CC BY
61
development of promising areas of cross-border cooperation of local and regional authorities and municipalities adjacent to the Ukraine territory.
It is concluded that the proper implementation of internationally-legal obligations to ensure cross-border cooperation of Ukraine will strengthen European integration processes at regional and local levels.
It is need to pay more attention to involvement of local communities and local self-government in cross-border cooperation as direct and primary economic cooperation.
The absence of legal regulation powers of local communities and local self-government, and state support for the participation of these entities in the process of cross-border cooperation in Ukraine occupies a significant position among the pressing problems of today facing our state and need urgent solutions.
Keywords: cross-border cooperation, local community, local self-government, Euroregion, interregional cooperation, the competence of local self-government, local democracy.
АКТУАЛЬШ ПРОБЛЕМЫ ЦИВ1ЛЫЮГО I ГОСПОДАРСЬКОГО
ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ
УДК 349.6:622.349
Р. С. Клрш
ПРОБЛЕМИ КОДИФ1КАЦП 1НСТИТУТУ ОБ'СКТШ Г1РНИЧИХ вщносин
У статпи виконане досл1дження проблем юридичног природи та визначення об'ектного кола г1рничих вЮносин для удосконалення структури /' зм1сту основного кодифтованого акту гцтичого законодавства, рспкршт ознаки поняття «здтснення гцтичсп справи» як стади гцтичсп Ыяльност1 та об'екту г1рничих вЮносин, сформулъоване визначення об'ект1в г1рничих правов1дносин.
Ключом слова: гцтиче законодавство, об'екти г1рничих вЮносин, кодифтащя, гцтича справа, видобування корисних копалин, господарсъка Ыяльтсть.
Постановка проблеми. Питания, пов'язаш з об'ектом правового регулювання е одним з найбшып складним в теори правовщносин. Тут важко знайти положения, яке б було загальновизнаним та не викликало дискусш. Ще бшыпою проблемою е ситуащя, за яко'1 коло об'екпв певного виду правовщносин, визначене без достатньо'1 науковоТ аргументаци, лягае в основу кодис]:н кащ й ноТ конструкцп вщповщного нормативно-правового акту.
Не оминула, на мш погляд, под1бна юридична помилка й творщв Прничого закону Украши (дал1 - ГЗУ) 1, перш за все, при встановленш об'екпв прничих вщносин. Актуальности дослщженню цих аспект!в прничого законодавства додае й та обставина, коли загострилася потреба приведения нацюнальних кодифжованих законодавчих акпв у вщповщнють до кращих зразюв европейського законодавства.
Апала остантх досл1дженъ / публшацш. Теоретичною основою дослщжень у галуз1 вггчизняного прничого права е пращ В. I. Андрейцева, Г. I. Балюк,
А. Г. Бобково!, М. О. Вебер, О. А. Грицан, I. М. Козьякова, М. В. Красново!, О.В. Леоново'1, О. Ю. Макаренка, Н. П. Медведеве^, О. М. Олшника, С. В. Разметаева, Ю. С. Шемчушенка, О. П. Шем'якова, В. К. Фшатово!, I. В. Хохлово'1 та ¡нших, в яких у Tiii чи шшш Mipi вчеш торкалися широкого кола питань прничих вщносин.
Метою ifiei emammi е дослщження проблем юридично'1 природи та визначення об'ектного кола прничих вщносии для удосконалення структури i змюту основного кодиф1 кованого акту прничого законодавства.
Викладення основного матергалу. Анал1зуючи об'ектний склад прничих правовщносин акад. В. I. Андрейцев [1, с. 6 - 9] лопчно пщеумував, що в якосп об'екпв прничих вщносин чинний ГЗУ визнае юридично р1знопорядков1 сфери д1яльносп прничих пщприемств, а саме - геолопчну, господарську, прничу, управлшську (оргашзацшну), трудову та еколопчну. При цьому слщ додати, що перел1чеш види д1яльносп розглядаються ГЗУ об'ектами не в повному ix 3Micri, а лише окремими складовими. Так наприклад, геолопчна д1яльнють представлена одшею i3 заключних стадш геолопчного вивчення надр (дал1 - ГВН) - геолопчною розвщкою корисних копалин. До того ж, що найбшыпе дивуе, ГЗУ в своему 3Micri жодним чином не тшьки не регулюе, а й не згадуе такий вид д1яльностг
Надал1 неузгоджешеть об'ектного кола прничих вщносин у 3Micri ГЗУ тшьки поглиблюеться. Так, в сучасному розумшш (ст. 1 ГЗУ) прниче законодавство являе собою сукупнють правових норм, якг 1) регулюють прнич1 в1дносини; 2) встановлюють правила ведения прничих робгг. Натомють власне прнич1 в1дносини визначаються ГЗУ (ст. 1) як правовщносини, врегульоваш нормами права та пов'язаш з: 1) використанням надр; 2) охороною надр.
Тобто таке розумшня прничих вщносин робить цшком лопчним висновок, про те, що ix загальним об'ектом е надра. Отже, за об'ектним складом це не що шше як надроправоßi вщносини, i, здаеться, що згадане визначення кореспондуеться i3 завданням Кодексу Украши про надра (дал1 - КпН), яким е регулювання все тих же прничих вщносин з метою: 1) використання надр; 2) охорони надр; 3) гарантування безпеки надрокористування; 4) охорона прав та штереЫв юридичних i ф1зичних oci6.
