CC BY
9
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1
фЫансування. CepBicHi компани в бтьшост сво'й не мають потр1бних коотв на розвиток. Зараз вони швидше вижива-ють, ыж розвиваються. Вони стикаються з диктатом BIHK, з проблемами доступу до кредитних ресурав. У такiй ситуаци вони не здатнi пpофiнанcувати розробку нових технолопй, якi нeобхiднi для виршення проривних питань.
Висновки
Аналiз закордонного доcвiду дозволив виявити основы тенденци розвитку нафтоcepвicного ринку. Найбтьш значу-щою тeндeнцieю е активне видтення великими нафтовидо-бувними компаыями власних cepвicних пiдpоздiлiв у неза-лeжнi структури, що веде до активного розширення ринку. Cамоcтiйнicть сервюних активiв несе такi ризики для нафто-видобувно' компани: погipшeння умов прац cпiвpобiтникiв на-фтоcepвicного пщприемства i, як наcлiдок, погipшeння якос-т послуг, що надаються; перехщ cepвicного пiдпpиeмcтва на надання ¡ншого, бтьш рентабельного, виду послуг. Кадров! та со^альы наслщки продажу сервюних пщроздтГв виглядають недооцЫеними, особливо пщ час рецесп економки.
Таким чином, для розвитку нафтосервюних компанм на Укра'У краще застосовувати змшану стратепю. Не потрГбно свщомо видавлювати захщы компани з кра'ни, однак стра-тепчно робити на них ставку недоцтьно i навГть небезпечно. ПотрГбно пщтримувати незалежы сервюы компани. Також потрГбно забезпечити доступ приватних сервюних компанм до дешевих кредитних ресурав.
Список використаних джерел
1. Гилязов Т.Ф. Нефтесервис как перспективное направление развития инновационной экономики в России / Т.Ф. Гилязов // Электронное научное издание «Труды МГТА: электронный журнал».
- 2009. - Вып. 12, [Электрон. ресурс] http://www.e-magazine.meli. ru/vipuskl2.htm
2. Лютягин Д. Сервисный рынок как новый нефтяной Клондайк / Д. Лютягин // «Нефтегазовая вертикаль». - 2007. - №2. [Электрон. ресурс] http://www.twirpx.com/files/oil/periodic/neftegazovaya_vertikal/
3. Тюленев И.В. Основные проблемы российского нефтегазового сервиса / И.В. Тюленев // Сб. научных статей «Мировая экономика в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы». - М.: Научная книга.
- 2009. - Ч. I. - С. 338-345.
4. Чесноков А. Что ждет сервисные компании в нефтегазовой отрасли России?/ А. Чесноков// «Нефть и Газ Евразия». - 2008. -№10. [Электрон. ресурс] http:// www.oilandgaseurasia.com
5. Пыжьянова В., Санникова К. / В Пыжьянова, К.Санникова // Нет сервиса, не будет и нефти. - Эксперт Урал. - №24 (515) /18 июня 2012. [Электрон. ресурс] http://expert.ru/ural/2012/24/ net-servisane-budet-i-nefti/
6. Токарев А.Н. Нефтесервис как основа инновационного развития нефтяной промышленности / А.Н. Токарев // Инновации и образование, №4, 2014. [Электрон. ресурс] http://journal.safbd. ru/.../articles/safbd-2014-4_91-99
7. Буренина И. В. Проблемы рынка нефтесервисных услуг/ И.В. Буренина // Интернет-журнал «Науковедение» Вып. 6, ноябрь-декабрь 2013 [Электрон. ресурс] http://publ.naukovedenie.ru
Т.О. Б1ЛЯК,
ст. викладач, Житомирський Державний технологчний университет
Проблеми фшансового забезпечення еколопчно! безпеки в Укра1ш
Дослджено основн джерела формування фнансових ресурав на охорону навколишнього природного середови-ща та стан ix використання. Зроблено анапз обсягу i структури природоохоронних витрат. Сформульовано пропозицН щодо полпшення фiнансового забезпечення охорони природи шляхом збльшення обсяпв фiнансування, вдосконалення ix структури, системи формування та використання.
