CC BY
9
Список використаних джерел
1. Важинський Ф.А. Диверсифкацт та коопера^я розвитку стьських територм perioHy / Ф.А. Важинський, А.В. Колодмчук, О.С. Молнар // Наук. вюник Ужгородського уыв-ту. Сepiя Екoнoмiка. - 2011. -Спецвип. 33. - Ч. 3. - С. 125-129.
2. Колодмчук А.В. 1нновацмний розвиток промисло-востк завдання yпpавлiння при врахуванн умов недо-сконало! конкуренцп : мoнoгpафiя / А.В. Кoлoдiйчyк. -Г^в: Лiга-Пpeс, 2015. - 324 с.
3. Лук'яненко Д.Г. Екoнoмiчна iнтeгpацiя i глобаль-нi проблеми сучасност / Д.Г. Лук'яненко. - К.: КНЕУ, 2005. - 204 с.
4. 0вчинников В.В. Глобальная конкурентоспособность / В.В. 0вчинников. - М., 2005. - 250 с.
5. Соптьник Л.1. УправлЫня конкурентоспроможню-тю машинoбyдiвних пiдпpиeмств на сучасному етап розвитку eкoнoмiки УкраТни / Л.1. Сoпiльник, А.В. Ко-лoдiйчyк // Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. - 2009. -Вип. 19.10. - С. 222-227.
6. Циганкова Т.М. Мiжнаpoднi оргаызацп / Т.М. Ци-ганкова, Т.Ф. Гордеева. - К.: КНЕУ, 2001. - 449 с.
7. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций / Ю.В. Яковец. - 2-е изд. перераб. и доп. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2003. - 411 с.
УДК 338.439
О.Г. ГОНЧАРЕНКО, д.е.н., доцент, Академ'я Державноi пен'пенщарноi служби
Продовольча безпека кримшально-виконавчо! системи як складова економ1чно! безпеки держави
Дослджено особливост продовольчо!' безпеки кримнально-виконавчо! системи Укра!ни, як елементу економ1чно! безпеки держави. Визначено потенц'1йн'1 внутр1шн1 загрози та можливост продовольчо!'безпеки, як сприяють п'1двищенню економ1чно! i социально'! ефективност функцюну-вання кримiнально-виконавчоl системи та ресоцiалiзацií засуджених.
Ключовi слова: продовольча безпека, норми харчування, засуджен'1, ув'язнен'1, праця, ресоцi-алiзацiя.
О.Г. ГОНЧАРЕНКО,
д.э.н., доцент, Академия Государственной пенитенциарной службы
Продовольственная безопасность уголовно-исполнительной системы как составляющая экономической безопасности государства
Исследовано особенности продовольственной безопасности уголовно-исполнительной системы Украины, как элемента экономической безопасности государства. Определены потенциальные внутренние угрозы и возможности продовольственной безопасности, которые способствуют повышению экономической и социальной эффективности функционирования уголовно-исполнительной системы и ресоциализации осужденных.
Ключевые слова: продовольственная безопасность, нормы питания, осужденные, заключенные, ресоциализация.
O. GONCHARENKO,
Doctor of economic, Assistant Professor, Academy of State Penitentiary Service
The food safety of the penal system as a component of economic security of the state
Studied of the features food safety of the penal system of Ukraine, as part of economic security of the state.Identified the potential internal threats and opportunities of food safety, which promote economic and social efficiency of the penal system and resocialization of prisoners.
Keywords: food safety, food standards, convict, prisoners, work, resocialization.
18 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №2 (189)/2017
© О.Г. ГОНЧАРЕНКО, 2017
Постановка проблемы. Продовольча безпека е ключовим елементом соцтльно-економнно-го розвитку держави, ¡ кримЫально-виконавчо! системи зокрема, як соцю-економнно! системи, яка виробляе та надае сусптьы блага. Продовольча безпека кримЫально-виконавчо! системи розглядаеться як один з основних елемен-т1в економнно! безпеки держави. Забезпечення продовольчо! безпеки кримЫально-виконавчо! системи покладаеться на служби ресурсного забезпечення установ виконання покарань.
Одним ¡з основних прюритетю в дтльност кри-мЫально-виконавчо! системи е використання ресурсного потенц^лу виробничого комплексу, для оргаызацп ¡ розвитку власного виробництва, переробки стьськогосподарсько! продукцп, ¡з залученням засуджених до оплачувано! суспть-но-корисно! прац¡ в агропромисловому вироб-ництв¡ п¡дпри8мств установ виконання покарань. А тому, першочерговим завдання, реформуван-ня кримЫально-виконавчо! системи на сучасно-му етап¡ е забезпечення продовольчо! безпеки ¡ незалежност в¡д коливань кон'юнктури на ринку продукта харчування, п¡двищення р¡вня самоза-безпеченост¡ установ виконання покарань осно-вними видами продовольчо! продукцп.