При цьому знову констатуемо факт юнуючого ототожнення прничих та надроправових вщносин, а точшше - штучно!' пщмши понять, коли вщносини з приводу використання, охорони та безпеки надр, що регулюються законодавством про надра (дал1 - ЗпН) законодавець називае прничими. Очевидним е й вщнесення законодавцем КпН до прничого законодавства. Хоча з того ж КпН (ст. 3) випливае, що прнич1 вщносини регулюються ЗпН.
Отже постае актуальне питания - чи вщповщае законодавче розумшня прничих вщносин завданню, сфер1 дн ГЗУ, а також ix об'ектному колу, адже пошук вщповщ1 дасть можливють вибудувати адекватну кодифжащйну конструкщю нового зм1сту.
Преамбулою ГЗУ проголошено його завдання, вщпов1дно до якого цей закон визначае правов1 та оргашзацшш засади в сфер1: 1) проведения прничих роб1т; 2) забезпечення протиаваршного захисту прничих пщприемств. При з1ставленш зм1сту згаданих правових норм (прничого законодавства) та правових засад (завдання ГЗУ) може здатися, що прнич1 вщносини виникають лише з приводу протиаваршного захисту прничих пщприемств.
Вт1м, ст. 2 ГЗУ сферу його ди поширюе на правовщносини, яю виникають в процеа д1яльност1 прничих п1дприемств, що займаються: а) розвщкою корисних копалин; б) розробкою корисних копалин; в) видобутком корисних копалин (дал1 -ВКК); г) переробкою корисних копалин; д) ведениям прничих робгг, е) буд1вництвом прничих пщприемств; ж) лжвщащею прничих пщприемств; з) консерващею прничих пщприемств; i) науково-дослщною роботою; к) лжвщащею авар1й. Нарешт1 остаточно
переконуе у невщповщносп задекларовашй сфер1 д1'1 наявному пщходу до кодифшаци зазначеного законодавчого акту його структура, яка дае гпдстави дещо по-шшому сформулювати сферу його ди, а саме - правовщносини, яи виникають в процесг -пщготовки до проведения прничих робгг та ВКК; - експлуатацп прничих пщприемств; - протиаваршиого захисту та безпеки проведения прничих робгг; - забезпечення еколопчно'1 безпеки прничих робгг; - забезпечення охорони пращ в прничодобувнш промисловосп; - припинення д1яльносп прничих пщприемств; - прничих правопорушень.
Принаймш такий обсяг сфери ди ГЗУ в бшып повшй м1р1 узгоджуеться ¡з задекларованими в ньому об'ектами прничих вщносин такими як: - геолопчна розвщка корисних копалин; - проектування, буд1вництво (реконструкщя, техшчне переоснащення), - експлуатащя, лшвщащя або консерващя прничих пщприемств; -оргашзащя протиавар1 йно го захисту прничих пщприемств; - охорона пращ, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.
Отже, виходячи лише з наявних, законодавчо закршлених завдань, сфери дп та об'ектного кола ГЗУ та КпН можна цшком обгрунтовано стверджувати про те що втшзияне прниче законодавство та ЗпН не слщ ототожнювати, прир1внювати, але слщ сумщувати, спорщнювати, оскшьки щ галуз1 законодавства сшввщносяться як таи, що мають певний р1вень автономи з\ сшльними, трансгалузевими ¡нститутами. Прикладом под1бного з1ставлення е такч галуз1 як земельне та аграрне - спочатку законодавства, а пот1м 1 права.
В якосп ¡нтеграц1йного об'екту надрового та прничого законодавства, на мою думку, слщ розглядати саме г'цтичу справу, пщ якою чинний ГЗУ розум1е д1яльнють, пов'язану з видобуванням з надр корисних копалин на основ1 новггшх досягнень науки 1 техшки. Виходячи з такого трактування, стае очевидною дуалютична природа ВКК, яка виявляеться у диференщаци об'ект1в для першо! галуз1 як виду користування кадрами (ст. 14 КпН) та для друго'1 - як виду господарськог Ыяпъноспп, що до 16.11.2010 р. пщлягала лщензуванню зпдно Закону Украши «Про л1цензування певних вид ¡в господарсько'1 д1яльност1». При цьому скасування необхщносп л1цензувати ВКК аж н1 як не позбавляе його статусу господарсько'1 д1яльностг
Це зайвий раз пщкреслюе, по-перше, справедлив1сть положения зпдно якого юнукга галуз1 «законодавства про надра» та «прничого законодавства» не е тотожними. Певш приписи останнього е часткою першого, цшого 1 навпаки. I, по-друге, ГВН (господарська д1яльшсть з пошуку (розвщки) корисних копалин, геолопчна д1яльшсть) цшком виправдано слщ вважати об'ектом геолопчних в1дносин, а останш, в свою чергу, - предметом геолопчного права, структурно! частини надроправа.
Щодо шших вид1в д1яльносп, проголошених об'ектами прничих в1дносин, то вщносини з охорони пращ, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах, в аспект! принципу едносп, початково регулюються нормами трудового права. За своею правовою природою вони не е прничими. На мш погляд, вони виконують роль трудових передумов функцюнування прничих вщносин, забезпечують трудову правосуб'ектшсть учасниив прничих вщносин. 1нша р1ч, що в аспект! принципу диференщаци, так1 норми уявляються бшып доцшьними у спещальному законодавчому акт1. Хоча власне питания забезпечення охорони пращ на прничому пщприемста врегульоване у ГЗУ (ст. 32) лише бланкетно - вщповщно до вимог закошв Украши, ¡нших нормативно-правових акпв, а також правил безпеки, правил техшчно! експлуатащ!, единих правил безпеки при пщривних роботах. Такий самий спос1б викладення норми у ГЗУ здшснено й вщносно безпеки проведения прничих робгг й вщносно безпосередньо трудових вщносин пращвниюв прничих пщприемств (ст. 37).
