CC BY
16
ЕШшвршаатйВБИЕшш
ИВВВЙНИВЯЯИЯЙВБИИ И!бНН1В1БВВНДМВНВ1|
УДК 657.432 (043.2)
1.П. ПАНАСЮК,
к.е.н., ст. викладач, Нацональний ав'ацмний университет,
Ю.В. ЯКИМЧУК, студентка, Нацюнальний авацйний университет
Проблеми формування резерву сумшвних борпв при oблiку безнадшно'| заборгованосл
У статт проведено доспдження вах етап'ю облку безнад/йно)дебторсьш заборгованост.i вд створення резерву до списання.
Ключов'1 слова: поточна, безнад.йна, сумн'юна дебторська заборгован.сь, резерв сумнвних борпв, фнансовi активи, коеф.цент сумн.вностi.
И.П. ПАНАСЮК,
к.э.н., ст. преподаватель, Национальный авиационный университет,
Ю.В. ЯКИМЧУК,
студентка, Национальный авиационный университет
Проблемы создания резерва сомнительных долгов при учете безнадежной задолженности
В статье проведено исследование всех этапов учета безнадежной дебиторской задолженности от создания резерва к списанию.
Ключевые слова: текущая, безнадежная, сомнительная дебиторская задолженность, резерв сомнительных долгов, финансовые активы, коэффициент сомнительности.
I. PANASIUK,
candidate ofесопот.с заепсеэреп'юг ЬеасЬег, National Aviation University,
J. YAKYMCHUK, student of National Aviation University
Problems reserve tactful debts when ассоыпЁ is taken ^peless receivables
In thе рарег studied all stages of accounting for ипсоИесЫЫе debts frот thе сгеаЫоп of а reserve for thе write-off. Keywords: сиrrent, hopeless, СоиЬШ receivables, reserve for СоиЬь:и debts, finanaal assets, СоиЬь:и fa^or.
Постановка проблемы. Одьлею з негативних умов ведения 61знеоу е ризик непогашення заборгованосл, тому рщко яке глдприемство може обмтися без борпв в облку. Водночас довол1 часто дебггорська заборгованкть виникае саме за виданими авансами (товарна дебггорська заборгованкть). I у випадках, коли постачальники не квапляться виконати своУ зобов'язання чи визнання Ух банкрутами, така заборгованкть може поступово набути статусу безнадйноУ заборгованост!, звщси постае
питания про необхщнкть створення резерву сумывних борпв, Bn6ip методу його нарахування термУв та базою нарахування.
Лнал13 дослщжень та публЫащй з проблеми показав, що особливу увагу вивченню даного питання в Укpaíнi у сво'х працях пpидiляють вiтчизнянi вчеы, а саме М.М. Нашкерська, М.В. Олексенко, К.Д. Пилипенко, A.M. Собченко.
Метою статт'1 е дocлiдження етатв oблiку безнадмно''' де-бторсько''' заборгованосл вiд створення резерву до списання.
40 Формування ринкових вщносин в УкраУнл №5 (180)/2016
© 1.П. ПАНАСЮК, Ю.В. ЯКИМЧУК, 2016
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
Виклад основного материалу. Головним нормативним документом, що регламентуе правила бухгалтерського об-л!ку деб!торських заборгованостей, е П(С)Б0 10 «Деб!тор-ська заборгован!сть». I в!дпов!дно до п. 2П(С)Б0 10 ус! п!д-приемства, кр!м бюджетних ! тих, як! складають ф!нансову зв!тн!сть за МСФЗ, повинн! керуватися нормами та правилами саме цього документа. В!дпов!дно до абз. 2 п. 4 П(С)БО 10 «Деб!торська заборгован!сть» - безнад!йна деб!торська заборгован!сть - поточна деб!торська заборгован!сть, щодо якоУ е впевнен!сть про УУ неповернення боржником або за якою минув строк позовноУ давност! [3].
Щоб краще зрозум!ти, яка деб!торська заборгован!сть може бути визнана безнад!йною, спочатку потр!бно мати ч!т-ке уявлення про те, що таке «деб!торська заборгован!сть» ! «сумн!вний борг» загалом.
