CC BY
11
УДК 619.5:6616-085.636.5
Касяненко О.1., к.вет.н., доцент © Сумський нацюнальний аграрный утеерситет
ПРОДУКТИВН1СТЬ КРОЛ1В ТА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТ1 ТУШОК ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ В1ДТВОРЕНН1 КАМП1ЛОБАКТЕР1ОЗУ
В статт1 наееден i проанал1зоеаш результати експериментальних дослгджень щодо еиечення продуктиеностi кролiе при експериментальному eiдтeореннi камтлобактерюзу. До^джено патолого-анатомiчнi змти у енутршшх органах кролiе на макрорiенi, еиечено спектр ятсних показниюе тушок кролie: жиеу масу теарин перед дiагностичним забоем, масу парних тушок, масу м'якотi е тушках, масу енутрШшх оргате, забтний ernid м 'якотi i жиру у тушках; еизначено масу м 'якотi рiзних анатомiчних частин тушок кролie. Яюсть та безпеку м'яса тушок кролie до^джено за органолептичними, фiзико-хiмiчними та мiкробiологiчними показниками. Отримат дат проаналiзоeанi е порieняльному аспектi з контролем, результати до^джень оброблен статистично.
Вступ. Свроштеграцшний шлях розвитку Укра1ни обумовлюе бшьш складш вимоги i завдання у cnpaBi охорони здоров'я населення, забезпечення висояккними та безпечними продуктами харчування. У бшьшосп кра1н св^у в аспект мшробюлопчно! безпеки харчових продуктв актуальною проблемою е контроль щодо збудниюв кишкових шфекцш таких як бактери роду Campylobacter [3 - 5].
Ощнку якост i виршення проблеми бюлопчно! безпеки продукци птахiвництва ускладнюе перебк кампiлобактерiозу в асощацп з iншими iнфекцiйними захворюваннями. В зв'язку з цим виникае потреба у вивченш хвороби в чистому вигляд^ що можливо лише при експериментальному li вiдтвореннi [1, 2].
Метою наших дослщжень було вивчення продуктивност кролiв, проведення ветеринарно-санггарно! експертизи тушок та продуктв забою кролiв при експериментальному вiдтвореннi кампiлобактерiозу.
Матер1али i методи дослщжень. Дослiдження проводили на базi лаборатори кафедри ветсанекспертизи, мжробюлоги, зоогiгiени та безпеки i якостi продуктiв тваринництва факультету ветеринарно! медицини СНАУ та обласнiй державнш лаборатори ветеринарно! медицини м. Суми та м. Полтава. В якост лабораторних тварин використовували кролiв вжом 4 мiсяцi масою 2,54±0,15 кг. З них було сформовано двi групи по 7 голiв у кожнш за принципом аналогiв. Для експериментального зараження лабораторних тварин використовували мкрооргашзми Campylobacter jejuni subspecies jejuni штам C 2008, видiлений з м'яса птищ (Реестрацiйний номер штаму 478). Тварин
© Касяненко О.1., 2009
85
заражали внутршньовенно добовою агаровою культурою MiKpoopraHi3MiB в дозi 1,0-109 м. к. в 1 см3 за оптичним стандартом мутност в об'eмi 1,0 см3. Вводили збудник C. jejuni п'ятикратно через кожш 6 дiб збiльшуючи дозу кожного разу на 0,25*109 м. к. в 1,0 см3.
Дiагностичнi забо! в експериментальнiй та контрольнiй групах тварин проводили на 35 добу експерименту. В юнщ дослщу був проведений контрольний забш кролiв тсля 12-годинно! голодно! витримки. Для забою було вдабрано по три тварини з кожно! групи. За результатами контрольного забою визначали забiйну масу, забшний вихiд, хiмiчний склад м'яса. Передзабшний огляд кролiв проводили згщно ДСТУ 4293:2004 Кролi для забою. Техшчш умови. Вiдбiр проб та органолептичш дослiдження проводили згiдно ГОСТ 20235.0-74 М'ясо кроликов. Методы отбора образцов. Органолептические методы определения свежести. Визначення категорп вгодованост м'яса кролiв проводили вщповщно до ГОСТ 27747-88 М'ясо кроликов. Технические условия. Мжроскотчний та бiохiмiчний аналiз мяса кролiв проводили згiдно ГОСТ 20235.1-74 М'ясо кроликов. Методы химического и микроскопического анализа свежести мяса. Визначення обЫменшня м'яса та внутршшх органiв мiкрофлорою проводили згщно з ГОСТ 20235.-74 Мясо кроликов. Методы бактериологического анализа.