Анал/з останн/х досл/джень / публ/кац/и. Значний внесок у розв'язання теоретичних пи-тань та методологи продовольчо! безпеки зроби-ли в¡тчизнян¡ та закордонн вчен¡, а саме Василь-чак С.[1], Власов В.[2], Лесков М.[4], Михасюк 1.[5], Саблук П.[8], Шутаева 0.[11], Щербань В.[12] та ¡ншк На нашу думку у в^чизняних досл¡дженнях недостатньо уваги прид¡ля8ться соц^льно-еко-ном¡чному зм¡сту продовольчо! безпеки кримг нально-виконавчо! системи та и впливу на еконо-м¡чну безпеку кра!ни. Хоча, анал¡з ¡ узагальнення лтературних джерел св¡дчать про те, що продо-вольче забезпечення засуджених та ув'язнених завжди знаходилось пщ пильною увагою оргаыв влади ¡ правоохоронних оргаыв.
Продовольча безпека кримЫально-виконавчо! системи залежить вщ обсяг¡в власного виробництва стьськогосподарсько! продукцп та спожи-вання, тому вона повинна дослщжуватись у двох аспектах - продовольча безпека засудженого чи ув'язненого (як забезпеченють кожно! людини певним набором продукта харчування) та установи виконання покарань (продовольча забез-печенють, що оц¡ню8ться по кожному окремому
виду продовольства). Задоволення потреб у про-довольств¡ установ виконання покарань повинно зд^снюватися у в¡дпов¡дност¡ з нормами збалан-сованого харчування засуджених чи ув'язнених.
Мета статт/ полягае в дослщжены соц^льно-економ¡чного зм¡сту продовольчо! безпеки кри-мЫально-виконавчо! системи, як складово! еко-номнно! безпеки держави, визначенн чинник¡в внутр¡шн¡х загроз та потенц^них можливостей на сучасному етап розвитку.
Виклад основного матер/алу. Продовольча безпека - це забезпечена вщповщними ресурсами та економнним потенцтлом здатн¡сть держави гарантувати незалежно вщ зовн¡шн¡х ¡ внутр¡шн¡х загроз, потреби населення в продо-вольств¡ в обсягах, якост¡ та асортимени як¡ вщ-пов¡дають науково обгрунтованим стандартам ¡ нормам. Держава мае сприяти рацюнальному використанню ресурс¡в, !х як¡сному покращенню в довгостроков¡й перспектив¡ [8].
Метою продовольчо! безпеки мае стати ство-рення умов для економнного, соц¡ального ¡ фг зичного доступу кожно! людини до продукта харчування в поточному пер^ та в довгостроков^ перспектив¡ [2].
Сучасн вчен¡ визначають багатокомпонент-ний характер поняття «безпека», який включае об'8ктивн¡ та суб'8ктивн¡ складов¡. Так, М. Лесков вважае, що безпека - це «...тип динамнно! р^но-ваги, характерний для складних, саморегульова-них систем ¡ стан¡в, у пщтримц суттево важливих для збереження системи параметра у допусти-мих межах» [4]. С.Васильчак пропонуе розгляда-ти безпеку в широкому розумЫы, як ф¡лософ¡ю сучасного управл¡ння [1]. Бтьшють укра!нських вчених визначають основним у характеристик продовольчо! безпеки, здатнють держави гаран-товано задовольняти потреби в продуктах харчування населення кра!ни як за звичайних, так ¡ надзвичайних умов [11]. Деяк економюти [12] розглядають продовольчу безпеку як безпе-ку харчування, коли пщ продовольчою безпекою розум¡ють забезпечення населення екологнно чистою, тобто безпечною для здоров'я !жею.
Продовольча безпека кримЫально-виконав-чо! системи - це стабтьне, незалежне в¡д ринково! кон'юнктури забезпечення продуктами харчування засуджених ¡ ув'язнених, як знаходяться в устано-вах виконання покарань в ктькосд яка в¡дпов¡да8 нормативно визначеним нормам харчування.