I тшьки вщносини щодо особливостей умов пращ в прничодобувнш промисловосп (роздш VII ГЗУ) розглянут! пор1вняно повно. Причому серед «особливостей умов пращ» законодавець видшяе: - основш обов'язки власника (кер1вника) прничого пщприемства; - обов'язки пращвниюв прничих пщприемств; -спещальш вимоги до пращвииюв прничих пщприемств; - додатков! вимоги до оаб, як1 перебувають в особливо небезпечних пщземних умовах; - права та сощальш гаранты пращвниюв прничих пщприемств; - пшьги та компенсаци пращвникам прничого пщприемства у зв'язку з припиненням д1яльносп цього пщприемства; - порядок надання пшьг 1 компенсащй пращвникам прничого пщприемства, яи вившьняються у зв'язку з його лжвщащею або консерващею; - сощальш гаранта пращвникам прничих пщприемств, що лжвщуються або консервуються.
Навряд чи можна визнати адекватними змют та назву цього роздшу ГЗУ, адже цшком очевидним е факт приналежносп перел1чених статей до таких шстшупв трудового права як трудова дисциплша та гаранта 1 компенсаци. В той же час питания вимог до трудово! дисциплши, професшно! пщготовки та квал1ф1каци пращвниив прничих пщприемств, а також особливостей дисциплшарно! вщповщальност! пращвниюв прничих пщприемств знову викладен1 бланкетно [2].
Таким чином лопчним уявляеться висновок про те, що, по-перше, охорона пращ, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах, яи визначеш чинним ГЗУ в якосп об'екпв прничих вщносин, власне ГЗУ не регламентуються. Подруге, ГЗУ врегульоваш окрем1 складов! ¡нститут1в трудово! дисциплши та гарант!й 1 компенсащй суб'ект1в прничо! справи, що сл1д розглядати як вмщення норм трудового права у джерело прничого права (ГЗУ). Останне тшьки пщтверджуе наявшсть високого р1вня диференц1аци у правовому регулюванш прац1 залежно вщ чисельних об'ективних та суб'ективних фактор1в. Тому, враховуючи т1 обставини, що цей вид вщносин мае схожп ознаки з власне прничими в1дносинами, що не тшьки ускладнюе визначення 1х предметно! належност1, а й ¡нод1 просто дае привщ визнавати 1х прничими нагальною е потреба розмежувати вщносини у сфер1 прничо! справи з шшими видами вщносин.
Аналопчш висновки пропонуються ! по в1дношенню до шшого об'екту прничих в1дносин, а саме - оргашзащя протиавар1 иного захисту прничих шдприемств. На мою думку, анал1з природи цього об'екту дае привщ викласти наступи! узагальнення: а) такий вид д!яльносп як оргашзащя протиаваршного захисту прничих пщприемств е одним з вщцв рятувально! справи; б) з приводу рятувально! справи виникають рятувальш в!дносини, яю е предметом регулювання рятувального права; в) рятувальш вщносини об'ективно необхщш для здшснення прничо! справи, вони створюють протиаваршш передумови функщонування прничих вщносин, але за своею економ1чною природою не е прничими, г) ¡нстатут иротиавар1 иного захисту г1рничих пщприемств е м1жгалузевим, переважна бшьш1сть норм якого мае вмщувати п1дгалузь права безпеки надр як складова надроправа або права техногенно! безпеки прничо! справи як складово! прничого права.
Загалом же рятувальне право, на мою думку, слщ розглядати як пщгалузь права цившьного захисту, основним кодифжованим джерелом якого е Кодекс цившьного захисту Украши. У самому ж рятувальному прав! слщ виокремити м1жгалузевий шститут г!рничорятувального права, предметом якого е суспшьш в!дносини з проведения аваршно-рятувальних та ¿нших невщкладних робгг з особливим ризиком для життя та здоров'я (прничорятувальних роб1т). Особливим суб'ектом прничорятувальних вщносин виступае спещал1зована авар!йно-рятувальна служба -профес1йна аваршно-рятувальна служба, яка мае шдготовлених рятувальниив та в1дпов1дш засоби цившьного захисту, наприклад, державна воешзована прничорятувальна служба у вугшьнш промисловост! Укра!ни - державна
спещал1зована (воешзована) аваршно-рятувальна служба, яка здшснюе в установленому порядку обслуговування прничих пщприемств незалежно вщ форм власносп в перюд 1х буд1вництва, реконструкций експлуатаци, лшвщацп або консервацп [3].
Авторська еколого-господарська концепщя системи прничого законодавства визначае прнши вщносини у власному (спещальному) розумшш. Отже, прнши вщносини - це комплекс суспшьних вщносин, що виникають у процеа оргашзацп, здшснення та припинення прничоТ справи 1 функщонально забезпечуються сум1жними адмшютративними, господарськими, еколопчними, рятувальними та трудовими вщносинами.
