CC BY
13
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Правовые вопросы
УДК 616-083.88:614.88 ПАЦЮРКО Ю.
Головне управллння охорони здоров'яЛьввсько! ОДА, Льввський обласний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф СИРОТА Л.
Комунальне пдприемство «Льввська станц1я швидко! медично! допомоги» ПИЛИПЕЦЬ Я, ГЕРА Л.
Комунальний заклад «Льввський обласний центр екстрено! медично! допомоги та медицини катастроф» РИМАРЕНКО П.
Навчально-тренувальний центр Державно! науково! установи «Науково-практичний центр профлактично! та кл!нмно! медицини» Державного управлння справами, м. Ки!в
ПРОБЛЕМЫ ПИТАНИЯ ОРГАЫЗАЩЙНИХ ТА МЕДИЧНИХ АСПЕКЛВ НАДАННЯ ДОПОМОГИ НА ДОГОСППАЛЬНОМУ ЕТАП
Про необхщшсть реоргашзацй служби екстрено! медично! допомоги (ЕМД) як пщсистеми первинно! ланки охорони здоров'я, !! прюритетшсть на еташ реформуван-ня системи охорони здоров'я говорилось багато. Загаль-нодержавна система надання екстрено! медично! допомоги е елементом нацюнально! безпеки держави.
Реформування догосп1тально! медично! допомоги — важкий, тривалий процес, який не вир1шуеться адмь шстративним шляхом без зм1ни у психологи розумшня завдань, яю стоять перед службою, усвщомлення само! мети створення тако! вкрай необидно! ланки охорони здоров'я. Незважаючи на ряд важливих кроив, зробле-них у реоргашзацй служби ЕМД, залишаеться ряд неви-р1шених проблем, яю торкаються як уше! служби ЕМД як в Укра'!ш, так 1 служби догоспггального етапу Льв1всько! област1. До них належать:
— недосконалють нормативно-правово! бази;
— невщповщшсть матер1ально-техн1чного, кадрового та фшансового забезпечення;
— завантажешсть «швидко!» невластивими !й функ-ц1ями;
— недосконал1сть алгоритм1в опитування при при-йом1 виклику диспетчером;
— неузгоджешсть спадкоемност1 догосп1тального та раннього госттального етап1в надання ЕМД;
— недосконала система навчання персоналу;
— необхщшсть ушфкацй та стандартизации надання допомоги на догосттальному етап1 за европейськими стандартами;
— недосконала сп1впраця з оперативно-рятувальни-ми службами МНС та МВС;
— недостатня м1жнародна ствпраця у сфер1 рят1вни-цтва.
У перюд початку зд1йснення реформ охорони здоров'я в цлому по Укра!н1 прийнято низку управлш-ських р1шень щодо врегулювання питань едино! системи надання екстрено! медично! допомоги населенню Укра-!ни та удосконалення служби.
Вщповщно до постанови Каб1нету М1шстр1в Укра!ни в1д 05.11.2007 р. № 1290 «Про затвердження Державно! програми створення едино! системи надання екстрено!
медично! допомоги на перюд до 2010 року» та статп 37 Основ законодавства Укра!ни про охорону здоров'я видано низку наказ1в МОЗ Укра!ни:
— № 500 вщ 29.08.2008 р. «Про заходи щодо удоско-налення надання екстрено! медично! допомоги населенню в Укра'!ш»;
— № 132 вщ 02.03.2009 р. «Про оргашзацш навчання окремих категорш немедичних прац1вник1в навичкам надання першо! нев1дкладно! медично! допомоги»;
— № 283 в1д 28.04.2009 р. «Про удосконалення пщ-готовки та п1двищення квал1ф1кац1! медичних пращв-ник1в з надання екстрено! та невщкладно! медично! до-помоги»;
— № 370 вщ 01.06.2009 р. «Про едину систему надання екстрено! медично! допомоги».