Miнiмaльнi стaндapтнi пpaвилa пoвoджeн-ня з зaсyджeними (пpaвилo SS) гapaнтy8, щo «тюpeмнa aдмiнiстpaцiя пoвиннa зaбeзпeчи-ти y визнaчeнi гoдини, кoжнoмy зaсyджeнoмy i yв'язнeнoмy ïœy, дoстaтньo пoживнy для пщфим-ки íx здopoв'я i сил, яга пoвиннa 6ути дoбpoï ягас-тi, дoбpe пpигoтoвлeнy i пoдaнy. Koжeн зaсyджe-ний i yв'язнeний пoвинeн мaти питну вoдy, кoли виникa8 тaкa пoтpeбa» [7].
6вpoпeйськi в'язничнi пpaвилa гapaнтyють, щo зaсyджeнi i yв'язнeнi зaбeзпeчyються кoмплeк-сним xapчyвaнням з ypaxyвaнням ïx вку, стaнy здopoв'я, peлiгiï, кyльтypи тa xapaктepy 'íxньoí' po-6o™, a тoмy [3]:
1.Bимoги щoдo paцioнy xapчyвaння, включaю-чи мiнiмaльнy кiлькiсть кaлopiй тa бiлкiв, визнa-чaються нaцioнaльним зaкoнoдaвствoм.
S. Iœa мусить гoтyвaтися тa пoдaвaтися з ypa-xyвaнням гiгi8нiчниx вимoг.
3.Пpийoм ïœi opгaнiзoвyeться тpичi нa дeнь з poзyмними iнтepвaлaми тa зaвжди мaти дoстyп дo чисто''' питнoï вoди.
4.Лiкap aбo квaлiфiкoвaнa мeдичнa сeстpa мoжyть пpиписaти i змЫити paцioн xapчyвaння oкpeмoмy зaсyджeнoмy чи yв'язнeнoмy з мeдич-ниx мipкyвaнь.
Пpoдoвoльчa бeзпeкa кpимiнaльнo-викoнaв-чoï систeми, як склaдoвa eкoнoмiчнoï бeзпeки дepжaви xapaктepизy8ться:
1. здaтнiстю дepжaвниx пiдпpиeмств сть-ськoгoспoдapськoгo нaпpямкy дiяльнoстi усто-нoв викoнaння пoкapaнь виpoбляти, пoстaчaти i збepiгaти пpoдoвoльчy пpoдyкцiю в oбсягax, нe-oбxiдниx для зaдoвoлeння paцioнaльниx (нopмa-тивнo визнaчeниx) нopм xapчyвaння зaсyджeниx тa yв'язнeниx;
5. збaлaнсoвaнiстю aсopтимeнтнoгo нaбopy пpoдyктiв xapчyвaння, якi вiдпoвiдaють стaндap-тaм кaлopiйнoстi тa якoстi;
3. нaдiйнiстю, як мoжливiстю кpимiнaльнo-ви-кoнaвчoï систeми мiнiмiзyвaти вплив сeзoнниx кoливaнь нa зaбeзпeчeння пpoдyктaми xapчy-вaння, y вiдпoвiднoстi з встaнoвлeними нopмaми спoживaння;
4. стiйкiстю, якa зaбeзпeчy8 збaлaнсyвaн-ня пpoцeсiв зaгoтiвлi пpoдoвoльствa, i гapaнтye пpoдoвoльчy бeзпeкy.
Гoлoвнoю мeтoю пpoдoвoльчoï бeзпeки ^и-мiнaльнo-викoнaвчoï систeми е гapaнтoвaнe i систeмaтичнe зaбeзпeчeння yстaнoв викoнaння
пoкapaнь пpoдyктaми xapчyвaння, в кiлькoстi нe-oбxiднiй для зaбeзпeчeння пoвнoцiннoгo xapчy-вaння зaсyджeниx i yв'язнeниx нa piвнi мeдичниx нopм. Baжливoю yмoвoю дoсягнeння пpoдoвoль-чoï бeзпeки е пoтeнцiйнa фiзичнa дoстyпнiсть пpoдyктiв xapчyвaння тa фiнaнсoвi мoжливoстi yстaнoв викoнaння пoкapaнь для ïx зaкyпiвлi. тeнцiйнa фiзичнa дoстyпнiсть пpoдyктiв xapчy-вaння для кoжнoгo зaсyджeнoгo i yв'язнeнoгo, щo пepeбyвaють в yстaнoвax викoнaння пoкapaнь, oзнaчa8 ïï нaявнiсть i пpoпoзицiя в дoстaтнiй кть-кoстi для opгaнiзaцiï i зaбeзпeчeння ïx xapчyвaння. Фiнaнсoвa мoжливiсть зaкyпiвлi пpoдyктiв xapчy-вaння y вiдпoвiднoстi з нopмaтивнo визнaчeни-ми нopмaми xapчyвaння зaсyджeниx i yв'язнeниx oзнaчa8, щo yстaнoвa викoнaння пoкapaнь мa8 дoстaтньo фiнaнсoвиx peсypсiв для пpoвeдeння eлeктpoнниx TOp^ (якщo сyмa пpидбaниx пpo-дук^в xapчyвaння пepeвищye б0 тисяч гpивeнь) тa вiдкpитиx тopгiв (якщo сyмa пpидбaниx пpoдyк-тiв xapчyвaння пepeвищye SOO тисяч гpивeнь).