3 наведеного визначення випливае актуальне завдання щодо дослщження дефшщп «прнпча справа» як домшуючого виду об'екпв прничих правовщносин, оскшьки ¡снуюче законодавче й розумшня розкриваеться дуже вузько 1 лише в техшчному аспект!. Також актуальним уявляеться розкриття змюту термшу «процес здшснення прничо! справи», адже чинний ГЗУ оперуе таким об'ектом як експлуатащя прничого пщприемства.
В цьому аспект! слушною уявляеться думка М. О. Вебер, яка звернула увагу на очевидне неприпустиме ототожнення прничого пщприемства та цшсного майнового комплексу. Низка нормативних акпв, незважаючи на деяю розб1жносп у формулюванш, одноголосно закршлюють, що цшсний майновий комплекс - це об'ект, а не суб'ект правовщносин. При цьому ст.62 Господарського кодексу Украши визначае пщприемство як суб'ект права. Таким чином, визнаючи у ГЗУ прниче пщприемство як цшсний техшчно 1 оргашзащйно вщокремлений майновий комплекс, законодавець безпщставно прир1внюе статус даного суб'екта господарювання до статусу об'екта правовщносин, тобто вщводить йому роль майна, яке виступае лише засобом для досягнення виробничоТ мети - видобування та збагачення корисних копалин. Оскшьки сам1 по соб1 майнов1 комплекси будь-яких суб'екпв господарювання, у тому чиаш 1 прничих п1дприемств, не можуть функцюнувати без участ1 1х трудових колектив1в та оргашв управл1ння, не мае п1дстав, як це зроблено у Цившьному кодекс! Украши, ототожнювати пщприемство з його майном. Для виршення цього питания законодавець перш за все повинен визначитися з пщходом до розумшня поняття прничого пщприемства - цившстичним чи господарсько-правовим, з подалыпим редагуванням цього термшу. Некоректним в свти викладеного уявляеться вживання у ГЗУ (зокрема, у роздш «Експлуатац1я прничого пщприемства») словосполучень «розташування прничих п1дприемств», «проектування прничих пщприемств», «буд1вництво прничих п1дприемств», «реконструкщя та техн1чне переоснащення прничих пщприемств», «введения в експлуатащю прничих пщприемств», тощо. Загальний змют роздшу IV ГЗУ свщчить про встановлення законодавцем певних особливих вимог до формування майново! бази прничого пщприемства - суб'екту господарювання, але правове закршлення цього повинно бути суттево доопрацьоване шляхом уточнения вживаних термш1в [4].
Дшсно, якщо за термшолопею ГЗУ ггрниче тдприемство - цшсний техшчно та оргашзащйно вщокремлений майновий комплекс засоб1в 1 ресурав для ВКК, буд1вництва та експлуатаци об'екпв ¡з застосуванням прничих технолог1й (шахти, рудники, копалът, кар'ери, розр1зи, збагачувалът фабрики тощо), то пщ ггрничим об'ектом ГЗУ (ст. 1) розум1е окрему ггрничу виробку (систему прничих виробок) або виробку, що входить до складу гцтичого чи тшого тдприемства та використовуеться для ВКК та шших цшей, а також буд1вл1 (споруди), яи технологично пов'язаш з ними. Тобто, прниче пщприемство, у викладенш редакцп, це сукупн1сть прничих об'екпв (суб'ект е сукупшстю об'екпв). Дал1 плутанина лише збшьшуеться. Так, зпдно ст. 5
ГЗУ, «суб'ектами прничих вщносин е юридичш та ф1зичш особи, ... яи здшснюють ... експлуатащю, лжвщащю або консервацш пщприемств з видобутку та переробки корисиих коиалии, а також ироводять прнич1 робота». Отже маемо, що суб'екти прничих вщносин - це особи, яю здшснюють експлуатащю прничих пщприемств (суб'ект е особою, що експлуатуе суб'екти). Нареит, виходячи з\ ст. 4 ГЗУ, об'ектом прничих вщносин може виступати експлуатащя прничих пщприемств (об'ект е експлуатащя суб'екпв). Под1бний приклад юридичноТ казуютики, нажаль у найпршому и розумшш, лише загострюе актуальну проблему виршення питания про визначення та сшввщношення ланки «об'екти - суб'екти» прничих вщносин.
Спробу виршення ситуаци, що склалася, можна спостер1гати у бшып тзшших законодавчих актах. Так, Закон Украши «Про особливосп оренди чи концесп об'екпв паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державнш власносп» пщ об'ектами паливно-енергетичного комплексу розум1е цшсш майжш комплекси або системи цшсних майнових комплекав пщприемств, 1х структурних пщроздшв (фшш, цех1в, дшьниць), яю забезпечують (призначеш) та достатш для провадження господарсько'1 д1яльносп у сфер1 видобування кам'яного вугшля та л1гнггу (бурого вугшля), його переробки [5].
Закон Украши «Про об'екти пщвищеноТ небезпеки» сшвв1дносить ланку «суб'ект -об'ект» наступним чином. Суб'ект господарсько'1 д1яльносп - це юридична або ф1зична особа, у власносп або у користуванш яко! е хоча б один об'ект тдвищено! небезпеки -об'ект, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, збер1гаються або транспортуються одна або кшька небезпечних речовин чи категорш речовин у кшькосп, що дор1внюе або перевищуе нормативно встановлеш порогов! маси, а також шин об'екти як таи, що вщповщно до закону е реальною загрозою виникнення надзвичайно! ситуаци техногенного та природного характеру [6]. Останшй термш, у дещо скороченому вар1аш1, розкриваеться 1 у Кодекс! цившьного захисту Украши -об'ект, який зпдно ¡з законом вважаеться таким, на якому е реальна загроза виникнення авари та/або надзвичайно! ситуаци техногенного чи природного характеру.