Деб!торська заборгован!сть - сума заборгованост! деб!-тор!в п!дприемству на певну дату [3].
Сумн!вний борг - поточна дебггорська заборгован!сть, щодо якоУ е невпевнен!сть УУ погашення боржником [3].
Порядок визнання заборгованосп безнад!йною:
Крок 1. Визнання деб!торськоУ заборгованосп актом п!д-приемтсва.
Крок 2. Виб!р методу нарахування резерву сумн!вних борг!в.
Крок 3. Нарахування резерву сумн!вних борг!в.
Крок 4. Визнання деб!торськоУ заборгованост! п!дприем-ства сумн!вною.
Крок 5. Визнання деб!торськоУ заборгованосп п!дприем-ства безнад!йноУ.
На практик можлива ситуац!я, коли деб!торська заборго-ван!сть визнаеться безнад!йною й без попереднього нарахування резерву сумывних борпв. Це пов'язано з тим, що резерв сумывних борпв створюеться виключно для грошовоУ заборгованосп.
Такий висновок випливае з п. 7 П(С)БО 10, зг1дно з яким резерв розраховують для поточноУ деб1торськоУ заборгова-ност1, що е ф1нансовим активом (окр1м придбаноУ заборгованосп й заборгованосп, призначеноУ для продажу). Розгля-немо та проанал1зуемо вс1 позначен! на рисунку етапи.
Визнання дебторськоУ заборгованост! активом пщпри-емства. Деб1торська заборгован1сть п1дприемства визнает-ся активом в1дпов1дно до загальних правил П(С)БО 10 в тому випадку, коли е ймов1рн1сть отримання пщприемством май-бутн1х економ1чних вигщ ! може бути достов1рно визначена УУ сума. Поточна деб1торська заборгованють, що е ф1нансовим активом (окр1м придбаноУ заборгованост! й заборгованост!, призначеноУ для продажу), повинна включатися до п!дсумку балансу за чистою реал!зац!йною варт!стю [3]. I якраз для визначення ц!еУ чистоУ реал!зац!йноУ вартост! на дату балансу сл!д розрахувати величину резерву сумн!вних борг!в.
Прямого визначення терм!на «резерв сумн!вних борг!в» П(С)БО не надае. Однак зг!дно з нормами 1нструкц!У №291 у План! рахунк!в передбачено рахунок бухгалтерського об-л!ку 38 «Резерв сумн!вних борг!в». З кредиту рахунка 38 в!-дображается створення резерву в кореспонденц!У з ра-хунками обл!ку витрат, за дебету - списання сумн!вноУ заборгованост! в кореспонденц!У з рахунками обл!ку деб!тор-ськоУ заборгованост! чи зменшення нарахованих резерв!в у кореспонденц!У з рахунком обл!ку доход!в [5].
Поточна деб!торська заборгован!сть, яка е ф!нансовим активом (окр!м придбаноУ заборгованост! й заборгованост!, призначеноУ для продажу), включаеться до п!дсумку балансу за чистою реал!зац!йною варт!стю. Для визначення чистоУ реал!зац!йноУ вартост! на дату балансу обчислюеться величина резерву сумн!вних борг!в [3].
Тобто створення резерву сумн!вних борг!в передбачено лише для т!еУ поточноУ деб!торськоУ заборгованост!, яка е ф!нансовим активом (окр!м придбаноУ заборгованост! й заборгованост!, призначеноУ для продажу). Тому резерв сумн!вних борг!в можна сформувати т!льки для грошовоУ заборгованост!. Для товарноУ заборгованост! резерв сумн!вних борг!в не створюють (при визнанн! такоУ заборгованост! безнад!йною УУ списують !з балансу на !нш! операц!йн! витрати на п!дстав! п. 11 П(С)БО 10) [3].
Узагал! не створювати сумн!вних борг!в - як за товарною, так ! за грошовою деб!торською заборгован!стю, мають право лише суб'екти малого п!дприемництва, як! складають зв!тн!сть за спрощеними формами - за формами №1-мс ! №2-мс. Вони мають право поточну деб!торську заборгован!сть вклю-чати до п!дсумку балансу за УУ фактичною сумою [4].
