CC BY
7
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академ1я»
18. Nallapareddy S.R. Molecular typing of selected Enterococcus 20 faecalis isolates: pilot study using multilocus sequence typing and pulsed-field gel electrophoresis / S.R.Nallapareddy, R.W. Duh, K.V.Singh, B.E.Murray. // J. Clin. Microbiol. - 2002. - №40. -Р.868-876. 21
19. Kolodjieva V. Incidence of virulence determinants in enterococcal strains of probiotic and clinical origin. New Insights Into and Old Enemy./ V.Kolodjieva, R.Yafaev, E.Yermolenko, A.Suvorov // J. Clin. Microbiol. - 2006. - Р. 367-370.
Реферат
ENTEROCOCCUS FAECALIS КАК ПОТЕНЦИАЛЬНЫЙ ИНФЕКЦИОННЫЙ ПАТОГЕН В КЛИНИКЕ ВНУТРЕННЕЙ МЕДИЦИНЫ КОСТРИКОВА Ю.А.
Ключевые слова: энтерококк, факторы патогенности, резистентность, источник инфекции, группы риска
В статье представлены данные относительно особенностей развития инфекций в клинической практике врача интерниста, этиологическая роль в которых принадлежит энтерококку. Приводятся факторы патогенности микроорганизма, их роль в развитии патологии, факторы резистентности к антибиотикам, условия, при которых может развиться резистентность. Перечислены заболевания, обусловленные энтерококковой инфекцией, условия их возникновения. Выделены группы риска среди населения, факторы, влияющие на развитие инфекции. Показана физиологическая роль энтерококка в жизни человека. Продемонстрированы неоднозначные взаимосвязи макроорганизма с микроорганизмом.
Summary
ENTEROCOCCUS FAECALIS AS POTENTIAL INFECTIOUS PATHOGEN IN CLINICAL PICTURE OF INTERNAL MEDICINE Kostrikova Yu.A.
Key words: enterococcus, pathogen, drug resistance, source of infection, risk groups.
The article presents data about the characteristics of infection in the clinical practice of internist, where the etiological role belongs to enterococci. Pathogenicity factors, their role in the development of a disease, antibiotic resistance factors, the conditions under which resistance can develop are paid special attention on. We have listed the diseases caused by enterococci and their predisposing factors, as well as have identified the risk groups of population. Physiological role of enterococci in human life and ambiguous relationship between the host organism and the micro-organism have also been shown in the paper.
УДК:616-082:614.23/.25 Крекотень О. М. ПРОБЛЕМН1 АСПЕКТИ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦЮЮЧО1 КОГОРТИ
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет iMeHi М. I. Пирогова
У cmammi висвтлено проблеми медичного забезпечення працюючих за критер{ями доступностг та якостi надання медичних послуг, звертання за медичною допомогою, спадкоемност1 мiж л1-кувальними закладами та т.
Ключов1 слова: роб1тники, медичне забезпечення, профтактика.
Вступ
Проблемними питаннями профпатолопчноТ служби в УкраМ е недосконалють законодавчо-правового забезпечення надання первинноТ та спецiалiзованоï медичноТ допомоги працюючому населенню, недостатнють фшансування науко-вих розробок щодо вдосконалення дiагностики, лкування, медичноТ профтактики професшних захворювань, прогнозування впливу, гтеычного нормування i регламентування прюритетних фа-кторiв ризику виробництва на здоров'я працюючих, а також незабезпеченють матерiально-техычноТ бази медичних установ вщповщного профтю ускладнюють виршення загальних проблем професшноТ патологи [1-4].
Економiчний збиток, пов'язаний з втратою трудового потен^алу, вщшкодуванням компен-сацш у зв'язку з втратою працездатносп, медич-ними витратами на лкування та реаб^тацш хворих, а також вщтворенням робочоТ сили, ро-
Бондаренко В.М. Дисбактериоз кишечника как клинико-лабораторный синдром: современное состояние проблемы / В.М.Бондаренко, Т.В.Мацулевич. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2007. -304 с.