Також слщ враховувати, що суб'ект господарювання, у власносп або користуванш якого е хоча б один потенщйно небезпечний об'ект чи який мае нам1р розпочати буд1вництво такого об'екта, оргашзовуе проведения його щентифшацп. При цьому потенщйно небезпечним об'ектом вважаеться апарат або сукупшсть пов'язаних м1ж собою потоками в технолопчний цикл апарат1в, об'еднаних за адмшютративною та/або територ1альною ознакою. Потенщйно небезпечним об'ектом за адмшютративною ознакою вважаеться структурний пщроздш (виробництво, цех, вщдшення, дшьниця, тощо) суб'екта господарювання [7].
На вщмшу в1д ГЗУ у КпН використовуються таи поняття як «прничодобувне пщприемство» та «прничодобувний об'ект», що й сприймаються вщповщно як суб'ект та як об'ект. Проте, 1 у даному випадку, можемо констатувати вщсутшсть у кодиф1 кованому акп визначення зазначених термш1в.
Свого часу радянська прнича наука пщ прничою справою розум1ла галузь д1яльност1 людини з освоения надр Земл1, що включае в себе уа види техногенного впливу на земну кору, головним чином, вилучення корисних копалин, 1х первинну переробку та науков1 дослщження, пов'язаш з прничими технологиями [8, с. 100].
Майже под1бне визначення використовують сучасн1 в1тчизнян1 вчеш - прники. На 1х думку прнича справа являе собою галузь науки 1 техшки, що охоплюе сукупшсть процеав ВКК з надр або на поверхн1 Земл1, а також 1х попередньо'1 обробки з метою впкорнстання в господарств1 [9, с. 274].
Цшком очевидно, що у вах наведених визначеннях фшсуються лише геотехнолопчн1 та прничотехшчн1 ознаки тако! д1яльносп, яких напевне недостатньо
для об'ективного розумшня поняття «прнича справа» в юридичному значенш.
Бшыпий р1вень змютовоТ конкретизаци виявляе ГЗУ (ст. 2) поширюючи сферу свое! дп на правовщносини, яи виникають в процеа д1яльност1 прничих пщприемств. Останню можна диференцшвати на Taxi основш види: 1) користування надрами (розвщка, розробка, видобування); 2) господарська д1яльнють (переробка, прнши робота, бушвництво, лжвщащя, консерващя прничих пщприемств).
KpiM того, ГЗУ включае до сфери свое! ди й окрем1 додатков1 види д1яльносп, а саме: 1) науково-дослщна д1яльнють; 2) аваршно-рятувальне обслуговування.
Узагальнюючи перел1чеш види д1яльносп, яи передують, супроводжують та продовжують власне прничодобувну д1яльшсть акад. В. I. Андрейцев зазначив, що вщносно корисних копалин слщ видшяти три основш етапи прничо! д1яльносп (прничо! справи)- розвщку, видобування та збагачення, яи д1алектично поеднаш технолопчною та оргашзацшно-правовою сферою i забезпечують реальну динамшу прничих правовщносин у практичних процесах функщонування Bciei галуз1 [1, с. 4-6].
При цьому вщповщно до наведених еташв лопчно диференцшвати прничу д1яльнють (стади зд1йснення прничо! справи) на Taxi види: - геолопчна д1яльн1сть; -прничодобувна д1яльн1сть; - прничопереробна д1яльн1сть. Однак, якщо з процесами видобування в цш ланц1 все виглядае зрозум1лим, то вщносно геолопчно! розв1дки та збагачувальних процеав сл1д навести додаткове обгрунтування.
По-перше, вщповщно до Закону Укра!ни «Про державну геолопчну службу Укра!ни» [10, ст. 2], геолопчна д1яльнють це виробнича, наукова та шша д1яльнють, пов'язана i3 спец1альними роботами i дослщженнями, спрямованими на одержання шформаци про надра з метою задоволення потреб суспшьства. Тобто це вид користування надрами, який класифшовано КпН (ст. 14) як геолопчне вивчення, в тому чиаш дослщно-промислова розробка РКК загальнодержавного значения.
ГВН здшснюеться шляхом комплексу спещальних po6iT i дослщжень, яи охоплюються поняттям геологорозвщувальш робота (дал1 - ГРР). Останш, в свою чергу, под1ляються на 3 стади [11]: 1) регюнальне геолопчне вивчення територи Укра!ни; 2) пошук та пошукова ощнка РКК; 3) розвщка РКК.
Таким чином, прнича справа, окр1м такого виду користування надрами як ВКК мютить в co6i й частину шшого виду надрокористування, пов'язаного i3 геолопчним вивчен!гям (розвщкою) РКК, анал1з якого було проведено в окремш робот1 [12]. При цьому сл1д зазначити, що цей вид д1яльносп мае достатньо складний змют, що функцюнально охоплюе стадй орган1зацй та здшснення прничо! справи. Актуальною для дослщження також залишаеться об'ектна диференц1ащя не тшьки ГРР, а й визначених КпН вщцв користування надрами, штегрованих в прничу справу.