Результати проведених дослщжень оброблеш статистично за допомогою комп'ютерно! програми Microsoft Excel-2007 за методом Ст'юдента iз урахуванням середньоарифметичних величин та !х статистичних помилок, а також визначенням достовiрно! рiзницi показникiв, що порiвнювалися.
Результати дослiджень. Оглядаючи тварин перед забоем встановлено, показники температури, пульсу та дихання кролiв дослщно! i контрольно! групи були в межах фiзiологiчно!' норми.
З даних таблиц 1 видно, що продуктивнiсть тварин та м'ясш показники тушок кролiв дослiдно! групи поступаються аналогiчним показникам контрольно! групи. Жива маса кролiв дослщно! групи перед забоем була нижчою в порiвняннi з контрольною групою на 3015,233 г (Р<0,001) i складала 3050,824±23,04, що на 11,80% менше в порiвняннi з контролем. За способом обробки та саштарними показниками тушки кролiв дослщно! i контрольно! групи вiдповiдали вимогам ГОСТ 20235.0-74. Стутнь знекровлення тушок дослщно! групи - гарний. Маса парно! тушки кролiв дослщно! групи була менше на 239,1±17,12г, що складае 12, 24% в порiвняннi з контролем. Забшний вихщ в дослщнш групi був нижче на 0,35% (Р<0,05) в порiвняннi з аналопчним показником контрольно! групи.
Маса лiверу (серця, легень та печшки) була бiльшою в тушках кролiв дослiдно! групи i складала 156,17±1,14 г, що на 26,65% бшьше в порiвняннi з контролем. За вгодовашстю тушки кролiв контрольно! групи вiдносилися до першо! категорi!, а !х аналоги дослщно! групи - до друго!.
Реестрували також змiни показникiв маси м'якотних анатомiчних частин тушок. Слiд зазначити, що маса м'якот тазостегново! частини тушок тварин дослщно! групи зменшилася на 22,23% в порiвняннi з контрольною. Маса
86
м'якот плечолопатково! частини в тушках кролiв дослщно! групи зменшилася на 20,81%, шийно-грудно! - на 28,55%, попереково-куприково! - на 26,84%.
Таблица 1.
_Продуктившсть та забшм показники тушок крол1в (М±т, п=7)
Вар1ант
Показники Контрольна Дослщна
група група
Збережешсть, % 100,0 100,0
Жива маса перед забоем1 голови, г 3459,079±21,96** 3050,824±23,04
Забшна масса тушки, г 1953,343±17,31 1714,255±16,2
Забшний вихщ % 56,54±0,19* 56,19±0,45
Маса серця, легень та печшки, г 123,31±2,28 156,17±1,14
Маса тушки з головою 1 л1вером, г 2234,03±4,37 2031,05±11,71
Забшний вих1д жиру, % 3,9±1,15 2,7±1,22
Маса м'яшп анатом1чних частин тушки, г
Плечолопатково!' 236,5±2,83 187,34±4,31
Шийно-грудно!' 589,54±7,34 421,21±6,51
Попереково-куприково! 538,12±7,52 393,69±4,81
Тазостегново! 498,61±7,41 387,73±5,06
Загальна маса исток, г 302,41±1,7 302,55±3,07
Маса исток, % до забшно! маси 16,07±0,3 17,641±0,27
Маса м'яшп без исток, г 1650,93±3,2 1341,71±4,71
Вих1д м'яшп, % 84,51±0,49 78,26±0,45
Забшний вих1д кусток, % 15,48±0,13 21,73±0,14
Примита: *- Р<0,001; **- Р<0,01; Р розраховано щодо контролю.