Klein G. Taxonomy, ecology and antibiotic resistance of enterococci from food and the gastro-intestinal tract / G.Klein // Int. J. Food Microbiol. - 2003. - №88 - Р.123-131.
бить проблему профтактики i ранньоТ дiагности-ки професшних захворювань одыею з прюритетних у сферi медицини прац та системi охорони здоров'я як в УкраМ, так i на мiжнародному рiвнi [1-2].
Професшна захворюванють формуеться ттьки в системi «людина - умови працЬ за ра-хунок впливу багатьох чинниш на оргашзм лю-дини та iнодi е виршальною щодо можливост виникнення професшного захворювання.
В УкраМ набуто значного досвщу щодо ви-вчення дм небезпечних та шкщливих умов прац на здоров'я працюючих, наукового обфунтуван-ня гтеычних нормативiв та регламент; вщпра-цьовано процедуру встановлення зв'язку захворювання з умовами пращ проте рiвень виявле-ноТ профзахворюваност в УкраТы в ктька разiв нижче, шж у розвинених краТнах бвропи (Даыя, Шве^я, Iсландiя, Норвегiя та шшО, на повноту виявлення якоТ впливають рiзнi системи медичного обслуговування працюючих, конфлкт iнте-
ресiв постраждалих та роботодавцiв, незацкав-ленiсть страхових компанш, непослiдовнiсть в дiяльностi фонфв. Часто вирiшальне значення мае рiзниця в системах компенсацiй за втрату працездатност та здоров'я внаслiдок професш-ного захворювання. Звичайно цi питання е бтьш складними в краТнах з перехiдною економiкою та в краТнах, що розвиваються в порiвняннi з США, Канадою, краТнами 6С та Япошею [2, 3].
Дослщження глибинних причин уаеТ сукупно-ст цих факторiв е нагальною потребою через те, що лише шформа^я, яка вщображае реальний стан профзахворюваносп, може стати надiйною основою державно'' пол^ики планування медич-ного i соцiального обслуговування працюючого населення [2].
Мета дослiдження
Провести системний аналiз науковоТ л^ера-тури, законодавчоТ та нормативно' бази в^чиз-няного та зарубiжного досвiду з питань медично-го забезпечення працюючого населення за галу-зями, визначити основнi проблеми та перспек-тиви щодо Тх вирiшення.
Матерiали та методи дослщження
Систематичному огляду щодо дано' проблематики пщлягали 73 перiодичних джерела, з них 49 - в^чизняних та 24 - шоземних, п'ять - автореферат дисертацiй (2 - кандидатських i 3 -докторських), дев'ять кандидатських (УкраТна, Роая) та вiсiм - докторських дисертацш (4 - вп--чизняних, 3 - Роая, одна - Мшськ) з використан-ням аналiтичного та бiблiосемантичного методiв дослiдження.
Результати та 1х обговорення
Загальновiдомо, що неблагополуччя у сферi здоров'я, високi показники смертносп працюючого населення е значущими чинниками, як га-льмують розвиток держави i перешкоджають економiчному зростанню, оскiльки хворi люди мають менше можливостей для осв^ньо-професшноТ самореалiзацil, не можуть забезпе-чити високу продуктивнють працi, працюючи, не мають змоги повноцшно виконувати своТ трудовi функцп, а оплата листш непрацездатностi та вихiд на швалщнють потребують додаткових ви-даткiв кош^в з бюджету. Тому будь-якi економн чнi реформи в УкраТнi не в змозi забезпечити нову якють економiчного зростання в умовах, коли значна частина населення хвора, а третина з нього не доживае до завершення перюду тру-довоТ дiяльностi (65 рокiв) [3-5].
За визначенням ВооЗ, сучасна система охо-рони здоров'я мае забезпечувати доступнють медичних послуг для тих, хто ТТ найбiльш потре-буе, характеризуватися високою якiстю i безпеч-нютю медичних послуг та забезпечувати максимально можливi результати для здоров'я на по-пуляцiйному рiвнi. Сьогоды, за даними ВООЗ, система охорони здоров'я за умови ТТ ефектив-ноТ органiзацiТ може забезпечити зниження рiвня
загальноТ смертностi населення вком до 75 ро-кiв - на 23% у чоловшв i на 32% у ж1нок [4].