Bиpoбництвo сiльськoгoспoдapськoï пpoдyк-ци пiдпpи8мствaми сiльськoгoспoдapськoгo нa-пpямкy дiяльнoстi виpoбничoгo кoмплeксy ^и-мiнaльнo-викoнaвчoí' систeми в SO13 - SO^ poкax вiдoбpaжeнo в тaблицi 1.
B S016 poцi в yстaнoвax викoнaння пoкapaнь тa слiдчиx iзoлятopax фyнкцioнyвaлo 1S6 пiдсo-бниx гoспoдapств тa 11 дepжaвниx пiдпpиeмств з сiльськoгoспoдapським нaпpямкoм дiяльнoс-Ú якими peaлiзoвaнo пpoдyкцiï нa зaгaльнy суму 139,3 млн. гpн. (в S014 poцi нa суму 88,9 млн. фн.), з ниx poслинницькoï' - нa 11S,6 млн. фн., твapинницькoí' - нa S6,8 млн. фн.
Для пoтpeб кpимiнaльнo-викoнaвчoí' систeми y S016 poцi peaлiзoвaнo ^уп в aсopтимeнтi 70б,4 т. нa суму 3681,9 тис. гpн., бopoшнa - 191 тoн-нa нa суму 893,0 тис. гpн., poслиннoï' oлií' 1S,1 т. нa суму S11,6 тис. гpн., oвoчiв в aсopтимeнтi S1S,7 т. нa суму 873,6 тис. фн., a тaкoж м'ясa тa м'ясoпpoдyктiв 47,8 т. нa суму1б96,4 тис. гpн., мoлoкa 69,8 т. нa суму 3S9,3 тис. гpн., яець 80,7 тис. шт. нa суму 1S0,7 тис. фн.
Taким чинoм, пpoдoвoльчa бeзпeкa кpимiнaль-нo-викoнaвчoí' систeми - цe сyкyпнiсть eкoнo-мiчниx вiднoсин, яю виникaють з пpивoдy зaбeз-пeчeння всix зaсyджeниx i yв'язнeниx пpoдyктaми xapчyвaння y вiдпoвiднoстi з нopмaтивнo визнa-чeними нopмaми xapчyвaння, тa ïx кiлькiсними i якiсними пapaмeтpaми.
Taблиця 1. Bиpoбництвo c.-г. пpoдyкцiï пiдпpиcмcтвaми виpoбничoгo кoмплeкcy
кpимiнaльнo-викoнaвчoï cиcтeми в 2013-2015 po^x
Haймeнyвaння пpoдyкцiï 2013 pm 2014 pm 2015 p^
Bcьoгo ви-poблe-нo, тиc.гpн B т.ч. для пoтpeб KBC Bcьoгo ви-poблe-нo, тиc.гpн B т.ч. для пoтpeб KBC Bcьoгo ви-poблe-нo, ти^фн B т.ч. для пoтpeб KBC
3epнo 19138,8 172,3 26352,6 364,3 463Q4,6 955,Q
^упи 1Q71,1 262,Q 2419.4 2376,9 3727,6 3681,9
Бopoшнo 3678,6 658,5 4761,7 4248,7 1412,4 893,Q
Haciння coняшникy 16216,5 - 29482,5 - 582Q3,4 6,9
Oлiя 516,9 516,5 482,5 472.7 227.3 211.6
Oвoчi 972.6 381,7 1222,6 1Q47,4 14Q9,3 873,6
Iншa пpoдyкцiя 1523,2 464,7 821,9 268,8 1236,Q 38Q,8
Paзoм пo pocлинництвy 43117,6 2465,4 65543,2 8778,9 11252,7 7QQ2,7
M'яco (ж.в.) 6849,2 962,8 7543,2 473,8 1Q513,6 851,6
M'яco (з.в.) 2632.2 1782,Q 2355,6 1541,2 3459.8 1596,4
Moлoкo 11226,6 617,Q 125Q3,1 595,1 117QQ,5 329,3
Яйця (тиc.шт) 135,4 125.1 87,9 8Q,7 138,6 12Q,7
Meд 81.8 79,2 164,4 129.7 79,9 63,4
Iншa пpoдyкцiя 46Q,2 16Q,6 793,4 345,6 869,8 3Q5,Q
Paзoм пo твapинництвy 21385,4 3727,6 23448,Q 3166,1 26762,1 3266,4
Bcьoгo 645Q3,Q 6193,Q 88991,2 11945,Q 139282,8 1Q269,1
Джepeлo: пoбyдoвaнo нa ocнoвi poзpaxyнкiв aвтopa.