Маса м'якотi в тушках кролiв дослщно! групи зменшилася на 309,2±4,1 г, що складае 18,54±1,12%, вихiд м'якотi - на 6,25% в порiвняннi аналогiчним показником тушок кролiв контрольно! групи. Слiд зазначити, в тушках тварин дослщно! групи зареестровано збшьшення стввщношення маси ккток до забiйно! маси тушок на 1,579%, а вихщ м'якотi зменшився на 6,25% в порiвняннi з аналопчними показниками контрольно! групи. М'ясо кролiв 2-х груп (1 - контрольна i 1 - дослщна) було свiжим i за бшьшктю органолептичних показникiв мало ознаки, характерш для свiжого м'яса. Поверхня тушок мала юрочку пiдсихання блiдо-рожевого кольору; запах м'яса специфiчний, приемний; покривна та внутршньо жирова тканини жовтувато-бiлого кольору; серознi оболонки черевно! порожнини вологi та блискучi, без слизу. М'язи на розрiзi блщо-рожевого кольору, щiльно! консистенцi!, пружнi, при натисканш ямка виповнюеться протягом 1 хвилини, жир щшьний. М'язи тушок контрольно! групи не лишають плям на фшьтрувальному паперi, а дослщно! групи - залишають пляму рiвну площi дотику, злегка вологi. Аромат бульйону мяса кролiв контрольно! групи добре виражений, характерний для свiжого м'яса кролiв. В дослiднiй грут аромат бульйону виражений, проте, злегка поступаеться I контрольнш групi. Краплi жиру на поверхнi бульйону з м'яса дослщно! групи дрiбнi й розмщеш поодиноко (бiльш рiдко, шж в контрольнiй групi), в бульйош з м'яса контрольно! групи - середш, прозорi, покривають поверхню бульйону. Дегустацшна оцiнка бульйону контрольно!
87
групи складае 5,0 бали, а дослщно! групи - 3,7 6aniB за п'ятибальною системою ощнювання. При дегустаци кролятини дослщно! групи, встановили, що за смаком, шжшстю, соковитiстю та ароматом загальний бал шийно-грудного вiддiлу - 4,8; плечолопатково! частини - 5,0; попереково-куприково! частини -5,0; тазостегнового вщдшу - 4,8. За aнaлогiчними показниками м'ясо кролiв контрольно! групи ощнено у 4,2; 4,2; 4,0; 4,3 бали, вщповщно.
При дослiдженнi м'яса кролiв дослiдно! групи на aмiaк i солi aмонiю з реактивом Неслера витяжка набувала iнтенсивно-жовтого кольору, спостеркалося помутнiння середовища; при визначенш продуктiв первинного розпаду бiлкiв у бульйош з 5%-им розчином мда сульфату спостерiгaли помутнiння бульйону; кшьккть азоту aмiно-aмiaчного складала 1,9±0,1 мг в 10 мл фшьтрату м'ясно! витяжки. В реaкцi! на пероксидазу витяжка з м'яса кролiв дослщно! групи мала буро-коричневий колiр - реакщя негативна. При дослiдженнi фiзико-хiмiчних покaзникiв м'яса кролiв контрольно! групи дослщжеш зразки вiдповiдaли нормам свiжого i доброякiсного м'яса.
Мiкроскопiчнi показники м'яса кролiв дослiдно! i контрольно! груп вщповщали вимогам ГОСТ 20235.2-74. При мжроскопи мaзкiв-вiдбиткiв м'язiв тушок контрольно! групи мiкрофлори не виявляли. В м'язах-вщбитках м'язiв дослiдно! групи тварин були виявлеш, в основному, палички та коки, кiлькiсть яких в глибоких прошарках не перевищувала 10, в глибоких - 20 мiкрооргaнiзмiв в полi зору, ознаки деструкщ! м'язово! тканини були вщсутш. При мiкробiологiчному дослiдженнi зрaзкiв м'яса кролiв дослiдно! групи були реiзольовaнi мiкрооргaнiзми Campylobacter jejuni.