Можливосп впливу системи охорони здоров'я на громадське здоров'я використовуються вкрай недостатньо, про що свщчать матерiали широкомасштабного дослщження запобiжноТ смерт-ностi в УкраТнi, проведеного УкраТнським центром соцiальних реформ. Так, за перюд 1995-2006 рокiв позитивна динамка смертносп серед населення працездатного вку цiлком залежала вiд немедичноТ профiлактики. Водночас смертнiсть вiд причин, як можливо нейтралiзу-вати дiями системи охорони здоров'я не змши-лася або навiть зросла. Вщсутнють, незважаючи на збiльшення фiнансування галуз^ позитивноТ динамiки показникiв смертностi вщ причин, на якi охорона здоров'я, за умов своечасноТ дiагности-ки та якюного лiкування, може впливати, свщ-чить, що вплив системи охорони здоров'я не лише не збтьшуеться, а нав^ь зменшуеться [4].
За матерiалами низки дослiджень, головною перешкодою для кращого функцюнування системи охорони здоров'я в УкраТн е неефектив-нiсть ТТ структури на вах рiвнях системи медич-ного обслуговування, що заважае наданню медичних послуг, як вщповщають потребам населення в медичнш допомозi [4-7].
За даними соцюлопчних опитувань населення невдоволено якютю надання медичноТ допо-моги i оцiнили якiсть послуг як низьку, що в свою чергу обмежуе можливостi впливу на Тх здоров'я [4, 6, 7].
Н. М. Орлова та В. Л. Корецький указують на те, що залишаються проблеми i з доступнютю послуг лiкарiв. У трьох iз семи домогосподарств хворi не мали змоги вщвщати лкаря у разi потреби. У чотирьох з п'яти таких випадш опитан пояснили це високою вартютю послуг, у кожному десятому - вщсутнютю медичного спе^алюта потрiбного профiлю (у сiльськiй мюцевосп -16%), у кожному одинадцятому - занадто дов-гою чергою. Майже кожне п'яте домогосподарс-тво, члени яких потребували, але не отримали медичноТ допомоги, повщомило про випадки недоступности для хворих члеыв родини необхщ-ного лкування у стацiонарних лiкувальних уста-новах. Майже ус такi домогосподарства вказа-ли, що вимушена вiдмова вщ належного лку-вання викликана занадто високою його вартютю [5].
1ншою серйозною проблемою, за даними со-цюлопчного дослiдження, проведеного у 2005р., е показник звертання за медичною допомогою: в краТн кожен третш украТнець (33,1%) протягом року жодного разу не звертався до лкаря [7]. Це найвищий показник серед 24 европейських кра-Тн, що взяли участь в загальноевропейському мошторинговому проект «бвропейське соцюло-гiчне дослщження».
Дослщження масштабiв i мотивiв вщкладання звертань за медичною допомогою показало, що у разi захворювання 40,5% опитаних намага-
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
лись, за можливосп, не звертатися до лiкарiв для отримання професшноТ медичноТ допомоги, 35,0% готовi вщкласти звертання за причинами високоТ вартост лiкiв, предметiв домашнього ви-користання i послуг охорони здоров'я [6].
Простежуеться взаемозв'язок вiдкладання звертання за медичною допомогою iз незадово-ленютю якiстю медичного обслуговування. На-селення УкраТни дуже критично оцiнюе стан на-цiональноТ охорони здоров'я - 2,82 ± 2,11 за 10-бальною шкалою [7].
1стотний вплив на частоту вщкладання звертання за медичною допомогою внаслщок низькоТ ТТ якостi мали такi причини: осв^а, рiвень дохо-дiв i тип поселення.