По-друге, завершальним етапом стади здшснення прничо! справи виступае прничопереробна (збагачувальна) д1яльнють, яка принципово вщр1зняеться вщ прничодобувно! д1яльносп, в першу чергу, зм1стом та об'ектним складом. KpiM того, як i у випадку i3 геолопчною д1яльшстю, у межах прничо! справи вщбуваеться лише частина збагачувального процесу, а саме - первинна, попередня переробка (обробка) видобутих корисних копалин. Отже збагачення корисних копалин е важливим пр01упжним етапом Mi ж ВКК та !х господарським використанням. При цьому слщ мати на уваз1, що при збагаченш корисних копалин можливе отримання як инцевого товарного продукту так i концентрату, придатного для подалыпо! (вторинно!) переробки.
Прнича наука шд збагаченням корисних копалин розум1е первинну обробку м1нерально! сировини з метою шдвищення концентраци корисних компонента шляхом !х в1докремлення вщ пород них дом1шок у збагачувальних апаратах. В1тчизняне прниче ядерне законодавство в цш сфер1 використовуе поняття «переробка уранових руд», п1д
яким розум1еться процес обробки руди з метою видшення корисних компоненпв i одержання концентрату [13].
За призначенням процеси переробки корисних копалин подшяють на: а) шдготовчц б) основш (збагачувальш); в) допом1жш (заключи!) [9, с. 420].
В результат! цього етапу прничо! справи и суб'ект отримуе товар ну продукщю прничодобувного пщприемства. Анал1з останнього поняття зютавлений i3 визначенням ионяття «мшеральна сировина» [14] дае пщстави сформулювати його в наступит редакцп. Товарна продукщя прничодобувного пщприемства - це корисна копалина, видобута прничодобувним шдприемством, перероблена прничозбагачувальним (переробним) шдприемством i вщповщае установленим стандартам.
Таким чином можна виокремити ще одну ознаку прничо! справи як виду господарськоТ д1яльносп з приводу використання, охорони та безпеки надр - об'екту права власносп Украшського народу. Це, в свою чергу, дае пщстави видшити по критерш 3Micmy об 'скт'т (ятсний параметр) групу матергалъних благ, що можуть бути представлеш в наступних видах: 1) природш блага - природш об'екти та природш ресурси, залучеш, були залучеш чи можуть бути залученими до процеав прничо! справи, у тому чист Державний фонд РКК; 2) penoßi та майжш блага - peni та майно в сфер1 прничо! справи, у тому чжш щнш папери, документа та майнов1 права.
За цим же критер1ем доцшьно видшити й об'екти прничих в1дносин групи нематергалъних благ: 1) ¡нтелектуальн1 блага - результата, продукти прничо! штелектуально! та творчо! д1яльност1; 2) ¡нформащйн1 блага - прнича ¿нформащя; 3) особисп немайнов1 блага в сфер1 прничо! справи; та групи дтових благ: 1) виробнич1 блага - послуги та результата в сфер1 прничо! справи; 2) оргашзацшш блага - процеси та результати управлшня прничою справою.
За критер1ем структура об 'скт 'т (кшьтсний параметр) видшимо групи штеграцшних, комплексних та диференц1йних об'екпв прничих в1дносин, за критер1ем об'ему об 'скт'т (просторовий параметр) - загальш, родов1 та безпосередн1 об'екти прничих вщносин, за критер1ем emadiÜHoemi об 'скт 'т (часовий параметр) - об'екти прничих вщносин у сфер1 оргашзацп, здшснення та припинення прничо! справи.
При цьому очевидно, що представлена класифжащя не мае i не може мати ч1тко окреслених меж, адже об'ектам прничих вщносин дуже часто притаманш риси не тшьки rpynoßi, а й загальногрупов1 та м1жгрупов1.
Висновки. 1. Отже, розглянувши одне i3 центральних понять, що визначае предмет прничого права, а саме - «здшснення прничо! справи», можна окреслити коло ознак, яи притаманш цш стадп прничо! д1яльносп, як об'екту прничих вщносин:
1) процес здшснення прничо! справи починаеться теля стадп и оргашзацп i завершуеться з переходом до стади и припинення;
2) здшснення прничо! справи полягае в послщовному виконанш окремих в ид ¡в робгг (еташв), яи в1дносяться до геолопчно!, прничодобувно! та прничопереробно! (збагачувально!) д1яльностц
3) стад ¡ям (етапам) зд1йснення прничо! справи в1дповщае матер1альний об'ектний склад, який починаеться i3 об'екпв розвщки РКК, продовжуеться об'ектами ВКК, загальним з яких е Державний фонд РКК, i завершуеться об'ектами збагачення корисних копалин, де кшцевим безпосередшм об'ектом виступае товарна продукц1я прничого пщприемства;
4) одна 3i стадш, що передуе зд1йсненню прничо! справи - розвщка проводиться на комплексному природному об'ект1 - надрах, родовим видом якого е тшьки Ti РКК (дшянки), яю отримали позитивну геолого - е ко но Mi ч ну оцшку за результатами попередшх ГРР i визнаш першочерговими для промислового освоенга; диференцшними об'ектами розвщувальних роб1т можуть бути: а) попередньо розвщаш
РКК (дшянки), що рекомендоваш до розвщки за позитивними результатами пошуково-ощнних роб1т; б) попередньо розвщаш дшянки РКК, що розробляються; в) РКК (дшянки), що розвщаш рашше й з р1зних причин не залучеш до промислового розроблення;
5) особливий суб'ектний склад зд1йснення прничоТ справи - юридичш та ф1зичш особи Украши, шоземш юридичш та ф1зичш особи, особи без громадянства, яю здшснюють геолопчне вивчення РКК, проектування, буд1вництво (реконструкщю), експлуатащю, лквщащю аварш та лквщащю або консервацш пщприемств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять прнши роботи;
6) через уповноважеш органи здшснюеться: а) державне регулювання прничоТ справи; б) державна пщтримка прничих пщприемств; в) державний нагляд за додержанням прничого законодавства;
7) прнича справа здшснюеться для задоволення потреб суспшьного виробництва у мшеральнш сировиш;
8) прнича справа передбачае виконання робгг з небезпечними та шкщливими умовами пращ, у тому чист в особливо небезпечних пщземних умовах;
9) прнича справа здшснюеться суб'ектами на пщстав1 визначено'Т законом дозвшьно'Т та техшчно'Т документацй;
10) здшснення прничо! справи передбачае наявшсть системи протиавар1 иного захисту та безпеки проведения прничих роб1т, а також техшчних та орган1зац1йних заход1в щодо запобшання авар1ям i катастрофам.