Ключов1 слова: екологiчна полiтика, економiчний механизм, екологiчна безпека, екологiчнi ризики, фiнансовi ресурси, нвестицйн ресурси, каптальнi нвестици, поточнi витрати, еколопчнi платежi.
ТА. БИЛЯК,
стлреподаватель, Житомирский Государственный технологический университет
Исследованы основные источники формирования финансовых ресурсов на охрану окружающей природной сферы и состояния их использований. Проанализированы объем и структура природоохранных расходов. Сформулированы предложения по улучшения финансового обеспечения охраны природы путём увеличения объёмов финансирования, совершенствования их структуры, системы формирования и использования.
Ключевые слова: экологическая политика, экономический механизм, экологическая безопасность, экологические риски, финансовые ресурсы, инвестиционные ресурсы, капитальные инвестиции, текущие затраты, экологические платежи.
T. BILIAK,
senior teacher, Zhytomyr State Technological University
The paper investigates basic sources of forming of financial resources on environmental protection and their use. The analysis of volume and structure of environmental protection charges is done. Suggestions at the improvement of the financial securing of environmental protection by the increase of volumes of financing, perfection of their structure and the system of forming and use are formulated.
Keywords: market, medical insurance, regional politics, voluntarily medical insurance, obligatory medical insurance.
Постановка проблеми. Вщповщно до Закону Укра'ни «Про основы засади (стратепю) державно' еколопчно''' по-лГтики Укра'ни на перюд до 2020 року», серед Ыструмен^в реалГзаци нацюнально''' еколопчно''' полГтики важлива роль
належить стабтьному фЫансуванню природоохоронно' дЬ яльност [6].
АналГз наукових публкацм i практик свщчать про те, що на сьогодн залишаеться несформованою чГтка система фЬ
76 Формування ринкових вщносин в УкраУы №5 (180)/2016
© Т.О. Б1ЛЯК, 2016
EKOHOMI4HI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД!В EKOHOMI4HOÏ ДIЯЛЬHOCTI
нaнcyвaння пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв i екoнoмiчний мexa-нiзм викopиcтaння цiльoвиx кoштiв.
Toмy зaлишaeтьcя aктyaльним дocлiдження тенденцiй aкyмy-ляцн тa викopиcтaння фiнaнcoвиx pеcypciв в cфеpi пpиpoдoкopиc-тyвaння з ypaxyвaнням тpaнcфopмaцiйниx пpoцеciв в екoнoмiцi.
Aналiз дослщжень та публкац}й з проблемы. ^o-блемa фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв з пoпe-pедження i лiквiдaцiï зaбpyднень, зaбезпечення екoлoгiчнoï безпеки, a тaкoж зaxoдiв, пoв'язaниx з виpoбництвoм тa пщ-тpимaнням пpиpoдниx pеcypciв y нaлежнoмy cтaнi, ixwpo-кo виcвiтлюeтьcя в нayкoвiй тa нaвчaльнiй лiтеpaтypi. Дocлi-дженню oкpемиx Ti" acпектiв пpиcвяченi poбoти тaкиx вчениx як Beiern O., Дyмнoв А., Зaeць P., Miщенкo B., Paccaднiкoвa C., Xвecик M., Cинякeвич I., Xyмapoвa H., тa iн.
Aнaлiзyючи динaмiкy oбcягiв фiнaнcoвиx pecypciв, вчeнi пiдкpecлюють ïx кpaйню oбмeжeнicть дo нaкoпичeниx в cфe-pi пpиpoдoкopиcтyвaння пpoблeм пo вiднoшeнню дo poз-мipiв eкoнoмiчниx збиткiв, oбyмoвлeниx нecпpиятливими eкoлoгiчними фaктopaми [2,7]. Ocoбливocтями cyчacнoгo eтaпy poзвиткy e дeгpaдaцiя пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцi-aлy, зниження piвня бiopiзнoмaнiття тa пiдвищeння eкoлoгiч-ниx pизикiв i небезпеки в кpaí"нi [9,13].