Частка городян, що звернулися, була вищою, нiж стьських жителiв (вiдповiдно 81,4 i 70,3%), що зумовлено як вищим рiвнем економiчного благополуччя мiських жителiв, так i кращою фь зичною доступнютю медичноТ допомоги в мiстах [6].
Введення на початку 1990-х рр. нових умов господарювання з використанням принцишв ри-нковоТ економiки, недостатнш об'ем фшансуван-ня територiальних програм державних гарантш забезпечення населення медичною допомогою, введення платних медичних послуг, поява лку-вально-профiлактичних установ з рiзними орга-нiзацiйно-правовими нормами негативним чином вщбилися на здоров'Т бiльшостi соцiальних груп населення, зокрема оаб, що працюють в умовах постшноТ дм небезпечних i шкщливих виробни-чих чинникiв i хворих професшними захворю-ваннями [8].
У зв'язку з переходом в^чизняноТ охорони здоров'я на принцип фшансування одного меш-канця, медичне обслуговування роб^ниш про-мислових пiдприемств сьогоднi перекладено на загальнолкарняну мережу. Практично припини-ли свою роботу медико-санiтарнi частини, що обслуговували роб^ниш зайнятих у шкщливих i небезпечних умовах виробництва. Вщбулось скорочення посад цехових лiкарiв i середнього медичного персоналу, втрачаються спе^альш знання i професiйнi навички медичних пра^вни-кiв. Дiльничний лкар, на якого покладено медичне обслуговування роб^ниш, не мае вщповщ-ноТ пiдготовки з питань професшноТ патологи i п-гiени прац [9-11].
Серйозною залишаеться проблема якост проведення профiлактичних медичних оглядiв економiчно активного населення. У кожного четвертого хворого хрошчне профзахворювання дь агностовано при зверненнi за медичною допомогою. Збер^аеться висока частка хворих з проф-захворюваннями, дiагностованими на пiзнiх ста-дiях [8], що пов'язано, насамперед, зi скорочен-ням на 60% медичних установ i на 25,0% чисе-льност медичного персоналу, дiяльнiсть яких спрямовувалась на надання медичноТ допомоги данш верс^ населення, значним зменшенням (майже на 70%) медичних ресурав для вщнов-
лення та змiцнення здоров'я пра^вниш [12,13].
Спадкоемнiсть мiж стацюнарами мiських ль карень та амбулаторно-полкл^чними вщдтен-нями, медико-санiтарними частинами, санаторн ями-профiлакторiями, цехами здоров'я здшсню-еться формально. Рекомендаци лiкарiв стацiо-нарiв виконуються лише в 25,0% випадш, в основному, з причини погано оргашзованоТ спiв-працi мiж установами. Кiлькiсть випадкiв та три-валiсть загострень основноТ хвороби шсля випи-ски iз стацiонару детермшоваш частотою лiкар-ських рекомендацiй (гху=-0,93; р<0,05) та повно-тою проведення реаб^тацшних заходiв (гху = -0,94; р<0,05) [12].
В умовах дефiциту ресурсiв, скорочення ви-користання безкоштовноТ медичноТ допомоги вiдбуваеться саме за рахунок оаб середнього працездатного вку (30-44 рокiв). Представники ^еТ вiковоТ групи частiше за шших вимушенi не-офiцiйно оплачувати лкувально^агностичну допомогу - 24% проти 18,3% серед молодi (t>2) i 19,7% серед оаб передпенсшного вiку, сподiвa-ючись отримати бiльш якiснi медичы послуги. За даними ряду aвторiв, саме сaмотнi прaцездaтнi респонденти вдаються до оплати медичних по-слуг часпше, нiж респонденти з iнших демогра-фiчних груп [14].
Очевидно, що ризик смер^ вiд зaпобiжних причин, особливо у хворих працездатного вку, безпосередньо пов'язано з доступнютю й адек-ватнютю медичноТ допомоги, в першу чергу ТТ первинноТ ланки та зaстосувaннi високих техно-логш у ТТ нaдaннi.