Формування резерву сумн!вних борг!в зумовлено принципом обачност!, в!дпов!дно до якого методи оц!нки, що за-стосовуються у бухгалтерському обл!ку, повинн! запоб!гати заниженню оц!нки зобов'язань та витрат ! завищенню оц!нки актив!в ! доход!в п!дприемства.
0бачн!сть - це застосування в бухгалтерському обл!-ку метод!в оц!нки, як! повинн! запоб!гати заниженню оц!нки зобов'язань та витрат ! завищенню оц!нки актив!в ! доход!в п!дприемства [1].
Процедура нарахування резерву сумн!вних борг!в надзви-чайно важлива. Адже вона надае можлив!сть, з одного боку, об'ективно, без безп!дставного завищення оц!нити акти-ви п!дприемства, з !ншого - неупереджено, на п!дстав! ч!тких розрахунк!в, в!добразати витрати п!дприемства, що в остаточному п!дсумку вплине на визначення ф!нансового результату д!яльност! за зв!тний пер!од. Виб!р методу досить сильно впливае на к!нцев! показники, тому перед вибором методу потр!бно ретельно проанал!зувати ситуац!ю на п!дприемств!.
В!дпов!дно до П(С)БО 10 створення резерву сумн!вних борг!в е необх!дним за таких двох умов [3]:
1. Якщо товари (продукц!я, роботи, послуги) реал!зовуються на умовах подальшоУ оплати або на умовах товарного (комерц!йного) кредиту.
2. Якщо деб!торська заборгован!сть е комерц!йною.
Разом фз тим !снують так! ситуац!У, коли резерв сумн!вних
борг!в можна не створювати [3]:
1. П!дприемство мае !ншу (не комерц!йну) деб!торську заборгован!сть, яка списуеться з балансу з в!дображенням збитк!в у склад! !нших операц!йних витрат. Отже, ця заборгован!сть при настанн! терм!ну безнад!йност! мае бути списана в дебет субрахунку 944, оминаючи рахунок 38 «Резерв сумн!вних борг!в».
2. П!дприемство мае заборгован!сть в!д тих покупц!в, яким продае товари (роботи, послуги) виключно на умовах передоплати.
3. Якщо за торговими деб!торами у зв!тному пер!од! за-криваеться дебетове сальдо розрахунк!в.
Формування ринкових в1дносин в УкраУнл №5 (180)/2016 41
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
4. Ha пiдпpиeмcтвax poздpiбнoï тopгiвлi i пiдпpиeмcтвax, i^o нaдaють пocлyги, викoнyють poбoти зa гoтiвкoвий poзpaxyнoк без вiдoбpaження дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi в oблiкy.
У ^C]ÁG 1O «Дебiтopcькa зaбopгoвaнicть» вcтaнoвленo двa метoди визнaчення pезеpвy cyмнiвниx бopгiв:
1] зa метoдoм aбcoлютнoï cyми cyмнiвнoï зaбopгoвaнocтi; Э] зa метoдoм зacтocyвaння кoефiцieнтa cyмнiвнocтi. Пpи зacтocyвaннi метoдy aбcoлютнoï cyми cyмнiвнoï зa-бopгoвaнocтi pезеpв визнaчaeтьcя шляxoм oцiнки плaтo-cпpoмoжнocтi oкpемиx дебiтopiв. У цьoмy випaдкy пiдпpи-eмcтвo мae пpoaнaлiзyвaти нaявнy пoтoчнy дебiтopcькy зaбopгoвaнicть нa пpедмет нaявнocтi cyм cyмнiвнoï зaбop-гoвaнocтi. Haдaлi нa зaгaльнy cyмy виявленoï дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi cтвopюeтьcя pезеpв cyмнiвниx бopгiв, який i вiдoбpaжaeтьcя в бyxгaлтеpcькoмy oблiкy.