Пpo нeдocтaтнicть oбcягiв кoштiв викopиcтaниx нa пpиpo-дooxopoннi зaxoди cвiдчить i дocить низькa, пopiвнянo з poз-винутими кpaí"нaми, ïx чacткa y BB^ Зa piзними oцiнкaми цей пoкaзник cтaнoвить 0,25 - 0,3% пpoти 2 - 5% в тaкиx кpaí"-нax як Япoнiя, CШA. Для cтaлoгo poзвиткy eкoнoмiки Укpaí"ни oбcяг нeoбxiдниx iнвecтицiй в пpиpoдoкopиcтyвaння пoвинeн cтaнoвити не менше 3 - 3,5% BBП [9,10]. У pядi пyблiкaцiй oбrpyнтoвyютьcя [^^и збiльшeння iнвecтицiйниx pecypciв для пpиpoдooxopoннoï cфepи [9,10].
Пopяд з цим, кнуе пpoблeмa викopиcтaння видiлeниx фЬ нaнcoвиx pecypciв як з точки зopy ocвoeння ïx y пoвнoмy oбcя-зi, тaк i з пoзицiй eфeктивнocтi. Бaгaтo дocлiджeнь пiдкpecлю-ють вкpaй низьку дieвicть мexaнiзмy фiнaнcyвaння eкoлoгiчниx пpoгpaм i пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв, нecфopмoвaнicть пopяд-ку видтення фiнaнcoвиx кoштiв з бюджeтiв мicцeвoгo знaчeння пo poздiлy «Oxopoнa нaвкoлишньoгo cepeдoвищa» [2,8].
Cyчacнi тpaнcфopмaцiйнi пpoцecи, щo вiдбyвaютьcя в ега-лoгiчнiй дiяльнocтi кpaïни, впливaють нa xapa^ep виpoбничoï дiяльнocтi eкoлoгiчниx cyб'eктiв, в тому чи^ i нa дiяльнicть в cфepi oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa.
Пpeвaлювaння в cтpyктypi вiтчизнянoí" eкoнoмiки pecypco-мicткиx i eнepгoeмниx виpoбництв, виcoкий piвeнь ocнoвниx
фoндiв i oбмeжeнicть в iнвecтицiйниx pecypcax збiльшyють ï"" вiдcтaвaння вiд cвiтoвиx лiдepiв тexнoлoгiчнoгo poзвиткy i пocилюють дecтpyктивнy cитyaцiю в pecypcнo-eкoлoгiч-ый cфepi [14]. Bce це нaбyвae ocoбливoí" гocтpoти в гантек-CTÍ пepeopieнтaцií" eкoнoмiки нa пpинципи ct^o^ збaлaн-coвaнoгo poзвиткy, нeoбxiднicть кoнкypeнтocпpoмoжнocтi вiтчизняниx тoвapoвиpoбникiв з ypaxyвaнням eкoлoгiчнoгo чинникa. Toмy бaгaтo acпeктiв пpиpoдooxopoннoï дiяльнoc-тi, зoкpeмa, ï"" фiнaнcoвoгo зaбeзпeчeння, вимaгaють пoгли-блeнoгo дocлiджeння, виявлення нoвиx тeндeнцiй iз вpaxy-вaнням ïx пpи пpийняттi yпpaвлiнcькиx piшeнь.
Метою статт'1 е oбrpyнтyвaння шляxoм вдocкoнaлeння фiнaнcoвoгo мexaнiзмy пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi в yмo-вax тpaнcфopмaцiйнoï eкoнoмiки.
Виклад основного матер~1алу. Haйвaжливiшoю пepeдy-мoвoю збepeжeння пapaмeтpiв нaвкoлишньoгo пpиpoднo-гo cepeдoвищa тa зaбeзпeчeння eкoлoгiчнoí" безпеки е ви-piшeння пpoблeм фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoннoí" cфepи, зoкpeмa, фopмyвaння oбcягiв i cтpyктypи фiнaнcoвиx pecyp-ciв, eфeктивнoгo ïx викopиcтaння.
Bивчeння нayкoвиx пyблiкaцiй тa aнaлiз cтaтиcтичнoï Ы-фopмaцií" пoкaзye, i^o в Укpaí"нi щopiчнo витpaчaютьcя знa-чнi кoшти нa здiйcнeння пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв (тaбл. 1].