На сьогодшшнш день мають мiсце досить вщчутш руйнац^ сформованоТ i виправданоТ роками первинноТ медичноТ допомоги з профтак-тикою захворювань, що призвели до негативних тенденцш у стаж здоров'я людей, насамперед продуктивно! частки населення вах регюыв кра-Тни, особливо жителiв сiльськоТ мiсцевостi [12].
Система надання медичноТ допомоги стьсь-кому населенню виявилася непщготовленою до соцiaльно-економiчних змiн, що вiдбулися. За останне десятирiччя на 1/3 скоротилася мережа дтьничних лiкaрень, в яких стьське населення, як перший етап, отримувало зaгaльнолiкaрняну допомогу. Цей процес не компенсувався достат-ньою мiрою вiдповiдним розвитком рiзних форм позалкарняноТ допомоги. До теперiшнього часу залишаеться немало дтьничних лкарень i ам-булaторiй, не укомплектованих лiкaрськими кадрами, що призводить до зниження рiвня доступ-ностi лiкaрськоТ допомоги для стьського населення [15].
У стьськш мiсцевостi рееструеться надсмер-тнiсть чоловiкiв працездатного вiку, причинами якоТ е вiдсутнiсть робочих мюць на селi, не-зaйнятiсть, пияцтво, aлкоголiзм. Значна частка сiльського населення проживае в умовах нероз-винених транспортних комункацш, у вiдсутностi сучасних зaсобiв зв'язку, що багато в чому пояс-нюе низький рiвень звернень до лiкувaльно-
профiлактичних установ. Звертання жителiв села до установ охорони здоров'я в 2,5 рази ниж-че, шж городян. Результати багатьох дослщжень свiдчать про низький рiвень здоров'я сiльського населення в цтому. При цьому воно ютотно пр-ше за здоров'я мюьких жителiв i мае стшку тен-денцiю до погiршення, що виявляеться зростан-ням загально''' захворюваност [2, 6, 15].
Виявлено, що 13,9% населення працездатно-го вку стьсько''' мiсцевостi потребували медико-со^альноТ' допомоги i со^ально! пiдтримки, а саме на фшансову допомогу i лiкарське забез-печення вказали бтьшють опитаних цього (80,9%) вiку, що вказуе на незадовтьне вирн шення вказаних питань. У цiлому рiвень потреби в медико-соцiальному обслуговуваннi складае 7 на 100 опитаних працездатного вку, зокрема 3 на 1000 опитаних потребували житла в установi со^ального типу [15].
Висновки
У таких умовах стае особливо актуальною розробка обфунтовано'Т, вщповщально'Т полiтики в галузях охорони здоров'я, со^ального забез-печення, охорони працi щодо працюючо'Т когор-ти, ключовим елементом яко' е адекватне су-часним умовам формування концептуальних пiдходiв до системи профтактики захворювань, травматизму та швалщносп [12] з урахуванням ступеня шкщливосп виробничих чинникiв на ос-новi сучасних уявлень теори ризикiв. Доцтьними стають розробка ефективних шляхiв удоскона-лення умов працi, методичних основ проведення медичних оглядiв та використання шших сучасних системоутворюючих профтактичних захо-дiв, як сукупностi взаемопов'язаних послщовних методiв та дiй, спрямованих на отримання най-бiльш ефективних процеав та результатiв з метою збереження та змщнення здоров'я працюю-чих.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
УкраТнський журнал з проблем медицини прац1. - 2009. - № 1. -С. 3-12.
Кунд1ев Ю. I. Пор1вняльна характеристика стану професшноТ захворюваност1 в УкраТн1 i св1т1 / Ю. I. Кунд1ев, А. М. Нагорна, Л. О. Добровольський // УкраТнський журнал з проблем медицини прац1. - 2009. - № 2. - С. 3-11.
Медведовська Н. В. Сучасний стан здоров'я населення працездатного в1ку в УкраТш / Н. В. Медведовська // УкраТна. Здоров'я наци. - 2010. - № 2. - С. 24-33.