При пaтолого-aнaтомiчному дослiдженнi внутрiшнiх оргaнiв кролiв дослщно! групи встановили: застшну гiперемiю, набряки, дистрофiчнi змiни в печiнцi, нирках, серцевому м'язi; геморaгi! на серозних оболонках, осередки некрозу в печшщ. У внутршшх органах кролiв контрольно! групи патолопчних змiн на мaкрорiвнi не зaфiксовaно.
Висновки
1. Продуктившсть (жива маса) експериментально заражених тварин мжрооргашзмами Campylobacter jejuni зменшилася на 35-ту добу експерименту на 11,80% в порiвняннi з контролем. За результатами дослщження тушок кролiв дослщно! групи встановлено зменшення маси парних тушок на 12, 24%, зменшення маси м'якот в тушках на 18,54±0,12%, зниження зaбiйного виходу на 0,35% та виходу м'якот у тушках - на 6,25% в порiвняннi з аналопчними показниками контрольно! групи.
2. У внутршшх органах кролiв заражених збудником кампшобактерюзу реестрували пaтолого-aнaтомiчнi змiни: застшну гшеремш, набряки, дистрофiчнi змiни в печшщ, нирках, серцевому м'язц гемораги на серозних оболонках, осередки некрозу в печшщ.
3. За результатами дослщження органолептичних, фiзико-хiмiчних та мжроскотчних показниюв встановлено, що м'ясо кролiв дослiдно! групи мало ознаки недоброяккност (м'яса, отриманого вiд хворих тварин).
88
4. Вологозв'язуюча здатшсть кролятини дослщно! групи складала 59,78±0,46%. Вмкт зв'язано! води (% до загально! вологи) у тушках кролiв дослщно! групи складае 80,9%, що на 18,4% нижче за аналопчний показник у контрольнiй групi. УДК 619.5:6616-085.636.5
Л1тература
1. Зон Г.А. Патологоанатомiчний розтин тварин / Г.А. Зон, М.В. Скрипка, Л.Б. 1вановська; тд ред. Г.А. Зона. - Донецьк: 1111 Глазунов Р.О., 2009. - С. 85-92.
2. Wiebe van der Sluis. Meat quality characteristics to overtake yield ? / Wiebe van der Sluis // World poultry. - 2001. - Vol. 17, № 11. - P. 30-31.
3. Byrd J.A. Lacttic acid in drinking water of pre-slaughter broilers to reduce Salmonella and Campylobacter in carcasses / J.A. Byrd // World poultry. - 2001. -Vol. 17, № 5. - P. 28.
4. Havelaar A., Wagenaar J., Jacobs-Reitsma W. Carma controls Campylobacteriosis in the Nethrlands / A. Havelaar, J. Wagenaar, W. Jacobs-Reitsma // World poultry. - 2006. - Vol. 22, № 4. - P. 41-43.
5. Yegani M., Korver D. Are egg yolk antibodies an alternative to antibiotics ? / M. Yegani, D. Korver // World poultry. - 2007. - Vol. 23, № 5. - P. 22-25.
Summary O.I. Kasjanenko
Sumy National Agrarian University PRODUCTIVITY OF RABBITS AND QUALITY OF CARCASSES AT EXPERIMENTAL CAMPYLOBACTERIOSIS
In the article the resulted and analysed results of experimental researches in relation to the study of the productivity of crawls at the experimental recreation of kampylobakteyoza. It is investigational патолого-anatomic changes in the internalss of crawls on macrolevels, the spectrum of high-quality indexes of carcasses of crawls is studied: mass of animals before a diagnostic backwall, mass ofparnykh carcasses, mass of pulp in carcasses, mass of internalss, for slaughter output of pulp and fat in carcasses; certainly mass of pulp of different anatomic parts of carcasses of crawls. Quality and safety of meat of carcasses of crawls is investigational after physical and chemical and microbiological parametrs. Findings are analysed in a comparative aspect with the control, the results of researches are treated statistically.
Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2009
89