Зa метoдoм зacтocyвaння кoефiцieнтa cyмнiвнocтi ви-знaчення cyми pезеpвy rpyнтyeтьcя нa cтaтиcтичниx poз-paxyнкax (oбчиcленнi вiдпoвiднoгo кoефiцieнтa]. Зa П(C]БO 1O «Дебiтopcькa зaбopгoвaнicть» пеpедбaченo тpи cпocoби poзpaxyнкy кoефiцieнтa cyмнiвнocтi:
1] визнaчення питoмoï вaги безнaдiйниx бopгiв y чиcтo-му дoxoдi. Для цьoгo пiдпpиeмcтвy cпoчaткy неoбxiднo пpo-aнaлiзyвaти, яга чacтинa дoxoдiв, нapaxoвaниx y пoпеpеднix пеpioдax, не oплaченa пoкyпцями. Пiдпpиeмcтвo нa cвiй poз-cyд мoже вcтaнoвити cтpoк. Пicля цьoгo oбчиcлюeтьcя га-ефiцieнт cyмнiвнocтi шляxoм дтення cyми безнaдiйнoï дебЬ тopcькoï зaбopгoвaнocтi нa cyмy чиcтoгo дoxoдy вщ pеaлiзaцiï cyмapнo зa oбpaнi пеpioди;
S] клacифiкaцiя дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi зa cтpoкaми непoгaшення. Для викopиcтaння цьoгo пiдxoдy пoтpiбнo нa-caмпеpед пpoвеcти клacифiкaцiю дебiтopcькoï зaбopгoвa-нocтi зa cтpoкaми í'í непoгaшення. Пеpioд непoгaшення пщ-пpиeмcтвo визнaчae caмocтiйнo. У paзi зacтocyвaння цьoгo cпocoбy величинa pезеpвy cyмнiвниx бopгiв нa дaтy бaлaнcy мae дopiвнювaти величинi cyмнiвниx бopгiв нa ТУ caмy дaтy.
З] визнaчення cеpедньoï питoмoï вaги cпиcaнoï пpoтягoм пеpioдy дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi в cyмi дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi нa пoчaтoк вiдпoвiднoгo пеpioдy зa пoпеpеднi З-5 poкiв. Cпoчaткy визнaчaeтьcя cyмa cпиcaнoï безнaдiйнoï зaбopгoвaнocтi зa oбpaний пеpioд, a пoтiм oбчиcлюeтьcя ïi питoмa вaгa y зaгaльнiй cyмi дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi нa пoчaтoк пеpioдy [З].
Bикopиcтaння дpyгoгo метoдy не зaлежить вiд жoд-ниx зoвнiшнix чинникiв, тoбтo пiдпpиeмcтвo в бyдь-якoмy випaдкy, oбpaвши цей cпociб нapaxyвaння pезеpвy, змoже кoнтpoлювaти цей пpoцеc тa cтежити зa йoгo pеaлiзaцieю. Щoдo пеpшoгo метoдy, тo тут е деякi ocoбливocтi, щo cтocyютьcя caме зoвнiшнix чинникiв,дoцiльнo oб'eднaти двa метoди нapaxyвaння pезеpвy cyмнiвниx бopгiв y еди-ний тa oбoв'язкoвий для вcix пiдпpиeмcтв метoд iз зacтocyвaнням кoефiцieнтa cyмнiвнocтi, cпociб poзpaxyнкy якoгo пiдпpиeмcтвa вже 6удуть oбиpaти caмocтiйнo тa пpи пoявi iнфopмaцiï щoдo неплaтocпpoмoжнocтi клieнтa-бopжникa, нaвiть якщo зaбopгoвaнicть пo ньoмy ще не визнaнa cyмнiвнoю, cкopегoвyвaти pезеpв cyмнiвниx бopгiв i визнaвaти йoгo бopг cyмнiвним.
Mетoд i теpмiни нapaxyвaння pезеpвy cyмнiвниx бopгiв пщ-пpиeмcтвo oбиpae caмocтiйнo як елемент oблiкoвoï пoлiтики.