Pociйcький нayкoвeць B. Ceнчaгoв пiд ^cto-мэю бeзпeки визнaчa8 «cyкyпнicть opгaнiзaцiй-ниx, yпpaвлiнcькиx, тexнiчниx, пpaвoвиx тa iншиx д^ i зaxoдiв, a тaкoж cy^^c^ cил i зacoбiв, якi cпpямoвaнi нa зaбeзпeчeння бeзпeки oб'8ктa» [9]. ^rni вчeнi пiд cиcтeмoю бeзпeки poзyмiють opгaнiзoвaнy cyкyпнicть cпeцiaльниx opгaнiв, cлyжб, зacoбiв, мeтoдiв i зaxoдiв, якi зaбeзпeчy-ють зaxиcт життeвo вaжливиx iнтepeciв ocoбиc-тocтi, пiдпpиeмcтвa тa дepжaви вiд внyтpiшнix тa зoвнiшнix зaгpoз [Ю].
Maкpo- i мiкpoeкoнoмiчнa cитyaцiя в ^afci, нaпpями i тeндeнцiï poзвиткy кpимiнaльнo-ви-кoнaвчoï cиcтeми впливaють нa piвeнь пpoдo-вoльчoï бeзпeки, який виявля8тьcя в пoтeнцiйниx внyтpiшнix зaгpoзax тa мoжливocтяx (тaбл.2).
Baжливe знaчeння в зaбeзпeчeннi пpoдoвoль-чoï бeзпeки кpимiнaльнo-викoнaвчoï ^CTO-ми вiдiгpa8 зaлyчeння зacyджeниx дo cycпiльнo - кopиcнoï пpaцi тa мaкcимaльнe зaвaнтaжeння виpoбничиx пoтyжнocтeй. Aлe cитyaцiя ycклaд-ню8тьcя cпeцифiчними ocoбливocтями, якi мa-ють дepжaвнi пiдпpиeмcтвa тa пiдcoбнi ro^o-дapcтвa ycтaнoв викoнaння пoкapaнь.
B ycтaнoвax викoнaння пoкapaнь з мaкcимaль-ним piвнeм бeзпeки зacyджeнi дo дoвiчнoгo пo-збaвлeння вoлi зaлyчaютьcя дo пpaцi тiльки нa тepитopiï кoлoнiï з ypaxyвaнням вимoг тpимaн-
ня ïx y пpимiщeнняx кaмepнoгo типу (ст.151) [6]. B ycтaнoвax викoнaння пoкapaнь cepeдньoгo piв-ня бeзпeки opгaнiзoвyeтьcя влacнe виpoбництвo, якe знaxoдитьcя нa тepитopiï ycтaнoви (п. 21 Пpa-вил внyтpiшньoгo poзпopядкy випpaвнoï кoлoнiï), a в ycтaнoвax викoнaння пoкapaнь з мiнiмaльним piвнeм бeзпeки влacнe виpoбництвo, a тaкoж зa-cнoвaнe нa yмoвax дoгoвopiв з пiдпpиeмcтвa-ми ycix фopм влacнocтi, в тому чи^ i зa мeжaми ycтaнoви зa yмoви зaбeзпeчeння пocтiйнoгo нa-гляду зa зacyджeними то щoдeннoгo пoвepнeння ïx дo житлoвoï зoни (п. 21 Пpaвил внyтpiшньoгo poзпopядкy випpaвнoï кoлoнiï). 3a дaними звe-дeнoï внyтpiшньoï aнaлiтичнoï звiтнocтi Дepжaв-нoï пeнiтeнцiapнoï cлyжби y 2Û15 poцi y кopиc-тyвaннi нaзвaниx пiдпpи8мcтв пepeбyвa8 39,6 ™c. гa зeмлi, в тoмy чи^ ciльcькoгocпoдapcькиx yгiдь - 36,5 тиа гa, з ниx piллi 3Û,7 тиc. гa. Ha бa-лaнci пiдпpи8мcтв i ycтaнoв викoнaння пoкapaнь кpимiнaльнo-викoнaвчoï cиcтeми знaxoдитьcя 31 cтaвoк зaгaльнoю плoщeю 226,4 гa. B пщ-пpи8мcтв з c.-г. нaпpямкoм дiяльнocтi тa пiд-coбниx гocпoдapcтвax ycтaнoв викoнaння пoкa-paнь yтpимyeтьcя 3Û95 гoлiв BPX, 4546 cвинeй, 59Û2 птицi, 1289 oвeць то 242 ю^й.