Видання наказ1в, прийняття р1шень про прюритет-н1сть розвитку екстрено! медично! допомоги вщповщно до вимог сьогодення, р1вняння на кращий св1товий до-свщ не змшюють пщход1в до вир1шення проблеми. На завада стають територ1альна пщпорядковашсть служби швидко! медично! допомоги (ШМД) 1 р1зний стан фь нансування, а шод1 положення законодавства про мс-цеве самоврядування.
Р1зниця мгж датами видання наказ1в МОЗ № 370 та № 500, яю ставлять висок1 вимоги до служби ШМД, ста-новить р1к, упродовж якого не було внесено зм1н до кадрового та матер1ально-техшчного забезпечення служби екстрено! медично! допомоги для виконання нормати-в1в, передбачених цими наказами.
Службу ШМД неможливо уявити без !! транспортного засобу — машини швидко! допомоги. Матерiаль-но-техшчна база саштарного транспорту морально та матер1ально застарша, потребуе модерн1зац1!, техн1чного переоснащення, забезпечення служби сучасними засо-бами зв'язку, аеромоб1льною евакуац1ею, максимально вигщного та ергоном1чного облаштування карети швид-ко! допомоги й медичного майна.
На жаль, з прикрютю сл1д вщзначити, що у станц!! ШМД м. Львова немае жодного саштарного автомо-бшя класу «С», який би вщповщав нормам, передба-ченим та затвердженим наказом МОЗ Укра!ни № 557
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
Правовые вопросы
в!д 30.07.2009 р. «Нацюнальний стандарт Укра!ни на автомобш швидко! медично! допомоги та !хне облад-нання».
На наших машинах швидко! допомоги майже немае сучасного обладнання, кардiомонiторiв, дихально! апара-тури, катастрофiчно бракуе кардiографiв та деф!брилято-рiв, а бтьшють iз тих, що е, в!дпрацювали та вичерпали свiй ресурс. Практично немае сучасних iммобiлiзацiйних засобiв.
Таке матерiально-технiчне забезпечення унемож-ливлюе належне дотримання протоколiв надання ЕМД, затверджених наказом МОЗ № 24, та здшснення ви'iздiв зг!дно з часовим режимом, вказаним у наказi МОЗ № 370.
Окр!м того, вщповщно до вимог наказу МОЗ Укра!ни № 500 на 10 тис. населения повинна бути 1 бригада ^ вщповщно, 1 автомобть швидко! допомоги. Таким чином, у Львов!, з огляду на те, що населення становить 754 127 мешканщв, повинно працювати 75 машин, а реально що-дня працюе 45—48 бригад, штат розрахований на 53 бри-гади в!дпов!дно до наказу № 33. У структурi бригад Льв!в-сько! станц!! швидко! медично! допомоги переважають лiкарськi бригади, як! становлять близько 90 в!дсотк!в в!д загально! кiлькостi.
Акцент у робота служб ЕМД у розвинених кра!нах свь ту та бвропи ставлять на кадровий потенцiал та його навчання. Спiвробiтники ви!зних бригад швидко! медично! допомоги повинш пройти процедуру професiонального добору i не мати протипоказань до роботи. На сьогоднi в Львiвськiй СШМД працюють близько 25 % лк^в пен-сiйного вiку. Серед середнього медичного персоналу цей показник сягае 13 %.
До пращвника медично! допомоги догоспитального етапу Укра!ни, до його знань та навичок ставиться все бтьше вимог, але цi вимоги не закрiплюються фшан-совою п!дтримкою. Зарплата медиков швидко! допомоги, особливо молодих спещатспв, залишаеться на дуже низькому рiвнi. Зрозумло, що молодих грамотних пра-цiвникiв цiкавить вже не клятва Гшпократа, а лише ба-жання добре працювати, отримуючи за свою працю в!д-повiдну зарплату, щоб не шукати додаткових заробiткiв. Тут ми впираемось у недостатне фшансування галуз1, яке, на жаль, в!д нас не залежить, як би ми цього не хотли.