2. Проведене дослщження дозволяе сформулювати наступне визначення об'екпв прничих правов1дносин. Отже, об'ектами ггрничих npaeoeidnocun можуть виступати Mttmepiaibiii, нематер1алът та/або diuoei блага, пов'язаш з оргатзащею, здтсненням та/або припиненням гцтичсп справи i на ят спрямоват суб'ективт права та юридичт обов'язки су<Ускпив цих npaeoeidnocun.
3. Використовуючи за аналопею положения ст. 3 Господарського кодексу Украши, (дал1 - ГК) можна запропонувати под ¡л сфери прничих вщносин з вщповщною диференщащею ix об'ектно-суб'ектного кола на: 1) прничо-виробншп - майнов1 та iHini вщносини, що виникають Mi ж суб'ектами господарювання при безпосередньому здшсненш прничо! справи; 2) оргашзацшно-прншп - вщносини, що складаються м1ж суб'ектами господарювання та суб'ектами оргашзацшно-прничих повноважень у процеа управл1ння прничою справою; 3) внутр1шньопрнич1 - вщносини, що складаються м1ж структурними пщроздшами суб'екта господарювання, та вщносини суб'екта господарювання з його структурними пщроздшами.
4. Вибудовуючи структуру майбутнього кодифшацшного законодавчого акту про прничу справу також необхщно враховувати юнуюче сшввщношення предмет1в регулювання еколопчного (природоресурсного) та господарського законодавства. Так, хоча ст. 4 ГК i встановлюе, що прншп вщносини не е предметом регулювання ГК, в той же час ст. ст. 148 - 152 останнього встановлеш: - особливосп правового режиму використання природних pecypciß у сфер1 господарювання; - використання природних pecypciß суб'ектами господарювання; - використання природних pecypciß на npaßi власносп; - використання природних pecypciß на npaßi користування; - права суб'екпв господарювання щодо використання природних pecypciß. Тому у но Bin редакцп ГЗУ пропонуеться застосувати положения, аналопчне ГК, а саме: «До господарсъких eidnocun, що виникають i3 zipnmoi справи i не врегулъоват Прничим законом Украти, застосовуютъся правила Господарського кодексу Украти».
5. Для подалыпо1 нормотворчо1 та дослщницькоТ роботи актуальним е визначення та конкретизащя сукупносп майнових, немайнових та д1йових об'екпв прничих в1дносин, причому формування ix системи мае вщбуватися за nporpecieio виду cmadin
(час) - 3Micm (яшсть) - об'ем (npocmip) - структура (ктыасть) об'екпв з трансфером под1бно! схеми до кодиф!KauiйноТ конструкцп нового закону про прничу справу.
Список використано1 лггератури
1. Андрейцев В. I. Акту ал ьш проблеми прничого права як засобу стимулювання розвитку прничодобувно! галуз1 / В. I. Андрейцев // Доповщ1 - i 1\/ПжнародноТ науково-практично'1 конференци «Еколого-правов1 та сощально-правов1 проблеми розвитку прничодобувно'1 галузЬ), присвячено'1 110-й р1чнищ НГУ, 5-й р1чнищ САПШП та 15-ти р1ччю прийняття Кодексу Украши про надра, м. Дшпропетровськ, 28 - 30 травня 2009 р. - Дшпропетровськ: Нацюнальний прничий ушверситет, 2009. - Ч. 1. - С 3 - 28.
2. Про затвердження Положения про дисциплшу пращвниюв прничих пщприемств: Постанова Кабшету MimcrpiB Украши вщ 13 березня 2002 р. № 294 // Офщшний В1сник Украши. - 2002. - № 12. - Ст. 567.
3. Про затвердження Положения про Держав ну воешзовану прничорятувальну службу у вугшьшй промисловосп Украши: Наказ Мшютерства енергетики та вугшьноТ промисловосп Украши вщ 19.10.2012 р. № 815 // Офщшний вюник Украши. - 2012. -№90. - ст. 3657.
4. Вебер М. О. Прниче законодавство Украши: проблеми та шляхи вдосконалення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.hozpravo.com.ua/conferences/arhiv/uchastnik.php.
5. Офщшний вюник Украши. - 2011. - № 60. - ст. 2409.
6. Офщшний вюник Украши. - 2001. - № 7. - ст. 268.