Лехан В. М. Стратепя розвитку системи охорони здоров'я: укра-Тнський вим1р / В. М. Лехан, Г. О. Слабкий, М. В. Шевченко // УкраТна. Здоров'я наци. - 2010. - № 1. - С. 5-14. Орлова Н. М. До проблеми забезпечення доступност1 медичноТ допомоги / Н. М. Орлова, Корецький В. Л. // УкраТна. Здоров'я наци. - 2010. - № 4. - С. 60-64.
Лехан В. М. Нер1вн1сть у доступност1 медичноТ допомоги для населення УкраТни / В. М. Лехан, Л. В. Крячкова // УкраТна. Здо-ров'я наци. - 2009. - № 1 - 2. - С. 148-152. Затраты и ресурсы домохозяйств. Самооценка населения состояния здоровья и уровня доступности отдельных видов медицинской помощи: материалы Госкомстата Украины // Рабочие материалы проекта «Ukraine. National Health Accounts 20032004». - К., 2007.
Петручук О. Е. Структура профессиональной заболеваемости экономически активного населения г. Казани и организация контроля за проведением предварительных и периодических медицинских осмотров / О. Е. Петручук, Р. И. Аляветдинов, В. М. Подольский // Общественное здоровье и профилактика заболеваний. - 2004. - № 6. - С. 10-17.
Крекотень О. М. 1нтегрована профтактика на вс1х р1внях - основна мета попередження швалщност прац1вник1в / О. М. Крекотень // УкраТнський науково-медичний молод1жний журнал. -2010. - № 4. - С. 32-34.
Асаенок И. С. Научное обоснование и разработка современной системы управления профилактикой заболеваемости промышленных рабочих : дис... д-ра мед. наук: 14.00.33 / И. С. Асаенок. - Минск, 1992. - 424 л.
Коч1н I. В. Наукове обфунтування соц1ально-ппен1чних аспекпв системи збереження i вщтворення стану здоров'я прац1вник1в промисловост1 (на приклад1 коксовоТ i х1м1чноТ промисловост1) : дис... д-ра мед. наук: 14.02.10 / I. В. Коч1н. - Запор1жжя, 1995. -574с.
Лучкина В. В. Медико-социальное состояние лиц трудоспособного возраста, имеющих хронические заболевания, и совершенствование системы их реабилитации (на примере Читинской обл.) : дис... канд. мед. наук : 14.00.33 / В. В. Лучкина - Красноярск, 2009. - 131 с.
Крекотень О. М. Медико-соц1альн1 проблеми економ1чно активного населення УкраТни / О. М. Крекотень // Вюник соц1альноТ г1-пени та оргашзаци охорони здоров'я. - 2010. - № 4. - С. 64-66. брошюна Т. В. Науков1 основи системи охорони здоров'я пра-ц1вник1в промислових пщприемств : автореф. дисертаци ... доктора медичних наук : 14.00.33 / Днтропетровськ, 1993. - 48 с. Паскаль А. В. Инновационные подходы к проблеме формирования системы медико-социальной помощи жителям села / А. В. Паскаль // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2006. - № 5. - С. 38-40.
Л^ература
1. Баранець А. В. Проблеми професшноТ патологи та шляхи Тх ви-р1шення на сучасному еташ / А. В. Баранець, I. П. Лубянова //
Реферат
ПРОБЛЕМНЫЕ АСПЕКТЫ МЕДИЦИНСКОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ РАБОТАЮЩЕЙ КОГОРТЫ Крекотень Е. Н.
Ключевые слова: трудящиеся, медицинское обеспечение, профилактика.
В статье отражены проблемы медицинского обеспечения работающих за критериями доступности и качества предоставления медицинских услуг, обращения за медицинской помощью, преемственности между лечебными учреждениями и др.
Summary
PROBLEM ASPECTS OF MEDICAL CARE OF WORKING ADULTS Krekoten O. M.
Key words: working adults, medical care, prevalence.
This article focuses on the astimation of the problems of the medical care for working adults by the criteria of the availability and quality of medical cervices, medical aid appealability, succession between medical establishments.
2
3
4
5
6
7
8
9