Окр!м того, не сл!д забувати ще про одного члена бригади — вод!я. Як св!дчить досв!д закордонних колег, у них водш е якщо не фельдшером, то у крайньому випадку па-рамедиком. У таких умовах е бтьш зрозумлим склад бригади з двох осiб: фельдшера та фельдшера-вод!я чи навiть двох фельдшерiв-водi!в.
Сьогодшшнш стан справ у системi догоспиально! медично! допомоги в Укра!ш вимагае руйнувания старого, закостешлого ставлення до швидко! медично! допомоги як у населення, так i в наших колег-медик!в, коли неза-доволешсть пацiентiв або небажання звертатися за допо-могою в амбулаторно-полiклiнiчну службу, з одного боку, та неможливють чи невмшня вирiшувати проблеми, з шшого боку, «завалюють» швидку допомогу необхщшс-тю виконання невластивих функцш, на що витрачаеться дорогоцiнний час, за який можна надати дшсно екстре-ну допомогу тим, хто !! потребуе. Як результат, медичний персонал швидко! допомоги втрачае вщчуття «екстренос-тЬ> у сво!й робот!, розхолоджуеться, що часто призводить до незiбраностi при виникиеннi екстремальних ситуа-
ц1й, коли необхщно рятувати не одне життя. А це знижуе як!сть та ефективнiсть надання допомоги на догоспиаль-ному етапi.
Як театр починаеться з вшалки, так робота станц!! ШМД розпочинаеться з оперативно! диспетчерсько!. Оперативний вщдт — диспетчерська — це перший пункт, куди надходить звернення чи шформац!я про раптове за-хворювания або нещасний випадок. Пересiчний гро-мадянин вважае, що шсля набору телефонного номера 103 вщразу при!де швидка допомога. Шкого не цiкавить зайнятасть бригад, неможливiсть в найкоротший термш дiстатися до хворого чи потерптого. Тому дуже важливим е вмшня «в!дчути» виклик, правильно оцшити, посорту-вати звернення за термiновiстю та ймов!рною складнiстю. Це, можливо, е першим етапом медичного сортування, особливо коли йдеться про ви!зд на випадки з великою кшьюстю потерптих.
Для правильного скерування на ви!зди необхщно в максимально короткий час за чикими алгоритмами опи-тувания отримати iнформацiю, вислати таку к!льк!сть медичного персоналу, яка в сташ забезпечити надання екстрено! медично! допомоги, подати оперативну шфор-мацш керiвництву, а також, при потреб!, здшснити вза-емообмiн iнформацiею з! службою медицини катастроф, ургентними медичними закладами. Наявшсть в!дпов!д-ного комп'ютерного обладнання, налагоджений чикий зв'язок, оперативне фахове опрацювання виклику зг!д-но з алгоритмами забезпечить вчасний ви!зд бригади та ефективне надання допомоги. На сьогодш вщсутш ушфь коваш алгоритми прийняття виклик!в.
Це особливо актуально на етат впровадження единого номеру екстреного виклику 112, який плануеться ввести на всш територ!! Укра!ни вже у 2011 рощ.
Важливим етапом покращення надання ЕМД е узго-джетсть догоспиально'! та ранньо! госпиально! допомоги, взаемод!я пращвниюв швидко! та приймального вiддiления (вщдтення невщкладно! медично! допомоги) лшарень, дотримання принцитв спадкоемноста. У цьому ракурс! в нас е добр! напрацювання на приклад! сшвпра-щ м!ж лшарнею швидко! меддопомоги м. Львова, Льв!в-ським обласним центром медицини катастроф та станць ею швидко! медично! допомоги м. Львова.
Робота на мсщ виклику вимагае злагодженосп, знан-ня свого мюця кожним членом бригади та покладених на нього функцш. Щоб забезпечити рацюнальшсть роботи вс!х члешв бригади швидко! медично! допомоги, необхщно щодня шл!фувати знання та вмшня, що досягаеться шляхом проведення постшного навчання або трешнпв. Медик вчиться впродовж всього професшного життя. Отже, навчання-третнги потр!бно проводити постшно на вщповщних навчальних базах чи класах не лише 1 раз в 3 чи 5 роив. Для прикладу: на Льв!вськ!й станц!! швидко! меддопомоги видтено примщення п!д навчальш класи, де проводяться навчания-тренiнги медперсоналу ви!зних бригад.