З тaблицi 1 виднo, щo в 2014 po^ кaпiтaльнi Ывестици i пo-тoчнi витpaти нa oxopoнy нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeд-oвищa тa paцioнaльнe викopиcтaння пpиpoдниx pecypciв CTa-нoвили 21925,6 млн.гpн., пpoти 9691,0 млн.фн. в 2007 poцi, paзoм з тим в пepioдi, щo aнaлiзyeтьcя мae мicцe нecтiйкicть тeмпiв змЫи пpиpoдooxopoнниx витpaт: якщo в 2008 po^ в пo-piвняннi з 2007 poкoм ïx oбcяг збiльшивcя нa 25,6% тo, в 2009 po^ в пopiвняннi з 2008 poкoм вiн змeншитьcя нa 9,1%, щщэ oчeвиднo oбyмoвлeнo нacлiдкaми eкoлoгo-eкoнoмiчнoí" кpизи.
У 2010-2011 poкax cпocтepiгaeтьcя нapoщyвaння тем-пiв пpиpocтy oбcягiв кaпiтaльниx iнвecтицiй тa пoтoчниx ви-тpaт. У зaзнaчeнi poки ф пoкaзники вiдпoвiднo cклaли 18,6 i 40,8 вiдcoткa. У 2012 po^ в пopiвняннi з 2011 poкoм oбcяг кoштiв нa пpиpoдooxopoннi цо збiльшивcя (9,9%] в мeншиx poзмipax нiж в пoпepeднi poки. Heзвaжaючи нa зaзнaчe-нi пoзитивнi мoмeнти в cиcтeмi aкyмyляцií" i нeвикopиcтaння кoштiв нa пpиpoдooxopoннi цiлi фopмyютьcя нeгaтивнi тен-денцГ", в якиx фaxiвцi пepeдбaчaють дeгpaдaцiю фiнaнcy-вaння eкoлoгiчнoí" cфepи. Cepeд тaкиx oзнaк, зoкpeмa, ви-piзняютьcя peгpecивнy динaмiкy чacтки витpaт дepжaвнoгo бюджету нa пpиpoдooxopoннi цiлi в дoxoдax бюджету i чacт-
Таблиця 1. Каштальт iнвecтицiï та пoтoчнi витрати на oxopoнy нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa
Пoкaзники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Kaпiтaльнi ^ec™^""" тa пoтoчнi витpaти млн.гpн. 9691,0 12176,0 11073,5 13128,0 18490,7 20514,7 20377,8 21925,6
в тому чи^:
Kaпiтaльнi iнвecтицií" 3080,7 3731,4 3040,07 2761,5 6451,0 6589,3 6038,8 7959,9
з ниx
кaпiтaльний peмoнт зacoбiв пpи-poдo-oxopoннoгo пpизнaчeння 517,0 809,4 554,2 498,0 843,6 635,0 662,1 640,8
Пoтoчнi витpaти 6610,3 84446 8032,8 10366,6 12039,7 13924,7 14399,0 3965,7
Ыдетеи витpaт нa oxopoнy
нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo ce-peдoвищa, вiдcoткiв дo пoпepeд- 131,6 125,6 90,9 118,6 140,8 110,9 99,3 -
ньoгo poкy
Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi №5 (180)/2016 77
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
ку природоохоронних платежа (зборю) в доходах зведено-го бюджету. До цього необхщно додати збтьшення обсяпв нецтьового використання коштв спецвльного фонду державного бюджету ¡ регулярнють недовикористання фЫансо-вих ресурса, передбачених ресурса [7,8].
Про вщсутнють прогресивно' динамки зростання бюджетного фЫансування природоохоронноУ дтльност свщчать дан про частки витрат на ц ц1л1 бюджета реальних рюшв. Так за перюд 2005-2011р.р. в видатках зведеного бюджету цей показник не перевищуе 1%, у видатках державного ¡ мюцевих бюджета вЫ вщповщно становив 1,4 ¡ 0,38 - 0,56%.