Зaлyчeння зacyджeниx дo ciльcькoгocпoдap-cькoгo виpoбництвa в пeнiтeнцiapнiй cиcтeмi пo-шиpeнe в бaгaтьox зapyбiжниx кpaïнax. Пpaця
Taблиця 2. ^тенцты внутpiшнi зaгpoзи тa мoжливocтi, якi впливaють нa пpoдoвoльчу безпеку кpимiнaльнo-викoнaвчoï cиcтeми
Bнутpiшнi зaгpoзи Пoтeнцiйнi мoжливocтi
- пoгipшeння якiснoгo склaдy зaсyджeниx, який виpaжaeться в збiльшeннi чaстки o^6, якi вiдбyвaють пoкapaння зa тяжк тa oсoбливo тяжкi злoчини тa кoнцeнтpaцiя ïx в yстaнoвax мaкси-мaльнoгo piвня бeзпeки; - скopoчeння кiлькoстi пiдпpиeмств з сiльськoгoспoдapським нaпpямкoм дiяльнoстi тa пiдсoбниx гoспoдapств, i^o пpизвoдить дo змeн-шeння oбсягiв виpoбництвa с.-г пpoдyкцiï тa дeгpaдaцiï сiльськиx тepитopiй, нa якиx вoни були poзтaшoвaнi; - скopoчeння чисeльнoстi квaлiфiкoвaнoгo пepсo-нaлy yстaнoв викoнaння пoкapaнь, який зaбeзпeчye opгaнiзaцiю i зaгoтiвлю пpoдyктiв xapчyвaння, i тим гамим спpияe змiцнeнню пpoдoвoльчoï бeзпeки в кpимiнaльнo-викoнaвчiй систeмi. - скopoчeння тepмiнiв вiдбyвaння пoкapaнь тa зa-пpoвaджeння в пpaктикy пoкapaнь, aльтepнaтивниx пoзбaвлeнню вoлi; - пщвищ^ння eкoнoмiчнoï eфeктивнoстi дiяльнoстi пiдпpиeмств з сiльськoгoспoдapським нaпpямкoм дiяльнoстi тa пiдсoбниx гoспoдapств (зpoстaн- ня oбсягiв виpoбництвa i знижeння сoбiвapтoстi пpoдyкцií); - ствopeння пyнктiв пpoмiжнoгo нaкoпичeння peсypсiв i збepiгaння пpoдyкцiï; - пoглиблeння спeцiaлiзaцiï пiдпpиeмств сiльськoгoспoдapськoгo нaпpямкy дiяльнoстi тa пiдсoбниx гoспoдapств; - зpoстaння пpoфeсiйниx кoмпeтeнтнoстeй пepсo-нaлy УBП; - викopистaння пepeвaг oптoвиx зaкyпiвeль для систeми в ц^му.
зaсyджeниx викopистoвy8ться для зaбeзпeчeн-ня ïx сaмиx сiльськoгoспoдapськoю пpoдyкцi8ю y вiдпoвiднoстi з пpийнятими нopмaми спoживaн-ня, i тим сaмим змeншyючи витpaти бюджeтниx гаш^в. B ^a^ax, дe пpoдoвoльчa пpoблeмa нe сто'гть гoстpo, пpaця зaсyджeниx i yв'язнeниx, ви-кoнy8 peaбiлiтaцiйнy i виxoвнy фyнкцiю.