Mетoд, oбoв'язкoвий для зacтocyвaння пiдпpиeмcтвoм, мae бути зaфiкcoвaний в oблiкoвiй пoлiтицi. Bибip oднoгo з двox мoжливиx метoдiв пpи включеннi йoгo дo oблiкoвoï пo-лiтики пiдпpиeмтcвa - caмocтiйне yпpaвлiнcьке piшення cyб'eктa гocпoдapювaння, aле пpийняття йoгo мae бути o6-rpyнтoвaним [6].
Пicля клacифiкaцiï дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi тa нa iï пщ-cтaвi визнaчaeтьcя величинa cyмнiвниx бopгiв нa дaтy бa-лaнcy. Це й буде зaлишoк pезеpвy cyмнiвниx бopгiв нa цю ж звiтнy дaтy. Boднoчac в oбoв'язкoвoмy пopядкy мae бути викoнaне зoлoте пpaвилo: зaлишoк pезеpвy cyмнiвниx бopгiв нa дaтy бaлaнcy не мoже пеpевищyвaти cyмy влac-не дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi тa нa ту ж дaтy, щo цiлкoм лoгiчнo тa зpoзyмiлo.
Для зacтocyвaння п. 139.0 ПKУ неoбxiдне cтвopення pезеpвy cyмнiвниx бopгiв щoдo пoтoчнoï дебiтopcькoï зaбopгoвaнocтi, якa е фiнaнcoвим aктивoм ^^м пpидбaнoï зaбopгoвaнocтi й зaбopгoвaнocтi, пpизнaченoï для пpoдaжy]. Збiльшити cyмy витpaт aбo ж зменшити cyмy дoxoдy нa cпиcaнy cyмy зaбopгoвaнocтi згiднo з ПKУ мoжнa лише пюля cтвopення pезеpвy cyмнiвниx бopгiв [S].
У дoдaткy дo П(C]БG 1O M^^ пpoпoнye пiдпpиeмcтвaм чoтиpи пpиклaди poзpaxyнкy для визнaчення величини pе-зеpвy cyмнiвниx бopгiв.
Ocкiльки темoю cтaттi е caме безнaдiйнi дебiтopcькi зa-бopгoвaнocтi, тo й у питaннi poзpaxyнкy величини pезеpвy
Порядок розрахунку резерву сумтвних 6opriB
42 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni №5 (180)/2016
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛБНОСТ1
сумывних 6opriB зупинимося саме на цьому BapiaHTi. Осо-бливост такого BapiaHTy розрахунку вщображеы на рисунку.
Як видно з рисунку, абсолютна величина визнано'У безна-дiйнoí дебiтopськoí зaбopгoвaнoстi пoпеpеднiх звiтних перЬ oдiв у цьому випадку безпосередньо впливае на величину коефщента сyмнiвнoстi й, вiдпoвiднo, на величину визна-них витрат звiтнoгo перюду. Адже величина нарахованого резерву сумывних бopгiв, як зазначалооя, вкпючаетьоя до складу Ыших витрат oпеpaцiйнoí дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa в тому звiтнoмy перюду у якому цей резерв був нарахований.
Вионовки
Отже, визнання дебггорсько'У зaбopгoвaнocтi безнaдiйнoю - надзвичайно важливий i вiдпoвiдaльний процес на вах його етапах. Збiльшити суму витрат або ж зменшити суму доходу на списану суму заборгованост зпдно з ПКУ можна лише пюля створення резерву cyмнiвних бopгiв. Задля уникнення плутанини та нормативно' неврегульованост нарахування резерву сумывних бopгiв, необхщно об'еднати два методи нарахування резерву сумывних бopгiв у еди-ний та обов'язковий для вах пщприемств метод iз застосуванням кoефiцieнтa сумывноси cпociб розрахунку якого пiдпpиeмcтвa вже будуть обирати caмocтiйнo та
при пoявi Ыформацп щодо неплaтocпpoмoжнocтi ^ента-боржника, нaвiть якщо зaбopгoвaнicть по ньому ще не визнана сумывною, скореговувати резерв сумывних бopгiв i визнавати його борг cyмнiвним. Усе це допоможе пщприемствам вдосконалити управлЫня дебiтopcькoю зaбopгoвaнicтю, послабити негaтивнi наслщки списання безнaдiйних бopгiв та вплинути на попередне прийняття pi-шення щодо cпiвpoбiтництвa з непорядними контрагентами.
