Гноевий // Монографiя. 1нститут тваринництва УААН-Харкiвська державна зооветеринарна академiя Мiнiстерство аграрно! полiтики Укра!ни. - Х.ООО "Контур", 2006. - 400 с.
3. Мисостов Т. А. Выращивание телок. - К.: "Урожай". 1997. - 128 с.
4. Мкостов Т. Ефектившсть штенсивного вирощування телиць // Тваринництво Укра!ни . - 1997. - № 7. - С. 10-11.
5. Можилевский П. А. Молочная ферма колхоза имени 10-летия Октября / П. А. Можилевский, Н. В. Данилевский. - К.: "Урожай", 1958. - 96 с.
Summary Muzyka L.I., Kos V.F., Zhmur A.J.
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnology named after
S.Z.Gzhytskyj, Lviv, Ukraine PRODUCTIVITY AND BREED QUALITY OF UKRAINIAN BLACK -SPOTTED DAIRY BREED DEPENDING ON THEIR LIVING MASS AT
BIRTH
It is shown the results of the influence of living mass at of heifevs growth, the speed of their copulative age, reproductive ability and milk productivity of cows. It was set up, that heifevs living mass at their birth has the considerable influence on growth, reproductive ability and milk productivity of cows.
Key words: breed, living mass at birth, growth, development, reproductivt ability, milk productivity.
Стаття надшшла до редакцИ 24.03.2010
143