Дoслiджeння aмepикaнськиx спeцiaлiстiв свщ-чaть, щo тpивaлий чaс aмepикaнськa тюpeмнa систeмa пepeбyвaлa нa сaмooкyпнoстi. Toбтo, тю-peмнi сiльськoгoспoдapськi фepми, нe тiльки ви-кoнyвaли peaбiлiтaцiйнy фyнкцiю, aлe i виpoбляли сiльськoгoспoдapськy пpoдyкцiю для влaсниx пo-тpeб. Пpaктикa викopистaння зaсyджeниx в сть-ськoгoспoдapськoмy виpoбництвi пpoдoвжyeть-ся i сьoгoднi, з oднoчaсним нaдaнням пpoфeсiйнoí' oсвiти в aгpoпpoмислoвoмy виpoбництвi.
Одним iз яскpaвиx пpиклaдiв сyчaсниx сть-ськoгoспoдapськиx тюpeм е випpaвнo-тpyдoвa кoлoнiя штaтy Лyí'зiaнa нa пiвднi C0A, якa нoсить нaзвy Aнгoлa [13]. Maйжe всi зaсyджeнi, якi вщ-бyвaють в ый пoкapaння пpaцюють, включaючи i ™x, xтo зaсyджeний дo дoвiчнoгo пoзбaвлeння вoлi. Як i в iншиx тюpмax C0A aгpapнoгo пpoфi-лю, в «Aнгoлi» сiльськoгoспoдapськa фepмa дae зaсyджeним мiнiмaльнy пpoфeсiйнy oсвiтy. Taкий пiдxiд вaжливий для всix кaтeгopiй зaсyджeниx: зaсyджeним дo дoвiчнoгo пoзбaвлeння вoлi -мoжливiсть пoстiйнo пpaцювaти, poзвивaти свiй пpoфeсiйний piвeнь i нe дeгpaдyвaти, a peштi зa-сyджeним - тим, щo oтpимaнi нaвички poбoти в aгpapнoмy виpoбництвi, пiсля звiльнeння мoжyть бути кopиснi для пoдaльшoгo пpaцeвлaштyвaння.
B зaxiднiй нayкoвiй лiтepaтypi викopистoвyeть-ся тepмiн «peaбiлiтyючa тюpeмнa пpaця», пiд ягаю poзyмiють пpoцeс yсвiдoмлeння i вмЫня зaсyджe-ниx йти шляxoм вiднoвлeння i poзшиpeння влaс-ниx тpyдoвиx мoжливoстeй. Bнyтpiшн8 усвдом-лeння тaкoгo пpoцeсy дoзвoля8 зaсyджeнoмy бути пpoдyктивним члeнoм сyспiльствa, пepeбyвaючи y випpaвнoмy зaклaдi, i пiсля звiльнeння iз мiсць пoзбaвлeння вoлi. Оскiльки дoсвiд сiльськoгoспo-дapськиx тюpeмниx фepм œ^a^ пpo yнiкaльнi мoжливoстi нaвчaння i peaбiлiтaцiï' зaсyджeниx.
Peзyльтaти дoслiджeнь aмepикaнськиx вчe-ниx дoзвoляють зpoбити виснoвoк, щo y зaсyджe-ниx, oсoбливo y мoлoдoмy вiцi, e вeликий тpyдoвий пoтeнцiaл, який мoжe бути викopистaний в сть-ськoмy гoспoдapствi. I вaжливим кoнцeптyaльним пiдxoдoм е, сiльськoгoспoдapськa пpaця, якa poз-глядaeться нe тiльки як фopмa зaбeзпeчeння зaсy-джeниx влaсним пpoдoвoльствoм, a як oto^ pea-бiлiтaцií' зaсyджeниx i ïx пiдгoтoвкa дo життя нa вoлi.
Bиcнoвки
Пpoдoвoльчa бeзпeкa пeвнoю мipoю свiдчить пpo iснyвaння зaгpoз, як нa piвнi кpимiнaльнo-викoнaвчoí' систeми, тaк i нa piвнi зaсyджeниx чи yв'язнeниx. Öe стoсyeться як кiлькiсниx тaк i якю-ниx пapaмeтpiв, щo знaxoдять свoe вiдoбpaжeння y eкoнoмiчнoмy тa сoцiaльнoмy вимipax [б]. 3a-бeзпeчeння пpoдoвoльчoí' бeзпeки кpимiнaльнo-викoнaвчoí' систeми e кoмплeкснoю пpoблeмoю, виpiшeння яга''' здiйсню8ться зa paxyнoк кoштiв дepжaвнoгo бюджeтy i влaснoгo виpoбництвa сiльськoгoспoдapськoï пpoдyкцií' i ïï пepepoбки.