Уперше укра!нськ! медики, як! працюють у цш систему а це представники Льв!вського обласного центру медицини катастроф, мали можливють пройти стажувания в Республщ Польща в рамках виконання м!жнародного медичного транскордонного проекту. Метою стажування на базах партнер!в було навчання та в!дпрацювання прак-тичних навичок щодо надання екстрено! медично! допо-
124
Медицина неотложных состояний №4 (35), 2011
Правовые вопросы
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ
моги на догосп!тальному етап1 за европейськими стандартами. Група курсант!в ознайомилась з орган1зац1ею та роботою служб ЕМД польських колег, оснащениям та обладнанням карет швидко! допомоги. На заняттях вони показали базов1 знання, засво!ли курс теоретичного ма-тер1алу та цикли практичних навичок, у склад1 польських бригад ви!жджали на виклики.
Використовуючи знання та досв!д, отриманий у Поль-щ1, колеги з Льв1вського центру медицини катастроф проводили цикли трен!нг!в, до яких залучались медичн1 пра-ц1вники станц1й та вщдтень швидко! допомоги м. Львова та район!в, приймальних в!дд!лень та прац1вники !нших л1кувальних установ. Ц1 трен1нги сприяли покращенню взаемод!! прац!вник!в догосп1тального та раннього госп!-тального етап1в.
Ще одним позитивним та передовим напрямком для навчання персоналу е проведення змагань для бригад швидко! медично'! допомоги. Еюпаж Льв1вського центру медицини катастроф у 2006 рощ був на змаганнях «Рал1 Рейв1з» (Чех!я), а надал1 неодноразово брали участь у змаганнях, що проходили у м. Любл!н (Польща).
Отриманий досв!д був поштовхом для оргашзац!! та подготовки под1бних змагань у Льв!вськ!й област!. В Укра-!н! у 2006 р. за участ1 та сп!впрац! авар1йно-рятувальних служб були проведен! перш1 змагання «Галицью медичн1 рал1» з м^жнародним представництвом. Надал1 змагання проводились у 2008 р. на спортивн!й баз1 «Тисовець» (г!р-ська м!сцев!сть) та у 2009 р. у регюнальному та загально-нац1ональному форматах. Переможцями у 2008 роц1 була бригада КП «ЛСШМД».
У 2008 та у 2010 рощ конкурс бригад швидко! медично! допомоги був проведений у Тернопол!.
Вмшня, здобут! медиками СШМД у повсякденн!й робот!, не «залежуються на полицях», про що св!дчать вс!м в!дом! под!! на летовищ! Скнилш. Автомобтьна авар!я з великою к1льк!стю потерптих, що сталася вл!тку 2009 року на трас! поблизу Львова, коли перекинувся автобус з прочанами, а також випадок !з харчовим отруенням дней, як! поверталися потягом з Закарпаття, стали для нас чер-говим випробуванням. Оперативна, злагоджена робота персоналу Льв!всько! станц!! швидко! медично! допомоги та Льв!вського центру медицини катастроф забезпечила вчасне надання екстрено! допомоги та транспортування потерп1лих у стацюнар, що зберегло не одне життя, забез-печило виживання на госштальному етап!, попередило передчасну !нвал!дизац!ю.
Як розвиток Укра!ни в ц1лому, так ! розвиток медицини рухаеться в напрямку !нтеграц!! до бвропейсько! Сп1льноти. Медицина догосп!тального етапу не е винят-ком. Постае необхщшсть у вивченн!, адаптац!! та введены в Укра!н! европейських стандартт надання ЕМД у поза-госп!тальних умовах. А це зумовлено:
— подготовкою служб медично! допомоги до прове-дення в Укра!н! бвро-2012;
— збтьшенням числа ДТП на основних автомапстра-лях мiжиародного сполучення, у тому числ! з участю !но-земних громадян;
— !нтенсивним наростанням туристично! галуз! та прит!к в Укра!ну !ноземних громадян, наростанням м!-грац!йних процес!в;
— збiльшениям числа масових заход!в !з м!жнародною участю (спортивн! змагання, мистецьк! заходи, концерти,
сптьш оф!ц!йн! процес!! ! т.д.), для обслуговування яких залучаються бригади швидко! та екстрено! медично! до-помоги;
— збтьшенням числа страхових випадав.