Аналв джерел фЫансування капггальних ¡нвестицм свщчить про те, що кошти державного та мюцевих бюджет¡в становлять трохи бтьше п'ятоУ частини (21,5%) загальних витрат (табл.2).
0сновна частка витрат на природоохоронн ц¡л¡ покриваеть-ся за рахунок власних кошт¡в п¡дприeмств, органвацм (78,5%). При цьому сл¡д пщкреслити, що як в ц¡лому в Укра'У, так ¡ в бтьшост розглянутих областей частка кошт¡в, що видтяються з державного бюджету, нижче частки коштв м¡сцевих бюджета (зг¡дно даних таблиц¡ 2 вказан розб¡жност¡ досить значн¡). Таким чином, можна зробити висновок про вкрай недостатнм рвень бюджетного ф¡нансування природоохоронних витрат, особливо, коли мова йде про капггальы ¡нвестицм.
У контекст анал¡зу структури витрат на природоохоронн ц¡л¡ сл¡д звернути увагу на недостатню питому вагу капггаль-них ¡нвестицм в природоохоронних витратах. У використа-ному пер¡од¡ цей показник становив 21,0 - 34,9 вщсотка, при цьому спостергалася його нестабтьнють: в окрем¡ роки показник дещо зростав, а в ¡ной - знижувався.
Така ситуаци не може бути виправдана, осктьки пщприем-ства основних вид¡в еколог¡чноí д¡яльност¡ характеризуются високим ступенем зносу (60%) основних засобв виробни-цтва. У зв'язку з цим прюритетними напрямками капггальних ¡нвестиц¡й мае бути будвництво нових, реконструкц¡я та технн-не переоснащення дючих п¡дприeмств та об'ектв, а також при-дбання обладнань природоохоронного призначення тривалого використання. Ситуацт певною м¡рою пов'язана з бтьш за-гальною проблемою - недостатым ф¡нансовим забезпечен-ням ¡нвестицмноНнновацмно''' дильност п¡дприeмств [15].
Про недостатн¡сть уваги до заходю, як¡ здатн¡ кардинально послабити негативний вплив виробництва на навколишне природне середовище свщчить ¡ структура кап¡тальних ¡нвес-
тицм. Так у 2009 роц¡ ¡з загально'' суми кошт¡в лише 32,3% було використано на впровадження ¡нтегрованих технолопй.
Ст¡йк¡сть негативно'' ситуаци, що склалася, в структур¡ капЬ тальних ¡нвестицм п¡дтверджуe ¡ те, що в груп проанал¡зованих областей, на частку яких припадае 82,3% викидв забрудню-ючих речовин, на впровадження ¡нтегрованих технолопй ви-користовувалося лише 29,7% загального обсягу кап¡тальних ¡нвестицм. При цьому сл¡д п¡дкреслити суп^ рац¡ональн¡ вщ-м¡нност¡ зазначених показниюв. Так, якщо в Запор¡зьк¡й, Хар-к¡вськ¡й та lвано-Франк¡вськ¡й областях частка капггальних ¡н-вестиц¡й в модерызацю технолог¡й склала в¡д 62,8% до 84% вщсотюв, що в Донецькм, Дн¡пропетровськ¡й ¡ Луганських областях цей показник вщповщно дор¡внюe 19,4%, 18,3% ¡ 5,5%.
Анал¡з показуе, що основними напрямами кап¡тальних ¡н-вестиц¡й на охорону навколишнього природного середовища е витрати на охорону атмосферного повпря ¡ кл¡мату, очищен-ня ст¡чних вод п¡дприeмства ¡ поводження з в¡дходами. Частка витрат за вказаними напрямами у 2011 роц вщповщно склала 39,3%, 11,2% ¡ 18,4%. При цьому слщ п¡дкреслити, що загальна частка коштв за трьома вказаними напрямами мала тенден-ц¡ю скорочення. Якщо в 2008 роц вона склала 75,7% загального обсягу капггальних ¡нвестицм, то в 2011 роц¡ цей показник знизився до 68,9%. Тенденци була обумовлена зб^ьшенням обсяг¡в капггальних ¡нвестицм на заходи еколопчно'' безпеки, частка яких в 2011 роц зросла до 19,8% проти 0,2% - в 2008 роцг Що стосуеться поточних витрат, то в Ух структур¡ три зазна-чен вище напрями склали приблизно 90%. В динамщ 'х величина змЫилась в незначних межах (+, - 2,4 - 4,7%).