7. Про щентифшащю та декларування безпеки об'екпв пщвищено'1' небезпеки: Постанова Кабшету MimcrpiB Украши вщ 11.07.2002 р. № 956 // Офщшний вюник Украши. - 2002. - № 29. - ст. 1357.
8. Горная энциклопедия. В 5-ти т. / гл. ред. Е. А. Козловский; ред. кол.: М. И. Агошков, Н. К. Байбаков, А. С. Болдырев и др. -М.: Сов. энциклопедия, 1985. - Т. 2. - 575 с.
9. Мала прнича енциклопед1я. В 3-х т. / за ред. В. С. Бшецького. - Донецьк: Донбас, 2004.-Т. 1. - 640 с.
10. Офщшний вюник Украши. - 1999. - № 43. - ст. 2125.
11. Про затвердження Положения про стади геологорозвщувальних робгг на тверд1 корисш копалини: Наказ Геолкому Украши вщ 15.02.2000 р. № 19 // Офщшний вюник Украши. - 2000. - № 10. - ст. 395.
12. KipiH Р. С. Геолопчна розвщка як об'ект прничих вщносин / Р. С. KipiH // Держава i право: Юридичш i полггичш науки: зб. наук, праць. - К.: 1н-т держави i права ¿м. В. М. Корецького НАН Украши. - 2009. - Вии. 44. - С. 296 - 299.
13. Про видобування i переробку уранових руд: Закон Украши // Офщшний вюник Украши. - 1997. - № 51. - С. 3.
14. Про затвердження Класифжацп запаав i pecypcie корисних копалин державного фонду надр: Постанова Кабшету MimcrpiB Украши вщ 05.05.1997 р. № 432 // Офщшний вюник Украши. - 1997. - №19. - С. 104.
Стаття надшшла до редакци 11.11.2013 р. R. S. Kirin
PROBLEMS OF CODIFICATIONS OF INSTITUTE OF OBJECTS OF MOUNTAIN RELATIONS
Research of problems of legal nature and decision of objective circle of mountain relations for the improvement of structure and maintenance of basic codifications act of mountain legislation are executed in the article, the signs of concept «Realization of mountain business» as stages of mountain activity and object of mountain relations are exposed, the decision of objects of mountain legal relationships is set forth. The analysis of dualistic nature of mining that shows up in differentiation of objects for a legislation about
the bowels of the earth as a type of the use by the bowels of the earth and for an economic legislation is executed -as a type of economic activity.
On mountain business, as type of economic activity concerning the use, guard and safety of bowels of the earth - object of right of ownership of the Ukrainian people, on the criterion of maintenance of objects(quality parameter) it is possible to distinguish the group of material welfares, that is presented by next kinds: 1) the natural blessing is the natural objects and natural resources, involved, were involved or can be involved to the processes of mountain business, including the State fund of deposits of minerals; 2) thing and property blessing are things and property in the field of mountain business, including securities, documents and property rights. On the same criterion it is expedient to distinguish the objects of mountain relations of group of the non-material blessing : 1) the intellectual blessing is results, products of mountain intellectual and creative activity; 2) informative blessing is mountain information; 3) personal non-property rights in the field of mountain business. In the group of the active blessing we will distinguish: 1) the productive blessing is services and results in the field of mountain business; 2) organizational blessing: processes and management results by mountain business.
On the criterion of structure of objects (quantitative parameter) we distinguish the groups of the objects of mountain relations integrated, complex and differentiated, on a criterion to the volume of objects (spatial parameter) are general, family and direct objects, on the criterion of vicissitudes of objects (temporal parameter) are objects of mountain relations in the field of organization, realization and stopping of mountain business.
Keywords: mountain legislation, objects of mountain relations, codification, mountain business, mining, economic activity.
УДК 340.12:334.735:006.032
Г. В. Лаврик
ЗАКОНОДАВЧЕ I НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ КООПЕРАЦП (КООПЕРАТИВНО! СИСТЕМИ): М1ЖНАРОДНИЙ ТА НАЩОНАЛЬНИЙ PIBEHb
Стаття присвячена досл1дженню лисця i рол i лижнароОних норм i cmaHÓapmie в претеci законодавчого i нормативно-правового забезпечення тдтримки розвитку кооперацп, функцюнування кооперативноi системи в цшому.
Законодавче i нормативно-правове забезпечення сприяння розвитку кооперацп (кооперативно! системи) в Украгш перебувае в micHOMy взаемозв'язку Í3 законодавчим i нормативно-правовим забезпеченням тих сфер, npaeoeidnocunu в яких регулюютъея правом Свропейсъкого Союзу. Попри вироблення i прийняття на нацюналъному piem низки нормативно-правових aKmie, положения яких mi сю чи тшою лирою стосуютъся виробничог або промисловог кооперацп держав-учасницъ Ствдружност1 Незалежних Держав, вдосконалення законодавчого i нормативно-правового забезпечення сприяння розвитку кооперацп (кооперативноi системи) в Украгш вЮбувасться одночасно з анало?1чними процесами в державах-членах i державах-кандидатах в члени Свропейсъкого Союзу. Мова йде про дотримання вимог щодо наближення до норм i cmaHdapmie СС норм, як i встановлюютъся для регулювання сгигадових кооперативного руху, та норм, як i врегулъовуютъ функцюнування кооперативноi системи в цшому. Такий nidxid стае запору кою вироблення i здтснення достатнъо виваженог, спрямованог на довготривалу перспективу державног полтики сприяння розвитку кооперацп (кооперативноi системи), а також створення и ефективного використання