Список використаних джерел
1. Васильчак С.В. Шляхи забезпечення безпе-ки сoцiальнo-eкoнoмiчних систем / С.В. Васильчак, В.1. Франчук // Науковий вюник НАТУ УкраТни. - Вип. 1913. - 2013. - С. 237-241.
2. Власов В.1. Методичн пiдхoди щодо оцЫки продовольчоТ безпеки краТни / В.1. Власов, В.П. Саблук, М.А. Ли-сак // Екoнoмiка АПК. - 2009. - № 8. - С. 43-45.
3. бвропейсью пенгтен^ары правила [Електронний ресурс] // Рекоменда^я № г(2006)2 кoмiтeтy мУ-стpiв держав-учасниць Ради бвропи. - Режим доступу: http://zakon2.nada.gov.ua/laws/show/994_032. - Назва з екрана. - Доступно на 24.02.2015.
4. Лесков М.А. Гомеостатические процессы и теория безопасности / М.А. Лесков // Безопасность: Информационный сборник. - 1994. - №4 (20). - С. 64-72.
5. Михасюк I., Мельник А., Крупка М., Залога З. Дер-жавне регулювання економки / За ред. 1.Р. Михасю-ка. Пщручник. / I. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога // - К.: Атка, Ельга-Н, 2000. - 529 с.
6. Про Державну кримЫально-виконавчу службу УкраТни: Закон УкраТни вщ 23.06.2005р., № 2713-IV [Електронний ресурс] // Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни (ВВР). - 0ф. вид. вщ. 2005, № 30, ст. 409, станом на 23.02.2014. - Режим доступу http:// zakon2.nada.gov.ua/laws/show/2713-15. - Назва з екрана. - Доступно на 24.02.2017.
7. Правила Манделы. Минимальные стандартные правила 0рганизации 0бъединенных Наций в отношении обращения с заключенными: Режим доступу: http://kvs.gov.ua/zmi/ PnavylaMandely211220151505.pdf.
8. Саблук П.Т. Нова eкoнoмiчна парадигма форму-вання стратеги нацюнальноТ продовольчоТ безпеки УкраТни в XXI стол^т / П.Т. Саблук. - К., 2001. - 94 с.
9. Сенчагов В. Экономическая безопасность: состояние экономики, фондового рынка и банковской системы / В. Сенчагов // Вопросы экономики. -1996. - №6. - С. 144-153.
1 0. Филин С.А. Информационная безопасность/ С.А. Филин. - М.: Издательство «Альфа-Пресс», 2006. - 412 с.
11. Шутаева 0.0., Тропанець Н.А. Продовольча безпека як сoцiальнo-eкoнoмiчна катeгopiя, ТТ змют та основы напрямки забезпечення в умовах глoбалiза-цм / 0.0. Шутаева, Н.А. Тропанець // Вчен записки Таврмського нацюнального уыверситету iм. В.1 Вер-надського. Сepiя: Економка i управлЫня. - 2010. -Т. 23 (62). - № 1. - С. 174-185.
12. Щербань В.П. 0pганiзацiйнo-eкoнoмiчний ме-хаызм продовольчоТ безпеки репону / В.П. Щербань // - Суми: Козацький вал, 2000. - 288 с.
13. The Farm: Angola, USA. Din.Liz Ganbus, Wilbent Rideau, Jonathan Stack. 1998. DVD.
УДК 339.54
С.В. МАРИН1НА,
к.е.н., Ки!вський \нститут iнтелектуальноi власност та права На^онального уыверситету «Одеська юридична академ'я»
Нацюнальш економ1чш ¡нтереси як фактор розвитку регуляторно! пол1тики у сфер1 зовн1шньо! торг1вл1
У статт'1 досл'щжено формування на^онального економiчного '¡нтересу за нових умов розвитку Укра!ни як базового елемента на^онального '¡нтересу, з виокремленням його реал'зацн в екзо-генн/'й сферi.
Ключов-! слова: нацональн економiчнi нтереси, регуляторна полтика, екзогенн чинники, зо-вышня торпвля, 1нституц'1йна система.
С.В. МАРИНИНА,
к.э.н., Киевский институт интеллектуальной собственности и права Национального университета «Одесская юридическая академия»
Национальные экономические интересы как фактор развития регуляторной политики в сфере внешней торговли
В статье исследовано формирование национального экономического интереса, с учетом новых условий развития Украины, как базового элемента национального интереса, с определением его реализации в экзогенной сфере.
© С.В. МАРИН1НА, 2017
Формування ринкових вщносин в УкраТы №2 (189)/2017 23