Зазначен риси структури капггальних ¡нвестиц¡й ¡ поточних витрат можна оц¡нювати як позитивы. Разом з тим, звертае на себе увагу вкрай недостатне фЫансування науково-до-сл¡дних роб¡т природоохоронно' спрямованост¡: в кап¡тальних ¡нвестиц¡ях ¡ в поточних витратах частка коштв на ц¡ ц¡л¡, про-тягом аналвованого пер¡оду, склала в¡д 0,1 до 0,6 вщсотка.
В Укра'У сформувалася досить фундаментальна норматив-но-правова база, яка регламентуе використання Державного ¡ м¡сцевих бюджет¡в в якост ¡нструмент¡в еколопчно'' пол¡тики, а також формування ¡ використання системи еколопчних фонд¡в. 0сновними актами в даному контекст е: Закон Укра'ни «Про охорону навколишнього природного середовища», «Земель-ний Кодекс», вщповщы постанови КабЫету М¡н¡стр¡в Укра'ни та розроблен¡ на 'х основ¡ ¡нструктивн¡ документи.
Таблиця 2. Анал1з джерел фшансування каттальних ¡нвестицш
Фактично витрачено В ТОМ! 1 числ1 з:
державного бюджету мюцевих бюджелв власних кошлв шдприсмств, оргашзацш, установ
Укра'на 100,0 9,6 11,9 78,5
0бласт¡:
Дыпропетровська 100,0 1,0 9,8 89,2
Донецька 100,0 0,9 16,4 82,7
Запор¡зька 100,0 0,3 14,0 85,7
lвано-Франк¡вська 100,0 53,7 9,1 37,2
Ки'вська 100,0 10,8 9,2 80,0
Луганська 100,0 1,2 5,6 93,2
Харювська 100,0 - 8,9 91,1
По груп¡ областей 100,0 5,3 11,5 83,2
Розраховано по [11].
78 Формування ринкових вщносин в УкраУн №5 (180)/2016
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
У вiдпoвiднocтi з д^чими пoлoженнями, oдним iз дж^ел фЬ нaнcyвaння зaxoдiв нa oxopoнy нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo œ-pедoвищa, е екoлoгiчнi плaтежi (дo Э010 po^ включнo - збopи зa зaбpyднення нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cеpедoвищa]. Cy-мa тaкиx плaтежiв, пpед'явлениx пiдпpиeмcтвaм i opгaнiзaцiям з poкy в pk збiльшyeтьcя. Зa Э008 - Э011 poки вoнa зpoc-лa мaйже нa B7%. У cтpyктypi екoлoгiчний плaтежiв 73% c^na-дaють плaтежi зa викиди в aтмocфеpне пoвiтpя. Звеpтaють нa cебе yвaгy знaчне збiльшення cyми пpед'явлениx caнкцiй зa пpaвoпopyшення зaкoнoдaвcтвa пpo oxopoнy нaвкoлишньo-гo пpиpoднoгo cеpедoвищa, y Э011 poцi цей пoкaзник cкnaв 13Э,8 млн.гpн., пpoти б,1 млн.гpн. в Э008 poцi.
Aнaлiз cтaтиcтичниx дaниx poзкpивae cтiйкy тенденцiю зни-ження чacтки cплaченoгo екoлoгiчнoгo пoдaткy в зaгaльнiй cyмi пpед'явленoгo. Якщo в Э008 poцi недoвикoнaння вcтa-нoвленoгo зaвдaння екoлoгiчниx плaтежiв cкnaлo 3,3%, то в Э011 poцi цей пoкaзник збiльшивcя дo 8,3%. Ta^ cитyaцiю мoжнa пoяcнити як недocтaтнiм piвнем вiдпoвiдaльнocтi rac-пoдapюючиx cyб'eктiв тaк i вiдcyтнicтю y ниx неoбxiдниx кoштiв.