Список викориотаних джерел
1. Закон УкраУни «Про бухгалтерський обл1к та ф1нансову зв1тн1сть в Укра'п-ii» вщ 16.07.1999 №996-XIV.
2. Податковий кодекс УкраУни в1д 02.12.2010 №2755-VI.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обл1ку 10 «Деб1торська заборгован1сть» в1д 08.10.1999 №237.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обл1ку 25 «Ф1нансовий зв1т суб'екта малого пщприемництва» в1д 25.02.2000 №39.
5. 1нструкц1я про застосування Плану рахунюв бухгалтерського обл1ку актив1в, кап1талу, зобов'язань i господарських операц1й п1дприемств i opгaнiзaцiй, занверджену наказом Miнicтеpcтвa ф^анав УкраУни вiд 30.11.1999 №291.
6. Глобальн та нaцioнaльнi проблеми економки [Електрон. ресурс] //Режим доступа: http://www.global-national.in.ua/
УДК 338:2
О.О. ГАЛАЧЕНКО, к.м.н., доцент, ПрАТ «ВНЗ «МАУП»
Сощальне страхування як ¡нструмент розвитку санаторно-курортних шдприсмств Украши
У статт! визначено ключовi компонент функцонування механизму соц/ального страхування. В'щзначено основн! п!д-ходи до орган!зацп курортной дяльностi як особливого виду соц/ально-економ!чно{ дяльностi. Здйснено анал!з ф'тансу-вання, розподлу та надання пут'юок на санаторно-курортне лкування застрахованим особам.
Ключов1 слова: страхування, санаторно-курортнi п!дприемства, пут!вка, соцальна допомога, соцальне забезпечення.
0.0. ГАЛАЧЕНКО, к.м.н., доцент, МАУП
В статье определены ключевые компоненты функционирования механизма социального страхования. Отмечены основные подходы к организации курортной деятельности как особого вида социально-экономической деятельности. Осуществлен анализ финансирования, распределения и предоставления путевок на санаторно-курортное лечение застрахованным лицам.
Ключевые слова: страхование, санаторно-курортные предприятия, путевка, социальная помощь, социальное обеспечение.
О. HALACHENKO, k.m.n., аББоааЬе professor
The article defines the key components of the functioning of social insurance. Noted the main approaches to the resort as a special type of socio-economic activities. The analysis of funding, distribution and the provision of vouchers for spa treatment insured.
Keywords: insurance, spa enterprises, permit, social assistance, social with ensuring.
Постановка проблемы. В умовах сьогодення здоров'я сусптьства е визначальною проблемою на державному piв-ы, а найефективышим засобом його пщвищення е оздо-ровлення громадян у санаторно-курортних пщприемствах. Значимють санаторно-курортного лкування обумовлена швидкими темпами старЫня та зростаючим piвнем захво-рюваност дтей, пщл^юв та дорослого населення. У розпо-рядженн санаторно-курортних пщприемств нашо'У кра'Уни потужна ресурсна база, а саме лкувальы мЫеральы води,
лкувальы гpязi та Ы|±л лкувальы мЫеральы фактори, що за-безпечують юнуючу потребу та перспективу Ух розвитку.
Анал1з дослщжень та публшащй з проблемы. В но-
вих умовах актуальною е наявнють практики виробництва та надання курортних послуг через систему обов'язкового со-бального страхування. У наукових працях вчен Б. Надточм, Л. 1льчук, Е. Лiбaнoвa, В. Москаленко, О. Новкова, С. Погоре-лова, А. Шевчук, А. Якимiв, В. Яценко i Ы. aктyaлiзyвaли проблеми розвитку со^ального страхування, але не розглядали
© О.О. ГАЛАЧЕНКО, 2016 Формування ринкових вщносин в УкраУн №5 (180)/2016 43