На час проведення ф!нально! частини бвро-2012 оч!-куеться прибуття громадян !з багатьох кра!н бвропи та св!ту, як! оч!кують забезпечения медичною допомогою на такому р!вн!, на якому вони отримують '!! у сво!х кра!нах.
Важливими у п!дготовц! до надання медично! допомо-ги на догосп!тальному етап! е сп!льн! навчання з авар!й-но-рятувальними службами, мшщею, службою безпеки ! т.д. Це забезпечить надання першо! медично! допомоги потерптим до при!зду карет «швидко!», дотримання правила «золото! години» та дасть шанс на виживання. При виникненн! надзвичайних ситуац!й, ДТП, авар!й на м!сце пригоди, як правило, ви!жджають швидка медична допо-мога, мшщя, пожежники. У процес! л!кв!дац!! наслщюв екстрено! под!! повинна бути ч!тка злагоджена робота м!ж ус!ма учасниками рятувально! операц!!. На даному етап! не в!дпрацьована ч!тка модель взаемо!нформування м!ж зад!яними службами, не визначен! алгоритми д!й м!ж ус!ма учасниками сум!сного проведення рятувальних ро-б!т. Вагомим моментом у проведенн! рятувальних роб!т е вм!ния немедичних прац!вник!в надавати першу медичну допомогу в центр! вогнища. Цими навичками рятуваль-ники волод!ють недостатньо або взагал! не вм!ють цього робити.
Сум!сн! показов! навчальн! заходи були проведен! у м. Львов! у грудн! 2007 та червн! 2008 року. 14—15 вересня був проведений навчально-тренувальний сем!нар !з пи-тань орган!зац!! екстрено! медично! допомоги в пунктах перетину державного кордону та на шляхах пересування гостей ! вбол!вальник!в чемп!онату на територ!! Укра!ни в рамках пщготовки до бвро-2012, у яких брали участь пращвники МНС, Центру медицини катастроф, швидко! допомоги та Дорожньо! патрульно! служби. Головним за-вданням такого роду навчань е узгодження сп!льних д!й ус!х цих служб та !х ч!тка координац!я.
Запорукою досягнення найвищих показник!в якост! та ефективност! при наданн! допомоги на догосп!тально-му етап! е м!жнародна сп!впраця з аналог!чними службами европейських кра!н, участь у сум!сних р!зноман!тних заходах !з метою обм!ну досв!дом, ознайомлення з! стандартами надання ЕМД, що запроваджен! у кра!нах бвро-пейсько! Сп!льноти та проведенн! навчань. Як приклад, сп!впраця м!ж Льв!вським центром медицини катастроф та польськими партнерами в рамках м!жнародного ме-дичного транскордонного проекту. Анал!з участ! та нала-годження зв'язк!в !з под!бними службами кра!н бвропи та св!товою асоц!ац!ею екстрено! медицини стануть безц!н-ним досв!дом у розвитку та формуванн! под!бно! служби в Укра!н!, допоможуть п!дняти !! на вищий р!вень, !нтегру-вати у св!тову систему екстрено! медицини та в кшцевому результат! працюватимуть на покращення якост! надання екстрено! медично! допомоги для перес!чного укра!нця.
Узагальнивши вищевикладен! питання, на основ! об-Грунтованих методолог!й надання медично! допомоги на догосп!тальному етап! та за умови в!дпов!дного ф!нансо-вого сприяння можна досягти вищого щаблю ефектив-ност! та якост! в робот! служб швидко! та екстрено! медично! допомоги.
Отримано 22.04.11 □