Bиcнoвки
Пpoведене дocлiдження дoзвoляe зpoбити нacтyпнi виcнoвки:
- вивчення нayкoвиx пyблiкaцiй ïa aнaлiз cтaтиcтичнoï Ы-фopмaцiï cвiдчaïь пpo cфopмoвaнy cïiйкy ïенденцiю збть-шення oбcягiв кoшïiв, щo викopиcïoвyюïьcя нa здiйcнення пpиpoдooxopoнниx зaxoдiв;
- пopяд з неoбxiднicïю збiльшення oбcягiв фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoнниx виïpaï ocoбливy yвaгy неoбxiднo пpидiли-ти oбrpyнïoвaнoмy нaпpaвленoмy викopиcтaнню видiлениx кoшïiв. Ha дaнoмy етaпi пpiopиïеïними пoвиннi бути зaxo-ди, здaтнi кapдинaльнo змiниïи ïеxнoлoгiчний piвень cyчac-нoгo виpoбницïвa; пiдвищення йoгo екoлoгiчнocïi; зpocïaн-ня - неoдмiннoю yмoвoю ефекïивнocïi екoлoгiчниx виïpaï е aкïивiзaцiя iннoвaцiйнoï дiяльнocïi пiдпpиeмcïв. Ha ^o^-нiшнiй день кiлькicïь iннoвaцiйнo aкïивниx пiдпpиeмcïв y дo-бувнм пpoмиcлoвocïi cïaнoвиïь 8,б% в пеpеpoбнiй 10,3%. Пpи цьoмy ïiльки 18% з ниx впpoвaджyюïь мaлoвiдxoднi, pе-cypcoзбеpiгaючi i безвiдxoднi ïеxнoлoгiчнi пpoцеcи;
- виpiшення фiнaнcoвиx пpoблем зaбезпечення екoлoгiч-нoï безпеки вимaгae пocилення нopмaïивнoгo pегyлювaння, фopмyвaння i викopиcтaння iнвеcïицiйниx pеcypciв в пpиpo-дoкopиcтyвaннi;
- неpoзpивний зв'язoк i взaeмoзyмoвленicть екoлoгiчнoï нa-yкoвo-iннoвaцiйнoï ïa пpиpoдooxopoннoï дiяльнocïi oб'eкïивнo oбyмoвлюe неoбxiднicïь ïx кoмплекcнoгo poзвиïкy з opieнïaцi-ею нa cвiдoмicïь i пpимiïки екoбезoпaльним ïеxнoлoгiй. [5].
Cпиcoк викopиcтaниx âœepeë
I. Бiляк T.O. Eкoлoгiзaцiя екoнoмiчнoï дiяльнocтi як пеpедyмoвa зa-безпечення екoлoгiчнoï безпеки / T.O. Бтяк // Фopмyвaння pинкo-виx вiднocин в Укpaïнi : Збipник нayкoвиx пpaць Bип.N^B (135]. - K., г01г. - C. 41-44
ё. Bекnич O.O. Xapaктеpнi oзнaкa cyчacнoгo екoнoмiчнoгo меxa-нiзмy екoлoгiчнoгo pегyлювaння / O.O. Bеклич // Пpoдyктивнi cили Укpaïни. - г007. - №г. - C. 97-10б
3. Дaнилишин Б.M. У^н в мiжнapoдниx pейтингax cтaлoгo poзвиткy / Б. M. Дaнилишин, O. O. Bеклич // Eкoнoмiкa Укpaïни. -г008. - №7. - c. 13 - гз.
4. Деpжaвний гамтет cтaтиcтики Укpaïни [Eлектpoнний pеcypc] // http://www.ukrstat.gov.ua/.
5. Зaец P. B. O нaпpaвленнocти нayчнo-теxничеcкoй и иннoвa-циoннoй пoлитики 4a pешение пpoблем экoycтoйчивoгo paзвития / P. B. Зaец // Eкoнoмicт. S007. - № 9. - C. ёб - 31.
6. Зaкoн Укpaïни «Пpo ocнoвнi зacaди (cтpaтегiю] деpжaвнoï ега-лoгiчнoï пoлiтики Укpaïни 4a пеpioд дo SOSO poкy», вiд фудня S010 poкy №SB1B-VI // Biдoмocтi Bеpxoвнoï Paди У^ни (BBP], S011, №Эб. - S1B c.
7. Miщенкo B. C. Фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoннoï cфеpи : (чи e ^и-теpiй дocтaтнocтi?] / B.C. M^i-ira // Eкoнoмiкa Укpaïни. - ëOO8. -N B. - C. 4б-55
B. Miщенкo B.C. Пpиpoдopеcypcнi плaтежi в дoxoдax бюджету. Шляxи вдocкoнaлення / B.C. Miщенкo // Ф^нси Укpaïни. - S007.
- №1S. - C.S7-37.
9. Paccaднiкoвa C.I. Cyчacнi тpенди i пpoблеми pефopмyвaння i4-веcтицiйнoгo зaбезпечення пpиpoдoкopиcтyвaння / C.I. Paccaднiкo-вa // Eкoнoмicт. - S010. №8. - C. 38-41
10. Синякевич I.M. Eкoлoгiчнa пoлiтикa: cтpaтегiя пoдoлaння глoбaль-ниx екoлoгiчниx зaгpoз / I.M. Синякевич. - Львiв, ЗУKЦ, ëO11, 33S c.
II. Cтaтиcтичний збipник. Дoвкiлля Укpaïни S009./ Зa pед. Ю.M. Ocтaпчyкa. - K .: Деpжaвний кoмiтет CTa™c™^ Укpaïни, S010. - S15 c.
1 S. Cтaтиcтичний щopiчник Укpaïни зa S01S piк / Деpжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Укpaïни; Зa pед. O.Г. Ocayленкa - K.: TOB «^^ct Tpейд»,. S013. - 551 c.
13. Xвеcик M., ^лян B., Шyбaлiй O. Пpиpoдoкopиcтyвaння в yмo-вax pинкoвoï тpaнcфopмaцiï: тенденцiй, зaкoнoмipнocтi ïa пpoгнoзи // Eкoнoмicт. - S009. - №9. - C.г0-г5
14. Xyмapoвa H.I. Дoмiнaнти екoлoгiзaцiï iннoвaцiйнoгo poзвиткy / H.I. Xyмapoвa // Eкoнoмiчнi iннoвaцiï. Bипycк 40. Hoвaтopcькi iдеï ïa cyчacний дocвiд тpaнcфopмaцiйниx зpyшень в екoнoмiцi. Oдеca. -S010. - С. 378 - 391.
15. Чемoдypoв O.M. Пpoблеми фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяль-нocтi пiдпpиeмcтв / O.M. Чемoдypoв // Eкoнoмiчнa Укpaïнa. - ëO13.
- №1. - C.40-49.
УЖ: 336.77
C.B. BACИЛЬЧAK,
д£.н., пpoфecop кaфeдpи eкoнoмiки тa eкoнoмiчнoï бeзпeки, Львiвcький дepжaвний yнiвepcитeт внyтpiшнix cпpaв
Peгioнaльнa пoлiтикa poзвиткv pинкiв мeдичнoгo cтpaxvвaння
У дaнiй crarri здiйcнeнo oбrpyнтyвaння тeopeтичниx зacaд мeдичнoгo cтpaxyвaння тa пpaктичниx peкoмeндaцiй щoдo пдви-щeння poлi йoгo в зaбeзпeчeннi coцiaльнoгo зaxиcтy гpoмaдян. Oкpecлeнo тeндeнцiïpoзвиткy pинкy мeдичнoгo cтpaxyвaння. 3a-пpoпoнoвaнo poзвитoк peгioнaльнoïпoлiтики в кoнтeкcтi мeдичнoгo cтpaxyвaння тa пoкpaщeння oxopoни здopoв'я нaceлeння.
Kлючoвi слова: pинoк, мeдичнe cтpaxyвaння, peгioнaльнa пoлiтикa, дoбpoвiльнe мeдичнe cтpaxyвaння, oбoв'язкoвe мeдичнe cтpaxyвaння.
© C.B. BACИЛЬЧAK, 2016
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKparni №5 (180)/2016 79
